ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/75/19 Справа № 203/3924/18

Суддя у 1-й інстанції - Підберезний Г. А. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2019 року суддя Дніпровського Апеляційного суду Іванченко О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою головного державного інспектора відділу провадження у справах про порушення митних правил управління ПМП МВ Дніпропетровської митниці ДФС на постанову Кіровського районного судум. Дніпропетровська від 14 грудня 2018 року, якою відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого водієм ПП «ОСОБА_2», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,

закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України, за відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення, -

встановив:

Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 грудня 2019 року відносно ОСОБА_1 закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

Постановою суду першої інстанції встановлено, що відносно ОСОБА_1, було складено протокол про порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, відповідно до якого в вину останньому ставилось вчинення дій, спрямованих на переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу України, як підстави для переміщення товарів, документів, що містять неправдиві відомості щодо відправника товарів та їх вартості.

Однак, місцевий суд з мотивів, викладених в постанові, дійшов висновків про відсутність в діянні ОСОБА_1 суб'єктивної та об'єктивної сторони інкримінованого адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим суд і ухвалив вищезазначене судове рішення.

Не погоджуючись з постановою районного суду головний державний інспектор відділу провадження у справах про порушення митних правил управління ПМП МВ Дніпропетровської митниці ДФС подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції даної норми закону.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги інспектор відділу провадження у справах про порушення митних правил управління ПМП МВ Дніпропетровської митниці ДФС посилається на те, що постанова місцевого суду є незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням норм процесуального права, а викладені в постанові висновки суду, не відповідають фактичним обставинам справи. За твердженням апелянта, в діянні ОСОБА_1 наявний склад інкримінованого адміністративного правопорушення, що в повному обсязі підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, яким судом першої інстанції не було надано належної оцінки.

В судовому засіданні апеляційного суду представник митного органу підтримала в повному обсязі подану апеляційну скаргу, підтвердилша викладені в її обґрунтування доводи та просила апеляційну скаргу задовольнити.

Захисник в суді апеляційної інстанції заперечували проти задоволення поданої апеляційної скарги, оскільки вважають постанову районного суду законною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги безпідставними.

Суд апеляційної інстанції, вислухавши учасників апеляційного розгляду, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП та ст. ст. 486, 487, 489 МК України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в тому числі, про порушення митних правил, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Як встановлено апеляційним переглядом, вказані вимоги закону при розгляді судом першої інстанції справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України, відносно ОСОБА_1 були дотримані та виконані в повному обсязі.

Так, підставою закриття відносно ОСОБА_1 провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України, стало встановлення районним судом в ході розгляду справи відсутності в діянні ОСОБА_1 об'єктивної сторони інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Такий висновок місцевого суду є законним та обґрунтованим, в повному обсязі узгодженим із наявними в матеріалах справи доказами.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 05.06.2018 року в зоні діяльності Закарпатської митниці з Республіки Словаччини, відповідно до контракту від 04.01.2018 № FO-04012018, згідно товаросупровідних документів: CMR від 22.05.2018 № 652364, інвойсів від 22.05.2018 № 20180450, №20180451 вантажним автомобілем НОМЕР_1/НОМЕР_2, яким керував водій ПП «ОСОБА_2» ОСОБА_1 на адресу ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АЛЬФАТЕХ" було переміщено товар - «роторні снігоприбирачі призначені для прибирання територій від снігу у кількості 8 штук та навісне обладнання до них» вагою брутто 7767 кг., загальною вартістю 190 111,90 Євро, який надалі 07.06.2018 доставлено в зону діяльності Дніпропетровської митниці ДФС та оформлено у митному режимі «імпорт» за митною декларацією № 110190/2018/505470 від 07.06.2018 року.

Згідно ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ст. 252 КупАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному

дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, Дніпропетровською митницею ДФС в протоколі про порушення митних правил від 19.10.2018 вказано, що ОСОБА_1 перемістив через митний кордон України товари з приховуванням від митного контролю шляхом подання органу доходів і зборів, як підстави для переміщення товарів документів, а саме комерційних інвойсів, які містять неправдиві відомості щодо їх вартості.

Об'єктивною стороною передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України правопорушення є переміщення або дії спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, зокрема, подання органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів, підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

У протоколі про порушення митних правил №0411/11000/18 від 19.10.2018 року об'єктивна сторона правопорушення зазначена як переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю, шляхом подання органу доходів і зборів України, як підстави для його переміщення підроблених документів, що містять неправдиві дані щодо відправника та вартості товару.

При цьому, обов'язок декларування товарів і транспортних засобів передбачає вимогу заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення (ст.81 МК України).

Відповідно до п. 5 ст. 1 МК України особа, яка здійснює зазначені дії є декларант.

Декларантом може бути тільки особа, яка має чітко визначені повноваження щодо товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон та підлягають декларуванню, а також відповідно до зазначених повноважень, реалізовує право на декларування.

Згідно ст. 88 МК України, декларант несе відповідальність перед митною службою за достовірність даних, представлених ним у декларації.

Так, ч. 1 ст. 87 МК України визначено, що декларантами можуть бути підприємства або громадяни, яким належать товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, або уповноважені ними митні брокери.

ОСОБА_1 є водієм перевізника, а не декларантом або уповноваженим працівником ТОВ «ТД»Альфатех» та не здійснював декларування товару що переміщувався через митний кордон, а тому не може нести відповідальність за дії, які він не вчиняв і не був уповноважений вчиняти.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 460 МК України, перевізники несуть відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання органу доходів і зборів як підстави для переміщення цих товарі документів, що містять неправдиві відомості, виключно у разі якщо ці відомості стосуються кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, а перевізниками не вжито заходів до перевірки правдивості зазначених відомостей або у разі неможливості такої перевірки не внесено відповідного запису до міжнародної автомобільної накладної.

ОСОБА_1 , який перебуває у трудових відносинах з ПП ОСОБА_2 щодо переміщувальних транспортних засобів у розумінні п.37 ч. 1 ст. 4 МК України є перевізником - особою, яка здійснює перевезення через митний кордон України та/або між органами доходів і зборів на території України, або є відповідальною особою за такі перевезення.

При цьому, митним органом не встановлено, що перевізником фактично перевозився інший товар та/або кількість снігоприбиральної техніки.

Фактично, у протоколі про порушення митних правил, митний орган притягує перевізника до відповідальності за кваліфікуючими ознаками, за якими можна кваліфікувати виключно дії декларанта.

А тому враховючи викладене суд апеляційної інстанції приходить до висновків, щро районним судом було вжито всіх заходів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України і всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив.

Викладені ж в обґрунтування поданої апеляційної скарги доводи, не спростовують висновки суду першої інстанції та встановлені судом фактичні обставини справи, а зводяться виключно до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Таким чином, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України, відносно ОСОБА_1 і дотримавшись при цьому вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП та ст. ст. 486, 487, 489 МК України, місцевий суд ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, а тому суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови суду і вважає необхідним апеляційну скаргу головного державного інспектора відділу провадження у справах про порушення митних правил управління ПМП Дніпропетровської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного та керуючисьст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

п остановив:

Апеляційну скаргу головного державного інспектора відділу провадження у справах про порушення митних правил управління ПМП МВ Дніпропетровської митниці ДФС - залишити без задоволення, а постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 грудня 2018 року, відносно ОСОБА_1 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

Апеляційного суду