Справа № 679/1540/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2018 року м.Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Базарника Б.І.,

при секретарі Ясенчук С.Ю.,

за участі представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Нетішин цивільну справу №679/1540/16-ц за позовом Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» від імені і за дорученням якого діє відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» до ОСОБА_2 про зобов’язання усунути перешкоди у здійсненні права користування земельною ділянкою -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2016 року Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі за текстом – ДП НАЕК «Енергоатом») від імені і за дорученням якого діє відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» (далі за текстом – ВП «ХАЕС») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_2 про зобов’язання усунути перешкоди у здійсненні права користування земельною ділянкою.

В обґрунтування свого позову посилається на те, що ст.32 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів» встановлені обмеження на використання земель у спеціальних зонах об'єктів енергетики. Так, у межах санітарно-захисних зон атомних електростанцій забороняється розміщення житлових будинків, громадських будівель, дитячих лікувально-оздоровчих закладів, об'єктів господарсько-питного водопостачання, промислових і підсобних (допоміжних) споруд, що не належать до атомних електростанцій. Заборона розміщення у санітарно-захисній зоні ядерної установки жилих будинків та громадських споруд, дитячих та лікувально-оздоровчих установ, а також промислових підприємств, об'єктів громадського харчування, допоміжних та інших споруд, не пов'язаних з діяльністю ядерної установки або об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, передбачена також ст.45 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку».

Однією з земельних ділянок, що відноситься до категорії земель енергетики та на праві постійного користування належить ДП НАЕК «Енергоатом» згідно Державного акту на постійне користування Серії ЯЯ №334553 від 12.12.2008 року є земельна ділянка ВП «ХАЕС» площею 56,8 га. Цільове призначення даної земельної ділянки визначено як - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об’єктів енергогенеруючих підприємств, установ організацій. Разом з тим, дана земельна ділянка знаходиться в межах санітарно-захисної зони ВП «ХАЕС», проте, на ній розташована будівля, яка не належить ВП «ХАЕС», не використовується у його господарській діяльності та не задіяна у виробничому процесі підприємства. Дана будівля являє собою недобудовану споруду адміністративно- господарського комплексу, яка знаходиться на території будівельного майданчика ВП «ХАЕС» та займає земельну ділянку площею 0,1 га. Використовує дану споруду у власних цілях відповідач - ОСОБА_2 шляхом здійснення господарської діяльності, на думку позивача, без належдних на те правових підстав, на території земельної ділянки ВП «ХАЕС». Таким чином, ОСОБА_2 створив та продовжує створювати перешкоди для позивача у реалізації свого права щодо повноцінного користування належної йому земельної ділянки.

Позивач вказує, що протягом тривалого часу позбавлений можливості використовувати належні йому землі на власний розсуд у відповідності до мети своєї діяльності. Відтак, ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі його відокремленого підрозділу «ХАЕС» фактично позбавлений права володіння та користування належною йому земельною ділянкою. Разом з тим, виходячи із специфіки діяльності ВП «ХАЕС», на думку позивача, відповідачем також порушено встановлений законодавством правовий режим використання земель енергетики у межах санітарно-захисної зони ВП «ХАЕС».

Крім того, 21.07.2016 року позивачем ОСОБА_2 було направлено лист-вимогу №45-695/7217 про звільнення земельної ділянки. Відповіді на даний лист ОСОБА_2 не надав, вимогу ВП «ХАЕС» щодо звільнення земельної ділянки не виконав.

На підставі вищевказаного, посилаючись на ст.152 Земельного кодексу України, ст.32 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів», ст.45 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» позивач просить суд зобов’язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у здійсненні права користування земельною ділянкою площею 0,1 га, яка знаходиться на території будівельного майданчика ВП «Хмельницька АЕС», а саме: звільнити вказану земельну ділянку шляхом знесення розташованої на ній недобудованої споруди адміністративно-господарського комплексу, а також стягнути судові витрати по справі.

Ухвалою Нетішинського міського суду від 08.11.2016 року прийнято позовну заяву ДП НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «ХАЕС» до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою Нетішинського міського суду від 24.03.2017 року прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ДП НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «ХАЕС» про встановлення сервітуту.

Ухвалою Нетішинського міського суду від 25.05.2017 року після повторного перерозподілу справ, дану справу прийнято до провадження суддею Базарником Б.І.

Суд зазначає, що 15.12.2017 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

У відповідності до п.9 Розділу VII Перехідних Положень ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувся за правилами загального позовного провадження, що передбачено новою редакцією ЦПК України.

Ухвалою Нетішинського міського суду від 10.05.2018 року до участі у справі за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ДП НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «ХАЕС» залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Нетішинську міську раду Хмельницької області, та відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 у витребуванні з Нетішинської міської ради відомостей (з наданням відповідних документів) про розгляд заяви останнього від 05.04.2018 року.

Водночас, ухвалою суду від 03.12.2018 року прийнято відмову ОСОБА_2 від зустрічного позову та закрито провадження у даній цивільній справі за зустрічним позовом.

Ухвалою Нетішинського міського суду від 03.10.2018 року судом визнавалась обов'язковою явка відповідача ОСОБА_2 або його представника в судове засідання по даній цивільній справі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила позов задоволити.

Відповідач в судовому засіданні позовну заяву ДП НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «ХАЕС» визнав повністю та не заперечував проти задоволення позовних вимог, про що також подав письмову заяву (а.с.191).

Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд встановив наступні обставини справи та дійшов висновку, що позов належить задовольнити, зважаючи на таке.

Судом встановлено, що на праві постійного користування ДП НАЕК «Енергоатом» згідно Державного акту серії ЯЯ №334553 від 12.12.2008 року (а.с.7) належить земельна ділянка площею 56,8 га, цільове призначення якої - для обслуговування земельної ділянки №40 «Будівельний двір». Вказаний державний акт видано на підставі рішення 34 сесії Нетішинської міської ради п’ятого скликання №32 від 30.09.2008 року.

ДП НАЕК «Енергоатом» має відокремлений підрозділ «Хмельницьку АЕС», що підтверджується відомостями з ЄДРПОУ (а.с.9-10).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №72553038, сформованого 08.11.2016 року (а.с.88-89) спірна земельна ділянка має кадастровий номер -6810500000:03:003:0099, належить до державної форми власності, її цільове призначення - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об’єктів енергогенеруючих підприємств, установ організацій; правокористувачем земельної ділянки є ДП НАЕК «Енергоатом». Вказані дані також зазначені у Витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6803382052016 (а.с.90-91)

Спірна земельна ділянка знаходиться в межах санітарно-захисної зони, що підтверджується рішенням сьомої сесії Нетішинської міської ради шостого скликання №7/139 від 25.02.2011 року «Про затвердження розмірів та меж санітарно-захисної зони в місці розташування ядерних установок Хмельницької АЕС» (а.с.92) та Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер -6810500000:03:003:0099 (а.с.93).

Разом з тим, на території спірної земельної ділянки розташований об’єкт недобудованої капітальної споруди адміністративно-побутового корпусу, який на праві приватної власності належить відповідачу – ОСОБА_2, що ним не заперечувалось під час судового розгляду, а також підтверджено наявними у справі доказами, зокрема: рішенням Нетішинського міського суду від 03.07.2014 року (а.с.32-33), дублікатом технічного паспорту на будівлю (а.с.36-37), паспортом технічного стану будівлі (споруди) (а.с.38-39).

Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 15.09.2004 року, частина спірної земельної ділянки (0,1193 га) була передана в строкове платне володіння і користування для виробничих потреб для ВАТ «Атомремонт» (а.с.40-41), про що також складено акт приймання-передачі об’єкта оренди від 14.09.2004 року (а.с.42).

Згідно з рішенням Нетішинського міського суду від 03.07.2014 року визнано дійсним укладений 20.12.2005 року ОСОБА_2 та ВАТ «Атомремонт» договір купівлі-продажу об’єкта недобудованої капітальної споруди адміністративно-побутового корпусу, що знаходиться за адресою: 30100, м.Нетішин, Будівельний майданчик, 100 м від території ХАЕС, загальною площею 0,1 га, згідно якого ВАТ «Атомремонт» продало, а ОСОБА_2 купив вказане приміщення за 82 тис.грн.

Рішенням Рівненського окрежного адміністративного суду від 23.11.2015 року ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позову до Реєстраційної служби Нетішинського міського управління юстиції Хмельницької області про зобов’язання провести державну реєстрацію права власності на об’єкт недобудованої капітальної споруди (а.с.97-99).

Статтею 32 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів» встановлено обмеження на використання земель у спеціальних зонах об'єктів енергетики. Зокрема, згідно п.1 ч.1 цієї статті передбачено, що у межах санітарно-захисних зон атомних електростанцій забороняється розміщення житлових будинків, громадських будівель, дитячих лікувально-оздоровчих закладів, об'єктів господарсько-питного водопостачання, промислових і підсобних (допоміжних) споруд, що не належать до атомних електростанцій.

Згідно ст.45 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» У місцях розташування ядерної установки чи об'єкта, призначених для поводження з радіоактивними відходами, може бути встановлено особливий режим території. Порядок визначення особливого режиму території встановлюється Кабінетом Міністрів України. У місцях розташування ядерної установки чи об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, встановлюються санітарно-захисна зона і зона спостереження. Розміри і межі зазначених зон визначаються у проекті згідно з нормами, правилами і стандартами у сфері використання ядерної енергії, а також узгоджуються з органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки. У санітарно-захисній зоні забороняється розміщення жилих будинків та громадських споруд, дитячих та лікувально-оздоровчих установ, а також промислових підприємств, об'єктів громадського харчування, допоміжних та інших споруд, не пов'язаних з діяльністю ядерної установки або об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами.

Статтею 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч.2 ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно пунктів «б», «д» ч.3 ст.152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; застосування інших, передбачених законом, способів.

Верховний суд у постанові від 14 листопада 2018 року по справі № 445/490/15-ц зазначив, що захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом у тому числі визнання прав, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, застосування інших, передбачених законом способів.

Статтею 321 ЦК України встановлено непорушність права власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч.2 ст.90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.4 ст.206 Цивільного процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Підстав для відмови у прийнятті визнання відповідачем позовних вимог судом не встановлено.

Покладення обов'язку припинити дію, яка порушує право, як спосіб захисту цивільного права чи інтересу можливе щодо триваючого правопорушення, вчиненого іншою особою, яким створюються перешкоди в здійсненні суб'єктивного права. Зокрема, застосовується у справах за позовами про усунення перешкод власнику в користуванні своїм майном (ст. 391 ЦК України). Оскільки «фактично» позбавити володіння земельною ділянкою як специфічним нерухомим майном неможливо - права володіння можна позбавити лише «юридично», шляхом відібрання титулу в цілому. У випадках же будь-якого зайняття йдеться про створення перешкод у використанні земельної ділянки, і проти цього порушення належним способом захисту є негаторний позов. Відтак, вірним є формулювання позовних вимог - про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та про звільнення земельної ділянки, що можливе лише шляхом знесення розташованої на ній недобудованої споруди адміністративно-господарського комплексу.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Частиною 1 статті 142 ЦПК України встановлено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Водночас, відповідачем визнано позов ДП НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «ХАЕС» на стадії судового розгляду справи, тому вищевказана норма не підлягає застосуванню при вирішенні даного спору.

Водночас, враховуючи положення ч.6 ст.141 ЦПК України позивачу слід компенсувати за рахунок держави сплачений ним судовий збір при по зверненні до суду в сумі 1450 грн. згідно платіжного доручення №3204 від 26.09.2016 року, оскільки відповідач ОСОБА_2 звільнений від такого обов’язку (посвідчення серії АА №217885, видане 15.05.2015 року як учаснику бойових дій (а.с.44)).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.9-13, 76-83, 95, 133, 141, 209-250, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» від імені і за дорученням якого діє відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» до ОСОБА_2 про зобов’язання усунути перешкоди у здійсненні права користування земельною ділянкою – задовольнити повністю.

Зобов’язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у здійсненні права користування ДП НАЕК «Енергоатом» ВП «Хмельницька АЕС» земельною ділянкою площею 0,1 га, яка знаходиться на території будівельного майданчика ВП «Хмельницька АЕС», а саме: звільнити вказану земельну ділянку шляхом знесення розташованої на ній недобудованої споруди адміністративно-господарського комплексу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» від імені і за дорученням якого діє відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» на відшкодування судових витрат 1450 (одну тисячу чотириста п’ятдесят) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду або через Нетішинський міський суд Хмельницької області (відповідно до ч.1 п.15 п.п.15.5 Перехідних положень КАС України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року) протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Сторони у справі №679/1540/16-ц:

Позивач: Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» від імені і за дорученням якого діє відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» (адреса місцезнаходження: 30100, Хмельницька обл., м.Нетішин, вул.Еергетиків, 20, код ЄДРПОУ 21313677);

Відповідач: ОСОБА_2 (місце проживання: 30100, АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_1).

Повний текст судового рішення складено 13.12.2018.

Суддя Б.І. Базарник