Справа № 546/1240/18

Провадження № 3/545/31/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" січня 2019 р. суддя Полтавського районного суду Полтавської області Стрюк Л.І., з участю секретаря Артеменко А.О., прокурора Лисенко Н.М., розглянувши у відкритому судому засіданні в м. Полтаві матеріали, які надійшли з Управління захисту економіки в Полтавській ДЗЕ НП України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, заступника начальника відділу Решетилівського бюро правової допомоги, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, інші відомості суду не відомі,

справу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 172-6 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 28.11.2018 року, ОСОБА_1, перебуваючи на посаді начальника відділу юридично-правової допомоги та надання адміністративних послуг Решетилівської міської ради, відповідно до пп. в) п. 1 ч. 1 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до 1ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто будучи субєктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», у порушення вимог ч. 2 ст. 45 вказаного Закону, несвоєчасно, без поважних причин, після дня припинення такої діяльності(3 червня 2018 року), а саме, 16.06.2018 року о 09-05 год., подав на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припиняє діяльність, повязану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування(перед звільненням), чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Під час судового розгляду ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав повністю та пояснив, що Законом України «Про запобігання корупції» не визначений строк подання декларації у випадку звільнення, а в даному випадку протокол щодо нього складений на підставі нормативного акту, що носить рекомендаційний характер. Також зазначив, що не мав умислу на вчинення адміністративного правопорушення, оскільки у день звільнення 13.06.2018 року до закінчення робочого часу(17-00 год.) він виконував свої посадові обовязки, а за місцем його мешкання відсутній доступ до мережі «Інтернет»; наступного дня 14.06.2018 року він намагався подати декларацію, проте з технічних причин не зміг цього зробити, оскільки не зміг зайти на сайт; НАЗК повинна була надати можливість надати пояснення щодо несвоєчасного подання декларації, чого не було зроблено; порушено правила підсудності, оскільки справа підсудна Решетилівському районному суду Полтавської області, а чинний КУпАП не передбачає можливості передачі справи з одного суду до іншого; у посиланнях на докази значиться інша особа(ОСОБА_2Г.), яка йому невідома; у протоколі неправильно зазначено місце складення протоколу(м. Полтава), оскільки він у той день(28.11.2018 року) безвиїзно перебував на своєму робочому місці у м. Решетилівці, де і був складений протокол. Просив закрити провадження у справі у звязку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Прокурор вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КпАП України, оскільки на час звільнення він не припинив державну службу.

Заслухавши пояснення особи щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, зясувавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 з 01.03.2017 року займав посаду начальника відділу юридично-правової допомоги та надання адміністративних послуг Решетилівської міської ради, з якої був звільнений 13.06.2018 року за власним бажанням у звязку з прийняттям на роботу за конкурсом, ст. 38 КЗпП України(а.с.86). Як вбачається із запису в трудовій книжці, 14.06.2018 року він призначений на посаду спеціаліста І категорії загального відділу виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради як переможець конкурсу на зайняття вакантної посади посадової особи органу місцевого самоврядування (а.с. 87). За даними «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функції держави або місцевого самоврядування», ОСОБА_1 подав декларацію 16.06.2018 року о 09-05 год. (а.с.13-21).

Вирішуючи справи цієї категорії, суди повинні керуватися Конституцією України, Конвенцією ООН проти корупції (Нью-Йорк, 31 жовтня 2003 року), Кримінальною конвенцією Європи про боротьбу з корупцією (Страсбург, 27 січня 1999 року), додатковим протоколом до Кримінальної конвенції Європи про боротьбу з корупцією (Страсбург, 15 травня 2003 року), Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції», Кодексом України про адміністративні правопорушення, іншими нормативно-правовими актами України, а також практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Суть корупційного правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч.1 ст.172-6КУпАП полягає в порушенні вимог фінансового контролю, яке полягало у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у п. 1, п.п. «а» і «в» п. 2, п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону, які припиняють діяльність, повязану з виконанням функцій держави, або місцевого самоврядування, зобовязані подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Згідно з розясненням Національного агентства з питань запобігання корупції щодо застосування окремих положень Закону України«Про запобіганнякорупції» стосовно заходів фінансового контролю, затвердженого рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 11.08.2016 №3 Припиненням державної служби в контексті статті 83 Закону України "Про державну службу" є закінчення відносин у сфері державної служби, які виникли між громадянином та державним органом з моменту набуття статусу державного службовця і тривають протягом проходження державної служби. Водночас цей Закон не містить поняття та терміну "припинення діяльності". Статтею 84 Закону України "Про державну службу" визначено підстави для припинення державної служби у звязку із втратою права на державну службу або його обмеження та особливості порядку звільнення державних службовців з таких підстав. Втрата права на державну службу це неможливість продовження відносин у сфері державної служби у звязку з підставами, зазначеними у пунктах 1 - 4 частини першої статті 84 цього Закону. Разом з тим, підставами припинення державної служби Законом визначено угоду сторін, ініціативу державного службовця, ініціативу субєкта призначення. У зазначених випадках за своїм характером державна служба споріднена з трудовими відносинами і термін "припинення державної служби" буде тотожним терміну "звільнення", що в свою чергу, може розглядатись як тотожний терміну "припинення діяльності" у розумінні статті 45 Закону, крім випадків коли діяльність, повязана з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, не припиняється. Зокрема, звільнення особи за переведенням або у разі, якщо особа стала переможцем конкурсу, через це звільнилася з роботи в одному органі і прийнята на роботу в інший орган наступного робочого дня, у такому випадку, звільнення не вважається припиненням діяльності, повязаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування. Наприклад, особа звільнена наказом від 05.06.2018 з 05.06.2018, а наказом від 06.06.2018 її призначено на посаду в іншому органі. При цьому робота в обох органах по винна бути повязана з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування. Відповідно до статті 41 Закону України "Про державну службу" державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійної компетентності може бути переведений без обовязкового проведення конкурсу на іншу посаду. Переведення здійснюється лише за згодою державного службовця. У такому випадку відбувається лише зміна посади або інших істотних умов праці, але фактично діяльність особи, повязана з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування в такому випадку не припиняється.

З викладеного вбачається, що ОСОБА_1 був звільнений з посади начальника відділу юридично-правової допомоги та надання адміністративних послуг Решетилівської міської ради та наступного дня призначений на посаду спеціаліста І категорії загального відділу виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради як переможець конкурсу на зайняття вакантної посади посадової особи органу місцевого самоврядування.

Таким чином, ОСОБА_1 не припинив діяльність, повязану з виконанням функцій місцевого самоврядування, та, відповідно, у нього не виник обовязок щодо подання декларації у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».

Згідно п.1 ст.247КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин суд приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тому провадження в справі слід закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.172-6,247, 283, 284 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП закрити.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Л.І.Стрюк