КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2019 року № 320/5917/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кучаківської сільської ради Бориспільського району Київської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Кучаківської сільської ради Бориспільського району Київської області про визнання протиправною бездіяльності Кучаківської сільської ради Бориспільського району Київської області з неприйняття рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 20.07.2018 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовним розміром 0,15 гектара на території села Сулимівка Бориспільського району Київської області та зобов'язати Кучаківську сільську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 відповідно до законодавства України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що маючи намір отримати безоплатно у власність земельну ділянку у порядку, визначеному статтею 118 Земельного кодексу України, звернувся до відповідача із заявою-клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, додавши до неї графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Однак, Кучаківська сільська рада Бориспільського району Київської області вказану заяву у порядок та спосіб, визначений Земельним кодексом України, не розглянула, протиправно не прийнявши будь-якого рішення.

Відповідач з позовом не погодився, надав до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що на звернення позивача від 20.07.2018 та від 15.08.2018 були надані відповіді у встановлені законодавством терміни.

Ухвалою суду від 12.11.2018 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Як убачається з матеріалів справи, 20.07.2018 ОСОБА_1 звернулась до Кучаківської міської ради із заявою, у якій просила надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки на території села Сулимівка Бориспільського району Київської області для будівництва та обслуговування житлового будинку (а.с. 6).

До вказаної заяви позивачем було додано копію паспорта громадянина України та графічні матеріали.

У відповідь на заяву позивача, відповідач листом від 25.07.2018 №479/2-26 повідомив, що вільних земель запасу та резервного фонду на території сільської ради, немає (а.с. 8).

На думку позивача, його заяву від 20.07.2018 про надання дозволу на розроблення технічної документації щодо відведення земельної ділянки у власність, відповідач розглянув у спосіб, що не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Суспільні відносини щодо володіння, користування та розпорядження землею врегульовано Земельним кодексом України від 25.10.2001 №2768-ІІІ.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини 1 статті 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Отже, громадяни, які зацікавлені у реалізації свого права на отримання безоплатно у власність земельної ділянки, у тому числі для будівництва та обслуговування житлового будинку у межах населеного пункту, звертаються до відповідної сільської, селищної, міської ради із заявою, яку орган місцевого самоврядування зобов'язаний розглянути у місячний строк.

Судом встановлено, та не заперечувалось відповідачем, що 20.07.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Таким чином, беручи до уваги положення частини 7 статті 118 Земельного кодексу України, розглянути зазначену заяву і надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні, Кучаківська міська рада мала не пізніше 20.08.2018.

Водночас, станом на момент розгляду даної адміністративної справи по суті Кучаківська міська рада заяву позивача від 20.07.2018, у порядок і спосіб, передбачений статтею 118 Земельного кодексу України, не розглянула та рішення щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмову у його наданні не приймала.

При цьому, суд повністю відхиляє доводи відповідача, що заяву позивача було розглянуто у встановлені законодавством терміни, з огляду на наступне.

Так, приписами частини 1 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до частини 2 статті 59 цього ж закону, рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

У частині 3 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» зазначено, що рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід'ємною частиною протоколу сесії ради.

Тобто, вирішення питань, віднесених до компетенції міської ради, здійснюється шляхом прийняття рішень ненормативного характеру.

Відтак, питання про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою Кучаківська міська рада зобов'язана була розглянути на пленарному засіданні, ухваливши рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмову у його наданні.

Проте, як свідчать матеріали справи та не було спростовано відповідачем, заяву позивача від 20.07.2018 міська рада на пленарному засіданні не розглядала.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, що виразилась у ненаданні, передбаченою законом форми відповіді та спричинила порушення законних прав та інтересів позивача, гарантованих та передбачених чинним законодавством.

Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності своїх дій.

За таких обставин, враховуючи вищевказане, позовні вимоги ОСОБА_1 є цілком обґрунтованими та базуються на нормах чинного законодавства, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За приписами частини першої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 705,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанцією від 05.11.2018 №0.01177217422.1 (а.с. 2).

Також, позивач, при зверненні до суду користувався професійною правничою допомогою, про що свідчить договір від 12.06.2018 № 25-2, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с. 11-13).

Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною п`ятою цієї ж статті закріплено, що Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами ( частина 6 статті 134 КАС України).

Правомірність надання ОСОБА_3 юридичних послух позивачу підтверджуються свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №5207.

Судом встановлено, що на виконання вимог договору від 12.06.2018 № 25-2, складено рахунок від 16.10.2018 №1 та здійснено оплату за надані послуги у сумі 3000,00 грн, що підтверджується квитанцією від 05.11.2018 №0.0.1177218340.1 (а.с. 2).

При цьому, суд зазначає, що клопотань з приводу зменшення витрат на оплату правничої допомоги, відповідачем не заявлялось.

Отже, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Кучаківської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Кучаківської сільської ради Бориспільського району Київської області з неприйняття рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 20.07.2018 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовним розміром 0,15 гектара на території села Сулимівка Бориспільського району Київської області.

Зобов'язати Кучаківську сільську раду Бориспільського району Київської області (код ЄДРПОУ 04363567) розглянути клопотання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) відповідно до законодавства України.

Сятгнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Кучаківської сільської ради Бориспільського району Київської області (код ЄДРПОУ 04363567) судові витрати у сумі 3705 (три тисячі сімсот п`ять) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.