ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2019 року м. Черкаси

справа № 925/840/18

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Хелис Н.М., у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув справу за позовом публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз», м. Черкаси, вул. Максима Залізняка, 142

до комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго», Черкаська область, м. Сміла, вул. В’ячеслава Чорновола, 72-А

треті особи без самостійних вимог на предмет спору:

на стороні позивача -

- акціонерне товариство «УКРТРАНСГАЗ», м. Київ, вул. Кловський узвіз, буд. 9/1;

- ПАТ «НАК «Нафтогаз України», м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6;

- ТОВ «УкрГазІмпекс», м. Київ, вул. Бориспільська, 26, корп. Д оф. 7;

на стороні відповідача –

- Смілянська міська рада, м. Сміла, вул. Незалежності, 37

про стягнення 39 288 371,26 грн. компенсації вартості спожитого в лютому 2018р. природного газу,

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 – за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2 – адвокат – за ордером,

ОСОБА_3 – за довіреністю,

ОСОБА_4 – за ордером, адвокат;

від третьої особи (УТГ): ОСОБА_5 – за довіреністю;

(НафтоГаз): ОСОБА_6 – за довіреністю;

(УГІ): ОСОБА_7 – за довіреністю, адвокат;

(міськрада): ОСОБА_8 – за довіреністю.

ОСОБА _9І - за довіреністю;

ОСОБА_10 - радник міського голови;

В розгляді справи оголошувалась перерва:

- з 30.10.2018р. до 14:30 год. 06.11.2018р.,

- з 07.12.2018р. до 11:00 год. 17.12.2018р.

Публічне акціонерне товариство «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» звернулося в господарський суд Черкаської області з позовом до комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго», за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору – АТ «УКРТРАНСГАЗ», НАК «Нафтогаз України», Смілянська міська рада - про стягнення компенсації вартості спожитого природного газу в лютому 2018 року згідно заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) від 01.02.2018р. в розмірі 39 288 371,26 грн., та відшкодування судових витрат.

З матеріалами справи ознайомились представники прокуратури Черкаської області, але прокурор в справу не вступив.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 06.11.2018р. провадження у справі № 925/840/18 за зустрічним позовом комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» до публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» про зобов’язання укласти договір реструктуризації заборгованості та зменшити коефіцієнт компенсації за газ, спожитий в лютому 2018р. – закрито. Ухвала суду не оскаржена.

В судовому засіданні:

Позивач вимоги підтримав. Вказав на існування єдиного договору з відповідачем про розподіл природного газу від 01.02.2018р. станом на лютий 2018р. Позивач заперечив договірне постачання газу відповідачу в лютому-березні 2018р. Внаслідок несанкціонованого відбору відповідачем газу з мережі в лютому 2018р. виникло розбалансування газотранспортної системи і АТ «Укртрансгаз» вимагає від позивача компенсувати несанкціоновані витрати газу третіми особами.

Представник позивача пояснив, що акт компенсації балансування спожитого газу розраховано позивачем в односторонньому порядку та направлено відповідачу. Дії позивача відповідачем не оскаржені. З відповідачем угоди по реструктуризації боргу не укладені та не підписані.

Представник позивача пояснив, що позивач не є власником спірного об’єму природного газу (як енергоносія та різновиду товару), спожитого відповідачем в лютому 2018р. з мережі газотранспортної системи (далі по тексту – ГТС).

В обґрунтування вимог позивач долучив до матеріалів справи документи: заява-приєднання відповідача до умов типового договору розподілу природного газу від 01.02.2018р. та скорегована відповідачем заява-приєднання від 14.02.2018р., перелік газоспоживного обладнання та параметри його роботи, Акт наданих послуг з розподілу природного газу, лист №485/22 від 22.02.2018р., лист АТ «Укртрансгаз» №TSOВИХ-18-669 від 14.03.2018р., акт №02-18-1512000718-БАЛАНС надання послуг балансування від 28.02.2018р., рахунок №02-18-1512000718-БАЛАНС, розрахунок вартості послуг балансування (додаток до акту від 28.02.2018р. №02-18-1512000718-БАЛАНС), витяг зі звіту про поділ фактичного обсягу (об’єму) природного газу, лист №814/10 від 10.04.2018р., акт відшкодування витрат послуг балансування обсягів природного газу за лютий 2018 року від 28.02.2018р., розрахунок вартості відшкодування витрат послуг балансування обсягів природного газу, інші документи.

Позивачем додано копії судових рішень - як судова практика в подібних правовідносинах та господарських спорах:

- рішення господарського суду Хмельницької області у справі №924/165/18 від 18.07.2018р. про стягнення 1105076,35 грн. компенсації вартості об’єму спожитого природного газу (том 2 а.с. 10-23). Представник відповідача в засіданнях суду участі не брав;

- рішення господарського суду Хмельницької області у справі №924/398/18 від 14.09.2018р. про стягнення 192993,57 грн. компенсація вартості об’єму спожитого природного газу (том 2 а.с. 24-36). Представник відповідача в засіданнях суду участі не брав;

- рішення господарського суду Львівської області у справі №914/2317/17 від 23.07.2018р. про стягнення 239419,25 грн. компенсація вартості природного газу (том 2 а.с. 37-48);

- рішення господарського суду Черкаської області у справі №925/1477/17 від 23.05.2018р. про стягнення 587153,49 грн. компенсація вартості об’єму спожитого природного газу (том 2 а.с. 60-71).

Позивач вважає своє право на отримання компенсації відповідачем вартості спожитого газу в лютому 2018р. – порушеним, що стало причиною звернення до суду за захистом порушеного права та примусового стягнення з відповідача вартості спожитого ним природного газу.

Додатково подано докази внесення плати відповідачем на рахунок позивача, в тому числі після відкриття провадження у справі, з чітким призначенням платежу: «Постанова КМУ від 04.03.2002р. №256, за відшкодування витрат послуг балансування обсягів природного газу зг рах 7648 від 28.02.2018р., ПДВ». Судом прийнято докази до розгляду, оскілки про них стало відомо в ході судового розгляду і неврахування цих документів при прийнятті рішення свідчитиме про неповноту дослідження доказів судом.

Представники відповідача позовні вимоги заперечили та вказали, що позивач не є власником спірного об’єму відібраного та використаного відповідачем в лютому 2018р. природного газу (енергоносія) в газопроводі (ГТС та локальній мережі). Вартість газу – як товару чи одиниці енергоносія жодним договором між сторонами спору (позивачем та відповідачем) не визначалась. Подано відзив на позовну заяву (том 1 а.с. 195-198), в якому в задоволенні позову просять відмовити повністю з мотивів відсутності прав позивача на спірний природний газ та його оплату, та невірного визначення коефіцієнтів при розрахунку компенсацій за спожитий газ, оскільки до комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» застосований коефіцієнт -2 при заявленій вимозі, а АТ «Укртрансгаз» до ПАТ «Черкасигаз» застосовний коефіцієнт -1,2 при стягненні компенсації за балансування газу, що є дискримінаційним по відношенню до відповідача.

Представники вказують, що позивач не є і постачальником природного газу для відповідача. Ліцензія у позивача на такий вид господарської діяльності теж відсутня.

Постачання спірного газу в лютому 2018р. відповідачу проводилось за окремим договором з ТОВ «УкрГазІмпекс» і судовий спір триває саме з ним в окремому позовному провадженні у справі №925/606/18.

Позивач не наводить доказів про сплату компенсацій чи збитків товариству «Укртрансгаз» за балансування об’ємів газу в ГТС-мережі в лютому 2018р.

Відповідач заперечив наявність своєї вини - як кінцевого споживача газу - при відборі газу з мережі ГТС в лютому 2018р. Саме постачальник ТОВ «УкрГазІмпекс» мав підтвердити позивачу об’єми постачання газу в лютому-березні 2018р. на користь відповідача та компенсувати об’єми природного газу постачальнику. Газ фактично отримували та споживали на підставі договору послуги з розподілу газу з позивачем від 01.02.2018р. На лютий 2018р. товариством «УкрГазІмпекс» відповідачу доведено договірний обсяг споживання газу в об’ємі 2,0 млн.куб.м. В лютому 2018р. постачальнику було оплачено 800000 грн. за поставку газу.

Відповідач заперечує наявність у нього зобов’язання за договором чи законом виплачувати компенсацію позивачу за балансування об’ємів природного газу чи за споживання природного газу в лютому 2018р., який не належить позивачеві, оскільки позивач міг надати лише послуги з розподілу природного газу відповідачу.

Третя особа (АТ УТГ) подала письмові пояснення по суті вимог позивача. Представник третьої особи заперечила наявність договірних відносин з відповідачем у лютому 2018р. Підтримала позовні вимоги позивача, оскільки відповідач має компенсувати витрати позивачу по небалансу природного газу в ГТС. Обов’язок компенсувати об’єми газу в ГТС при розбалансуванні лежить на операторі ГТС – така вимога до оператора викладена в положеннях ЗУ «Про ринок природного газу». Надано документи про вимушену закупівлю 7 партій природного газу за окремими договорами з НАК «Нафтогаз України» на оптовому ринку для відновлення балансу ГТС (за кошти підприємства). Природний газ для продажу позивачу в лютому 2018р. АТ «Укртрансгаз» не закупляв.

Підтверджує наявність договірних господарських відносин тільки з позивачем. Підтверджено відсутність позовних вимог до позивача про сплату, стягнення втрат, збитків, компенсацій за балансування газу в лютому 2018р. при несанкціонованому відборі газу кінцевими споживачами. Підтверджує відсутність судових рішень з таким предметом стосовно позивача. Газ закуплявся на оптовому ринку вимушено, виключно для проведення балансування в мережі ГТС, за власний кошт підприємства. Наразі готується позов до позивача про компенсацію витрат на балансування за лютий 2018р.

Згідно письмових пояснень АТ «Укртрансгаз» (вих. №2301ВИХ-18-2237 від 03.09.2018р.) та додаткових пояснень (вих. №2301ВИХ-18-2626 від 30.10.2018р.), підтриманих у судовому засіданні 07.12.2018р. повноважним представником третьої особи, зазначено, що:

- між ним і позивачем укладено договір транспортування природного газу №1512000718 від 17.12.2015р. з додатковими угодами (том 1 а.с. 124-132);

- на виконання умов п.9.1. договору та пп.2 п.7 глави 3 Розділу ХIV Кодексу ГТС надав позивачу послуги балансування обсягів природного газу у лютому 2018 року на загальну суму 77767902,84 грн. про що складено односторонній акт наданих послуг балансування природного газу в обсязі 6105,454 тис.м.куб. Розрахунок вартості послуги додано (том 1 а.с. 134-136);

- закупівлю природного газу у спірний період здійснено за власний рахунок АТ УТГ згідно актів приймання-передачі газу – для виконання статутної діяльності підприємства та забезпечення балансування газотранспортної мережі (том 2 а.с. 94-100) та податкової накладної на господарську операцію (том 2 а.с. 101).

У поданих третьою особою (АТ УТГ) документах відсутнє посилання на вартість газу як різновиду товару. Газ позивачем для проведення балансування мережі в лютому 2018р. у третіх осіб – не придбавався.

Представник третьої особи (НАК «Нафтогаз») заперечив можливе порушення своїх прав та господарського інтересу за результатами розгляду справи. Договірні відносини з позивачем та відповідачем на постачання газу відсутні. Їм не доводились ліміти чи об’єми природного газу, а також номінація на постачання газу на лютий 2018р. Заперечив наявність двосторонніх чи багатосторонніх господарських договорів з відповідачем на постачання, транспортування чи балансування природного газу приєднаними мережами (том 1 а.с. 184-185). Підтримав позовні вимоги позивача повністю.

Представник третьої особи ТОВ «УкрГазІмпекс» підтвердив, що має господарський письмовий оплатний договір №1802-1601/ПГ-УГ від 16.02.2018р. на постачання газу з відповідачем на лютий-березень 2018р. (том 2 а.с. 102-158), але несвоєчасно отримував від КП «Смілакомунтеплоенерго» платежі за газ. При домовленості про передоплату 3,2 млн.грн. сплачено з порушенням строків лише 820 тис. грн. (26 лютого 2018р.). Заперечує узгодження з відповідачем та доведення йому об’ємів постачання природного газу на лютий 2018р. і в лютому 2018р. газ відповідачу не постачали. Постачання природного газу могло відбуватися лише з 16.02.2018р. за умовами цього договору. Домовленостей про поширення дії договору в часі до 16.02.2018р. між сторонами немає і такі питання між сторонами договору не обговорювались.

Обов’язок контролю споживання газу лежить на споживачеві газу (комунальне підприємство «Смілакомунтеплоенерго»), оскільки він відповідає за прилади обліку газу на вводі своєї локальної мережі.

До ТОВ «УкрГазІмпек» ні грошових, ні майнових вимог ні позивач, ні АТ «Укртрансгаз», ні НАК «Нафтогаз України» - не пред’явили. На лютий 2018р. договірні відносини з позивачем відсутні, оскільки ТОВ «УкрГазІмпекс» відмовився постачати природний газ відповідачу в лютому 2018р.

Згідно письмових пояснень ТОВ «УкрГазІмпекс» від 25.10.2018р., підтриманих в судовому засіданні 07.12.2018р. повноважним представником, третя особа, зокрема, зазначає, що між ним та АТ «УкрТрансГаз» укладено Договір транспортування природного газу №1708000056 від 04.08.2017, згідно його пункту 2.3 надаються наступні послуги:

- розподіл потужності, транспортування, балансування;

- з позивачем та іншими третіми особами договірні відносини відсутні;

- з відповідачем укладено договір поставки природного газу на період лютого-квітня 2018 року у визначених ним обсягах. Вказує, що у зв'язку із невиконанням відповідачем зобов’язань з оплати газу, постачальником газу не було виконано зобов’язання з поставки природного газу та не подано Оператору ГТС документів для підтвердження обсягу газу відповідачу на лютий 2018р. Постачальник не повідомляв також про відсутність підтверджених обсягів газу споживачу (відповідач).

Представник третьої особи (Смілянська міська рада) вимоги заперечив та підтримав позицію відповідача. Представник міської ради вказав на заявлені позивачем три взаємовиключних предмети спору, але позивач не визначив підстав позову.

Відповідач не замовляв ні позивачу, ні третій особі АТ «УкрТрансГаз» послуг балансування газотранспортної мережі.

Позивач не змінив підставу чи предмет спору. Позивач не збільшував і не зменшував розмір позовних вимог.

Сторони не пропонували вирішити спір в позасудовому порядку.

На запитання головуючого представники сторін та учасників заявили:

про відсутність будь-яких інших доказів на підтвердження своїх доводів і пояснень;

про відсутність потреби у витребуванні інших доказів від учасників провадження у справі та інших осіб;

про можливість завершення дослідження обставин справи.

Судом з’ясовано та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

01.02.2018р. між ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» та КП «Смілакомунтеплоенерго» укладено Типовий договір розподілу природного газу, що є публічним, шляхом підписання заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), розміщений на офіційному веб-сайті НКРЕКП та публікується в межах ліцензованої діяльності Позивача, в газеті «Нова Доба». Відповідачу присвоєно персональний ЕІС-код.

ПАТ «По газопостачання та газифікації «Черкасигаз» - підприємство, що здійснює діяльність з розподілу природного газу на підставі виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України (далі - НКРЕКП) ліцензії №809 від 19.03.2015р. (переоформленої рішенням НКРЕКП України №2841 від 24.11.2015р.) та є Оператором ГРМ.

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що цей Типовий договір розподілу природного газу є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу ГРМ (п. 1.2 Договору).

У п.1.3 Договору зазначено, що цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Згідно п.3.1 Договору та п.1 гл.5 Розділу VI Кодексу ГРМ, санкціонований відбір природного газу з газорозподільної системи здійснюються Споживачем за умови наявності у нього укладеного із постачальником договору постачання природного газу та підтвердженого обсягу природного газу, виділеного для потреб Споживача його постачальником на відповідний календарний період, а також відсутності простроченої заборгованості за цим Договором. Наявність підтвердженого обсягу природного газу Споживача (його постачальника) доводиться до відома Оператора ГРМ у встановленому законодавством порядку Оператором ГТС, а до відома Споживача - його постачальником. За відсутності у Споживача договору постачання природного газу та/або виділених його постачальником підтверджених обсягів для потреб Споживача на відповідний календарний період Споживач не має права використовувати (споживати) природний газ із газорозподільної системи.

За наявності підтвердженого обсягу природного газу Споживача та відсутності простроченої заборгованості за цим Договором Оператор ГРМ забезпечує розподіл природного газу, що належить Споживачу, до межі балансової належності його об'єкта з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску природного газу. Приймання-передача обсягу газу, належного Споживачу, а також перехід експлуатаційної відповідальності за стан газових мереж від Оператора ГРМ до Споживача відбуваються на межі балансової належності об'єкта Споживача (п. 3.2 Договору).

Підтверджений обсяг природного газу, відповідно до п.4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ, це об'єм (обсяг) природного газу, виділений постачальником для потреб споживача, з яким укладено договір постачання природного газу на відповідний розрахунковий період, та підтверджений Оператором ГТС (включений до підтвердженої номінації) і доведений Оператору ГРМ у порядку, визначеному Кодексом ГТС.

За умовами п. 3.3 Договору та п.3 гл.5 розділу VI Кодексу ГРМ, Споживач, що не є побутовим, зобов'язаний самостійно контролювати власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу здійснити разом зі своїм постачальником заходи з коригування в установленому порядку підтвердженого обсягу або заходи із самостійного та завчасного обмеження (припинення) власного газоспоживання. Якщо за підсумками місяця фактичний об'єм споживання природного газу Споживача буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу, врегулювання небалансу (дефіциту) природного газу буде здійснюватись його постачальником у встановленому законодавством порядку та відповідно до умов договору постачання природного газу.

При цьому Споживач відповідно до п.п.5 п.7.4 Договору зобов'язується не допускати несанкціонованого відбору природного газу.

Відповідно до п.4 глави 1 розділу 1 Кодексу ГРМ, несанкціонований відбір природного газу - відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема цього Кодексу.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором та чинним законодавством України (п.8.1 Договору).

Відповідно до п.4 гл.5 розд. VІ Кодексу ГРМ, якщо за підсумками місяця фактичний об'єм (обсяг) споживання природного газу споживачем (побутовими споживачами), буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу, його (їх) постачальник має врегулювати об'єми небалансу (дефіцит) природного газу відповідно до вимог Кодексу ГТС.

У разі, якщо після запровадження заходів, передбачених Кодексом ГТС, залишиться неврегульований небаланс (фактичний об'єм/обсяг споживання природного газу по об'єкту споживача буде перевищувати об'єм/обсяг, фактично поставлений його постачальником/постачальниками за даними Оператора ГТС протягом зазначеного періоду), який буде віднесений Оператором ГТС на небаланс Оператора ГРМ, тоді Споживач має компенсувати Оператору ГРМ його вартість, що розраховується за відповідною формулою.

Порядок набуття підтверджених обсягів (номінації) природного газу (лімітів) визначається відповідно до вимог Кодексу ГТС.

Відповідно до ч.5 гл.1 розд.1 Кодексу ГТС, номінація - заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності).

Відповідно до пункту 2 глави 2 розділу XI Кодексу ГТС, замовник послуг транспортування має право подати по точці (точках) входу та точці (точках) виходу місячну номінацію на період не більше одного місяця в розрізі кожної доби. Місячна номінація на наступний газовий місяць приймається оператором газотранспортної системи в період з 15 по 20 число місяця (включно), що йде перед газовим місяцем транспортування. Якщо замовник послуг транспортування надає більше ніж одну місячну номінацію по одній і тій самій точці входу/виходу в строк до 20 числа місяця, що йде перед газовим місяцем транспортування, оператор ГТС розгляне місячну номінацію, яка була одержана останньою. Оператор газотранспортної системи повинен повідомити замовника послуг транспортування про підтвердження або відхилення місячної номінації у строк до 25 числа (включно) місяця, що йде перед газовим місяцем транспортування.

По об'єктах споживачів, що не є побутовими, споживання підтвердженого обсягу природного газу протягом місяця здійснюється рівномірно, виходячи з добового підтвердженого обсягу природного газу. При цьому місячний обсяг їх споживання не повинен перевищувати місячний підтверджений обсяг природного газу. Споживач зобов'язаний самостійно контролювати власне газоспоживання та для недопущення перевищення добового/місячного підтвердженого обсягу природного газу має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні санкції та заходи з боку Оператора ГТС/ГРМ (його постачальника), передбачені умовами договору, у тому числі примусове обмеження (припинення) подачі газу в установленому законодавством порядку.

В лютому 2018 року жодним постачальником не підтверджено обсягів природного газу для потреб Відповідача, що підтверджується витягом зі звіту про розподіл фактичного обсягу (об'єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ «Черкасигаз», між замовниками послуг транспортування (постачальниками) в розрізі їх контрагентів (споживачів) за лютий 2018 року.

Як вбачається з Акту наданих послуг з розподілу природного газу за лютий 2018 року та не заперечується самим Відповідачем, в лютому 2018 року Відповідач по розподільних мережах прийняв від Позивача 1805517 м^{3 природного газу.}

^{Обсяг 1805517 м3 спожитого природного газу за лютий 2018р. не був врегульований Позивачем із жодним постачальником, та був віднесений Оператором ГТС на неврегульовані обсяги небалансу ПАТ «Черкасигаз» (Оператор ГРМ).}

^{У відповідності до положень п.4 гл.5 розд. VІ Кодексу ГРМ, Відповідач зобов'язаний компенсувати Позивачу вартість спожитого газу, який віднесений на небаланс Оператора ГРМ та має бути компенсований споживачем і розраховується за формулою:}

^{В = (Уф - Уп) х Ц х К, де}

^{де -В - вартість природного газу, який компенсується Оператору ГРМ;}

^{Уф - об'єм (обсяг) природного газу, фактично спожитий за відповідний розрахунковий період = 1 805 517 м3;}

^{Уп- об'єм (обсяг) природного газу, фактично поставлений споживачу його постачальником (постачальниками) за відповідний розрахунковий період за даними Оператора ГТС = 0,00 тис. м3;}

^{Ц - ціна закупівлі природного газу Оператором ГРМ для покриття втрат і виробничо-технологічних витрат газу в ГРМ у лютому 2018 року - 12737,45 грн. за тис. м3;}

^{К - коефіцієнт компенсації, який визначається на рівні 2.}

^{Якщо неврегульований небаланс станеться внаслідок відсутності у споживача підтвердженого обсягу природного газу на розрахунковий період, або внаслідок відмови в доступі до об'єкта споживача для здійснення Оператором ГРМ припинення розподілу природного газу, або внаслідок невиконання споживачем письмової вимоги Оператора ГРМ самостійно припинити (обмежити) споживання природного газу, коефіцієнт компенсації має становити 2.}

^{За твердженням позивача, вартість природного газу за лютий 2018 року, який Відповідач зобов'язаний компенсувати Позивачу, становить: 1805517 м3 * 12737,45 грн.*2=45995357,80 (сорок п'ять мільйонів дев'ятсот дев'яносто п'ять тисяч триста п'ятдесят сім грн. 80 коп.) грн. (з ПДВ).}

^{Акт відшкодування витрат послуг балансування обсягів природного газу за лютий 2018 року з Розрахунком вартості відшкодування витрат послуг балансування обсягів природного газу та рахунком на оплату, направлено Відповідачу поштовим відправленням, яке згідно повідомлення про вручення №1801806128895 вручено Відповідачу 12.04.2018 року.}

^{Наявну заборгованість Відповідач визнав, сплативши на рахунок Позивача частину коштів. Таким чином, борг Відповідача за спожитий в лютому 2018р. природний газ на момент звернення з позовом склав 39288371,26 гривень.}

^{Відповідно до приписів статей 174, 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань). Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання, відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України (ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.}

^{Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).}

^{Позивач стверджує, що строк проведення оплати наданої послуги за розподіл та балансування природного газу за лютий 2018 року для Відповідача є таким, що настав.}

^{Обов'язок Відповідача щодо сплати боргу виконаний не в повному обсязі, заборгованість продовжує існувати на момент подання цієї позовної заяви до суду, що і стало підставою звернення Позивача до суду за захистом своїх порушених прав та примусового стягнення боргу.}

^{Представник позивача в судовому засіданні 26.12.2018р. надав суду копії платіжних доручень відповідача за 2018р. та витяги зі свого банківського реєстру про рух коштів відповідача з визначенням відповідачем призначення платежу. Фактично, відповідач своїми діями та вчиненими платежами з чітким призначенням підтвердив зобов’язання перед позивачем по балансуванню газу та по виплаті компенсації за спожитий в лютому 2018р. природний газ:}

- платіжне доручення №904 від 15.03.2018р. про перерахування 100000 грн. з призначенням платежу «за розподіл природного газу зг рах 279 від 02.03.2017 року в тч ПДВ»;

- платіжне доручення №905 від 15.03.2018р. про перерахування 100000 грн. з призначенням платежу «за розподіл природного газу зг рах 279 від 02.03.2017 року в тч ПДВ»;

- платіжне доручення №964 від 21.03.2018р. про перерахування 100000 грн. з призначенням платежу «за розподіл природного газу зг рах 279 від 02.03.2017 року в тч ПДВ»;

- платіжне доручення №976 від 22.03.2018р. про перерахування 100000 грн. з призначенням платежу «за розподіл природного газу зг рах 279 від 02.03.2017 року в тч ПДВ»;

- платіжне доручення №1010 від 26.03.2018р. про перерахування 100000 грн. з призначенням платежу «за розподіл природного газу зг рах 279 від 02.03.2017 року в тч ПДВ»;

- платіжне доручення №1025 від 28.03.2018р. про перерахування 100000 грн. з призначенням платежу «за розподіл природного газу зг рах 279 від 02.03.2017 року в тч ПДВ»;

- платіжне доручення №1043 від 29.03.2018р. про перерахування 85736,36 грн. з призначенням платежу «за розподіл природного газу зг рах 279 від 02.03.2017 року в тч ПДВ»;

- платіжне доручення №1207 від 24.04.2018р. про перерахування 300000 грн. з призначенням платежу «за розподіл природного газу зг рах 393 від 03.04.2017 року в тч ПДВ»;

- платіжне доручення №2408 від 30.11.2018р. про перерахування 199500 грн. з призначенням платежу «відшкодування вартості газу за лютий 2018 року в тч ПДВ»;

- платіжне доручення №2409 від 30.11.2018р. про перерахування 199500 грн. з призначенням платежу «відшкодування вартості газу за лютий 2018 року в тч ПДВ»;

- платіжне доручення №2410 від 30.11.2018р. про перерахування 199500 грн. з призначенням платежу «відшкодування вартості газу за лютий 2018 року в тч ПДВ»;

- платіжне доручення №2411 від 30.11.2018р. про перерахування 199500 грн. з призначенням платежу «відшкодування вартості газу за лютий 2018 року в тч ПДВ»;

- платіжне доручення №2412 від 30.11.2018р. про перерахування 199500 грн. з призначенням платежу «відшкодування вартості газу за лютий 2018 року в тч ПДВ»;

- платіжне доручення №2413 від 30.11.2018р. про перерахування 199500 грн. з призначенням платежу «відшкодування вартості газу за лютий 2018 року в тч ПДВ»;

- платіжне доручення №2414 від 30.11.2018р. про перерахування 199500 грн. з призначенням платежу «відшкодування вартості газу за лютий 2018 року в тч ПДВ»;

- платіжне доручення №2415 від 30.11.2018р. про перерахування 199500 грн. з призначенням платежу «відшкодування вартості газу за лютий 2018 року в тч ПДВ»;

- платіжне доручення №2416 від 30.11.2018р. про перерахування 199500 грн. з призначенням платежу «відшкодування вартості газу за лютий 2018 року в тч ПДВ»;

- платіжне доручення №2417 від 30.11.2018р. про перерахування 199500 грн. з призначенням платежу «відшкодування вартості газу за лютий 2018 року в тч ПДВ»;

- платіжне доручення №2418 від 30.11.2018р. про перерахування 5000 грн. з призначенням платежу «відшкодування вартості газу за лютий 2018 року в тч ПДВ»;

- виписка з рахунку за 27.07.2018р. – перерахування відповідачем 588179,22 грн. з призначенням платежу «відшкодування витрат послуг балансування обсягів природного газу зг рах 7648 від 28.02.2018, ПДВ»;

- виписка з рахунку за 27.04.2018р. – перерахування відповідачем 2925870,40 з призначенням платежу «постанова КМУ від 04.03.2002р. №256, за відшкодування витрат послуг балансування обсягів природного газу зг рах 7648 від 28.02.2018, в тч ПДВ»;

- виписка з рахунку за 23.05.2018р. – перерахування відповідачем 2342713,08 грн. з призначенням платежу «постанова КМУ від 04.03.2002р. №256, за відшкодування витрат послуг балансування обсягів природного газу зг рах 7648 від 28.02.2018, в тч ПДВ»;

- виписка з рахунку за 24.05.2018р. – перерахування відповідачем 50222,55 грн. з призначенням платежу «постанова КМУ від 04.03.2002р. №256, за відшкодування витрат послуг балансування обсягів природного газу зг рах 7648 від 28.02.2018, в тч ПДВ»;

- виписка з рахунку за 27.07.2018р. – перерахування відповідачем 800001,29 грн. з призначенням платежу «постанова КМУ від 04.03.2002р. №256, за відшкодування витрат послуг балансування обсягів природного газу зг рах 7648 від 28.02.2018, в тч ПДВ»;

- виписка з рахунку за 23.08.2018р. – перерахування відповідачем 786487,81 грн. з призначенням платежу «постанова КМУ від 04.03.2002р. №256, за відшкодування витрат послуг балансування обсягів природного газу зг рах 7648 від 28.02.2018, в тч ПДВ»;

- виписка з рахунку за 28.09.2018р. – перерахування відповідачем 729385 грн. з призначенням платежу «постанова КМУ від 04.03.2002р. №256, за відшкодування витрат послуг балансування обсягів природного газу зг рах 7648 від 28.02.2018, в тч ПДВ» (том 3 а.с. 9-27);

Також позивачем надано примірники податкових накладних від 28.02.2018р. №№3654 та 3629 на господарські операції:

відшкодування витрат послуг балансування обсягів природного газу за лютий 2018р. в сумі 45995357,80 грн. (з ПДВ) та розподілу природного газу в сумі 685 735,34 грн. (з ПДВ) шляхом його транспортування – відповідно, з доказами прийняття їх відповідачем та органом ДПІ (том 3 а.с. 4-9, 28).

Подані документи не спростовані відповідачем в належний спосіб.

Представники відповідача заперечують позовні вимоги з вищезазначених мотивів. Просять в позові відмовити. Заперечують наявність свого зобов’язання компенсувати двократну вартість спожитого в лютому 2018р. природного газу.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності та за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з таких правових підстав та мотивів.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з’ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Згідно статутних документів позивач та відповідач є самостійними юридичними особами та суб’єктами господарювання на ринку послуг транспортування газу та енергозабезпечення через приєднані мережі енергоносіїв (позивач) та виробництва теплової енергії для забезпечення кінцевих споживачів (відповідач).

Господарська діяльність третіх осіб судом не досліджується, оскільки вона не охоплюється предметом даного спору.

Згідно запису у відкритому реєстрі з Інтернет-сайту Позивач є суб’єктом природної монополії та включений до відповідного Реєстру осіб, що здійснюють господарську діяльність у сфері енергетики станом на 01.10.2018р. – на території Черкаської області (крім міста Умань, Уманського району, Христинівського та Маньківського районів) – з видом діяльності «розподіл природного газу».

Ліцензія на постачання природного газу споживачам у позивача відсутня.

Договори на постачання природного газу в лютому 2018р. позивач з кінцевими промисловими споживачами не укладав.

Діяльність позивача регламентована нормативними документами:

Конституцією України;

Цивільним та Господарським кодексами України;

ЗУ «Про ринок природного газу»;

ЗУ «Про трубопровідний транспорт»;

ЗУ «Про природні монополії»;

ЗУ «Про нафту і газ»;

ЗУ «Про енергозбереження»;

ЗУ «Про угоди про розподіл продукції»;

ЗУ «Про захист економічної конкуренції»;

ЗУ «Про газ (метан) вугільних родовищ»;

ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища»;

Правила постачання природного газу;

Кодекс газорозподільних систем, Кодекс газотранспортної системи - затверджені Постановами Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015р. №№2493 та 2494.

та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідач КП «Смілакомунтеплоенерго» згідно статутних документів є комунальним підприємством у сфері тепло- та гарячого водопостачання зі змішаною формою фінансування. Іншої господарської діяльності підприємство не веде. Єдиним засновником КП «Смілакомунтеплоенерго» виступає Смілянська міська рада.

Діяльність відповідача регламентована нормативними документами:

Конституцією України;

Цивільним та Господарським кодексами України;

ЗУ «Про ринок природного газу»;

ЗУ «Про трубопровідний транспорт»;

ЗУ «Про природні монополії»;

ЗУ «Про нафту і газ»;

ЗУ «Про енергозбереження»;

ЗУ «Про угоди про розподіл продукції»;

ЗУ «Про захист економічної конкуренції»;

ЗУ «Про газ (метан) вугільних родовищ»;

ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища»;

Правила постачання природного газу;

Кодекс газорозподільних систем, Кодекс газотранспортної системи - затверджені Постановами Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015р. №№2493 та 2494.

Третя особа: АТ «УкрТрансГаз» згідно статутних документів є господарюючим суб’єктом з метою отримання прибутку на ринку газопостачання України.

Третя особа: ТОВ «УкрГазІмпекс» згідно статутних документів є господарюючим суб’єктом з метою отримання прибутку на ринку газопостачання України.

Третя особа: НАК «Нафтогаз України» згідно статутних документів є господарюючим суб’єктом з метою отримання прибутку на ринку газопостачання України.

Третя особа: Смілянська міська рада є органом місцевого самоврядування, розпорядником бюджетних коштів та засновником відповідача КП «Смілакомунтеплоенерго». Діяльність Смілянської міської ради регламентована приписами Конституції України;

ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»;

Цивільним та Господарським кодексами України;

іншими підзаконними нормативними актами.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб’єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов’язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Відповідно приписів ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобов’язання, що виникає між суб’єктами господарювання, в силу якого один суб’єкт зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, є господарським зобов’язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Між позивачем та відповідачем станом на лютий 2018 року був укладений єдиний господарський договір:

Типовий договір розподілу природного газу від 01.02.2018р. (том 1 а.с. 13-25) шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання до умов публічного договору розподілу природного газу.

Тобто між позивачем та відповідачем виникли та існують договірні відносини оплатного розподілу природного газу локальними мережами оператора ГРМ як послуга доставки товару (енергоносія) замкнутими мережами трубопроводів з відстроченням кінцевої оплати - на підставі письмового строкового оплатного двостороннього консенсуального договору.

Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ – положення ст. 93 ЦК України.

За правовою природою договір від 01.02.1218р. відповідає вимогам статті 901 ЦК України, якою передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов’язання.

Відносини послуги урегульовані Главою 63 ЦК України.

Між позивачем та відповідачем на лютий та березень 2018 року не укладались окремі договори на балансування локальної мережі, ГТС, компенсації спожитого газу, оплати вартості спожитого газу тощо.

Внаслідок дій відповідача, направлених на настання певних юридичних наслідків, що виражені в оплаті з 30.11.2018р. грошовими коштами спожитого в лютому 2018р. газу, та прийняття цієї оплати позивачем, між сторонами виникли договірні відносини компенсування плати за спожитий відповідачем без договору природний газ в лютому 2018р.

Між позивачем та АТ «Укртрансгаз» на лютий 2018р. укладений договір:

- договір транспортування газу №15.12.00718, що охоплює відносини балансування, постачання, відбір споживачами природного газу з мережі;

Між позивачем та ТОВ «УкрГазІмпекс» господарські договори стосовно використання природного газу з газотранспортних мереж на період дії лютого 2018р. третіми особами чи відповідачем - не укладались.

Між позивачем та НАК «Нафтогаз України» укладений господарський договір з періодом дії лютий 2018р. на транспортування та балансування газу в мережах оператора.

Між НАК «Нафтогаз України» та відповідачем прямі господарські угоди на постачання, транспортування та балансування газу на лютий 2018р. не укладались. НАК «Нафтогаз України» не доводив номінацію об’ємів постачання чи споживання газу відповідачу на лютий 2018р.

Договір постачання газу між відповідачем (СмілаТКЕ) та третьою особою (ТОВ «УкрГазІмпекс») від 16.02.2018р. (том 1 а.с. 95 - 102) – не є предметом даного спору. Інші учасники у даних взаємовідносинах – відсутні.

Відповідач в лютому 2018р. відібрав з газотранспортної мережі 1805527 куб. метрів природного газу для вироблення теплової енергії та забезпечення об’єктів в м. Сміла Черкаської області теплом. Відповідач не заперечує відібрання спірного об’єму природного газу – акт від 28.02.2018р. (том 1 а.с. 25).

Відповідач заперечує наявність договірних відносин з позивачем на постачання, придбавання енергоносія (природного газу) за плату на лютий 2018р., але не спростовує проведення оплати з 30.11.2018р. як компенсації за спожитий газ, що в силу приписів та положень ст. 11 Цивільного кодексу України підтверджує виникнення цивільних прав та обов'язків з волевиявлення та дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Суд погоджується з доводами позивача про врегулювання спірних правовідносин і приписами ЗУ «Про ринок природного газу», який визначає правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу.

Позивач у своїх позовних вимогах робить посилання на регулювання спірних відносин, крім положень спірного договору, ще й приписами та положеннями Кодексів газотранспортної системи та газорозподільної системи.

Так, Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, затверджено Кодекс газотранспортної системи (надалі - Кодекс ГТС) №2493 від 30.09.2015р., який є технічним регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України (п.2 гл. 1 розділу 1).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, затверджено Кодекс газорозподільних систем (надалі - Кодекс ГРС) №2494 від 30.09.2015р., що визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем (п.2 гл. 1 розділу 1).

Дія Кодексу ГРС поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об'єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників. Крім того, цим Кодексом регулюються взаємовідносини:

між оператором газорозподільної системи і газодобувними підприємствами та виробниками біогазу або інших видів газу з альтернативних джерел, які підключені (приєднуються) до газорозподільної системи;

між оператором газорозподільної системи та несанкціонованими споживачами, які втручаються в роботу газорозподільної системи, у тому числі шляхом самовільного під'єднання несанкціонованого газопроводу (п. 3 гл. 1 р. 1 Кодексу ГРС).

Відповідно до п. 3 глави 2 розділу І Кодексу ГРС, основними функціями оператора ГРМ є, зокрема:

забезпечення балансування між об'ємами і обсягами передачі природного газу до ГРМ та об'ємами і обсягами передачі природного газу з ГРМ (споживачам, для транзиту в інші ГРМ);

формування добових, декадних, місячних, квартальних та річних показників фактичного об'єму та обсягу передачі (розподілу, споживання) природного газу по об'єктах суб'єктів ринку природного газу, які знаходяться на ліцензованій території Оператора ГРМ та/або які замовили розподіл природного газу ГРМ у відповідному періоді.

Згідно п.п. 1, 2 глави 1 розділу VІ Кодексу ГРС, суб'єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу. Доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання (постачання) природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об'єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2498 в порядку, визначеному цим розділом.

П. 1 гл. 3 розділу VІ Кодексу ГРС визначено, що договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об'єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.

Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками - зобов'язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об'єкт.

Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.

Згідно статті 40 Закону України «Про ринок природного газу», за договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.

Господарський договір розподілу природного газу (том 1 а.с. 13-25) є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу. Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та Споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання Споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору (п.п. 3, 4 глави 3 розділу VІ Кодексу ГРС).

Фактом приєднання Споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу (п. 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС).

Суд зазначає, що Кодекс ГРС та Кодекс ГРМ є регуляторними актами. Відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» №1160 – IV регуляторним актом вважається прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання.

Тобто, спірні Кодекси ГРМ та ГРС є підзаконними нормативними документами, які не можуть бути застосовані самостійно у спірних правовідносинах сторін. Тому пріоритетними у спірних господарських відносинах будуть приписи ЦК та ГК України, ЗУ «Про ринок природного газу» і умови двостороннього (багатостороннього) договору розподілу, постачання, споживання газу між суб’єктами господарювання.

Суд враховує, що Кодекси ГРМ та ГРС не можуть протирічити та підміняти в господарських відносинах положення Цивільного та Господарського кодексів України, прийнятих Верховною Радою України.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2018р. між ПАТ «Черкасигаз», як Оператором/позивач, з однієї сторони, та КП «Смілакомунтеплоенерго», як Споживачем/відповідач, з іншої сторони, було укладено публічний договір розподілу природного газу шляхом підписання заяви-приєднання від 01.02.2018р. (надалі - Договір).

Суд погоджується з доводами позивача про публічність Договору, що регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать Споживачам (їх постачальникам), до об'єктів Споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Суд розцінює цей Договір як договір приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Сторонами визначено предмет договору: Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором. Обов'язковою умовою надання Споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у Споживача об'єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ. При вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов'язуються керуватися Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем.

Санкціонований відбір природного газу з газорозподільної системи здійснюється Споживачем за умови наявності у нього укладеного із постачальником договору постачання природного газу та підтвердженого обсягу, виділеного для потреб Споживача його постачальником на відповідний календарний період, а також відсутності простроченої заборгованості за цим Договором.

Наявність підтвердженого обсягу природного газу Споживача (його постачальника) доводиться до відома Оператора ГРМ у встановленому законодавством порядку Оператором ГТС, а до відома Споживача - його постачальником.

За відсутності у Споживача договору постачання природного газу та/або виділених його постачальником підтверджених обсягів для потреб Споживача на відповідний календарний період Споживач не має права використовувати (споживати) природний газ із газорозподільної системи.

Споживач, що не є побутовим, зобов'язаний самостійно контролювати власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу здійснити разом зі своїм постачальником заходи з коригування в установленому порядку підтвердженого обсягу або заходи із самостійного та завчасного обмеження (припинення) власного газоспоживання.

Якщо за підсумками місяця фактичний об'єм споживання природного газу Споживача буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу, врегулювання небалансу (дефіциту) природного газу буде здійснюватись його постачальником у встановленому законодавством порядку та відповідно до умов договору постачання природного газу (п. 3.3 р. 3 Договору).

Підп. 5 п. 7.4 розділу 7 Договору визначений обов'язок споживача не допускати несанкціонованого відбору природного газу.

Цей договір укладається на невизначений строк (п. 12.1 розділу 12 Договору).

Як стверджує позивач, у лютому 2018 року ним було виявлено порушення зазначених вище умов Договору з боку відповідача, зокрема споживання відповідачем природного газу за відсутності номінації, що призвело до виникнення неврегульованого небалансу позивача (як оператора ГРМ) в обсязі відповідно 1805517 куб.м природного газу.

Однак відповідач стверджує, що ним спожито природний газ за договором постачання природного газу від 16.02.2018р. №1802-1601/ПГ-УГ, що був укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю «Укргазімпекс». Також вказує, що згідно п. 2.1. цього договору постачання газу здійснюється з моменту укладення договору з урахуванням його умов, додатків та додаткових угод до нього, з обов’язковим виконанням Правил постачання природного газу.

З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укргазімпекс» (як Постачальником) з однієї сторони, та КП «Смілакомунтеплоенерго» (як Споживачем) з іншої сторони, укладено договір постачання природного газу від 16.02.2018р. №1802-1601/ПГ-УГ, яким регулюються відносини щодо постачання Споживачеві у лютому-березні 2018 року природного газу (надалі - Договір №1802-1601/ПГ-УГ) (том 2 а.с. 126-146).

Пунктом 1.3 Договору №1802-1601/ПГ-УГ передбачено, що обсяги газу, які Постачальник зобов’язаний поставити, а споживач - прийняти й оплатити, погоджуються сторонами у Додатку №1 до даного Договору. Період, протягом якого здійснюється постачання газу Споживачу, визначено сторонами у Додатку №1 до даного Договору.

Відповідно пункту 2.1. Договору №1802-1601/ПГ-УГ постачання природного газу споживачу здійснюється з моменту укладення цього Договору згідно положень Договору з урахуванням всіх його додатків та додаткових угод.

Пунктом 2.2. Договору №1802-1601/ПГ-УГ визначено, що Постачальник забезпечує постачання підтвердженого обсягу природного газу Споживачу протягом визначеного у Додатку № 1 періоду постачання.

Додатком №1 до вказаного договору сторонами погоджено обсяги постачання природного газу: лютий 2018 – 2 млн.куб.м, березень 2018 – 1,7 млн.куб.м, квітень 2018 – 700 тис.куб.м.

Відповідно до умов Договору №1802-1601/ПГ-УГ сторонами передбачено наступне:

Погоджені Сторонами в Додатку №1 до даного Договору обсяги (об’єми) постачання газу в розрахунковому періоді (газовому місяці) є орієнтовними (надалі – «Плановий обсяг») та можуть бути скориговані Сторонами шляхом укладання відповідної додаткової угоди. У випадку, якщо Сторони не скоригували Плановий обсяг у відповідній додатковій угоді, Плановий обсяг, що вказаний в Додатку №1 до даного Договору, підлягає включенню до місячної номінації Постачальника, поданої Оператору ГТС для підтвердження на відповідний газовий місяць (п. 2.3.).

Пунктами 3.11. та 3.12. договору сторонами погоджено, що розрахунковим періодом за даним Договором є відповідний газовий місяць; Споживач зобов’язаний сплатити вартість Планового обсягу газу, що постачатиметься Споживачу протягом відповідного газового місяця, на банківський рахунок Постачальника на умовах 100% передоплати на підставі виставленого Постачальником рахунку на оплату. Сторони у відповідній додатковій угоді та/або у відповідному додатку до даного Договору можуть погодити інший порядок здійснення оплати за природний газ.

Підп. 4.1.2.5. п.4.1. р. 4 договору визначено, що Споживач зобов'язується не допускати несанкціонованого відбору природного газу.

Пунктом 4.2.2. договору визначено зобов’язання Постачальника, зокрема:

- дотримуватись вимог «Правил постачання природного газу»;

- забезпечити постачання газу на умовах та в обсягах, визначених цим Договором, за умови дотримання Споживачем дисципліни відбору (споживання) газу та проведення своєчасних розрахунків за нього;

- забезпечити подання всіх необхідних документів для підтвердження Оператором ГТС необхідного Споживачу обсягу газу за умови, що Споживач виконав власні обов'язки перед Постачальником, для замовлення необхідно Споживачу обсягу газу, виконувати інші обов’язки, які покладені на Постачальника чинним законодавством та/або цим договором (пп. 4.2.2.1, 4.2.2.2., 4.2.2.3, 4.2.2.16).

Суд звертає увагу на те, що розрахунки за спірний період повинні здійснюватися згідно додатку №2 до договору №1802-1601/ПГ-УГ у березні місяці 2018 року з урахуванням сплачених 800000 грн. 26.02.2018р. Відтак відповідно до умов договору №1802-1601/ПГ-УГ та додатків до нього, визначений позивачем обсяг газу у лютому 2018р. відповідачем спожито на підставі укладеного з ТОВ «УкрГазІмпекс» договору.

Поряд із цим, третя особа ТОВ «УГІ» підтверджує, що між відповідачем та ним складено додаток №2 до договору №1802-1601/ПГ-УГ – графік здійснення платежів за 2,0 млн. куб.м, який було порушено відповідачем і сплачено останнім лише 800 тис.грн., тому товариством «Укргазімпекс» не видавались відповідачу та позивачу номінації на об’єми газу на цей період.

Відповідно до п. 39 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу», суб'єктами ринку природного газу є оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.

Оператор газорозподільної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників) (п. 17 ч. 1 ст. 1 вищевказаного Закону). Тобто оператор ГРС не є власником енергоносія, який розподіляє мережею приєднаних трубопроводів (енергоносіїв). Оператору ГРС також не делегували повноважень виступати від імені власника газу стягувачем заборгованості чи інших витрат.

Відповідно до п.10 ч. 1 статті 3 Закону України «Про ринок природного газу», ринок природного газу функціонує на засадах вільної добросовісної конкуренції, крім діяльності суб'єктів природних монополій, та за принципами відповідальності суб'єктів ринку природного газу за порушення правил діяльності на ринку природного газу та умов договорів.

Права та обов'язки оператора газорозподільної системи визначаються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, кодексом газотранспортної системи, кодексом газорозподільних систем, а також договором розподілу природного газу (ст. 38 вищевказаного Закону).

Відповідно до частини 3 статті 12 Закону України «Про ринок природного газу» права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, Правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач має право зокрема на отримання природного газу належної якості та кількості, фізико-хімічні показники якого відповідають встановленим нормам, відповідно до умов укладених договорів, крім випадків припинення (обмеження) постачання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

Відповідно до розділу 2 Правил постачання природного газу, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496 (далі - Правила постачання природного газу), підставою для постачання природного газу споживачу є наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов;

постачальник зобов'язаний забезпечувати постачання природного газу на умовах та в обсягах, визначених договором на постачання природного газу, за умови дотримання споживачем дисципліни відбору природного газу та розрахунків за нього;

споживач має право на отримання природного газу в обсягах, визначених договором постачання природного газу, за умови дотримання його умов.

Враховуючи вимоги Правил постачання природного газу, Кодексу газотранспортної системи та Кодексу газорозподільних систем, КП «Смілакомунтеплоенерго» як споживач природного газу за договором має право отримувати природний газ у відповідному місяці постачання виключно від одного постачальника (за один період), яким є ТОВ «УкрГазІмпекс».

Пунктами 3, 4 глави 5 розділу VI «Комерційні умови доступу до газорозподільної системи для отримання/передачі природного газу» Кодексу газорозподільних систем встановлено, що по об'єктах споживачів, що не є побутовими, споживання підтвердженого обсягу природного газу протягом місяця здійснюється, виходячи з добового підтвердженого обсягу природного газу. При цьому місячний обсяг їх споживання не повинен перевищувати місячний підтверджений обсяг природного газу. Споживач зобов'язаний самостійно контролювати власне газоспоживання та для недопущення перевищення добового/місячного підтвердженого обсягу природного газу має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні санкції та заходи з боку Оператора ГТС/ГРМ (його постачальника), передбачені умовами договору, у тому числі примусове обмеження (припинення) подачі газу в установленому законодавством порядку. Якщо за підсумками місяця фактичний об'єм (обсяг) споживання природного газу споживачем (побутовими споживачами), буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу, його (їх) постачальник має врегулювати об'єми небалансу (дефіцит) природного газу відповідно до вимог Кодексу ГТС. У разі якщо після запровадження заходів, передбачених Кодексом ГТС, залишиться неврегульований небаланс (фактичний об'єм/обсяг споживання природного газу по об'єкту споживача буде перевищувати об'єм/обсяг, фактично поставлений його постачальником/постачальниками за даними Оператора ГТС протягом зазначеного періоду), який буде віднесений Оператором ГТС на небаланс Оператора ГРМ, тоді споживач має компенсувати Оператору ГРМ його вартість, що розраховується за відповідною формулою.

Договір розподілу природного газу від 01.02.2018р. (том 1 а.с. 13-24) не містить ціни постачання чи продажу за одиницю природного газу та вартості об’єму природного газу. Спірний договір охоплює лише відносини розподілу газу – окрема самостійна послуга, яка споживається в процесі виконання.

Вимоги про стягнення з відповідача вартості наданої та спожитої послуги розподілу природного газу в лютому 2018р. - позивачем не заявлялись.

Вимоги про стягнення господарських, адміністративно-господарських чи оперативно-господарських санкції – позивачем не заявлялись.

Відповідно до пункту 4 глави «Визначення основних термінів та понять» розділу I «Загальні положення» Кодексу газорозподільних систем (в редакції на спірний період) несанкціонований відбір природного газу - відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 глави 1 «Загальні засади, терміни та скорочення» розділу 1 «Загальні положення» Кодексу газотранспортної системи (в редакції на спірний період) несанкціонований відбір природного газу - відбір природного газу:

- за відсутності по суб'єкту ринку природного газу підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на відповідний розрахунковий період;

- без укладення відповідного договору з постачальником;

- шляхом самовільного під'єднання та/або з навмисно пошкодженими

- приладами обліку природного газу або поза охопленням приладами обліку;

- шляхом самовільного відновлення споживання природного газу; номінація - заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності).

Згідно з пунктом 4 глави «Визначення основних термінів та понять» розділу I «Загальні положення» Кодексу газорозподільних систем підтверджений обсяг природного газу - об'єм (обсяг) природного газу, виділений постачальником для потреб споживача, з яким укладено договір постачання природного газу на відповідний розрахунковий період, та підтверджений Оператором ГТС (включений до підтвердженої номінації) і доведений Оператору ГРМ у порядку, визначеному Кодексом газорозподільних систем.

Із пункту 4 ОСОБА_4 5 Розділу VІ Кодексу газорозподільних систем слідує, що обов'язок у споживача (відповідача) щодо компенсації Оператору ГРМ (позивачу) вартості небалансу природного газу виникає за наявності таких умов:

- наявність небалансу (дефіцит) природного газу (за підсумками місяця фактичний об'єм (обсяг) споживання природного газу споживачем буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу);

- врегулювання постачальником об'ємів небалансу (дефіциту) природного газу відповідно до вимог Кодексу ГТС;

- після запровадження заходів, передбачених Кодексом ГТС, залишиться неврегульований небаланс (фактичний об'єм/обсяг споживання природного газу по об'єкту споживача буде перевищувати об'єм/обсяг, фактично поставлений його постачальником/постачальниками за даними Оператора ГТС протягом зазначеного періоду);

- неврегульований небаланс буде віднесений Оператором ГТС на небаланс Оператора ГРМ.

Суд вважає, що наявність необхідних умов дозволяє покладення на споживача обов'язку компенсувати Оператору ГРМ вартість небалансу природного газу.

Відповідні висновки щодо застосування вищевказаної норми права викладені у постанові Верховного Суду у справі №911/653/17 від 20.02.2018р.

Наявність небалансу (дефіцит) природного газу встановлена на підставі наданих сторонами доказів:

- витяг зі звіту ПАТ «Черкасигаз» про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках за лютий 2018 року;

- заява-приєднання до умов типового договору розподілу природного газу від 01.02.2018р. та скорегованої заяви-приєднання від 14.02.2018р.;

- переліку газоспоживного обладнання та параметри його роботи;

- Акт наданих послуг з розподілу природного газу;

- лист №485/22 від 22.02.2018р.;

- лист АТ «УкрТрансГаз» №TSOВИХ-18-669 від 14.03.2018р.;

- акт №02-18-1512000718-БАЛАНС надання послуг балансування від 28.02.2018р.;

- рахунок №02-18-1512000718-БАЛАНС;

- розрахунок вартості послуг балансування (додаток до акту від 28.02.2018 №02-18-1512000718-БАЛАНС);

- акт відшкодування витрат послуг балансування обсягів природного газу за лютий 2018 року від 28.02.2018р.;

- розрахунок вартості відшкодування витрат послуг балансування обсягів природного газу.

За наявності відповідної обставини, постачальник відповідача, як визначено п.4 глави 5 розділу VI Кодексу ГРС, мав врегулювати об'єми небалансу природного газу відповідно до вимог Кодексу ГТС.

П.1 розділу 1 глави ХІV Кодексу ГТС (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин у грудні 2016 року) визначено, що замовник послуг транспортування є відповідальним за виникнення небалансу, у тому числі щодо споживачів, з якими укладені договори постачання, та зобов'язується застосувати всі доступні заходи для його уникнення.

Як визначено пп.2,3 розділу 1 глави ХІV Кодексу ГТС, при розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі його контрагентів (споживачів); перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом.

Згідно з п.1 розділу 2 глави ХІV Кодексу ГТС, оператор газотранспортної системи розраховує добовий небаланс щодо кожного замовника послуг транспортування для кожної газової доби як різницю між обсягом природного газу, яку замовник послуг транспортування передав у точках входу, і обсягом природного газу, який відібрав з газотранспортної системи у точках виходу за цю газову добу.

Відповідно до п.6 розділу 2 глави ХІV Кодексу ГТС, замовник послуги транспортування зобов'язаний контролювати розмір власного добового небалансу (з наростаючим підсумком) та завчасно здійснювати відповідні заходи з його усунення, у тому числі за рахунок здійснення (ініціювання) заходів з обмеження чи припинення постачання (транспортування/розподілу) природного газу власним споживачам у разі перевищення ними підтверджених обсягів природного газу.

Розділом 3 глави ХІV Кодексу ГТС встановлено порядок визначення місячного небалансу замовника послуг транспортування.

Згідно з пп.1, 2 розділу 3 глави ХІV Кодексу ГТС, оператор газотранспортної системи визначає місячний небаланс для кожного місяця як різницю між обсягом природного газу, який замовник послуг транспортування передав у точках входу і отримав з газотранспортної системи у точках виходу (у тому числі щодо власних споживачів) за цей газовий місяць;

місячний небаланс розраховується оператором газотранспортної системи до 10-го числа наступного місяця на підставі фактичних даних, одержаних у процесі алокації, яку здійснює оператор газотранспортної системи, а також алокацій, одержаних від операторів суміжних газотранспортних систем, операторів газорозподільних систем, операторів газосховищ, газовидобувних підприємств або прямих споживачів.

П.4 розділу 3 глави ХІV Кодексу ГТС визначено, що у разі негативного значення небалансу замовник послуг транспортування до 12-го числа наступного місяця: здійснює купівлю природного газу в інших замовників послуг транспортування; здійснює відбір природного газу шляхом подання оператору газосховища балансуючої номінації для врегулювання остатнього небалансу за цей газовий місяць. При цьому, відповідно до п.5, у разі підтвердження достатніх обсягів газу для покриття місячного небалансу у замовника послуг транспортування оператор газосховища здійснює балансуючу алокацію та надсилає її до оператора газотранспортної системи 12-го числа наступного місяця.

При цьому, місячний небаланс, як визначено підпунктом 2 п.7 розділу 3 глави ХІV Кодексу ГТС, який виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований в строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором газотранспортної системи, при негативному небалансі, за рахунок надання послуг балансування.

Відповідно до п. 3 глави 5 розділу VI Кодексу ГРС, споживач зобов'язаний самостійно контролювати власне газоспоживання та для недопущення перевищення добової норми (узгодженого графіка) та/або підтвердженого обсягу природного газу має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні санкції та заходи з боку Оператора ГРМ (його постачальника), передбачені умовами договору, у тому числі примусове обмеження (припинення) подачі газу в установленому законодавством порядку.

Частиною 2 ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу», визначені обов'язки споживача, зокрема, укласти договір про постачання природного газу, не допускати несанкціонованого відбору природного газу, припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів. У разі порушення або невиконання своїх обов'язків споживач несе відповідальність згідно із Законом.

Якщо за підсумками місяця фактичний об'єм (обсяг) споживання природного газу за споживачем (побутовими споживачами), буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу, його (їх) постачальник має врегулювати об'єми небалансу (дефіцит) природного газу відповідно до вимог Кодексу ГТС. У разі якщо після запровадження заходів, передбачених Кодексом ГТС, залишиться неврегульований небаланс (фактичний об'єм/обсяг споживання природного газу по об'єкту споживача буде перевищувати об'єм/обсяг, фактично поставлений його постачальником/постачальниками за даними Оператора ГТС протягом зазначеного періоду), який буде віднесений Оператором ГТС на небаланс Оператора ГРМ, тоді споживач має компенсувати Оператору ГРМ його вартість, що розраховується за відповідною формулою. При цьому, якщо неврегульований небаланс станеться внаслідок відсутності у споживача підтвердженого обсягу природного газу на розрахунковий період, або внаслідок відмови в доступі до об'єкта споживача для здійснення Оператором ГРМ припинення розподілу природного газу, або внаслідок невиконання споживачем письмової вимоги Оператора ГРМ самостійно припинити (обмежити) споживання природного газу, коефіцієнт компенсації має становити 2 (п. 4 гл. 5 р. VI Кодексу ГРС).

Отже, відповідно до наведених вище норм законодавства та умов договорів постачання санкціонованим відбором споживачем (відповідачем) природного газу є його відбір у межах договірного обсягу та за наявності підтвердженої номінації; за відсутності обох складових такі дії кваліфікуються як несанкціонований відбір газу.

Матеріали справи свідчать про те, що ПАТ «Черкасигаз», який є оператором ГРМ, надав відповідачеві послуги з розподілу газу у лютому 2018 року обсягів природного газу, що підтверджено Актом наданих послуг від 28.02.2018 року та додатково вимагає сплатити вартість спожитого газу згідно Акту відшкодування послуг балансування природного газу за лютий 2018 від 28.02.2018 на загальну суму 45995357,80 грн. відповідно до розрахунку, що є додатком до цього акту, де вартість газу встановлена на рівні базової ціни газу визначеної АТ «Укртрансгаз» на відповідний період.

Ціна закупівлі природного газу оператором ГРМ для покриття витрат і виробничо-технологічних витрат газу в лютому 2018 року – склала 12 737,45 грн. за 1000 м^{3 газу, що вказано в акті (том 1 а.с. 34-35), хоча сам позивач посилається на додаток до акту від 28.02.2018р. №02-18-1512000718-БАЛАНС (том 1 а.с. 29) та визначає базову ціну газу на лютий 2018р. в розмірі 8845,45 грн./1000 куб.м. (без ПДВ), що з ПДВ не може перевищувати 10614,54 грн. за 1000 куб.м.}

^{Позивачем доведено наявність необхідних умов для покладення на споживача (відповідача) обов'язку щодо компенсації наявного небалансу природного газу, а саме, доказів вжиття постачальником заходів по врегулюванню небалансу та, як наслідок, неврегульований небаланс, який залишився після запровадження заходів, передбачених Кодексом ГТС;}

а також докази віднесення Оператором ГТС неврегульованого небалансу на небаланс Оператора ГРМ (позивача), оскільки позивач самостійно відобразив небаланс у звіті. При прийнятті рішення Суд враховує, що позивач не є постачальником газу для відповідача.

Суд враховує відсутність ліцензії у позивача на постачання газу кінцевим споживачам (як різновид відносин купівлі-продажу енергоносіїв через замкнуті енергетичні мережі).

Суд враховує, що позивач не є власником спірного об’єму використаного газу відповідачем в лютому 2018р. і позивачу такі повноваження від АТ «Укртрансгаз» не делегувались та не передавались.

Суд враховує, що позивач не надав суду та учасникам справи доказів закупівлі в третіх осіб спірного об’єму природного газу в лютому 2018р.

Суд враховує, що позивач обґрунтовує правову природу своєї вимоги з посиланням на норми матеріального права та визначає ціну газу, яку погодили сторони між собою, прийнявши рахунок позивача на оплату, але дії відповідача свідчать про його волевиявлення на настання певних юридичних наслідків та підтвердження заборгованості за спожитий в лютому 2018р. природний газ.

Суд зазначає, що позивач не наділений правом в односторонньому порядку змінювати умови договору розподілу газу в процесі його виконання чи перетворювати умови (відносини) розподілу природного газу (послуга) на відносини купівлі-продажу енергоносіїв (як постачання енергоносіїв), стягнення збитків тощо, що може розцінюватись як зловживання правом з використанням монопольного становища на ринку послуг розподілу газу, що є неприпустимим в господарських відносинах (приписи ст. 13 ЦК України, ст. 27 ГК України).

Суд враховує, що позивач не поніс жодних матеріальних (в т.ч. фінансових) витрат перед третьою особою АТ «Укртрансгаз» стосовно відшкодування вартості чи об’ємів спожитого відповідачем в лютому 2018р. об’ємів газу.

Саме АТ «Укртрансгаз» є власником відібраного та спожитого відповідачем природного газу з газорозподільної мережі в лютому 2018р., але АТ «Укртрансгаз» не звертався з позовними вимогами до відповідача про стягнення зазначених сум та не доручав позивачу стягнення відповідних сум чи діяти позивачу в своїх інтересах для отримання задоволення з відповідача.

Суд враховує наявність у позивача порушеного права та господарського інтересу, за захистом якого він звернувся в господарський суд Черкаської області. Право вимоги виникло з підстав, передбачених приписами ст. 11 ЦК України, ЗУ «Про ринок природного газу», Кодексу газорозподільної системи, та не спростоване відповідачем у належний спосіб. Про визнання вимог позивача свідчить проведення часткової оплати відповідачем з чітким призначенням платежу.

Вимога позивача не є оперативно-господарською санкцією.

Дану вимогу позивача суд розцінює як підвищену плату за споживання газу відповідачем в лютому 2018р. без належного оформлення.

Крім того, наявність укладеного між відповідачем та ТОВ «УкрГазІмпекс» договору постачання природного газу від 16.02.2018р, додатків до нього та додаткових угод (том 1 а.с. 95-102), умовами якого чітко визначено обсяг постачання природного газу відповідачу та розподіл його за місяцями - спростовує доводи позивача щодо несанкціонованого відбору природного газу.

Суд не бере до уваги та не враховує при прийнятті рішення правові позиції, викладені в рішеннях господарських судів, запропонованих позивачем (том 1 а.с. 30-71), оскільки відсутні докази набрання ними законної сили і ці судові рішення не можуть бути джерелом права.

Суд критично оцінює доводи та заперечення представників відповідача проти позову та не враховує їх при прийнятті рішення, оскільки волевиявлення та активні дії відповідача по перерахуванню коштів позивачу з чітким призначенням платежу свідчать про визнання вимог позивача та бажання настання певних правових наслідків у спірних правовідносинах, що свідчить про виникнення взаємних зобов’язань сторін у відповідності з приписами ст. 11 ЦК України.

Суд при прийнятті рішення враховує правові позиції Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (ч. 1 ст. 3, ч. 4 ст. 11 ГПК України):

- принцип правової певності та юридичної визначеності – недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили – з підстав бажання переоцінки доказів (рішення «Агрокомплекс проти України» nо.23465/03 від 08.03.2012р.);

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов’язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін: (рішення «Серявін проти України» nо 4909/04 від 10.02.2010р., рішення «Трофімчук проти України» nо.4241/03 від 28.10.2010р.);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення «Желтяков проти України» nо. 4994/04 від 09.09.2011р.).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог на суму 34384317,94 грн., які необхідно стягнути з боржника на користь кредитора - з покладенням витрат на відповідача.

Суд враховує часткову оплату компенсації спожитого газу на суму 4904053,32 грн. в період 27.07.2018р. – 30.11.2018р., тому провадження в цій частині належить закрити за відсутністю предмету спору з посиланням на приписи п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України.

Суд зазначає, що внесення плати відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання доказів про проведення повного та належного розрахунку. Відповідач не надав доказів об’єктивної неможливості заперечення вимог чи погашення боргу.

Відповідно до ст.ст. 13 (п.3), 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов’язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб’єктивного права.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача та стягнути на користь позивача 589 325,57 грн. судового збору.

Відповідно до приписів п. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Одночасно належить задовольнити клопотання відповідача про повернення 50% судового збору, сплаченого за подання зустрічної позовної заяви (а.с. 78-79 т. 2). Повернути відповідачу з Державного бюджету України 881 грн. судового збору, сплаченого по платіжному дорученню від 16 серпня 2018 року №1764. Оригінал платіжного доручення залишити в справі.

Керуючись ст.ст. 129, 130, 231, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з відповідача - комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго», Черкаська область, м. Сміла, вул. В’ячеслава Чорновола, 72-А, код ЄДРПОУ 33648312, номер рахунку в банку невідомий

на користь позивача - публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз», м. Черкаси, вул. Максима Залізняка, 142, код ЄДРПОУ 03361402, номер рахунку в банку невідомий

34 384 317,94 грн. заборгованості та 589 325,57 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Провадження в частині стягнення 4 904 053,32 грн. заборгованості закрити у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Клопотання відповідача про повернення 50% судового збору, сплаченого за подання зустрічної позовної заяви – задовольнити.

Повернути відповідачу - комунальному підприємству «Смілакомунтеплоенерго», Черкаська область, м. Сміла, вул. В’ячеслава Чорновола, 72-А, код ЄДРПОУ 33648312

з Державного бюджету України судовий збір, сплачений по платіжному дорученню від 16 серпня 2018 року №1764 - в сумі 881,00 грн. (вісімсот вісімдесят одна гривня).

Оригінал платіжного доручення залишити в справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу через господарський суд Черкаської області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення.

Повне рішення складено 16.01.2019р.

Суддя Г.М. Скиба