ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у 1-й інстанції: Савицький О.А.

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2019 року Справа № 761/38186/18

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Губської Л.В., Степанюка А.Г.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представників відповідача Завгороднєвої О.М., Гутнікової В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _7 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 25.09.2018 р. № 37/28-10-44-04/33942824 та направлення справи на новий розгляд уповноваженою особою Офісу великих платників податків ДФС.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11 грудня 2018 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що її не було повідомлено про складання протоколу відносно неї, що такий протокол складено за її відсутності та вручено представнику ТОВ «Яндекс. Україна», що їй не забезпечено можливості надати відповідні пояснення та взагалі не повідомлено про розгляд її справи про адміністративне правопорушення.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято за неповно встановлених обставин та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.01.2019 р. було відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 25.09.2018 р. відповідачем відносно позивача було винесено постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 165-1 КУпАП за допущення нею як керівником ТОВ «Яндекс.Україна» несвоєчасного подання звітності з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за червень 2018 року.

Позивач, вважаючи зазначену постанову протиправною, звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Судова колегія встановила, що ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Яндекс.Україна» дійсно було допущено несвоєчасне подання звітності з ЄСВ, а тому відповідачем правомірно винесено постанову про притягнення позивача як керівника вказаного товариства до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI), наказом Міністерства фінансів України від 11.04.2016 р. № 441 «Про внесення змін до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Наказ № 441), Інструкцією з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.07.2016 р. № 566 (далі - Інструкція № 566).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI визначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку зі змінами, внесеними Наказом № 441, передбачено, що Страхувальники, крім зазначених у пунктах 5, 6 цього розділу, а також страхувальники, зазначені у пунктах 2, 4 цього розділу, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФО - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у частині подання Звіту за таких осіб, зобов'язані формувати та подавати до органів доходів і зборів Звіт протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду.

Звітним періодом є календарний місяць.

Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів подається за формою № Д4 згідно з додатком 4 до цього Порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 165-1 КУпАП неподання, несвоєчасне подання звітності щодо єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» і «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У ст. 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, повинно бути з'ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також повинно бути з'ясовано інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки.

Згідно з ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Статтею 256 КпАП України визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

Пунктами 12-15 розділу 2 Інструкції № 566 передбачено, що в разі неможливості складання Протоколу за місцем вчинення адміністративного правопорушення Протокол складається в органі доходів і зборів. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, запрошується до органу доходів і зборів для складання та підписання Протоколу.

У запрошенні зазначаються дата, час та місце складання Протоколу.

Запрошення вважається належним чином врученим, якщо воно надіслано за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручено особисто такій особі.

У разі неявки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у визначений у запрошенні час складається акт довільної форми, який засвідчує факт такої неявки. Акт підписується не менш як трьома посадовими особами контролюючого органу та реєструється у журналі реєстрації актів, що засвідчують факт неявки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності

Протокол в день складання реєструється посадовою особою органу доходів і зборів в Журналі реєстрації протоколів та постанов про адміністративні правопорушення та не пізніше наступного робочого дня відомості вносяться до відповідної інформаційної системи.

До Протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, та документи, що можуть свідчити про обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність особи (за наявності).

У ч. 1 ст. 268 КУпАП визначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Аналогічні правові приписи закріплені в пункті 4 розділу ІІІ Інструкції № 566.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що законодавством регламентовано чітку та послідовну процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності, яка, окрім іншого, передбачає обов'язок контролюючого органу забезпечити повне і всебічне дотримання процесуальних прав підконтрольного суб'єкта та належне оформлення відповідної документальної бази.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги та усуваючи неповноту з'ясування судом першої інстанції обставин даної справи, колегія суддів встановила, що 31.08.2018 р. відповідно до пп. 20.1.1 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України ТОВ «Яндекс.Україна» в особі керівника ОСОБА_6 відповідачем було направлено повідомлення № 36334/10/28-10-44-04, яке містить запрошення на 15:00 год. 13.09.2018 р. з питання підписання протоколу про адміністративне правопорушення /Т.1 а.с.13/.

Відповідачем було проведено камеральну перевірку ТОВ «Яндекс.Україна», за результатами якої складено акт від 13.09.2018 р. № 2605/28-10-44-04/33942824.

У зазначеному акті перевірки відповідачем зафіксовано несвоєчасне подання товариством звіту з ЄСВ за червень 2018 року (останній день подання - 20.07.2018 р., фактично подано 07.08.2018 р.).

13.09.2018 р. відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення № 37/28-10-44-04/33942824, яким встановлено вчинення позивачем як керівником ТОВ «Яндекс.Україна» правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 165-1 КУпАП /Т.1 а.с.14-15/.

У вказаному протоколі підпис позивача або її уповноваженого представника, підписи свідків, понятих та відомості про них, відомості про надання позивачем пояснень або відмову в їх наданні та інформація про факти неявки - відсутні /Т.1 а.с.15/.

Також у зазначеному протоколі вказано, що позивача повідомлено про розгляд справи 25.09.2018 р., але яким чином вона повідомлялася і чим це підтверджується не зазначено /Т.1 а.с.15/ і відповідних доказів суду не надано.

25.09.2018 р. відповідачем винесено постанову № 37/28-10-44-04/33942824 про накладення адміністративного стягнення, якою позивача притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 165-1 КУпАП у вигляді накладення штрафу 680,00 грн. та зазначено про складання акту неявки правопорушника /Т.1 аюсю16-17/.

В акті від 25.09.2018 р. № 1771/28-10-44-04 про неможливість вручення та підписання постанови про накладення адміністративного стягнення відповідачем зафіксовано запрошення щодо ознайомлення та підписання постанови про адміністративне правопорушення вручено за довіреністю уповноваженій особі ОСОБА_8 13.09.2018 р. і що позивач 25.09.2018 р. не з'явилася та про причини неявки не повідомила /Т.1 а.с.47/.

Аналізуючи встановлені обставини справи, колегія суддів звертає увагу на те, що безпосередньо позивач не була належним чином повідомлена ані про складання 13.09.2018 р. протоколу відносно неї, ані про розгляд 25.09.2018 р. відповідної справи про адміністративне правопорушення та винесення спірної постанови про накладення на неї адміністративного стягнення, що є порушенням ст.ст. 254, 256 КУпАП, Інструкції № 566.

При цьому, зазначені обставини вказують на те, що відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП у відповідача взагалі не було достатніх правових підстав навіть для здійснення розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача, оскільки зазначеною імперативною нормою прямо передбачено, що під час відсутності особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Таким чином, позивачу не було забезпечено реальної можливості реалізувати своє право на захист під час адміністративного переслідування, зокрема надати пояснення, викласти заперечення, скористатися послугами адвоката тощо, чим порушено ст. 55 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

Доводи відповідача про те, що 31.08.2018 р. ТОВ «Яндекс.Україна» в особі керівника ОСОБА_6 було направлено запрошення щодо підписання протоколу, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки, як зазначалося вище, таке повідомлення направлено не в порядку КУпАП, а на підставі ПК України, і не безпосередньо позивачу як особі, щодо якої здійснювалося адміністративне переслідування, а товариству, тобто юридичній особі - платнику ЄСВ.

Також суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що копію оскаржуваної постанови було вручено представнику ОСОБА_8, оскільки зазначена особа є представником саме товариства, а не позивача, і жодних доказів наявності у ОСОБА_8 повноважень на представництва прав, свобод та інтересів безпосередньо позивача суду не надано.

Отже, відповідачем при винесенні спірної постанови було допущено грубі порушення процедури притягнення до адміністративної відповідальності.

При цьому, апеляційний суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі «Рисовський проти України» (RYSOVSKYY v. UKRAINE), в якому Суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.

Згідно зі ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При цьому, ані в суді першої інстанції, ані в ході адміністративного провадження відповідачем не було наданою жодних доказів, які б підтверджували правомірність прийняття ним спірної постанови, зокрема в частині щодо дотримання відповідної процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Крім того, судова колегія звертає увагу й на те, що апелянтом не доведено врахування при винесенні спірної постанови про адміністративне стягнення характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, зокрема взагалі наявності вини позивача, майнового стану, обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, як таке чітко визначено статтею 280 КУпАП та спеціальним нормативно-правовим актом - Інструкцією № 566.

Водночас, відповідності до ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно бути обґрунтованим, тож у жодному разі не може засновуватися на припущеннях.

Разом з тим, апеляційний суд приймає до уваги, що в рішенні від 31.07.2008 р. по справі «Дружстевні заложна пріа та інші проти Чеської Республіки», в якому ЄСПЛ, зокрема зазначив, що висновки адміністративних органів, викладені у прийнятих ними рішеннях, не повинні бути довільними, нераціональними та непідтвердженими доказами.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку наявні достатні та необхідні правові підстави для застосування регламентованого п. 2 ч. 3 ст. 286 КАС України способу захисту прав позивача шляхом скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 25.09.2018 р. № 37/28-10-44-04/33942824 та направлення справи про адміністративне правопорушення на новий розгляд до Офісу великих платників податків ДФС і, таким чином, для задоволення даного адміністративного позову.

Отже, судом першої інстанції було неповно встановлено обставини справи та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.

Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає задоволенню, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 грудня 2018 року - скасуванню, адміністративний позов - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 грудня 2018 року - скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_6 до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування постанови - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 25.09.2018 р. № 37/28-10-44-04/33942824 та направити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_6 на новий розгляд до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Рішення виготовлено 14 січня 2019 року.

Головуючий суддя

Судді :