ПОСТАНОВА

Іменем України

10 січня 2019 року

м. Київ

справа №296/9314/14-а

адміністративне провадження №К/9901/14632/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Мороз Л.Л.,

суддів: Гімона М.М., Стародуба О.П.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 296/9314/14-а

за позовом фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради (далі - виконком Міськради, Міськрада, відповідно), Комунального підприємства (далі - КП) «Інспекція з благоустрою міста Житомира» Міськради, КП «Реклама», треті особи: Управління державного казначейства у м. Житомирі Головного управління державного казначейства в Житомирській області, Комунальне спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство «Зеленбуд», про визнання дій протиправними, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ФОП ОСОБА_1

на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 16 листопада 2015 року, ухвалену у складі головуючого судді Шалоти К.В. та

ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2016 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Капустинського М.М., суддів Мацького Є.М., Шидловського В.Б., -

ВСТАНОВИВ:

13 жовтня 2014 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- визнати протиправними дії виконкому Міськради та КП «Інспекція з благоустрою м. Житомира» Міськради пов'язані з вилученням транспортних засобів у кількості 12 одиниць, а саме: НОМЕР_1 типу ПР-ПЛАТФОРМА ПРИЧІП марки ПГ моделі 02-Б, НОМЕР_2 типу ПР-ПЛАТФОРМА ПРИЧІП марки ПГ моделі 02-Б, НОМЕР_3 типу ПР- ПЛАТФОРМА ПРИЧІП марки ПГ моделі 02-Б, НОМЕР_4 типу ПРИЧІП-ПЛАТФОРМА-Е марки ПГ моделі 02-И, НОМЕР_5 типу ПРИЧІП-ПЛАТФОРМА-Е марки ПГ моделі 02-И, НОМЕР_6 типу ПРИЧІП-ПЛАТФОРМА-Е марки ПГ моделі 02-И, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9 типу саморобний причіп 1987 року випуску, НОМЕР_10 типу ПР-ПЛАТФОРМА ПРИЧІП марки ПГ моделі 02-Б, НОМЕР_11 типу ПР-ПЛАТФОРМА ПРИЧІП марки ПГ моделі 02-Б, НОМЕР_12 типу ПР- ПЛАТФОРМА ПРИЧІП марки ПГ моделі 02-Б, які були вчинені 30 березня, 02, 04, 11 квітня, 05 травня та 27 червня 2014 року .;

- визнати протиправними дії відповідача КП «Реклама» пов'язані з вилученням 27 червня 2014 року належних позивачу транспортних засобів у кількості 12 одиниць протиправними (т.2 а.с.103-107).

Позов обґрунтовано тим, що розміщена на вилучених причепах реклама не належить до зовнішньої реклами, а є «рекламою на транспорті», яка згідно зі статтею 18 Закону України від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР «Про рекламу» (далі - Закон № 270/96-ВР) не є предметом регулювання органів місцевого самоврядування та не потребує отримання дозволів, погоджень, інших документів щодо розміщення реклами, тому дії відповідачів щодо вилучення пересувних причепів-платформ у період з 30 березня по 27 червня 2014 року є протиправними.

Корольовський районний суд м. Житомира постановою від 16 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року, відмовив у задоволенні позовних вимог.

Ухвалюючи таке рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, керувався тим, що причепи-платформи, які були вилучені у позивача, є самостійно нерухомими конструкціями, жодним чином не передбачені для перевезення пасажирів, спеціально пристосовані саме для розміщення зовнішньої реклами на всій площі своєї поверхні, за будь-яким іншим функціональним призначенням (перевезенням вантажу) не використовуються, то суд дійшов вірного висновку, що вказані рекламні засоби є спеціальними конструкціями, що відносяться до носіїв зовнішньої реклами у розумінні абзацу 6 статті 1 Закону № 270/96-ВР. Відтак, відповідачі, здійснюючи демонтаж та вилучаючи спеціальні конструкції з реєстраційними номерами НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_1, НОМЕР_4, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_9, НОМЕР_12, НОМЕР_5, НОМЕР_8, НОМЕР_11, НОМЕР_10, діяли на виконання чинних рішень міськвиконкому від 18 грудня 2013 № 619 та від 19 червня 2014 року № 218 згідно вимог Закону України від 06 вересня 2005 року № 2807-IV «Про благоустрій населених пунктів», та Правил розміщення зовнішньої реклами у місті Житомирі, затвердженими рішенням виконкому Міськради від 11 березня 2010 року № 168 «Про порядок розміщення зовнішньої реклами у місті Житомирі» з метою захисту права територіальної громади міста Житомира від самовільного та несанкціонованого розміщенням рекламних конструкцій всупереч вимогам закону.

15 лютого 2016 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 16 листопада 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2016 року, ухвалити нове рішення - про задоволення позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що судами було проігноровано приписи статті 1 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» та те, що до спірних відносин необхідно застосувати частину першу статті 18 Закону № 270/96-ВР, відповідно до якої розміщення реклами на транспорті погоджується лише з власниками об'єктів транспорту або уповноваженими ними органами (особами). При погодженні розміщення реклами на транспорті втручання у форму та приписи частини третьої статті 18 Закону 270/96-ВР за умови розміщення реклами на транспорті з дотриманням вимог безпеки і правил дорожнього руху забороняється вимагати від власників транспортних засобів отримання дозволів, погоджень, інших документів щодо розміщення реклами.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 11 квітня 2016 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).

Касаційний адміністративний суд заслухав у попередньому судовому засіданні доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних постанови та ухвали судів попередніх інстанцій - без змін, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

У справі, яка розглядається, суди встановили, що ОСОБА_1 зареєстрований ФОП та здійснює господарську діяльність, пов'язану із наданням рекламних послуг із використанням причепів-платформ з реєстраційними номерами НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_1, НОМЕР_4, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_9, НОМЕР_12, НОМЕР_5, НОМЕР_8, НОМЕР_11, НОМЕР_10, що передані у його користування їх власниками ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за договорами безоплатного користування (позички) рухомого майна від 15 листопада та 17 грудня 2013 року, 27 лютого 2014 року, та нотаріальними довіреностями від 19 вересня 2014 року, 06 листопада 2013 року та 16 грудня 2013 року (т.1 а.с.197-210).

Рішенням виконкому Міськради від 18 грудня 2013 року № 619 «Про демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами в м. Житомирі» (далі - рішення виконкому Міськради № 619) з метою впорядкування розміщення об'єктів зовнішньої реклами вирішено здійснити демонтаж ряду спеціальних конструкцій зовнішньої реклами в м. Житомирі суб'єктів господарювання (ФОП та юридичних осіб), а також демонтаж невідомих спеціальних пересувних конструкцій по місту (т.2 а.с.77,78).

Також рішенням виконкому Міськради від 19 червня 2014 року № 218 «Про скасування дозволу на розміщення зовнішньої реклами та демонтаж пересувних спеціальних рекламних конструкцій в м. Житомирі» (далі - рішення виконкому Міськради № 218) вирішено доручити КП «Реклама» Міськради спільно з управлінням комунального господарства Міськради, КП «Інспекція з благоустрою м. Житомира» Міськради, групою організації служби роти міліції охорони УДСО при УМВС України в Житомирській області провести демонтаж пересувних спеціальних рекламних конструкцій в кількості 4 од. (власник невідомий) через відсутність дозволу міськвиконкому на їх розміщення.

На виконання вказаних рішень міськвиконкому 30 березня, 02, 04, 11 квітня, 05 травня та 27 червня 2014 року спільними діями представників КП «Інспекція з благоустрою м. Житомира», УДАІ в Житомирській області та виконавчих органів Міськради відбулося вилучення спеціальних конструкцій у виді причепів-платформ з реєстраційними номерами НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_1, НОМЕР_4, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_9, НОМЕР_12, НОМЕР_5, НОМЕР_8, НОМЕР_11, НОМЕР_10, що містили розміщення зовнішньої реклами до місця зберігання КП «Зеленбуд» Міськради (т.2 а.с.75,76).

Відповідно до акта про повернення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами від 22 вересня 2014 року, складеного представниками КП «Інспекція з благоустрою м. Житомира» та КП «Зеленбуд», вилучені на виконання рішеннь виконкому Міськради №№ 619, 218 спеціальні конструкції зовнішньої реклами у кількості 12 одиниць повернуті представнику їх власників - ОСОБА_5 (т.1 а.с. 196).

Встановлено, що так звані «транспорті засоби» причепи-платформи з реєстраційними номерами НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_1, НОМЕР_4, НОМЕР_6, НОМЕР_9, НОМЕР_12, НОМЕР_5, НОМЕР_11, НОМЕР_10, являють собою несучу раму, на якій встановлена платформа відкритого типу основою якої є металева решітка з прокольним розташуванням прутів, не має двигуна та поєднується з автомобілем за допомогою тягового засобу, не обладнані системами самозавантаження-самовивантаження або іншими спеціальними засобами, відносяться до вантажних причепів, мають ідентифікаційний номер та реєстраційні свідоцтва (т.1 а.с.82-115).

З наявних в матеріалах справи додатків до договорів на розміщення зовнішньої реклами №14-1/03/14, №10-1/03/14, №16-1/12/13, №13-1/12/13, №13-1/01/14 вбачається, що рекламо носії - це пересувні причепи-платфори мали своїм місцерозташуванням, зокрема: м. Житомир, вул. В.Бердичівська (біля перехрестя з вул. Гагаріна) або вул. Селецька (біля перехрестя з вул. Вітрука) або вул. Вітрука (біля перехрестя з вул. Ціалковського), або вул. Вітрука (біля перехрестя з вул. Б.Тена), або вул. Київська (біля перехрестя з вул. Мануільського), або вул. Київська (біля перехрестя з вул. Московською), або вул. Київська (біля перехрестя з вул. Михайлівською), або вул. В.Бердичівська (біля перехрестя з вул. Театральною), вул. В.Бердичівська (біля перехрестя зі Старим Бульваром), перехрестя вул. Перемоги з вул. Короленко та вул. Старовільської, перехрестя вул. Перемоги з вул. Східною, вул. Вітрука біля перехрестя з вул. Шевченко, вул. Вітрука біля перехрестя з вул. Огіенко, вул. Перемоги (перехрестя з вул. Лесі Українки) або вул. Перемоги (перехрестя з вул. Короленко та з вул. Старовільской), вул. Київська (перед перехрестям з вул. Ватутіна), вул. В.Бердичівська (біля перехрестя з вул. Жуйка) або пл. Перемоги (перехрестя з вул. Перемоги під міськими часами) або вул. Київська (біля перехрестя з вул. Михайлівською), тощо (т. 1 а.с. 117-166).

Судом встановлено, що демонтаж спеціальних конструкцій з реєстраційними номерами НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_1, НОМЕР_4, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_9, НОМЕР_12, НОМЕР_5, НОМЕР_8, НОМЕР_11, НОМЕР_10 був проведений на виконання рішень виконкому Міськради № 619 та № 218.

Вказані рішення міськвиконкому є чинними, позивачем у судовому порядку не оскаржувалися, та ніким не скасовані.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом № 270/96-ВР та Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067 (далі - Типові правила) визначено, які з рекламних засобів відносяться до зовнішньої реклами.

Відповідно до абзацу 12 статті 1 Закону № 270/96-ВР реклама на транспорті - це реклама, що розміщується та території підприємств транспорту загального користування, метрополітену, зовнішній та внутрішній поверхнях транспортних засобів та споруд підприємств транспорту загального користування і метрополітену.

Статтею 1 Закону України від 10 листопада 1994 року №232/94-ВР «Про транспорт» передбачено, що транспорт є однією з найважливіших галузей суспільного виробництва і покликаний задовольняти потреби населення та суспільного виробництва в перевезеннях.

Зовнішня реклама - це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних кострукціях-рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг (абзац 6 статті 1 Закону № 270/96-ВР).

Згідно із абзацом 7 пункту 2 Типових правил спеціальні конструкції тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та неназемні (повітряні), плоскі та об'ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами.

За змістом частини першої статті 16 Закону № 270/96-ВР розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

В свою чергу, за правилами частин першої та третьої статті 18 Закону № 270/96-ВР розміщення реклами на транспорті погоджується лише з власниками об'єктів транспорту або уповноваженими ними органами (особами).

За умови розміщення реклами на транспорті з дотриманням вимог безпеки і правил дорожнього руху забороняється вимагати від власників транспортних засобів отримання дозволів, погоджень, інших документів щодо розміщення реклами.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що в розумінні абзацу 12 статті 1 та статті 18 Закону № 270/96-ВР не потребує отримання дозволу на розміщення реклами, зокрема, на транспорті, який віднесено до загального користування, метрополітену.

З огляду на викладене, враховуючи, що причепи-платформи з реєстраційними номерами НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_1, НОМЕР_4, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_9, НОМЕР_12, НОМЕР_5, НОМЕР_8, НОМЕР_11, НОМЕР_10 є самостійно нерухомими конструкціями, жодним чином не передбачені для перевезення пасажирів, спеціально пристосовані саме для розміщення зовнішньої реклами на всій площі своєї поверхні, за будь-яким іншим функціональним призначенням (перевезенням вантажу) не використовуються, то колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що вказані рекламні засоби є спеціальними конструкціями, що відносяться до носіїв зовнішньої реклами у розумінні абзацу 6 статті 1 Закону № 270/96-ВР та потребує отримання дозволу на таке розміщення.

Відповідно до пункту 24 Типових правил виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу.

Згідно із пунктами 2 та 3 вказаних Правил, дозвіл - це документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці. Зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Правила розміщення зовнішньої реклами в м. Житомирі затверджені рішенням виконкому Житомирської міської ради від 11 березня 2010 року №168 (далі - Правила №168).

Ці Правила регулюють правові відносини у галузі розміщення зовнішньої реклами між розповсюджувачами зовнішньої реклами, виконавчим комітетом Житомирської міської ради, спеціально уповноваженими територіальними органами у сфері захисту прав споживачів та робочим органом з приводу отримання дозволів на розміщення зовнішньої реклами, укладення договорів про надання в користування місць для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, встановлення спеціальних конструкцій на місцях, наданих в користування, та контролю за дотриманням цих Правил, а також інші відносини з приводу розміщення зовнішньої реклами.

Пунктом 4.1 Правил № 168 визначено, що розміщення зовнішньої реклами у м. Житомирі проводиться на підставі дозволів, що видаються КП «Реклама» згідно з рішенням та у порядку, встановленому виконавчим комітетом Житомирської міської ради відповідно до цих Правил.

Дозволом на розміщення зовнішньої реклами є реєстраційний документ встановленої форми, виданий на підставі рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради, що визначає право розповсюджувача зовнішньої реклами на встановлення окремої спеціальної конструкції на певний термін та у певному місці і містить відомості про розповсюджувача зовнішньої реклами, технічні характеристики спеціальної конструкції, місце її розташування з прив'язкою до топогеодезичного знімку місцевості (М 1:500), фотографічний знімок місця до і після розташування спеціальної конструкції, погоджувальну частину та інші необхідні відомості (пункт 4.2. Правил №168).

Згідно із вимогами пункту 4.5 Правил №168 виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу.

Відповідно до пункту 4 Типових правил місце розташування рекламного засобу площа зовнішньої поверхні будівлі (будинку, споруди), елемента вуличного обладнання або відведеної території на відкритій місцевості у межах населеного пункту, що надається розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування власником або уповноваженим ним органом (особою).

На територіях, будинках і спорудах зовнішня реклама розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб) з урахуванням архітектурних, функціонально-планувальних, історико культурних чинників, типології елементів місцевого середовища та з додержанням правил благоустрою території міста Житомира (пункт 4.12 Правил № 168).

Відповідно до пункту 13.4. Правил № 168 плата за тимчасове користування місцями, що перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій зовнішньої реклами здійснюється на підставі відповідних договорів між розповсюджувачем зовнішньої реклами та робочим органом, які повинні бути укладені впродовж семи робочих днів з моменту прийняття рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами.

Окрім того, розташування рекламних засобів на перехрестях, біля дорожніх знаків, світлофорів, пішохідних переходів та зупинок транспорту загального користування дозволяється за погодженням з Державтоінспекцією (пункту 43 Типових правил).

Оскільки у справі, яка розглядається суди встановили, що позивач жодних дозволів на розміщення реклами на носіях зовнішньої реклами - спеціальних конструкціях пересувних причепах-платфорах у кількості 12 одиниць, що розміщувалися у різних місцях на території м. Житомира, не отримував та не погоджував місця розташування таких конструкцій на відповідній території з уповноваженим органом (особою), то, на думку колегії суддів, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог.

Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Касаційний адміністративний суд виходить з такого, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанцій, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

Як зазначено у частині четвертій статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Враховуючи наведене, Касаційний адміністративний суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судами оспорюваних рішень і погоджується з їх висновками у справі, якими доводи скаржника відхилено.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 16 листопада 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2016 року у справі № 296/9314/14-а - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

М.М. Гімон

О.П. Стародуб,

Судді Верховного Суду