ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2019 року

Львів

№ 857/3953/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Рибачука А. І.,

суддів - Багрія В.М., Старунського Д. М.

за участю секретаря - Болюк Н. В.

представника позивача - Процик В. І.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року у справі № 0340/1864/18 (рішення ухвалене о 12:24 год. у м. Луцьку судом у складі головуючого судді Каленюк Ж. В., повний текст рішення виготовлено 31 жовтня 2018 року) за адміністративним позовом Приватного підприємства «Айслаг» до Міністерства екології та природних ресурсів України про часткове скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Айслаг» (далі - ПП «Айслаг») звернулося до суду з позовом до Міністерства екології та природних ресурсів України (далі - Мінприроди), в якому просило скасувати пункт 1.3 наказу від 27 серпня 2018 року № 313 «Про анулювання ліцензій», яким позивачу анульовано ліцензію від 15 лютого 2012 року № 60 на право провадження господарської діяльності з небезпечними відходами (збирання, перевезення, зберігання).

В обґрунтування позовних вимог посилалося на те, що відповідачем незаконно анульовано видану йому ліцензію з підстав недопуску уповноважених осіб Мінприроди до проведення перевірки, оскільки такі були допущенні до її проведення та за результатами такої складено відповідний акт, в якому зафіксовано виявлені порушення, а ненадання окремих документів, в тому числі і відсутніх на підприємстві, не може вважатися недопуском до перевірки. Окрім цього зазначало, що оскаржуваний наказ у відповідній частині є незаконним з огляду і на те, що письмова вимога щодо витребування документів йому не надсилалась.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року вказаний позов задоволено повністю.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує посиланням на те, що оскарженим пунктом згаданого вище наказу позивачу правомірно анульовано ліцензію, оскільки ним не надано усіх документів на письмову вимогу посадових осіб органу ліцензування.

Представник позивача в судовому засіданні заперечила проти вимог апеляційної скарги, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права, просила відмовити в її задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча відповідача належним чином повідомлено про дату, час та місце його проведення, що відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи у його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ПП «Айслаг» на підставі рішення Мінприроди від 15 лютого 2012 року № 60 видано ліцензію (бланк серії АГ № 58195) на право господарської діяльності за операціями у сфері поводження з небезпечними відходами (збирання, перевезення, зберігання небезпечних відходів) з терміном дії до 15 лютого 2017 року. Вказана ліцензія продовжувала діяти після вказаної дати, оскільки пунктом 6 статті 21 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», який набрав чинності 28 червня 2015 року, встановлено, що ліцензії на провадження видів господарської діяльності, що на день набрання чинності цим Законом є чинними, продовжують діяти.

Відповідно до наказу Мінприроди від 28 листопада 2017 року № 447 «Про затвердження План-графіку здійснення заходів державного нагляду (контролю)» ПП «Айслаг» включено на 2018 рік до план-графіку заходів державного нагляду (контролю) з додержування ліцензіатами ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами та з виробництва особливо небезпечних хімічних речовин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

На підставі вказаного вище наказу та посвідчення (направлення) від 10 серпня 2018 року № 84, спеціалістами відповідача проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання ПП «Айслаг» вимог ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами.

14 серпня 2018 року директору ПП «Айслаг» вручено зазначені вище наказ та направлення на проведення перевірки, а також письмову вимогу щодо надання інформації та переліку документів, що стосуються проведення заходу державного нагляду (контролю) з провадження господарської діяльності з поводження з небезпечним відходами.

17 серпня 2018 року працівниками, які здійснювали перевірку, за результатами планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання ПП «Айслаг» вимог ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами складено акт № 84/18, в якому відображено виявлені у позивача порушення, зокрема:

- абзацу третього пункту 6 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 446 (далі - Ліцензійні умови): ліцензіатом не надано копії підтвердних документів, що дають можливість ідентифікувати матеріально-технічну базу;

- абзацу дев'ятого частини першої статті 11 Закону України від 24 лютого 1994 року № 4004-ХІІ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», додатку 6 Ліцензійних умов: підприємством надано позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 15 грудня 2011 року № 05.03.02.-07/121100 (термін дії до 15 грудня 2016 року), який не є дійсний та підлягає оновленню;

- частини другої статті 15 Закону України від 02 березня 2015 року № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності», пункту 21 Ліцензійних умов: ліцензіат не забезпечив повідомлення про всі зміни даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії, а саме введення в експлуатацію автонавантажувача (договір оренди від 19 серпня 2016 року № 29);

- абзацу другого пункту 12 Ліцензійних умов: ліцензіатом в процесі експлуатації виробничих, побутових та інших приміщень, споруд, обладнання, устаткування, транспортних засобів, використання технологій не забезпечено працівників засобами колективного захисту, а саме герметизації виробничого майданчика;

- пункту 9 Ліцензійних умов: ліцензіат не забезпечив допуск до поводження з небезпечними відходами осіб, які пройшли професійну підготовку щодо поводження з небезпечними речовинами;

- абзацу другого пункту 16 Ліцензійних умов: промислові майданчики для тимчасового зберігання відходів не захищені від дії атмосферних опадів та вітру.

Водночас, 17 серпня 2018 року посадовими особами відповідача складений також і інший акт - акт № 84/18-1 про відмову ПП «Айслаг» у проведенні планової перевірки додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами. В цьому акті зазначено, що під час огляду фактичного місця провадження господарської діяльності та перевірки наданих суб'єктом господарювання документів, комісією Мінприроди було встановлено порушення ряду Ліцензійних умов (тих самих, що описані в акті № 84/18). Окрім цього в цьому акті зазначено, що він складений на підставі частини другої статті 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», зокрема, з підстав ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки на письмову вимогу посадових осіб органу ліцензування.

На підставі акта № 84/18-1 та з посиланням на пункт 8 частини другої статті 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» відповідач пунктом 1.3 наказу від 27 серпня 2018 року № 313 «Про анулювання ліцензій» анулював ліцензію ПП «Айслаг» від 15 лютого 2012 року № 60 на право провадження господарської діяльності з небезпечними відходами (збирання, перевезення, зберігання).

Не погодившись із вказаним наказом в частині анулювання ліцензії, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем протиправно анульовано ліцензію позивачу, оскільки ним допущено уповноважених осіб Мінприроди до проведення перевірки за результатами якої складено акт із зазначенням у ньому виявлених порушень, а ненадання окремих документів, відсутніх у ліцензіата, не може вважатися недопуском органу ліцензування до проведення перевірки.

Суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до статті 1 цього Закону нижчезазначені терміни у ньому вживаються в такому значенні: державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Водночас, частиною третьою статті 2 Закону № 877-V визначено, що контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов здійснюється органами ліцензування у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених Законом України від 02 березня 2015 року № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» (далі - Закон № 222-VIII).

Закон № 222-VIII врегульовує суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності.

Частиною сьомою статті 19 вказаного Закону визначено, що контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов здійснюють у межах своїх повноважень органи ліцензування шляхом проведення планових і позапланових перевірок відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Особливості організації та проведення, в тому числі планових перевірок, органами ліцензування визначені статтею 19 Закону № 222-VIII. Так для проведення перевірки органом ліцензування створюється комісія, до складу якої можуть входити виключно працівники його апарату і територіальних органів. Перевірка додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов проводиться органом ліцензування залежно від предмета перевірки: за місцезнаходженням ліцензіата; за місцями провадження ліцензіатом господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню. З метою забезпечення ліцензіатом присутності керівника, його заступника або іншої уповноваженої особи під час проведення органом ліцензування планової перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов, орган ліцензування вживає вичерпних заходів попереднього інформування (не менш як за десять робочих днів) ліцензіата про дату та місце проведення планової перевірки, зокрема за допомогою засобів поштового, телефонного, факсимільного та/або електронного поштового зв'язку (частини восьма, одинадцята, дванадцята статті 19 Закону № 222-VIII).

Згідно з частинами першою, другою, п'ятою статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою. Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Частиною шостою статті 7 Закону № 877-V встановлено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Аналогічні вимоги встановлені частиною чотирнадцятою статті 19 Закону № 222-VIII, згідно з якою акт перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов складається в останній день проведення перевірки. В акті відображаються питання, що перевірялися, та встановлений стан додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов.

Підстави та процедура анулювання ліцензії на право провадження окремого виду господарської діяльності внормовані наступним чином.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону № 222-VIII анулюванням ліцензії є позбавлення ліцензіата права на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про анулювання його ліцензії.

Як визначено частиною шостою статті 16 Закону № 222-VIII, рішення про анулювання ліцензії повинно містити: 1) реквізити рішення про видачу ліцензії; 2) вид господарської діяльності, на провадження якого анулюється ліцензія; 3) найменування та ідентифікаційний код юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця (серія та номер паспорта для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомила про це відповідний орган державної податкової служби та має відмітку у паспорті); 4) підстави анулювання ліцензії.

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 16 Закону № 222-VIII підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії є, зокрема, акт про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування. Відмовою ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування вважається недопуск уповноважених посадових осіб органу ліцензування до здійснення перевірки додержання ліцензіатом вимог відповідних ліцензійних умов за відсутності передбачених для цього законом підстав (зокрема, ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки на письмову вимогу посадових осіб органу ліцензування, відмова в доступі посадових осіб органу ліцензування до місць провадження діяльності, що підлягає ліцензуванню, об'єктів, що використовуються ліцензіатом при провадженні діяльності, що підлягає ліцензуванню, або відсутність протягом першого дня перевірки за місцезнаходженням ліцензіата особи, уповноваженої представляти інтереси ліцензіата на час проведення перевірки).

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 19 Закону № 222-VIII у разі встановлення в ході перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов підстав для складання актів, що є підставами для анулювання ліцензії, такі акти складаються як окремі документи в останній день проведення перевірки.

Аналіз вказаних норм закону дає підстави для висновку, що відмовою ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування вважається фактичний недопуск уповноважених осіб ліцензіата до проведення перевірки, тобто такий, що унеможливив здійснення перевірки визначених питань та встановлення стану додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов. Якщо ж здійснити перевірочну діяльність та встановити дійсний стан додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов за наданими документами вдалося (як у даному випадку), то ненадання окремих документів, відсутніх у ліцензіата, не можна вважати недопуском органу ліцензування до перевірки.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що у спірних правовідносинах відсутні ознаки, з якими Закон № 222-VIII пов'язує наявність відмови ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування, а доводи відповідача про наявність підстав для застосування пункту 8 частини другої статті 16 Закону № 222-VIII є помилковими.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про протиправність оскаржуваного наказу від 27 серпня 2018 року № 313 «Про анулювання ліцензій» в частині анулювання ліцензії ПП «Айслаг» на право господарської діяльності за операціями у сфері поводження з небезпечними відходами (збирання, перевезення, зберігання небезпечних відходів), виданої на підставі рішення від 15 лютого 2012 року № 60 та задовольнив позовні вимоги позивача.

За наведених обставин, суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 241, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів України залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року у справі № 0340/1864/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя

А. І. Рибачук

судді

В. М. Багрій

Д. М. Старунський

Повний текст постанови виготовлено 11.01.2019 року