Справа № 127/9217/17

Провадження №11-кп/801/31/2019

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2019 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді провадження в суді першої інстанції ОСОБА_9 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 05 березня 2018 року, яким

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, раніше судимого: 15.12.2016 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч.1 ст.309 КК України, до покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 850 гривень;

визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки.

На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки та покладено на нього обов`язки, передбачені п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом повного складання покарань до покарання ОСОБА_7 призначеного за цим вироком приєднано покарання призначене за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 15.12.2016 року у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 850 гривень, яке слід виконувати самостійно,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_7 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах місця, дати та часу, всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», умисно, незаконно придбав наркотичний засіб метадон, який зберігав без мети збуту за місцем свого проживання, після чого 30 листопада 2016 року, біля 12:27 години, працівниками управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, під час санкціонованого обшуку (згідно ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 07.11.2016 року) з помешкання ОСОБА_7 , що за адресою: АДРЕСА_2 виявлено та вилучено: паперовий згорток з кристалічною речовиною білого кольору, яка згідно висновку експерта №2005 від 27.02.2017 року містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено метадон, масою 0,315 г., електронні ваги з нашаруванням невідомої речовини, яка згідно висновку експерта №2004 від 20.02.2017 року, містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено метадон, масою 0,0003 г. та медичний шприц з прозорою речовиною всередині, яка згідно висновку експерта №2006 від 16.02.2017 року, містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено метадон, масою 0,0153 г. Загальна маса вилученого у ОСОБА_7 метадону становить 0,3303 г.

В апеляційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді провадження в суді першої інстанції ОСОБА_9 просить оскаржуваний вирок суду змінити через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність в частині призначеного покарання за сукупністю вироків, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_7 раніше судимий 17.07.2012 року Замостянським районним судом м. Вінниці за ч.1 ст.307 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 5 років, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки; 15.12.2016 року Вінницьким міським судом за ч.1 ст.309 КК України до штрафу у розмірі 850 грн. на день ухвалення вироку від 05.03.2018 року призначене покарання у виді штрафу не відбув, з огляду на що суд першої інстанції при ухваленні стосовно ОСОБА_7 оскаржуваного вироку неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність.

Заслухавши прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, обвинуваченого ОСОБА_7 , адвоката ОСОБА_8 , які заперечили проти апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.

Згідно ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до п.2 ч.1ст.407 КПК України, за наслідкамиапеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити вирок.

Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_7 у скоєні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.309 КК України, за який він засуджений, при обставинах, викладених у вироці правильні та ґрунтуються на досліджених у суді доказах, докази щодо обставин, які ніким не оспорювались судом не досліджувались згідно положень ч.3 ст.349 КПК, скаржником вони не заперечуються, перевірці апеляційним судом не підлягають.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до п.1 ст.413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення є незастосуванням судом закону, який підлягає застосуванню.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій третій цієї статті, призначається покарання, якщо після встановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті ст.72 цього Кодексу.

У п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29.06.1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних покарань і справ і постановлення вироку» та п.29 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» акцентовано увагу судів на необхідності точного виконання вимог закону про зміст резолютивної частини обвинувального вироку, яка повинна бути викладена чітко та ясно, щоб при виконанні вироку не виникало сумнівів щодо виду та розміру покарання, призначеного судом, та змісту інших рішень, викладених у цій частині вироку.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_7 раніше судимий: 17.07.2012 року Замостянським районним судом м. Вінниці за ч.1 ст.307 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 5 років, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки; 15.12.2016 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч.1 ст.309 КК України до штрафу у розмірі 850 гривень, на день ухвалення оскаржуваного вироку призначене покарання у виді штрафу не відбув.

Враховуючи вище наведені обставини, суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного вироку стосовно ОСОБА_7 неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, що є підставою для скасування оскаржуваного вироку, в частині призначеного покарання ОСОБА_7 .

Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 413, 419 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді провадження в суді першої інстанції ОСОБА_9 задовольнити.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 05 березня 2018 року щодо ОСОБА_7 змінити.

Виключити з резолютивної частини вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 05 березня 2018 року вказівку про призначення покарання за сукупністю злочинів шляхом повного складання покарань до покарання призначеного за цим вироком приєднано покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 15 грудня 2016 року у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян 80 гривень, яке слід виконувати самостійно.

ОСОБА_7 призначити покарання на підставі ч.4 ст.70, ч.3 ст.72 КК України визначивши остаточне покарання за сукупністю злочинів та призначити за ч.2 ст.309 КК України покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки.

У відповідності до п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_7 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 15.12.2016 року за ч.1 ст.309 КК України виконувати самостійно.

В решті вирок залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 3-х місяців з дня її проголошення.

Судді: (підпис)

Згідно з оригіналом