Провадження № 22-ц/801/102/2019

Категорія: 30

Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач:ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2019 року

Справа № 137/1127/18

м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Ковальчука О.В.,

суддів : Сала Т. Б., Якименко М. М.

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3, в інтересах якої діє ОСОБА_4, до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» про стягнення страхового відшкодування,

за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» на рішення Літинського районного суду Вінницької області, ухвалене у цій справі 16 жовтня 2018 року у м. Літині суддею цього суду Гопкіним П. В., дати складання повного тексту рішення не відомо,

В С Т А Н О В И В:

В липні 2018 року ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_3, звернулася в суд з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» (далі - ТДВ СТДВ «Глобус») та, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила стягнути з відповідача страхове відшкодування, пов’язане зі смертю потерпілого, в сумі 103 191, 05 грн у вигляді одноразової виплати.

Вказаний позов мотивовано тим, що 18 липня 2017 року водій - ОСОБА_5, керуючи автомобілем «Ніссан», реєстраційний номер НОМЕР_1, допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_6, внаслідок чого останній загинув.

20 вересня 2017 року ТОВ «Юридична компанія «Відшкодування» в інтересах дружини загиблого - ОСОБА_4 та дочки загиблого - ОСОБА_3 подало до ТОВ СТДВ «ГЛОБУС» заяву про виплату страхового відшкодування, за результатами розгляду якої прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в повному обсязі, в межах страхового ліміту (200 000 грн).

23 квітня 2018 року відповідач перечислив позивачу кошти в загальному розмір 46120, 11 грн, з яких 38400 грн моральної шкоди та 7720,11 грн витрат на утримання ОСОБА_3 за період з 18 липня 2017 року по 20 квітня 2018 року.

Однак, ТОВ СТДВ «ГЛОБУС» не виплатило витрати на утримання ОСОБА_3 у повному обсязі одноразовим платежем, а відповідно до листа повідомило про подальшу виплату суми 107 479,89 грн. частинами впродовж десяти років до 20 серпня 2028 року.

Пославшись на вказані обставини та на те, що розрахунок, виконаний відповідачем, не враховує інфляційних витрат, що суттєво занижує фактичний розмір відшкодування, та зважаючи на економічну ситуацію, а також тривалий час впродовж якого страхове відшкодування повинне виплачуватись, потерпілі не отримають реального відшкодування шкоди при виплаті витрат на утримання протягом 10-ти років, позивач просила її позов задовольнити.

Рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 16 жовтня 2018 року позов задоволено, стягнуто з ТОВ СТДВ «ГЛОБУС» на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в інтересах якої діє ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, жительки АДРЕСА_1 хутори, Літинського району, Вінницької області 103 191 (сто три тисячі сто дев’яносто одну) грн. 05 коп. страхового відшкодування однією виплатою.

Не погодившись із ухваленим рішенням, відповідач, пославшись на його незаконність і необґрунтованість, порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування усіх обставин, які мають значення для справи, в апеляційній скарзі просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

У поданому на апеляційну скаргу відзиві позивач зазначила, що оскаржуване рішення вважає законним та обґрунтованим, а тому просить апеляційний суд залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Апеляційний суд, згідно з вимогами ст. 367 ЦПК України, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін з огляду на таке.

Статтею 375 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями ст. ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 82 ЦПК України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

З матеріалів справи вбачається, що згідно зі свідоцтвом про шлюб серії 1-АМ № 074537, виданим 16 листопада 2009 року виконавчим комітетом Соснівської сільської ради Літинського району Вінницької області, ОСОБА_6 зареєстрував шлюб зі ОСОБА_4 (а. с. 14).

Відповідно до свідоцтва про народження серії 1-АМ № 176507 ОСОБА_6 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_3 (а. с. 11)

18 липня 2017 року ОСОБА_6 помер на автодорозі Вінниця - Хмельницький між с. Літинські Хутори та с. Громадське Літинського району Вінницької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-АМ № 388321, виданим 20 липня 2017 року Соснівською сільською радою Літинського району Вінницької області (а. с. 12).

З довідки Хмільницького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області за № 519/08/2-2 від 06 вересня 2017 року, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, перебуває на обліку в Літинському відділі призначення перерахунку та виплати пенсії Хмільницького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області та отримує пенсію по втраті годувальника на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, з 19 липня 2017 року по 31серпня 2028 року (а. с. 13).

Витягом з Єдиного Реєстру досудових розслідувань від 18 липня 2017 року підтверджується реєстрація кримінального правопорушення по факту смерті ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, внаслідок ДТП (а. с. 16).

Відповідно до довідки про склад сім’ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб та землекористувачів № 676 від 24 липня 2017 року, виданої Соснівською сільською радою Літинського району Вінницької області, та довідки № 744 від 09 серпня 2017 року, виданої Соснівською сільською радою Літинського району Вінницької області, ОСОБА_4 зареєстрована за адресою вул. Хмельницьке шосе, б. 5, кв. 2, с. Літинські Хутори, Літинського району, Вінницької області та до складу сім’ї зареєстрованих за цією адресою входять: ОСОБА_4 (голова д/г), ОСОБА_7 (дочка), ОСОБА_8 (дочка), ОСОБА_3 (дочка), ОСОБА_9 (онука), ОСОБА_10 (онук), ОСОБА_11 (онук) – всього 7 осіб. Загальна площа житла становить 48,70 кв. м. (а. с. 18, 22).

20 вересня 2017 року ТОВ «Юридична компанія «Відшкодування» в інтересах дружини загиблого - ОСОБА_4 та дочки загиблого - ОСОБА_3 подало до ТОВ СТДВ «ГЛОБУС» заяву про виплату страхового відшкодування, зокрема, для дружини у розмірі 19200 грн моральної шкоди та для дочки у розмірі 161600 грн на утримання та 19200 грн моральної шкоди, що в загальному розмірі становить 200000 грн в межах страхового ліміту (а. с. 7).

06 лютого 2018 року ТОВ «Юридична компанія «Відшкодування» звернулося до ТОВ СТДВ «ГЛОБУС» з запитом про отримання інформації за вих. № 4624 про стан розгляду заяви від 20 вересня 2017 року та надіслало копію постанови про закриття кримінального провадження від 31 серпня 2017 року у зв’язку з відсутністю в діях водія ОСОБА_12 складу кримінального правопорушення (а. с. 50-53).

Згідно з платіжними дорученнями № 4994 від 20 квітня 2018 року та № 4995 від 20 квітня 2018 року ТОВ СТДВ «ГЛОБУС» сплатило ОСОБА_6 страхове відшкодування в розмірі 46120,11 грн та 4735,84 грн відповідно (а. с. 61, 59).

Відповідно до платіжних доручень № 6344 від 18 травня 2018 року, № 7898 від 21 червня 2018 року, № 9438 від 20 липня 2018 року ТОВ СТДВ «ГЛОБУС» сплачувало ОСОБА_3 страхове відшкодування в розмірі 857,79 грн за кожен місяць (а. с. 57-58, 60).

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV), який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Пунктом 2.1 ст. 2 Закону № 1961-IV відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Згідно зі ст. 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Пунктом 23.1 ст. 23 Закону № 1961-IV передбачено, що шкодою, заподіяною життю та здоров’ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, зокрема, шкода, пов’язана із смертю потерпілого.

Статтею 27 Закону № 1961-IV визначено порядок здійснення та розміри страхових виплат за шкоду, пов'язану зі смертю потерпілого.

Так, відповідно до пункту 27.1 страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з п. 27.2 ст. 27 Закону № 1961-IV страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Статтею 1200 ЦК України встановлено, що у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Шкода відшкодовується дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років). Шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.

Пунктом 27.5 ст. 27 Закону № 1961-IV визначено, що відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.

Відповідно до ст. 48 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Дитині законом та іншими засобами має бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, що дадуть їй змогу розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та соціально, здоровим і нормальним шляхом, в умовах свободи та гідності. При ухваленні з цією метою законів основною метою має бути найкраще забезпечення інтересів дитини.

Найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто несе відповідальність за дитину, насамперед для її батьків.

На підставі викладених норм права та встановлених у справі обставин, що мають істотне значення, апеляційний суд дійшов висновку, що оскільки відповідно до п. 27.5 ст. 27 Закону № 1961-IV відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати, а найкраще забезпечення інтересів дитини є керівним принципом законодавства, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ СТДВ «ГЛОБУС» на користь малолітньої дитини – ОСОБА_3, загиблого у дорожньо-транспортній пригоді ОСОБА_6, страхового відшкодування шкоди в розмірі 103191, 00 грн однією виплатою, що відповідає вимогам розумності та справедливості і за даних конкретних обставин здійснене для забезпечення права дитини на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що при постановленні рішення про стягнення відшкодування шкоди у вигляді одноразової виплати суд має зважати на те, щоб таке рішення можна було б виконати з урахуванням матеріального становища особи, яка завдала шкоди, оскільки жодних доказів щодо свого матеріального становища ТОВ СТДВ «ГЛОБУС» як до суду першої інстанції так і до суду апеляційної інстанції не надавало.

Доводи апеляційної скарги про те, що рішенням суду на відповідача як на страховика не можна покладати більшу відповідальність ніж та, що передбачена законом та договором зі страхувальником також не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, оскільки розмір страхового відшкодування сторонами не оспорюється, а можливість виплати такого відшкодування одноразовою виплатою передбачена положеннями Закону № 1961-IV, який є спеціальним законом для спірних правовідносин по суті заявлених позовних вимог.

Всі інші доводи скарги зводяться до іншого тлумачення норм матеріального права, ніж допущене судом та до переоцінки доказів, а на правильність висновків суду першої інстанції не впливають та їх не спростовують, отже судом апеляційної інстанції відхиляються.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, тому відповідно до положень ст. 375 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а вказане рішення - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» залишити без задоволення, рішення Літинського районного суду Вінницької області від 16 жовтня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили із дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий О . В. Ковальчук

Судді : Т. Б. Сало

ОСОБА_13

Текст постанови виготовлено 10 січня 2019 року.