open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Єдиний державний реєстр судових рішень

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 січня 2019 р. № 520/11238/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді - Зінченко А.В., розглянувши в спрощеному письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд визнати противоправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 у неподанні у 15-денний строк з дня реєстрації усіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати ОСОБА_1 , 1963 р.н. Ідентифікаційний код НОМЕР_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та зобов`язати Харківський обласний військовий комісаріат подати розпорядникові бюджетних коштів висновок (за формою Додаток 13 наказу №530) щодо виплати ОСОБА_1 , 1963 р.н. Ідентифікаційний код НОМЕР_1 одноразової грошової допомоги передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що 10.05.2018 р. позивач звернувся із заявою до відповідача - Харківського ОВК про призначення йому одноразової грошової допомоги у відповідності з приписами ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у зв`язку з встановленням йому інвалідності, пов`язаної з проходженням військової служби.

До вказаної заяви позивач додав усі необхідні документи, передбачені п. 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому Постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 р. (далі - «Порядок № 975»).

Згідно п. 13 Порядку № 975 - у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів керівник відповідача мав подати розпоряднику бюджетних коштів (МО України) висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені у п. п. 10 і 11 цього Порядку.

Відповідачем вказані приписи не виконані. Надісланим позивачу листом від 10.06.2018 р. відповідач вказав, що законних підстав для призначення позивачу одноразової грошової допомоги не має.

Проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 проходив діючу військову службу у складі діючої армії під час бойових дій (виконання інтернаціонального обов`язку) в Демократичній Республіці Афганістан, даний факт підтверджується військовим квитком.

Позивач отримав поранення та контузію пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країні (ДРА) де велись бойові дії, в наслідок, чого в подальшому отримав інвалідність ІІІ групи , даний факт підтверджується довідкою МСЕК серія 12ААА № 479528 від 18.10.2017 р., наданими до матеріалів справи.

В 15.06.2015р. позивачу була встановлена III група інваліда війни з причин поранення та контузії пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби, в країнах де велись бойові дії.

10.05.2018р. позивачем подана заява для призначення одноразової грошової допомоги з документами серед, яких були подані документи про обставини поранення.

Надісланим позивачу листом від 10.06.2018 р. відповідач вказав, що законних підстав для призначення позивачу одноразової грошової допомоги не має.

Суд вказує, що статтею 1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. З вказаного Закону - дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 16 вказаного Закону одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Частиною 2 ст. 16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога, зокрема, за п. 4 - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

За таких обставин - позивач має право на призначення одноразової грошової допомоги у відповідності з положеннями законодавства, чинного станом на його дату звернення - ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку № 975.

При цьому розмір одноразової грошової допомоги у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності третьої групи становить суму 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб (п. «б» ч. 1 ст. 16- 2 Закону).

Згідно п. 12 Порядку № 975 - призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Згідно п. 13 вказаного Порядку - керівник уповноваженого органу подає у 15- денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.»

Відповідно до п. 1 постанови КМ України від 17.07.1992 р. № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховується, зокрема, дійсна військова служба у Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Таким чином, законодавцем передбачено прирівняння соціального захисту військовослужбовців Радянської Армії та прикордонних військ колишнього СРСР до військовослужбовців Збройних Сил України.

Крім того, позивач перебував на військовому обліку у відповідному РВК МО України, причинний зв`язок поранення, отриманого позивачем під час виконання обов`язків військової служби в період перебування в Афганістані, встановлено Центральною військово-лікарською комісією МО України.

Згідно п. 1 ч. 1 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 21.03.1989 р. № 10224-ХІ «Про виведення із складу Збройних Сил СРСР прикордонних, внутрішніх і залізничних військ» - прикордонні, внутрішні і залізничні війська виведені зі складу Збройних Сил СРСР.

У відповідності до п. п. 1, 2 Постанови Верховної Ради України від 24.08.1991 р. «Про військові формування на Україні», Верховна Рада України постановила підпорядкувати всі військові формування, дислоковані на території республіки, Верховній Раді України. Утворено Міністерство оборони України.

Згідно з ст. 4 ЗУ «Про правонаступництво України», органи держави влади і управління, органи прокуратури, суди та арбітражні суди, сформовані на підставі Конституції (Основного Закону) Української РСР, діють в Україні до створення органів державної влади і управління, органів прокуратури, судів та арбітражних судів на підставі нової Конституції України.

Згідно п. 2 постанови КМ України від 02.01.1992 р. № 3 «Питання Державного комітету у справах охорони державного кордону України» з наступними змінами - Державний комітет у справах охорони державного кордону України є правонаступником колишнього Управління військ Західного прикордонного округу КДБ СРСР.

Тобто, Державний комітет у справах охорони державного кордону України (нині - Державна прикордонна служба України) у 1992 р. став правонаступником лише тієї частини прикордонних військ КДБ СРСР, що базувалась на території України.

Позивач же проходив службу в колишньому Управлінні військ Середньоазіатського прикордонного округу КДБ СРСР, до якого Державний комітет у справах охорони державного кордону України не мав і не міг мати жодного відношення.

Також, зважаючи, що позивач проходив службу саме у Збройних Силах СРСР, які на той час були підпорядковані та знаходились на фінансовому забезпеченні МО СРСР, правонаступником якого в подальшому стало МО України, та в силу ст. 16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і Порядку № 975 - обов`язок щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому III групи інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, покладений саме на МО України.

За таких обставин ствердження відповідача про те, МО України не повинно вирішувати питання щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги , на думку суду, безпідставні та протиправні.

Також суд зазначає, що пунктом 11 Порядку № 975 не встановлено форму, зміст документа, що свідчить про обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), не визначено коло осіб, уповноважених видавати такий документ. В свою чергу, пунктом 4.7 «Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей», затвердженого чинним наказом МО України № 530 від 14.08.2014 р. встановлено, що для отримання одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності подаються серед іншого наступні документи: копія акта про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідка командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов`язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження - у разі, якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) не пов`язане з виконанням обов`язків військової служби.

Аналіз зазначених норм у сукупності з ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» дає підстави для висновку про те, що вимога п. 11 Порядку № 975 стосовно необхідності надання документа, що свідчить причини про обставини поранення (контузія, травма або каліцтва) стосується лише осіб, поранення (контузія, травма або каліцтва) яких, що призвело до інвалідності - не пов`язане з виконанням обов`язків військової служби.

Зважаючи на викладене - ствердження про необхідність надання позивачем документа про причини та обставини поранення - є протиправним.

Форма висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги встановлена додатком 13 до «Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей», затвердженим Наказом МО України № 530 від 14.08.2014 р., який виданий на виконання ЗУ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Постанови КМУ № 975 від 25.12.2013 р.

З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 245, 246 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії- задовольнити.

Визнати противоправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 у неподанні у 15-денний строк з дня реєстрації усіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати ОСОБА_1 , 1963 р.н. Ідентифікаційний код НОМЕР_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" .

Зобов`язати Харківський обласний військовий комісаріат подати розпорядникові бюджетних коштів висновок (за формою Додаток 13 наказу №530) щодо виплати ОСОБА_1 , 1963 р.н. Ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя А.В. Зінченко

Джерело: ЄДРСР 79087225
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку