ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2019 року м. Житомир справа №240/4959/18

категорія 10.2.4

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання провести нарахування та виплату пенсії,

встановив:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №6000/02 від 25 травня 2018 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням стажу на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, у відповідності до пункту "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII;

- зобов'язати Коростишівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести ОСОБА_1 нарахування та виплату пільгової пенсії за віком, з часу звернення із заявою до Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області - 14 травня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звертався до Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із відповідною заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням стажу на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, у відповідності до пункту "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII, однак, відповідач рішенням №6000/02 від 25 травня 2018 року протиправно відмовив ОСОБА_1 у виплаті та нарахуванні вказаної пенсії.

ПРОЦЕДУРА

2. Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання та викликом (повідомленням) учасників справи. Підготовче засідання у справі призначено на 13 листопада 2018 року о 11:20.

3. 07 листопада 2018 року представником відповідача до відділу документального забезпечення суду у строк та в порядку, визначеному статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) і ухвалою суду від 24 жовтня 2018 року, подано відзив на позовну заяву вих. №12863/07 від 02 листопада 2018 року (а.с. 43-46).

В прохальній частині відзиву представником відповідача заявлено клопотання щодо звільнення Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від сплати судових витрат.

Суд наголошує, що Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII (далі - Закон №2147-VIII), зокрема, внесено зміни до Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI та виключено пункти 18 - 20 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Враховуючи вищевикладене, законодавчо встановлені підстави для звільнення Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від сплати судових витрат, зокрема, у випадку їх розподілу в порядку статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Крім того, відповідачем в порушення положення статей 166, 167 КАС України вказане клопотання не викладено окремим письмовим документом із дотриманням вимог, визначених статтею 167 КАС України. Викладення у відзиві на адміністративний позов заяв та клопотань не передбачено чинними нормами процесуального законодавства та суперечить статті 162 КАС України.

Недотримання суб'єктом владних повноважень чинних норм процесуального законодавства при поданні заяв по суті справи не має впливати на неналежне виконання стороною у справі своїх процесуальних обов'язків.

Суд також звертає увагу відповідача, що подальше недотримання суб'єктом владних повноважень норм процесуального законодавства при поданні відзиву на адміністративний позов, інших заяв та клопотань має наслідком застосування судом положень частини другої статті 167 КАС України в частині повернення таких заяв по суті справи та інших клопотань без розгляду.

4. В підготовче засідання, призначене на 13 листопада 2018 року о 11:20 прибули представник позивача та представник відповідача. Протокольною ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року продовжено підготовче засідання до 29 листопада 2018 року о 12:00, що зафіксовано секретарем судового засідання у протоколі судового засідання від 13 листопада 2018 року.

5. В підготовче засідання, призначене на 29 листопада 2018 року о 12:00 прибули представник позивача та представник відповідача. Протокольною ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року задоволено клопотання представника позивача, продовжено підготовче засідання до 13 грудня 2018 року об 11:00 для отримання відповіді на запит, що зафіксовано секретарем судового засідання у протоколі судового засідання від 29 листопада 2018 року.

6. В підготовче засідання, призначене на 13 грудня 2018 року об 11:00 прибули представник позивача та представник відповідача. Протокольною ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року ухвалено подальший розгляд справи здійснювати за правилами письмового провадження без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи, що зафіксовано секретарем судового засідання у протоколі судового засідання від 13 грудня 2018 року.

7. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року закрито підготовче провадження у адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду по суті у порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) учасників справи (а.с. 70-71).

Положеннями частини третьої статті 44 КАС України визначено, що учасники справи мають право, зокрема: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Частиною четвертою статті 159 КАС України встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Позивач станом на 10 січня 2019 року правом на подання відповіді на відзив, передбаченим статтею 163 КАС України, не скористався.

Згідно з частиною четвертою статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до частини другої статті 193 КАС України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Частиною п'ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

6. Як встановлено зі змісту позовної заяви та наданих у попередніх засіданнях представником позивача пояснень, заявлені позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ОСОБА_1 звертався до Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із відповідною заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням стажу на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, у відповідності до пункту "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII. Вказує, що спірне рішення Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №6000/02 від 25 травня 2018 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах є протиправним та підлягає скасуванню.

Наголошує , що висновки відповідача, викладенні у рішенні №6000/02 від 25 травня 2018 року не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки наявність у позивача стажу на роботах із шкідливими і важкими умовами праці підтверджена сукупністю належних доказів.

7. Відповідно до відзиву на позовну заяву вих. №12863/07 від 02 листопада 2018 року та наданих у попередніх засіданнях представником відповідача пояснень, Коростишівське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Житомирській області позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні за безпідставністю. Вказує, що доводи позивача в частині належного документального підтвердження стажу на роботах із шкідливими і важкими умовами праці не відповідають фактичним обставинам справи.

Наголошує , що на підставі наданих разом із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах документів неможливо підтвердити наявність у ОСОБА_1 стажу на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Враховуючи вищевикладене, наголошує, що відповідач при розгляді заяви ОСОБА_1 та наданні відповіді, оформленої листом вих. №6000/02 від 26 травня 2018 року діяв у межах, на підставі та в порядку, визначеному чинним законодавством (а.с. 43-46).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

8. Відповідно до розрахунку стажу № п/с 353, проведеного Коростишівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області, загальний стаж ОСОБА_1 складає 25 років 7 місяців та 26 днів. Відповідно до змісту вказаного розрахунку, до стажу роботи позивача за Списком №1 входять наступні періоди: з 20.01.1994 по 30.06.2000, з 01.07.2000 по 30.06.2003, з 01.07.2003 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 11.03.2004, з 12.03.2004 по 30.11.2007. Крім того, до стажу роботи позивача в особливих умовах входять наступні періоди: з 14.12.2007 по 03.01.2008, з 02.02.2008 по 31.03.2008 (а.с. 10).

9. Встановлено та не заперечується сторонами, що 18 травня 2018 року до Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надійшла заява ОСОБА_1 від 14 травня 2018 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням стажу на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, у відповідності до пункту "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII.

Відповідно до змісту відзиву на позовну заяву вих. №12863/07 від 02 листопада 2018 року, а також наданих представником відповідача та представником позивача у судовому засіданні пояснень, позивачем до вказаної заяви на підтвердження наявності підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням стажу на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, у відповідності до пункту "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" було надано наступні документи: копію трудової книжки, копію диплома про навчання, копію паспорта та ідентифікаційного коду, копію військового квитка.

10. Коростишівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом вих. №6000/02 від 26 травня 2018 року відмовило позивачу у призначенні та виплаті пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням стажу на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, у відповідності до пункту "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Так , позивачу було роз'яснено, що за пунктами 2.9, 2.23 цієї Постанови Правління Пенсійного фонду України №13-1 від 07.07.2014, особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік). Документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі, якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.

При зверненні за призначенням пенсії на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" необхідно надати: уточнюючу довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній в, зв'язку з тим що дане підприємство ліквідоване та є правонаступник. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, в уточнюючій довідці має бути вказано: період роботи, що зараховуються до спеціального стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування Списків або їх номери, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, що має були підтверджено результатами атестації робочих місць за умовами праці.

ОСОБА _1 до Коростишівського об'єднаного управління для призначення пенсії були надіслані наступні документи: копія трудової книжки, копія диплома про навчання, копія паспорта та ідентифікаційного коду, копія військового квитка. На основі поданих документів, призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" не є можливим. (а.с. 9 та зворот).

Не догоджуючись із рішенням відповідача, зазначаючи, що висновки відповідача, викладенні у рішенні №6000/02 від 25 травня 2018 року не відповідають фактичним обставинам справи, а наявність у позивача стажу на роботах із шкідливими і важкими умовами праці підтверджена сукупністю належних доказів, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

11. У відповідності до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Статтею 19 Основного Закону встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Частиною третьою статті 46 Основного Закону проголошено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань

Пунктом шостим частини першої статті 92 Основного Закону визначено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

12. Преамбулою Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) проголошено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Положеннями статті Закону №1788-XII визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Іноземці та особи без громадянства, які проживають в Україні, мають право на пенсію нарівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міждержавними угодами.

Відповідно до статті 7 Закону №1788-XII звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Згідно зі статтею 12 Закону №1788-XII право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Приписами пункту "а" статті 13 №1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 цього Закону.

Контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення цих списків покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Статтею 80 Закону №1788-XII визначено, що заява про призначення пенсії працюючим пенсіонером подається за місцем роботи, а непрацюючим - до зазначених у статті 81 цього Закону органів за місцем проживання заявника.

Згідно зі статтею 101 Закону №1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

13. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам врегульовано Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Частиною першою статті 114 Закону №1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

14. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1, далі - Порядок №22-1).

Згідно з пунктом 1.1 розділу І Порядку 22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Відповідно до пункту 1.7 розділу І Порядку №22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Положеннями пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року №10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за №785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року №8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення;

3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам;

4) документи про місце проживання (реєстрації) особи.

Згідно з пунктом 2.23 розділу ІІ Порядку №22-1 документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.

15. Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637).

У відповідності до пункту 10 Порядку №637 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.

Згідно з пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції; стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування; стосовно жінок, які працюють на вирощуванні, збиранні та післязбиральному обробленні тютюну, - про зайнятість на перелічених роботах протягом повного сезону.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

16. Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затверджено Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (далі - Порядок №393).

Пунктом 3 Порядку №393 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

17. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" 11 квітня 1994 року №162, від по списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах в розділі І. Гірничі роботи п.5 Гірничорятувальні частини (станції) по коду 1010600а-18029 передбачено посаду "респіраторники" (постанова була чинною в період з 11.03.1994 по 16.01.2003).

18. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" від 16 січня 2003 року №36, по списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах в розділі І. Гірничі роботи п.5 Аварійно-рятувальні частини (станції) по коду 1.5а передбачено посаду "респіраторники" (постанова чинна з 16.01.2003).

19. Пунктом 9 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442, передбачено, що перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

ОЦІНКА СУДУ

20. Надаючи оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи оскаржувану відмову на відповідність частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до змісту відзиву на позовну заяву, відповідач вказує, що на підставі доданих позивачем до заяви про призначення пенсії документів призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням стажу на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, у відповідності до пункту "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII.

Так , позивачем до вказаної заяви на підтвердження наявності підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням стажу на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, у відповідності до пункту "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" було надано наступні документи: копію трудової книжки, копію диплома про навчання, копію паспорта та ідентифікаційного коду, копію військового квитка.

Суд критично ставиться до доданих позивачем до позовної заяви документів та зазначає, що вказані документи не були долучені до заяви про призначення пенсії від 14 травня 2018 року, а тому не були розглянуті відповідачем і не могли бути покладені в основу оскаржуваної відмови, оформленої листом Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вих. №6000/02 від 26 травня 2018 року.

Доказів подання позивачем до Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області додаткових документів, а саме: архівної довідки Архівного відділу Олександрійської міської ради Кіровоградської області вих. №12-36/383-1 від 27.03.2018 (а.с. 11 та зворот), індивідуальних відомостей щодо застрахованої особи (а.с. 12 та зворот), інформації щодо організаційно штатної структури підрозділів ДВГРС МНС України (а.с. 13), структури ДВГРС МНС України (а.с. 14), наказу "Про результати атестації робочих місць за умовами праці" від 27.07.2004 №169 (а.с. 15), витягів з переліку робочих місць, виробництв, робіт професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням Центрального регіонального СВАРЗ (а.с. 16-17), архівного витягу Архівного відділу Олександрійської міської ради Кіровоградської області вих. №12-36/383-3 від 27.03.2018 (а.с. 18 та зворот), архівної довідки Архівного відділу Олександрійської міської ради Кіровоградської області вих. №12-36/383-2 від 27.03.2018 (а.с. 19 та зворот), копії особової картки (а.с. 21), архівного витягу Архівного відділу Олександрійської міської ради Кіровоградської області вих. №12-36/383-4 від 27.03.2018 (а.с. 22), витягу з переліку робочих місць, виробництв, робіт професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням Центрального регіонального СВАРЗ ( зворот а.с. 22-23), архівної довідки Архівного відділу Олександрійської міської ради Кіровоградської області вих. №12-36/383 від 27.03.2018 (а.с. 24), матеріали справи не містять.

Здійснивши системний аналіз наявних у матеріалах справи доказів, суд наголошує, що надані позивачем документи на підтвердження наявності підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням стажу на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, у відповідності до пункту "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII до Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області не подавалися, а тому не могли бути враховані при не могли бути покладені в основу оскаржуваної відмови, оформленої листом Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вих. №6000/02 від 26 травня 2018 року.

Доказів надання вказаних документів до Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області як до отримання відмови у призначення пенсії, так і після отримання позивачем листа Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вих. №6000/02 від 26 травня 2018 року, матеріали справи також не містять.

21. Суд також критично ставиться до доводів позивача в частині оскарження визнати протиправним та скасувати рішення Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №6000/02 від 25 травня 2018 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах та зазначає, що вказане рішення відповідачем не приймалося.

Відповідно до наявних у матеріалах справи доказів, за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 14 травня 2018 року, на адресу позивача було направлено виключно лист Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вих. №6000/02 від 26 травня 2018 року.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що зважаючи на наданий позивачем до органів Пенсійного фонду України пакет документів, Коростишівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області при наданні ОСОБА_1 відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з мотивів недостатності та неповного пакету поданих документів діяло у межах, в спосіб та у порядку, визначеному чинним законодавством.

22. Щодо доводів позивача в частині наявності порушеного права, суд зазначає наступне.

Статтею п'ятою КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.

Завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.

Відносини , що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення , прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України.

Обов 'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Суд зазначає, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який міг би відновити його становище та захистити порушене право.

Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Вказаний висновок відповідає такому принципу права як правосуддя, який за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Пунктом 8 частини першої статті 4 КАС України позивача визначено, зокрема, як особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Таким чином до адміністративного суду вправі звернутися з позовом особа, яка має суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні її прав чи свобод. Однак обов'язковою умовою надання правового захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Адміністративний суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб'єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод позивача.

Враховуючи вищевикладене, передумовою для захисту права є його порушення. Якщо ж таке право порушеним не є, то, відповідно, воно не може бути захищеним (поновленим) судом. А тому відсутність порушеного права є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

23. Оскільки позивачем разом із заявою про призначення пенсії від 14 травня 2018 року не було надано повного та необхідного пакету документів для підтвердження підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням стажу на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, у відповідності до пункту "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII, Коростишівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області за результатами наданих документів дійшло вірного висновку про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.

Суд також звертає увагу, що позивач не був позбавлений можливості надати усі підтверджуючі документи до Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області після одержання спірної відмови у загальному порядку.

Надання до суду доказів, які попередньо не надавалися суб'єкту владних повноважень та не могли бути покладені в основу оскаржуваного рішення, за своєю юридичною природою є неналежним способом захисту порушеного права, а надані суду документи не можуть вважатися належними та допустимими доказами на підтвердження протиправності оскаржуваного рішення.

Крім того, позивачем оскаржується рішення Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №6000/02 від 25 травня 2018 року, яке відповідачем не приймалося, оскільки зазначена у позовній заяві спірна відмова у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах оформлена листом Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вих. №6000/02 від 26 травня 2018 року.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного права, оскаржується рішення, яке суб'єктом владних повноважень винесено не було, а спірна відмова, оформлена листом Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вих. №6000/02 від 26 травня 2018 року, не порушує прав та законних інтересів позивача у спосіб, зазначений у позовній заяві.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

24. Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд зазначає, що відповідач при наданні ОСОБА_4 відмови у пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням стажу на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, у відповідності до пункту "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оформленої листом Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вих. №6000/02 від 26 травня 2018 року діяв у відповідності до частини другої статті 19 Конституції України, а спірні дії відповідають вимогам частини другої статті 2 КАС України.

25. Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем на виконання частини другої статті 77 КАС України та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів доведено, а позивачем не спростовано правомірність відмови у пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням стажу на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, у відповідності до пункту "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оформленої листом Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вих. №6000/02 від 26 травня 2018 року.

Враховуючи обрання позивачем невірного способу захисту порушеного права, оскарження позивачем рішення, яке суб'єктом владних повноважень винесено не було, а також не порушенням спірною відмовою, оформленої листом вих. №6000/02 від 26 травня 2018 року, прав та законних інтересів позивача у спосіб, зазначений у позовній заяві, позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 159, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1. РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1) до Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Гагаріна, 2, м. Коростишів, Житомирська область, 12504. РНОКПП/ЄДРПОУ: 40380694) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання провести нарахування та виплату пенсії - відмовити к повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 10 січня 2019 року.

Суддя О.Г. Попова