КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 372/724/16-ц Головуючий у І інстанції Болобан В.Г.

Провадження № 22-ц/824/2748/18 Доповідач у ІІ інст. Таргоній Д.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 грудня 2018 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого - судді Таргоній Д.О.,

суддів: Журби С.О., Приходька К.П.,

за участі секретаря Тимошевської С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційними скаргами

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс», товариства з обмеженою відповідальністю «Побутрембудматеріали», товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансоіл-2009»

на рішенняОбухівського районного суду Київської області від 01 лютого 2018 рокуу справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до товариства з обмеженою відповідальністю «Побутрембудматеріали», товариства з обмеженою відповідальністю «БРСМ-Нафта», товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансоіл-2009», товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

у березні 2016 року позивачі звернулись до суду з позовною заявою до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Побутрембудматеріали», Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансоіл -2009», Товариства з обмеженою відповідальністю «БРСМ Нафта» про відшкодування моральної шкоди, спричиненою пожежею на нафтобазі, яка сталася влітку 2015 року.

Так, позивач ОСОБА_1 в обґрунтування позову зазначила, що разом із своєю матір`ю вона проживає в приватній садибі в с. Путрівка Васильківського району Київської області. Садиба складається з приватного будинку з надвірними спорудами та присадибної земельної ділянки. Право власності на земельну ділянку підтверджується державним актом на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯА №377149, виданим 25.04.2005 року. На присадибний ділянці вони з матірю займаються городництвом для вирощування екологічно чистої сільськогосподарської продукції для власного споживання. Надлишки реалізують. Тримають та вирощують свійську птицю та домашніх тварин, яких годують за рахунок продукції власного індивідуального сільськогосподарського виробництва. Заняття підсобним сільськогосподарським виробництвом фактично є основою їх життя та сімейного бюджету. Позивач ОСОБА_1 є пенсіонером, інвалідом ІІІ групи. 08 червня 2015 року в їх регіоні сталася масштабна пожежа на нафтобазі, що розташована неподалік їх села, в смт. Глеваха Васильківського району Київської області. Пожежа тривала понад 10 днів, горіла велика кількість резервуарів з пальним, що фактично було екологічною катастрофою місцевого (а можливо і національного) масштабу. Позивач особисто спостерігала вогонь на нафтобазі, бачила густий дим від пожежі, відчувала його неприємний запах, в зв`язку з чим зрозуміла, що в повітрі є викиди шкідливих речовин. Через психологічну напругу, пов`язану із тривалою пожежею, вона та члени її сімї перебували у постійному стресовому стані. Прийшло усвідомлення про завдану шкоду природному довкіллю, в якому вони комфортно та безпечно проживали. Вони перестали вживати рослинну продукцію, овочі і фрукти зі свого підсобного господарства із-за остраху спричинити шкоду власному здоров`ю. Також перестали реалізовувати надлишки продукції. Все це призвело до збільшення грошових витрат з сімейного бюджету, що значно ускладнювало їх життя, суттєво знизивши матеріальний життєвий рівень. Погіршився фізичний стан, почалось безсоння, страхи, тривоги, нервові зриви, постійний головний біль, підвищений тиск та напруга на серце дуже вплинули на стан здоров`я позивачки.

Позивач ОСОБА_2 зазначив, що разом із дружиною також проживає у приватній садибі в с. Путрівка Васильківського району Київської області. Садиба складається з приватного будинку з надвірними спорудами та присадибної земельної ділянки. Право власності на житловий будинок та земельну ділянку належить його дружині ОСОБА_8 . На присадибній земельній ділянці вони займаються городництвом для вирощування екологічно чистої сільськогосподарської продукції для власного споживання. Надлишки реалізують. Тримають та вирощують домашню птицю (курей,гусей) та домашніх тварин (свиней), яких годують за рахунок продукції власного індивідуального сільськогосподарського виробництва. Заняття підсобним сільськогосподарським виробництвом фактично є основою їх життя та сімейного бюджету, оскільки вони свідомо проживають у сільській місцевості. Мають невеликі заробітки. Позивач ОСОБА_2 пенсіонер за віком, учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ІІ категорії. Розмір пенсійних виплати не перевищує 1500 грн. Дружина також є пенсіонеркою за віком, не працює. Вважає, що внаслідок пожежі на нафтобазі сталася екологічна катастрофа місцевого масштабу, в якій постраждало природне довкілля, в якому вони комфортно та безпечно проживали, що значно вплинуло на психологічний стан його сім`ї. Вони перестали вживати рослинну продукцію, овочі та фрукти із власного підсобного господарства через острах спричинити шкоду здоров`ю. Також перестали реалізовувати надлишки продукції. Все це призвело до збільшення грошових витрат з сімейного бюджету, що значно ускладнювало їх життя, суттєво знизивши матеріальний життєвий рівень. Погіршився фізичний стан позивача, постійно підвищувався тиск, що супроводжувалось головними болями. Оскільки вони не могли самостійно виїхати, чекали на евакуацію, якої так і не було, у зв`язку з чим опинилися у безвихідному становищі, постійно перебуваючи у нервовій напрузі. Спостерігання жахливої ситуації ще більше пригнічувало емоційний стан, що супроводжувалось панікою, безсонням.

Позивач ОСОБА_3 разом із сім`єю проживає у приватній садибі в с. Путрівка Васильківського району Київської області. Садиба складається з приватного будинку з надвірними спорудами та присадибної земельної ділянки. Вона є інвалідом ІІ групи ЧАЕС, отримує пенсію, розмір якої не перевищує 1500 грн. Значна частина її бюджету припадає на оплату комунальних платежів та ліки. Саме тому на присадибній земельній ділянці вона займається городництвом для вирощування екологічно чистої сільськогосподарської продукції для власного споживання. Коли сталася пожежа на нафтобазі, вона особисто спостерігала вогонь, бачила густий дим, відчувала його їдкий неприємний запах. Розуміючи, що в повітрі є викиди шкідливих речовин, дуже переживала за своє здоров`я, тому 09 червня 2015 року виїхала до своїх родичів у м. Київ. Повернувшись через декілька днів до рідного села, відчула шок. Будинок, городина усе було в чорно-смолянистих плямах, які не змилися і по сьогоднішній день. Позивач ОСОБА_3 усвідомила, що наслідком екологічної катастрофи є завдана природному довкіллю шкода, тому перестала вживати рослинну продукцію, овочі та фрукти із власного підсобного господарства через острах спричинити шкоду здоров`ю. Перебуваючи у постійному стресі. Відчувала тривогу, страх, значні моральні страждання та навіть муки.

Позивач ОСОБА_4 постійно проживає у приватній садибі в с. Путрівка Васильківського району Київської області разом з дружиною та сином. Садиба складається з приватного будинку з надвірними спорудами та присадибної земельної ділянки. Сукупний дохід сімї є маленьким, тому вони займаються городництвом для вирощування екологічно чистої сільськогосподарської продукції для власного споживання, вирощують птицю і тварин, фактично щоб себе прогодувати. Під час пожежі на нафтобазі на вулиці стояв густий чорний дим, в повітрі відчувався їдкий неприємний запах, лунали вибухи, від яких тряслись вікна. Це їх дуже лякало, вони відчували небезпеку за своє життя. В цей період вони змушені були залишатися вдома, зачинивши всі двері, вікна і не виходити на повітря. Це дуже лякало, вони відчували небезпеку за своє життя. Ситуація нагніталася ще тим, що як їм відомо, біля нафтобази знаходилися склади боєприпасів, пожежа могла перекинутися на них і спричинити страшну трагедію. Через відчуття загрози життю та здоров`ю, вони постійно перебували в стресовому стані. Перестали вживати рослинну продукцію, овочі та фрукти із власного підсобного господарства через острах спричинити шкоду здоров`ю. В зв`язку з цим, змушені були купувати продукти харчування та воду, яку раніше пили з власної криниці. Це призвело до збільшення витрат з сімейного бюджету, ускладнило життя, знизивши матеріальний життєвий рівень. Позивач ОСОБА_4 зазначає, що погіршився його фізичний стан, почалося безсоння, страхи, тривоги, нервові зриви. Постійно сушило в горла та боліла голова. Змушений був приймати додаткові ліки для стабілізації тахікардії та аритмії, приймати заспокійливе.

Позивач ОСОБА_5 зазначив, що він постійно проживає у приватній садибі в с. Путрівка Васильківського району Київської області разом з дружиною. ОСОБА_9 складається з приватного будинку з надвірними спорудами та присадибної земельної ділянки. Він є пенсіонером, інвалідом ІІ групи. Сукупний дохід сім`ї є невеликим, тому заняття підсобним сільськогосподарським виробництвом фактично є основою їх життя та сімейного бюджету. Під час пожежі на нафтобазі бачив густий чорний дим на вулиці, в повітрі відчував їдкий неприємний запах. Зачинивши усі вікна та двері, не виходив на подвір`я, відчуваючи загрозу для життя і здоров`я. Разом з дружиною перебував у постійному стресовому стані. Розуміючи, що в повітрі є викиди шкідливих речовин, вони перестали вживати рослинну продукцію, овочі та фрукти із власного підсобного господарства через острах спричинити шкоду здоров`ю. В зв`язку з цим, змушені були купувати продукти харчування та воду. Все це призвело до збільшення витрат з сімейного бюджету, ускладнило життя, знизивши матеріальний життєвий рівень. Почалися безсоння, страхи, головний біль, що призвело до необхідності приймати ліки та також негативно відобразилось на бюджеті сімї.

Позивач ОСОБА_6 постійно проживає у приватній садибі в с. Путрівка Васильківського району Київської області разом з дружиною. Садиба складається з приватного будинку з надвірними спорудами та присадибної земельної ділянки. Заняття підсобним сільськогосподарським виробництвом фактично є основою їх життя та сімейного бюджету, оскільки заробітки в сім`ї невеликі. Оскільки вони проживають на відстані близько двох кілометрів від нафтобази, усі страшні події, які відбувалися, вони спостерігали з вікна власного будинку. Під час пожежі бачили вогонь на нафтобазі, відчували густий дим та його їдкий запах. Знаючи. Що біля нафтобази знаходяться інші вибухонебезпечні об`єкти, відчули страх за своє життя. Виїхати з села власними силами не мали можливості, а оскільки евакуація не відбувалась, відчували розгубленість та тривогу. Через постійну нервову напругу, перебували у стресовому стані. Вже на другий день пожежі випав «чорний» дощ. Розуміючи можливість завдання значної шкоди природному довкіллю, перестали вживати рослинну продукцію, овочі та фрукти із власного підсобного господарства через острах спричинити шкоду здоров`ю. В зв`язку з цим, змушені були купувати продукти харчування та воду. Все це призвело до збільшення витрат з сімейного бюджету, ускладнило життя, знизивши матеріальний життєвий рівень.

Позивач ОСОБА_7 постійно проживає у приватній садибі в с. Путрівка Васильківського району Київської області разом з матірю та братом. Позивач є інвалідом ІІ групи, її мати пенсіонерка за віком. З сімї працює лише брат. Садиба складається з приватного будинку з надвірними спорудами та присадибної земельної ділянки. Заробітки сімї є невеликими, тому вони займаються городництвом для вирощування екологічно чистої сільськогосподарської продукції для власного споживання. Також тримають та вирощують курей, гусей та свиней. Пожежа на нафтобазі, що розпочалася 08 червня 2015 року, порушила спокій її сімї, принесла тривогу, страх та моральні страждання. Вони особисто спостерігали вогонь на нафтобазі, бачили чорний дим, відчували його запах, в зв`язку з чим розуміли, що в повітрі є викиди шкідливих речовин. В зв`язку з цим вони перестали вживати рослинну продукцію, овочі та фрукти із власного підсобного господарства через острах спричинити шкоду здоров`ю, а також перестали реалізовувати надлишки сільськогосподарської продукції. Все це призвело до збільшення грошових витрат з сімейного бюджету, що ускладнило їх життя, суттєво знизивши матеріальний рівень. Позивач ОСОБА_7 переживала це особливо, оскільки об`єктивно не могла вплинути на ситуацію. Її фізичний стан погіршився, різко піднявся тиск, наслідком чого був сильний головний біль, почався сухий кашель, біль у горлі, нудота та слабкість. В перший день пожежі, вночі, вже чулися сильні вибухи, від яких тремтіло скло. Від того часу в неї почалося безсоння. З ранку, наступного дня, над усім селом нависла чорна хмара диму, не видно було сонця, що викликало страх, почуття тривоги, пригнічення і слабкості.

Усі позивачі зазначають, що в результаті пожежі та її наслідків порушено їх право на життя, право на охорону здоров`я, право на безпечне для життя і здорове довкілля, право на недоторканість особистого та сімейного життя, право на повагу до особистого та сімейного життя, до свого житла, право на безпечні продукти споживання. Саме порушенням цих прав позивачам завдана моральна шкода, яка має бути відшкодована винними в пожежі та екологічній катастрофі особами.

Позивачі наполягають, що пожежа на нафтобазі, причини, що до неї привели, явили собою очевидну загрозу для їх життя та здоров`я, життя та здоров`я членів їх сімей, загрозу для природного довкілля та екологічної безпеки, привели до порушення усталених способів особистого і сімейного життя, безпеки житла до звуження можливостей використання продукції особистого підсобного господарства.

Позивачі зазначають, що власником нафтобази є ТОВ «Побутрембудматеріали». Базу в своїй діяльності на договірних засадах використовували ТОВ «Укртрансоіл-2009» та ТОВ «Парком-Транс». Одночасно, ТОВ «Укртрансоіл-2009», ТОВ «Парком-Транс» та ТОВ «БРСМ-Нафта» були зберігачами паливно-мастильних матеріалів на комплексі нафтобази та здійснювали виробничу діяльність з цими матеріалами.

Позивачі констатують, що саме винні дії працівників цих юридичних осіб привели до того, що нафтобаза стала являти та являла собою техногенно та екологічно небезпечний об`єкт, винні дії працівників привели до пожежі та негативних наслідків для довкілля з комплексом порушень вищеописаних прав позивачів. Вважають, що у будь-якому разі, моральна шкода підлягає відшкодуванню відповідачами і при відсутності їх вини, оскільки діяльність кожного з них є джерелом підвищеної небезпеки, так як пов`язана з використанням, зберіганням, утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних вибухо- і вогненебезпечних ПММ та інших речовин, що створює підвищену небезпеку для осіб, що їх здійснюють та для інших осіб (соціуму).

Посилаючись на викладені обставини, позивачі просили стягнути солідарно з ТОВ «Побутрембудматеріали», ТОВ «БРСМ-Нафта», ТОВ «Укртрансоіл-2009», ТОВ «Парком Транс» на користь кожного спричинену моральну шкоду у розмірі 576 мінімальних заробітних плат, розмір яких установлюється рівнем розміру мінімальної заробітної плати в України, чинному на момент рішення суду (по 793 728,00 грн.).

24.05.2017 року представник позивача ОСОБА_10 подала заяву про збільшення розміру позовних вимог та просила стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Побутрембудматеріали», Товариства з обмеженою відповідальністю «БРСМ-Нафта», Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансоіл-2009», Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» на користь кожного з позивачів спричинену моральну шкоду у розмірі 1843 200 грн.

Представники відповідачів ТОВ «Побутрембудматеріали», ТОВ «БРСМ-Нафта», ТОВ «Парком Транс» та ТОВ «Укртрансоіл-2009» в суді першої інстанції проти задоволення позову заперечували повністю.

Зазначили, що подія дійсно мала місце, пожежа відбулась на нафтобазі, власником якої є ТОВ «Побутрембудматеріали». Експлуатацію цього об`єкту на час виникнення пожежі здійснював орендар - ТОВ «Парком Транс» відповідно до договору оренди, інші відповідачі на час події не мали відношення до цього об`єкту. Щодо причетності відповідачів до самої події заперечили, оскільки на час судового розгляду вина певних осіб (а тим більше безпосередньо відповідачів, як юридичних осіб) не встановлена та не доведена (немає вироку суду щодо притягнення кого-небудь до відповідальності), а тому позивачі та представники позивачів обрали неправильний шлях захисту своїх прав. Зазначили, що своїми діями відповідачі жодним чином не порушували конституційних прав позивачів та не мали наміру на це. Жодних причинно-наслідкових зв`язків між діями відповідачів та моральною шкодою позивачів не має. Тому, вважали позовні вимоги необґрунтованими та недоведеними, а саму позовну заяву - передчасною. Додатково наголосили на тому, що позивачами не доведена наявність моральної шкоди, не надані підтвердження погіршення стану здоров`я чи знищення будь-якого майна.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 01 лютого 2018 року Позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Побутрембудматеріали», Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансоіл-2009» солідарно :

- на користь ОСОБА_1 спричинену моральну шкоду в розмірі 40 мінімальних заробітних плат, що становить 128 000 грн. 00 коп.;

- на користь ОСОБА_2 спричинену моральну шкоду в розмірі 30 мінімальних заробітних плат, що становить 96 000 грн. 00 коп.;

-на користь ОСОБА_3 спричинену моральну шкоду в розмірі 40 мінімальних заробітних плат, що становить 128 000 грн. 00 коп.;

-на користь ОСОБА_4 спричинену моральну шкоду в розмірі 40 мінімальних заробітних плат, що становить 128 000 грн. 00 коп.;

-на користь ОСОБА_5 спричинену моральну шкоду в розмірі 40 мінімальних заробітних плат, що становить 128 000 грн. 00 коп.;

-на користь ОСОБА_6 спричинену моральну шкоду в розмірі 30 мінімальних заробітних плат, що становить 96 000 грн. 00 коп.;

-на користь ОСОБА_7 спричинену моральну шкоду в розмірі 20 мінімальних заробітних плат, що становить 64 000 грн. 00 коп. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Побутрембудматеріали», Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансоіл-2009» на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі по 1286 грн. 13 коп. з кожного.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачі: ТОВ «Побутрембудматеріали», Товариство з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» та ТОВ «Укртрансоіл -2009» звернулись з апеляційними скаргами, в яких, посилаючись на невідповідність висновків суду встановленим по справі обставинам, порушення норм матеріального та процесуального права, просять рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Зокрема, в доводах апеляційних скарг, які мають аналогічне обґрунтування, зазначають, що суд першої інстанції безпідставно погодився з доводами позовної заяви в частині фізичного болю та страждань, яких позивачі начебто зазнали у зв`язку з ушкодженням здоров`я та душевних стражданнях та у зв`язку зі знищенням та пошкодженням їхнього майна. Висновки суду щодо негативного вплину пожежі на стан здоров`я позивачів, ґрунтуються виключно на припущеннях. Суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що, оскільки майже всі позивачі є людьми похилого віку, пенсіонерами та інвалідами зі своїми хронічними захворюваннями, то вочевидь подія на нафтобазі негативно вплинула (або могла вплинути) на стан їх здоров`я. Зазначає, що жодних належних та допустимих доказів (медичних довідок, висновків, експертиз), які б встановлювали причинно-наслідкові зв`язки між хворобами позивачів та пожежею судом не досліджувалось. Не обґрунтованими також є висновки суду стосовно знищення чи пошкодження майна позивачів, яке стало підставою для виникнення душевних страждань, оскільки факт наявності такого майна у позивачів суд І інстанції визначив лише зі слів самих позивачів, які були допитані під час розгляду справи як свідки. При цьому, знищенням чи пошкодженням майна позивачів суд визначає знищення сільськогосподарської продукції (безпосередньо під час пожежі, або як наслідок забруднення та заборони вживання), яку позивачі вирощували та продовжують вирощувати на належних їм земельних ділянках. Наявність у позивачів земельних ділянок взагалі не доведено під час судового розгляду, оскільки в матеріалах справи відсутні копії документів, які б свідчили про зареєстроване в установленому законом порядку право власності або оренди на землю.

Місцевим судом жодним чином не визначено асортименту та кількості сільськогосподарської продукції, що була вирощена позивачами на момент події. Крім цього, навіть самі позивачі під час допиту не змогли визначити ці критерії, як і не змогли визначити вартість таких втрат. Всі позивачі зазначали, що на городах у них було знищено все, але при цьому на питання суду та представників відповідачів, про долю овочевої продукції, яка вирощується в землі, зазначали, що вони її знищили частково або зовсім. Однак жодними документами дані факти не підтверджено.

Судом також не взято до уваги висновки комісії, ухвалені в Звіті за результатами громадської оцінки впливів на довкілля внаслідок пожежі на території нафтобази ТОВ «Побутрембудматеріали» у смт. Глеваха Васильківського району Київської області. Згідно цих висновків результати незалежного постійного моніторингу якості атмосферного повітря з моменту пожежі до її ліквідації, проведених досліджень зразків ґрунту та ґрунтових вод свідчать, що забруднення компонентів довкілля за межами території нафтобази, як з моменту виникнення пожежі, так і плином часу до моменту відбору відповідних проб не перевищують фонових показників. Визначена концентрація компонентів нафтопродуктів (бензилу, толуолу, етилбензилу, ксилолу) знаходиться на рівні нижчому ніж чутливість методу визначення зазначених компонентів у ґрунті. Також ситуація спостерігається і відносно поліциклічних ароматичних вуглеводнів та поліхлорованих бефінілів.

Пунктом 2 висновків Звіту визначено, що рівні забруднення довкілля в усіх досліджуваних напрямах не змінилися та не завдали будь-яких негативних наслідків у вигляді шкоди довкіллю та/або окремим об`єктам після аварії на нафтобазі та не розповсюдилися за її межі, що в свою чергу не несе додаткової загрози об`єктам довкілля та здоров`ю населення.

Апелянти зазначають, що даний факт має суттєве значення для справи, оскільки саме необізнаність позивачів у відсутності такого забруднення призвела до їх тверджень, що саме пожежа на нафтобазі вплинула на чистоту довкілля.

Дослідження навколишнього середовища, здійснені після пожежі, свідчать про те, що забруднення територій відбувалось до настання пожежі, при цьому жоден із наданих документів не містить інформації стосовно причин такого хронічного забруднення, а тим більше не пов`язує з ним відповідачів.

Навколо населених пунктів, жителями яких є позивачі, довгий час здійснювали свою діяльність не тільки нафтобаза належна ТОВ «Побутрембудматеріали», а і нафтобаза бренду «KJIO», військова частина, військовий аеродром, підземні нафтосховища та асфальтний завод.

Таким чином, в загальному контексті стану довкілля судом першої інстанції не встановлено та не доведено причинно-наслідкових зв`язків між хронічним багаторічним забрудненням територій, розташованих біля нафтобази ТОВ «Побутрембудматеріали» в цілому, та присадибних ділянок позивачів зокрема.

Не було також здійснено порівняльного аналізу між чинниками забруднення ґрунтів до пожежі з показниками, отриманими після неї.

Представник усіх позивачів ОСОБА_11 також подав апеляційну скаргу, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції встановленим по справі обставинам, порушення норм матеріального права, просить рішення змінити, задовольнивши позовні вимоги позивачів у повному обсязі до усіх відповідачів.

Зокрема, в доводах апеляційної скарги зазначив, що при ухваленні рішення, через окремі неправильні та іноді поверхові висновки по суті фактичних обставин, суд невірно застосував норми матеріального права, не пославшись на доведеність вини відповідачів у спричиненні моральної шкоди, обмеживши розмір морального відшкодування та виключивши із числа відповідачів ТОВ «БРСМ-Нафта». Правильно пославшись на доведеність порушення прав позивачів через дію джерел підвищеної небезпеки, із-за чого наступає відповідальність без вини, суд безпідставно взагалі не надав правових оцінок наявності у діях відповідачів вини. В обґрунтування такої своєї позиції суд у оскаржуваному рішенні послався на те, що щодо винних у пожежі осіб триває судовий розгляд у кримінальному судочинстві. Проте апелянти стверджують про процесуальну можливість доведення вини юридичних осіб у цивільному процесі окремо від доведення вини конкретних фізичних осіб у кримінальному процесі і що ця процесуальна можливість апеляційними скаржниками реалізована.

ОСОБА_11 в апеляційній скарзі звертає увагу суду на те, що матеріали справи містять докази, підтверджуючі вину відповідачів у заподіянні моральної шкоди позивачам. Так, у долученому до позовної заяви Звіті Урядової комісії з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації , що виникла 08 червня 2015 року № 583-р по характеристиці нафтобази зафіксовано, що через порушення містобудівного законодавства, правил техногенної, пожежної та екологічної безпеки вона (нафтобаза) функціонувала як аварійно-небезпечний об`єкт.

У Звіті відзначено, що як при побудові так і при подальшій експлуатації майнового комплексу нафтобази відповідними структурами (ТОВ «Побутрембудматеріали», TQB «Укртрансоіл-2009, ТОВ «Парком- Транс», ТОВ «Нафта БРСМ») системно допускалися численні порушення правил техногенної, пожежної, екологічної безпеки, що підтверджено результатами понад 10 перевірок, здійснених органами Державного нагляду і контролю у сфері пожежної безпеки, в результаті чого керівництво нафтобази притягувалося до адміністративної відповідальності.

Крім того, Звітом зафіксовано здійснення на базі технологічно нерегламентованих виробничих процесів по створенню сумішевих бензинів.

Таким чином, Звіт Урядової комісії, незважаючи на те що в ньому прямо не вказана причина пожежі, свідчить про винність структур «БРСМ» у пожежі, наслідках для довкілля, комплексному порушенні описаних у позовній заяві прав позивачів.

У процесі розгляду цивільної справи в якості доказу приєднано також Акт по формі Н.5 від 23 листопада 2015 року спеціального розслідування нещасних випадків (аварії), які сталися на нафтобазі ТОВ «Побутрембудматеріали», проведеного вищевказаною Державною службою України з питань праці.

Вказаним Актом підтверджується, що з часу придбання нафтобази структурами «БРСМ», на ній системно порушувались правила безпеки, весь комплекс існував як самочинно збудований об`єкт без офіційного прийому в експлуатацію.

За матеріалами спец розслідування чітко відслідковується, що на фоні системних порушень правил пожежної та техногенної безпеки, безпосередньою причиною пожежі стало те, що 8 червня 2015 року відбувався не регламентований технологічний процес виготовлення сумішевих бензинів за допомогою кустарного електрообладнання.

Таким чином, позивачі вважають, що вина відповідачів - юридичних осіб (власника ТОВ «Побутрембудматеріали», орендаря - ТОВ «Парком-Тране», експлуатантів зберігачів ПММ ТОВ «Укртрансоіл-2009 та ТОВ «БРСМ-Нафта») безпосередньо у пожежі є доведеною, а отже у повному аспекті вини відповідачів вкомплексному порушенні прав позивачів та у спричиненні їм моральної шкоди.

В порядку ст. 360 ЦПК України, відповідачі ТОВ «Прбутрембудматеріали» та ТОВ «Укртрансоіл -2009» подали відзиви на апеляційну скаргу позивачів, у яких з доводами апелянтів не погоджуються, а апеляційні вимоги вважають безпідставними та такими, що повністю поглинаються доводами та вимогами апеляційних скарг відповідачів.

Представник відповідача ТОВ «БРСМ-Нафта» Шахлін Д.В. у поданому відзиві на апеляційну скаргу позивачів зазначає, що рішення суду в частині відмови в задоволенні вимог позивачів до ТОВ «БРСМ -Нафта» є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги вважає безпідставними. Звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що крім помилкового згадування про ТОВ «БРСМ -Нафта» у Звіті Урядової комісії та Акті за формою Н 5 від 23.11.2015 року, де вказаний код ЄДРПОУ, який не належить ТОВ «БРСМ-Нафта», жодних доказів причетності вказаного товариства до пожежі на нафтобазі матеріали справи не містять.

Колегія суддів апеляційного суду, вивчивши матеріали справи, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін та перевіривши доводи апеляційних скарг, прийшла до висновку, що апеляційна скарга позивачів та апеляційні скарги відповідачів ТОВ «Побутрембудматеріали», ТОВ «Парком Транс» та ТОВ «Укртрансоіл-2009» підлягають частковому задоволенню, виходячи з такого.

Розглядаючи даний спір, суд першої інстанції прийшов до висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог щодо відшкодування позивачам спричиненої моральної шкоди солідарно з ТОВ «Побутрембудматеріали», ТОВ «Парком Транс» та ТОВ «Укртрансоіл-2009» як власника, орендаря нафтобази та зберігача ПММ на час виникнення надзвичайної події, вважаючи доведеним факт завдання позивачам моральної шкоди внаслідок надзвичайної події, яка сталась в період з 08.06.2015 по 20.06.2015 року на нафтобазі у Васильківському районі.

Колегія суддів апеляційного суду не може в повній мірі погодитись із висновками суду першої інстанції.

Так, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, згідно з актом на право власності на земельну ділянку від 14.10.2010 ТОВ "Побутрембудматеріали" є власником земельної ділянки за адресою: Київська область, Васильківський район, Глевахівська селищна рада, цільове призначення - для експлуатації та обслуговування нафтобази, кадастровий номер 3221455300:03:005:0001.

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП Київської обласної ради "Васильківське міжрайонне бюро технічної інвентаризації", ТОВ "Побутрембудматеріали" є власником комплексу першої черги виробничо-складської бази, розташованої за адресою: Київська область, Васильківський район, смт Глеваха, вул. Південна, 1.

Таким чином, ТОВ "Побутрембудматеріали" є володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

01.05.2015 між ТОВ "Побутрембудматеріали" (орендодавець) і ТОВ "Парком Транс" (орендар) укладено договір оренди, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає за плату на певний строк у користування нерухоме майно, а саме: цілісний майновий комплекс-нафтобаза за наведеною вище адресою, відповідно до акта приймання - передачі нерухомого майна, об`єкт оренди належить орендодавцю на праві власності (пункт 1.3); строк дії вказаного договору складає 2 роки з моменту передачі об`єкту оренди за актом приймання-передачі нерухомого майна (пункт 3.2).

08 червня 2015 року близько 17 години 00 хвилин на нафтобазі, власником якої є Товариства з обмеженою відповідальністю «Побутрембудматеріали», що знаходиться за адресою: Київська область, Васильківський район, смт. Глеваха, вул. Південна,1, виникла пожежа, яка тривала до 10 години 20 червня 2015 року, що підтверджується актом про пожежу від 08.06.2015 року.

Розпорядженням Прем`єр-міністра України Яценюка А.П. від 09.06.2015 року № 583-р утворено Урядову комісію з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, що виникла 8 червня 2015 р. на території нафтобази товариства з обмеженою відповідальністю Побутрембудматеріали у смт Глеваха Васильківського району Київської області.

Відповідно до Звіту вказаної Урядової комісії встановлено, що за останні два роки органами Державного нагляду і контролю у сфері пожежної безпеки здійснено понад 10 перевірок нафтобази ТОВ «Побудрембудматеріали», за результатами яких неодноразово виносилися постанови про застосування запобіжних заходів, складалися протоколи про адміністративні правопорушення у сфері пожежної безпеки, а керівництво нафтобази притягувалося до адміністративної відповідальності.

Так, за результатами перевірки дотримання вимог пожежної та техногенної безпеки, проведеної у травні 2015 року (на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.01.2015 р. № 317-р «Про надання дозволу на проведення планових перевірок стану пожежної та техногенної безпеки»), складено та вручено керівнику об`єкта Акт від 20.05.2015р. № 53 та припис про усунення виявлених порушень, яким запропоновано до виконання 64 заходи та надано термін для усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки до 22.07.2015р.

Зокрема, під час здійсненої перевірки виявлено ряд порушень будівельних норм і правил у частині забезпечення пожежної і техногенної безпеки, зокрема:

недотримання протипожежних відстаней між групами резервуарів залежно від їх об`єму;

відсутнє обвалування груп резервуарів;

відсутній необхідний запас вогнегасних речовин;

об`єкти нафтобази не обладнано системою автоматичного пожежогасіння в приміщеннях насосних з перекачування нафтопродуктів;

відсутній пожежний пост з пересувною установкою пінного пожежогасіння та організацією цілодобового чергування особового складу на території об`єкта, передбачений вимогами п.17.2.33 ВБН В2.2-58.1-94;

не забезпечена мінімально допустима відстань від насосних до резервуарів нафтобази;

не забезпечена мінімально допустима відстань від зливно-наливної естакади до насосної станції;

порушено вимоги щодо влаштування блискавко захисту, зокрема частина будівель, споруд та вибухонебезпечних установок не обладнана системою блискавко захисту. Частина блискавко приймачів резервуарного парку змонтована без розроблення та погодження проектної документації;

приміщення охорони, електрощитової та майстерні не обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації;

по периметру резервуарного парку та на естакаді зливу-наливу нафтопродуктів ручні пожежні оповіщувачі відсутні;

будівлі об`єкта не забезпечені евакуаційними виходами згідно з нормативними вимогами.

У Звіті Урядової комісії встановлено також, що пожежа на території нафтобази ТОВ «Побутрембудматеріали», розташованої за адресою Київська область, Васильківський район, смт. Глеваха, вул. Південна,1, виникла внаслідок займання розливу легкозаймистих речовин біля резервуару №14 з бензином об`ємом 900 куб. та поширилася на нього приблизно о 17 год. 08 червня 2015 року. Гасіння пожежі ускладнювалося: незадовільними діями персоналу об`єкта та пізнім сповіщенням про пожежу; щільним розташуванням резервуарів, через що створювалися умови їх швидкого прогріву, пошкодження та займання; швидким поширенням вогню по технологічному обладнанню та розлитому пальному, яке постійно виливалося із пошкоджених резервуарів і розповсюджувалося по території нафтобази через відсутність обвалування резервуарів; відсутністю належного водопостачання; сильним тепловим випромінюванням та конвективними потоками від палаючого пального; відсутністю на нафтобазі пересувної системи подачі вогнегасних речовин на гасіння резервуарів та пересувної системи зрошення для охолодження резервуарів; великим завантаженням легкозаймистих та горючих речовин (бензин, дизпаливо, мастило) в наземних резервуарах об`ємом 900, 400, 75, 50 куб.м.

Пожежу було ліквідовано о 10 год.01 хв. 20 червня 2015 року.

Факт пожежі на нафтобазі та її надзвичайний характер зафіксовано також Актом про пожежу від 08.06.2015р. (т. 1 а.с. 216-218), складеним комісією уповноважених осіб відповідно до вимог постанови КМУ від 26.12.2003р. № 2030 «Про затвердження Порядку обліку пожеж та їх наслідків». (т. 1 а.с. 216-218)

В матеріалах справи наявні також протоколи Урядової комісії, про створення якої йшлося у вищевказаномурозпорядженні КМУ № 583-р від 9 червня 2015 року. Зі змісту протоколів вбачається, що всі вони пов`язувались з фактом вищевказаної пожежі, організаційними заходами по її гасінню та ліквідації і профілактиці наслідків, в т.ч. для природного довкілля.

Таким чином, факт пожежі на нафтобазі ТОВ «Побутрембудматеріали», розташованої за адресою Київська область, Васильківський район, смт. Глеваха, вул. Південна,1, та її статус, як надзвичайної ситуації, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Про надзвичайний характер пожежі свідчить і масштабне висвітлення її обставин засобами масової інформації.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки», об`єкт підвищеної небезпеки - об`єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об`єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Відносини, пов`язані з діяльністю об`єктів підвищеної небезпеки, регулюються Конституцією України, цим Законом, законами України та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст. 16 ЗУ «Про об`єкти підвищеної небезпеки», шкода (в тому числі моральна), заподіяна фізичним чи юридичним особам внаслідок аварії, що сталася на об`єкті підвищеної небезпеки, незалежно від вини суб`єкта господарської діяльності, у власності або у користуванні якого перебуває об`єкт підвищеної небезпеки, відшкодовується суб`єктом господарської діяльності цим особам у повному обсязі, крім випадків, коли аварія виникла внаслідок непереборної сили або з умислу потерпілого.

Як було вірно встановлено під час судового розгляду в суді першої інстанції, нафтобаза, на якій відбулась пожежа, є об`єктом підвищеної небезпеки. Щодо винних у цій пожежі осіб, наразі, триває судовий розгляд та такі особи до відповідальності не притягнуті. Однак, оскільки наслідку дій непереборної сили чи умислу потерпілих (позивачів) в судовому засіданні не встановлено, з урахуваннямст. 16 ЗУ "Про об`єкти підвищеної небезпеки", суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що вина осіб для відшкодування моральної шкоди не є обов`язковою умовою.

Як зазначалось раніше, ТОВ "Побутрембудматеріали" є володільцем об`єкта, використання, зберігання та утримання якого створює підвищену небезпеку.

Встановлено також, що 01.05.2015 між ТОВ "Побутрембудматеріали" (орендодавець) і ТОВ "Парком Транс" (орендар) укладено договір оренди, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає за плату на певний строк у користування нерухоме майно, а саме: цілісний майновий комплекс-нафтобаза за наведеною вище адресою, відповідно до акта приймання - передачі нерухомого майна, об`єкт оренди належить орендодавцю на праві власності (пункт 1.3); строк дії вказаного договору складає 2 роки з моменту передачі об`єкту оренди за актом приймання-передачі нерухомого майна (пункт 3.2). (т. 3 ст. 231-238)

Тобто на час виникнення страхового випадку діяв договір оренди.

Відповідно до пункту 5.1 договору оренди на момент передачі орендарю об`єкта оренди останній відповідає всім санітарним, протипожежним та технічним вимогам, які погоджені з місцевими органами влади, введені в експлуатацію державною комісією та придатні для подальшого використання за призначенням.

Згідно з пунктом 6.1.3 договору орендодавець зобов`язаний попередити орендаря про властивості чи/або недоліки, які можуть бути небезпечними для життя, здоров`я третіх осіб чи призвести до пошкодження самого об`єкта оренди.

Відповідно до пункту 6.3.2 договору до обов`язків орендаря віднесено, зокрема забезпечення належного догляду за об`єктом та його схоронністю, у тому числі пожежної безпеки об`єкта оренди.

За актом приймання - передачі від 01.05.2015 ТОВ "Побутрембудматеріали" передав, а ТОВ "Парком Транс" прийняв цілісний майновий комплекс за вказаною адресою; зауважень та претензій щодо якості, кількості та стану об`єкта оренди сторони не висловили. При цьому ТОВ "Побутрембудматеріали" не зазначив про недоліки об`єкта оренди відповідно до пункту 6.1.3 договору оренди.

Згідно з паспортом потенційно небезпечного об`єкта "Нафтобаза ТОВ "Побутрембудматеріали", розташованого за наведеною вище адресою, у якому наведено небезпечні технологічні процеси виробництва з небезпечними речовинами та характеристику основних джерел небезпеки підприємства, відповідальною особою за цей об`єкт є ТОВ "Побутрембудматеріали".

Відповідно до статті 8 Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки", суб`єкт господарської діяльності зобов`язаний:

вживати заходів, направлених на запобігання аваріям, обмеження і ліквідацію їх наслідків та захист людей і довкілля від їх впливу; повідомляти про аварію, що сталася на об`єкті підвищеної небезпеки, і заходи, вжиті для ліквідації її наслідків, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування та населення; забезпечувати експлуатацію об`єктів підвищеної небезпеки з додержанням мінімально можливого ризику; виконувати вимоги цього Закону та інших нормативно-правових актів, які регулюють діяльність об`єктів підвищеної небезпеки.

За змістом пунктів 21, 23 частини 1 статті 20, частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить, зокрема забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики. Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Разом із тим судом апеляційної інстанції у справі встановлено, що органами Державного нагляду і контролю у сфері пожежної безпеки здійснено понад 10 перевірок нафтобази ТОВ «Побудрембудматеріали», за результатами яких неодноразово виносилися постанови про застосування запобіжних заходів, складалися протоколи про адміністративні правопорушення у сфері пожежної безпеки, а керівництво нафтобази притягувалося до адміністративної відповідальності.

Так, за результатами перевірки дотримання вимог пожежної та техногенної безпеки, проведеної у травні 2015 року (на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.01.2015 р. № 317-р «Про надання дозволу на проведення планових перевірок стану пожежної та техногенної безпеки»), складено та вручено керівнику об`єкта Акт від 20.05.2015р. № 53 та припис про усунення виявлених порушень, яким запропоновано до виконання 64 заходи та надано термін для усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки до 22.07.2015р.

Згідно з приписом про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту від 30.04.2014 № 284, складеного Васильківським районним відділом ГУ ДНС України у Київській області Державної служби України з надзвичайних ситуацій, при проведенні у період з 14 по 30.04.2014 планової перевірки нафтобази по АДРЕСА_1 щодо додержання та виконання ТОВ "Побутрембудматеріали" вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту відповідно до Кодексу цивільного захисту України, директору ТОВ "Побутрембудматеріали" Щербатку В.В. запропоновано вжити заходів пожежної безпеки для усунення виявлених порушень.

Відповідно до протоколу про вчинення адміністративного правопорушення від 04.06.2015 КИТгБ № 26132, складеного головним державним інспектором з питань цивільного захисту та техногенної безпеки Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки відносно провідного інженера ТОВ "Побутрембудматеріали" Южаніна Ю.А., під час перевірки встановлено ряд порушень, допущених при реконструкції об`єкта, що стало підставою для притягнення цієї особи до адміністративної відповідальності; постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09.07.2015 цю особу визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 188-16 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення.

Згідно з висновком від 18.09.2015 № 11993/15-47 судової пожежно-технічної експертизи за фактом пожежі, що сталася 08.06.2015 на території нафтобази по вул. Південній, 1, у смт Глеваха, Васильківського району Київської області, яка призначена у кримінальному провадженні № 12015110140000881, осередок пожежі знаходився у місці виникнення електричної іскри між однією (з трьох) парою контактів (рухомого і нерухомого) у магнітному пускачі, встановленому у металевій шафі, яка була закріплена на кронштейні пересувного насосного електроагрегату, що знаходився між резервуарами № 90 і № 36, при наявній у цій шафі вибухо-пожежонебезпечної концентрації суміші парів горючої рідини з киснем повітря. Наявність цієї концентрації, здатної до займання, з`явилася після розгерметизації трубопроводу, виконаного із гумотканинного рукава, за допомогою якого до виникнення пожежі здійснювалося перемішування пального, що містилося у резервуарі № 90, і внаслідок розлиття пального на поверхню землі, що витікало із зазначеного резервуара поблизу зазначеного електроагрегату; причиною пожежі послужило вибухове займання утвореної суміші парів горючої рідини, що вилилася з резервуару № 90, з киснем повітря у встановленому за результатами проведення досліджень осередку пожежі.

Згідно з висновком судових експертів за результатами проведення комплексної судової вибухо-технічної, пожежно-технічної експертизи та з безпеки життєдіяльності від 20.04.2016 № 11934/15-46/14796/14797/15-47, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз на підставі постанови старшого слідчого в особливо важливих справах ГСУ МВС України в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 12015110140000881, виникнення пожежі на території нафтобази по вул. Південній, 1 у смт Глеваха, Васильківського району, Київської області пов`язано з недотриманням вимог пожежної безпеки, а саме пунктів 1.1-1.3, 9.2 Правил Пожежної безпеки в Україні, пункту 4.6.11 Правил улаштування електроустановок, зокрема відповідними працівниками підприємства.

Вказані обставини, зокрема, встановлені постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 квітня 2018 року у справі №911/3782/16 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА» Страхування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Побутрембудматеріали», Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» про стягнення коштів.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що на час передачі об`єкта оренди за договором оренди майна від 01.05.2015, укладеним між ТОВ "Побутрембудматеріали" і ТОВ "Парком Транс", існували недоліки, що можуть бути небезпечними та призвести до негативних наслідків.

За змістом частини 2 статті 780 ЦК шкода, завдана у зв`язку з користуванням річчю, відшкодовується наймодавцем, якщо буде встановлено, що це сталося внаслідок особливих властивостей або недоліків речі, про наявність яких наймач не був попереджений наймодавцем і про які він не знав і не міг знати.

За встановлених обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що саме ТОВ «Побутрембудматеріали», як власник нафтобази, володілець джерела підвищеної небезпеки, є відповідальною особою за заподіяння шкоди внаслідок пожежі.

При цьому ТОВ «Побутрембудматеріали» не доведено належними та допустимими доказами в розумінні статей 76-79 ЦПК України, що пожежа, яка виникла 08.06.2015 на належному відповідачеві об`єкті підвищеної небезпеки - нафтобазі ТОВ «Побутрембудматеріали», сталася внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Посилання позивачів у апеляційній скарзі на ту обставину, що усі відповідачі несуть солідарну відповідальність за спричинення шкоди позивачам, не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції, оскільки не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Відповідно до положень ст. 1190 ЦК України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини

Виходячи зі змісту зазначеної норми матеріального права, особи, які спільно заподіяли неподільну шкоду взаємопов`язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

У пункті третьому постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", зазначено, що шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них в частині, заподіяною нею. Особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов`язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими. У такому ж порядку відповідають володільці джерел підвищеної небезпеки за шкоду, заподіяну внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам.

За відсутності доказів, підтверджуючих сукупність та взаємопов`язаність дій відповідачів, об`єднаних спільними намірами, немає підстав для покладення на відповідачів солідарної відповідальності за заподіяну позивачам моральну шкоду.

Щодо підтвердження факту завдання позивачам моральної шкоди, судом першої інстанції встановлено наступне.

Звертаючись до суду із вимогами про відшкодування моральної шкоди, позивачі зазначали, що пожежа на нафтобазі, причини, що до неї призвели, явили собою очевидну загрозу для їх життя і здоров`я, життя і здоров`я членів їх сімей, загрозу для природного довкілля та екологічної безпеки, привели до порушення усталених способів особистого і сімейного життя, безпеки житла, до звуження можливостей використання продукції особистого підсобного господарства. Внаслідок зазначених аспектів усі позивачі та члени їх сімей переживали та переживають значні душевні страждання, що знайшли свій прояв у постійному стресі, страхах, тривогах, переживаннях та моральних муках.

Вказані обставини позивачі підтвердили у судовому засіданні в суді першої інстанції, надаючи свої показання у якості свідків.

Проживання позивачів у с. Пурівка Васильківського району Київської області у власних житлових будинках з присадибними ділянками підтверджено наявними в матеріалах справи паспортними даними, довідками виконкому Путрівської сільської ради, а також копіями правовстановлюючих документів щодо права власності на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Право на безпечне для життя та здоров`я довкілля це одне з фундаментальних і всеохоплюючих прав людини і громадянина

Відповідно до ч.1 ст. 50 Конституції України, кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Конституції України, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадів, передбачених Конституцією України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, права кожного на життя охороняється законом.

Відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла.

Цілком очевидно, що праву громадян на сприятливе (безпечне для життя та здоров`я) довкілля кореспондує обов`язок усіх інших осіб (будь то фізичних чи юридичних) утримуватися від дій, які можуть порушити це право.

Відповідно до ст. 282 Цивільного кодексу України, фізична особа має право вимагати усунення небезпеки, створеної внаслідок підприємницької або іншої діяльності, яка загрожує життю та здоров`ю.

Відповідно ст. 293 Цивільного кодексу України, фізична особа має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, право на достовірну інформацію про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побути, а також права на її збирання та поширення.

Діяльність фізичної та юридичної особи, що приводить до нищення, псування, забруднення довкілля є незаконною. Кожен має право вимагати припинення такої діяльності.

Фізична особа має право на безпечні для неї продукти споживання (харчові продукти та предмети побуту).

Відповідно до п. а ч. 1 ст. 9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», кожний громадян України має право на безпечне для його життя і здоров`я навколишнє природне середовище.

З матеріалів справи вбачається, що під час самої пожежі на нафтобазі та після неї відповідними службами проводились дослідження щодо стану екології навколо місця події (проби ґрунту, води, повітря, продуктів) на вміст небезпечних речовин.

Так, за результатами дослідження усіх проб ґрунту з території Васильківського району Київської області, здійсненими ДУ «Інститут гігієни медичної екології ім. О.М. Марзєєва НАМНУ України» встановлено перевищення вмісту бенз(а)пірену (протокол № 4 від 24.06.2015 року, протокол № 5 від 30.06.2015 року).

Як вбачається з протоколів, перевищення є у кілька разів, в окремих випадках у десятки разів.

За результатами досліджень проб харчових продуктів, виконаних ДУ «Київський обласний лабораторний центр ДСЕСУ» (протокол від 16.06.2015 року № 014 встановлено - невідповідності вимогам зразків полуниці за вмістом свинцю та кадмію. Ці результати також підтверджені ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва України» (протокол від 22.06.2015 р. № 170.15).

Із приєднаної до листа ДУ «Інституту гігієни та медичної екології ім.. О.М. Марзєєва НАМНУ України» за № 24.2/2405 від 03.07.2015 року, який направлявся на адресу Державної санітарно-епідеміологічної служби України, копії пояснювальної записки по вищевказаним протоколам, встановлені такі факти. Фахівці лабораторії канцерогенних факторів ДУ «Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва НАМНУ України» провели дослідження вмісту бенз(а)пірену в наданих Лабораторним центром зразках ґрунту.

Проаналізувавши отримані результати можна зазначити наступне.

По-перше, в усіх пробах ґрунту, незалежно від глибини досліджуваного зразка, реєструється високі рівні канцерогену, які у кілька разів перевищують нині діючігігієнічні нормативи (20,0 мкг/кг).

По-друге, чітко простежується залежність концентрації від місцезнаходження пункту спостережень по відношенню до вогнища. Якщо на відстані 1 км (с. Крячки, вул. Народна) вміст бенз(а)пірену сягав 280,0 мкг/кг (14 ГДК), то вже на відстані 3,0 км концентрації зменшуються більш ніж у 2 рази. Така тенденція зберігається і далі, досягаючи рівня контрольного пункту на відстані дещо більше за 15 км.

По-третє, аналіз даних, отриманих при дослідженні ґрунту на глибині 20 см також свідчить про перевищення ГДК бенз(а)пірену.

При цьому слід звернути увагу, що в зоні, наближеної до центру вогнища, розрив концентрацій, отриманих у верхньому та нижньому шарах ґрунту знаходиться у межах від 1,1 до 1, 6, тоді як на віддалених територіях він вже складає 2,0-3,0-х крайностей.

Такі результати свідчать про незадовільну санітарну ситуацію в районі спостережень саме на момент проведення замірів.

Далі, в пояснювальній записці відзначено, що ГДК бенз(а)пірену було обґрунтовано за мікробіологічним критерієм шкідливості встановлених в лабораторних умовах, а також дослівно зроблено наступний висновок : «Таким чином, на підставі аналізу отриманих даних та враховуючи вмісту бенз(а)пірену у полуниці, черешні, а також важких металів, можна дійти наступного висновку. Рівень бенз(а)пірену та важких металів у ґрунтах та овочевій продукції є результатом екстремальної ситуації. Наявність канцерогену у нижніх шарах ґрунту і високий вміст його в зразках ґрунту, відібраних в контрольному пункті вказує на наявність хронічного забруднення в попередні роки. Результати змиву з поверхні ягідної продукції свідчать, що забруднення відбувається за рахунок седиментації шкідливих часточок з повітря, а не є результатом переходу з ґрунту».

Колегія суддів, з урахуванням результатів дослідження, приходить до висновку, що в районі надзвичайної ситуації мав місце вплив безпосередньо наслідків цієї пожежі у вигляді опадів чорного кольору на території навколо епіцентру події, що призвело до забруднення харчових продуктів на земельних ділянках та самого ґрунту.

Крім цього, в матеріалах справи міститься протокол випробувань № 0759-Н від 11.08.2015 року Української лабораторії якості і безпеки продукції АПК, яким встановлено, що критичні рівні забруднень продуктами горіння нафтопродуктів встановлено для грунтів за показниками сумарного вмісту нормованих бензапіренів та ненормованих поліароматичних вуглеводів, також для грунтів характерне перевищення лімітуючи показників вмісту сірки.

В матеріалах справи також міститься Звіт громадської ради при Міністерстві екології та природних ресурсів України за результатами громадської оцінки впливів на довкілля , внаслідок пожежі на території нафтобазиТОВ «Побутрембудматеріали» в смт. Глеваха, Васильківського району.

У висновках цього звіту зазначено, що результати незалежного постійного моніторингу якості атмосферного повітря з моменту пожежі до її ліквідації, проведених досліджень зразків ґрунту та ґрунтових вод свідчать, що забруднення компонентів довкілля за межами території нафтобази, як з моменту виникнення пожежі, так і зі спливом часу до моменту відбору відповідних проб не перевищують фонових показників. Рівні забруднення довкілля, в усіх досліджуваних напрямках не змінились та не завдали будь-яких негативних наслідків у вигляді шкоди довкіллю та/або окремим об`єктам після аварії на нафтобазі та не розповсюдилось за її межі, що у свою чергу не несе додаткової загрози об`єктам довкілля та здоров`ю населення.

За результатами інших досліджень (в матеріалах справи наявна велика кількість актів відбору проб харчових продуктів, повітря та протоколів дослідження проб харчових продуктів до цих актів) перевищення досліджуваних показників не перевищує норми (том 4, а.с. 126 - 185).

Виходячи з апеляційних вимог, колегія суддів вважає, що принциповим питанням про їх доведеність або недоведеність є встановлення факту можливого забруднення довкілля, як наслідок надзвичайної події та впливу на життя та здоров`я позивачів.

Вирішуючи це колегія суддів бере до уваги Рішення Європейського суду з прав людини «Дземюк проти України». Цим рішенням Європейський суд з прав людини визначив, що для того, щоб порушити питання за статтею 8 Конвенції, втручання, щодо якого скаржиться заявник, має безпосередньо впливати на його житло, приватне або сімейне життя та має досягти певного мінімального рівня, щоб скарги підпадали під дію статті 8 Конвенції (див. рішення від 9 грудня 1994 року у справі «Лопес Остра проти Іспанії» (Lopez Ostra v. Spain), п. 51, Series А № 303-С, та рішення у справі «Фадєєва проти Росії» (Fadeyeva v. Russia), пп. 69-70). Тому, для рішення першочерговим є те, чи може забруднення довкілля, на яке скаржиться заявник, вважатися таким, що негативно впливає на користування зручностями його житла та якість його приватного і родинного життя ( рішення від 2 грудня 2010 року у справі «Іван Атанасов проти Болгарії» (Ivan Atanasov v. Bulgaria), заява № 12853/03, п. 66). У зв`язку з цим Суд у рішенні від 10 лютого 2011 року у справі «Дубецька та інші проти України» ((Dubetska and Others v. Ukraine), заява № 30499/03, пп. 110 та 113) встановив, що забруднення води є одним з чинників, які впливають на стан здоров`я заявників, а отже - на їх можливість користуватися своїм житлом, вести приватне та сімейне життя.

Оцінка такого мінімального рівня є відносною та залежить від усіх обставин справи, таких як інтенсивність і тривалість шкідливого впливу та його фізичні чи психологічні наслідки. Також має братися до уваги загальний контекст довкілля. Суд нещодавно нагадував, що не може бути небезпідставної скарги за статтею 8 Конвенції, якщо шкода, стосовно якої подаються скарги, є незначною у порівнянні з екологічними ризиками, притаманними життю в кожному сучасному місті ( рішення від 14 лютого 2012 року у справі «Харді та Мейл проти Сполученого Королівства» (Hardy and Maile v. the United Kingdom), заява № 31965/07, п. 188).

Що стосується погіршення стану здоров`я, то важко відрізнити вплив екологічних ризиків від впливу інших відповідних факторів, таких як вік, професія або особистий спосіб життя. Також, що стосується загального контексту довкілля, то немає сумнівів в тому, що сильне забруднення води та ґрунту може негативно вплинути на громадське здоров`я загалом та погіршити якість життя особи, але його фактичний вплив у кожному окремому випадку неможливо визначити у кількісному вираженні; «якість життя», власне, є суб`єктивною характеристикою, яка не піддається точному визначенню.

Відповідно доч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

На думку колегії суддів апеляційного суду, вирішуючи питання щодо розміру моральної шкоди, суд першої інстанції не врахував глибину душевних страждань, психологічного та емоційного стану позивачів, не звернув увагу на те, що усвідомлюючи масштаб надзвичайної ситуації, позивачі переживали значний стрес, пов`язаний із очевидною загрозою для життя і здоров`я їх та їх сімей, загрозу для довкілля та екологічної безпеки. Тривалий час гасіння пожежі, погіршення самопочуття у зв`язку із густим димом, їдким запахом горіння паливних матеріалів, тривога, пов`язана із забрудненням ґрунту та води, спричинили їм багато незручностей, психологічне виснаження та навіть певну міру фізичних страждань, що у сукупності дає підстави вважати обґрунтованими доводи позивачів щодо порушення ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В обґрунтування розміру заподіяної моральної шкоди позивачі посилались на дані комісійних висновків спеціалістів за результатами комплексних досліджень, складені групою спеціалістів-психологів Ірхіна Ю.Б. (кандидат психологічних наук за спеціальністю юридична психологія, вчене звання доцента, стаж експертно-психологічної роботи з 1998 року), ОСОБА_12 (спеціаліста з практичної психології), ОСОБА_13 (психолога та викладача психології).

Зі змісту всіх висновків слідує, що спеціалістами-психологами при психологічних дослідженнях здійснено комплекс сучасних психологічних методик та на підставі описаних і опрацьованих матеріалів встановлено, що надзвичайна ситуація, пов`язана із пожежею на нафтобазі ТОВ «Побутрембудматеріали» стала психотравмуючою для усіх позивачів і проявилась в комплексі психотравмуючих факторів, що вилились у душевні страждання, які спричинили моральну шкоду. При чому глибина та інтенсивність психотравмуючого впливу на особистість позивачів за обставин, які було піддано дослідженню, є надзвичайними, гіпертравмованими і потенційно небезпечними для життя і здоров`я. Між спричиненю позивачам моральною шкодою та психотравмуючими факторами надзвичайної ситуації вбачається прямий причинно-наслідковий зв`язок.

Судом першої інстанції допитано в якості свідка ОСОБА_14 , який приймав участь при складанні комісійного висновку спеціалістів за результатами психологічного дослідження, та зазначив, що безпосередньо із позивачами він не спілкувався, а свої висновки робив виключно на підставі інформації, яка була йому надана представниками позивачів (позовна заява та додатки до неї, анкети опитування та інше). Пояснив, що при визначенні розміру моральної шкоди брав за основу методику встановлення заподіяння моральної шкоди та оцінки розміру компенсації спричинених страждань ОСОБА_15 . Показники, задіяні при розрахунках, також брались виходячи з інформації, наданої представниками позивачів, за максимальними показниками. Пояснив, що така подія, безумовно, негативно вплинула на всіх позивачів надмірними стресогенними подіями гіпертрофованої інтенсивності, що потягло за собою порушення плину їх нормального життя. У ситуації, яка була піддана психологічному дослідженню, має місце спричинення всім позивачам моральної шкоди у вигляді пролонгованих у часі негативних психогенних наслідків, пов`язаних із постійною актуалізацією тяжких психотравмуючих спогадів відносно пережитих психотравмувальних подій. В узагальненому вигляді усе це можна кваліфікувати як устояне підґрунтя для існування довготривалих посттравматичних нервово-психічних розладів, посттравматичного стресового розладу, негативного емоційного фону організації життя позивачів, внаслідок чого значно ускладнюється можливість швидкої та ефективної психічної реабілітації та відновлення душевних сил, «рубцювання» душевних травм, ускладнюються соціальні обставини їх життя, постійно псується настрій.

Надаючи оцінку комісійним висновкам спеціалістів, колегія суддів апеляційного суду враховує, що 29.01.2016 року рішенням Координаційної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України методика О.М.Ерделевського була виключена з Реєстру методик та внесена до Переліку рекомендованої науково-технічної та довідкової літератури, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України.

В той же час, колегія зазначає, що при визначенні розміру моральної шкоди, комісійні висновки приймаються до уваги судом апеляційної інстанції в сукупності з іншими доказами, наданими позивачами в обґрунтування своєї позиції.

Так, апеляційним судом приймається до уваги факт пожежі та її надзвичайний статус, причинний зв`язок пожежі та системних порушень правил протипожежної та техногенної безпеки, допущених власником нафтобази, факт створення реальної загрози життю та здоров`ю людей на значній території від нафтобази, комплексне порушення прав позивачів, завдання шкоди довкіллю, що призвело до спричинення позивачам душевних страждань, тривалого стресу, негативного емоційного фону організації життя позивачів.

Тому, виходячи з принципів розумності й справедливості, з врахуванням конституційної значимості права кожного на безпечне для життя і здоров`я довкілля, колегія суддів апеляційного суду розглядає відшкодування завданої порушенням цього права шкоди, як соціальну цінність людини, яка має бути закріплена гарантією здійснення фізичними особами такого права та можливістю судового захисту у разі його порушення. Враховуючи також характер і обсяг моральних страждань, яких зазнали позивачі, апеляційний суд приходить до висновку про стягнення з відповідача ТОВ «Побутрембудматеріали», як власника об`єкта підвищеної небезпеки, на користь позивачів на відшкодування моральної шкоди по 1000000 гривень кожному.

У відповідності до положень ст. 376 ЦПК України серед підстав для скасування апеляційним судом судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. При цьому неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Зважаючи на те, що при вирішенні справи, суд першої інстанції в порушення норм матеріального права дійшов помилкового висновку про можливість покладення на відповідачів солідарної відповідальності за завдану шкоду, а також невірно визначився із розміром моральної шкоди, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про часткове задоволення усіх апеляційних скарг та скасування рішення суду, з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Враховуючи, що позивачі звільнені від сплати судового збору на підставі пп.9,10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», з відповідача ТОВ «Побутрембудматеріали» підлягає до стягнення на користь держави в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, судовий збір в розмірі 120 575 гривень (1378 грн. *5 *7 = 48230 грн. за подання позовної заяви, а також 1378 грн.*150% *7=72345 грн. за подання апеляційної скарги позивачами).

На підставі викладеного та керуючись статтями 23,282,293,1167,1187 ЦК України,ст. 16 ЗУ "Про об`єкти підвищеної небезпеки", статтями3,16,27,50 Конституції України,ст. ст. 141, 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс», товариства з обмеженою відповідальністю «Побутрембудматеріали», товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансоіл-2009» - задовольнити частково.

РішенняОбухівського районного суду Київської області від 01 лютого 2018 року скасувати. Ухвалити по справі нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Побутрембудматеріали»

на користь ОСОБА_1 спричинену моральну шкоду в розмірі 1 000000 (один мільйон) гривень;

на користь ОСОБА_2 спричинену моральну шкоду в розмірі1 000000 (один мільйон) гривень;

на користь ОСОБА_3 спричинену моральну шкоду в розмірі 1 000000 (один мільйон) гривень;

на користь ОСОБА_4 спричинену моральну шкоду в розмірі1 000000 (один мільйон) гривень;

на користь ОСОБА_5 спричинену моральну шкоду в розмірі1 000000 (один мільйон) гривень;

на користь ОСОБА_6 спричинену моральну шкоду в розмірі1 000000 (один мільйон) гривень;

на користь ОСОБА_7 спричинену моральну шкоду в розмірі1 000000 (один мільйон) гривень.

В частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про стягнення моральної шкоди з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРКОМ ТРАНС», Товариства з обмеженою відповідальністю «БРСМ Нафта», Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансоіл-2009» - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Побутрембудматеріали» (08700, Київська обл., Обухівський район, с. Таценки, код ЄДРПОУ 23585115) на користь держави в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, судовий збір 120 575 (сто двадцять тисяч п`ятсот сімдесят п`ять) гривень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 2и 8 грудня 2018 року.

Суддя-доповідач Д.О.Таргоній

Судді: С.О. Журба

К.П.Приходько