Білогірський районний суд Хмельницької області 30200 Хмельницька обл., смт Білогір'я, вул. Шевченка, 42, inbox@bg.km.court.gov.ua, Тел.(факс) 038 41 2 1444

Справа

№ 669/797/17

Провадження № 2/669/114/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2018 року смт.Білогір'я

Білогірський районний суд Хмельницької області

в складі :

головуючої - судді Бараболі Н.С.,

за участю секретаря Рудої Т.В,

та представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Білогір'я цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Білогір'я Агро-М» до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича агрофірма «Перлина Поділля», ОСОБА_2 про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди землі, укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю «Білогір'я Агро-М» та ОСОБА_2, визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробнича агрофірма «Перлина Поділля» та ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В :

11 липня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Білогір'я Агро-М» /далі ТОВ «Білогір'я Агро-М , Позивач/ звернулось до суду до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича агрофірма «Перлина Поділля» /далі ТОВ НВА «Перлина Поділля», Відповідач 1/, ОСОБА_2 /Відповідач 2/ про визнання недійсним угоди про припинення дії договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1 /далі Угода/, укладеної між ТОВ «Білогір»я Агро-М» та ОСОБА_2, визнання недійсним договору оренди землі, з тим же кадастровим номером, укладеного між ТОВ НВА «Перлина Поділля» та ОСОБА_2

В позові ТОВ «Білогір»я Агро-М» зазначило, що Позивачем (орендарем) із ОСОБА_2 (орендодавцем) 17 серпня 2013 року укладено договір оренди землі, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв, в строкове платне користування земельну ділянку, площею 0,5704 га, сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Залузької сільської ради Білогірського району Хмельницької області, кадастровий номер НОМЕР_1. Сторонами встановлено 5-річний строк дії договору. Згідно реєстраційного запису № 2462813 вказаний договір зареєстровано 12 вересня 2013 року Реєстраційною службою Білогірського районного управління юстиції Хмельницької області.

Проте, до закінчення 5-річного строку дії договору, а саме 07 липня 2014 року, між ТОВ «Білогір»я Агро-М», в особі директора ОСОБА_3 та Відповідачем 2 укладено угоду про припинення дії вищезазначеного договору оренди земельної ділянки.

Позивач зазначав, що оспорювана угода має бути визнана судом недійсною, оскільки ОСОБА_3, як директор ТОВ «Білогір»я Агро-М», на момент підписання угоди про припинення дії договору оренди земельної ділянки не мав повноважень на її підписання, оскільки не отримав письмової згоди Зборів Учасників на укладення такого правочину від імені Товариства. Вказане обмеження встановлено Статутом ТОВ «Білогір»я Агро-М»/ в редакції, чинній на момент укладення Угоди/, згідно якого, зокрема п. 7.5.4 передбачено повноваження директора на укладення будь-яких договорів за умови дотримання усіх обмежень, передбачених статутом. Такі обмеження встановлені п.6.2.12 Статуту, яким встановлено, що укладення від імені Товариства будь-яких правочинів, які стосуються використання земельних ділянок, у тому числі договорів оренди земельних ділянок, додаткових угод до них, угод про припинення чинності договорів оренди земельних ділянок, тощо можливе за умови надання попередньої письмової згоди Загальних Зборів Учасників .

Такої згоди Зборів Учасників на укладення угоди між орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем ТОВ «Білогір'я Агро-М» про припинення дії договору за згодою сторін ОСОБА_3, будучи директором, не отримував, а тому діяв всупереч інтересам юридичної особи, недобросовісно, нерозумно, перевищивши свої повноваження.

Крім того, ОСОБА_2 не міг не знати про наявність обмежень повноваження керівника ТОВ Білогір'я «Агро-М», оскільки в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зафіксовано, що підписант та керівник позивача діє виключно в рамках повноважень, наданих йому Статутом.

Надалі, між ОСОБА_2 та ТОВ НВА «Перлина Поділля» було укладено договір оренди землі від 08 серпня 2016 року, згідно якого Відповідач 2 передав, а Відповідач 1 прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, площею 0,5704 га, сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Залузької сільської ради Білогірського району Хмельницької області, кадастровий номер НОМЕР_1. Даний договір було зареєстровано 19.08.2016 року Комунальним підприємством «Ізяславське районне бюро технічної інвентаризації» Хмельницької області за індексним номером рішення 31015795.

Такими діями відповідачі порушили законне право оренди ТОВ «Білогір»я Агро-М» щодо користування земельною ділянкою та переважного права на поновлення, укладеного між Позивачем та Відповідачем 2, договору оренди.

В судовому засіданні представники позивача Овсяна С.В. і Каневська М.О. позов підтримали за викладених у позовній заяві обставин. Вказали, що згідно із Статутом ТОВ «Білогір»я Агро-М» питання щодо укладання від імені Товариства будь-яких правочинів, які стосуються використання земельних ділянок, у тому числі договорів оренди земельних ділянок, додаткових угод до них, угод про припинення чинності договорів оренди земельних ділянок тощо належить до виключної компетенції Зборів Учасників і директор обмежений правом самостійного прийняття рішень щодо укладання угод про припинення дії договору оренди земельної ділянки за згодою сторін, в тому числі і з ОСОБА_2

Представник позивача зазначала, що директор ОСОБА_3 не мав необхідного обсягу повноважень на укладення угоди про припинення договору оренди земельної ділянки від 07 липня 2014 року, у зв'язку із чим договір підлягає визнанню недійсним.

Як наслідок, крім того, підлягає визнанню недійсним договір оренди землі між ОСОБА_2 та ТОВ НВА «Перлина Поділля» від 08 серпня 2016 року, оскільки Відповідач 2 не міг не знати про наявність обмежень повноважень керівника ТОВ «Білогір»я Агро-М», оскільки у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань в графі, що передбачає внесення відомостей про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи, зафіксовано, що підписант та керівник позивача діє виключно в рамках повноважень, наданих йому статутом. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі є відкритими і загальнодоступними.

В судове засідання 18 грудня 2018 року представник позивача не з'явилася подавши заяву про проведення розгляду справи у її відсутності та підтримання позову.

Представник Відповідача 1 позов не визнав, просив відмовити. Зазначав, що ТОВ НВА «Перлина Поділля» належним чином та у відповідності до вимог чинного законодавства провело реєстрацію договору оренди земельної ділянки із ОСОБА_2 19.08.2016 року.

Зазначив, що після укладення угоди про припинення дії договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_2 і ТОВ «Білогір»я Агро-М», земельна ділянка із кадастровим номером НОМЕР_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2, 10.03.2015 року була передана в оренду ПП «Білогірський край» та було проведено реєстрацію вказаного договору (номер рішення №21017561 від 29.04.2015 року), який на підставі угоди про розірвання договору теж припинив свою дію. І тільки після цього, між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 було укладено та зареєстровано договір оренди земельної ділянки, площею 0,5704 га., кадастровий номер НОМЕР_1 (індексний номер рішення 31015795 від 19.08.2016 року).

Вказав, що відповідач ОСОБА_2 не міг дізнатись про наявність будь-яких обмежень в діях керівника ТОВ «Білогір»я Агро-М» ОСОБА_3, оскільки з витягу Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців визначено, ОСОБА_3 13.05.2011 (згідно статуту) - керівник, ОСОБА_3, 13.05.2011 (згідно статуту) - підписант, що не дає можливості визначити про наявність будь-яких обмежень в діях керівника.

Звертав увагу суду, що і на момент укладання договору від 17 серпня 2013 року з ОСОБА_2 керівником ТОВ «Білогір»я Агро-М» не надавались додаткові документи про повноваження директора, крім того, в преамбулі договору оренди землі не визначалось, на підставі яких документів діє ОСОБА_3

Відповідач ОСОБА_2, належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, в судове засідання не з'являвся, причини неявки суду не повідомляв.

Заслухавши доводи сторін, свідка, дослідивши матеріали справи, в межах поданих суду доказів, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 17 серпня 2013 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Білогір»я Агро-М» в особі директора ОСОБА_3 було укладено договір оренди землі №57, згідно якого Відповідач 2 передав Позивачу в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 0,5704 га., яка знаходиться на території Залузької сільської ради Білогірського району Хмельницької області, кадастровий номер НОМЕР_1.

П.38 Договору оренди землі №57 від 17 серпня 2013 року передбачено, що дія договору припиняється, зокрема, шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін.

10 вересня 2013 року в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно внесено запис 2462813, згідно якого, на підставі рішення про державну реєстрацію прав і їх обтяжень, індексний номер 5805553 від 12 вересня 2013 року, за ТОВ «Білогір»я Агро-М» зареєстроване право оренди вищевказаної земельної ділянки.

07 липня 2014 року Відповідач 2 та Позивач, в особі ОСОБА_3, за взаємною згодою, склали угоду про припинення дії договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1. 29 квітня 2015 року державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Білогірського районного управління юстиції Хмельницької області ОСОБА_6 на підставі заяви ОСОБА_2 №21016948 від 29.04.2015 року прийнято рішення (індексний номер 21017116) про проведення державної реєстрації припинення права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1.

Крім того, ОСОБА_2 10 березня 2015 року укладено договір оренди земельної ділянки із вищезазначеним кадастровим номером із ПП «Білогірський край», який також розірвано за взаємною згодою сторін.

08 серпня 2016 року між ОСОБА_2 та ТОВ НВА «Перлина Поділля», в особі виконавчого директора ОСОБА_7, було укладено договір оренди землі, згідно якого Відповідач 2 передав Відповідачу 1 в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 0,5704 га., яка знаходиться на території Залузької сільської ради Білогірського району Хмельницької області, кадастровий номер НОМЕР_1. На підставі рішення про державну реєстрацію прав і їх обтяжень, індексний номер 31015795, від 13.08.2016 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Комунального підприємства «Ізяславське районне бюро технічної інвентаризації» Хмельницької області Лапчук Л.І. зареєстровано право оренди земельної ділянки, площею 0,5704 га., кадастровий номер НОМЕР_1, за ТОВ НВА «Перлина Поділля».

В своїх доводах представник позивача зазначала, що ОСОБА_2 не міг не знати про наявність обмежень у повноваженнях керівника ТОВ «Білогір»я Агро-М», оскільки у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб,фізичних осіб - підприємців та громадських формувань в графі, що передбачає внесення відомостей про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи, зафіксовано, що підписант та керівник позивача діє виключно в рамках повноважень, наданих йому статутом. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі є відкритими і загальнодоступними. Крім того, представником наголошувалось про те, що директор ОСОБА_3 був зацікавлений в укладенні угоди про припинення договору оренди землі із ОСОБА_2, а тому діяв недобросовісно з перевищенням свої повноважень.

Проте із вказаними твердженнями представника позивача погодитись не можна.

Статутом /в редакції станом на 25.06.2011 року/, зокрема п. 7.5.4 передбачено повноваження директора на укладення будь-яких договорів за умови дотримання усіх обмежень, передбачених Статутом. Такі обмеження встановлені п.6.2.12 Статуту, яким встановлено, що укладення від імені Товариства будь-яких правочинів, які стосуються використання земельних ділянок, у тому числі договорів оренди земельних ділянок, додаткових угод до них, угод про припинення чинності договорів оренди земельних ділянок, тощо можливе за умови надання попередньої письмової згоди Зборів Учасників.

В наданій Позивачем копії Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 10 липня 2014 року (а.с. а.с. 35-39), в розділі «Прізвище, ім'я, по батькові, дата обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи» вказано: ОСОБА_3,13.05.2011 (Згідно статуту) - керівник, ОСОБА_3,13.05.2011 (Згідно статуту) - підписант.

За системного аналізу норм ЦК судом встановлено слідуюче.

Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 ЦК України).

При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина перша статті 92 ЦК України).

Правочини юридична особа також вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи статті 237 ЦК України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.

Крім того, управління товариством також здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (стаття 97 ЦК України). За системним аналізом норм ЦК України (статті 99, 145, 147), ГК України (стаття 89), Закону України «Про господарські товариства» (статті 58, 59, 62, 63) виконавчий орган товариства вирішує всі питання, пов'язані з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що є компетенцією загальних зборів учасників товариства або іншого його органу. Здійснюючи управлінську діяльність, виконавчий орган реалізує колективну волю учасників товариства, які є носіями корпоративних прав.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися в межах корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним (пункт 3.2. рішення Конституційного Суду України від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України).

З огляду на вищезазначене, дефекти в компетенції, обсязі повноважень виконавчого органу товариства, коли цей орган вступає в правовідносини із третіми особами, можуть залежати від дефектів реалізації учасниками товариства корпоративних прав. У такому випадку дефекти волі товариства, обмеження повноважень його виконавчого органу можуть перебувати поза межами розумного контролю з боку третьої особи, не викликаючи в третьої особи обґрунтованих сумнівів у правомірності дій виконавчого органу товариства.

Отже, на захист прав третіх осіб, які вступають у правовідносини з юридичними особами, в тому числі й укладають з юридичними особами договори різних видів, частиною третьою статті 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах з третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

При цьому частиною четвертою статті 92 ЦК України передбачено, що якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов'язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Таким чином, закон вимагає, щоб виконавчий орган товариства діяв добросовісно і розумно, керуючись інтересами товариства, а не власними. За порушення цієї вимоги на виконавчий орган може бути покладений обов'язок відшкодувати завдані товариству збитки.

Однак закон ураховує, що питання щодо визначення обсягу повноважень виконавчого органу товариства та добросовісність його дій відноситься до внутрішніх взаємовідносин юридичної особи та її органу, тому сам лише факт учинення виконавчим органом товариства протиправних, недобросовісних дій, перевищення ним своїх повноважень не може слугувати єдиною підставою для визнання недійсними договорів, укладених цим органом від імені юридичної особи з третіми особами.

Частина третя статті 92 ЦК України містить виняток із загального правила щодо визначення правових наслідків вчинення правочину представником з перевищенням повноважень (статті 203, 241 ЦК України). Для третьої особи, яка уклала з юридичною особою договір, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи, в тому числі й повноважень виконавчого органу товариства, загалом не мають юридичної сили, хоча б відповідні обмеження й існували на момент укладення договору.

Разом з тим обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема достеменно знала про відсутність у виконавчого органу товариства необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. Тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці третьої особи несе юридична особа.

Відповідно до статті 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів. Загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 ЦК України.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог є підставою недійсності відповідного правочину (стаття 203, частина перша статті 215 ЦК України).

За таких обставин, з урахуванням норм статті 98 ЦК України та приписів статей 92, 203, 215, 241 цього Кодексу, рішення загальних зборів учасників товариства є актами, що зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання відносин у різних питаннях діяльності товариства, вони мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Проте, для визнання недійсним договору, укладеного виконавчим органом товариства (директором) з третьою особою, з огляду на порушення цим органом установленого обмеження повноважень щодо представництва, не має самостійного юридичного значення сам по собі факт відсутності згоди загальних зборів учасників товариства для укладення договору.

Такий договір може бути визнаний недійсним із зазначених підстав у тому разі, якщо буде встановлено, що сама третя особа, контрагент юридичної особи за договором, діяла недобросовісно і нерозумно. Тобто третя особа знала або за всіма обставинами, проявивши розумну обачність, не могла не знати про обмеження в повноваженнях виконавчого органу товариства.

Закон не установлює виключного переліку обставин, які свідчать про недобросовісність чи нерозумність дій третьої особи у відносинах з юридичною особою. Тому, з огляду на загальні засади здійснення цивільних прав (стаття 12 ЦК України), висновок про добросовісність поведінки третьої особи залежить від того, чи відповідало укладення договору її внутрішній волі, чи бажала третя особа реального настання правових наслідків, обумовлених договором, і чи настали такі наслідки насправді. Таким чином, підлягає оцінці не лише поведінка третьої особи до та в момент укладення оспорюваного договору, але й після його укладення, зокрема необхідно встановити, чи виконала третя особа свої обов'язки за договором, у який спосіб у подальшому третя особа розпорядилася одержаним за оспорюваним договором майном, чи не було залучення третьої особи до участі в укладенні договору формальною дією, спрямованою на подальше відчуження предмета договору з метою протиправного позбавлення юридичної особи права власності на майно.

У зазначеній справі, ТОВ «Білогір'я Агро-М» просить визнати недійсною угоду про припинення договору оренди землі, оскільки ОСОБА_3, який уклав договір від імені товариства як директор, перевищив свої повноваження, діяв недобросовісно та не в інтересах товариства, Відповідач 2 не міг не знати про наявність обмежень повноважень ОСОБА_3

Аналізуючи поведінку ОСОБА_2 при укладенні договору оренди землі із Позивачем та, в подальшому, угоди про припинення дії даного договору, суд встановив, що Відповідач 2 діяв, укладаючи оспорювану угоду, добросовісно і розумно; окільки на момент укладення договору оренди землі Позивачем не оговорювалось надання згоди Зборів Учасників товариства на вчинення такого правочину директором ОСОБА_3; ОСОБА_2 не знав та за всіма обставинами, проявивши розумну обачність, не міг знати про обмеження в повноваженнях директора ОСОБА_3, оскільки сторони правочину виконували обов'язки за договором оренди.

Позивачем не надано суду протоколу Зборів Учасників, в якому б було зафіксовано рішення Зборів про надання згоди директору ОСОБА_3 на укладення договору оренди землі №57 від 17.08.2013 року та не надано доказів того, що директор був присутнім при прийнятті такого рішення, а також доказів того, що такий протокол передавався Директору на зберігання протягом трьох робочих днів з дня проведення Зборів Учасників /що передбачено п.6.14 Статуту/. Представник позивача Овсяна С.В. в судовому засідання визнала відсутність такого протоколу.

Згідно п.15.7 Статуту будь-яке повідомлення повинно вважатись таким, що було належним чином отримано після особистого вручення, доставки поштою (в тому числі рекомендованим листом), доставки за допомогою міжнародно-визнаного перевізника експрес-пошти або іншим способом, а також успішного надсилання по факсу. Правила цього пункту застосовуються, зокрема, і до порядку передачі протоколів, якщо така передача передбачена Статутом. Таку вимогу Статуту Позивачем виконано не було.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснював, що фактично, як Директор, виконував суто технічні повноваження, а саме відшукував земельні ділянки для можливого укладення договорів оренди землі із Товариством, а у разі необхідності узгодження документів, проставлення печатки Товариства на документах, заявах чи договорах (в тому числі на договорах оренди земельної ділянки та угодах на розірвання договорів оренди земельної ділянки) звертався до центрального офісу Агрохолдингу «Мрія» в м. Тернополі, будь-якої згоди у письмовому вигляді він не отримував, а вважав, що проставлення печатки на документах фактично і було погодження його дій щодо підписання ним тих чи інших документів, адже печатка ТОВ «Білогір'я Агро-М» знаходилась у центральному офісі Агрохолдингу «Мрія».

Враховуючи викладене, суд вважає, що Позивачем не доведено, що відповідач ОСОБА_2 не міг не знати про наявність обмежень повноважень керівника ТОВ «Білогір'я Агро-М» щодо укладення договору оренди землі та угоди про припинення його дії.

Вказане узгоджується із правовою позицією, яка висловлена Верховним судом України в постанові від 13 березня 2017 року у справі №6-147цс17.

Враховуючи наведене суд вважає, що договір оренди землі, укладений 08 серпня 2016 року між ОСОБА_2 та ТОВ НВА «Перлина Поділля», в особі виконавчого директора ОСОБА_7, згідно якого Відповідач 2 передав Відповідачу 1 в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 0,5704 га., яка знаходиться на території Залузької сільської ради Білогірського району Хмельницької області, кадастровий номер НОМЕР_1, є дійсним, оскільки укладений і зареєстрований відповідно до законодавства, належним чином, на підставі рішення про державну реєстрацію прав і їх обтяжень, індексний номер 31015795, від 13.08.2016 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Комунального підприємства «Ізяславське районне бюро технічної інвентаризації» Хмельницької області Лапчук Л.І.

На підставі наведеного,керуючись ст.ст. 2,12,16,80,91,92,97-99,145,147,203,215,241 ЦК, ст.ст.4,229,265,273, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Білогір'я Агро-М» до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича агрофірма «Перлина Поділля», ОСОБА_2 про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди землі, укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю «Білогір'я Агро-М» та ОСОБА_2, визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробнича агрофірма «Перлина Поділля» та ОСОБА_2, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 28 грудня 2018 року.

Суддя підпис Н. С. Бараболя

З оригіналом згідно.

Суддя Білогірського районного суду

Хмельницької області Н.С. Бараболя