РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2018 року місто Чернігів

Справа №751/2822/18

Провадження№2/751/856/18

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Ченцової С.М.

секретаря судового засідання Сащенко О.М.

учасники справи:

представник позивача - ОСОБА_1,

представник відповідача - Васьковський С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Державного вищого навчального закладу Донбаський державний педагогічний університет про встановлення факту знаходження у трудових відносинах , стягнення заробітної плати та зобов'язання надати відпустку,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА _3 звернулася до суду з позовом до Донбаського державного педагогічного університету, в якому просить : встановити факт перебування позивачки у безстрокових трудових відносинах на посаді викладача кафедри германської філології з Горлівським інститутом іноземних мов Державного вищого навчального закладу Донбаський державний педагогічний університет з 01.07.2009 року; зобов'язати відповідача оформити безстрокові трудові відносини з позивачкою з 01.07.2009 року та оплатити згідно з чинним законодавством листок непрацездатності серії АДЗ N 572990 від 22.06.2017 року; стягнути з Державного вищого навчального закладу Донбаський державний педагогічний університет заробітну плату за час вимушеного прогулу з 03.07.2017 p. пo 22.08.2017 р. в розмірі 10 377 гривень 40 копійок , нарахувати та сплатити , відповідно до законодавства податок на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з позивача , з 03.07.2017 року; та зобов'язати Державний вищий навчальний заклад Донбаський державний педагогічний університет надати позивачці відпустку без збереження заробітної плати з 23.08.2017 р. на період проведення антитерористичної операції з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, але не більш як сім календарних днів після прийняття рішення про припинення антитерористичної операції на підставі п. 18 ст. 25 Закону України «Про відпустки».

Позов обґрунтовано тим, що позивачка з 01.09.2008 року прийнята на посаду викладача кафедри німецької мови Горлівського інституту іноземних мов на умовах контракту як педагогічний працівник.

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України N 992-р. від 12 жовтня 2011 р. внаслідок реорганізації шляхом злиття Слов'янського державного педагогічного університету та Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов 01.06.2012 року на їх базі було утворено Донбаський державний педагогічний університет, в якому Горлівський інститут іноземних мов став відокремленим підрозділом без статусу юридичної особи.

Контракт на роботу між позивачкою та інститутом укладався на період навчального року, але екземпляри трудових контрактів на сьогодні у позивачки відсутні через проведення АТО та термінове залишення в 2014 році свого помешкання в

м. Горлівка.

Відповідач також не має в своєму розпорядженні примірників трудових контрактів з позивачкою з причин евакуації інституту з місця проведення АТО та втрати своєї документації по кадрам. На даний час відповідач не визнає позивача своїм працівником, що порушує її права на збереження робочого місця, на отримання відпустки, на звільнення та інші.

Вперше позивачка була прийнята на роботу до Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов 01.02.2002 року на умовах строкового трудового договору з періодичним продовженням термінів договору, звільненнями та новим прийняттям на роботу згідно записів трудової книжки.

Останній запис в трудовій книжці про прийняття на роботу ( № 16) датується 01.09.2008 року. Наступний запис зроблено в 2012 році про реорганізацію інституту шляхом приєднання до Донбаського державного педагогічного університету.

Під час перебування у трудових відносинах позивачка двічі перебувала у відпустках по догляду за дитиною до трьох років: з 27.11.2010 року по 07.10.2013 року з першою дитиною, ІНФОРМАЦІЯ_1 та з 25.09.2014 року по 21.06.2017 року з другою дитиною, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується наказами .

В 2014 році, на початок АТО в Донецькій та Луганській областях, знаходячись у відпустці по догляду за дитиною до 3 років, позивачка змушена була терміново з немовлям та іншою малолітньою дитиною покинути м. Горлівку, з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, ставши внутрішньо переміщеною особою. Знайшла можливість тимчасового помешкання у м. Чернігів, в цьому місті стала на облік як внутрішньо переміщена особа.

В листопаді 2014 року позивачка дізналася про переведення Горлівського інституту в іншу місцевість , а саме в м. Артемівськ, згодом перейменований у м. Бахмут . На нову адресу інституту направила лист від 10.11.2014 року про згоду на переміщення . В липні 2015 року секретар інституту написала позивачці на електронну адресу лист про необхідність надання згоди на переведення разом з інститутом у іншу місцевість. Зрозумівши, що інститут не отримав заяви в листопаді 2014 року, позивачка направила поштою ту саму заяву від 10.11.2014 року рекомендованим листом. Про те, що позивачка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною знали колеги, керівництво та бухгалтерія інституту, жодних питань до позивачки не виникало.

По закінченню відпустки по догляду за дитиною до трьох років, 20.06.2017 р. позивачка написала заяву на адресу Інституту про намір приступити до своїх обов'язків після закінчення зазначеної відпустки та окремою заявою від 21.06.2017 р. попередила інститут, що знаходиться на «лікарняному».

Лист непрацездатності виписаний по 30.06.2017 р., тому позивачка після вихідних днів 1 та 2 липня , приїхала 3 липня 2017 року в Горлівський інститут іноземних мов з наміром надати до інституту оригінал листа непрацездатності, приступити до виконання обов'язків та написати заяву про відпустку без збереження заробітної плати на підставі п. 18 ст. 25 Закону України «Про відпустки».

Оскільки по закінченню строку контракту та по закінченню відпустки по догляду за дитиною наказ про звільнення у зв'язку із закінченням строку трудового договору , трудову книжку та повний розрахунок позивачка не отримувала, тому вважає що стала працівником на безстроковій основі.

03.07.2017 року позивачку запевнили в інституті що вона не має права на відпустку без збереження заробітної плати на підставі п. 18 ст. 25 Закону України «Про відпустки» , тому її змусили написати заяву на звільнення за згодою сторін, що вона і зробила.

Але повернувшись за місцем проживання у м. Чернігів, отримала відповідь інституту N9 235/01 від 29.06.2017 року на заяву від 21.06.2017 р. та відповідь інституту N9 254/01 від 07.07.2017 року на заяву про звільнення від 03.07.2017 року, де зазначено , що позивачка не є працівником інституту, оскільки не приступила до своїх обов'язків протягом 2 місяців з моменту переведення інституту в іншу місцевість на підставі ст. 5-1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної організації», тобто ще з 2014 року.

Позивач зазначає, що дія статті 5-1 Закону «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної організації», не може бути застосована до обставин переїзду Горлівського інститут іноземних мов в 2014 році. Крім цього до вступу в дію даної статті позивач двічі направляла листи на адресу інституту про свою згоду на переведення, в 2014 році та в липні 2015 року. Останній факт визнається відповідачем у листі від 07.07.2017 р. Також позивачка знаходилася у відпустці по догляду за дитиною, тому не могла приступити до виконання трудових обов'язків за новим місцезнаходженням інституту.

Оскільки позивачка не отримала ні наказу про звільнення, ні трудову книжку із записом про звільнення, ні кінцевий розрахунок по заробітній платі, не була звільнена на підставі заяви від 03.07.2017 року , вважає що сторони не дійшли згоди щодо припинення трудового договору за згодою сторін, не звільнена за власним бажанням чи з інших підстав, тому написала заяву від 22.08.2017 р. до інституту про відкликання заяви про звільнення від 03.07.2017 р. та написала заяву від 22.08.2017 р. про надання відпустки без збереження заробітної плати на підставі п. 18 ст. 25 Закону України «Про відпустки».

З дати подачі заяви про звільнення до дати подачі заяви про відкликання заяви про звільнення, а саме з 03.07.2017 р. по 22.08.2017 р. позивач вважає періодом вимушеного прогулу, коли відповідач і не звільняв з роботи , і не допускав на роботу. За час вимушеного прогулу, згідно розрахунку, відповідач має сплатити середню заробітну плату в розмірі 10377,40 грн.

Оскільки відповідач не вважає позивачку своїм працівником , тому позивачка подала позов про встановлення факту трудових відносин.

Оскільки останній запис в трудовій книжці, за яким позивач була прийнята на роботу до відповідача ( № 16 від 01.09.2008 року) містить формулювання що позивач прийнята на роботу за контрактом з 01.09.2008 року, контракт укладався строком на навчальний рік, з 1 вересня поточного року до 30 червня наступного року, тому позивачка вважає що з 01.07.2009 року вона перебуває у безстрокових трудових відносинах з відповідачем. Це підтверджується довідкою відповідача № 50/09 від 13.08.2012, в якій вказано що позивачка працює «...в Горлівському інституті Іноземних мов на посаді викладача кафедри німецької мови з 1 вересня 2008 року (наказ № 121-к від 02.09.2008 р.) по теперішній час», тобто по дату видачі довідки - 13.08.2012 року, коли контракт, укладений на навчальний 2008-2009 рік давно закінчив свою дію.

Документами , що підтверджують факт трудових відносин з відповідачем на умовах безстрокового трудового договору є: трудова книжка; копія трудової книжки з оригінальним посвідченням такої копії 13.08.2012 року старшим інспектором відділу кадрів ОСОБА_4 та оригінальним відбитком печатки відповідача; довідка N9 49/07 від 13.08.2012 року про заробітну плату за 6 місяців 2012 року; довідка № 50/09 від 13.08.2012 року про факт роботи та період відпустки; відомості з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДПС України про суми виплачених доходів та утриманих податків від 23.08.2012 р. № 11444; виписка по картковому рахунку за період з 01.05.2012 р. по 12.08.2012 р.; колія наказу № 85-л від 24.09,2014 року з оригінальним посвідченням такої копії старшим інспектором відділу кадрів ОСОБА_4 та оригінальним відбитком печатки відповідача; виписка ПАТ «КБ «Приватбанк» про надходженням по картці за 2015 рік; відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 09.02.2018 р. № 459; індивідуальні відомості про застраховану особу з ПФУ від 01.02.2018 р.

Відповідно до перелічених документів вбачається, що 24.09.2014 року відповідач вважав позивача своїм працівником, надавши відпустку по догляду за дитиною до 3 років (наказ № 85-п}, а також в 2015 році, вже після переїзду до м. Артемівськ (нині - м. Бахмут), і після закінчення всіх форс-мажорних обставин, пов'язаних із залишенням частини документів в зоні АТО, відповідач виплатив залишок заробітної плати в сумі 972,96 грн., який заборгував за період непрацездатності, що передував відпустці по догляду за дитиною до 3 років.

У вступному слові представник позивача позовні вимоги підтримала , посилаючись на обставини викладені в позові та наявних в матеріалах справи доказах. Додатково на питання представника відповідача пояснила , що згідно виписки з Приватбанку, 27.04.2015 року Горлівський інститут іноземних мов виплатив залишок заробітної плати . Також Горлівський інститут іноземних мов двічі подавав заяву - розрахунок до Фонду соціального страхування в 2014 р. та 2015 році, де було зазначено прізвище ОСОБА_3 Проте, що ОСОБА_3 є працівником відповідача свідчать оригінали документів , які містяться в матеріалах справи , в тому числі документи надані відповідачем.

У вступному слові представник відповідача позовні вимоги не визнав. Підтримав раніше подану заяву про застосування строку звернення до суду . Зазначив , що позивачка перебувала у трудових відносинах по контракту , тобто договір має строковий характер. Згідно листка непрацездатності ОСОБА_3 повинна була з'явитись на роботі 01.07.2017 року, вона допустила прогул без поважних причин . Інститутом надано докази, що він не отримував від позивачки заяви у 2014 році. ОСОБА_3 сплачені страхові внески за період непрацездатності , відповідач не є роботодавцем позивачки. Позивачка не була переведена згідно наказу , вона залишилась працівником Інституту, який працював у м. Горлівка, тому позивачку повинен був звільнити з роботи інститут у м. Горлівка.

Заслухавши вступне слово представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Судом встановлено, що ОСОБА_3 після закінчення аспірантури прийнята на посаду викладача кафедри німецької мови Горлівського інституту іноземних мов на умовах контракту з 01.09.2008 року , що підтверджується витягом із трудової книжки. В 2012 році в трудовій книжці зроблено запис № 17 про реорганізацію інституту шляхом приєднання до Донбаського державного педагогічного університету( а.с.19).

Згідно розпорядження Кабінету Міністрв України від 12 жовтня 2011 р. N 992-р «Про реорганізацію деяких вищих навчальних закладів», прийнято пропозицію Міністерства освіти і науки, молоді та спорту щодо реорганізації Слов'янського державного педагогічного університету та Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов шляхом злиття з утворенням на їх базі Донбаського державного педагогічного університету.

Про те, що ОСОБА_3 продовжувала працювати в Донбаському державному педагогічному університеті, свідчить довідка видана позивачці 13.08.2012 року про доходи за останні шість місяців ( а.с. 40).

Цього ж числа, 13.08.2012 року ОСОБА_3 видавалась довідка про те, що вона працює в Горлівському інституті іноземних мов та на період відпустки по догляду за дитиною до трирічного віку з 27.11.2010 року по 07.10.2013 року за нею зберігається робоче місце ( а.с. 41).

Крім того , згідно відомості з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ОСОБА_3 отримувала доходи з за період з 01.10.2011 р. по 31.03.2012 року з Горлівського інституту ( а.с. 42) та згідно виписки по карточному рахунку з 01.05.2012 року по 12.08.2012 року ( а.с. 43). В 2015 році ОСОБА_3. отримувала зарплату з Горлівського інституту іноземних мов( а.с. 44).

Згідно свідоцтв про народження ОСОБА_3 є матір'ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. 24,25).

Згідно наказу № 85-н від 24.09.2014 року ОСОБА_3 надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення трьох років з 25.09.2014 року по 21.06.2017 року. ( а.с. 20)

З відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб , фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , Горлівський інститут іноземних мов є відокремленим підрозділом юридичної особи державного вищого навчального закладу « Донбаський державний педагогічний університеттання- 10.07.2014 року » ( а.с. 57-66).

Згідно сертифікату про форс -мажорні обставини , виданого 08.06.2015 року, період дії форс-мажорних обставин (непереборної сили ) дата настання - 10.07.2014 року та тривають станом на 08.06.2015 року. ( а.с. 135)

Відповідно до довідки Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради від 17.11.2014 року ОСОБА_3 взята на облік як особа , яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції( а.с. 23).

Згідно листка непрацездатності серії АДЗ № 572990 ОСОБА_3 повинна була приступити до роботи 01.07.2017 року ( а.с. 28).

ОСОБА _3 03.07.2017 року було написано дві заяви на ім'я відповідача , про те що вона приступає до виконання своїх обов'язків з 03.07.2017 року , до якої додано листок непрацездатності та про звільнення з роботи з 03.07.2017 року за згодою сторін ( а.с. 30,31) , про що відповідачем не заперечувалось.

Згідно відповіді інституту N9 235/01 від 29.06.2017 року ( а.с. 29) на заяву від 21.06.2017 р. та відповіді інституту N9 254/01 від 07.07.2017 року ( а.с. 32) на заяву про звільнення від 03.07.2017 року, відповідач зазначає що позивачка не вважається працівником інституту, оскільки своєчасно згода на переведення з інститутом у встановлений законом двохмісячний строк не надавалась.

Одночасно відповідачем не надано доказів того , що позивачці було своєчасно повідомлено про необхідність визначитись з переведенням та надати чи відмовитись від переведення.

Враховуючи викладене та ту обставину , що ОСОБА_3 була прийнята на посаду викладача кафедри німецької мови на умовах контракту , як зазначила позивачка на період з 01.09.2008 року по 30.06.2009 року , суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивачки про встановлення факту перебування у трудових відносинах на посаді викладача кафедри германської філології з Горлівським інститутом іноземних мов Державного вищого навчального закладу Донбаський державний педагогічний університет з 01.07.2009 року, без зазначення строковості перебування у трудових відносинах.

Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Судом встановлено, що позивачка подала заяву про звільнення 03.07.2017 року за згодою сторін , відповідач відмовився звільнити позивачку з будь-яких підстав , оскільки не вважає її працівником відповідача.

Позивачка 22.08.2017 року подала заяву про надання відпустки згідно п.18 ст. 25 Закону України « Про відпустки», без збереження заробітної плати у зв'язку з проведенням АТО на весь період проведення АТО.

Згідно з п.18 ст. 25 Закону України « Про відпустки», працівникам на період проведення у відповідному населеному пункті антитерористичної операції, заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, але не більш як сім календарних днів після прийняття рішення про припинення антитерористичної операції, заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про порушення відповідачем права позивачки на працю , зокрема на звільнення з роботи відповідно до діючого законодавства , у зв'язку з чим керуючись нормами ст. 117 КЗпП України з відповідача на користь позивачки слід стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03.07.2017 року по 22.08.2017 року в розмірі 10377 гривень 40 копійок , що підтверджується розрахунком позивача (а.с. 8,9).

При цьому, суд не знаходить підстав для звільнення відповідача від сплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу , оскільки відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності його вини у порушенні трудових прав позивачки.

Враховуючи що ОСОБА_3 22.08.2017 року подала заяву про надання відпустки згідно п.18 ст. 25 Закону України « Про відпустки», без збереження заробітної плати у зв'язку з проведенням АТО на весь період проведення АТО, позовні вимоги позивачки про зобов'язання Державного вищого навчального закладу «Донбаський державний педагогічний університет» надати позивачці відпустку без збереження заробітної плати з 23.08.2017 р. на період проведення антитерористичної операції з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, але не більш як сім календарних днів після прийняття рішення про припинення антитерористичної операції на підставі п. 18 ст. 25 Закону України «Про відпустки» задовольнити в повному обсязі.

Керуючись статтями 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Державного вищого навчального закладу Донбаський державний педагогічний університет про встановоеня факту знаходження у трудових відносинах , стягнення заробітної плати та зобов'язання надати відпустку - задовольнити частково.

Встановити факт перебування ОСОБА_3 у трудових відносинах на посаді викладача кафедри германської філології з Горлівським інститутом іноземних мов Державного вищого навчального закладу Донбаський державний педагогічний університет з 01.07.2009 року .

Стягнути з Державного вищого навчального закладу Донбаський державний педагогічний університет на користь ОСОБА_3 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 03.07.2017 року по 22.08.2017 року в розмірі 10 377 грн. 40 коп.

Зобов'язати Державний вищий навчальний заклад Донбаський державний педагогічний університет надати відпустку без збереження заробітної плати з 23.08.2017 року на період проведення антитерористичної операції з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, але не більше як сім календарних днів після прийняття рішення про припинення антитерористичної операції на підставі п. 18 ст. 25 Закону України «Про відпустки».

Повне рішення суду виготовлено 22 грудня 2018 року.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівської апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С. М. Ченцова