ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2019 року

Львів

№ 857/2663/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів Ніколіна В.В., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна-Баїв» на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2018 року про закриття провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна-Баїв» до Волинської філії Державного підприємства «Національні інформаційні системи», Державного підприємства «Національні інформаційні системи» про зобов'язання вчинити дії,-

суддя (судді) в суді першої інстанції - Лозовський О.А.,

час ухвалення рішення - 11:51:05,

місце ухвалення рішення - м. Луцьк,

дата складання повного тексту рішення - 05 вересня 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

27 червня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Україна-Баїв» звернулося в суд з адміністративним позовом до Волинської філії Державного підприємства «Національні інформаційні системи», Державного підприємства «Національні інформаційні системи», в якому просило зобов'язати вилучити запис № 16230380 від 14 квітня 2017 року про обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

18 липня 2018 року Волинська філія Державного підприємства «Національні інформаційні системи» подала відзив на адміністративний позов, в якому просила закрити провадження у справі.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2018 року провадження у справі закрито.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а тому даний спір повинен вирішуватись за правилами господарського судочинства України.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Україна-Баїв» подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що будь-яких господарських правовідносин з Державним підприємством «Національні інформаційні системи» чи його філіями не виникало, а Волинська філія Державного підприємства «Національні інформаційні системи» за своїм правовим статусом та наділеними повноваженнями виступає в спірних правовідносинах суб'єктом публічного права з ознаками суб'єкта владних повноважень, тому висновок суду про підвідомчість даної справи господарським судам є протиправним.

У разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу без повідомлення учасників справи( в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів(п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що дана адміністративна справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки Волинська філія Державного підприємства «Національні інформаційні системи» є відокремленим структурним підрозділом без статусу юридичної особи, а Державне підприємство «Національні інформаційні системи» є комерційним підприємством, яке належить до сфери управління Міністерства юстиції України і не є суб'єктом владних повноважень.

Однак, колегія суддів вважає такі висновки суду помилковими та передчасними з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/18461/17-к від 11 квітня 2017 року було накладено арешт на майно, яке перебуває у власності ТОВ «Україна-Баїв», а саме: комбайн, трактори та екскаватор.

На підставі вказаної ухвали, 14 квітня 2017 року ДП «Національні інформаційні системи» було зареєстровано публічне обтяження - арешт майна за № 16230380.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 квітня 2018 року у справі № 161/4039/18 скасовано арешт, що накладено на сільськогосподарську техніку, що належить ТОВ «Україна-Баїв», відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 квітня 2017 року в рамках кримінального провадження № 12016030130000253 від 25 березня 2016 року.

16 квітня 2018 року старший слідчий СУ ГУНП у Волинській області Ухо В.С. звернувся з листом вих. № 2756/24/2-2018 до директора Волинської філії ДП «Національні інформаційні системи» про внесення відповідних відомостей до державного реєстру обтяжень рухомого майна щодо скасування запису про публічне обтяження - арешт рухомого майна № 16230380 від 14 квітня 2017 року на підставі вище зазначеної ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 квітня 2018 року.

Листом від 19 квітня 2018 року Волинською філією ДП «Національні інформаційні системи» було повідомлено СУ ГУНП у Волинській області про відсутність можливості вчинити такі дії.

Зі змісту позовних вимог слідує, що позивач просить зобов'язати Волинську Філію Державного підприємства «Національні інформаційні системи» вилучити запис № 16230380 від 14 квітня 2017 року про обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, а саме комбайна, тракторів, екскаватора.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2018 року Державне підприємство «Національні інформаційні системи» залучено до справи у якості відповідача.

Спеціальним Законом, що визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна є Закон України № 1255-IV від 18 листопада 2003 року «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Згідно ч. 1 ст. 3 вищевказаного Закону обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.

Відповідно до ст. 11 того ж Закону обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч.ч. 1-3 Закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» Держателем Державного реєстру є уповноважений центральний орган виконавчої влади. Порядок ведення Державного реєстру визначає Кабінет Міністрів України.

До Державного реєстру вносяться відомості про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження. Відомості, внесені до Державного реєстру, є відкритими для всіх юридичних та фізичних осіб.

Функціями Держателя Державного реєстру є, зокрема, організація ведення Державного реєстру; прийом заяв і внесення записів до Державного реєстру про виникнення, зміну, припинення обтяжень рухомого майна, а також про звернення стягнення на предмет обтяження.

Держатель Державного реєстру наділяє відповідних суб'єктів повноваженнями реєстраторів Державного реєстру, які надаватимуть послуги щодо внесення записів до Державного реєстру про виникнення, зміну, припинення обтяжень, звернення стягнення на предмет обтяження та надання витягів з Державного реєстру, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Держатель та реєстратор Державного реєстру, їх посадові особи несуть відповідальність згідно із законом за порушення порядку ведення Державного реєстру, а також за внесення чи надання недостовірних відомостей.

Постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2004 року № 83 затверджено Порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна (надалі - Порядок).

Пунктом 5 вказаного Порядку передбачено, що державна реєстрація публічних обтяжень рухомого майна, які виникають на підставі судових рішень, проводиться адміністратором Реєстру та його філіями (крім випадків, коли таке судове рішення виконується в порядку, встановленому для виконання судових рішень).

Згаданим вище Порядком визначено Міністерство юстиції держателем Державного реєстру обтяжень рухомого майна, а державне підприємство, що належить до сфери управління Міністерства юстиції, - його адміністратором.

Згідно частини 2 у Порядку терміни вживаються у такому значенні:

Державний реєстр обтяжень рухомого майна - єдина комп'ютерна база даних про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження;

держатель Реєстру - Мін'юст, що забезпечує ведення Реєстру;

адміністратор Реєстру - державне підприємство, що належить до сфери управління Мін'юсту, що відповідає за технічне, технологічне та програмне забезпечення Реєстру, збереження та захист даних, що містяться у Реєстрі;

реєстратори - суб'єкти, уповноважені держателем Реєстру надавати послуги з державної реєстрації відомостей про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також звернення стягнення на предмет обтяження, приймати заяви, видавати завірені витяги з Реєстру та виконувати інші функції, передбачені цим Порядком.

Наказом МЮУ від 07 липня 2006 року №57/5 (зареєстрований в МЮУ 07 липня 2006 року №802/12676) «Про визначення реєстраторів Державного реєстру обтяжень рухомого майна», прийнятим відповідно до Закону України №1255-ІV, Порядку №830, визначено, що реєстраторами Державного реєстру обтяжень рухомого майна є державні, приватні нотаріуси та їх помічники, державні та приватні виконавці, податкові керуючі, а також адміністратор Державного реєстру обтяжень рухомого майна та його філії у випадках, передбачених законодавством.

Таким чином, Держатель Державного реєстру наділив адміністратора Державного реєстру обтяжень рухомого майна та його філії, у даному випадку - Державне підприємство «Національні інформаційні системи», повноваженнями реєстраторів Державного реєстру.

Відповідач - Державне підприємство «Національні інформаційні системи» є державним комерційним підприємством, що засноване Міністерством юстиції України на підставі наказу № 657/5 від 07 травня 2015 року «Про створення державного підприємства «Національні інформаційні системи» та діє у відповідності до Постанови КМ України № 1272 від 14 липня 1999 року «Деякі питання адміністрування Державних та Єдиних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції».

Згідно статуту підприємства, предметом діяльності ДП «НАІС» є технічне та технологічне створення, запровадження, експлуатація програмно-експлуатаційних комплексів Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України.

Отже, виходячи зі змісту фактичних обставин справи та зумовленого ними оспореного правозастосування колегія суддів приходить до висновку, що держатель Державного реєстру в особі центрального органу виконавчої влади наділяє відповідних суб'єктів повноваженнями щодо внесення записів до Держаного реєстру про виникнення, зміну, припинення обтяжень, звернення стягнення на предмет обтяження та надання витягів з Державного реєстру.

З огляду на викладене, Державне підприємство «Національні інформаційні системи» як реєстратор Державного реєстру виконує делеговані державою функції по внесенню та виключенню до/з Державного реєстру записів про обтяження на підставах, передбачених відповідними нормативно-правовими актами, а відтак у даному випадку між учасниками справи виникли спірні правовідносини, які є публічно-правовими, а відповідач - Державне підприємство «Національні інформаційні системи» у розумінні ст. 19 КАС України є суб'єктом владних повноважень, якому делеговані владні повноваження у сфері суспільних правовідносин, пов'язані зі здійсненням від імені держави дій щодо внесення записів до Держаного реєстру, зокрема, про припинення обтяжень на рухоме майно

Отже, зазначений спір належить до юрисдикції адміністративних судів, у зв'язку з чим таку справу належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що постановляючи оскаржувану ухвалу судом першої інстанції не було проаналізовано функції, якими відповідно до зазначених вище нормативно-правових актів наділений відповідач - Державне підприємство «Національні інформаційні системи», а відтак зроблено помилковий висновок про те, що дана справа не може бути розглянута за правилами адміністративного судочинства.

Стосовно Волинської філії Державного підприємства «Національні інформаційні системи» колегія суддів зазначає, що зі змісту оскаржуваної ухвали слідує, що судом першої інстанції було здійснено аналіз адміністративної процесуальної правоздатності Волинської філії Державного підприємства «Національні інформаційні системи» у даній справі, однак, на переконання колегії суддів, відсутність адміністративної процесуальної правоздатності не може бути підставою для закриття провадження у справі, а відтак оскаржувана ухвала, прийнята, зокрема, з таких мотивів, є передчасною.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а тому оскаржувану ухвалу слід скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 312, ст. 320, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 328 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна-Баїв» задовольнити повністю.

Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2018 року про закриття провадження у справі № 803/1206/18 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя

О. Б. Заверуха

судді

В. В. Ніколін

А. І. Рибачук