Справа № 1540/4862/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., за участю секретаря судового засідання Рижук В.І., позивача ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 звернувся до суду з позовом до Одеської митниці ДФС про зобов'язання підготувати висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та передати цей висновок для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 03.07.2018 року у м. Гамбург (Німеччина) у підприємства Daimler AG ним на підставі договору № 08219GA111 від 18.06.2018 року було придбано автомобіль легковий марки Mercedes-Benz, модель E200d, кузов НОМЕР_3, двигун дизельний об'ємом 1950 см³, 2017 року випуску, вартістю 26042,02 Євро. На виконання податкового законодавства Німеччини, окрім вартості автомобілю, позивачем було сплачено на депозит зазначеному підприємству грошові кошти у розмірі 4947,98 Євро (19% від вартості), у якості його гарантії вивозу та реєстрації цього автомобіля за межами країн Євросоюзу на територію України.

Позивач вказав, що всього підприємству Daimler AG ним було сплачено 30990,00 Євро, що підтверджується квитанцію №66928 про отримання грошових коштів від 03.07.2018 року.

Також вказаним підприємством була надана експортна декларація (EUROPAISCHE GEMEINSCHAFT) про вивезення позивачем цього автомобіля з Євросоюзу на територію України.

Позивач зазначив, що 06.07.2018 року зазначений автомобіль було вивезено через Польщу з Євросоюзу та ввезено на територію України. При цьому, польською митницею було зафіксовано та скановано зазначену експортну декларацію, у зв'язку з чим 09.07.2018 року сплачені позивачем у якості гарантії вивозу та реєстрації автомобілю з Євросоюзу на територію України кошти у сумі 4947,98 Євро були повернені позивачу підприємством Daimler AG в повному обсязі, що підтверджується касовою квитанцією №99776 від 09.07.2018 року.

У подальшому для митного оформлення автомобіля за ВМД UA500630/2018/003081 від 11.07.2018 року позивачем були сплачені митні платежі у загальній сумі 329600,00 грн. з урахуванням загальної вартості автомобілю у валюті у сумі 30990,00 Євро (956128,88 грн.).

Сплата вказаної суми підтверджується меморіальним ордером №8960648/18 від 02.07.2018 року на суму 280000 грн.

10.07.2018 року позивачем були додатково сплачені митні платежі у сумі 49600,00 грн., що підтверджується відповідною квитанцією №9033501/18 від 10.07.2018 року.

Позивач зазначив, що митні платежі за оформлення автомобілю повинні були розраховуватися, виходячи з його вартості, яка визначена договором № 08219GA111 від 18.06.2018 року у розмірі 26042,02 Євро (803469,74 грн.), без урахування депозиту у розмірі 4947,98 Євро у якості гарантії вивозу та реєстрації цього автомобіля за межами країн Євросоюзу на територію України та складати 280000,00 грн.

Позивач вказав, що при митному оформленні автомобілю та заповненні митної декларації UA500630/2018/003081 від 11.07.2018 року, ним були помилково (надміру) сплачені митні платежі на суму 49600,00 грн.

25.07.2018 року позивачем на адресу Одеської митниці ДФС було подано заяву про повернення помилково сплачених коштів у сумі 49600,00 грн. Заяву зареєстровано Одеською митницею ДФС 25.07.2018 року за вхідним номером 4993/10-29. До заяви були надані копії необхідних документів.

30.07.2018 позивачем на адресу Одеської митниці ДФС було подано доповнення до заяви про повернення помилково сплачених коштів у сумі 49600,00 грн. До заяви були додані копії необхідних документів. Доповнення до заяви зареєстровані Одеською митницею ДФС 30.07.2018 року за вхідним номером 5097/10-29.

Позивач зазначив, що заява та доповнення до неї були складені у відповідності до вимог ч. 3 розділу III Порядку повернення авансових платежів (передплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 року №643.

01.09.2018 позивачем отримано відповідь Одеської митниці ДФС від 23.08.2018 року, в якій із посиланням на п. 3 розділу III Порядку вказується про відсутність підстав для повернення помилково та/або надмірно сплачених позивачем до бюджету митних платежів, оскільки сплачена сума митних платежів відповідає вартості автомобілю, яку було заявлено у митній декларації №UА500630/2018/003081 від 11.07.2018 року.

Позивач зазначив, що розмір митного платежу був визначений ним за основним методом митного оформлення - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). У митній декларації №UА500630/2018/003081 від 11.07.2018 року ним помилково було зазначено вартість автомобілю 30990,00 Євро (з урахуванням 4947,98 Євро - сума депозиту, що забезпечує гарантію вивозу та реєстрації цього автомобіля за межами країн Євросоюзу на територію України), замість дійсної ціни 26042,02 Євро.

Ухвалою від 25.09.2018 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 25.10.2018 року на 10:00 год.

Ухвалою від 25.10.2018 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 22 листопада 2018 року о 10 год. 00 хв.

Протокольною ухвалою від 22.11.2018 року суд зобов'язав відповідача надати інформацію та документи, що використовувалися митним органом при перевірці правильності визначення митної вартості транспортного засобу за ВМД №UA500630/2018/003081 від 11.07.2018 року та оголосив перерву у справі до 10.12.2018 року до 16:00 год.

Ухвалою від 10.12.2018 року у відповідача витребувано докази та оголошено перерву у справі до 18.12.2018 року до 15:30 год.

У судове засідання, призначене на 18.12.2018 року на 15:30 год., з'явилися позивач та представник відповідача.

Під час судового розгляду справи позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з викладених у позові підстав.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував. 22.10.2018 року представник відповідача надав відзив на позов, в якому зазначив, що у лівому підрозділі графи 43 митної декларації №UА500630/2018/003081 від 11.07.2018 року декларантом позивача зазначено порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався уповноваженою особою позивача, яка наділена правом вчиняти дії, пов'язані з проведенням митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені ОСОБА_1 (ПП "Канна") - 1 (основний метод - за ціною договора).

Відповідач зазначив, що у графі 45 митної декларації № UА500630/2018/003081 від 11.07.2018 року уповноваженою особою позивача, яка наділена правом вчиняти дії, пов'язані з проведенням митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені ОСОБА_1 (ПП "Канна") самостійно зазначені відомості про митну вартість транспортного засобу - 951355,91 грн.

Тобто уповноважена особа позивача, яка наділена правом вчиняти дії, пов'язані з проведенням митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені ОСОБА_1 (ПП "Канна"), самостійно визначила митну вартість транспортного засобу за першим (основним) методом, заявивши його до митного оформлення у митній декларації №UA500630/2018/003081 від 11.07.2018 року.

Відповідач вказав, що у правому підрозділі графи 43 митної декларації № UА500630/2018/003081 від 11.07.2018 року відсутня інформація про порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом, що підтверджує те, що Одеською митницею ДФС рішення про коригування митної вартості товарів за ВМД №UA500630/2018/003081 від 11.07.2018 року не приймалося.

Крім того, що у графі 44 митної декларації №UA500630/2018/003081 від 11.07.2018 року відсутнє рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів (код документа 1501 згідно з Класифікатором документів, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року №1011), що підтверджує те, що Одеська митниця ДФС не приймала рішення про визначення митної вартості товарів.

Відповідач зазначив, що уповноважена особа позивача, яка наділена правом вчиняти дії, пов'язані з проведенням митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені ОСОБА_1 (ПП "Канна") самостійно нарахувала у митній декларації №UA500630/2018/003081 від 11.07.2018 року суму митних платежів у розмірі 327923,7 грн. (в тому числі мито на транспортні засоби та шини до них, що ввозяться на територію України фізичними особами (121) - 95135,59 грн., податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України фізичними особами (128) - 213213,32 грн., акцизний податок з товарів, ввезених на митну територію України фізичними особами (185) - 19575,09 грн.), подала її до Одеської митниці ДФС, та ОСОБА_1 самостійно сплатив усі належні податки та збори, а отже у відповідності до п.54.1 ст.54, п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України, податкові зобов'язання ОСОБА_1 вважаються узгодженими та не підлягають оскарженню.

Відповідач вважав, що Одеська митниця ДФС під час здійснення митного оформлення транспортного засобу за митною декларацією №UA500630/2018/003081 від 11.07.2018 року діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача.

Також відповідач зазначив, що законодавство України не передбачає повернення помилково та/або надмірно сплачених обов'язкових платежів у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) із здійсненням судового контролю над рішеннями, діями чи бездіяльністю митних органів з питань, пов'язаних з розмитненням і справлянням митних платежів.

Заслухавши вступне слово позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що 03.07.2018 у м. Гамбург (Німеччина) у підприємства Daimler AG ОСОБА_1 на підставі договору №08219GA111 від 18.06.2018 року було придбано автомобіль легковий марки Mercedes-Benz, модель E200d, кузов НОМЕР_3, двигун дизельний об'ємом 1950 см³, 2017 року випуску, за продажною ціною 30990Євро, яка складається з ціни, встановленої в місці продажу - 26042,02 Євро та податку з обороту (19%) - 4947,98 Євро (а.с. 10-17).

Всього підприємству Daimler AG позивачем було сплачено 30990,00 Євро, що підтверджується квитанцію № 66928 про отримання грошових коштів від 03.07.2018року (а.с. 20-21).

05.07.2018 року декларантом позивача ПП "КАННА" до Одеської митниці ДФС подано попередню митну декларацію типу ІМ 40 ЕЕ №UA500630/2018/002951, у якій декларантом задекларовано товар: "ЛЕГКОВИЙ АВТОМОБІЛЬ ПАСАЖИРСЬКИЙ БУВШИЙ У КОРИСТУВАННІ: Марка згідно з довідником - MERCEDES-BENZ, Модель згідно з довідником - Е 200 D. Ідентифікаційний № НОМЕР_3. Виробник - "DAIMLER AG", Німеччина (DE). Тип двигуна - дизельний з робочим об'ємом циліндрів 1950 см³/110 кВт/150 к.с, з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем). Номер двигуна - не визначений. Тип кузова - седан, призначений для перевезення людей, кількість місць, уключаючи місце водія - 5, кількість дверей - 4. Колір - сірий. Категорія - МІ. Колісна формула - 2x4, привід - задній. Календарний рік виготовлення - 26.06.2017 року. Модельний рік виготовлення - 2017." Код товару згідно з УКТ ЗЕД - НОМЕР_1. Ціна товару - 26042 Євро (а.с. 151-152).

Для здійснення митного оформлення товару позивача, його декларантом ПП "КАННА" до Одеської митниці ДФС подано додаткову митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ №UA500630/2018/003081 від 11.07.2018 року, у якій декларантом задекларовано товар: "ЛЕГКОВИЙ АВТОМОБІЛЬ ПАСАЖИРСЬКИЙ БУВШИЙ У КОРИСТУВАННІ: Марка згідно з довідником - MERCEDES-BENZ, Модель згідно з довідником - Е 200 D. Ідентифікаційний № НОМЕР_3. Виробник - "DAIMLER AG", Німеччина (DE). Тип двигуна - дизельний з робочим об'ємом циліндрів 1950 см³/110 кВт/150 к.с, з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем). Номер двигуна - не визначений. Тип кузова - седан, призначений для перевезення людей, кількість місць, уключаючи місце водія - 5, кількість дверей - 4. Колір - сірий. Категорія - МІ. Колісна формула - 2x4, привід - задній. Календарний рік виготовлення - 26.06.2017 року. Модельний рік виготовлення - 2017." Код товару згідно з УКТ ЗЕД - НОМЕР_1. Ціна товару - 30990 Євро (а.с. 46-47).

Судом встановлено, що для митного оформлення автомобіля за ВМД UA500630/2018/003081 від 11.07.2018 року позивачем були сплачені митні платежі у загальній сумі 329600,00 грн. з урахуванням загальної вартості автомобілю у валюті в сумі 30990,00 Євро (956128,88 грн.).

Сплата вказаної суми підтверджується меморіальним ордером №8960648/18 від 02.07.2018 на суму 280000,00 грн. (а.с. 32). Крім того, 10.07.2018 року позивачем були додатково сплачені митні платежі у сумі 49600,00 грн., що підтверджується відповідною квитанцією №9033501/18 від 10.07.2018 року (а.с. 33).

25.07.2018 року позивач подав до Одеської митниці ДФС заяву про повернення помилково сплачених коштів, в якій зазначив, що ним було помилково сплачено зайві платежі на суму 49600 грн. Позивач просив Одеську митницю ДФС підготувати висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, передати висновок для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України (а.с. 35).

30.07.2018 року позивач подав до Одеської митниці ДФС доповнення до заяви про повернення помилково сплачених коштів від 25.07.2018 року (а.с. 36).

Листом від 23.08.2018 року за №4100/10/15-70-19-01 Одеська митниця ДФС повідомила позивача, що за митною декларацією від 11.07.2018 року №UA500630/2018/003081 декларантом було самостійно визначено заявлену митну вартість товару "легковий автомобіль пасажирський бувший у користуванні - Mersedes-benz, E 200 D" за основним методом митного оформлення - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). В листі вказано, що до митного оформлення за МД від 11.07.2018 року №UA500630/2018/003081 декларантом було надано рахунок від 04.07.2018 року №2219022802, в якому зазначено вартість транспортного засобу - 30990 Євро. В огляду на викладене, Одеська митниця ДФС повідомила позивачу, що підстави для повернення помилково та/або надмірно сплачених до бюджету митних платежів за його заявою відсутні (а.с. 37).

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно п.2 ч.2 ст.52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до ч.1 ст.257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Згідно ч.8 ст.257 Митного кодексу України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів:

1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення;

2) відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору;

3) відомості про найменування країн відправлення та призначення;

4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери;

5) відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів;

6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про застосування заходів гарантування їх сплати: а) ставки митних платежів; б) застосування пільг зі сплати митних платежів; в) суми митних платежів; г) офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки, визначений відповідно до статті 3^-1 цього Кодексу; ґ) спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів; д) спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати);

7) відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови;

8) відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України;

9) відомості про документи, передбачені частиною третьою статті 335 цього Кодексу;

10) довідковий номер декларації (за бажанням декларанта).

Згідно ч.8 ст.264 Митного кодексу України, з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Відповідно до ч.8 ст.265 Митного кодексу України, декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені.

Згідно ч.1 ст.295 Митного кодексу України, митні платежі нараховуються декларантом або іншими особами, на яких покладено обов'язок із сплати митних платежів, самостійно, крім випадків, якщо обов'язок щодо нарахування митних платежів відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України покладається на органи доходів і зборів.

Згідно ч.1 ст.43 Податкового кодексу України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст.301 Митного кодексу України, повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Згідно ч.5 ст.301 Митного кодексу України, повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо: 1) законом передбачено повернення сум сплаченого мита при поміщенні товарів у митний режим реімпорту або у митний режим реекспорту відповідно до розділу V цього Кодексу, а також в інших випадках, визначених цим Кодексом;

2) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, здійснюється зміна раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при поміщенні товарів у новий митний режим, є меншими, ніж суми митних платежів, сплачених при поміщенні їх у попередній митний режим;

3) відновлюється режим найбільшого сприяння, вільної торгівлі;

4) митну декларацію змінено або визнано недійсною;

5) у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (крім операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності) і повертаються протягом строку, визначеного підпунктом "а" пункту 3 частини другої статті 78 цього Кодексу;

6) платником податків подано органу доходів і зборів документи, які підтверджують наявність у нього на день подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.

Відповідно до ч.6 ст.301 Митного кодексу України, повернення сум митних платежів у випадках, передбачених частиною п'ятою цієї статті, здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

Згідно ч.1 ст.269 Митного кодексу України, відповідно до положень цієї статті за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу органу доходів і зборів відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені або митна декларація може бути відкликана. У разі відмови у наданні такого дозволу орган доходів і зборів зобов'язаний невідкладно, письмово або в електронному вигляді, повідомити декларанта про причини і підстави такої відмови.

Відповідно до ч.2 ст.269 Митного кодексу України, внесення змін до митної декларації, прийнятої органом доходів і зборів, допускається до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення. Зміни повинні стосуватися лише товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у митній декларації.

Зі змісту митної декларації №UA500630/2018/003081 від 11.07.2018 року вбачається, що декларантом позивача самостійно зазначені відомості про митну вартість транспортного засобу - 951355,91 грн. (графа 42 «Ціна товару» - 30990 Євро).

При цьому, Одеською митницею ДФС не приймалося рішення про коригування митної вартості товарів відносно транспортного засобу MERCEDES-BENZ, модель Е 200 D, ідентифікаційний № WDD2130131А28762, який був заявлений до митною оформлений за митною декларацією №UA500630/2018/003081 від 11.07.2018 року.

Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України визначено, що митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючиму органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Таким чином, уповноважена особа позивача, яка наділена правом вчиняти дії, пов'язані з проведенням митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені ОСОБА_1 (ПП "Канна") самостійно нарахувала у митній декларації №UА500630/2018/003081 від 11.07.2018 року суму митних платежів у розмірі 327923,7 грн. (в тому числі мито на транспортні засоби, що ввозяться на територію України фізичними особами (121) - 95135,59 грн., податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України фізичними особами (128) - 213213,32 грн., акцизний податок з товарів, ввезених на митну територію України фізичними особами (185) - 19575,09 грн.), подала її до Одеської митниці ДФС та ОСОБА_1 самостійно сплатив усі належні податки та збори, а отже у відповідності до п.54.1 ст.54, п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України, податкові зобов'язання ОСОБА_1 вважаються узгодженими та не підлягають оскарженню.

З аналізу вказаних вище положень ст.301 Митного кодексу України вбачається, що частина 1 вказаної статті містить загальну норму щодо повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Частина 3 вказаної статті містить відсилання до порядку повернення таких платежів, який встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Частини 2, 4 ст.301 Митного кодексу України стосуються випадків виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів митним органом та надмірної сплати цих платежів внаслідок помилки посадових осіб органу доходів і зборів.

Оскільки відповідач самостійно не виявляв факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів та помилки не припускався, частини 2, 4 ст.301 Митного кодексу України спірні правовідносини між сторонами не регулює.

Інші випадки, в яких також здійснюється повернення сум відповідних митних платежів, містяться у ч.5 ст.301 Митного кодексу України, що наведена судом вище.

Як підтвердив суду позивач у судовому засіданні, жодний з перелічених у пунктах 1-6 частини 5 ст.301 Митного кодексу України випадків не існував на момент звернення позивача до Одеської митниці ДФС з заявами від 25.07.2018 року та 30.07.2018 року про повернення помилково сплачених коштів. У тому числі позивач не звертався до митного органу з питанням зніми митної декларації в порядку ст.269 Митного кодексу України.

Послідовність та порядок виконання дій посадовими особами митниць Державної фіскальної служби (далі - ДФС) при поверненні суб'єктам господарювання та/або фізичним особам (далі - платники податків) коштів авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митницями ДФС, та пені, у тому числі у випадках, зазначених у частинах дев'ятій, десятій статті 55, частині п'ятій статті 299, частинах третій, п'ятій статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, частині першій статті 9 глави V Додатка А до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 р.), частині третій статті 11 глави ІІ Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року визначає Порядок повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 18.07.2017 року №643.

Таким чином, Порядок №643 застосовується у випадках наявності підстав для повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, що передбачені переліченими у вказаному пункті актах законодавства, зокрема, у ч.ч. 3, 5 ст.301 Митного кодексу України та ст.43 Податкового кодексу України.

Однак судом встановлено відсутність передбачених законом підстав для повернення позивачу митних платежів у сумі 49600 грн., а тому підстави для зобов'язання відповідача підготувати висновок про повернення з державного бюджету вказаних митних платежів та передати цей висновок для виконання відповідному органу ДКС України - відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та не підлягають задоволенню, а тому в їх задоволенні належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 241-246, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2) до Одеської митниці ДФС (адреса: вул. Гайдара, 21-а, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 39441717) про зобов'язання підготувати висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та передати цей висновок для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд з одночасною подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 26 грудня 2018 року.

Суддя В.В. Андрухів

.