ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" грудня 2018 р. м. Київ

Справа № 911/1936/18

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.

при секретарі судового засідання Щербаковій В.О., розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Комунального підприємства "Реєстрація нерухомості", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Таращамолоко", про визнання недійсним договору дарування частки у статутному капіталі в частині, акту приймання - передачі частки у статутному капіталі та скасування державної реєстрації змін, за участю представників від:

позивача - ОСОБА_4 (ордер серії КС №250023 від 18.10.2018);

відповідача 1 - ОСОБА_5 (довіреність від 17.10.2018 за №781);

відповідача 2 - ОСОБА_6 (ордер серії КВ №053118 від 20.11.2018);

відповідача 3 - не з'явилися;

третьої особи - Огейчук Т.В. (довіреність від 11.12.2018)

встановив:

ОСОБА _1 (далі - ОСОБА_1.) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2.), ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3.), Комунального підприємства "Реєстрація нерухомості" (далі - КП "Реєстрація нерухомості") та просить суд:

визнати недійсним договір дарування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Таращамолоко" (далі - ТОВ "Таращамолоко") №2679 від 07.08.2018 та акту приймання - передачі частки у статутному капіталі від 07.08.2018, посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антроповим О.Ю. під реєстровим №2679, в частині, що стосується безоплатної передачі ОСОБА_2 у власність ОСОБА_3 частки у статутному капіталі ТОВ "Таращамолоко" у розмірі 7 200грн, що становить 24 % статутного капіталу товариства;

визнати недійсним акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Таращамолоко" від 07.08.2018 в частині, що стосується безоплатної передачі ОСОБА_2 у власність ОСОБА_3 частки у статутному капіталі ТОВ "Таращамолоко" у розмірі 7 200грн, що становить 24 % статутного капіталу товариства;

скасувати реєстрацію реєстраційної дії №13481070011000372 від 08.08.2018 щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, зміну складу або інформації про засновників, проведену реєстратором КП "Реєстарція нерухомості" ОСОБА_9.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення його прав як особи, що набула право власності на частку у статутному капталі ТОВ "Таращамолоко". Так, позивач стверджує, що на підставі договору купівлі-продажу 11.06.2018 придбав у ОСОБА_2 частку у статутному капіталі ТОВ "Таращамолоко", розмір якої становить 24 %. Однак, на підставі спірного договору дарування, ОСОБА_2, який вже не був власником частки у розмірі 30%, безоплатно передав у власність ОСОБА_3 частку у статутному капіталі ТОВ "Таращамолоко" у розмірі 30 % статутного капіталу товариства (т.1 а.с.4-10).

Ухвалою від 26.09.2018 судом відкрито провадження у справі, вирішено розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 19.10.2018, а також встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій (т.1 а.с.1-3).

16.10.2018 від відповідача 1 - ОСОБА_2, з дотриманням встановленого строку, надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти позову заперечує. Як вказує відповідач, про укладення договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі від свого імені представником - ОСОБА_10 на підставі довіреності він дізнався вже після того, як ознайомився з текстом позовної заяви, за якою відкрито провадження у даній справі. При цьому, відповідач вважає відповідний договір, який позивачем надано у підтвердження набуття права на частку у статутному капіталі ТОВ "Таращамолоко", таким, що не є укладеним, оскільки він нотаріально не посвідчений та зміни відповідно до договору не зареєстровані. Також, відповідач повідомив, що подав заяву про скасування довіреності на підставі якої з позивачем від його імені укладено договір, яким позивачу відчужено частку у статутному капіталі, та про припинення дії довіреності повідомив усіх учасників, у тому числі ОСОБА_10 Відповідач вважає відповідний договір таким, що укладений без дотримання переважного права на придбання відповідної частки учасниками товариства (т.1 а.с.88-92).

Відповідач у справі - ОСОБА_3 у відзиві на позов, який подано у встановлений строк, просить у його задоволенні відмовити. Відповідачка оспорює виникнення у позивача права на частку у статутному капіталі товариства, вказуючи на те, що договір купівлі-продажу від 11.06.2018, на який позивач посилається як на підставі набуття права, укладений з порушенням чинного законодавства - за відсутності волевиявлення ОСОБА_2, за припущенням відповідача 2, після скасування довіреності. Також, ОСОБА_3 вказує, що ОСОБА_2 не отримував кошти від ОСОБА_10 від відчуження частки, а розписка в отриманні коштів ОСОБА_10 від позивача є сфабрикованою (т.1 а.с.114-122).

На думку відповідачів - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, позовні вимоги заявлені безпідставно та спрямовані лише на протиправне заволодіння корпоративними правами, про що ними зазначено у поданих відзивах.

Від відповідача у справі - КП "Реєстрація нерухомості" відзиву на позов не надійшло.

Ухвалою суду від 19.10.2018 залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Таращамолоко"; відкладено підготовче засідання на 21.11.2018 (т.1 а.с.175-179).

31.10.2018 від позивача надійшла відповідь на відзиви відповідача 1 та відповідача 2 (ОСОБА_2 та ОСОБА_3.), відповідно до якої позивач вказує на безпідставність та недоведеність заперечень ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Так, позивач вказує, що:

договір укладено 11.06.2018, а розписка від 11.06.2018 підтверджує виконання п.2.2. такого договору;

на момент укладення договору від 11.06.2018 чинне законодавство не вимагало посвідчувати його нотаріально;

видача безвідкличної довіреності на момент її видачі була передбачена чинним законодавством;

ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_10 розпоряджатись часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 7200грн, що становить 24% статутного капіталу ТОВ «Таращамолоко» (т.1 а.с.189-192).

19.11.2018 від ОСОБА_2 надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач 1 зазначає, що:

- укладення договору, на який позивач посилається як на підставу виникнення прав, відбулось у інший день, що підтверджується тим, що 18.06.2018 - через сім днів після дати, яка вказана як дата укладення договору, на зборах товариства не піднімалось питання щодо укладення такого договору, при цьому, повідомлено про скасування довіреності, на підставі якої такий договір укладено;

- розписка, надана у підтвердження факту отримання грошових коштів, не може братись до уваги, оскільки складена з порушеннями, між батьком та сином, що викликає сумніви у її достовірності;

- позивач не набув прав учасника товариства оскільки рішення про внесення змін до установчих документів товариства загальними зборами не приймалось;

- довіреність на ім'я ОСОБА_10 помилково містить слово «безвідклична» (т.1 а.с.211-214).

Ухвалою від 21.11.2018, яка занесена до протоколу підготовчого засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 14.12.2018 (т.1 а.с.237-240).

14.12.2018 позивачем подано заяву про зменшення витрат відповідача - ОСОБА_3 на професійну правничу допомогу (т.2 а.с.11-12) та заяву про намір подати докази понесення судових витрат на професійну правничу допомогу протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (т.2 а.с.13-14).

14.12.2018 в судовому засіданні оголошено перерву до 27.12.2018, про що прийнято ухвалу, занесені до протоколу судового засідання (т.2 а.с.16-18).

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, представники відповідачів 1,2 та третьої особи просили у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши зібрані у справі докази суд встановив наступні обставини.

07.08.2018 між ОСОБА_11 (дарувальник), ОСОБА_2 (дарувальник) та ОСОБА_3 (обдаровувана) укладено договір дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Таращамолоко" (далі - договір дарування) (т.1 а.с.97-98).

Відповідно до умов договору дарування, дарувальник - ОСОБА_11 передав безоплатно у власність ОСОБА_3 частку в статутному капіталі ТОВ "Таращамолоко" у розмірі 1200,00грн, що становить 4% статутного капіталу, а дарувальник - ОСОБА_2 - у розмірі 9000,00грн, що становить 30% статутного капіталу. При цьому, за таким договором, обдаровувана - ОСОБА_3 прийняла у дар частку в статутному капіталі ТОВ «Таращамолоко» у загальному розмірі 10 200,00грн, що становить 34% статутного капіталу.

У відповідності до п. 3.1 вказаного договору дарування, право власності на предмет договору виникає у обдаровуваної з моменту прийняття його в дар, що підтверджується актом прийому-передачі частки у статутному капіталі, підписи сторін на якому нотаріально засвідчуються та який оформлюється в день підписання вказаного договору.

Такий акт підписано між ОСОБА_11, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 07.08.2018 (а.с.136).

Договір дарування та акт посвідчені нотаріально та зареєстровані у реєстрі нотаріальних дій.

На підставі відповідного договору та акту внесені зміни 08.08.2018 за №13481070011000372 КП «Реєстрація нерухомості», що вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1004384532.

У даній справі заявлені вимоги щодо визнання недійсними відповідного договору дарування та акту в частині, що стосується безоплатної передачі частки у розмірі 7200грн, що становить 24% статутного капіталу товариства, ОСОБА_2 у власність ОСОБА_3, а також скасування вказаної реєстраційної дії.

Оспорюючи дійсність договору, позивач посилався на те, що ОСОБА_2, відчужив на користь ОСОБА_3 частку у статутному капіталі ТОВ «Таращамолоко» у розмірі 7200грн, що становить 24% статутного капіталу товариства, яка йому на момент продажу не належала.

Так, 11.06.2018 між ОСОБА_2, від імені якого діяв ОСОБА_10 на підставі нотаріально посвідченої безвідкличної довіреності від 12.04.2018 №447 (далі - продавець) та ОСОБА_1 (далі - покупець) укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі (корпоративних прав) (далі - договір від 11.06.2018, договір купівлі-продажу) (т.1 а.с.26-28).

Відповідно до умов договору від 11.06.2018, продавець передає у власність покупцю за плату, а покупець оплачує та приймає у власність належну продавцю частку у статутному капіталі ТОВ "Таращамолоко" у розмірі 7200,00грн, що становить 24% статутного капіталу.

Загальний розмір статутного капіталу на дату укладення договору складає 30 000,00грн та розподілений наступним чином:

ОСОБА_11 - 1200,00, що становить 4% статутного капіталу;

ОСОБА_12 - 8400, що становить 28% статутного капіталу;

ОСОБА_2 - 9000,00грн, що становить 30% статутного капіталу;

ОСОБА_13 - 1500,00грн, що становить 5% статутного капіталу;

ОСОБА_10 - 9900,00грн, що становить 33% статутного капіталу (п.1.1 договору від 11.06.2018).

Вказаний розмір розподілу часток у статутному капіталі ТОВ "Таращамолоко" підтверджується п. 7.3 статуту ТОВ "Таращамолоко" у редакції, яка затверджена загальними зборами учасників ТОВ «Таращамолоко» від 12.04.2018 (т.1 а.с.33-37).

Отже, на момент укладення договору ОСОБА_2 належала частка у розмірі 30% статутного капіталу товариства, частина якої, а саме 24% відчужувалась на підставі договору купівлі-продажу.

Згідно п. 2.1 договору купівлі-продажу, продаж корпоративних прав вчиняється за 7200,00грн. Відповідно до п. 2.2 такого договору визначено, що грошові кошти у розмірі 7200,00грн сплачені покупцем представнику продавця до моменту укладення вказаного договору і підписанням вказаного договору продавець підтверджує факт розрахунку.

У відповідності до п. 3.1 договору, з моменту укладення договору покупець набуває усіх прав учасника товариства, відповідно до чинного законодавства України та установчих документів.

У відповідності до п. 5.2 договору, договір набуває чинності з моментом його підписання сторонами.

Зазначений договір від імені ОСОБА_2 укладено ОСОБА_10 на підставі довіреності, відповідно до якої ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_10 на представництво інтересів з будь-яких питань, що стосуються ОСОБА_2 як учасника ТОВ «Таращамолоко» з правом розпоряджатися частиною належної такій особі частки у статутному капіталі товариства розмірі 7200грн, що становить 24% статутного капіталу товариства, зокрема: укладати та підписувати договори купівлі-продажу належної такій особі частки (корпоративних прав) у статутному капіталі (фонді) товариства на умовах на розсуд представника, виходу в установленому порядку із складу учасників товариства, подання заяви про вихід із складу учасників товариства тощо. Вказаною довіреністю ОСОБА_10 надано, зокрема, право одержувати належні грошові кошти від продажу частки статутного капіталу, розписуватися на договорі купівлі-продажу частки у статутному капіталі (фонді) товариства. Відповідна довіреність, як у ній зазначено, є безвідкличною і надана без права передоручення строком на дев'ять років.

Довіреність посвідчена нотаріально, зареєстрована у реєстрі за №447 та внесена до Єдиного реєстру довіреностей 12.04.2018, про що свідчить витяг (т.1 а.с.31).

Оригінали вказаної довіреності та розписки, надані позивачем за клопотанням відповідача - ОСОБА_3, оглянуті в судовому засіданні.

На підтвердження отримання грошових коштів у розмірі 7200грн від покупця - ОСОБА_1 продавцем - ОСОБА_2, від імені якого діяв ОСОБА_10, надано розписку від 11.06.2018 (т.1 а.с.29).

Посилаючись на відповідний договір купівлі-продажу, позивач вказує на те, що набув право власності на частку у ТОВ «Таращамолоко» у розмірі 7200грн, що становить 24% статутного капіталу товариства, що не визнається відповідачами 1,2 та третьою особою, які вважають, що такий договір не відповідає чинному законодавству.

Між тим, згідно ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, чинне законодавство встановлює презумпцію правомірності правочину.

При цьому, за змістом ч.2 ст.202 ЦК України, договір є правочином.

Доказів того, що чинне законодавство прямо встановлює, що укладений договір купівлі-продажу є недійсним, або такий договір визнано недійсним судом жодним із відповідачів або будь-яким із учасників не надано.

Також, вважаючи, що відповідний договір не є підставою для виникнення прав на частку у статутному капіталі ТОВ «Таращамолоко», відповідачі вказували, що позивач мав запропонувати її іншим учасникам товариства, які мають переважне право на її придбання.

Станом на момент укладення договору купівлі-продажу від 11.06.2018 відносини між учасниками товариства з обмеженою відповідальністю регулювались нормами Закону «Про господарські товариства», який визначав поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права і обов'язки їх учасників та засновників. При цьому, Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» набрав чинності 17.06.2018 - після укладення договору купівлі-продажу і його норми не регулюють відносини сторін за договором купівлі-продажу.

Згідно ст. 4 Закону України «Про господарські товариства», акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі статуту.

У відповідності до ст. 10 вищевказаного Закону (в редакції на момент укладення договору купівлі-продажу), учасники товариства мають право, здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Як визначено ч.1 ст.51 Закону, установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у статті 4 цього Закону, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів, розмір і порядок формування резервного фонду, порядок передання (переходу) часток у статутному фонді.

Відповідно до ст. 53 Закону України «Про господарські товариства», учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства; відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Отже, відчуження частки допускається третім особам за умови, що інше не встановлено статутом товариства.

При цьому, п. 6.3 статуту ТОВ «Таращамолоко» (у редакції, чинній на момент укладення відповідного договору) визначено, що учасник товариства має право відступити свою частку або долю частки третім особам; якщо частка або її частина переходить третій особі, то до цієї особи переходить всі права і обов'язки, що належали учаснику, який її уступив.

Таким чином, статут ТОВ «Таращамолоко» дозволяє відчужувати частку учасником товариства третій особам. При цьому, положення про перехід прав і обов'язків учасника до набувача включені до статуту вже з урахуванням змін у чинному законодавстві, що набирали чинності пізніше затвердження відповідної редакції статуту та укладення договору купівлі-продажу.

Як визначено ч.3 ст.53 Закону України «Про господарські товариства», учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права; купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам; якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.

Доказів того, що частка товариства була перед відчуженням за договором купівлі-продажу від 11.06.2018 запропонована для продажу учасникам ТОВ «Таращамолоко» не надано, однак, сама по собі відповідна обставина не тягне за собою недійсність договору купівлі-продажу, оскільки такий наслідок прямо не передбачений чинним законодавством.

Так, інші учасники товариства, у разі, якщо вважають, що їх право на переважну купівлю частки порушуються, мають право заявити відповідні вимоги про переведення на них прав і обов'язків покупця за договором купівлі-продажу від 11.06.2018 за аналогією з нормою ч.3 ст. 362 ЦК України (див п. 31 постанови пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»).

Між тим, доказів звернення з відповідним позовом щодо переведення прав і обов'язків покупця на час розгляду спору у даній справі не надано.

В силу ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Також, відповідачі вказували на відсутність у ОСОБА_2 волевиявлення на відчуження частки ОСОБА_1 при укладенні договору 11.06.2018.

Між тим, наявність волевиявлення підтверджується довіреністю, яка видана ОСОБА_10, що діяв від імені ОСОБА_2 при укладенні договору.

Така довіреність скасована ОСОБА_2 лише 13.06.2018 за його заявою (т.1 а.с.93), що підтверджується витягом №36727999 про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей (т.1 а.с.94).

В силу чч.1,3 ст.237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Як визначено ст..239 ЦК України, правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

В силу чч.1,3 ст.244 ЦК України, представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю; довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами; довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

За таких обставин, діючи у межах повноважень, визначених довіреністю, ОСОБА_10 набув, змінив та припинив права ОСОБА_2

Посилання відповідачів на те, що відповідний договір від імені ОСОБА_2, укладено ОСОБА_10, який є батьком покупця - ОСОБА_1, не впливає на оцінку правовідносин.

Так, згідно ст.238 ЦК України, представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє; представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє; представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

ОСОБА_10 не вчиняв правочин у своїх інтересах, він не уклав договір купівлі-продажу від 11.06.2018 будучи представником одночасно ОСОБА_1; судом не встановлено інших обставин, які виключають укладення договору купівлі-продажу від 11.06.2018 ОСОБА_10 від імені ОСОБА_2

Також, не можуть бути прийняті до уваги доводи відповідачів, про те, що представник - ОСОБА_10 не передав ОСОБА_2 грошові кошти, отримані за договором купівлі-продажу від 11.06.2018, оскільки у випадку наявності такої обставини ОСОБА_2, може вимагати у ОСОБА_1 надати все те, що отримано за договором. Поряд з цим, не виконання відповідних зобов'язань педставника не тягне за собою недійсність договору купівлі-продажу

Посилання відповідача - ОСОБА_2 на повідомлення всіх учасників про скасування довіреності на зборах учасників товариства від 18.06.2018 (т.1, а.с.99), не змінює того факту, що довіреність, на підставі якої діяв ОСОБА_10, при укладенні договору купівлі-продажу від 11.06.2018 від імені ОСОБА_2, скасована після укладення договору, отже, - за наявності повноважень у представника.

Відповідачі, окрім того, висловлювали припущення, що відповідний договір укладено пізніше дати, яка зазначена на ньому як дата укладення договору. Однак, відповідні твердження доказами не підтвердженні, а позивач відповідний факт не визнає.

В силу ч1 ст.73 ГПК України, наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи встановлюється судом на підставі доказів.

Як визначено чч.1.2 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Також, безпідставні і посилання відповідачів на те, що відповідний договір купівлі-продажу мав бути посвідчений нотаріально, оскільки чинне на момент укладення такого договору законодавство не передбачало для відповідного договору обов'язкової нотаріальної форми.

Так, як визначено ч.1 ст.209 ЦК України, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

На момент укладення договору купівлі-продажу від 11.06.2018 право власності на частку в статутному капіталі ТОВ у третьої особи виникало з моменту укладення договору, якщо інше не встановлено домовленістю сторін. При цьому, набуття права власності на частку в статутному капіталі надавало третій особі право на вступ до ТОВ.

Право участі у ТОВ є особистим немайновим правом, а отже, автоматичного набуття статусу учасника товариства у зв'язку з набуттям третьою особою права власності на частку в статутному капіталі не відбувалось на момент укладення договору купівлі-продажу від 11.06.2018 і право безпосередньої участі у товаристві третя особа набувала лише з моменту вступу до товариства, що відбувалось одночасно з прийняттям відповідного рішення загальними зборами товариства.

При цьому, закон не пов'язував момент виникнення права участі у товаристві з обмеженою відповідальністю з моментом державної реєстрації відповідних змін у складі учасників товариства з обмеженою відповідальністю, хоча відповідні зміни у складі засновників, за змістом ст.89 ЦК України, підлягали включенню до єдиного державного реєстру.

Правові наслідки наявності або відсутності відповідних відомостей у Єдиному державному реєстрі визначались ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" та ч.5 ст.89 ЦК України.

Доказів того, що загальні збори ТОВ «Таращамолоко» прийняли рішення про вступ ОСОБА_1 до товариства, у зв'язку з набуття ним права на частку, не надано. Таким чином, набувши право на частку у товариству, позивач не набув прав учасника товариства, на що вказували відповідачі і з чим суд погоджується, однак, це не виключає його майнового права власності на частку, набуту за договором купівлі-продажу.

В силу ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ч.1 ст.334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договором купівлі-продажу його сторони визначили, що покупець набуває усіх прав учасника товариства. Між тим, відповідна умова на момент укладення договору - 11.06.2018 не відповідала чинному законодавству і з моменту укладення такого договору позивач міг набути лише майнових прав на частку.

Відповідні зміни щодо складу учасників до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, як вказує позивач та не спростовано іншими учасниками, не внесені до набрання чинності нормами, які встановлюють інші правила.

Таким чином, станом на 07.08.2018 дату укладення договору дарування та складання акту від 07.08.2018 приймання-передачі частки відповідач 1 вже не був власником частки у розмірі 30%, оскільки 24% у статутному капіталі товариства ним 11.06.2018 вже були відчужені позивачу, який не набув прав учасника ТОВ «Таращамолоко».

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог у даній справі в частині визнання недійсним договору від 07.08.2018 дарування у статутному капіталі ТОВ "Таращамолоко", який зареєстровано у реєстрі за 2679, в частині безоплатної передачі ОСОБА_2 у власність ОСОБА_3 частки в статутному капіталі у розмірі 7200,00грн, що становить 24% статутного капіталу.

При цьому, суд виходив також з положень ст..217 ЦК України, відповідно до якої недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Крім того, відповідно до пп. «ґ» п.3 ч.5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю (далі в цій частині - товариство) подається, зокрема, акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства. Справжність підписів на документі, зазначеному в підпункті "ґ" цієї частини, засвідчується нотаріально.

Отже, передача частки за актом приймання-передачі та надання для реєстрації акту є самостійною підставою для зміни відомостей про розмір статутного капіталу, розмір часток чи складу учасників.

Згідно ч. 2 ст. 5 ГПК України, у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону

Враховуючи визнання недійсним договору дарування від 07.08.2018 в частині безоплатної передачі ОСОБА_2 ОСОБА_3 частки у статутному капіталі ТОВ «Таращамолоко» у розмірі 7200,00грн, що становить 24% статутного капіталу, а також передбаченої чинним законодавством можливості реєстрації змін у складі учасників, розмірі часток у статутному капіталі на підставі лише нотаріально посвідченого акту прийому-передачі, суд приходить до висновку про можливість визнання недійсним і вказаного акту у відповідній в частині безоплатної передачі ОСОБА_2 у власність ОСОБА_3 частки в статутному капіталі ТОВ "Таращамолоко" у розмірі 7200,00грн, що становить 24% статутного капіталу.

Крім того, реєстрація змін у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №13481070011000372 від 08.08.2018, проведена реєстратором Комунального підприємства "Реєстрація нерухомості", є похідною від укладення договору та передачі частки за актом, тому також підлягає скасуванню.

Щодо розподілу судових витрат по сплаті судового збору, суд зазначає про наступне.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як визначено ч.9 ст.129 ЦК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Зважаючи на те, що спір у даній справі виник внаслідок відчуження ОСОБА_2 частки, яка йому вже не належала, суд вважає правильним покласти на такого відповідача понесені позивачем витрати у вигляді оплати позову судовим збором у розмірі 5286грн.

Щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, які позивач заявляв до стягнення, орієнтовно вказуючи їх розмір - 28 000грн.

14.12.2018 від позивача надійшла заява про намір подати докази про здійсненні судові витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу протягом 5 днів після ухвалення рішення суду; вказана заява підтримана представником позивача в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог; для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання.

Таким чином, суд призначає судове засідання для вирішення питання про судові витрати (в частині витрат на правову допомогу) та, відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України, встановлює відповідачу строк для подання відповідних доказів - протягом п'яти днів після ухвалення рішення у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 121, 129, 221, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір дарування у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Таращамолоко" (09500, Київська обл., м. Тараща, вул. Видна, буд. 4, ідентифікаційний код 25301978), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антроповим О.Ю. під реєстраційним номером 2679 від 07.08.2018, в частині безоплатної передачі ОСОБА_2 (АДРЕСА_4; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) у власність ОСОБА_3 (04073, АДРЕСА_2; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Таращамолоко" у розмірі 7200,00грн, що становить 24% статутного капіталу.

3. Визнати недійсним акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Таращамолоко» від 07.08.2018 в частині безоплатної передачі ОСОБА_2 у власність ОСОБА_3 частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Таращамолоко" у розмірі 7200,00грн, що становить 24% статутного капіталу.

4. Скасувати реєстрацію внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, зміні складу або інформації про засновників, за №13481070011000372 від 08.08.2018, проведену реєстратором Комунального підприємства "Реєстрація нерухомості" (08141, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Святопетрівське, вул. Володимирська, 2б; ідентифікаційний код 42011093) ОСОБА_9.

5. Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_4; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_5; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) 5286грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

6. Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати (в частині витрат на професійну правничу допомогу) на 16:30 09.01.2019. Засідання відбудеться у приміщення Господарського суду Київської області за адресою: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 16/108; явка учасників не обов'язкова.

7. Позивачу - протягом 5 днів з дня ухвалення рішення у цій справі надати докази понесення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, визначеному ст.257 ГПК України, з урахування підпункту 17.5 пункту 17 ч.1 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення складено 08.01.2019.

Суддя А.Р. Ейвазова