^{_____________________________________________________________________________________________________________________}

Справа № 520/19189/18

Провадження № 2-а/520/531/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2018 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Салтан Л.В.

за участю секретаря Дідур В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

03 грудня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Одеса з адміністративним позовом до ОСОБА_2 державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанову № 614 від 30 серпня 2016 року по справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що постанова є незаконною та необґрунтованою, оскільки позивач не була повідомлена належним чином, та на момент проведення перевірки, реконструкції квартири не здійснювалось.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала адміністративний позов.

Представник відповідача ОСОБА_2 державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області заперечив проти задоволення адміністративного позову, посилаючись на те, що ОСОБА_1 відмовлялась від отримання документів, про що були зроблені відповідні акти,

Суд, дослідивши надані докази, вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що постановою № 614 від 30 серпня 2016 року визнано ОСОБА_1 винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 96 КУпАП.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність», для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури, додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ № 553 від 23 травня 2011 року, Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об’єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією щодо створення об'єкта будівництва.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

-подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

-необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об’єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання Зазначених документів;

-виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

-перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

-вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекцїї щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;

- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

-вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Згідно зі ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: безперешкодного доступу до місць будівництва об’єктів; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов’язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Отже, головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок ОСОБА_2 Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області ОСОБА_3, на підставі наказу ДАБІ України № 976 від 08 вересня 2015 року, звернення ОСОБА_4 від 11 серпня 2016 року та направлення для проведення позапланової перевірки від 17 серпня 2016 року № 1642 було проведено позапланову перевірку дотримання суб’єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об’єкті за адресою: АДРЕСА_1 а.

Перевірка проводилась у присутності замовника будівництва ОСОБА_1, якій було пред’явлено направлення на проведення перевірки та посвідчення головного інспектора.

Головним Інспектором було складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 17 серпня 2016 року, в якому зазначено наступне.

Відповідно до ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт»:реконструкція – це перебудова житлового будинку з метою поліпшення умов проживання, експлуатації, зміни кількості житлових квартир, загальної і житлової площі тощо у зв’язку зі зміною геометричних розмірів, функціонального призначення, зміною окремих конструкцій, їх елементів, основних техніко-економічних показників;капітальний ремонт - це ремонт житлового будинку з метою відновлення його ресурсу з зміною за необхідності конструктивних та огороджувальних елементів, систем інженерного обладнання, а також поліпшення його експлуатаційних показників;надбудова - вид реконструкції, при якій збільшується площа житлового будинку шляхом улаштування над його верхнім поверхом одного або кількох додаткових поверхів.

Під час виїзду на місце зафіксовано виконання будівельних робіт з реконструкції вищевказаної квартири шляхом надбудови другого поверху. Виявлені факти підтверджуються фотофіксацією.

В ході перевірки встановлено, що вищевказана квартира, яка в цілому складається з двох житлових кімнат та приміщень, житловою площею 21,6 м. кв, загальною площею 34,8 м. кв, що становить 17/100 частин домоволодіння за вищевказаною адресою, належить ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 27 липня 2013 року.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»:

Забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва;

Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів;

Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону;

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації;

Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

1)затвердження проектної документації;

2)виконання підготовчих та будівельних робіт;

3)прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

4)реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» основними складовими вихідних даних є:

-містобудівні умови та обмеження;

-технічні умови;

-завдання на проектування.

У Законі України «Про архітектурну діяльність»:проект - документація для будівництва об'єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об'єкта архітектури, та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил;завдання на проектування - документ, у якому містяться обґрунтовані в межах законодавства вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень та властивостей об'єкта архітектури, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і який складається відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, технічних умов;

погодження проекту - процедура встановлення відповідності проектних рішень вихідним даним на проектування;експертиза - діяльність фахівців-експертів, які мають відповідні кваліфікаційні сертифікати і за дорученням замовника надають звіти щодо відповідності проектних рішень вимогам законодавства, державним нормам, стандартам, будівельним нормам і правилам та які несуть відповідальність за достовірність наданих звітів.

Відповідно до п. 3.2 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад зміст проектної документації на будівництво»:будівництво - це нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об’єктів будівництва.

Відповідно до статей 36, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 за № 466, та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04. 2011 № 461 встановлено декларативний принцип на отримання права на виконання підготовчих робіт і будівельних робіт та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до І - III категорій складності. При цьому, замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання будівельних робіт будівельних робіт на об'єктах, що належать до І-ІІІ категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Однак до ОСОБА_2 ДАБІ в Одеській області звернень від ОСОБА_1 щодо набуття права на виконання будівельних робіт за вказаною адресою не надходило.

Відповідно до даних Єдиного реєстру отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об’єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів відомості щодо реєстрації дозвільних документів на проведення будівельних робіт за вказаною адресою у Держархбудінспекції відсутні.

Таким чином, ОСОБА_1 виконані будівельні роботи з реконструкції квартири за адресою: АДРЕСА_2 у м. Одеса без права на їх виконання, чим порушено ч. 1 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 вищезазначений об’єкт будівництва віднесено інспектором до II - категорії складності об’єктів будівництва.

Також, посадовою особою ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення від 17 серпня 2016 року та винесено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок виконання або дозволу на виконання будівельних робіт від 17 серпня2016 року.

Від отримання та підпису вищезазначених документів ОСОБА_1 відмовилась, про що інспектором був зроблений відповідний запис у складених матеріалах перевірки.

Складені Головним Інспектором акт, протокол та припис від 17 серпня 2016 року разом з супровідним листом від 17 серпня 2016 року № 1015-01/11-13893 були направлені на адресу проживання позивача, яка зазначена у складених матеріалах перевірки, засобами поштового зв’язку «Укрпошта» 18 серпня 2016 року, про що свідчить копія чека поштового відправлення № 6501208238214. Дану адресу інспектору повідомила ОСОБА_1, як адресу її проживання та листування, тому матеріали перевірки були направлені саме на адресу: АДРЕСА_3.

Саме цю адресу зазначено головним інспектором в протоколі та постанові, як місце проживання ОСОБА_1

Таким чином, з отриманого ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення від 17 серпня 2016 року вона була заздалегідь повідомлена про дату та час розгляду справи, тому твердження позивача у поданому позові не відповідають дійсності.

При цьому, від позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 не надходило жодних заперечень, зауважень або клопотань щодо проведеної позапланової перевірки на об’єкті.

Розглянувши матеріали перевірки та надані ОСОБА_1 копії документів, 30 серпня 2016 року Головним Інспектором була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення № 614, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 96 КУпАП та накладено штраф у розмірі 8500 грн. 00 коп.

Оскільки на розгляд справи ОСОБА_1 не з’явилась, копію постанови було направлено н адресу її проживання, яка зазначена в матеріалах справи засобами поштового зв’язку ОСОБА_5 «Укрпошта» 31 серпня 2016 року, про що свідчить поштова квитанція № 6501208280598.

Таким чином, посадова особа ОСОБА_2 діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачено нормами діючого законодавства.

Крім того, у своєму адміністративному позові позивачем не наведено жодних спростовуючих фактів, щодо встановлених за результатами перевірки порушень містобудівного законодавства.

Щодо нібито порушення відповідачем процедури проведення перевірки, допущення технічних помилок у постанові, то, відповідно до роз’яснення Президій Вищого арбітражного суду України N 02-5/35 від 26 січня 2000 року, недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, може бути підставою для визнання такого акта недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта. Якщо ж акт в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірним по суті, то окремі порушення встановленої процедури прийняття акта не можуть бути підставою для визнання його недійсним, якщо інше не передбачено законодавством.

Схожа правова позиція викладена, також, у постанові Вищого адміністративного суду України від 23 квітня 2014 року № К/800/2118/14 (№ 367/4085/13-а), крім того, колегія судців звертає увагу на те, що порушення процедури здійснення перевірки та притягнення суб’єкта будівництва до відповідальності не може бути підставою для звільнення позивача від сплати відповідних штрафних санкцій у випадку, якщо порушення ним вимог будівельного законодавства підтверджено належними та допустимими доказами.

Виходячи з вищевикладеного, перевірка дотримання вимог чинного законодавства на об’єкті будівництва є правомірною та такою, що була проведена ОСОБА_2 Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області з дотриманням вимог чинного законодавства в сфері містобудівної діяльності, постанова про адміністративне правопорушення винесена Інспектором з законних підстав

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Суд дійшов висновку, що спірна постанова ОСОБА_2 державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області є законною та обґрунтованою, у зв’язку з чим у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 77, 241-246, 160 - 163, 286, 293, 295 КАС України, ст. 36, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови № 614 від 30 серпня 2016 року - відмовити.

Рішення може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Київського районного суду міста Одеси протягом десяти днів з моменту проголошення рішення. Особи, які брали участь, але не були присутні у судовому засіданні, можуть оскаржити постанову протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Головуючий Салтан Л. В.