ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.12.2018 м. Ужгород Справа № 907/549/18

Господарський суд Закарпатської області у складі

головуючого судді Васьковського О.В.,

розглянувши матеріали справи №907/549/18

за позовом Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м.Ужгород

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Данко”, м. Ужгород

про визнання договору оренди землі укладеним, у відповідності до ст. 188

ГК України

За участю секретаря судового засідання Дергачової Ю.А.

Представники :

від позивача — ОСОБА_1М.(дов. №26.01-10/05 від 02.01.18)

від відповідача – ОСОБА_2 (дов. від 11.09.2018)

СУТЬ СПОРУ: визнання договору оренди землі №1995 від 10 липня 2018 року між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю «Данко» укладеним, у відповідності до ст. 188 ГК України

Департамент міського господарства Ужгородської міської ради звернувся до суду з позовом про врегулювання переддоговірного спору стосовно укладення договору оренди землі. Пояснив, що підставою для звернення до суду послужило підписання відповідачем примірника Договору оренди землі №1995 від 10.07.2018 року разом з протоколом розбіжностей від 27.08.2018 року в частині пунктів 14 та 40 Договору, з якими позивач погодитись не може. Наголосив, що Постановою КМУ від 03.03.2004 р. № 220 "Про затвердження типового договору оренди землі" затверджено типовий договір оренди землі, в який Постановою КМУ від 22.11.2017 р. № 890 "Про внесення змін до деяких постанов КМУ" до п. 11, 13, 14, 21, 29, 31, 39, 43 було внесені зміни. Згідно з внесеними змінами пункт 14 повинен бути викладений в такій редакції: "п. 14. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором: у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100% річної орендної плати, встановленої цим договором; стягується пеня у розмірі _відсотків несплаченої суми за кожний день прострочення". Вказаною редакцією п. 14 Типового договору оренди землі, окрім штрафу передбачено стягнення з орендаря пені за несвоєчасне внесення орендної плати за землю за кожен день прострочення, розмір у відсотках якої повинен встановлюватись в договорі оренди землі.

Крім того, пунктом 43 типової форми договору оренди землі визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Таким чином вважає, що порядок передачі об’єкта оренди, не виключає можливості передачі земельної ділянки одночасно з підписанням та набранням чинності договору оренди землі. Наголосив, що фактичним користувачем спірної земельної ділянки є ТзДВ «Данко», яке здійснює її використання (наразі без правовстановлюючих документів), оскільки відповідач є власником будівлі адмінбудинку літ. 1, склади літ.2,3,4,5, по вул. Приладобудівників, буд. 3 відповідно до свідоцтва про право власності, виданого на підставі рішення виконавчого комітету 27.08.2003 року № 203. Оскільки запропоновані відповідачем у протоколі розбіжностей умови не можуть бути погоджені департаментом, спір передано на розгляд до суду.

Ухвалою суду від 17.09.2018 року позовну заяву залишено без руху у зв’язку з виявленими недоліками, після усунення яких судом було відкрито провадження у справі, постановлено розглянути справу в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов (ухвала суду від 24.09.2018).

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та вважає такі необґрунтованими та безпідставними. У відзиві на позов пояснив, що проаналізувавши умови отриманого від Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради проекту договору оренди, дійшов висновку, що не може погодитися із пунктом 14 (пункт, який регулює відповідальність орендаря в разі несвоєчасної сплати орендних платежів) та пунктом 40 (пункт, який регулює порядок набрання чинності договором) запропонованої редакції договору. В зв'язку з цим, ним було направлено позивачеві ОСОБА_3 № 15 від 27 серпня 2018 року разом з підписаним примірником Договору оренди землі № 1995 від 10 липня 2018 року та Протоколом розбіжностей № 1 до Договору оренди землі № 1995 від 10 липня 2018 року із власного редакцією вказаних пунктів договору оренди. Однак листом № 735/24.01-12 від 28 серпня 2018 року позивач повідомив, що умови договору, запропоновані ТДВ «Данко» не визнаються, а протокол розбіжностей № 1 до Договору оренди землі № 1995 від 10 липня 2018 року направлений в управління правового забезпечення для врегулювання в судовому порядку. Крім того, зауважив, що у вказаному листі позивач стверджує, що товариство користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, тоді як він (відповідач) наразі є постійним користувачем земельної ділянки). Відповідач погоджується, що укладення спірного договору є обов'язковим і такий договір повинен бути укладений на основі типового, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220. Поряд з цим, наголошує, що рішенням Ужгородської міської ради № 356 від 30 серпня 2016 року затверджено Тимчасове положення про порядок надання земельних ділянок, що знаходяться в розпорядженні Ужгородської міської ради, в оренду фізичним та юридичним особам (далі - Тимчасове положення), додатком 1 до якого є Типовий договір оренди землі. Вказане рішення є чинним на момент подачі позову. Відповідно до п. 9.1. Тимчасового положення, забезпечення оформлення договорів оренди землі покладається на Департамент, згідно рішення міської ради та форми договору оренди земельної ділянки (додаток 1). За приписами ст. 144 Конституції України, ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення Ужгородської міської ради № 356 від 30 серпня 2016 року підлягає обов'язковому виконанню на відповідній території. Тому відповідачем у протоколі розбіжностей була запропонована редакція п. 14 проекту Договору оренди землі № 1995 від 10 липня 2018 року, яка відповідає змісту Типового договору оренди землі, затвердженого рішенням Ужгородської міської ради. Крім того, звертає увагу на несправедливість запропонованої позивачем редакції п. 14 договору оренди землі, яка встановлює подвійну відповідальність за невчасне внесення орендної плати за землю (одночасне стягнення штрафу і пені).

Запропоновану позивачем редакцію п. 40 Договору оренди землі також вважає неприйнятною. Вважає, що умови договору можуть застосовуватися до відносин між сторонами, які виникли до його укладення, тільки за згодою сторін, а якщо одна із сторін такої згоди не дає, набрання чинності договором має регулюватися загальними положеннями законодавства, а інша сторона не має на них наполягати. При цьому, зауважив, що на думку позивача порядок передачі об'єкта оренди не виключає можливості передачі земельної ділянки одночасно з підписанням та набранням чинності договору оренди землі. Однак, на думку відповідача, такий аргумент є недоречним, оскільки існують спеціальні законодавчі норми, які регулюють такі правовідносини і підлягають застосуванню у даному випадку. Окрім того, варто зазначити, що у відповідності до п. 9.2. Тимчасового положення, договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами повного тексту договору. Наголосив, запропонована ним у Протоколі розбіжностей до Договору оренди землі № 1995 від 10 липня 2018 року редакція п. 40 аналогічна, тій, що зазначена у Типовому договорі оренди, затвердженому Рішенням Ужгородської міської ради № 356 від 30 серпня 2016 року

Позивач у відповіді на відзив повністю не погоджується з викладеними відповідачем запереченнями. Наголосив, що в силу положень ст. 179 ГК при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. Зазначає, що зміни, які були внесені постановою КМУ від 22 листопада 2017 р. № 890 до Типової форми договору оренди землі, передбачають порядок урегулювання нарахування штрафних санкцій та встановлюють додаткову відповідальність за несплату орендної плати, що в силу наведеного вище є імперативними вимогами чинного законодавства. Рішення ради, яким затверджено Типовий договір оренди землі, на яке посилається у своїх запереченнях відповідач, було прийняте до внесення змін до постанови КМУ№ 220 від 03.03.2004 року, та в силу приписів частою 4 статті 179 Кодексу не можуть бути застосовані до укладання договору оренди землі, оскільки прямо суперечитимуть Типовій формі договору оренди землі, затвердженої уповноваженим органом державної влади. Саме тому вважає, що департаментом правомірно застосовано акт вищої юридичної сили, а саме постанову Кабінету Міністрів України, як основу для визначення умов відповідного правочину, в т.ч. й пункту 14 угоди щодо яких у сторін виник відповідний спір.

Скориставшись своїм правом, наданим статтею 631 ЦК України, врахувавши те, що фактичним користувачем земельної ділянки по вул. Приладобудівників, 3 є відповідач, який здійснює її використання з 2003 року (без правовстановлюючих документів), оскільки є власником будівлі адмінбудинку літ.1, та складів 2,3,4,5 вважає, що порядок передачі об’єкта оренди не виключає можливості передачі земельної ділянки в оренду з моменту прийняття п.1.32 рішення XXIV сесії Ужгородської міської ради VII скликання від 10.07.2018 року № 1155 «Про затвердження та відмову у затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», яким товариству з додатковою «Данко» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:23:001:0071) площею 0, 9778 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по вул. Приладобудників, 3 та передано її в оренду строком на 5 років до 10 липня 2023 року.

В установленому порядку відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, якими товариство наполягає на тому, що pа приписами ст. 144 Конституції України, ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення Ужгородської міської ради № 356 від 30 серпня 2016 року підлягає обов'язковому виконанню землекористувачем. Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 10.05.2018 у справі №908/1760/17, від 30.05.2018 у справі № 908/1757/17, від 13.06.2018 р. у справі №908/1758/17. Просить суд врахувати, що зміни до типової форми договору оренди землі, затвердженої постановою КМУ від 22 листопада 2017 р. № 890 дійсно можуть бути підставою для внесення відповідних змін до типової форми договору оренди землі затвердженої рішенням Ужгородської міської ради № 356 від 30 серпня 2016 року, однак до внесення відповідних змін у рішення міської ради або його скасування, вносити відповідну норму у конкретний проект договору оренди землі вважає, що можна лише за взаємною згодою сторін, а така згода з боку відповідача відсутня.

Стосовно ж пункту 40 Договору пояснив, що відповідно до ст.17 Закону України «Про оренду землі», об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом. Тобто чинним законодавством чітко визначено з якого моменту виникає право оренди земельної ділянки (прим, з моменту державної реєстрації цих прав). Саме такий варіант виникнення права оренди і був запропонований ним у протоколі розбіжностей. Відповідно до ч. З ст. 631 ЦК України, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Враховуючи зміст вказаної норми, підкреслив, що умови договору можуть застосовуватися до відносин між сторонами, які виникли до його укладення, тільки за згодою сторін. Водночас, якщо така згода відсутня, умови договору можуть поширюватися лише на відносини сторін, що виникли після укладення договору. Що стосується посилання позивача на нібито користування відповідачем земельною ділянкою з 2003 року без правовстановлюючих документів, як на підставу поширення умов договору на відносини сторін, що виникли до його укладення, то просить суд врахувати, що це твердження не відповідає дійсності і спростовується наявним у відповідача актом на право постійного користування землею серія І-ЗК №001110 від 18.12.1995 р.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та безпосередньо дослідженими в судовому засіданні.

У судовому засіданні 21.12.2018 року, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши, вивчивши та оцінивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд встановив:

Пунктом 1.32 рішення XXIV сесії Ужгородської міської ради VII скликання від 10.07.2018 року № 1155 «Про затвердження та відмову у затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» Товариству з додатковою відповідальністю «Данко» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:23:001:0071) площею 0, 9778 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по вул. Приладобудівників, 3 та вирішено передати її в оренду строком на 5 років до 10 липня 2023 року.

На виконання вказаного рішення 10.07.2018 року Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради (надалі позивач) направлено ТзДВ «Данко» (надалі відповідач) договір оренди земельної ділянки № 1995 щодо передачі в строкове платне користування земельної ділянки площею 0,9778га. для будівництва та обслуговування будівель торгівлі в м. Ужгороді, вул. Приладобудівників, 3.

Не погоджуючись з пунктом 14 (пункт, який регулює відповідальність орендаря в разі несвоєчасної сплати орендних платежів) та пунктом 40 (пункт, який регулює порядок набрання чинності договором) запропонованої редакції договору, товариство підписало Договір оренди землі № 1995 від 10 липня 2018 року разом з Протоколом розбіжностей № 1 до Договору оренди землі № 1995 від 10 липня 2018 року із власною редакцією вказаних пунктів договору оренди та направило позивачу (листа № 15 від 27 серпня 2018 року).

ОСОБА_3 № 735/24.01-12 від 28 серпня 2018 року Департамент міського господарства Ужгородської міської ради повідомив, що умови договору, запропоновані ТДВ «Данко» ним не визнаються, а протокол розбіжностей № 1 до Договору оренди землі № 1995 від 10 липня 2018 року направлений в управління правового забезпечення для врегулювання в судовому порядку.

Позивач звернувся до суду з позовом про врегулювання розбіжностей та визнання укладеним договору оренди землі в його редакції, оскільки вважає, що редакція п. 14 запропонованого відповідачем договору не відповідає Типовому договору оренди землі, затвердженому Постановою КМУ від 22 листопада 2017 року №890, а редакція п. 40 Договору зумовлена фактичним перебування у користуванні відповідача вказаної земельної ділянки з 2003 року як власника будівлі адмінбудинку літ. 1 та складів 2, 3, 4, 5 по вул. Приладобудівників, 3, що з огляду на пункт 43 типової форми договору не виключає можливості передачі земельної ділянки одночасно з підписанням та набранням чинності договору оренди землі.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення виходячи з наступного.

Приписами частини 1, 2 статті 13 Конституції України унормовано, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

За приписами ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Частиною 8 ст. 93 ЗК України передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Статтею 13 вказаного Закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України (ст. 14 Закону).

Таким чином, укладення спірного договору є обов'язковим.

Відповідно до ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України) укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною 4 ст. 179 ГК України встановлено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту

Згідно з ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Загальний порядок укладення договорів встановлений ст.181 Господарського кодексу України та ст. 638 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо). Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання.

Статтею 187 ГК України встановлено, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Як встановлено судом, між сторонами підписаний із протоколом розбіжностей №1 та скріплений печатками договір оренди земельної ділянки №1995 від 10 липня 2018 року площею 0,9778 га, кадастровий номер 2110100000:23:001:0071, за адресою: м. вул. Приладобудівників, 3 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Представники сторін у судовому засіданні пояснили, що позивач користується спірною земельною ділянкою як власник нерухомого майна, яке на ній знаходиться.

Фактично позивачем передано до суду спір щодо врегулювання розбіжностей до вказаного договору, а саме: п. 14 (пункт, який регулює відповідальність орендаря в разі несвоєчасної сплати орендних платежів) та пункт 40 (пункт, який регулює порядок набрання чинності договором).

Стосовно пункту 14 Договору.

Позивач просить суд визнати договір укладеним в частині вказаного пункту в такій редакції: «п.14. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором:

- у 10-ти денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати встановленої цим договором;

- справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.», тоді як відповідач запропонував та наполягає на наступній: «п.14. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.».

З аналізу наведених норм встановлено, що укладення договору оренди землі у даних правовідносинах є обов’язковим; такий договір повинен бути укладений на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, при чому сторони не можуть відступати від його змісту, але мають право конкретизувати його умови.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 р. № 220 затверджений Типовий договір оренди землі.

Відповідно до п. 34 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції міських рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Статтею 25 даного Закону встановлено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Тому, Рішенням Ужгородської міської ради № 356 від 30 серпня 2016 року затверджено Тимчасове положення про порядок надання земельних ділянок, що знаходяться в розпорядженні Ужгородської міської ради, в оренду фізичним та юридичним особам Тимчасове положення) додатком 1 до якого є Типовий договір оренди землі (копія рішення № 356 від 30 серпня 2016 року та копія тимчасово положення додається). Вказане рішення є чинним на момент подачі позову.

Відповідно до п. 9.1. Тимчасового положення, забезпечення оформлення договорів оренди землі покладається на Департамент, згідно з рішенням міської ради та форми договору оренди земельної ділянки.

Однак, в подальшому, Постановою КМУ від 22.11.2017 р. № 890 "Про внесення змін до деяких постанов КМУ" внесені зміни до п. 11, 13, 14, 21, 29, 31, 39, 43 Типового договору оренди землі.

У новій редакції Типового договору пункт 14, з якими не згоден відповідач, відповідає запропонованому позивачем змісту пункту 14 договору оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Поряд з цим, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

Статтею 11 ГПК України визначено, що у разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили.

За таких обставин, суд доходить висновку, що при підготовлені проекту спірного договору оренди земельної ділянки, департаментом правомірно застосовано акт вищої юридичної сили, а саме постанову Кабінету Міністрів України, як основу для визначення умов відповідного правочину, в т.ч. й пункту 14 угоди, щодо якого у сторін виник відповідний спір. Рішення місцевої ради, яким конкретизовано типовий договір оренди землі, хоча й чинне, однак не підлягає до застосування, оскільки не приведено у відповідність до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 р. № 890.

Судом також враховано, що п. 129.4. ст. 129 Податкового кодексу України встановлені розміри відсотків нарахування пені за прострочення податкового зобов'язання, визначеного платником податків із розрахунку 100% річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день. Отже, розмір відсотків пені за несвоєчасне внесення орендної плати за землю як податку, визначено Податковим кодексом України, а тому, п. 14 викладений в редакції договору позивача не суперечить типовому договору оренди землі, оскільки розмір відсотків встановлений на законодавчому рівні.

Отже, в частині позовної вимоги щодо редакції пункту 14 договору оренди землі суд вважає її обґрунтованою, відтак, застосуванню (затвердженню судом) підлягає запропонована позивачем редакція.

Заперечення відповідача щодо неможливості застосування одночасно штрафу та пені судом відхилено з огляду на наступне.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України.

За порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

При цьому, проаналізувавши запропоновані умови договору в частині відповідальності сторін, суд дійшов висновку про те, що встановлена договором відповідальність у вигляді штрафу та пені не є подвійною. Штраф нараховується за сам факт прострочення платежу, а пеня є тривалою неустойкою (стимулює виконання зобов'язання), її нарахування пов'язується з періодом прострочення виконання обов'язків боржником.

Стосовно пункту 40 Договору.

Звертаючись до суду позивач просить укласти вказаний пункт в наступній редакції: «п.40. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Право оренди землі виникає у порядку визначеному чинним законодавством. Сторони дійшли згоди, що при підписанні договору оренди землі його дія розповсюджується на період від десятого липня дві тисячі вісімнадцятого року до завершення строку його дії визначеного рішенням сесії Ужгородської міської ради про затвердження землевпорядної документації (рішення УМР від 10.07.2018 року № 1155-пункт 1.32).

Даною угодою сторони дійшли згоди щодо зобов’язання Орендаря, а Орендар зобов’язався у свою чергу сплатити плату за землю за фактичне її використання у період від десятого липня дві тисячі вісімнадцятого року до моменту державної реєстрації права оренди землі. При цьому, розмір місячних нарахувань такої плати встановлюється у відповідності до вимог чинного законодавства, із урахуванням пунктів 5, 10, 11 та 30 даного договору. Цей договір укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в Орендодавця, другий - в Орендаря, третій - у організації, яка здійснила державну реєстрацію права оренди. ».

В свою чергу відповідач у протоколі розбіжностей виклав її так: « 40. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами.

Право оренди землі виникає у Орендаря з моменту державної реєстрації права у порядку, визначеному чинним законодавством.

Об’єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди.

Цей договір укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в Орендодавця, другий - в Орендаря, третій - у організації, яка здійснила державну реєстрацію права оренди. »

Розглядаючи спір в цій частині судом враховано наступне.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”.

Згідно з ч. 2 ст. З Закону України Закону України "Про державну реєстрацію речових

прав на нерухоме майно та їх обтяжень", речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Також, відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки

виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом (ст. 17 Закону).

Однією з загальних засад цивільного законодавства, згідно зі ст. З ЦК України є свобода договору.

Відповідно до ч. З ст. 631 ЦК України, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Враховуючи вищевказане умови договору можуть застосовуватися до відносин між сторонами, які виникли до його укладення, тільки за згодою сторін, а якщо одна із сторін такої

згоди не дає, набрання чинності договором має регулюватися загальними положеннями законодавства.

Відповідно відповідач вважає п. 40 Проекту договору оренди землі № 1995 від 10 липня 2018 року в редакції позивача таким, що суперечить положенням чинного законодавства. При цьому, у позові позивач зазначає, що на його переконання, порядок передачі об'єкта оренди, не виключає можливості передачі земельної ділянки одночасно з підписанням та набранням чинності договору оренди землі. Однак, на думку відповідача, такий аргумент є недоречним, оскільки існують спеціальні законодавчі норми, які регулюють такі правовідносини і підлягають застосуванню у даному випадку.

Суд погоджується з таким твердженням відповідача, оскільки до моменту оформлення власником об’єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об’єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

За таких обставин, з огляду на наведене та беручи до уваги відсутність згоди сторін (волевиявлення) на застосування у спірній ситуації положень ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, суд доходить висновку про застосування до врегулювання відносин п. 40 Договору оренди землі у редакції відповідача

Отже, за наслідками судового розгляду судом врегульовано переддоговірний спір шляхом затвердження п. 14 Договору в редакції, запропонованій позивачем, а п. 40 Договору – в редакції, запропонованій відповідачем. За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч. 9 ст. 238 ГПК України у спорі, що виник при укладенні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору. Відтак, зміст договір належить викласти в резолютивній частині рішення.

Судові витрати належить покласти на сторін пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 20, 41, 42, 46, 50, 73, 74, 76-79, 86, 129, 216, 222, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково.

Визнати укладеним

"Договір оренди землі №

м . Ужгород «_____»_________2018 року

Територіальна громада міста Ужгорода в особі Ужгородської міської ради від імені якої діє Департамент міського господарства Ужгородської міської ради, в особі директора ОСОБА_4, що діє на підставі Положення, затвердженого рішенням Ужгородської міської ради від 30.03.2017 р. № 624, надалі - Орендодавець, з одного боку, та товариство з додатковою відповідальністю «Данко», код 01551630, в особі керівника ОСОБА_5, та за погодженням засновників товариства згідно

протоколу Загальних зборів учасників товариства від «______»______2018 року №____ (у разі необхідності), надалі - Орендар, з другого боку, уклали цей договір про нижченаведене:

Предмет договору

1. Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі в м. Ужгороді, вул. Приладобудівників, 3.

Кадастровий номер земельної ділянки 2110100000:23:001:0071.

Об'єкт оренди

2. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,9778 га у тому числі

3. На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна: будівля адмінбудинку літ. 1, склади літ. 2,3,4,5

а також інші об'єкти інфраструктури відсутні

(перелік, характеристика і стан лінійних споруд, інших об'єктів інфраструктури,

4. Земельна ділянка передається в оренду разом з___________________________________ (перелік, характеристика і стан будинків, будівель, споруд та інших об'єкті).

5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 2018 рік становить 15 071 124,74 грн. (п'ятнадцять млн. сімдесят одна тис. сто двадцять чотири грн. 74 коп.) згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки виданої відділом в Ужгородському районі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області № 877 від 15.06.2018 року.

6. Земельна ділянка, яка передається в оренду, має такі недоліки, що можуть перешкоджати її ефективному використанню охоронна зона навколо (вздовж) об’єкта енергетичної системи площею 0,0054 га.

7. Інші особливості об'єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини: В межах охоронної зони нове будівництво заборонено.

Строк дії договору

8. Строк дії договору до 10 липня 2023 року. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

9. Рішення про продовження договору оренди приймає Ужгородська міська рада у відповідності до чинного законодавства,

Орендна плата

10. Орендна плата вноситься Орендарем у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки землі у грошовій формі та становить 452 133.74 грн. (чотириста п’ятдесят дві тис. сто тридцять три грн. 74 коп.) на рік.

11. Орендна плата вноситься щомісячно протягом 30 календарних днів за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця в розмірі 37 677,81 гри. (тридцять сім тис. шістсот сімдесят сім грн. 81 коп.).

12. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

13. Розмір орендної плати переглядається щороку у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни нормативно - грошової оцінки землі, розмірів земельного податку , зміні ставок орендної плати, підвищення цін та тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами;

- зміні граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України;

- інших випадках, передбачених законом.

14. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором:

- у 10-ти денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором;

- справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.

15. Витрати, пов’язані з підготовкою змін до договору оренди, у зв’язку із внесенням змін до чинного законодавства, в тому числі у зв’язку із проведенням державної реєстрації права оренди землі покладаються на Орендаря.

Умови використання земельної ділянки

16. Земельна ділянка передається в оренду із земель житлової та громадської забудови.

17. Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

18. Умови збереження стану об'єкта оренди у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Умови і строки передачі земельної ділянки в оренду

19. Передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту її відведення.

Згідно рішення ХХІУ сесії міської ради VII скликання від 10.07.2018 року № 1155 (пункт 1.32) затвердити ТЗДВ «Данко» проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,9778 га по вул. Приладобудівників, 3» для будівництва та обслуговування будівель торгівлі та надати її в оренду строком до 10.07.2023 року.

20. Інші умови передачі земельної ділянки в оренду: не дозволяється зміна цільового призначення. Використання земельної ділянки здійснювати із урахуванням затвердженої містобудівної та землевпорядної документації, а також інших законодавчих актів, що є чинними на території України.

21. Передача земельної ділянки Орендарю здійснюється одночасно з підписанням акту її приймання-передачі.

Умови повернення земельної ділянки

22. Після припинення дії договору Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов'язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір вирішується у судовому порядку.

У разі погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок) або приведення її (їх) у непридатний для використання за цільовим призначенням стан збитки, що підлягають відшкодуванню, визначаються відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. № 284

23. Здійснені Орендарем без згоди Орендодавця витрати та поліпшення орендованої земельної ділянки, які неможливо відокремити без заподіяння шкоди цій ділянці, не підлягають відшкодуванню.

24. Поліпшення стану орендованої земельної ділянки, проведені Орендарем за письмовою згодою з Орендодавцем землі, не підлягають відшкодуванню. Умови, обсяги і строки відшкодування Орендарю витрат за проведені ним поліпшення стану земельної ділянки визначаються окремою угодою сторін.

Обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки

25. На орендовану земельну ділянку встановлено обмеження (обтяження), а саме: охоронна зона навколо (вздовж) об’єкта енергетичної системи площею 0,0054 га.

В межах охоронної зони нове будівництво заборонено.

26. Передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на цю ділянку.

Інші права та обов'язки сторін

27. Права Орендодавця:

В односторонньому порядку вносити зміни до даного договору при зміні розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, коефіцієнтів інфляції (визначених у відповідності до вимог чинного законодавства) ставок земельного податку та ставок орендної плати відповідно до змін чинного законодавства шляхом надсилання відповідних повідомлень.

Вимагати від Орендаря:

- використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди;

- дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів;

- дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються;

- своєчасного внесення орендної плати.

28. Обов'язки Орендодавця:

- передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди;

- при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки;

- не вчиняти дій, які б перешкоджали Орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою;

- попередити Орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об'єкта оренди.

29. Права Орендаря:

- самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі;

- за письмовою згодою Орендодавця, зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження;

- отримувати продукцію і доходи;

- передавати орендовану земельну ділянку в суборенду за письмовою згодою Орендодавця;

- визначити, що Орендар не вправі передавати право оренди землі у заставу та вносити його до статутного фонду іншої юридичної особи.

30. Обов'язки Орендаря:

- здійснити у 20-ти денний термін державну реєстрацію права оренди у відповідності до вимог чинно законодавства. Уразі несвоєчасного здійснення права оренди справляється пеня у розмірі визначеному п. 14 даної угоди;

- своєчасно вносити орендну плату за користування земельною ділянкою;

- щоквартально подавати Орендодавцю підтверджуючі документи щодо внесення орендної плати;

- приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, право оренди якого, зареєстрованим в установленому законом порядку;

- виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі;

- дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, водного, оздоровчого, рекреаційного та історико- культурного призначення;

- у п’ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки надати копію договору відповідному органу державної податкової служби;

- у разі зміни своїх банківських реквізитів, юридичної адреси, назви, організаційно-правової форми тощо, у 10-денний строк з моменту настання таких змін повинен письмово повідомити про це Орендодавця;

- самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством;

- у разі неповернення земельної ділянки в зазначений термін здійснити плату за фактичне користування земельною ділянкою. Плата за землю у цьому випадку вноситься у розмірах, визначених цим договором;

- у разі поновлення договору оренди здійснювати відшкодування втрат від недоотримання Ужгородською міською радою коштів за використання земель на період закінчення дії даного договору та державної реєстрації поновленого договору;

- у разі зміни цільового використання земельної ділянки, з моменту її здійснення до набрання чинності новоукладеного договору проплачувати орендну плату в розмірі згідно ставок орендної плати нового використання;

- щороку станом на 1 січня і до 20 лютого поточного року подавати в державну податкову інспекцію в м. Ужгород головного управління ДФС У Закарпатській області податкову декларацію на поточний рік та/або здійснювати її подачу щомісяця у порядку та строки визначені Податковим кодексом України;

- за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі Орендар подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним в державну податкову інспекцію в м. Ужгороді головного управління ДФС у Закарпатській області податкову декларацію за новоукладеними договорами оренди;

- у разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник Орендар подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни до державної податкової інспекції у м. Ужгород головного управління ДФС у Закарпатській області.

Ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди чи його частини

31. Ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди чи його частини несе Орендар.

Страхування об'єкта оренди

32. Згідно з цим договором об'єкт оренди не підлягає страхуванню.

Зміна умов договору і припинення його дії

33. Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, крім випадків визначених абзацом 1 пункту 27 даного договору. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

34. Дія договору припиняється у разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- придбання Орендарем земельної ділянки у власність;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

- ліквідації юридичної особи-орендаря.

Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

35. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін (за виключенням випадків встановлених пунктом 36 договору)

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін, внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

36. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається.

Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є :

- несплати розміру орендної плати протягом трьох місяців;

- використання земельної ділянки не за цільовим призначення;

- передача в суборенду земельної ділянки без письмової згоди Орендодавця.

37. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання

договору.

Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору

38. За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

Сторона, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

Конфіденційність

39. При виконанні цього Договору кожна сторона буде діяти в умовах конфіденційності, а саме:

- забезпечить збереження конфіденційності змісту цього Договору, а також письмових і усних відомостей, отриманих у зв’язку з цим Договором;

- допускатиме до інформації по виконанню цього Договору обмежене коло осіб, які безпосередньо пов’язані з його виконанням;

- не буде доводити до відома третіх осіб будь -яку інформацію, пов’язану з діяльністю Сторін, крім випадків , коли використання чи надання акої інформації є необхідним або доцільним для використання цього Договору, або здійснюється у передбаченим чинним законодавством України порядку.

Прикінцеві положення

40. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами.

Право оренди землі виникає у Орендаря з моменту державної реєстрації права у порядку, визначеному чинним законодавством.

Об’єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди.

Цей договір укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в Орендодавця, другий - в Орендаря, третій - у організації, яка здійснила державну реєстрацію права оренди.

Реквізити сторін

Орендодавець Орендар

Територіальна громада міста Ужгорода в ТЗДВ «Данко»

особі Вул. Приладобудівників, 3, м. Ужгород

Ужгородської міської ради

Департамент міського господарства

Ужгородської міської ради

м. Ужгород пл. Поштова, З

р/р 33217812007002, код 01551630

одержувач: УК у м. Ужгороді 18010600,

код ЄДРПОУ 38015610

банк Казначейство України (ЕАП) 899998

код платежу 18010600

Підписи сторін

Орендодавець Директор департаменту Орендар

Керівник ТЗДВ «Данко»

ОСОБА_5

МП

Погоджено Загальними зборами засновників не

підставі протоколу від «_____»______2018р. N

ОСОБА_4 ____(у разі необхідності

МП "

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Данко» (88000, м. Ужгород. вул. Приладобудівників, 3, код 01551630) на користь Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради(88000, м. Ужгород, пл. Поштова. 3, код 36541721) суму 881грн.(Вісімсот вісімдесят одна гривня) на відшкодування витрат на сплату судового збору.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов’язковому виконанню на території України в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 26.12.18

Суддя О. В. Васьковський