-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
Справа № 522/2305/18
Провадження 1-кс/522/9155/18
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2018 року місто Одеса
Слідчий суддяПриморського районногосуду м.Одеси ОСОБА_1 розглянувши клопотаннястаршого слідчогов ОВССУ ГУНПв Одеськійобласті ОСОБА_2 , про проведення допиту потерпілого,-
ВСТАНОВИВ:
Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 звернулась до суду, з клопотанням про допит потерпілого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про обставини вчинення кримінального правопорушення внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12018160000000103 від 06.02.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на наступне.
Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені № 12018160000000103 від 06.02.2018 за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що будучи проконсультованим та займаючись незаконною діяльністю щодо надання допомоги наркозалежним ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_5 та іншими не встановленими слідством особами під приводом здійснення законної діяльності здійснили завуалювання незаконної діяльності щодо утримання осіб на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , під приводом надання допомоги наркозалежним, створивши та зареєструвавши відповідний ФОП на ім`я ОСОБА_4 .
Головним управлінням регіональної статистики 22.09.2017 взято на облік фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), місце проживання: АДРЕСА_2 , поставлено на облік 21.09.2017 у Малиновському районі м. Одеси ГУДШ, код КВЕД 87.20 - надання послуг із забезпечення послуг догляду із забезпеченням проживання осіб з розумовими вадами та хворих на наркоманію.
Статтею 29 Конституції України`гарантується право кожної людини на свободу та особисту недоторканність, які можуть обмежуватися лише за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
З огляду на вимоги зазначеної норми Основного Закону та ст. ст. 13, 14, 16 Закону України «Про психіатричну допомогу», рішення Конституційного Суду України від 01.06.2016 у справі № 1-1/2016 при примусовій госпіталізації хворих (без їх згоди) вимагається висновок комісії лікарів-психіатрів та рішення суду, а у разі недієздатності особи також прохання або згода її опікуна.
Таким чином, чинне законодавство забороняє будь-яке позбавлення особи волі, у тому числі у зв`язку з психічними розладами без рішення суду, як основного засобу контролю за дотриманням прав громадян на свободу.
Крім того, суспільні відносини у сфері охорони здоров`я врегульовані актами законодавства, насамперед Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» (далі - Основи законодавства про охорону здоров`я).
Відповідно до вимог згаданого закону поняття «реабілітація» відноситься до одного з видів медичної допомоги та насамперед передбачає забезпечення осіб, які звернулись саме медичною допомогою лікарів.
Для соціальної реабілітації наркозалежних осіб передбачено створення закладів, зокрема центру ресоціалізації наркозалежної молоді, який відповідно до Типового положення про центр ресоціалізації наркозалежної молоді, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 № 979 є спеціалізованим закладом, в якому на добровільних засадах цілодобово перебуває молодь, що пройшла курс лікування від наркотичної залежності в закладах охорони здоров`я та потребує отримання соціальних послуг.
Такі центри утворюються за рішенням місцевого органу виконавчої влади. Розміщення в підвалах, цокольних поверхах, у приміщеннях, віддалених від населених пунктів та за відсутності розвинутої транспортної інфраструктури не допускається.
Зарахування до центру здійснюється згідно з наказом його директора, що видається на підставі заяви утримувача соціальних послуг за наявності паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, медичної довідки про стан здоров`я та про проходження курсу лікування від наркотичної залежності в закладах охорони здоров`я або письмового направлення органу, що утворив центр, чи центру соціальних служб. Особи віком до 18 років зараховуються на підставі заяви батьків або осіб, що їх замінюють.
Водночас, до центру не зараховуються особи, що перебувають у стані наркотичного сп`яніння, із симптомами хвороба у гострому періоді або в період загострення хронічних захворювань.
Разом з цим, ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_5 та іншими невстановленими слідством особами відверто незаконно перебрали на себе повноваження не лише так званого «лікування хвороби тіла, а й душі», а й ізоляції наркозалежних осіб, що заборонено законодавством, оскільки це є виключною монополією держави. Отже, такі дії щодо позбавлення громадян волі у ряді випадків осіб вчинено як з`порушенням встановленого законами порядку, так і за відсутності відповідного рішення суду.
Згідно з вимогами чинного законодавства «суб`єкти недержавного сектору» не мають права на позбавлення волі особи, навіть із самою, на перший погляд, гуманною метою - реабілітації, лікування або фізичного, духовного оздоровлення.
Процедура надання медичної допомоги хворим, у тому числі наркозалежних, потребує виконання передбачених законодавством вимог, які порушено.
Так, ст. 33 Основ законодавства України про охорону здоров`я визначено, що медична допомога надається підготовленими медичними працівниками закладів охорони здоров`я з одержаною відповідно до закону ліцензією та зареєстрованими фізичними особами-підприємцями з відповідною ліцензією, отриманою в установленому законом порядку.
Частина 2 ст. 74-1 цього закону, постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку видачі та анулювання спеціального дозволу на зайняття народною медициною (цілительством)» від 03.12.2012 № 1145 дозволяє займатися народною медициною (цілительством) особам, які не мають спеціальної медичної освіти, зареєстровані в установленому законом порядку, як фізичні особи-підприємці, лише у разі отримання спеціального дозволу на зайняття народною медициною (цілительством), виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.
Таким органом на теперішній час є Державне підприємство «Комітет з питань народної і нетрадиційної медицини МОЗ», який, за попередньою інформацією, не надавав будь-яких спеціальних дозволів (ліцензій) на зайняття нетрадиційною медициною та/або надання реабілітаційних послуг, крім того так званим цілительством у вигляді «трудотерапії». За медичними стандартами МОЗ України такі методики взагалі не передбачені.
Тобто, вбачається неприховане намагання групи осіб злочинним шляхом, із застосуванням шахрайства, психічного та фізичного насилля, систематично отримувати незаконні заробітки за рахунок використання складних життєвих ситуацій людей та навіть цілих родин, які виникли з тих чи інших обставин, у тому числі в зв`язку з алкогольною або наркотичною залежністю людей, яких протиправно позбавляли волі та під виглядом «духовного та трудового перевиховання, реабілітації» ламали їх людську гідність і волю, доводили до стану покірливих кріпаків, які здебільшого вимушені погоджуватися на безоплатну працю за мізерну їжу та право не піддаватися знущанню.
Безоплатна та примусова праця є складовим елементом поневолення людини і прямо заборонено Конституцією України. Такі дії осіб реабілітаційного центру відповідно до положень Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання слід віднести до протиправного тримання в місцях несвободи, тобто будь-якої форми утримання під вартою чи тюремного ув`язнення, або поміщення особи в державне чи приватне місце утримання під вартою, яке ця особа не має право залишити за власним бажанням, за наказом будь-якого судового, адміністративного чи іншого органу.
Так, досудовим розслідуванням установлено, що невстановлена на даний час особа, визначивши вчинення злочинів, як основне джерело для здобуття коштів для свого існування, з метою особистого збагачення, організувала незаконну діяльність злочинної групи у складі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та інших невстановлених слідством осіб, учасники, якої об`єднані єдиним прямим умислом та планом, відомим усім учасникам групи, направленим на незаконне позбавлення волі людей за грошову винагороду, отриману від їх близьких родичів шляхом обману та зловживання довірою, під виглядом надання їм допомоги, у так званому центрі реабілітації наркозалежних, що діє під прикриттям «Реабілітаційного центру «Вітрила Надії» та які протягом тривалого часу, розуміючи, що за законом не мають право позбавляти волі інших людей, але бажаючи це зробити, переслідуючи корисний мотив, незаконно позбавляють волі людей та поза їх волею поміщують у місця примусового утримання, яке вони не мають змоги вільно залишити, оскільки знаходяться під постійним наглядом групи наглядачів, де їм також умисно та систематично завдають сильного фізичного болю шляхом нанесення побоїв, мучення, насильницьких дій з метою залякування, примушення потерпілих на вчинення дій, що суперечать їх волі.
Так, у діяльність вказаної групи входив розподіл певних ролей на території самого реабілітаційного центру, а саме: «керівник», «наглядачі», «охоронники», «волонтери». Для роботи центру та здійснення постійного нагляду за особами, які нібито потребують допомоги, залучались також особи із числа реабілітуючих.
Установлено, що ОСОБА_4 , як учасник групи, який входить до складу «керівників», приймав участь у незаконному позбавленні волі осіб шляхом підшукування і поміщення останніх до реабілітаційного центру, утримання на вказаній території. Крім того, ОСОБА_4 з метою формування «покори» завдавав сильного фізичного та морального болю шляхом нанесення побоїв, мучення, вчинення інших насильницьких дій, залякування, примушення до праці у реабілітаційному центрі, який діє під прикриттям РЦ «Вітрила Надії», за що отримував грошову винагороду.
ОСОБА_5 є учасником групи, який входячи до складу «наглядачів» приймав участь у незаконному утриманні осіб на території реабілітаційного центру та, з метою формування «покори», завдавав сильного фізичного та морального болю шляхом нанесення побоїв, мучення, вчинення інших насильницьких дій, залякування, примушення до праці у реабілітаційному центрі, який діє під прикриттям РЦ «Вітрила Надії», за що отримував грошову винагороду.
Вказані факти підтверджуються допитами потерпілих.
Так, ОСОБА_3 звернувся до співробітників поліції із заявою про' вчинення кримінального правопорушення відносно нього, а саме незаконного позбавлення волі співробітниками центру «Вітрила надії». В ході допиту у якості потерпілого ОСОБА_3 зазйачив, що будучи наркозалежним, намагаючись реабілітуватись, самостійно звернувся за допомогою до реабілітаційного центру «Вітрила надії» що розташований за адресою: м. Одеса, 43-а Лінія, 3. При прибутті до вказаного центру у потерпілого забрали особисті речі та не надавали можливість покинути приміщення центру. Крім того, встановлено, що ОСОБА_4 , будучи «керівником» за допомогою «наглядачів» ОСОБА_5 та інших невстановлених осіб, здійснював психологічний та фізичний тиск на потерпілого, обмежували його право на пересування та можливість спілкування з іншими особами, пригнічували його честь та гідність.
У зв`язку з необхідністю проведення значного обсягу слідчих дій, здійснення повного та неупередженого розслідування у зазначеному кримінальному провадженні потребує значного часу. При цьому, приймаючи до уваги, що з моменту вчинення злочину пройшло достатньо час, зважаючи на людську пам`ять, свідчення ОСОБА_3 можуть стати менш деталізованими та конкретними, що ускладнить його допит у суді під час судового провадження.
У зв`язку з викладеним, у органу досудового розслідування виникла необхідність у проведенні допиту свідка в судовому засіданні.
Слідчий в судове засідання не з`явилась.
Дослідивши матеріали клопотання слідчого, приходжу до висновку про відмову в задоволенні клопотання, з наступних підстав.
Згідно ст. 225 КПК України, у виняткових випадках, пов`язаних із необхідністю отримання показань свідка чи потерпілого під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки для життя і здоров`я свідка чи потерпілого, їх тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть унеможливити їх допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, сторона кримінального провадження, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право звернутися до слідчого судді із клопотанням провести допит такого свідка чи потерпілого в судовому засіданні, в тому числі одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб. У цьому випадку допит свідка чи потерпілого здійснюється у судовому засіданні в місці розташування суду або перебування хворого свідка, потерпілого в присутності сторін кримінального провадження з дотриманням правил проведення допиту під час судового розгляду.
В наданих суду матеріалах клопотання слідчого відсутнє будь-яке обґрунтування чи існує необхідність у проведенні допиту потерпілого ОСОБА_3 в судовому засіданні, бо посилання слідчого на людську пам`ять є суб`єктивними твердженнями та не можуть бути підставою для проведення допиту сторони кримінального провадження в порядку ст.225 КПК України.
За таких обставин у задоволенні клопотання про здійснення приводу слід відмовити.
Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст. 225 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 про допит потерпілого ОСОБА_3 на стадії проведення досудового розслідування у судовому засіданні, відмовити з підстав, вказаних в мотивувальній частині ухвали слідчого судді.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
17.12.2018
скопійовано
-
скопійовано
-
