Справа №521/13326/18

Номер провадження №2-а/521/300/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2018 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста ОСОБА_1 у складі:

головуючого судді: Мирончук Н.В.,

при секретарі судового засідання: Власової В.В.,

за участі сторін:

представника позивача – ОСОБА_2

представника відповідача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Одеської митниці ДФС України про скасування постанови про порушення митних правил № 0754/50000/18 від 16.05.2018 р,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _3 звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС України про скасування постанови про порушення митних правил № 0754/50000/18 від 16.05.2018 р.

В обґрунтування своїх вимог позивачка послалася на те, що постановою заступника начальника митниці –начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці ДФС від 16.05.2018 року у справі про порушення митних правил №074/50000/18 її було визнано винною у вчинені порушень митних правил, передбачених ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 62447,79 грн..

Позивач вказала, що Державним інспектором 1-го відділу ОР УПМП та МВ Одеської митниці ДФС ОСОБА_4 - 05.04.2018 р. було складено стосовно неї, митного брокера ТОВ «Імтехтрейд», протокол про порушення митних правил №0754/50000/18.

У вказаному протоколі зазначено, що 21.03.2018 р. нею, як митним брокером була підготовлена та подана до Одеської митниці ДФС митна декларація типу «ІМ 40 ДЕ», яка була прийнята та зареєстрована за №UA500650/2018/010094.

Відповідно до графи 31 МД №UA500650/2018/010094, було заявлено товар «автомобіль легковий, марки FORD модель FUSION SE, кузов 3FA6P- K00FR157283».

Вартість вказаного автомобілю заявлена в сумі 5800 доларів США, відповідно до інвойсу від 05.01.2018 р. №А259902, з цієї суми за автомобіль було сплачено митні платежі у розмірі 69504,54 грн.

21.03.2018 р. під час здійснення митного огляду митними органами було встановлено невідповідність заявленого транспортного засобу, а саме у МД №UA500650/2018/010094 заявлено транспортний засіб «FORD модель FUSION» комплектація SE, а у наявності «FORD модель FUSION» у комплектації TITANIUM, що, на думку митних органів, впливає на визначення митної вартості.

Посилаючись на службову записку м/п «Спеціалізований» Одеської митниці ДФС від 03.04.2018 р. №407/15-70-69, митний орган заявив, що сума митних платежів, які підлягають обов’язковій сплаті, у разі переміщення через митний кордон України вищевказаного транспортного засобу - 9032047 грн., тобто різниця в нарахуванні податків становить 20815,93 грн.

Постановою про порушення митних правил №0754/50000/18 від 16.05.2018 р. її визнано винною у вчинені нею порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення, у вигляді 300% несплаченої по МД №11А500650/2018/010094 суми митних платежів, що складає 62447,79 грн.

Не погоджуючись з вказаною постановою, нею до Державної фіскальної служби України, було подано скаргу.

Листом від 04.07.2018 р., постанову Одеської митниці ДФС від 16.05.2018 р. в справі про порушення митних правил №0754/50000/18, було залишено без змін.

Постанову заступника начальника митниці вважає необгрунтованою, безпідставною, та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вона, будучи працівником ТОВ «ІМТЕХТРЕЙД», проводячи митне декларування автомобілю діяла в інтересах власника ОСОБА_5 в рамках укладеного між останнім, як замовником, та ТОВ «ІМТЕХТРЕЙД», як виконавцем, договору-доручення №0703/2018 від 07.03.2018 р. про надання послуг по декларуванню та митному оформленню вантажів. Всі документи, які були пред’явлені до митних органів нею, в рамках договору-доручення №0703/2018, під час оформлення автомобілю, були отримані нею від власника, який, виходячи з положень договору несе персональну відповідальність за дані, зазначені в них.

А тому, на її думку, вона не може нести відповідальність за правильність оформлення документів, оскільки не була стороною правочинів щодо купівлі-продажу автомобілю та не є отримувачем вантажу, вказані документи не складала, отримала від власника автомобілю документи та здійснила митне оформлення - автомобіля, марки FORD модель FUSION SE.

Посилаючись на вищевикладені обставини, позивачка просила суд визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил №074/50000/18. винесену Одеською митницею ДФС про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України.

Представник позивача в судовому засідання позов підтримав.

Представник відповідача позов не визнав. Надав до суду відзив, в якому зазначено наступне.

21.03.2018 митним брокером TOB «Імтехтрейд» гр. ОСОБА_3, яка діяла на підставі договору - доручення №0703/2018 від 07.03.2018, була підготовлена та подана до Одеської митниці ДФС митна декларація типу «ІМ 40 ДЕ», яка була прийнята та зареєстрована за номером №UA500650/2018/010094.

В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення до м/п «Спеціалізований» Одеської митниці ДФС були надані: коносамент від 29.08.2017 №574595727-4, інвойс від 05.01.2018 №А259902, сертифікат на транспортний засіб «Certificate of title» від 14.12.2017 №В8829972, акт про проведення фізичного огляду 16.03.2018 та інші товаросупровідні і комерційні документи.

Відповідно до інформації, зазначеної у МД №UA500650/2018/010094 та товаросупровідних документах встановлено, що продавцем легкового транспортного засобу є компанія «G&a27;G Auto sales 11с» (США), а покупцем та одержувачем є гр. України ОСОБА_5.

Відповідно графи 31 МД № UA500650/2018/010094 було заявлено товар «автомобіль легковий, що був у використанні - 1 шт.; марка FORD модель FUSION SE, кузов 3FA6P-K99FR157283; календарний рік виготовлення 2014; модельний рік виготовлення 2015; колір білий; знаходиться в технічно-пошкодженому стані, який не відповідає умовам експлуатації. Пошкоджено задню ліву частину автомобіля, пошкоджено задній бампер, крило ліве заднє, ліхтар задній лівий, кришку багажника, пошкоджено підвіску задню ліву.

Заявлена вартість вказаного автомобіля була вказана в сумі 5800 доларів США, відповідно до інвойсу 05.01.2018 №А259902. Митні платежі за автомобіль по МД № UA500650/2018/010094 було сплачено 69504,54 грн.

21.03.2018 під час здійснення митного огляду було встановлено невідповідність заявленого транспортного засобу, а саме у МД № UA500650/2018/010094 заявлено транспортний засіб «FORD модель FUSION», комплектація «SE» (VIN №3FA6P-K99FR157283), а у наявності був «FORD модель SION» у комплектації «Titanium».

Митним постом «Спеціалізований» Одеської митниці ДФС було зроблено розахунок обов’язкових митних платежів та встановлено їх різницю, яка підлягає сплаті за ЕМД від 21.03.2018р.

Згідно службової записки м/п «Спеціалізований» Одеської митниці ДФС від 03.04.2018 №407/15-70-69 було встановлено суму митних платежів, які підлягають обов'язковій сплаті у разі переміщення через митний кордон України вищевказаного транспортного засобу - 90320,47 грн., тобто різниця в нарахуванні податків становить 20815,93 грн.

У своїх поясненнях та позові від 02.08.2018 ОСОБА_3 неодноразово зазначала, що митна декларація складена у відповідності до інформації, зазначеної у товаросупровідних документах.

Відповідно до акту про проведення фізичного огляду товарів та інших предметів від 16.03.2018 встановлено, що перед подачею митної декларації № А500650/2018/010094 ОСОБА_6 проведено фізичний огляд, але, як вона вказала, при проведенні фізичного огляду, вона фактично не була присутня, однак акт про проведення фізичного огляду підписано нею особисто.

У зв’язку з вказаним, просив відмовити в задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 458 Митного кодексу України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення.

Тобто, зі змісту ст.485 Митного кодексу України вбачається, що наявність спеціальної протиправної мети однозначно вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки на момент подачі декларації декларант повинен усвідомлювати факт заявления неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві дані вплинули на розмір митних платежів, які йому доведеться сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару.

Статтею 530 МК України визначено, що законність та обґрунтованість постанови митниці у справі про порушення митних правил можуть бути перевірені судом або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а постанови центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, - судом у зв'язку з поданням адміністративного позову або в порядку контролю.

Перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом здійснюється у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

В судовому засіданні встановлено, що позивач здійснює діяльність митного брокера ТОВ «Імтехтрейд» та є особою, уповноваженою на роботу з митними органами, що підтверджується договором-доручення № 0703/2008 від 07.03.2018р., на здійснення послуг декларанта, укладеного між ТОВ «Імтехтрейд» та ОСОБА_5 .(а.с.10-14).

Відповідно до ст. 416 МК України, митний брокер - це підприємство, що надає послуги з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Взаємовідносини митного брокера з особою, яку він представляє, визначаються відповідним договором (417 МК України).

Згідно п. 1.2. вказаного договору-доручення, ТОВ «Імтехтрейд» взяло на себе обов’язок здійснити від імені та за рахунок довірителя ОСОБА_5 декларування його майна, транспортних засобів довірителя, які переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до п. 2.1.1 ТОВ «Імтехтрейд» зобов’язалось після отримання від поручителя необхідних документів, здійснити підготовку, оформлення і митне декларування грузів в установленому діючим законодавством, порядку.(а.с.10).

Згідно п. 2.3.2. вказаного договору-доручення, поручитель зобов’язується надати всі необхідні документи для митного декларування і оформлення грузу.

Відповідно до п. 2.3.3, поручитель зобов’язується надати всі необхідні документи для митного декларування і оформлення грузу. Надати платіжки про оплату процедур, податків та зборів і інших платежів, пов’язаних з митним декларуванням. У разі встановлення недобору митних платежів, після випуску товару в вільне використання, відповідальність за їх доплату несе Поручитель.(а.с.11).

Згідно п. 4.3.1. Договору, Замовник несе відповідальність за достовірність та своєчасність наданої Виконавцю інформації про вантаж та повну юридичну відповідальність за достовірність даних, зазначених у документах, пов’язаних з митним оформленням вантажу та за надані замовником виконавцю для пред’явлення.(а.с.12). Тобто, як вбачається з наведеного, ТОВ «Імтехтрейд» зобов’язалось після отримання від поручителя, необхідних документів здійснити підготовку, оформлення і митне декларування грузів, в установленому діючим законодавством, порядку.

Отже, ТОВ «Імтехтрейд» взяло на себе обов’язок здійснити від імені та за рахунок довірителя ОСОБА_5 декларування його майна, транспортних засобів довірителя, які переміщуються через митний кордон України.

Позивач ОСОБА_3 працює в ТОВ «Імтехтрейд» особою уповноваженою на роботу з митницею, тобто - брокером.

21.03.2018р. митним брокером TOB «Імтехтрейд» гр. ОСОБА_3, як уповноваженою особою на роботу з митними органами довірителя ОСОБА_5, на підставі договору - доручення №0703/2018 від 07.03.2018, в якості підстави для переміщення товару через митний кордон України, а також з метою митного оформлення, була підготовлена та подана до Одеської митниці ДФС митна декларація типу «ІМ 40 ДЕ», яка була прийнята та зареєстрована за номером №UA500650/2018/010094.

Вказане сторонами не заперечується.

Також, особою уповноваженою на роботу з митницею, тобто – брокером ОСОБА_3 до Одеської митниці ДФС, в якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення до м/п «Спеціалізований» Одеської митниці ДФС були надані: коносамент від 29.08.2017 №574595727-4 (а.с.16), інвойс від 05.01.2018 №А259902 (а.с.17), сертифікат на транспортний засіб «Certificate of title» від 14.12.2017 №В8829972 (а.с.18), та інші товаросупровідні і комерційні документи.(а.с.15-19).

Відповідно до наданого позивачем до суду, Звіту №159а-ОД/1.3 про незалежну оцінку колісного транспортного засобу, ринкова вартість колісного транспортного засобу, марки FORD модель FUSION у комплектації «Titanium», 2014 року випуску, 2015 модельного року, станом на 14.03.2018 року становить 5350 доларів США.(а.с.73-81).

Тобто, вказана сума меньша, ніж заявлена сума – 5800 грн., у митній декларації (а.с.17).

Згідно до наданої кесрокопії квитанції, від 15.03.2018 року, ОСОБА_5 було здійснено передплату за митне оформлення автомобілю, у сумі 69400грн.(а.с.20).

Згідно до наданих кесрокопій квитанцій, від 19.03.2018 року та від 22.05.2018 року, ОСОБА_5 було здійснено доплату: 500грн. та 19300грн. - за митне оформлення автомобілю.(а.с.21-22).

Державним інспектором 1-го відділу ОР УПМП та МВ Одеської митниці ДФС ОСОБА_4 - 05.04.2018 р. було складено у відношенні ОСОБА_3, митного брокера ТОВ «Імтехтрейд», протокол про порушення митних правил №0754/50000/18. (а.с.23-27).

У вказаному протоколі зазначено, що 21.03.2018 р. під час здійснення митного огляду було встановлено невідповідність заявленого транспортного засобу, а саме у МД №UA500650/2018/010094 заявлено транспортний засіб «FORD модель FUSION» комплектація SE, а у наявності «FORD модель FUSION» у комплектації TITANIUM, що в свою чергу впливає на визначення митної вартості.

Посилаючись на службову записку, м/п «Спеціалізований» Одеської митниці ДФС від 03.04.2018 р. №407/15-70-69, митними органами визначено суму митних платежів, які підлягають до обов’язкової сплати, у разі переміщення через митний кордон України вищевказаного транспортного засобу - 9032047 грн., тобто різниця в нарахуванні податків становить 20815,93 грн. (а.с.27).

Незважаючи на вказане, відповідачем не надано до суду ксерокопії службової записки м/п «Спеціалізований» Одеської митниці ДФС від 03.04.2018 р. №407/15-70-69, якою, згідно до протоколу, було встановлено різницю в нарахуванні податків в сумі - 20815,93 грн., ні розахунку обов’язкових митних платежів та встановлення їх різниці, яка підлягає сплаті за ЕМД від 21.03.2018р.

5.04.2018 року ОСОБА_3 була повідомлена про розгляд справи на 16 травня 2018 року, але не прибула, заяви про відкладення чи про слухання справи без її участі не надала.

У той же день 16.05.2018 року постановою заступника начальника митниці –начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці ДФС у справі про порушення митних правил №074/50000/18 ОСОБА_3 було визнано винною, у вчинені порушень митних правил, за ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення, у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 62447,79 грн. (а.с.29-34).

Доказів отримання постанови позивачкою, до суду не надано.

Проте, 30.05.2018 року позивачкою було направлено скаргу до Державної служби України.

Листом від 04.07.2018 р. вих. №9626/К/99-99-20-02-02-14 ДФС України на адресу ОСОБА_3 було направлено постанову від 03.07.2018 р., якою постанову Одеської митниці ДФС від 16.05.2018 р. в справі про порушення митних правил №0754/50000/18 було залишено без змін.(а.с.39-42).

Коли отримано вказану постанову, доказів до суду учасниками справи не надано.

Ксерокопії документів матеріалів справи про порушення митних правил, відповідачем також до суду не було надано.

Отже, виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що строки позивачем звернення до суду не порушено.

Судом також встановлено та сторонами це не заперечується, що, позивачка при подачі митної декларації діяла як агент митного оформлення, правовий статус якого встановлений ст. 418 МК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 418 МК України, агент з митного оформлення - це фізична особа - резидент, що перебуває в трудових відносинах з митним брокером і безпосередньо виконує в інтересах особи, яку представляє митний брокер, дії, пов'язані з пред'явленням митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також документів, потрібних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Так, відповідно до вимог закону позивач діяла в межах діючого законодавства та пред'явила до митного оформлення інвойси та інші товаросупроводжувальні документи, які були передані їй самим декларантом та в подальшому задекларовані зазначені в цих документах товари та сплачено необхідні митні платежі.

Відповідно до ст. 489 МК України. посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 3 статті 53 МК України передбачено, що, у випадку виявлення розбіжностей у документах щодо митної вартості товарів, орган доходів і зборів звертається з письмовою вимогою до декларанта або уповноваженої ним особи про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а також подальшого коригування декларантом митної вартості товарів, на підставі відповідного рішення, яке приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (ст. 55 МК України).

Проте, доказів того, що така письмова вимога була направлена до декларанта або уповноваженої ним особи про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, до суду не було надано.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 69 МК України, у разі порушень декларантом (заявником) правил класифікації товарів під час декларування, адміністративна відповідальність для нього настає виключно, у разі встановлення факту подання вказаною особою недостовірних документів, надання ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття класифікаційного рішення.

Вказана норма Митного кодексу України узгоджується з положеннями ст. 485 цього Кодексу.

Разом з тим, зі змісту ст. 485 МК України вбачається, що склад такого порушення обумовлює наявність в діях декларанта особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру.

Суб'єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка вчинила правопорушення характеру незаконного заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, з урахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства, доведення факту неправомірності дій позивача, покладається на відповідача.

Проте, відповідач не надав доказів наявності протиправних дій позивачки щодо заявлення неправдивих відомостей та неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.

Згідно ст. 6 КАС України, суд, при вирішенні справи керується, принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

При цьому, суд застосовує принцип верховенства права, з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, у справі «Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії», Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 06 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати, як вимогам достатності, так і переконливості.

Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ. (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24 листопада 2000 року).

Також, ЄСПЛ у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Відповідно до вимог ст.8 Конституції України, ст.8 КАС України та ч.1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Також, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 07 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь - які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Згідно п. 53 Рішення ЄСПЛ по справі «Федорченко та Лозенко проти України» (заява №387/03); суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом»; тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Таким чином, виходячи з системного аналізу наведених норм права, враховуючи те, що відповідачем по справі не надано доказів щодо правомірності своїх дій, за таких обставин, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, а постанова скасуванню.

Керуючись ст. ст. 53-55, 416-418, 458, 485, 486, 489-491, 495, 498, 530, 531 МК України, ст.ст. 5 - 7, 9, 72-73, 77, 192, 241-246, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до Одеської митниці ДФС України про скасування постанови про порушення митних правил № 0754/50000/18 від 16.05.2018 р.,- задовольнити.

Постанову Одеської митниці Державної фіскальної служби України в справі про порушення митних правил №0754/50000/18, від 16.05.2018 року про притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за порушення митних правил за ст. 485 Митного кодексу України, - скасувати і закрити справу про порушення митних правил.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 286, 295, 297 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 28 грудня 2018 року.

Суддя Н.В. Мирончук