ПОСТАНОВА

Іменем України

26 грудня 2018 року

Київ

справа №810/1276/16

адміністративне провадження №К/9901/33221/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2016 (головуючий суддя: Щавинський В.Р.)

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2017 (головуючий суддя: Епель О.В., судді: Кобаль М.І., Карпушова О.В.)

у справі № 810/1276/16

за позовом малого приватного підприємства «Гетьман»

до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Мале приватне підприємство «Гетьман» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби (далі - ОДПІ), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.03.2016 № 000012101, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 17000,00 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2016 позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ОДПІ від 21.03.2016 №000012101.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2017 апеляційну скаргу задоволено частково, постанову суду першої інстанції змінено в частині обґрунтування мотивів задоволення адміністративного позову; в іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОДПІ просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2016 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2017, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (Закон № 481/95-ВР), постанови Кабінету Міністрів України від 03.07.2013 № 474. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що продаж алкогольних напоїв, у яких сплив термін придатності до споживання прирівнюється до реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.

Позивач не реалізував своє процесуальне право подання заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що працівниками ОДПІ з метою здійснення контролю за дотриманням норм чинного законодавства, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, проведено фактичну перевірку магазину МПП «Гетьман», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Щербакова, 51. Перевіркою встановлено порушення ст. 11 Закону № 481/95-ВР, а саме: продаж алкогольних напоїв маркованого недійсними (не встановленого зразка) марками акцизного податку, після закінчення гарантійного терміну придатності визначеного виробником.

За наслідками перевірки ОДПІ стосовно позивача прийняте податкове повідомлення-рішення від 21.03.2016 №000012101 про застосування до позивача фінансових санкцій в розмірі 17000,00 грн. за продаж алкогольних напоїв маркованого недійсними (не встановленого зразка) марками акцизного податку, після закінчення гарантійного терміну придатності визначеного виробником, з видимими ознаками осаду.

Відповідно до ст. 11 Закону України № 481/95-ВР, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 226.1 ст. 226 ПК визначено, що у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Згідно з пунктом 226.2 цієї статті, наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України (пункт 226.3 ст. 226 ПК).

Відповідно до пункту 19 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251, наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати акцизного податку та легальності ввезення товарів.

У разі виявлення фактів ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування та продажу на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка контролюючі органи вилучають такі товари з вільного обігу та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію).

Підпунктом. 222.1.2. пункту 222.1 ст. 222 ПК встановлено, що суми податку з алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований, сплачуються при придбанні марок акцизного податку.

Підприємства, які виробляють вина виноградні з додаванням спирту та міцні, вермути, інші зброджені напої з додаванням спирту, суміші із зброджених напоїв з додаванням спирту, суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями з додаванням спирту, сплачують податок при придбанні марок акцизного податку на суму, розраховану із ставок податку на готову продукцію, вироблену з виноматеріалів чи сусла, при виробництві яких використовується спирт етиловий (підпункт 222.1.3 пункту 222.1 ст. 222 ПК).

Відповідно до абзацу 3 частини 4 ст. 11 Закону № 481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

В абзаці 4 встановлено, що у разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

При цьому алкогольні напої та тютюнові вироби, вироблені в Україні або імпортовані в Україну до набрання чинності внесеними відповідним законом змінами щодо маркування, знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання. (абзац 6 частини 4 ст. 11 цього Закону).

Отже, марками відповідного зразка є марки, які відповідають сумі акцизного податку на дату розливу продукції.

Як встановлено у судовому процесі, фінансові санкції згідно з рішенням від 21.03.2016 № 000012101 були застосовані відповідно до абзацу 15 пункту 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР.

Так, згідно з цією нормою, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Зміст вказаної норми, свідчить, що законодавцем визначена міра відповідальності у вигляді штрафу саме за виробництво, зберігання, транспортування, реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку. При цьому, згідно з вищевказаними нормами, немаркованими вважаються алкогольні напої, за які не було сплачено, або було сплачено не в належному розмірі (на момент розливу) акцизний податок.

Метою застосування вищевказаних штрафів є відповідальність за ухилення від сплати акцизного податку. Ототожнення контролюючим органом факту реалізації позивачем пляшки вина, у якого сплив термін придатності до споживання із реалізацією алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка не відповідає правильному змісту правового регулювання вищевказаних норм, зокрема і ст. 17 Закону № 481/95-ВР. Наявність у абзаці 6 частини 4 ст. 11 цього Закону посилання на строк придатності має на меті встановлення загального правила щодо можливості реалізації алкогольної продукції у межах терміну придатності до споживання.

Висновок суду першої інстанції, на відміну від апеляційного суду, при вирішенні спору відповідає вищевказаному змісту правового регулювання наведених правових норм, , а отже у апеляційного суду не було підстав для зміни постанови суду першої інстанції у мотивувальній частині.

Відповідно до ст. 351 Кодексу адміністративного судочинства України, Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби задовольнити частково.

Змінити постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2017 у частині мотивів для задоволення позову, а в іншій частині - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя:І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко