open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2436/18

26 грудня 2018 року

м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

Головуючого судді Баб'юка П.М

за участю: секретаря судового засідання Косюк О.П.

позивача ОСОБА_1, представника відповідача Матуса Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _3 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання у зв'язку із зміною складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, в розмірі 90% від цієї винагороди;

- зобов'язати відповідача провести з 01 січня 2018 року перерахунок щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з суми 35856,70 грн., без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов'язати відповідача надалі, при зміні складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, проводити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90% від зміненої суддівської винагороди, без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 29.12.2018 він звільнений з посади судді Апеляційного суду Тернопільської області, у зв'язку з виходом у відставку та отримує довічне грошове утримання у розмірі 90% заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді, призначене відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Законом України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 15.05.2018 № 2415-VIII внесено зміни до законів України в частині застосування для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 рогу, як розрахункової величини.

Посилаючись на вказані зміни в законодавстві, позивач 14.08.2018 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок йому щомісячного довічного грошового утримання у зв'язку зі зміною розміру складової суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Однак листом № 14480 від 19.09.2018 відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії, мотивуючи відмову тим, що розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача складає 80% і якщо виходячи з цього проводити перерахунок, то сума утримання є меншою, ніж та що призначена раніше, в зв'язку з чим проводити перерахунок недоцільно.

Вважаючи таку відмову протиправною позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 16.11.2018 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику осіб.

Ухвалою суду від 07.12.2018, за клопотанням представника відповідача, призначено судове засідання з викликом сторін на 26 грудня 2018 року о 10:00.

В судовому засіданні позивач позов підтримав з мотивів викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову, вказав що відповідно до пункту 4 розділу II Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з 1 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінились розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою. Крім того. розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача складає 80% і якщо виходячи з цього проводити перерахунок, то сума утримання є меншою, ніж та що призначена раніше, в зв'язку з чим проводити перерахунок недоцільно.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення учасників справи, дослідивши подані суду письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Суд встановив, що у зв'язку з поданням заяви про відставку, Рішенням Вищої Ради правосуддя № 3445/0/15-16 від 26.12.2016, позивача - ОСОБА_3 було звільнено з посади судді Апеляційного суду Тернопільської області і наказом голови цього суду від 28.12.2016 відраховано зі штату суду.

На час звільнення стаж позивача на посаді судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, становив 36 років 8 місяців, з яких 20 років 4 місяці на посаді судді.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 13.04.2017 дії Тернопільського об'єднаного управління ПФУ при проведенні розрахунку щомісячного довічного грошового утримання визнано неправомірними і зобов'язано здійснити перерахунок довічного грошового утримання з 29.12.2016 в розмірі 90% суддівської винагороди, зарахувавши до стажу роботи, що дає судді право на відставку половину строку навчання за денною формою у вищому навчальному закладі, календарний період проходження строкової військової служби, роботу на посадах слідчого, старшого слідчого, начальника слідчого відділення та заступника начальника райвідділу по слідству в органах внутрішніх справ Тернопільської області.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2016 вказана постанова Тернопільського міськрайонного суду залишена без зміни.

Вказане судове рішення відповідачем виконано, з 29.12.2016 позивач отримує щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90% суддівської винагороди.

Згідно довідки Апеляційного суду Тернопільської області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 5073/18 від 14 серпня 2018 року суддівська винагорода складає 35856,70 грн., у тому числі: посадовий оклад - 19382,00 та доплата за вислугу років - 13567,40 грн., доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці - 1938,20 грн та щомісячна доплата відповідно до частини шостої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» - 969,10 грн.

У зв'язку із зміною розміру суддівської винагороди суддів, 14.08.2018 позивач звернувся до Тернопільського об'єднаного Управління ПФУ Тернопільської області із заявою про перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

За результатами розгляду зазначеної заяви, відповідач №14480/04 від 19.09.2018 позивачу відмовив в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання. Свою відмову відповідач мотивував тим, що відповідно до пункту 4 розділу II Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з 1 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінились розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою. Крім того. розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача складає 80% і якщо виходячи з цього проводити перерахунок, то сума утримання є меншою, ніж та що призначена раніше, в зв'язку з чим проводити перерахунок недоцільно.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Статтею 135 Закону № 1402-VIII визначено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:

1) вислугу років;

2) перебування на адміністративній посаді в суді;

3) науковий ступінь;

4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Відповідно до підпункту 6 пункту 6 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2415-VIII внесено зміни в абзаці другому пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" слово та цифри "1600 гривень" замінити словами та цифрами "прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року".

Таким чином, суд дійшов висновку, що дію зазначеного Закону поширено на правовідносини, що виникли до набрання чинності цим нормативно - правовим актом, а саме: з 01.01.2017, а тому посилання відповідача щодо норм статті 58 Конституції України, в частині положень про дію закону в часі є безпідставними.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" від 21.12.2016 № 1801-VIII з 01 січня 2017 року визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1600 гривень.

Водночас, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017 № 2246-VIII визначено з 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1762 грн.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що з 01.01.2018 посадовий оклад суддів встановлюється, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1762 гривні, а тому саме з цієї дати зміна грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, є обставиною, що обумовлює необхідність у проведенні перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

Посилання відповідача на пункт 4 розділу ІІ Порядку № 3-1 є хибним, оскільки зазначений пункт визначає період в якому має бути здійснено відповідний перерахунок, що помилково ототожнюється відповідачем з періодом за який може бути здійснений такий перерахунок. Суд звертає увагу на те, що дата з якої у відповідача виник обов'язок здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача в даному випадку не є тотожнім поняттям з датою з якої позивач набув право на такий перерахунок.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем протиправно відмовлено в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з суми 35856,70 грн, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1762 грн.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача надалі, при зміні складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, проводити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90% від зміненої суддівської винагороди, без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум, суд вказує, на те, що перерахунок щомісячного довічного утримання, у разі зміни в майбутньому складових винагороди, проводиться на підставі нової заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання та довідки про суддівську винагороду, тому, в задоволенні вказаної вимоги слід відмовити. Крім цього, суд не може захищати (відновлювати) права та інтереси особи, які станом на час розгляду справи не порушені суб'єктом владних повноважень, і невідомо чи будуть порушені в майбутньому.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

При цьому в силу положень частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у сумі 704,80 грн. Це підтверджується квитанцією №0.0.1182104263.1 від 12.11.2018, що міститься в матеріалах справи.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на користь ОСОБА_3 сплачений судовий збір в сумі 704,80 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_1) до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (місцезнаходження: вул. Руська, 17, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ: 40377598) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_3 у зв'язку із зміною складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, в розмірі 90% від цієї винагороди.

Зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області провести ОСОБА_1 - судді у відставці, з 01 січня 2018 року перерахунок щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з суми 35856,70 грн., без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача надалі здійснювати такий перерахунок - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області в користь ОСОБА_3 понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 704,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02 січня 2019 року.

Головуючий суддя Баб'юк П.М.

копія вірна

Суддя Баб'юк П.М.

Джерело: ЄДРСР 78982686
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку