ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 грудня 2018 року м. Ужгород№ 0740/763/18

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Маєцької Н.Д.

при секретарі судового засідання Данча М.І.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача Дем`янів І.М.

представник відповідача не з`явився,

представник третьої особи 1 - Карпій М.В.,

представник третьої особи 2 не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , Пенсійний фонд України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 26 грудня 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 02 січня 2019 року.

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства оборони України (далі відповідач, Міністерство оборони України), якою просить: 1) Визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не виплати йому компенсаційної суми як військовослужбовцю, який став інвалідом під час виконання обов`язків військової служби у складі миротворчого контингенту Організації Об`єднаних Націй від України в Лівані в розмірі 27 тис. доларів США; 2) Зобов`язати Міністерство оборони України виплатити йому компенсаційну суму як військовослужбовцю, який став інвалідом під час виконання обов`язків військової служби у складі миротворчого контингенту Організації Об`єднаних Націй від України в Лівані в розмірі 27 тис. доларів США.

Ухвалою від 26 листопада 2018 року залучено до участі в справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі третя особа 1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та Пенсійний фонд України (далі третя особа 2, ПФ України).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки позивачем при виконанні обов`язків військової служби у складі миротворчого контингенту Організації Об`єднаних Націй від Україні в Лівані отримано травму голови та встановлено 3 групу інвалідності, то відповідач зобов`язаний здійснити виплату компенсаційної суми у розмірі 27 тисяч доларів, у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 05 травня 1994 року № 290.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги з підстав, що наведені у позовній заяві, просили їх задовольнити.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв`язку з тим, що позивач не звертався із заявою про виплату йому компенсаційної суми, а тому відсутні підстави вважати, що відповідачем порушені права, обов`язки та інтереси позивача щодо не призначення йому компенсаційних виплат. Позивач отримав травму в грудні 2004 року, а інвалідність йому встановлено 02 листопада 2011 року, тобто більше ніж через один рік з дня порання, як того вимагає 5 Положення № 290 від 05 травня 1994 року. Крім того, позивачу у 2012 році виплачено одноразову грошову допомогу як інваліду ІІІ групи, а відтак не має права на отримання компенсаційної виплати. У зв`язку з чим, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, однак 26 грудня 2018 року надіслав на електронну адресу суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

ІНФОРМАЦІЯ_1 надав письмові пояснення щодо позову, в яких зазначив, що у вересні 2012 року позивачу вже була виплачена одноразова грошова допомога в сумі 99099,45 грн. Відтак, вважає, що позивач вже скористався своїм правом на отримання одноразової грошової допомоги, з підстав передбачених ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Заяв та документів від позивача про виплату йому компенсаційних сум як військовослужбовцю, який став інвалідом під час виконання обов`язків військової служби у складі миротворчого контингенту ООН від України в Лівані до ІНФОРМАЦІЯ_2 не надходило. У зв`язку з цим, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні представник третьої особи 1 проти задоволення позовних вимог заперечила.

Пенсійний фонд України надав письмові пояснення щодо позову, в яких зазначив, що ПФ України проводить виплату сум компенсацій на підставі документів, що надаються Міністерством оборони України та Міністерством внутрішніх справ. Разом з тим, документів для виплати компенсації позивачу від Міністерства оборони до Пенсійного фонду України не надходило а тому підстав для виплати компенсації позивачу не має.

В судове засідання представник Пенсійного фонду України не з`явився, однак у своїх письмових поясненнях просив розглянути справу за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, його представника та представника третьої особи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 09 липня 2004 року по 21 липня 2005 року проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 та виконував обов`язки у складі миротворчого контингенту Тимчасових сил Місії ООН у Лівані, що підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 18 липня 2005 року.

02 листопада 2011 року позивачу встановлено третю групу інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби у складі миротворчих сил, що підтверджується випискою із акта огляду МСЕК серія ТЕР №0035683 від 02 листопада 2011 року та копією посвідчення від 11 листопада 2011 року серії НОМЕР_2 .

08 листопада 2011 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про виплату йому одноразової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності 3 групи, внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби.

Як вбачається із Протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 12 квітня 2012 року № 2 вказана комісія дійшла висновку про можливість призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 звільненому 22 серпня 2011 року, який є інвалідом ІІІ групи, внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби у складі миротворчих сил ООН, на підставі довідки МСЕК серія ТЕР № 0035683 від 02 листопада 2011 року в розмірі 27 місячного грошового забезпечення в сумі 99099,45 грн.

Відповідно до наказу Військового комісара Закарпатського обласного військового комісаріату від19 вересня 2018 року № 215 «»Про виплату одноразової грошової допомоги» позивачу виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 99099,45 грн.

02 квітня 2018 року представник позивач за довіреністю ОСОБА_2 на особистому прийомі в Кабінеті Міністрів України звернувся із завою до Міністра оборони України про виплату ОСОБА_1 відповідної страхової суми як військовослужбовцю, який отримав інвалідність при виконанні обов`язків в складі миротворчого контингенту Організації Об`єднаних Націй від України у Лівані.

Листом Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 20 квітня 2018 року № 248/3/6/1093 представника позивача повідомлено, що на засіданні Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, 12 квітня 2012 року прийнято рішення про призначення ОСОБА_1 допомоги в сумі 99099,45 грн. Одноразова грошова допомога ОСОБА_1 у зв`язку з встановленням йому третьої групи інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби у складі Миротворчих Сил ООН, на підставі довідки МСЕК серія ТЕР № 0035683 від 02 листопада 2011 року в розмірі 27 місячного грошового забезпечення виплачена в сумі 99099,45 грн. у вересні 2012 року.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 травня 1994 року № 290 затверджено Положення про порядок виплати компенсаційних сум військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які стали інвалідами, членам сімей військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які загинули під час виконання обов`язків військової служби чи служби в органах внутрішніх справ у складі національного контингенту чи національного персоналу, а також в інших окремих випадках (далі Положення № 290).

Відповідно до абз. 2 п. 1 вказаного Положення виплата зазначених компенсаційних сум провадиться у конвертованій валюті (доларах США) або в національній валюті України за офіційним курсом Національного банку на день виплати (за бажанням їх одержувачів).

Відповідно до п.2 Положення № 290 виплата компенсаційних сум провадиться Пенсійним фондом за рахунок коштів державного бюджету, що перераховуються в кожному конкретному випадку Пенсійному фонду Міністерством оборони та Міністерством внутрішніх справ на підставі списків осіб, які мають право на одержання компенсаційних сум, наданих зазначеними міністерствами.

Згідно з п.5 Положення № 290 компенсаційні суми виплачуються в разі:

- встановлення інвалідності в межах трьох років з дня поранення, контузії, травми або каліцтва, одержаних під час виконання обов`язків військової служби чи служби в органах внутрішніх справ у складі національного контингенту чи національного персоналу;

- загибелі військовослужбовця, особи рядового і начальницького складу в період виконання обов`язків військової служби чи служби в органах внутрішніх справ у складі національного контингенту чи національного персоналу або його смерті протягом трьох років внаслідок одержаних в період цієї служби поранення, контузії, травми або каліцтва.

- надходження від Секретаріату ООН коштів для забезпечення виплати компенсаційних сум в інших окремих випадках, які визначаються Організацією Об`єднаних Націй відповідно до резолюцій Генеральної Асамблеї ООН.

Відповідно до п. 6 Положення № 290 компенсаційні суми виплачуються одноразово у таких розмірах:

у разі встановлення I групи інвалідності - 43 тис., II групи - 37 тис. і III групи - 27 тис. доларів США, але не менше розміру сум, передбачених для забезпечення компенсаційних виплат відповідними резолюціями ООН.

Наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року № 530 затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсії військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України та членів їх сімей (далі Положення № 530).

Відповідно до абз. 1 п. 4 розділу IV Положення № 530 (в редакції чинній на момент звернення представника позивача із заявою про виплату компенсаційної суми) компенсаційні суми виплачуються згідно з Положенням про порядок виплати компенсаційних сум військовослужбовцям, які стали інвалідами, членам сімей військовослужбовців, які загинули під час виконання обов`язків військової служби у складі національного контингенту чи національного персоналу, а також в інших окремих випадках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05 травня 1994 року № 290 (зі змінами), у разі: установлення інвалідності в межах трьох років з дня поранення, контузії, травми або каліцтва, одержаних під час виконання обов`язків військової служби в складі національного контингенту чи національного персоналу.

Виплата компенсаційних сум проводиться Пенсійним фондом України за рахунок коштів державного бюджету в конвертованій валюті (доларах США) або в національній валюті України (за бажанням одержувачів) за офіційним курсом Національного банку України на день виплати, що перераховуються в кожному конкретному випадку Пенсійному фонду України Міністерством оборони України на підставі списків військовослужбовців, які стали інвалідами при виконанні обов`язків військової служби у складі національного контингенту, або списків військовослужбовців, які загинули при виконанні обов`язків військової служби у складі національного контингенту (додатки 7, 8).

Відповідно до п. 4.3 Положення № 530 для отримання компенсаційних сум до обласного військового комісаріату подаються такі документи:

1) інвалідами:

заява (довільної форми) на ім`я Голови правління Пенсійного фонду України про виплату компенсаційних сум згідно з постановою, зазначеною у пункті 4.1 цього розділу (із зазначенням валюти, найменування банку та його місцезнаходження, номера особистого рахунку, на який необхідно перерахувати кошти);

копія довідки МСЕК про встановлення групи інвалідності із зазначенням причинного зв`язку інвалідності;

копія виписного епікризу чи витягу з історії хвороби від лікувальної установи національного контингенту або іншого військово-медичного документа, який підтверджує факт і дату отримання поранення, контузії чи каліцтва під час виконання обов`язків військової служби в складі національного контингенту чи національного персоналу;

висновок Міністерства охорони здоров`я України про ступінь втрати працездатності у відсотках згідно з Керівними принципами оцінки стійких порушень Американської медичної асоціації, складений відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 06 листопада 2006 року № 731 Про проведення медико-соціальної експертизи колишніх військовослужбовців Українського миротворчого контингенту під егідою ООН, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2006 року за № 1223/13097;

витяг з наказу командира військової частини про настання нещасного випадку із зазначенням дати, місця, причин нещасного випадку, прізвища, імені та по батькові постраждалого;

копія довідки командира військової частини або військового комісаріату про проходження служби, у тому числі в складі національного контингенту чи національного персоналу;

копії сторінок паспорта (1, 2, 10, 11 та сторінки з відміткою про останнє місце реєстрації);

копія документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копія сторінки паспорта з такою відміткою).

Зазначені у підпунктах 1, 2 цього пункту документи мають бути засвідчені в установленому порядку відповідними посадовими особами.

На підставі вищевказаних документів складаються список військовослужбовців, які стали інвалідами при виконанні обов`язків військової служби у складі національного контингенту, та список військовослужбовців, які загинули при виконанні обов`язків військової служби у складі національного контингенту (додатки 7 та 8), які підписуються обласним військовим комісаром і начальником відділу соціального забезпечення обласного військового комісаріату та скріплюються печаткою.

Оформлені списки і документи надсилаються в Департамент фінансів Міністерства оборони України.

Посадові особи, відповідальні за оформлення документів на виплату компенсаційних сум, призначаються наказами обласних військових комісарів.

Згідно з п. 4.4. Положення № 530 при оформленні документів для отримання виплати від ООН обласний військовий комісаріат подає до Департаменту фінансів Міністерства оборони України:

висновок Міністерства охорони здоров`я України про ступінь втрати працездатності у відсотках згідно з Керівними принципами оцінки стійких порушень Американської медичної асоціації, складений відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 06 листопада 2006 року № 731 Про проведення медико-соціальної експертизи колишніх військовослужбовців Українського миротворчого контингенту під егідою ООН, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2006 року за № 1223/13097;

копію військово-медичного документа, який підтверджує факт і дату отримання поранення, контузії, каліцтва чи захворювання під час виконання обов`язків військової служби в складі національного контингенту чи національного персоналу;

копію довідки командира військової частини або військового комісаріату про проходження служби в складі національного контингенту чи національного персоналу;

копії сторінок паспорта постраждалого або копії сторінок паспортів членів сім`ї загиблого (1, 2, 10, 11 та сторінки з відміткою про останнє місце реєстрації);

копію документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою);

витяг з наказу командира військової частини про настання нещасного випадку із зазначенням дати, місця, причин нещасного випадку, прізвища, імені та по батькові постраждалого;

список військовослужбовців, які стали інвалідами при виконанні обов`язків військової служби у складі національного контингенту, або список військовослужбовців, які загинули при виконанні обов`язків військової служби у складі національного контингенту (додатки 7, 8).

Наказом Міністра оборони України від 26 жовтня 2016 року № 564 затверджено Положення про Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (далі Положення № 564).

Відповідно до п. 1 Розділу ІІ Положення № 564 основними завданнями Комісії є вивчення документів та прийняття рішень про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», статтею 21-4 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та компенсаційних сум військовослужбовцям, які стали інвалідами, членам сімей військовослужбовців, які загинули під час виконання обов`язків військової служби у складі національного контингенту чи національного персоналу, а також в інших окремих випадках, передбачених резолюціями Генеральної Асамблеї ООН та постановою Кабінету Міністрів України від 05 травня 1994 року № 290 «Про затвердження Положення про порядок виплати компенсаційних сум військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які стали інвалідами, членам сімей військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які загинули під час виконання обов`язків військової служби чи служби в органах внутрішніх справ у складі національного контингенту чи національного персоналу, а також в інших окремих випадках».

Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Положення № 564 з метою забезпечення виконання покладених на неї завдань Комісія зобов`язана: приймати до розгляду документи, що надходять до Міністерства оборони України для прийняття рішення про виплату компенсаційних сум військовослужбовцям, які стали інвалідами, членам сімей військовослужбовців, які загинули під час виконання обов`язків військової служби у складі національного контингенту чи національного персоналу, а також в інших окремих випадках, які визначаються Організацією Об`єднаних Націй відповідно до резолюцій Генеральної Асамблеї ООН та постановою Кабінету Міністрів України від 05 травня 1994 року № 290 «Про затвердження Положення про порядок виплати компенсаційних сум військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які стали інвалідами, членам сімей військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які загинули під час виконання обов`язків військової служби чи служби в органах внутрішніх справ у складі національного контингенту чи національного персоналу, а також в інших окремих випадках»; приймати рішення про виплату компенсаційних сум в місячний строк із дня надходження всіх необхідних документів, а в окремих випадках - після надходження коштів від Секретаріату ООН.

Разом з тим, як встановлено судом, та не заперечується позивачем, з відповідною заявою про виплату компенсаційних сум позивач не звертався, Комісія документи про призначення і виплату йому компенсаційних сум не розглядала, а відтак відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не виплати ОСОБА_1 компенсаційної суми, як військовослужбовцю, який став інвалідом під час виконання обов`язків військової служби у складі миротворчого контингенту Організації Об`єднаних Націй від України в Лівані.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. 5 Положення № 290 в редакції чинній на момент отримання інвалідності позивачем, визначено перелік випадків, коли особам виплачуються компенсаційні суми. Так, компенсаційні суми виплачуються в разі: встановлення інвалідності в межах одного року з дня поранення, контузії, травми або каліцтва, одержаних під час виконання обов`язків військової служби у складі Миротворчих Сил ООН.

Пунктом 5 Положення № 290 у редакції, чинній на момент звернення представника позивача із заявою про виплату компенсаційної суми позивачу, визначено, що компенсаційні суми виплачуються в разі: встановлення інвалідності в межах трьох років з дня порання, контузії, травми або каліцтва, одержаних під час виконання обов`язків військової служби у складі Миротворчих Сил ООН.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, позивач отримав травму в грудні 2004 року, а інвалідність йому встановлено 02 листопада 2011 року, тобто більше ніж через річний та трирічний строк з дня поранення, контузії, травми або каліцтва, одержаних під час виконання обов`язків військової служби у складі миротворчих сил ООН, встановлений п.5 Положення № 290.

Щодо посилань позивача на те, що йому не було відомо про можливість отримання компенсаційних виплат, оскільки військовий комісаріат не повідомив його про вказану можливість, то суд зазначає, що чинним законодавством не передбачено такого обов`язку у військового комісаріату. Крім того, як вбачається із контракту про проходження військової служби у Збройних Силах України, що набув чинності 01 січня 2007 року, позивач ознайомився із законами та іншими нормативно-правовими актами України, які регулюють порядок проходження військової служби.

З приводу посилань позивача на те, що після отримання травми під час виконання обов`язків військової служби він постійно перебуває на лікуванні та був позбавлений можливості звернутися із заявою про отримання компенсаційних виплат, то суд зазначає, що вказана обставина не може свідчити про неможливість позивача на звернення із такою заявою. Крім того, як встановлено судом, заяву про виплату одноразової допомоги у 2011 році позивачем подано та підписано особисто.

Також суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції чинній на момент встановлення інвалідності позивачу) У разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов`язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п`ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 9 ст. 16 вказаного закону, якщо військовослужбовці, військовозобов`язані або резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, проходять службу у військовому резерві, та члени їх сімей одночасно мають право на отримання одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених цією статтею, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими законами, виплата відповідних грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором особи, яка має право на отримання таких виплат.

Вказане також кореспондується з ч. 7 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в редакції чинній на момент звернення представника позивача про виплату компенсаційних сум, якою визначено, що якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором.

Як вже встановлено судом та не заперечується самим позивачем, у 2012 році йому згідно особисто поданої ним заяви, виплачена одноразова грошова допомога у розмірі 99099,45 грн.

Відтак, позивач скористався своїм правом на отримання одноразової допомоги з підстав, передбачених статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Оскільки судом відмовлено позивачу у задоволенні адміністративного позову в частині вимог про визнання протиправною бездіяльності Міністерства оборони України щодо не виплати позивачу компенсаційної суми як військовослужбовцю, який став інвалідом під час виконання обов`язків військової служби у складі миротворчого контингенту Організації Об`єднаних націй від України в Лівані в розмірі 27 тис. доларів США, позовна вимога щодо про зобов`язання відповідача виплатити позивачу таку компенсаційну суму також не підлягає задоволенню, оскільки є похідною від вимоги про визнання проти парною бездіяльності.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо не виплати компенсаційної суми та зобов`язання виплатити таку суму, не обґрунтовані, документально не підтверджені, не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, отже задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Міністерства оборони України (м. Київ, проспект Повітрянофлотський, буд. 6, код ЄДРПОУ 00034022 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Закарпатський обласний військовий комісаріат ( АДРЕСА_2 ), Пенсійний фонд України (м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 9, код ЄДПРОУ 00035323) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії відмовити.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

Суддя Н.Д. Маєцька