РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

03 січня 2019 р. Справа № 120/4235/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Альчука Максима Петровича,

розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 )

до: Тульчинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (23600, Вінницька область, м. Тульчин, вул. Миколи Леонтовича, 51, код ЄДРПОУ 41247206)

про: визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Тульчинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області, в якому просив:

визнати дії Тульчинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій на 5 років протиправними;

зобов`язати Тульчинське об`єднане управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити і забезпечити виплату пенсії за віком на пільгових умовах на підставі ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій на 5 років з 30 липня 2018 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що звернувся до відповідача з проханням призначити пенсію за віком відповідно до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, однак отримав відмову, у якій повідомлено, що відсутні документи, які підтверджують період постійного проживання чи роботи на території посиленого радіоактивного контролю з 26.04.1986 по 14.05.1992. На думку позивача, такі висновки пенсійного фонду є необґрунтованими, оскільки факт його проживання з 26.04.1986 по 14.05.1992 підтверджується рядом документів, відтак дії та рішення щодо відмови у призначені та нарахуванні пенсії є протиправними, у зв`язку із чим подано позов до суду.

Відповідно до ухвали про відкриття провадження від 26.11.2018 розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого заперечує проти задоволення адміністративного позову. Окремо зазначає, що факт проживання ОСОБА_1 у період 1986-1992 р. в зоні радіоактивного забруднення не підтверджено наданими документами. Крім того, згідно довідки № 1348 від 07.06.2018 підтверджується лише реєстрація місця проживання, а не факт постійного проживання в м. Ладижин з 1984 по 1995 рік.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову, з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є потерпілим від Чорнобильської катастрофи 4 категорії, що підтверджується посвідченням громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю серія НОМЕР_2 від 23.07.1999 р.

30.07.2018 позивач звернувся до Тульчинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах на підставі ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій на 5 років.

До заяви позивач додав наступні документи: копію і оригінал трудової книжки, копію паспорта та реєстраційного номеру облікової картки платника податків, копію посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, копію архівної довідки від 07.06.2018 року № 25-09 виданої Ладижинським коледжом, про період навчання з 01.09.1978 по 28.06.1982 р., копію довідки № 190 від 01.08.2018 року, виданої Тростянецьким об`єднаним районним військовим комісаріатом, про проходження військової служби з 29.06.1982 р по 04.05.1984 року; копію архівної довідки Немирівської РДА № 01-21-181 від 03.07.2018 року про реорганізацію колгоспу "Перемога" с. Новоселівка в ВСК "Перемога" с. Новоселівка, копію архівної довідки комунальної установи "Немирівський районний трудовий архів Немирівської районної ради Він. обл.." № 01-11-171 від 03.07.2018 р. про вихододні позивача за період роботи з 1992 по 2001 рік в ВСК "Перемога" с. Новоселівка; копію архівної довідки комунальної установи "Немирівський районний трудовий архів Немирівської районної ради Він. обл.." № 01-11-171 від 03.07.2018 р. про кількість відпрацьованих вихододнів позивача за період роботи 1992 та 2001 роки помісячно в ВСК "Перемога" с. Новоселівка; копію довідки відділу ведення реєстру Ладижинської територіальної громади № 1348 від 07.06.2018 року про те , що позивач був зареєстрований в м. Ладижин, за період з 14.08.1984 по 03.01.1995 року; копію довідки виконавчого комітету Ладижинської міської ради № 532 від 06.07.2018 року про те , що м. Ладижин відносився до населеного пункту категорії № 4; копію довідки Новоселівської сільської ради, № 273 від 24.07.2018 року про те, що позивач з 17.01.1995 року проживає в АДРЕСА_2 , згідно паспорту, яке до 01.01.2015 року, відносилось до населених пунктів 4 категорії; копію довідки Новоселівської сільської ради № 289 від 01.08.2018 року про те, що КСП "Перемога" знаходилось на території с. Новоселівка, яке відносилось до 01.01.2015 року до населених пунктів 4 категорії.

За наслідком розгляду даної заяви, відповідачем прийнято рішення, оформлене протокол №025150000686 від 08.10.2018 р., яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку у зв`язку із недотриманням вимог статті 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та відсутністю підтверджуючих первинних документів про період проживання або роботи на території радіоактивного забруднення з 26.04.1986 по 14.05.1992 р.

Не погоджуючись з таким рішенням суб`єкта владних повноважень позивач звернувся з цим позовом до суду.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з наступного.

Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення визначені статтею 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Закон № 796 -ХІІ).

Так, згідно частини першої вказаної норми, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Потерпілими від Чорнобильської катастрофи, за змістом абзацу шостого пункту 2 частини першої статті 55 Закон № 796 -ХІІ, вважаються особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років. У цьому випадку зменшується вік для виходу на пенсію на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

Аналіз викладених норм свідчить про те, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, станом на 1 січня 1993 року не менше 4 років, пенсія надається із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

В свою чергу, процедура подання документів для оформлення пенсій визначається, Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" Постанова правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 р. № 22-1 (далі Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 1 Порядку 22-1, заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Згідно пункту 2.1 Порядку 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються, серед іншого, такі документи:

- документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

- документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

- для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 1, 3 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам;

- документи про місце проживання (реєстрації) особи;

- документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Положеннями пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку 22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (п.4.7 Порядку №22-1).

Отже, як зазначалось вище, саме орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою, за наслідком чого приймає рішення (про призначення або про відмову у призначені пенсії), яке може бути оскаржено. При цьому, для призначення пенсії необхідно подати заяву відповідної форми та всі документи визначені Порядком №21.

Як встановлено судом, 30.07.2018 ОСОБА_1 звернувся до Тульчинського ОУПФ України Вінницької області з заявою про призначення пенсії зі урахуванням статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". До даної заяви додано, зокрема копію і оригінал трудової книжки, копію паспорта та реєстраційного номеру облікової картки платника податків, копію посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, копію довідки відділу ведення реєстру Ладижинської територіальної громади № 1348 від 07.06.2018 року про те, що позивач був зареєстрований в м. Ладижин, за період з 14.08.1984 по 03.01.1995 року; копію довідки виконавчого комітету Ладижинської міської ради № 532 від 06.07.2018 року про те, що м. Ладижин відносився до населеного пункту категорії № 4.

Суд акцентує увагу на положеннях Постанови КМУРСР Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи" від 23.07.1991 р. №106, якою затверджено «перелік населених пунктів, в яких оплата праці громадян, що працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться за підвищеними тарифними ставками (відрядними розцінками) і посадовими окладами», у якому значиться населений пункт м. Ладижин, Тростянецького району, Вінницької області.

Проте, як зазначено у відзиві на позов, довідка Відділу ведення реєстру Ладижинської територіальної громади № 1348 від 07.06.2018 підтверджує лише реєстрацію місця проживання позивача, а не факт постійного проживання в м. Ладижин з 1984 по 1995 рік.

Оцінюючи позицію відповідача щодо невідповідності даної довідки, суд зазначає про наступне.

Пункт 2.1 Порядку 22-1, вказує, що до заяви про призначення пенсії додаються документи, що посвідчують особливий статус, зокрема, довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Отже, як видно з наведеної норми, у довідці має бути зазначено лише період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, та така має бути видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями). При цьому, законодавець не встановив та/або не затвердив певного зразка довідки та вимог, що така має бути підтверджена і містити підстави її видачі.

Суд вкотре наголошує, що у довідці №1348 від 07.06.2018 р. вказано періоди проживання позивача, місце проживання та вона видана Відділом ведення реєстру територіальної громади Ладижинської міської ради, яка є органом місцевого самоврядування.

Враховуючи наведене, судом не беруться до уваги доводи відповідача стосовно того, що довідка щодо проживання позивача на території радіоактивного забруднення не може братись до уваги при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з підстав зазначених у відзиві на позов.

При вирішені цього спору суд керується також положеннями частини другої статті 2 КАС України, відповідно до якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); ) добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, критерій прийняття рішень, вчинення (невчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України - за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".

"На підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень:

- має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України;

- зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.

Разом з цим, визначаючись щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій щодо відмови у призначені пенсії, суд виходить з наступного.

Як вже зазначалось вище, саме орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою, за наслідком чого приймає відповідне рішення (про призначення або про відмову у призначені пенсії), яке може бути оскаржено.

Матеріали справи свідчать, що саме протоколом органу пенсійного фонду № 025150000686 від 08.10.2018 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії. Отже, оцінка дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії досліджується в межах прийняття самого протоколу і саме через такий спосіб захисту як визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень, права позивача будуть відновлені. У той час, коли самі по собі дії щодо не перерахунку пенсії не порушують права, свободи та інтереси позивача, адже не мають юридичного наслідку, а відтак не створюють підстав для їх захисту.

На думку суду, протокол від 08.10.2018 про відмову у призначенні позивачу пенсії прийнято без врахування розтлумачених критеріїв, адже не взято до уваги документ з не передбачених законом підстав. Окрім того, сам протокол містить загальну фразу про «відсутність підтверджуючих первинних документів про період проживання або роботи на території радіоактивного забруднення протягом 1986-1992 рр..», при цьому, поданим документам оцінка не надана.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України).

З огляду на те, що саме протоколом Тульчинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 025150000686 від 08.10.2018 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії та він стосується прав та інтересів визначеної особи, суд дійшов висновку, що останній є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах із урахуванням статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" починаючи з 30.07.2018 р., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку:

1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. У разі якщо при відстрочці часу призначення пенсії за віком не здійснюється підвищення розміру пенсії за неповний місяць страхового стажу, пенсія, обчислена відповідно до статті 29 цього Закону, призначається з дня, що настає за останнім днем повного місяця відстрочки часу виходу на пенсію, який враховано до страхового стажу;

2) пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності;

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, з дня, коли ОСОБА_1 звернувся за цією пенсією, а саме: з 30.07.2018 року.

Одночасно не підлягає задоволенню вимога позивача забезпечити виплату пенсії, оскільки наслідком призначення пенсії є здійснення її виплати. Крім того, суд захищає лише порушені, оспорювані або не визнані права осіб. Однак, в даному випадку відсутній правовий спір стосовно невиплати позивачу призначеної пенсії органом пенсійного фонду.

Також, при вирішені цього спору, суд, відповідно до частин першої-другої статті 6 КАС України, керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини та пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії, кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей

З огляду на вимоги Конвенції та практику Європейського суду з прав людини (Спорронг та Льонрот проти Швеції) до правовідносин щодо отримання пенсії слід застосовувати засади юридичної визначеності, зокрема в частині права особи на розумні очікування мирного володіння майном.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Право позивача на призначення пенсії на пільгових умовах на підставі ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій на 5 років підтверджено сукупністю належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Тульчинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (23600, Вінницька область, м. Тульчин, вул. Миколи Леонтовича, 51, код ЄДРПОУ 41247206) задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати протокол Тульчинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області № 025150000686 від 08.10.2018 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах на підставі ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій на 5 років.

Зобов`язати Тульчинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області призначити ОСОБА_1 відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсію на пільгових умовах на підставі ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій на 5 років з 30.07.2018.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (АА 794266, рнокпп НОМЕР_1 ) сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 736,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Тульчинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області (код 41247206 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Вінницький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Альчук Максим Петрович