ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" грудня 2018 р. Справа№ 910/6669/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Скрипки І.М.

Разіної Т.І.

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталекс Профі»

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2018

у справі №910/6669/18 (суддя Усатенко І.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК Спец Металл Маш»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталекс Профі»

про стягнення 61 721,85 грн.

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВК Спец Металл Маш» (далі, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталекс Профі» (далі, відповідач) про стягнення 61 721,85 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач на підставі договору, укладеного в простій письмовій формі, поставив позивачу товар нижчої якості, ніж було обумовлено сторонами. З огляду на вищезазначене позивач просить стягнути з відповідача різницю вартості оплаченого та отриманого товару у сумі 61721,85 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.09.2018 у справі №910/6669/18 позов задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталекс Профі» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК Спец Металл Маш» 61 721 (шістдесят одна тисяча сімсот двадцять одна) грн. 85 коп. різниці між оплаченим і фактично отриманим товаром та 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заявленої суми заборгованості є обґрунтованими, підтверджуються наявними матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сталекс Профі» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2018 у справі №910/6669/18 та прийняти нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі. У апеляційній скарзі апелянт також просив суд поновити пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2018 у справі №910/6669/18.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом першої інстанції необґрунтовано відхилено доводи відповідача щодо недотримання позивачем вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженої Держарбітражем при раді Міністрів СРСР №П-7 від 25.04.1966.

Скаржник наголошує, що оскільки договором між сторонами не було передбачено прийомку товару по якості на складі відповідача, а після отримання товару позивач покинув склад відповідача, при виявленні невідповідності якості товару позивач мав би дотримуватись порядку, передбаченого пунктом 16 Інструкції №П-7.

Однак, позивачем не викликався відповідач для складання акту про виявлені невідповідності якості поставленого товару, а отже відсутні підстави стверджувати, що поставлений відповідачем позивачу товар був неякісний.

Із приводу експертного висновку Київської торгово-промислової палати відповідач стверджує, що незрозуміло, чий та який товар був пред'явлений експерту для дослідження. При цьому, представник відповідача для участі у дослідженні не запрошувався.

Відповідач також зазначає, що суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин норми недіючого ГОСТу 8596-57 «Сортамент чорних металів. Прокат і калібрування сталі», оскільки замість нього був введений в дію ГОСТ 19904-74, а потім, на заміну останньому, ГОСТ 19904-90. У свою чергу, відповідно до ГОСТу 19904-90, допустиме відхилення по товщині при ширині прокату при ширині стрічки більше 1000 мм до 1500 мм та при товщині від 0,35 мм до 0,4 мм складає 0,05 мм. Отже, судом було розраховано зменшення вартості продукції на підставі різниці в товщині стрічки без урахування допустимого відхилення.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2018 апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталекс Профі» у справі №910/6669/18 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Скрипки І.М., Разіної Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2018 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Сталекс Профі» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2018 у справі №910/6669/18; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача; призначено до розгляду апеляційну скаргу відповідача у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання), оскільки дана справа відноситься до малозначних у розумінні Господарського процесуального кодексу України; встановлено сторонам строк для надання можливості скористатися наданими статтями 166, 167, 263, 267 Господарського процесуального кодексу України правами - до 19.11.2018.

Позивач своїм правом надати суду відзив на апеляційну скаргу не скористався.

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів отримання сторонами ухвали Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2018, а саме повідомлень про вручення поштових відправлень, та з огляду на закінчення встановленого вказаною ухвалою суду строку для подачі сторонами документів, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач виставив позивачу рахунок на оплату замовлення №7205 від 29.03.2018 на суму 469086,00 грн. за товар: сталь тонколистова оцинкована 0,38*2350 РЕ (т) (9003, виробник сировини Китай (ЕКОНОМ)) у кількості 15,27 тон за ціною 30719,45 грн. У рахунку зазначено, що оплата даного рахунку означає згоду з умовами поставки товару. Повідомлення про оплату обов'язкове, в протилежному випадку не гарантується наявність товару на складі. Товар відпускається по факту надходження коштів на розрахунковий рахунок постачальника, самовивозом, за наявності довіреності або паспорта.

Позивач оплатив вартість товару, що підтверджується платіжним дорученням №584 від 30.03.2018 на суму 469 086,00 грн. (призначення платежу: за товар згідно рахунку №7205 від 29.03.2018).

Згідно видаткової накладної №6452 від 03.04.2018, підписаної обома контрагентами, позивачем за замовленням №СП-0007205 від 29.03.2018 отримано товар: сталь тонколистова оцинкована 0,38*1250 РЕ (Т) (9003, виробник сировини Китай (ЕКОНОМ)) у кількості 15,27 на суму 469 086,00 грн. Товар був отриманий представником покупця Заторським І.Г. згідно довіреності № 164 від 30.03.2018, яка наявна в матеріалах справи.

Позивач не заперечує факт отримання товару від відповідача у кількості 15,27 тони, однак вказує, що даний товар був неналежної якості, оскільки, мав товщину не 0,38 мм, як зазначено у рахунку та видатковій накладній, а - 0,33 мм. На підтвердження вказаної обставини позивачем долучено до матеріалів справи Експертний висновок №1-467 від 04.04.2018 Київської Торгово-промислової палати, фотографії від 03.04.2018 рулонів сталі з даними вагів (загальна вага 4 рулонів сталі 15,27 т).

Позивач звернувся до відповідача з вимогою №11-04/18 від 11.04.2018, в якій просив повернути різницю у вартості отриманого за видатковою накладною № 452 від 03.04.2018 товару.

У відповіді від 07.05.2018 №07/05 ТОВ «Сталекс Профі» відмовився від повернення надміру сплачених коштів, оскільки претензій щодо кількості товару при його прийнятті покупець не пред'являв. Вартість товару оплачена позивачем та відповідає вартості поставленого товару.

Враховуючи зазначене, позивач звернувся до суду із позовом у даній справі про стягнення з відповідача пропорційно суми надміру сплаченої попередньої оплати у розмірі 61 721,85 грн. у зв'язку з поставкою товару нижчої якості.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про задоволення позовних у повному обсязі, а доводи скаржника не приймає до уваги з огляду на наступне.

Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно частини 2 статті 205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У відповідності до частини 1 статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За загальним правилом відповідно до статті 208 Цивільного кодексу України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Водночас, відповідно до статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Також, згідно з частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Отже, сторонами у даній справі було укладено договір у спрощений спосіб шляхом звернення з заявкою на покупку товару, виставлення рахунку та оплату вказаного рахунку позивачем, що створило для них відповідні цивільні права та обов'язки.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства (стаття 662 Цивільного кодексу України).

Згідно з положеннями статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар, надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Як встановлено судом, товар був переданий покупцю у місці його знаходження (як погоджено сторонами в рахунку), що підтверджується видатковою накладною №6452 від 03.04.2018. Товар (сталь тонколистова оцинкована у кількості 15,27 т) отриманий експедитором Заторським Ігором Гарольдовичем на підставі довіреності №164 від 30.03.2018, якою Заторського І.Г. уповноважено отримати від ТОВ «Сталекс Профі» цінності за рахунком №7205 від 29.03.2018 - гладкий лист у кількості 6000 кв.м.

Відповідно до статті 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі. У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми. Якщо поставлені товари відповідають стандартам або технічним умовам, але виявляться більш низького сорту, ніж було зумовлено, покупець має право прийняти товари з оплатою за ціною, встановленою для товарів відповідного сорту, або відмовитися від прийняття і оплати поставлених товарів.

Згідно статті 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.

Відповідно до статті 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця, зокрема, пропорційного зменшення ціни.

Згідно статті 679, 680 Цивільного кодексу України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили. Покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності, вимога у зв'язку з його недоліками може бути пред'явлена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років, а щодо нерухомого майна - в межах трьох років від дня передання товару покупцеві, якщо договором або законом не встановлений більший строк.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

За змістом статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як вбачається із матеріалів справи, для визначення якості отриманого від відповідача згідно видаткової накладної №6452 від 03.04.2018 товару позивачем було залучено експерта Київської торгово-промислової палати. За результатами огляду експертом Київської торгово-промислової палати було складено відповідний експертний висновок від 04.04.2018 №184-06.

У вказаному висновку зазначено, що Експерту на асфальтованому розвантажувальному майданчику матеріального складу ТОВ «Сталекс Профі» (територія ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському»), за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 26, в присутності представника замовника експертизи - експедитора Копійки A.B., пред'явлено 1 тентований напівпричеп №АС3771ХР з відкритими дверима, доставлений сідельним тягачом №АС6703ВМ, в якому фактично знаходились 4 рулони сталі в горизонтальному положенні; рулони обгорнуті металевим пакувальним листом, обв'язані 8-ма металевими стрічками, зафіксовані на підлозі дерев'яними підкладками та такелажними текстильними ременями до конструкцій напівпричепа, без механічних пошкоджень та маркування. У присутності експерта відбулось розпакування 1 рулону: під пакувальним металевим листом рулон сталі обгорнутий пакувальним папером з маркуванням: виробник «Shandong Lantian Steel Co., LTD». Сталь має поверхневе полімерне покриття. При вимірюванні товщини сталі згідно п. 4. ГОСТ 8596-57, встановлено значення товщини 0,33 мм, з урахуванням покриття. Вимірювання товщини сталі в рулоні проводилось мікрометром тип МК-25-0.01. ціна поділки : 0.01 мм, заводський номер 150674724, дата калібрування -21.12.2017.

Експерт дійшов наступного висновку: на основі вищевикладеного встановлено, що в пред'явленому експерту 1 напівпричепі №АС3771ХР фактично знаходились 4 рулони сталі, за заявою замовника експертизи, отримані згідно видаткової накладної №6452 від 03.04.2018 ТОВ «Сталекс Профі», м. Київ. Фактична товщина сталі тонколистової оцинкованої з полімерним покриттям в 1 рулоні складає 0,33 мм з урахуванням покриття, що на 0,05 мм менш ніж у видатковій накладній №6452 від 03.04.2018. За заявою замовника експертизи: вантаж отримано згідно видатковій накладній № 6452 від 03.04.2018 ТОВ «Сталекс Профі», м. Київ, в якій значиться: сталь тонколистова оцинкована 0.38*1250 РЕ (т) 9003. виробник сировини Китай, кількість 15,27 т; отриманні 4 рулони сталі тонколистової оцинкованої з полімерним покриттям TOB «ВК СПЕЦ МЕТАЛЛ MAШ», попередньо були оглянуті на складі постачальника ТОВ «Сталекс Профі». На момент огляду на поверхні рулонів знаходились етикетки з маркуванням: виробник «Shandong Lantian Steel Co., LTD», номер рулона, розмір 0,35*1250 (розмір 0,35 виправлений від руки на 0,38), колір RAL9003.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати України» Торгово-промислові палати мають право: проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість. Методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України. Права торгово-промислових палат закріплюються в їх статутах і реалізуються у порядку, передбаченому законодавством України.

Судом встановлено, що висновок був складений в межах повноважень Торгово-промислової палати та є обов'язковим до застосування.

Відповідач заперечував проти прийняття у якості доказу товщини проданої ним сталі експертного висновку, оскільки замовником було вказано не експедитора Заторського І.Г., який здійснював прийомку товару, а експедитора Копійку А.В.

Суд першої інстанції обґрунтовано відхилив це заперечення відповідача, оскільки у висновку вказано, що замовником експертизи є не фізична особа експедитор, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ВК Спец Металл Маш» (покупець товару).

Прийомка товару і експертиза проводилась на розвантажувальному майданчику матеріального складу відповідача, про що зазначено в самому експертному висновку. Зокрема, експертиза була проведена наступного дня після підписання сторонами видаткової накладної. На спростування обставин, на які посилається скаржник, що експерту був можливо наданий інший товар, ніж той, що був відпущений згідно видаткової накладної №6452 від 03.04.2018 (що на склад відповідача позивачем був завезений інший товар чи, що позивачем крім отриманого за видатковою накладною №6452 від 03.04.2018 був придбаний інший аналогічний товар з товщиною листа 0,33 мм), позивачем долучено до матеріалів справи фотофіксацію товару, отриманого за видатковою накладною № 6452 від 03.04.2018.

Отже, вказаний висновок Київської торгово-промислової палати від 04.04.2018 №184-06 є належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом, яким встановлено факт невідповідності отриманої відповідачем продукції по товщині вимогам встановлених стандартів, а саме ГОСТу 8596-57 «Сортамент чорних металів Прокат і калібрування сталі», яким встановлено, що при ширині стрічки більше 1100 мм до 1500 мм та при товщині від 0,2 мм до 0,4 мм відхилення по товщині стрічки не допускаються.

Так, товщина металу, отриманого за видатковою накладною №6452 від 03.04.2018, становить 0,33 мм замість заявленої товщини 0,38 мм. Крім того, з фотографій, наданих до матеріалів справи, вбачається, що на маркуванні товару містяться виправлення, здійснені маркером, замість надрукованої товщини металу 0,35 мм, від руки написано 0,38 мм.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на ГОСТи 19904-74 та 19904-90, якими допускається відхилення на 0,05 мм по товщині при ширині стрічки більше 1000 мм до 1500 мм та при товщині від 0,35 мм до 0,4 мм оцінюються судом критично, оскільки уповноваженим здійснювати контроль якості товарів органом (Торгово-промисловою палатою), експертні документи якого є обов'язковими для застосування на всій території України, здійснено посилання саме на ГОСТ 8596-57.

Водночас, вказані заперечення не висувались відповідачем ні у відповіді на лист-вимогу позивача вих. №11-04/18 від 11.04.2018 про повернення коштів, ні під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Доводи скаржника щодо недотримання позивачем вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженої Держарбітражем при раді Міністрів СРСР №П-7 від 25.04.1966 (далі, Інструкція П-7), відхиляються судом з наступних підстав.

Вказана інструкція застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними та Особливими умовами поставки або іншими обов'язковими правилами не встановлений інший порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю і комплектності, а також тари під продукцією чи товарами.

Вказана інструкція покладає обов'язки як на організацію - відправника так, і на підприємство - отримувача.

Згідно з пунктом 2 Інструкції №П-7 з метою збереження якості продукції, що поставляється, створення умов для своєчасного і правильного приймання її за якістю підприємства, організації - виробники (відправники) зобов'язані забезпечити: суворе дотримання встановлених правил пакування та тарування продукції, маркування та опломбування окремих міст; відвантаження (здачу) продукції, відповідну по якості та комплектності вимогам, встановленим стандартам, технічним умовам, кресленням, рецептурам, зразкам; чітке і правильне оформлення документів, що засвідчують якість та комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, тощо), вантажних та розрахункових документів, відповідність вказаних в них даних про якість і комплектність продукції фактичній якості і комплектності її.

Відповідно до пунктів 7, 14 Інструкції №П-7 прийомка продукції за якістю і комплектністю на складі постачальника здійснюється у випадках, передбачених у договорі. Прийомка продукції за якістю та комплектністю здійснюється у чіткій відповідності стандартам, технічним умовам, основним і особливим умовам поставки, іншим обов'язковим для сторін правилам, а також по супровідним документам, що посвідчують якість і комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація, тощо). Відсутність вказаних супровідних документів, чи деяких з них не призупиняє приймання товару. В такому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла і в акті вказується, які документи відсутні.

Згідно пункту 16 Інструкції при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що надійшла, тари чи пакування вимогам стандартів, технічним умовам, кресленням, зразкам, договору чи даним, вказаним в маркуванні і супровідних документах, що посвідчують якість продукції (п. 14), отримувач призупиняє наступну прийомку продукції, складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Отримувач зобов'язаний забезпечити збереження продукції неналежної якості чи некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршенню її якості і змішування з іншою однорідною продукцією. Отримувач зобов'язаний викликати для участі в продовженні прийомки продукції і складання двостороннього акту представника іногороднього виробника (відправника), якщо це передбачено в основних і особливих умовах поставки, інших обов'язкових правилах чи договорі. При одноміській поставці виклик представника виробника (відправника) і його явка для участі в перевірці якості і комплектності продукції і складання акту є обов'язковим.

Отже, як вбачається з Інструкції №П-7, нею передбачено прийняття продукції в тому числі на складі постачальника. Однак, пункт 16 Інструкції, на який посилається скаржник, передбачений виклик представника виробника (відправника) лише у разі надходження продукції покупцю при іногородній чи одноміській поставці. Виклик представника постачальника, при прийомці товару на його складі для складання акту Інструкцією не передбачено.

Матеріалами справи підтверджується факт здійснення прийомки товару на складі постачальника (про це зазначено у рахунку №7205 від 29.03.2018, експертному висновку 04.04.2018 № 184-06). Належних та допустимих доказів на спростування вказаного відповідачем суду не надано.

Отже, зазначеним спростовуються доводи відповідача щодо невиконання позивачем вимог Інструкції №П-7 про виклик його представника для складання акту невідповідності, оскільки, виклик представника відповідача у разі здійснення прийомки товару на його складі Інструкцією №П-7 не передбачений.

Враховуючи зазначене, позивачем було залучено для визначення якості товару експерта Київської торгово-промислової палати, товар був пред'явлений експерту на майданчику матеріального складу відповідача .

Усі інші доводи та міркування скаржника взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 травня 2011 року, пункт 58).

Колегія суддів зазначає, що відповідач жодними доказами (передбаченими Інструкцією), крім видаткової накладної №6452 від 03.04.2018, не довів передання позивачу товару належної якості, зокрема, сталі товщиною 0,38 мм, яка була оплачена позивачем у повному обсязі. Крім того, з наданих до матеріалів справи фотографій вбачається порушення маркування товару, зокрема внесення до маркування не застережених виправлень щодо якості товару, зокрема його товщини. Крім того, оскільки, товар як зазначено сторонами, має країною виробництва (походження) - Китай, відповідач не надав суду документів, що підтверджують якість імпортованого товару, зокрема сертифікати якості та відповідності, інвойси, митні декларації, договір на поставку товару з країни-виробника.

Вказане, за переконанням суду, свідчить про недобросовісність відповідача як продавця та про недотримання ним його обов'язків, в тому числі, визначених Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, щодо маркування товару та відповідності заявленої у видатковій накладній якості товару, якості переданого покупцю товару.

Як уже зазначалося, відповідно до статті 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором, зокрема, пропорційного зменшення ціни.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, з огляду на приписи статей 678, 530 Цивільного кодексу України, у відповідача з моменту отримання вимоги позивача про повернення грошових коштів, виникло зобов'язання по їх поверненню у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, який виконаний відповідачем не був. Доказів, які б підтверджували виконання відповідачем його зобов'язання по поверненню коштів передплати, матеріали справи не містять.

Оскільки відповідач не виконав свої зобов'язання перед позивачем по поставці обумовленого в договорі товару, кошти, отримані ним як передплата за товар, який був переданий іншої якості, ніж було обумовлено сторонами, підлягають поверненню пропорційно якості переданого товару.

Позивачем визнається факт поставки йому відповідачем товару вагою 15,27 т. товщиною сталі 0,33 мм замість 0,38 мм. Відповідачем факт поставки позивачу товару загальною вагою 15,27 т також визнається. Обставина щодо отримання за товар суми коштів у розмірі 469 086,00 грн. також сторонами не заперечується.

Відтак, оскільки наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт продажу позивачем відповідачу товару неналежної якості, який був прийнятий позивачем та оплачений у сумі 469 086,00 грн., суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку можливість пропорційного зменшення вартості отриманого товару за вимогою позивача, як це передбачено статтею 678 Цивільного кодексу України.

Суд першої інстанції не погодився, водночас, з розрахунком позивача, оскільки у разі пропорційного зменшення вартості товару, його ціна становить 430 811,53 грн. (469 086,00*0,33/0,38), а тому різниця у вартості коштів, що були оплачені позивачем та мали бути сплачені у зв'язку з пропорційним зменшенням вартості, становить 65 274,47 грн. (469 086,00-430 811,53). Однак, оскільки відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, суд правомірно присудив до стягнення з відповідача суму надміру сплачених коштів у розмірі, заявленому позивачем, а саме у сумі 61 721,85 грн.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги відповідача, оскільки останні не спростовують висновків суду першої інстанції. Скаржником не надано суду доказів, які б свідчили про необґрунтованість позовних вимог, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування чи зміни рішення місцевого господарського суду.

У свою чергу, позивачем доведено порушення його прав та законних інтересів зі сторони відповідача.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталекс Профі» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталекс Профі» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2018 у справі №910/6669/18 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2018 у справі №910/6669/18 залишити без змін.

Матеріали справи №910/6669/18 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених статтею 286 Господарського процесуального кодексу України та у строки, встановлені статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Ю.Б.Михальська

Судді І.М. Скрипка

Т.І. Разіна