Дата документу 13.11.2017

№ 554/9794/16-ц

Єдиний унікальний номер № 554/9794/16-ц

Провадження № 2/554/163/2017

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 листопада 2017 року суддя Октябрського районного суду м. Полтави Тімошенко Н.В., розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі- продажу дійсним, визнання права власності на автомобіль -

в с т а н о в и л а:

28.09.2017 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2, в якому прохав визнати договір купівлі-продажу автомобіля НОМЕР_1, 2005 р.випуску, № кузова ХТА21114050192816 дійсним та виконаним; визнати ОСОБА_1 добросовісним набувачем та фактичним власником вказаного автомобіля.

Позовні вимоги мотивував тим, що автомобіль НОМЕР_2, 2005 р. випуску придбав у ОСОБА_2 Однак, 08.10.2016 року дізнався, що попередній власник ОСОБА_2 звернувся до слідчих органів із заявою про злочин за фактом підробки документів при перереєстрації автомобіля НОМЕР_3, 2005 р. випуску, № кузова ХТА 21114050192816.

Вважає, що при здійсненні купівлі-продажу даного автомобіля діяв відповідно до норм закону та у встановленому законом порядку оформив право власності на автомобіль, а тому є добросовісним набувачем та фактичним його власником.

ОСОБА_1 надав заяву про розгляд справи без його участі, вимоги підтримав та прохав задовольнити.

ОСОБА_2 у судове засідання не з»явився, будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляд справи, причини своєї неявки суду не повідомив.

Згідно ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 19.04.2014 року транспортний засіб марки ВАЗ 211140, державний номерний знак НОМЕР_4, 2005 р. випуску № кузова ХТА 21114050192816зареєстрований за ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва с/н САТ 825351 про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 9-10).

30.01.2015 року ОСОБА_3 укладено договір комісії з ТОВ «Торговий Альянс» та складено заяву про здійснення продажу автомобіля.

Вказаний автомобіль продано ОСОБА_1

12.02.2015 року вищевказаний належний ОСОБА_2 автомобіль марки «ВАЗ» моделі «211140» сірого кольору, 2005 р.в., № кузова:ХТА21114050192816 було переоформлено на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 і автомобілю було залишено попередній державний номерний знак - ВІ7990ВЕ.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 12.10.2016 року накладено арешт на автомобіль НОМЕР_5, 2005 р. випуску в рамках кримінального провадження № 12016170020001038 від 26.04.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, внесеного до ЄРДР на підставі письмової заяви ОСОБА_2

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 11.09.2017 року скасовано арешт з автомобіля марки ВАЗ модель 211140 державний номерний знак НОМЕР_4 сірого кольору, 2005 року випуску, номер кузова ХТА 21114050192816, з наданням права ОСОБА_1 користування вищевказаним автомобілем без права його відчуження та розпорядження.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 60 ч. 2 ЦПК України сторони зобов'язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі. Суд лише сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 204 ЦК правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин) або якщо він не визнаний судом недійсним (оспорюваний правочини).

Відповідно до ст. 638 ЦК України угода вважається укладеною якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ч. 2 ст. 640 ЦК України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Згідно ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено ч. 1 ст. 656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до п.6 Постанови Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. №1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 904 від 09.11.2015 р. транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами в сервісних центрах МВС.

Відповідно до п.8 цієї Постанови державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

У відповідності до п.40 цієї Постанови зняття з обліку транспортних засобів проводиться після їх огляду в сервісному центрі МВС на підставі заяви власника, документа, що посвідчує особу, виконавчого напису нотаріуса, постанови державного виконавця або рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

За правилами ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин , повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності .

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу України передбачає, що у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Однак, ч. 2 ст. 218 ЦК України передбачено, якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У відповідності до роз'яснень, викладених в п. 5 Постанови від 07.02.2014 р. № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК).

Таким чином, ОСОБА_1 у встановленому законом порядку оформив право власності на даний автомобіль, та являється добросовісним набувачем.

Те, що ОСОБА_1 являється власником автомобіля марки ВАЗ модель 211140 державний номерний знак НОМЕР_4 сірого кольору, 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_6 підтверджується ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 11.09.2017 року про скасування арешту з автомобіля та передачу його у користування останньому без права його відчуження та розпорядження.

З огляду на зазначене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З урахуванням викладеного,ст.. 41, 129 КУ, ст. 3, 10,11, 27, 31, 57-61, 88, 179, 202, 208-215, 218, 224 ЦПК України, ст.ст. 202-204, 215, 321,328,334,386,391,392,638,640,655,656 ЦК України, суд ,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі- продажу дійсним, визнання права власності на автомобіль - задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу автомобіля марки ВАЗ 211140, державний номерний знак НОМЕР_4, 2005 р. випуску, № кузова ХТА 21114050192816 дійсним та виконаним.

Визнати ОСОБА_1 добросовісним набувачем та фактичним власником автомобіля марки ВАЗ 211140, державний номерний знак НОМЕР_4, 2005 р. випуску, № кузова ХТА 21114050192816.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через районний суд шляхом подання протягом 10 днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Н. В. Тімошенко