Справа № 653/3994/18

Провадження № 2/653/1383/18

РІШЕННЯ

іменем України

"18" грудня 2018 р. м. Генічеськ

Генічеський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Берлімової Ю.Г.

за участю секретаря Волвенко А.О.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 сільської ради Генічеського району Херсонської області про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 сільської ради Генічеського району Херсонської області про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом. Свої вимоги мотивує тим, що 30 січня 2017 року помер її батько – ОСОБА_4. Після його смерті залишилось спадкове майно, а саме земельна ділянка площею 9,68 га кадастровий номер 6522182000:01:069:0008, що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Генічеського району Херсонської області, яка належала йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом. Вказане спадкове майно батько заповів їй за заповітом. В передбачений законом шестимісячний строк позивач звернулась до нотаріуса для одержання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, проте у видачі свідоцтва було відмовлено, оскільки згідно інформації право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано на ім’я ОСОБА_5, яка являється померлою бабусею позивача, після якої батько отримував спадщину. Так, проставлена нотаріусом в Державному акті про право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 046804 відмітка від 15 грудня 2009 року про перехід права власності на землю від бабусі до батька не відобразилась у державному реєстрі прав власності на земельну ділянку. При зверненні до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області про виправлення технічної помилки допущеної під час ведення Державного земельного кадастру ОСОБА_1 повідомили, що підстав для виправлення помилки немає, оскільки вони містять інформацію лише про Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 046804, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних

актів на право власності на землю за № 040472002306 від 13 жовтня 2004 року, а відмітка про реєстрацію переходу права на земельну ділянку згідно постанови КМУ від 6 травня 2009 року № 439 відсутня. Таким чином, позивач є єдиним спадкоємцем за законом першої черги, за заповітом, але не може належним чином оформити спадщину через нотаріуса, оскільки не зважаючи на наявний правовстановлюючий документ на земельну ділянку, в державному реєстрі відсутня реєстрація права власності на данне спадкове майно за спадкодавцем.

У зв’язку із викладеним, просить визнати за нею право власності

на земельну ділянку площею 9,68 га кадастровий номер 6522182000:01:069:0008 для

ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території ОСОБА_3

сільської ради Генічеського району Херсонської області в порядку спадкування за

законом після померлого 30 січня 2017 року ОСОБА_4.

В судовому засіданні позивач та представник позивача по довіреності ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги, просили задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради до судового засідання не з’явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності. Проти задоволення позову не заперечує.

Суд, вислухавши позивача та його представника, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, встановив фактичні обставини справи та відповідні ним правовідносини.

ОСОБА_6 народилась 11 серпня 1967 року, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії V-УР № 0334736, виданого 05 вересня 1967 року Орджонікідзевським районним бюро РАЦС м. Запоріжжя.

17 травня 1986 року ОСОБА_6 уклала шлюб із ОСОБА_7, що

підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії ІІ-ЖС № 376068, виданого

17 травня 1986 року відділом РАЦС Шевченківського райвиконкому м. Запоріжжя. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_7.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом П'ятої Запорізької державної нотаріальної контори ОСОБА_8 15 грудня 2009 року, за реєстровим № 4-458, спадкоємцем земельної ділянки площею 9,68 га кадастровий номер 6522182000:01:069:0008, що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Генічеського району Херсонської області після смерті ОСОБА_5, що померла 22 липня 2005 року є її син, ОСОБА_4

Право власності ОСОБА_5 підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 046804 від 13 жовтня 2004 року.

16 січня 2017 року ОСОБА_4 склав заповіт, посвідчений секретарем Новоіванівської сільської ради, яким на випадок своєї смерті заповів вищевказану земельну ділянку дочці - ОСОБА_1 Цей факт підтверджується дублікатом заповіту та витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі, виданого 28 вересня 2017 року.

Батько позивача ОСОБА_4 помер 30 січня 2017 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ЖС № 378570, виданого 31 січня 2017 року Запорізьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

28 липня 2018 року, державним нотаріусом П'ятої запорізької державної нотаріальної

контори ОСОБА_9 було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлого батька на земельну ділянку з огляду на наявність інформації про реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку на ім’я ОСОБА_5

На запит позивача до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області про виправлення технічної помилки, допущеної під час ведення Державного земельного кадастру, останні надали повідомлення про відмову у прийнятті заяви про внесення відомостей до Державного

земельного кадастру № 31-21-0.25-250/169-18 від 19 лютого 2018 року, та зазначили, що

Державним кадастровим реєстратором Відділу у Генічеському районі Головного управління

Держгеокадастру у Херсонській області розглянуто заяву про виправленні технічної помилки допущеної під час ведення Державного земельного кадастру разом з доданими до неї документами та відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» та

Постанови Кабінету міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 «Про затвердження

Порядку ведення Державного земельного кадастру» повідомлено, що у Державному

земельному кадастрі за кадастровим номером 6522182000:01:069:0008 знаходиться достовірна інформація, яка відповідає її паперовому носію, а саме Державному акту на право

власності на земельну ділянку Серія ЯБ № 046804 зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 040472002306 від 13 жовтня 2004 року. Також зазначили, що відсутня відмітка про реєстрацію переходу права па земельну

ділянку згідно постанови КМУ від 6 травня 2009 року № 439.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщиниі не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до

спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ч. З ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не

позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше

прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно роз’яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, які викладені у листі від 16 травня 2013 року за № 24-753/0/4013 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування»: у разі, якщо спадщина прийнята, проте спадкоємцем не було одержано свідоцтво про право на спадщину (ст. 1297 ЦК) або не здійснено державну реєстрацію права на спадщину (ст. 1299 ЦК), слід брати до уваги, що законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини», і пов’язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки.

Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК) та не здійснив його державної реєстрації (ст. 1299 ЦК).

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Таким чином, позивач не може належним чином реалізувати спадкові права в позасудовому порядку, оскільки в державному реєстрі відсутня реєстрація права власності спадкове майно, що складається із земельної ділянки площею 9,68 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території ОСОБА_3 сільської ради Генічеського району Херсонської областіза спадкодавцем, її батьком - ОСОБА_4, який прийняв спадщину після смерті свої матері ОСОБА_5, що складалась із спірної земельної ділянки.

На момент отримання батьком позивача свідоцтва про право на спадщину за законом, право власності на нерухоме майно у вигляді земельної ділянки підлягало державній реєстрації за місцем знаходження спадкового майна на підставі ст. 1299 ЦК України (діючої на момент спірних правовідносин). В судовому засіданні встановлено, що за життя ОСОБА_4належним чином не оформив право власності на вищезазначену земельну ділянку, принаймні, відомості про це відсутні, а перехід права власності на майно від бабусі до батька позивача не відображений у державному реєстрі прав власності на земельну ділянку.

Із зазначеного вище видно, що визнання права власності на спадкове майно в рамках даного позову є необхідним і єдиним можливим способом захисту права позивача, як належного спадкоємця за законом та заповітом, інші спадкоємці відсутні, тому позов підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7, ст.ст. 328,1216-1218, 1296 ЦК України, ст.ст. 1,2,4,5,12,13,76,81,83,84,89,95,258,259,261,263-266,273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 сільської ради Генічеського району Херсонської області про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає та зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНПП НОМЕР_1) право власності на земельну ділянку площею 9,68 га кадастровий номер 6522182000:01:069:0008 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території ОСОБА_3 сільської ради Генічеського району Херсонської області в порядку спадкування за законом після померлого 30 січня 2017 року ОСОБА_4.

Рішення може бути оскаржене до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду до Генічеського районного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Генічеського районного суду

ОСОБА_10