ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2018 Справа №914/1631/18

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. за участю секретаря судового засідання Айзенбарт А.І., розглянув матеріали позовної заяви

за позовом: ОСОБА_1, м.Червоноград, Львівська область;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Софро», смт.Жвирка, Львівська область;

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, визнання недійсними змін до статуту товариства, визнання недійсним та скасування запису про проведення реєстраційної дії.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 - представник (довіреність б/н від 24.09.2018), ОСОБА_3 - представник (довіреність б/н від 24.09.2018);

від відповідача: Биков Г.Є. - адвокат (посвідчення НОМЕР_1 від 29.08.2012, ордер ОД №344566 від 24.09.2018)

Обставини розгляду справи.

31.08.2018 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1, м.Червоноград, Львівська область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Софро», смт.Жвирка, Львівська область про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, визнання недійсними змін до статуту товариства, визнання недійсним та скасування запису про проведення реєстраційної дії.

Одночасно з поданням позову позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Державним реєстраторам юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Сокальської районної державної адміністрації Львівської області та будь-яким іншим Державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які вправі вчиняти відповідно до чинного законодавства України реєстраційні дії щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Софро» (код ЄДРПОУ 35741876), проводити державну реєстрацію змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю «Софро» (код ЄДРПОУ 35741876), що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі: змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Софро» (код ЄДРПОУ 35741876), державну реєстрацію переходу юридичної особи на діяльність на підставі модельного статуту, з модельного статуту на діяльність на підставі власного установчого документа, рішення про виділ, злиття, перетворення, поділ, рішення про припинення юридичної особи, державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, злиття, перетворення, поділу, державну реєстрацію змін, пов'язаних із зміною складу засновників (учасників), зміною розміру статутного капіталу, зміною місцезнаходження, керівника, підписантів, найменування, видів діяльності, а також вчиняти інші реєстраційні дії щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Софро» (код ЄДРПОУ 35741876) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Ухвалою від 03.09.2018 в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою від 04.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.10.2018.

01.10.2018 через канцелярію суду представниками позивача подано заяву про зміну підстав позову з додатками (вх. №2543/18 від 01.10.2018).

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву з додатками (вх. №2518/18 від 26.09.2018), у якому останній просив суд у задоволенні позову відмовити та залучити до участі у справі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою від 01.10.2018 судом прийнято до розгляду заяву представника ОСОБА_1 про зміну підстав позову, підготовче засідання відкладено на 18.10.2018 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 03.10.2018).

18.10.2018 через канцелярію суду від представника позивача надійшли клопотання з додатком (вх. №38881/18 від 16.10.2018) та заперечення на заяву відповідача про залучення третіх осіб (вх. №39213/18 від 18.10.2018).

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (змінену) з додатками (вх. №38893/18 від 17.10.2018).

Ухвалою від 18.10.2018 судом відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб ОСОБА_6 та ОСОБА_7, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 06.11.2018.

06.11.2018 через канцелярію суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив з додатками (вх. №42228/18 від 06.11.2018р.).

З огляду на те, що за результатами підготовчого провадження було вирішено усі необхідні завдання, сторонами зазначено, що ними подані усі докази, які доводять обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, судом ухвалою від 06.11.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 20.11.2018.

В судовому засіданні 20.11.2018 оголошено перерву до 05.12.2018.

20.11.2018 через канцелярію суду від представника відповідача надійшла письмова промова в судових дебатах (вх. №44616/18 від 20.11.2018).

05.12.2018 через канцелярію суду від представника відповідача надійшла заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх. №46398/18 від 05.12.2018).

В судовому засіданні 05.12.2018 оголошено перерву до 12.12.2018.

12.12.2018 через канцелярію суду надійшла промова представника позивача в судових дебатах (вх. №47583/18 від 12.12.2018).

Сторонам роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 42, 46 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Суть спору та правові позиції сторін.

Правова позиція позивача (з урахуванням заяви про зміну підстав позову).

1. Статут ТОВ «СОФРО» (надалі - Товариство) в редакції, затвердженій рішенням Загальних зборів учасників Товариства від 16.06.2018 порушує п.18.2 Статуту Товариства в редакції від 14.06.2017, яка діяла на момент прийняття Загальними зборами учасників Товариства рішень, оформлених протоколом №16/06/2018 від 16.06.2018, оскільки оскаржуваний Статут не був підписаний всіма учасниками Товариства, як це було передбачено Статутом Товариства в редакції від 14.06.2017.

2. Нова редакція Статуту Товариства, затверджена рішенням Загальних зборів учасників Товариства, оформленим протоколом №16/06/2018 від 16.06.2018, суперечить ч.2 ст.4, ст. 51 Закону України «Про господарські товариства», оскільки не містить тих відомостей, які згідно Закону України «Про господарські товариства», що діяв на момент проведення спірних Загальних зборів учасників Товариства, повинні обов'язково в них міститись. Зокрема, у спірному Статуті Товариства відсутні відомості про порядок утворення статутного (складеного) капіталу, компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення учасниками вкладів, порядок передання (переходу) часток у статутному капіталі.

3. До нової редакції оскаржуваного Статуту Товариства було включено відомості, що прямо суперечать імперативним нормам ст. 4, ч. 1 ст. 51 Закону України «Про господарські товариства», що діяв на момент проведення спірних Загальних зборів учасників Товариства, в частині істотних відомостей, які повинен містити Статут Товариства.

На думку позивача, розділ 5 «Статутний капітал» оскаржуваного Статуту Товариства за змістом не відповідає ст.59 Закону України «Про господарські товариства», зокрема в частині, що стосується процедури прийняття рішення про збільшення статутного капіталу за рахунок внесення учасниками додаткових вкладів (п.5.10 оскаржуваного Статуту Товариства). Зокрема положення пп. 5.10.2 оскаржуваного Статуту Товариства суперечать засадам паритетності прав учасників господарського товариства та встановлюють не передбачені Законом України «Про господарські товариства» обмеження для міноритарних учасників Товариства щодо внесення додаткових вкладів.

4. Положення п.10.8 Розділу 10 оскаржуваного Статуту суперечать ч. 4 ст. 146 ЦК України (в редакції, що діяла на момент проведення оскаржуваних Загальних зборів учасників Товариства) та встановлюють не передбачені законодавством вимоги для аудиторської фірми, що обирається учасником для проведення аудиту Товариства.

5. Розділ 11 «Перехід (відступлення) частки (її частини) учасника в статутному капіталі товариства до іншої особи. Вступ до товариства нових учасників, вихід та виключення учасника з товариства» оскаржуваного Статуту Товариства за змістом не відповідає ст.ст. 10, 53, 54, 57 Закону України «Про господарські товариства».

6. Положення п. 11.7.1, 11.7.2, 11.7.4 оскаржуваного Статуту Товариства суперечать нормам ст.ст. 10, 54 Закону України «Про господарські товариства», оскільки учасник товариства має право у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства та виплата вартості його частки проводиться в строк до 12 місяців з дня виходу.

7. Розділ 12 «Вищий орган Товариства» оскаржуваного Статуту Товариства за змістом не відповідає ст. 59 Закону України «Про господарські товариства», якою визначено компетенцію Загальних зборів учасників Товариства, в частині, що стосується прийняття Загальними зборами учасників рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів (п. 12.11), а також прийняття рішень, шляхом опитування (п. 12.12).

8. У зв'язку із ненаданням позивачу на його вимогу для ознайомлення під час проведення Загальних зборів учасників Товариства від 16.06.2018 нової редакції Статуту Товариства, позивач не зміг належним чином підготуватись до розгляду третього питання порядку денного Загальних зборів учасників Товариства про затвердження нової редакції Статуту, висловити свої пропозиції та зауваження до Статуту Товариства, що, як наслідок, позбавило позивача можливості реалізувати належне йому як учаснику корпоративне право на участь в управлінні справами Товариства при проведенні спірних Загальних зборів учасників Товариства. Таким чином, рішення Загальних зборів учасників Товариства, оформлене протоколом №16/06/2018 від 16.06.2018, по третьому питанню порядку денного, а саме: затвердження нової редакції Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФРО» відповідно до змін, що встановлюються Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», є незаконним, оскільки, прийняте із порушенням ст. 89, ч.1 ст. 167 ГК України, ч. 1 ст. 116 ЦК України, ст. 10, ч. 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства».

9. Позивача, як учасника Товариства, не було повідомлено про проведення оспорюваних Загальних зборів учасників Товариства в порядку та строки передбачені ч. 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства», що свідчить про порушення Товариством вимог закону під час скликання та проведення оспорюваних Загальних зборів учасників Товариства.

10. Положення пунктів 5.10, 11.1.3, 11.1.4, 11.1.5, 11.2, 11.7.3, 16.4.2, 16.4.3 суперечать ст.ст. 18, 21, 24, 45 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», оскільки внесені до Статуту Товариства з порушенням процедури голосування, дотримання якої є імперативною вимогою Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Зокрема, відповідно до ст.ст. 18, 21, 24, 45 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передумовою для внесення вищенаведених положень до Статуту Товариства в новій редакції, повинно було бути одностайне позитивне голосування всіх учасників Товариства за прийняття відповідного рішення. Проте відповідні положення були внесені в Статут не одностайним рішенням Загальних зборів учасників Товариства.

11. Положення пунктів 10.8, 11.8, 12.12.8, 12.4 прямо суперечать ст.ст. 41, 15, 36, 33 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» відповідно.

Правова позиція відповідача.

1. Для визнання недійсним рішення Загальних зборів Товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову. Сама по собі незгода позивача з прийнятими рішеннями Загальних зборів учасників відповідача не може бути підставою для визнання таких рішень Загальних зборів недійсними.

2. Відповідно до абз. 5 п. 13.1 Статуту Товариства в редакції від 14.06.2017, рішення про внесення змін до статуту товариства приймаються більшістю не менше як 60 відсотками голосів учасників товариства.

На думку відповідача, на Загальних зборах можуть бути присутніми не всі учасники товариства, а також учасники товариства мають право утриматися від голосування щодо того чи іншого питання так само й голосувати проти, що не впливає на законність рішень, які приймаються за наявності кворуму та забезпечення більшості голосів у ході голосування.

При цьому, законодавством не передбачено способів примусу учасника ТОВ до підписання документа в разі, якщо особа скористалася своїм правом не голосувати за прийняття такого рішення, або голосувало проти.

Відповідно до п.9 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань», установчий документ викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами, крім випадків заснування юридичної особи). Справжність підписів на установчому документі нотаріально засвідчується, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином, як стверджує відповідач, враховуючи той факт, що позивач відмовилась голосувати за затвердження нової редакції Статуту Товариства, як і підписувати нову редакцію Статуту, підписання останньої головою та секретарем зборів є саме реалізацією рішення більшості у повній відповідності до законодавства та Статуту товариства.

3. Щодо змісту нової редакції Статуту Товариства підлягає застосуванню Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень вищеназваного Закону, протягом року з дня набрання чинності цим Законом положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, що не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідають законодавству станом на день набрання чинності цим Законом. Цей пункт не застосовується після внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

4. Встановлення порядку внесення додаткових вкладів, як і незгода позивача із вказаним порядком, жодним чином не порушує прав позивача, та не є підставою для скасування Статуту.

5. Статутом Товариства встановлено спеціальні вимоги до аудитора. Відповідність вказаним вимогам дозволить гарантувати якісний аудит, збереження комерційної та конфіденційної інформації, зведе до мінімуму можливість помилок та гарантуватиме відсутність будь-якої майнової пов'язаності із учасниками Товариства. При цьому, позивач не обмежена жодним чином у виборі будь-якого аудитора з-поміж тих, що відповідатимуть вказаним вимогам.

Більше того, Статутом передбачено право будь якому учаснику незалежно від розміру частки у статутному капіталі звернутися до загальних зборів із пропозицією змінити вказані вимоги.

6. Встановлення порядку відчуження частки у статутному капіталі, передання частки в заставу, виходу із товариства тощо жодним чином не порушує прав позивача, незгода із вказаним порядком не є підставою для скасування Статуту.

7. Позивачем ані з 04.05.2018 року (з моменту відправлення повідомлення про необхідність скликання Загальних зборів), ані з 15.05.2018 року (з моменту направлення повідомлення про скликання загальних зборів), ані з 22.05.2018 року (з моменту направлення повідомлення про остаточний порядок денний Загальних зборів) не подано жодної письмової заяви щодо отримання проектів документів, що пропонуються до прийняття.

16.06.2018, під час проведення Загальних зборів Товариства, ОСОБА_1 не подала письмової заяви про надання документів, не подала заяви про необхідність оголошення перерви у засідання загальних зборів з метою ознайомлення із документами, не скористалась правом підпису протоколу загальних зборів із зауваженнями, не подала будь-яких зауважень після проведення загальних зборів.

8. Доводи позивача про неповідомлення останнього про проведення оспорюваних Загальних зборів Товариства спростовуються наявними у справі доказами, зокрема повідомленням про необхідність скликання Загальних зборів у зв'язку із необхідністю погодження загальними зборами дій директора, повідомленням про проведення загальних зборів 16.06.2018, повідомленням про порядок денний до загальних зборів учасників Товариства від 22.05.2018.

9. Питання щодо затвердження нової редакції Статуту Товариства є питанням діяльності товариства і таке питання беззаперечно повинно бути включене до порядку денного загальних зборів. Водночас, питання підписання затвердженої редакції Статуту, як і питання обрання Голови та Секретаря зборів, а також щодо уповноваження директора Товариства здійснити реєстрацію змін до установчих документів, є питаннями процедурними та не потребують окремого включення до порядку денного. Рішення за цими питаннями приймається простою більшістю голосів учасників.

10. Новели Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» можуть бути або вже використані у Статуті на день набрання чинності Законом або встановлюються одностайним рішенням загальних зборів учасників після набрання чинності Законом. Таким чином, оспорюваним Статутом Товариства, який набрав чинності 18.06.2018, вже встановлений порядок внесення додаткових вкладів, скорочено строк повідомлення учасників про скликання загальних зборів, встановлено порядок відчуження частки (частини частки), порядок виплати вартості частки учасника тощо.

Крім того, зазначаючи про нібито порушення прав встановленням порядку внесення додаткових вкладів (п. 5.10.2 та п. 5.10.3 Статуту), порядку залучення аудитора (п. 10.8 Статуту), порядку відчуження частки (п. 11.1.3., 11.1.4, 11.1.5. Статуту), передання частки в заставу (п. 11.2 Статуту), виплати вартості частки учасника при виході із Товариства (п. 11,7.3 Статуту), встановлення мінімально необхідної кількості голосів (гі. 12.4 Статуту), прийняття рішення шляхом опитування (п. 12.12.8 Статуту), надання згоди на вчинення правочину (п. 16.4.2 та п. 16.4.3.) позивач не вказує, яким чином обов'язкові для всіх учасників положення Статуту, прийняті більшістю голосів, порушують її права, які дії намагався вчинити Позивач і яким чином положення статуту обмежили позивача у вчинені таких дій або взагалі позбавили можливості вчинити такі дії, та як саме порушено права позивача.

Фактичні обставини справи.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та пункту 1.5 Статуту ТОВ «СОФРО» в редакції від 16.06.2018, учасниками Товариства є ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_6.

Номінальна вартість частки ОСОБА_1 становить 1037151 (один мільйон тридцять сім тисяч сто п'ятдесят одна) гривня, що складає 15 (п'ятнадцять) відсотків статутного капіталу ТОВ «Софро».

04.05.2018 директором Товариства ОСОБА_7, який є учасником цього Товариства із часткою 15%, загальним зборам та всім учасникам Товариства направлено повідомлення про необхідність скликання загальних зборів у зв'язку із необхідністю погодження загальними зборами дій директора (відправлення №8004000125770, отримано ОСОБА_1 11.05.2018 о 17:19:00 год. відповідно до офіційного Інтернет порталу ПАТ «Укрпошта» щодо відстеження поштових відправлень).

15.05.2018 загальним зборам та всім учасникам Товариства направлено повідомлення про проведення загальних зборів 16.06.2018 на підставі раніше направленого повідомлення про необхідність скликання загальних зборів у зв'язку із необхідністю погодження загальними зборами дій директора (відправлення №8010004514453, отримано ОСОБА_1 18.05.2018 о 17:06:00 год. відповідно до офіційного Інтернет порталу ПАТ «Укрпошта» щодо відстеження поштових відправлень).

Учасник Товариства ОСОБА_1 запропонувала внести до порядку денного наступні питання:

- визначення основних напрямів діяльності Товариства, затвердження планів та звітів про їх виконання;

- створення ревізійної комісії;

- призначення аудиторської перевірки для здійснення контролю за фінансовою діяльністю Товариства за період 2017 - 2018 років.

Учасник Товариства ОСОБА_6 запропонував розглянути наступні питання:

- затвердження нової редакції Статуту Товариства відповідно до змін, що встановлюються Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»;

- збільшення статутного капіталу Товариства.

З урахуванням пропозицій учасників, 22.05.2018 було сформовано остаточний порядок денний із наступними питаннями:

1. Погодження дій директора Товариства ОСОБА_7 щодо укладення договору з постачання меблів за умовами поставки №01/2018 на загальну суму, що перевищує зазначені у Статуті обмеження щодо суми угоди та обговорення питання зміни таких обмежень.

2. Затвердження нової редакції Статуту ТОВ «СОФРО» відповідно до змін, що встановлюються Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

3. Збільшення статутного капіталу Товариства.

4. Визначення основних напрямів діяльності Товариства, затвердження планів та звітів про їх виконання.

5. Створення ревізійної комісії.

6. Призначення аудиторської перевірки для здійснення контролю за фінансовою діяльністю Товариства за період 2017-2018 років.

Повідомленням про порядок денний від 22.05.2018 учасників Товариства повідомлено про остаточний перелік питань, з урахуванням внесених ОСОБА_1 та ОСОБА_6 пропозицій, що виносяться до обговорення (відправлення №8000116675110, отримано ОСОБА_1 31.05.2018 о 14:51:00 год. відповідно до офіційного Інтернет порталу ПАТ «Укрпошта» щодо відстеження поштових відправлень).

Крім того, у вказаному повідомленні зазначено, що проекти документів, що пропонуються до прийняття загальними зборами можуть бути надані за письмовим запитом учасника за 7 днів до дня проведення загальних зборів в порядку 61 Закону України «Про господарські товариства».

16.06.2018 відбулись загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Софро».

Відповідно до реєстру присутніх на загальних зборах учасників Товариства присутніми були всі учасники Товариства, що в сукупності володіють 100% голосів, що підтверджується особистими підписами учасників Товариства та їх представників, включаючи ОСОБА_1

Відповідно до протоколу загальних зборів, після обговорення та голосування по кожному питанню, було прийнято наступні рішення:

1.1. Головою Загальних зборів обрати учасника Товариства - ОСОБА_8.

1.2. Секретарем Загальних зборів обрати учасника Товариства - ОСОБА_7.

2.1. Погодити дії Директора Товариства, ОСОБА_7, щодо підписаного Договору з постачання меблів за умовами поставки 01/2018, який було укладено 04.05.2018 року між ТОВ «СОФРО» в особі Директора ОСОБА_7 з однієї сторони та між такими підприємствами, як XXX Lutz KG, BDSK Handels GmbH Ц Со КG, МХ Logistika SL, spol.s.r.o, XLMX obchodni s.r.o., LES-MMS trgovska druzba d.o,o., Lesnina H. D.o.o., ZurbrUggen. 59423 Unna з іншої сторони на загальну суму, що перевищує зазначені у Статуті обмеження щодо суми угоди.

3.1. Затвердити нову редакцію Статуту ТОВ «СОФРО»; уповноважити Голову Загальних зборів ОСОБА_8 та Секретаря Загальних зборів ОСОБА_7 підписати нову редакцію Статуту ТОВ «Софро».

4.1. Статутний капітал не збільшувати.

5.1. Залишити в силі чинні напрями діяльності Товариства, без їх зміни (доповнення).

6.1. Ревізійну комісію не створювати, оскільки створення відповідної комісії є недоцільним, враховуючи набрання чинності 17.06.2018 року нового Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», яким не передбачено та ніяким чином не врегульовано створення такої комісії.

7.1. Аудиторську перевірку фінансової діяльності Товариства не призначати.

8.1. Уповноважити з правом підпису Директора ТОВ «Софро» ОСОБА_7 здійснити державну реєстрацію нової редакції Статуту та зміни відомостей, що містяться в ЄДР.

Вищеназвані рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Софро» від 16.06.2018, оформленого протоколом №16/06/2018 від 16.06.2018 та зміни до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Софро» у вигляді нової редакції, затвердженої рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Софро», оформлених протоколом №16/06/2018 від 16.06.2018, були підписані Головою Загальних зборів ОСОБА_8 та Секретарем Загальних зборів ОСОБА_7.

18.06.2018 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань здійснено запис про проведення реєстраційної дії відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Софро», а саме: «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, 18.06.2018 14081050027001099; Барбуляк Христина Миколаївна; Приватний нотаріус Барбуляк Х.М.; інші зміни».

Не погоджуючись із вищеназваним рішенням загальних зборів учасників Товариства ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про:

- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Софро» від 16.06.2018, оформленого протоколом №16/06/2018 від 16.06.2018, по третьому питанню порядку денного, а саме: затвердження нової редакції Статуту ТОВ «Софро» відповідно до змін, що встановлюються Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»;

- визнання недійсним змін до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Софро» у вигляді нової редакції, затвердженої рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Софро», оформленим протоколом №16/06/2018 від 16.06.2018 та зареєстрованої у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 18.06.2018 за № 14081050027001099.

- визнання недійсним та скасування запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про проведення реєстраційної дії відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Софро», а саме: «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, 18.06.2018 14081050027001099; Барбуляк Христина Миколаївна; Приватний нотаріус Барбуляк Х.М.; інші зміни».

Оцінка аргументів сторін.

Щодо застосування до спірних правовідносин Закону України «Про господарські товариства» та Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 у справі № 1-рп/99, за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, станом на день проведення загальних зборів Товариства діяв Закон України «Про господарські товариства» в редакції Закону від 18.02.2018. Отже, до спірних правовідносин щодо порядку проведення загальних зборів належить застосовувати саме цей Закон.

Водночас, положення (зміст) прийнятого учасниками Товариства Статуту повинні відповідати закону, що діяв на момент набрання чинності новою редакцією Статуту Товариства (18.06.2018), тобто Закону України «Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю».

Щодо не підписання оскаржуваної редакції Статуту всіма учасниками Товариства.

Пунктом 18.2 Статуту Товариства в редакції від 14.06.2017, яка діяла на момент прийняття Загальними зборами учасників Товариства оскаржуваного рішення, унормовано, що нова редакція Статуту Товариства набуває сили від дати її підписання всіма учасниками та державної реєстрації.

Відповідно до п.14.1 Статуту Товариства в редакції, що діяла на момент проведення Загальних зборів учасників, останні вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Згідно абзацу 5 п. 13.1 Статуту Товариства в редакції від 14.06.2017, рішення про внесення змін до статуту товариства приймаються більшістю не менше як 60 відсотками голосів учасників товариства.

Відповідно до п.9 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань», установчий документ викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами, крім випадків заснування юридичної особи). Справжність підписів на установчому документі нотаріально засвідчується, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п.3.1 протоколу загальних зборів учасників Товариства від 16.06.2018 учасниками прийнято рішення про затвердження нової редакції Статуту ТОВ «СОФРО» та уповноваження Голови Загальних зборів ОСОБА_8 та Секретаря Загальних зборів ОСОБА_7 підписати нову редакцію Статуту ТОВ «Софро».

Вказане рішення прийнято після обговорення всіма учасниками Товариства та прийняте 85% голосів учасників Товариства.

На переконання суду, пунктом 18.2 Статуту Товариства в редакції від 14.06.2017, врегульовано підписання Статуту у разі одноголосного позитивного голосування учасниками за нову редакцію Статуту. При цьому, питання підписання нової редакції Статуту Товариства у разі недосягнення учасниками абсолютної одностайної згоди щодо затвердження нової редакції Статуту, установчими документами товариства не врегульовано.

В той же час, ані Статут Товариства в редакції від 14.06.2017, ані Закон України «Про господарські товариства», не містили прямої заборони підписання Статуту у новій редакції головою та секретарем зборів, а Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань», навпаки, містить пряму норму про можливість підписання Статуту головою та секретарем зборів у разі прийняття такого рішення загальними зборами.

Таким чином, підписання нової редакції Статуту Товариства головою та секретарем зборів є процедурною формою реалізації рішення більшості у повній відповідності до законодавства та Статуту Товариства.

Суд звертає увагу, що нова редакція Статуту Товариства була підписана ОСОБА_8 та ОСОБА_7 як Головою Загальних зборів та Секретарем Загальних зборів, однак вказані особи при цьому являлися і учасниками (представником учасника) Товариства, які голосували за прийняття відповідного рішення про затвердження нової редакції Статуту товариства.

Суд вважає за необхідне зазначити, що учасники товариства мають право утриматися від голосування щодо того чи іншого питання, так само й голосувати проти, що не впливає на законність рішень, які приймаються за наявності кворуму та забезпечення більшості голосів у ході голосування.

Враховуючи той факт, що позивач голосував проти затвердження нової редакції Статуту Товариства, не підписав нову редакцію Статуту, застосуванню підлягають імперативні приписи Закону України «Про господарські товариства», Цивільного кодексу України, які вказують на можливість не лише прийняття рішень більшістю голосів (60 і більше відсотків), а й підписання прийнятих документів не всіма учасниками, а головою та секретарем зборів за відповідним дорученням загальних зборів відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань».

Відхиляючи доводи позивача з цього приводу, суд вважає, що набрання чинності рішенням, прийнятим більшістю голосів учасників Товариства, не повинно ставитися в залежність від дій осіб, що мають меншість голосів у Товаристві та голосували проти такого рішення.

Додатково суд вважає за необхідне зазначити, що пунктом третім статті 11 Закону України «Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю», що набрав чинності 17.06.2018 та був чинним на момент державної реєстрації нової редакції Статуту Товариства, зміни до статуту товариства та перша редакція статуту товариства, створеного в результаті реорганізації, підписуються учасниками товариства, які голосували за рішення про внесення таких змін чи про затвердження першої редакції статуту, або особою, уповноваженою на це органом, який прийняв таке рішення, якщо це передбачено статутом. Справжність підписів учасників або уповноваженої особи засвідчується нотаріально.

Щодо невідповідності нової редакції Статуту Товариства вимогам Закону України «Про господарські товариства».

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 у справі № 1-рп/99, за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відтак, щодо порядку (процедури) прийняття рішення про затвердження нової редакції Статуту Товариства підлягає застосуванню Закон України «Про господарські товариства».

Пунктом 18.2 Статуту Товариства в редакції від 14.06.2017 року визначено момент набрання чинності новою редакцією Статуту - з моменту державної реєстрації.

Таким чином, перевіряючи відповідність положень нової редакції Статуту Товариства вимогам закону, застосуванню підлягає Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», оскільки такий набрав чинності станом на день проведення державної реєстрації відповідних змін до Статуту Товариства та є чинним станом на день прийняття судом рішення по справі.

Слід зазначити, що відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень вищеназваного Закону, протягом року з дня набрання чинності цим Законом положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, що не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом. Цей пункт не застосовується після внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

За таких обставин, доводи позивача щодо невідповідності окремих положень нової редакції Статуту Товариства імперативним вимогам Закону України «Про господарські товариства» судом відхиляються як необґрунтовані, оскільки позивачем не взято до уваги момент набрання чинності змінами до статуту, та не враховано дію в часі вищеназваних Законів.

Щодо ненадання позивачу для ознайомлення проекту нової редакції Статуту Товариства.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про господарські товариства» учасники товариства мають право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства; мати інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Відповідно до ч. 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства» визначено, що не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів.

Таким чином, право учасника на ознайомлення з документами, внесеними до порядку денного зборів є складовою права на управління Товариством в установленому законом і установчими документами порядку.

Позивач вказує на неможливість ознайомитися із проектами документів, що пропонувалось прийняти на загальних зборах, що , на його думку, призвело до неможливості подготуватися до засідання загальних зборів.

Проте, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що Товариство у повідомленні про скликання Загальних зборів від 15.05.2018, а також у повідомленні про остаточний порядок денний від 22.05.2018 зазначило про можливість ознайомлення із проектами документів, що винесені на Загальні збори за письмовим запитом учасника за 7 днів до проведення загальних зборів.

Однак позивачем жодних письмових запитів про надання можливості ознайомлення із проектами документів не подавалось ані до проведення Загальних зборів, ані під час проведення останніх.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Позивачем не подано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт подання Товариству заяви щодо наміру ознайомитися та/чи отримати проекти документів, що пропонуються до прийняття.

Більше того, в матеріалах справи відсутні докази, що навіть 16.06.2018 під час проведення Загальних зборів Товариства позивачем подавались заяви про надання документів, про необхідність оголошення перерви у засіданні загальних зборів з метою ознайомлення із документами тощо.

Щодо неповідомлення позивача про проведення Загальних зборів та про порядок денний таких зборів.

У відповідності до ч. 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства» про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів.

Як попередньо встановлено судом, 15.05.2018 загальним зборам та всім учасникам Товариства направлено повідомлення про проведення Загальних зборів 16.06.2018 на підставі раніше направленого повідомлення про необхідність скликання загальних зборів у зв'язку із необхідністю погодження дій директора (відправлення №8010004514453, отримано ОСОБА_1 18.05.2018 о 17:06:00 год. відповідно до офіційного Інтернет порталу ПАТ «Укрпошта» щодо відстеження поштових відправлень).

Учасники Товариства ОСОБА_1 та ОСОБА_6 скористались своїм правом, передбаченим статтею 61 Закону України «Про господарські товариства», та запропонували внести до порядку денного ряд питань.

З урахуванням пропозицій учасників, 22.05.2018 було сформовано остаточний порядок денний, який повідомленням про порядок денний до Загальних зборів учасників Товариства від 22.05.2018 був доведений до відома всіх учасників (відправлення №8000116675110, отримано ОСОБА_1 31.05.2018 о 14:51:00 год. відповідно до офіційного Інтернет порталу ПАТ «Укрпошта» щодо відстеження поштових відправлень).

Таким чином, позивач був повідомлени й про скликання загальних зборів за 30 днів до дати проведення загальних зборів та повідомлений про формування остаточного переліку питань порядку денного з урахуванням пропозицій всіх учасників Товариства за 25 днів до дати проведення загальних зборів. При цьому, порядок денний зборів був незмінний з 22.05.2018 до дня проведення загальних зборів.

Позивач отримав всі вищеназвані повідомлення, був присутнім на загальних зборах 16.06.2018, ані до проведення загальних зборів, ані під час проведення останніх не подав будь-яких заперечень щодо порядку денного тощо.

Відтак, твердження позивача про неповідомлення останнього про проведення загальних зборів та порядок денний є таким, що не відповідає обставинам справи та наявним у справі доказам.

При цьому, зазначені позивачем правові позиції Верховного Суду стосуються виключно випадків, коли учасник ТОВ взагалі не був повідомлений про проведення загальних зборів, чим безумовно порушуються права такого учасника.

Щодо невідповідності порядку денного Загальних зборів учасників Товариства, що відбулись 16.06.2018, порядку денному, вказаному у повідомленні від 22.05.2018.

Як стверджує позивач, відповідно до направленого останньому порядку денного оспорюваних Загальних зборів учасників Товариства, питання порядку денного під номером 3 передбачало вирішення питання наступного змісту: «Затвердження нової редакції Статуту ТОВ «СОФРО» відповідно до змін, що встановлюються Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Однак, Загальними зборами учасників Товариства по третьому питанню порядку денного було прийнято наступне рішення: «Затвердити нову редакцію Статуту ТОВ «СОФРО»; уповноважити Голову Загальних зборів ОСОБА_8 та Секретаря Загальних зборів ОСОБА_7 підписати нову редакцію Статуту ТОВ «СОФРО»».

На думку позивача, ч. 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства» містить імперативну вимогу про те, що рішення з питань не включених до порядку денного можуть прийматись виключно за згодою всіх учасників, присутніх на зборах, незалежно від категорії питань не включених до порядку денного.

Таким чином, як стверджує позивач, прийняття вищенаведеного рішення по третьому питанню порядку денного за відсутності згоди позивача порушує право останнього на управління Товариством, передбачене ст. 89, ч. 1 ст. 167 ГК України, ч. 1 ст. 116 ЦК України, ст. 10, ч. 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства», оскільки надання згоди на прийняття рішень з питань не включених до порядку денного Загальних зборів учасників Товариства віднесено до виключної компетенції кожного з учасників, присутніх на відповідних Загальних зборах учасників Товариства та є безумовною підставою для визнання недійсним оскаржуваного рішення в силу прямої вказівки ч. 5 ст. 61 вищезгаданого Закону.

Суд вважає за необхідне зазначити, що вказані доводи позивача не були ним зазначені у заяві про зміну підстав позову, поданій суду 01.10.2018, а викладені у відповіді на відзив, поданій 06.11.2018. Додаткових заяв про зміну чи доповнення підстав заявленого позову від позивача на адресу суду не поступало.

Судом відхиляються вказані доводи позивача з огляду на наступне. Беззаперечно, питання щодо затвердження нової редакції Статуту є питанням діяльності товариства і таке питання повинно бути включене до порядку денного Загальних зборів. Водночас, питання підписання затвердженої зборами учасників товариства нової редакції Статуту, як і питання щодо уповноваження директора Товариства здійснити реєстрацію змін до установчих документів, є питаннями процедурним, що не потребують окремого включення до порядку денного, так само і згоди всіх учасників щодо голосування за ці питання. Рішення з цих питань приймається простою більшістю голосів учасників Товариства.

На переконання суду, уповноваження голови та секретаря зборів на підписання нової редакції Статуту не виходить за межі питання під номером 3 порядку денного Загальних зборів Товариства «Про затвердження нової редакції Статуту ТОВ "Софро" відповідно до змін, що встановлюються Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 19.12.2011 у справі 8/5009/3212/11, в якій суд зазначив, що порядок денний загальних зборів публікується з метою надання можливості акціонеру визначити правильну для нього позицію щодо голосування за певні рішення (за його прийняття чи проти) з питань діяльності товариства. Питання обрання лічильної комісії, президії зборів та встановлення регламенту проведення загальних зборів спрямовано на забезпечення організації зборів як процесу прийняття рішень, а не управління товариством.

На думку суду, процедурні питання, пов'язані з проведенням загальних зборів (обрання лічильної та/або мандатної комісій, голови та секретаря зборів, визначення процедури голосування тощо), не відносяться до питань, пов'язаних з діяльністю товариства, а тому загальні збори вправі приймати рішення з таких питань без включення їх до порядку денного цих зборів.

Щодо помилки у формулюванні прийнятих загальними зборами рішень про внесення змін до Статуту Товариства.

Як стверджує позивач, загальні збори учасників Товариства, що відбулись 16.06.2018, по третьому питанню порядку денного не приймали жодних рішень про внесення змін до Статуту Товариства, як це передбачено ч. 1 ст. 59 Закону України «Про господарські товариства», ч. 4 ст. 145 Цивільного кодексу України, а прийняли рішення тільки про затвердження Статуту Товариства в оскаржуваній редакції. З вищенаведеного, на думку представника позивача, вбачається, що рішення про внесення змін до Статуту Товариства загальними зборами учасників Товариства прийнято взагалі не було.

Вказані доводи позивача судом відхиляються як безпідставні, оскільки п.18.2 Статуту Товариства в редакції від 14.06.2017 передбачено, що зміни до цього Статуту вносяться Загальними зборами Товариства шляхом оформлення нової редакції Статуту.

Щодо наявності підстав для відмови у державній реєстрації змін до установчих документів Товариства.

18.06.2018 приватним нотаріусом Барбуляк Христиною Миколаївною було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ «СОФРО», шляхом внесення до Єдиного державного реєстру наступного запису: «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, 18.06.2018, 14081050027001099; Барбуляк Христина Миколаївна; приватний нотаріус Барбуляк Х.М.; інші зміни».

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державний реєстратор, зокрема, перевіряє документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації; проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 вищеназваного Закону документи, що подаються для державної реєстрації, повинні відповідати таким вимогам:

- рішення уповноваженого органу управління юридичної особи повинно бути оформлено з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству;

- установчий документ юридичної особи повинен містити відомості, передбачені законодавством, та відповідати законодавству.

Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018, який набрав чинності 17.06.2018, визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про господарські товариства» (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 49, ст. 682 із наступними змінами) у частині, що стосується товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю.

Таким чином, на момент проведення реєстраційної дії від 18.06.2018, вищезгаданий Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» набув чинності. Відтак, пакет документів, що був поданий для проведення оскаржуваної реєстраційної дії, зокрема, протокол загальних зборів учасників Товариства №16/06/2018 від

16.06.2018 та Статут Товариства в новій редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників Товариства від 16.06.2018, повинен був оцінюватись Державним реєстратором на предмет відповідності вже чинному Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Відповідно до п.9 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань», установчий документ викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами, крім випадків заснування юридичної особи). Справжність підписів на установчому документі нотаріально засвідчується, крім випадків, передбачених законом.

16.06.2018 Загальними зборами Товариства прийнято рішення, пунктом третім якого затверджено нову редакцію Статуту Товариства; уповноважено Голову Загальних зборів ОСОБА_8 та Секретаря Загальних зборів ОСОБА_7 підписати нову редакцію Статуту Товариства.

Вказане рішення, оформлене протоколом зборів, а також Статут у новій редакції були підписані Головою та Секретарем загальних зборів.

18.06.2018 директором Товариства вказані документи було подано приватному нотаріусу Барбуляк Х.М. для здійснення реєстрації.

Враховуючи відсутність будь-яких підстав для зупинення чи відмови у проведенні державної реєстрації, державним реєстратором проведено таку реєстрацію.

Позивачем не обґрунтовано належними та допустимими доказами, в чому полягала невідповідність поданого Державному реєстратору протоколу загальних зборів учасників Товариства №16/06/2018 від 16.06.2018 та установчих документів Товариства вимогам чинного на момент здійснення реєстрації законодавства.

Щодо невідповідності окремих положень оскаржуваного Статуту Товариства вимогам Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

1) Щодо не підписання нової редакції Статуту всіма учасниками.

Як стверджує позивач, Статут Товариства в редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників Товариства від 16.06.2018 не був підписаний всіма учасниками Товариства всупереч вимогам п. 18.2. Статуту Товариства в редакції від 14.06.2017, яка діяла на момент прийняття Загальними зборами учасників Товариства рішень, оформлених протоколом №16/06/2018 від 16.06.2018 року.

На переконання суду, пунктом 18.2 Стутуту Товариства, на який посилається позивач, врегульовано підписання Статуту у разі одноголосного позитивного голосування учасниками за нову редакцію Статуту, або відсутності заперечень у учасника Товариства, який хоч і голосував проти прийнятих змін, однак не заперечує проти його підписання.

Питання підписання нової редакції Статуту Товариства у разі недосягнення учасниками Товариства абсолютної одностайної згоди щодо затвердження нової редакції Статуту, не врегульовано.

Водночас, Статут Товариства в редакції від 14.06.2017 (п. 13.1 та п. 14.1) допускає можливість неодностайного голосування щодо питань порядку денного більшістю голосів (проста більшість або більше 60%), однак не регулює порядку підписання протоколу Загальних зборів та нової редакції Статуту Товариства. При цьому, ані Статут Товариства, ані Цивільний кодекс України не містять прямої заборони підписання Статуту у новій редакції Головою та Секретарем зборів, а Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань», навпаки, містить пряму норму про можливість підписання Статуту головою та секретарем зборів у разі прийняття такого рішення загальними зборами.

Таким чином, підписання нової редакції Статуту Товариства головою та секретарем зборів є саме реалізацією рішення більшості у повній відповідності до законодавства та Статуту Товариства.

Суд вважає за необхідне зазначити, що набрання чинності рішенням, прийнятим більшістю голосів учасників Товариства, не повинно ставитися в залежність від дій осіб, що мають меншість голосів у Товаристві та голосували проти такого рішення.

Додатково суд вважає за необхідне зазначити, що пунктом третім статті 11 Закону України «Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю», що набрав чинності 17.06.2018 та був чинним на момент державної реєстрації нової редакції Статуту Товариства, зміни до статуту товариства та перша редакція статуту товариства, створеного в результаті реорганізації, підписуються учасниками товариства, які голосували за рішення про внесення таких змін чи про затвердження першої редакції статуту, або особою, уповноваженою на це органом, який прийняв таке рішення, якщо це передбачено статутом. Справжність підписів учасників або уповноваженої особи засвідчується нотаріально.

2) Щодо порушення процедури голосування Загальними зборами при затвердженні нової редакції Статуту Товариства від 16.06.2018.

На думку позивача, положення пунктів 5.10 (щодо внесення учасником додаткових вкладів), 11.1.3, 11.1.4, 11.1.5 (щодо відчуження частки, належної учаснику), 11.2 (щодо передачі частки у заставу), 11.7.3 (щодо строку виплати учаснику вартості його частки), 16.4.2, 16.4.3 (щодо надання згоди на вчинення правочину) Статуту суперечать ст.ст. 18, 21, 24, 45 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», оскільки внесені до оскаржуваного Статуту Товариства з порушенням процедури голосування, дотримання якої є імперативною вимогою Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Зокрема, відповідно до ст.ст. 18, 21, 24, 45 вищеназваного Закону, передумовою для внесення вищенаведених положень до Статуту Товариства в новій редакції, повинно було бути одностайне позитивне голосування всіх учасників Товариства за прийняття відповідного рішення. Проте відповідні положення були внесені в Статут не одностайним рішенням загальних зборів учасників Товариства.

Як вже зазначалося судом, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 у справі № 1-рп/99, за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 05.04.2001 у справі № 3-рп/2001 Конституцією України закріплено принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Таким чином, станом на день проведення загальних зборів Товариства діяв Закон України «Про господарські товариства» в редакції Закону від 18.02.2018. Отже, до спірних правовідносин щодо порядку проведення загальних зборів належить застосовувати саме цей Закон.

Відповідно до ст. 14.1 Статуту Товариства, загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Згідно пп. б п.13.1 Статуту Товариства в редакції від 14.06.2017, до компетенції загальних зборів Товариства належить внесення змін до статуту товариства, зміна його статутного капіталу.

В силу приписів абзацу 5 п. 13.1 Статуту Товариства в редакції від 14.06.2017, рішення про внесення змін до статуту товариства приймаються більшістю не менше як 60 відсотками голосів учасників товариства.

Відтак, зміни до Статуту Товариства внесено у повній відповідності до Закону України «Про господарські товариства» та Статуту Товариства в редакції від 14.06.2017, а саме рішення прийнято 85% голосів учасників, що відображено в протоколі Загальних зборів від 16.06.2018.

Посилання позивача на необхідність застосування Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» під час скликання, проведення та голосування на Загальних зборах Товариства 16.06.2018 суд відхиляє як помилкові, у зв'язку із відсутністю зворотньої дії вказаного Закону в часі.

Додатково, суд вважає за необхідне зазначити, що використана законодавцем в вищеназваному Законі конструкція «статутом або одностайним рішенням загальних зборів учасників» у взаємозв'язку із п. 3 Прикінцевих та перехідних положень вищеназваного Закону, вказує на те, що новели вказаного Закону можуть бути або вже використані у Статуті на день набрання чинності Законом або встановлюються одностайним рішенням загальних зборів учасників після набрання чинності вказаним Законом, якщо Статутом товариства передбачені інші положення.

В даному випадку Статутом Товариства в редакції від 16.06.2018, який набрав чинності 18.06.2018, вже було встановлено порядок внесення додаткових вкладів, скорочено строк повідомлення учасників про скликання Загальних зборів, встановлено порядок відчуження частки (частини частки), порядок виплати вартості частки учасника тощо.

3) Щодо невідповідності окремих положень Статуту Товариства в редакції від 16.06.2018 нормам Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

На думку позивача, положення пунктів 10.8, 11.8, 12.4, 12.12.8 Статуту Товариства в новій редакції прямо суперечать ст.ст. 41, 15, 36, 33 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» відповідно.

Проаналізувавши зміст вищенаведених положень оскаржуваного Статуту на предмет відповідності Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», суд відзначає наступне.

Положення п.10.8 нової редакції Статуту встановлюють особливі вимоги для аудиторської фірми, що обирається учасником для проведення аудиту Товариства. При цьому, суд відхиляє як необґрунтовані доводи позивача що імперативності ст.41 вищеназваного Закону.

За загальноприйнятим теоретично-правовим визначенням імперативна норма права виражає в категоричних розпорядженнях держави чітко позначені дії й не допускає ніяких відхилень від вичерпного переліку прав і обов'язків суб'єктів.

Проте конструкція ст.41 Закону категоричних правил поведінки не містить, а тому визначення п.10.8 Статуту Товариства в редакції від 16.06.2018 вимог до аудиторів (аудиторських фірм), жодним чином не порушує загальновизнаного загально-дозвільного принципу «дозволено все, що не заборонено законом», адже вищеназваний Закон не містить будь-якої прямої заборони встановлювати у Статуті товариства вимоги до аудитора (аудиторської фірми), що буде проводити аудит.

Слід зазначити, що встановлення вимог до аудитора (аудиторської фірми) є обов'язковими для всіх учасників Товариства, які мають право та намір провести аудит, жодним чином не обмежують право будь-якого учасника Товариства залучити будь-якого аудитора (аудиторську фірму), що відповідає вимогам Статуту.

Пунктом 11.8 нової редакції Статуту Товариства передбачено, що виключення учасника з Товариства приймається рішенням Загальних зборів учасників. В той же час, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 15 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» рішення про виключення учасника товариства, який має заборгованість із внесення вкладу може бути прийняте тільки у випадку, якщо учасник товариства не вніс вклад для погашення заборгованості протягом наданого додаткового строку.

На думку позивача, за змістом п. 11.8. рішення про виключення учасника приймається незалежно від наявності чи відсутності підстав передбачених п. 1 ч. 2 ст. 15 вищеназваного Закону.

Суд категорично не погоджується з такими аргументами позивача, оскільки п. 11.8 нової редакції Статуту Товариства лише встановлює порядок прийняття рішення про виключення учасника з Товариства. При цьому підстави, з яких учасник може бути виключений, передбачені ст. 15 вищеназваного Закону.

Позивач вказує, що пунктом 12.4 Статуту встановлено поняття кворуму (повноважності загальних зборів), що порушує право учасників брати участь у Загальних зборах Товариства.

З цього приводу суд зазначає, що норма статті 33 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» не носить імперативного характеру та не забороняє учасникам визначити в статуті мінімально необхідну кількість голосів учасників, які повинні бути присутніми на загальних зборах з метою прийняття рішень з питань, щодо яких немає імперативної мінімальної кількості голосів для прийняття рішень.

На думку суду, встановлення учасниками Товариства мінімальної кількості голосів для повноважності загальних зборів з метою прийняття рішень безумовно слугуватиме гарантією для всіх учасників щодо запобігання зловживання учасниками своїми правами.

Пунктом 12.12.8 нової редакції Статуту передбачено, що рішення шляхом опитування приймається більшістю голосів учасників Товариства, що мають право голосу. Як стверджує позивач, положення вказаного пункту не відповідають ч. 10 ст. 36 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», оскільки рішення шляхом опитування вважається прийнятим, якщо за нього проголосували всі учасники товариства.

На переконання суду, визначення мінімально необхідної кількості голосів та встановлення порядку проведення голосування шляхом опитування жодним чином не порушує прав позивача. Сама лише незгода із вказаним порядком не є підставою для скасування Статуту за умови можливості застосування учасниками Товариства положень ч. 10 ст. 36 вищеназваного Закону.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним та скасування запису про реєстраційну дію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів віднесено справи у спорах щодо інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі, зокрема, судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, зокрема, щодо визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

Спір в цій частині позовних вимог обґрунтовується порушенням корпоративних прав позивача у зв'язку із прийняттям рішення Загальних зборів учасників Товариства, оформленого протоколом №16/06/2018 від 16.06.2018 та нової редакції Статуту Товариства, затвердженої названим рішенням загальних зборів учасників Товариства.

Таким чином, вимога про скасування реєстраційної дії №14081050027001099 є похідною від спору, що виник із корпоративних відносин між позивачем, як учасником Товариства та самим Товариством. Відтак, лише за наявності у суду правових підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу та/або визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи, підлягатимуть задоволенню вимоги позивача щодо скасування запису про реєстраційну дію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Щодо порушень прав позивача оспорюваним рішенням загальних зборів учасників Товариства, новою редакцією Статуту Товариства, записом про реєстраційну дію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судовому захисту підлягає лише порушене, невизнане або оспорюване право. Суд не може захищати на майбутнє права будь-яких осіб, які можливо будуть порушені, невизнані або оспорені у майбутньому.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлений, господарський суд не має підстав для задоволення позову. Не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Висновки суду.

1.Позивачем не подано суду належних та допустимих доказів, які б беззаперечно доводили, що рішення Загальних зборів учасників Товариства, оформлене протоколом №16/06/2018 від 16.06.2018, не відповідає нормам Закону України «Про господарські товариства».

Позивачем також не доведено, що мали місце порушення вимог вищеназваного Закону та/або установчих документів Товариства під час скликання та проведення загальних зборів.

Відсутні в матеріалах справи також докази того, що позивач, як учасник Товариства, був позбавлений можливості взяти участь у загальних зборах.

Відтак, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовної вимоги позивача про визнання недійсним рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Софро» від 16.06.2018, оформленого протоколом №16/06/2018 від 16.06.2018, по третьому питанню порядку денного, а саме: затвердження нової редакції Статуту ТОВ «Софро» відповідно до змін, що встановлюються Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» слід відмовити.

2. Відповідно до правової позиції Пленуму Верховного суду України, що викладена в п.13 постанови «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 року №13, суди вправі визнати недійсними установчі документи товариства за одночасної наявності таких умов:

- на момент розгляду справи установчі документи не відповідають вимогам законодавства;

- порушення, допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів, не можуть бути усунені;

- відповідні положення установчих документів порушують права чи охоронювані законом інтереси позивача.

Суд констатує, що на момент розгляду справи Статут ТОВ «СОФРО» в редакції, затвердженій оскаржуваними рішенням Загальних зборів учасників ТОВ «СОФРО» від 16.06.2018 року, відповідає вимогам Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

При цьому, навіть якщо припустити, що існує невідповідність окремих положень нової редакції Статуту ТОВ «СОФРО» вимогам Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», то відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», протягом року з дня набрання чинності цим Законом положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, що не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом.

Крім цього, відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», на протязі року з дня набрання чинності цього Законом учасники Товариства не позбавлені права привести установчі документи Товариства у повну відповідність до вимог Закону.

Позивачем не подано належних та допустимих доказів порушень прав позивача у зв'язку із прийняттям оскаржуваної нової редакції Статуту Товариства.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовної вимоги про визнання недійсними змін до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Софро» у вигляді нової редакції, затвердженої рішенням Загальних зборів учасників ТОВ «Софро», оформленого протоколом №16/06/2018 від 16.06.2018, слід відмовити.

3. Оскільки вимога про скасування реєстраційної дії є похідною від спору, що виник із корпоративних відносин між позивачем, як учасником Товариства та самим Товариством, та беручи до уваги відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання недійсним рішення Загальних зборів учасників Товариства, оформленого протоколом №16/06/2018 від 16.06.2018 та/або визнання повністю або частково недійсними змін до Статуту Товариства, вимога позивача про визнання недійсним та скасування запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про проведення реєстраційної дії відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Софро», а саме: «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, 18.06.2018 14081050027001099; Барбуляк Христина Миколаївна; Приватний нотаріус Барбуляк Х.М.; інші зміни», не підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Розподіл судових витрат.

При поданні позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 7048 грн.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (із змінами і доповненнями), із позовних заяв немайнового характеру, що подаються до господарських судів, судовий збір сплачується в розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п.2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Беручи до уваги, що в позовній заяві позивачем об'єднано три позовні вимоги немайнового характеру, що пов'язані між собою підставами виникнення, до сплати позивачем підлягав судовий збір у розмірі 5 286 грн.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, що його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, надміру сплачений судовий збір підлягатиме поверненню позивачу у випадку подання ним відповідного клопотання.

Оскільки спір виник з вини позивача, відповідно до ст.129 ГПК України, судовий збір в розмірі 5 286 грн. слід залишити за позивачем.

Крім того, до закінчення судових дебатів відповідачем було зроблено заяву, яку подано в письмовому вигляді через канцелярію суду (вх. №46398/18 від 05.12.2018) про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в порядку абз.2 ч.8 ст.129 ГПК України.

Відповідно до абз.2 ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно пункту 5 частини шостої статті 238 ГПК України, в рішенні суду зазначається про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судовий збір в розмірі 5 286 грн. залишити за позивачем.

3. Призначити на 20.12.2018 о 12 год. 10 хв. судове засідання для вирішення питання про судові витрати, понесені відповідачем по справі.

4. Зобов'язати відповідача у строк до 17.12.2018 подати суду докази щодо розміру понесених ним судових витрат.

5. Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

В судовому засіданні 12.12.2018 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 22.12.2018.

Суддя Мазовіта А.Б.