ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.12.2018
Справа № 910/13514/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Бородині В.В., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прокатна компанія "Партнер"
до 1) Публічного акціонерного товариства "Юбіпартнер",
2) ОСОБА_1
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Компані "Партнер"
про визнання недійсним рішення загальних зборів та договору
Представники :
від позивача: не з'явився;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: не з'явився;
від третьої особи: Мацюк І.В.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Прокатна компанія "Партнер" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "ЮБІПАРТНЕР" (далі-відповідач 1) та ОСОБА_1 (далі-відповідач 2) про визнання недійсним рішення загальних зборів Публічного акціонерного товариства "ЮБІПАРТНЕР", оформленого протоколом № 10 від 31.05.2017; визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Край рай", укладений 31.05.2018 року між Публічним акціонерним товариством "ЮБІПАРТНЕР" та ОСОБА_1.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при скликанні та проведенні загальних зборів учасників товариства були порушені положення ст. 35, 36 Закону України "Про акціонерні товариства", оскільки до порядку денного загальних зборів не було внесено питання вартості відчуження частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Край рай", відповідно таке питання не розглядалося на скликанні загальних зборів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2018 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Прокатна компанія "Партнер" залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Прокатна компанія "Партнер" строк протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, а саме надати суду докази, що підтверджують викладені у позовній заяві обставини, зокрема статут Публічного акціонерного товариства "ЮБІПАРТНЕР", в редакції станом на дату прийняття оскаржуваних рішень, протокол загальних зборів акціонерів ПАТ "ЮБІПАРТНЕР" № 10 від 31.05.2017, договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Край рай", укладений 31.05.2018 року між Публічним акціонерним товариством "ЮБІПАРТНЕР" та ОСОБА_1. А також докази на підтвердження того, які заходи вжив позивач для отримання цих доказів (протоколу № 10 від 31.05.2017 та договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі) самостійно у відповідачів.
24.10.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Прокатна компанія "Партнер" надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 29.11.2018. Залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Компані "Партнер". Зобов'язано Канівську районну державну адміністрацію Черкаської області надати суду у строк до 26.11.2018 матеріали реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Компані "Партнер". Зобов'язано Шевченківську районну в місті Києві державну адміністрацію надати суду у строк до 26.11.2018 матеріали реєстраційної справи Публічного акціонерного товариства "ЮБІПАРТНЕР".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2018 за ініціативою суду внесено виправлення до ухвали Господарського суду міста Києва від 29.10.2018 про відкриття провадження у справі № 910/13514/18 в частині зазначення дати судового засідання.
23.11.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Компані "Партнер" надійшли письмові пояснення, в яких третя особа зазначає, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Крикун Надія Степанівна є власником істотної частки у переліку засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Прокатна компанія "Партнер" та була присутня на позачергових загальних зборах акціонерів Публічного акціонерного товариства "Юбіпартнер", оформлених протоколом № 10 від 31.05.2017, що спростовує твердження позивача стосовного того, що останній був позбавлений можливості належно підготуватися до загальних зборів акціонерів.
23.11.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації на виконання вимог ухвали суду від 29.10.2018 надійшли матеріали реєстраційної справи Публічного акціонерного товариства "Юбіпартнер".
У судовому засіданні 29.11.2018 представник позивача заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання з метою надання часу для укладення мирової угоди з третьою особою Суд, заслухавши клопотання позивача, відмовив у його задоволенні, оскільки Господарським процесуальним кодексом України не передбачено укладення мирової угоди між позивачем та третьою особою, враховуючи що остання не є стороною у справі, а лише учасником справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/13514/18 призначено на 20.12.2018.
У даному судовому засіданні представник третьої особи заперечив проти задоволення позовних вимог.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, однак про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про відкладення розгляду справи.
Представник відповідача-1 та відповідача-2 у судове засідання не з'явилися, причин неявки суду не повідомили.
Суд відзначає, що відповідачі повідомлялися ухвалою суду про дату, час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву відповідачі не подали, у судове засідання представників не направили.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Так, з метою повідомлення відповідача-1 та відповідача-2 про розгляд справи судом та про їх право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду від 29.10.2018 та від 29.11.2018 були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача-1 та відповідача-2, проте, до суду повернулися конверти з ухвалами суду від 29.10.2018 та від 29.11.2018 з відмітками: «за закінченням терміну зберігання».
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч. 2 ст.2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Частинами 1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідачі мали право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалами суду від 29.10.2018 та від 29.11.2018 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що представники відповідача-1 та відповідача-2 були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача-1 та відповідача-2 не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 20.12.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника третьої особи, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
Як зазначає позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Прокатна компанія "Партнер" є учасником Публічного акціонерного товариства "Юбіпартнер".
31.05.2017 проведено позачергові загальні збори акціонерів Публічного акціонерного товариства "Юбіпартнер", за участю 73,422 % складу часників товариства, оформлені протоколом № 10, на яких вирішено питання, зокрема про внесення змін про учасника ТОВ «Край Рай» 100 % частки якої належить товариству; про зміну назви Товариства з обмеженою відповідальністю «Край Рай» на Товариство з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Компані "Партнер", а також вирішено здійснити відчуження 100 % частки у статутному капіталі ТОВ «Край Рай» на користь ОСОБА_1, уклавши договір купівлі-продажу; уповноважено голову правління Публічного акціонерного товариства "Юбіпартнер" Крикуна Віктора Борисовича підписати договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Край Рай» та прийнято до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Край Рай» - учасника ОСОБА_1.
31.05.2017 між Публічним акціонерним товариством "Юбіпартнер" (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Край Рай», відповідно до якого продавець передає покупцю свою частку у розмірі 100 % у статному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Край Рай», що еквівалентно 20 000 000, 00 грн.
Відповідно п. 2.1. договору, ціна частки, що складає 100 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Край Рай» становить 1 грн. 00 коп.
Оплата вартості частки, вказаної у п. 2.1. цього договору, здійснена покупцем до підписання цього договору (п. 2.2. договору).
Згідно п.4.3. договору, перехід права власності на частки, що складає 100 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Край Рай», від продавця до покупця відбувається в момент укладення цього договору. Перехід корпоративних прав учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Край Рай» від продавця до покупця відбувається в момент внесення відповідних змін до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Край Рай», державної реєстрації вказаних змін в відповідних органах державної влади та/або органах місцевого самоврядування.
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 9.1. цього договору та закінчується днем, коли сторонами остаточно будуть виконані всі зобов'язання за даним договором (п.п. 9.1. та 9.2. договору).
Крім того, 31.05.2017 відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Край Рай», за участю 100 % складу учасників товариства, оформлені протоколом № 3, на яких вирішено виключити зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Край Рай» - учасника Публічне акціонерне товариство "Юбіпартнер" та прийняти до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Край Рай» - учасника ОСОБА_1; змінити назву Товариства з обмеженою відповідальністю «Край Рай» на Товариство з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Компані "Партнер".
Обґрунтовуючи свої вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "Прокатна компанія "Партнер" зазначає, що при скликанні та проведенні загальних зборів учасників товариства були порушені положення ст. 35, 36 Закону України "Про акціонерні товариства", оскільки до порядку денного загальних зборів не було внесено питання вартості відчуження частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Край рай", відповідно таке питання не розглядалося на скликанні загальних зборів.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За приписами ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про акціонерні товариства» корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.
Згідно із ч. 1 ст. 3 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.
Приписами ст. 154 Цивільного кодексу України передбачено, що установчим документом акціонерного товариства є його статут. Статут акціонерного товариства крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про: розмір статутного капіталу; умови про категорії акцій, що випускаються товариством, та їхню номінальну вартість і кількість; права акціонерів; склад і компетенцію органів управління товариством та про порядок ухвалення ними рішень. У статуті акціонерного товариства мають також міститися інші відомості, передбачені законом.
Статтею 32 Закону України «Про акціонерні товариства» встановлено, що загальні збори є вищим органом акціонерного товариства.
За змістом ст. 116 Цивільного кодексу України, ст. 88 Господарського кодексу України акціонери товариства мають право, зокрема, на участь в управлінні акціонерним товариством у порядку, визначеному в установчих документах та законом, на отримання інформації про господарську діяльність товариства.
Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. (ч. 2 ст. 97 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 98 Цивільного кодексу України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом.
Згідно п. 12.1. Статуту Публічного акціонерного товариства "Юбіпартнер", затвердженого загальними зборами акціонерів ПАТ "Юбіпартнер" (протокол № 1 від 30.12.2013), органами управління товариства є: загальні збори акціонерів; голова правління - виконавчий орган товариства.
Відповідно до п.п. 13.1.-13.3. Статуту, вищим органом товариства є загальні збори акціонерів товариства. Загальні збори акціонерів є вищим органом товариства. Товариство зобов'язане щороку скликати загальні збори (річні загальні збори). Річні загальні збори акціонерів товариства проводяться не пізніше 30 квітня наступного за звітним року. Усі інші загальні збори акціонерів, крім річних, вважаються позачерговими.
Статтею 33 Закону України «Про акціонерні товариства» визначено, що загальні збори є вищим органом акціонерного товариства. Акціонерне товариство зобов'язане щороку скликати загальні збори (річні загальні збори). Річні загальні збори товариства проводяться не пізніше 30 квітня наступного за звітним року. До порядку денного річних загальних зборів обов'язково вносяться питання, передбачені пунктами 11, 12 і 24 частини другої статті 33 цього Закону. До порядку денного річних загальних зборів публічного акціонерного товариства також обов'язково включається питання, передбачене пунктом 9-2 частини другої статті 33 цього Закону, а також питання щодо доцільності внесення змін до положення про винагороду членів наглядової ради та виконавчого органу публічного акціонерного товариства. Не рідше ніж раз на три роки до порядку денного річних загальних зборів приватного акціонерного товариства також обов'язково вносяться питання, передбачені пунктами 17 і 18частини другої статті 33 цього Закону. Усі інші загальні збори, крім річних, вважаються позачерговими.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:
- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;
- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;
- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Згідно ст. 35 Закону України «Про акціонерні товариства», повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариства та проект порядку денного надсилається кожному акціонеру, зазначеному в переліку акціонерів, складеному в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України, на дату, визначену наглядовою радою, а в разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною шостою статті 47 цього Закону, - акціонерами, які цього вимагають. Встановлена дата не може передувати дню прийняття рішення про проведення загальних зборів і не може бути встановленою раніше, ніж за 60 днів до дати проведення загальних зборів.
Повідомлення про проведення загальних зборів та проект порядку денного надсилається акціонерам персонально особою, яка скликає загальні збори, у спосіб, передбачений наглядовою радою товариства, у строк не пізніше ніж за 30 днів до дати їх проведення. Повідомлення розсилає особа, яка скликає загальні збори, або особа, яка веде облік прав власності на акції товариства у разі скликання загальних зборів акціонерами.
Акціонерне товариство додатково надсилає повідомлення про проведення загальних зборів та проект порядку денного фондовій біржі, на якій цінні папери товариства допущені до торгів, а також не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів розміщує на власному веб-сайті інформацію, передбачену частиною третьою цієї статті.
Акціонерне товариство не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів акціонерного товариства розміщує повідомлення про проведення загальних зборів у загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів або через особу, яка провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників фондового ринку.
Як встановлено судом вище, 31.05.2017 проведено позачергові загальні збори акціонерів Публічного акціонерного товариства "Юбіпартнер", за участю 73,422 % складу часників товариства, оформлені протоколом № 10, на яких вирішено питання, зокрема про внесення змін про учасника ТОВ «Край Рай» 100 % частки якої належить товариству; про зміну назви Товариства з обмеженою відповідальністю «Край Рай» на Товариство з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Компані "Партнер", а також вирішено здійснити відчуження 100 % частки у статутному капіталі ТОВ «Край Рай» на користь ОСОБА_1, уклавши договір купівлі-продажу; уповноважено голову правління Публічного акціонерного товариства "Юбіпартнер" Крикуна Віктора Борисовича підписати договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Край Рай» та прийнято до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Край Рай» - учасника ОСОБА_1.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про акціонерні товариства», наявність кворуму загальних зборів визначається реєстраційною комісією на момент закінчення реєстрації акціонерів для участі у загальних зборах акціонерного товариства. Загальні збори акціонерного товариства мають кворум за умови реєстрації для участі у них акціонерів, які сукупно є власниками більш як 50 відсотків голосуючих акцій. Для вирішення питання, право голосу з якого надається відповідно до частини п'ятої статті 26 цього Закону власникам привілейованих акцій, або питання, при розгляді якого голоси власників привілейованих акцій товариства підраховуються окремо відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 26 цього Закону, загальні збори вважаються такими, що мають кворум з таких питань, за умови реєстрації для участі у загальних зборах також акціонерів, які сукупно є власниками більш як 50 відсотків привілейованих акцій (кожного класу привілейованих акцій), що є голосуючими з цього питання.
Згідно п. 13.29 Статуту Публічного акціонерного товариства "ЮБІПАРТНЕР", загальні збори Товариства мають кворум за умови реєстрації для участі у них акціонерів, які сукупно є власниками не менш як 60 відсотків голосуючих акцій. Наявність кворуму загальних зборів визначається реєстраційною комісією на момент закінчення реєстрації акціонерів для участі у загальних зборах товариства.
Як вбачається з протоколу № 10 позачергових загальних зборів Публічного акціонерного товариства "ЮБІПАРТНЕР" від 31.05.2017 на час закриття реєстрації Реєстраційною комісією зареєстровано 2 (двох) акціонерів та їх уповноважених представників, що безпосередньо або на підставі довіреності представляють інтереси власників 187 500 штук простих іменних акцій, що становить 73, 422 % загальної кількості голосів акціонерів товариства, які прийнятні для визначення кворуму.
Таким чином, суд зазначає, що позачергові загальні збори Публічного акціонерного товариства "ЮБІПАРТНЕР", оформлені протоколом № 10 від 31.05.2017 проведені за наявності кворуму та є правомочними.
Щодо твердження позивача стосовного того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Прокатна компанія "Партнер" не отримувало письмового повідомлення про проведення позачергових загальних зборів Публічного акціонерного товариства "ЮБІПАРТНЕР" та не мало можливості ознайомитися з документи, необхідними для прийняття рішень з питань порядку денного, суд відзначає наступне.
За приписами ч. 1 ст. 47 Закону України «Про акціонерні товариства», позачергові загальні збори акціонерного товариства скликаються наглядовою радою:
1) з власної ініціативи;
2) на вимогу виконавчого органу - в разі порушення провадження про визнання товариства банкрутом або необхідності вчинення значного правочину;
3) на вимогу ревізійної комісії (ревізора);
4) на вимогу акціонерів (акціонера), які на день подання вимоги сукупно є власниками 10 і більше відсотків голосуючих акцій товариства;
5) в інших випадках, встановлених законом або статутом товариства.
Як вбачається з протоколу № 10 позачергових загальних зборів Публічного акціонерного товариства "ЮБІПАРТНЕР" від 31.05.2017 головою наглядової ради Публічного акціонерного товариства "ЮБІПАРТНЕР" є Крикун Надія Степанівна, яка була присутня на позачергових загальних зборах та доповідала по другому питанню порядку денного позачергових загальних зборів Публічного акціонерного товариства "ЮБІПАРТНЕР".
При цьому, відповідно до відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань власником істотної частки у переліку засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Прокатна компанія "Партнер" є Крикун Надія Степанівна.
Таким чином, враховуючи що Крикун Надія Степанівна є власником істотної частки у переліку засновників позивача та головою наглядової ради відповідача-1, була присутня на позачергових загальних зборів Публічного акціонерного товариства "ЮБІПАРТНЕР" та доповідала на них, суд визнає безпідставними твердження позивача про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Прокатна компанія "Партнер" не отримувало письмового повідомлення про проведення позачергових загальних зборів Публічного акціонерного товариства "ЮБІПАРТНЕР" та не мало можливості ознайомитися з документами, необхідними для прийняття рішень з питань порядку денного.
Щодо тверджень позивача стосовно того, що до порядку денного загальних зборів не було внесено питання вартості відчуження частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Край рай", суд відзначає наступне.
Частинами 1-2 ст. 37 Закону України «Про акціонерні товариства» визначено, що проект порядку денного загальних зборів та порядок денний загальних зборів акціонерного товариства затверджуються наглядовою радою товариства, а в разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною шостою статті 47 цього Закону, - акціонерами, які цього вимагають.
Акціонер до проведення зборів за запитом має можливість в порядку, визначеному статтею 36 цього Закону, ознайомитися з проектом (проектами) рішення з питань порядку денного.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про акціонерні товариства», кожний акціонер має право внести пропозиції щодо питань, включених до проекту порядку денного загальних зборів акціонерного товариства, а також щодо нових кандидатів до складу органів товариства, кількість яких не може перевищувати кількісного складу кожного з органів.
Оскільки судом встановлений факт обізнаності позивача про проведення позачергових загальних зборів Публічного акціонерного товариства "ЮБІПАРТНЕР" та стосовно питань порядку денного, суд зазначає, що позивач як учасник Публічного акціонерного товариства "ЮБІПАРТНЕР" не був обмежений у праві внести пропозиції до порядку денного, у тому числі щодо включення до останнього питання вартості відчуження частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Край рай", чого останнім не здійснено.
Відповідно до п. 2.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин», під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є:
- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України "Про кооперацію");
- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства");
- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п'ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства");
- відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина шоста статті 60 Закону України "Про господарські товариства");
- відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України "Про акціонерні товариства").
Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
Таким чином, враховуючи що на позачергових загальних зборах акціонерів Публічного акціонерного товариства "Юбіпартнер" які відбулися 31.05.2017, оформлені протоколом № 10 прийняті рішення включені до порядку денного, зокрема вирішено відчужити 100 % частки у статутному капіталі ТОВ «Край Рай» на користь ОСОБА_1, уклавши договір купівлі-продажу та уповноважено голову правління Публічного акціонерного товариства "Юбіпартнер" Крикуна Віктора Борисовича підписати договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Край Рай», суд зазначає, що у даному випадку не включення до порядку денного питання вартості відчуження частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Край рай" не могло вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення, враховуючи, що відповідний порядок денний затверджується наглядовою радою товариства та кожний акціонер має право внести пропозиції щодо питань, включених до проекту порядку денного загальних зборів акціонерного товариства.
За таких обставин, оскільки судом не встановлено факту порушення рішеннями позачергових загальних зборах акціонерів Публічного акціонерного товариства "Юбіпартнер", які оформлені протоколом № 10 від 31.05.2017, прав та законних інтересів позивача, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання недійсним рішення загальних зборів Публічного акціонерного товариства "ЮБІПАРТНЕР", оформлені протоколом № 10 від 31.05.2017 не підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Край рай", укладеного 31.05.2018 року між Публічним акціонерним товариством "ЮБІПАРТНЕР" та ОСОБА_1, суд зазначає, матеріали справи не містять доказів укладення між Публічним акціонерним товариством "ЮБІПАРТНЕР" та ОСОБА_1, договору від 31.05.2018, в той же час суд зазначає, що у матеріалах справи наявний договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Край рай" від 31.05.2017, укладений між Публічним акціонерним товариством "ЮБІПАРТНЕР" та ОСОБА_1.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України).
В силу положень ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема:
- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;
- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;
- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;
- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;
- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
За приписом статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.
З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
Пунктом 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.
Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
За змістом п.2.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Одночасно, за змістом п.2.5.2 вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України необхідно з урахуванням приписів ст.215 Цивільного кодексу України та ст.207 Господарського кодексу України розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, ч.1 ст.220, ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.207 Господарського кодексу України), і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора.
Такої саме позиції дотримується Вищий господарський суд України і у п.18 Інформаційного листа №01-8/211 від 07.04.2008р. "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України", за змістом якого вимога про визнання недійсним правочину та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Цивільний кодекс України не дає визначення поняття "заінтересована особа". Тому коло заінтересованих осіб має з'ясовуватись в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом.
За таких обставин, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними.
Крім того, виходячи зі змісту статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України).
Аналогічні положення містяться і в статті 180 Господарського кодексу України.
Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Отже, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
Як встановлено судом вище, на позачергових загальних зборах акціонерів Публічного акціонерного товариства "Юбіпартнер", які проведено 31.05.2017 за участю 73,422 % складу часників товариства, за наявністю кворуму, оформлених протоколом № 10, було вирішено здійснити відчуження 100 % частки у статутному капіталі ТОВ «Край Рай» на користь ОСОБА_1, уклавши договір купівлі-продажу; уповноважено голову правління Публічного акціонерного товариства "Юбіпартнер" Крикуна Віктора Борисовича підписати договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Край Рай» та прийнято до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Край Рай» - учасника ОСОБА_1.
Тож, 31.05.2017 між Публічним акціонерним товариством "Юбіпартнер", в особі голови правління Крикуна В.Б. (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Край Рай», відповідно до якого продавець передає покупцю свою частку у розмірі 100 % у статному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Край Рай», що еквівалентно 20 000 000, 00 грн.
Крім того, 31.05.2017 відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Край Рай», за участю 100 % складу учасників товариства, оформлені протоколом № 3, на яких вирішено виключити зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Край Рай» - учасника Публічне акціонерне товариство "Юбіпартнер" та прийняти до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Край Рай» - учасника ОСОБА_1; змінено назву Товариства з обмеженою відповідальністю «Край Рай» на Товариство з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Компані "Партнер".
Згідно зі ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Проте, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів недотримання відповідачами під час укладення оспорюваного правочину вимог ст. 203 Цивільного кодексу України.
З урахуванням наведеного, враховуючи, що обставини, які б свідчили про порушення прав та інтересів позивача судом не встановлено, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого позивачем позову та відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Край рай" від 31.08.2017, укладеного між Публічним акціонерним товариством "ЮБІПАРТНЕР" та ОСОБА_1.
Отже, приймаючи до уваги положення ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним не доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Прокатна компанія "Партнер" до Публічного акціонерного товариства "Юбіпартнер" та ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Компані "Партнер" про визнання недійсним рішення загальних зборів та договору не підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено: 28.12.2018
Суддя С. О. Щербаков
