номер провадження справи 15/13/17- 4/35/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2018 Справа № 908/980/17

м.Запоріжжя Запорізької області

За позовом: Виконуючого обов`язки військового прокурора Південного регіону, (65012, м. Одеса, вул. Пироговська, буд. 11) в інтересах держави в особі

1. Міністерства оборони України, (03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6)

2. Державного підприємства Міністерства оборони України Запорізький автомобільний ремонтний завод (військова частина НОМЕР_1 ), (69600, м. Запоріжжя, вул. Уральська, буд. 1 (керуючий санацією Шевцов Євген Вікторович, 49069, м. Дніпро, а/с 3925)

до відповідача: 1. Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, (72563, Запорізька область, Якимівський району, смт. Кирилівка, вул. Калініна, буд. 67)

до відповідача 2. Товариства з обмеженою відповідальністю Грін-Тур-Аг, (69104, м. Запоріжжя, вул. Малиновського, 16, кв. 205)

про визнання недійсним договору оренди та повернення земельної ділянки

Суддя Зінченко Н.Г.

Секретар судового засідання Петриченко А.Є.

Представники сторін:

від прокуратури - Кришталевич В.М., посвідчення №035731 від 21.09.2015;

від позивача 1 Зінченко С.О., довіреність № 220/382/д від 22.11.2017;

від позивача- 2- не з`явився;

відповідача-1 - не з`явився;

від відповідача - 2 Курилін В.О., договір про надання правової допомоги № 20/11 від 20.11.2017;

Постановою Верховного Суду від 12.04.2018 у даній справі касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Грін-Тур-Аг задоволена. Рішення господарського суду Запорізької області від 27.07.2017 та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2017 у справі № 908/980/17 скасовано. Справу № 908/980/17 передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 08.05.2018 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями та визначено її до розгляду судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою суду від 14.05.2018 прийнято справу № 908/980/17 до провадження, присвоєно справі номер провадження 15/13/17-4/35/18, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.06.2018.

Ухвалою суду від 04.06.2018, на підставі ст. ст. 100, 103, п. 2 ч. 1, ст. 228, п. 6 ч. 1 ст. 229 ГПК України, провадження у справі №908/980/17 зупинено до отримання результатів на час проведення судової земельно технічної експертизи.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.09.2018 провадження у справі № 908/980/17 поновлено, призначено у справі підготовче засідання на 15.10.2018.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.09.2018, у зв`язку із святковим днем, підготовче засідання перенесено на 10.10.2018.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.10.2018 продовжено строк підготовчого провадження у справі до 26.11.2018, відкладено підготовче засідання на 19.11.2018.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.11.2018 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті на 27.11.2018.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.11.2018 судове засідання відкладено на 17.12.2018. В судовому засіданні 17.12.2018 судом оголошено перерву до 21.12.2018.

У судовому засіданні 21.12.2018 справу розглянуто, прийнято та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

02.10.2018 на адресу господарського суду Запорізької області від відповідача-2 отримано клопотання про закриття провадження по справі № 908/980/17, на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України, у зв`язку з тим, що згідно висновку експертизи, матеріалів справи, факт порушення меж земельної ділянки, яка відповідно до Державного акту на право користування землею серії Б № 012923 від 1981 року раніше надавалась в постійне користування 402 воєнному заводу ГСП- 161 (м. Запоріжжя), земельною ділянкою площею 1,0 га кадастровий № 2320355400:01:004:0035, яка перебуває у користуванні відповідача 2, відсутнє. Тому, відповідач-2 вважає і відсутнє порушення прав позивачів на земельну ділянку з боку відповідачів, а відповідно відсутній і предмет спору.

Розглянувши подане клопотання, судом клопотання про закриття провадження по справі відхилено.

При вирішенні клопотання суд виходив з наступного.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору ( зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 231 ГПК Господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Предмет позову це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, наприклад, у ст. 16 ЦК України.

Відсутність факту порушення меж спірної земельної ділянки, не припиняє існування предмету спору у справі №908/980/17, яким зокрема, є договір оренди земельної ділянки від 24.01.2007.

Отже, підстав для припинення провадження у справі, на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України у суду не має.

Звернувшись у суд з даним позовом, виконуючий обов`язки військового прокурора Південного регіону України посилаючись на приписи ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру, ст.ст. 2, 4, 6, 15 Закону України Про оренду, ст.ст. 1, 4 Закону України Про використання земель оборони, ст. ст. 203, 215, 216, 386 Цивільного кодексу України, ст.ст. 13, 18, 77, 92, 93, 116, 123, 152 Земельного кодексу України та ст.ст. 207, 208 Господарського кодексу України, з урахуванням письмових пояснень від 10.10.2018 та 20.11.2018 просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 24.01.2007, укладений між Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Грін-Тур-Аг", який зареєстрований належним чином та зобов`язати ТОВ Грін-Тур-Аг повернути Міністерству оборони України згідно акта приймання-передачі земельну ділянку (кадастровий номер 2320355400:01:004:0035), яка була передана за спірним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний договір не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки земельну ділянку незаконно передану за цим договором в оренду відповідачу-2 за рахунок земель державної власності, які належать за цільовим призначенням до земель оборони, що встановлено рішеннями Господарського суду Запорізької області у справах № 908/2808/13 та № 908/2846/13.Також, зазначає, що виявлення та виправлення у 2017 році помилки розробника технічної документації із землеустрою щодо визначення координат поворотних точок переданої в оренду ТОВ «ГРІН-ТУР-АГ» земельної ділянки за кадастровим номером 2320355400:01:004:0035, внесення змін до Державного земельного кадастру щодо вказаної земельної ділянки не впливає на зміст, затвердженого рішенням Кирилівської селищної ради № 16 від 26.12.2006, проекту землеустрою та договору оренди земельної ділянки від 24.01.2007, укладеного між Кирилівською селищною радою та ТОВ «ГРІН-ТУР-АГ».

Представник позивача-1 підтримав заявлені прокурором вимоги, просив позов задовольнити.

Представник позивача-2 в жодне судове засідання не з`явився, письмових пояснення по суті спору не надав, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином у відповідності до приписів господарсько процесуального кодексу України.

Відповідач-1 позовні вимоги не спростував, письмового відзиву та інших витребуваних судом документів не надав, представника у судове засідання не направив. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином у встановленому законом порядку.

06.11.2018 на адресу Господарського суду Запорізької області від відповідача 1 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Кирилівської селищної ради Запорізької області у зв`язку із неможливістю прибуття в судове засідання.

Ухвалою суду від 19.11.2018 судом відмовлено в задоволенні зазначеного клопотання.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Відповідно до п. 2 ч 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про доцільність розглянути справу за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю представників позивача-2 та відповідача-1, враховуючи, при цьому, процесуальну обмеженість строків розгляду справи.

Відповідач-2 проти заявлених позовних вимог заперечив, зазначивши, зокрема, про наступне. Межі земельної ділянки, про яку зазначено у спірному договорі, були змінені уповноваженими особами Держгеокадастру шляхом виправлення координат її поворотних точок. В ході розгляду даного спору у 2017 році, відповідно до Повідомлення приватного підприємства "Науково - впроваджувальна фірма «Кадастр» про виявлення помилки, межі земельних ділянок кадастровий №№ 2320355400:01:004:0035; 2320355400:01:004:0037) переданих в оренду рішенням Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 26.12.2006 р. № 16 ТОВ «ГРІН - ТУР - АГ», при розроблені відповідної технічної документації із землеустрою, внаслідок помилки її розробника в частині визначення координат поворотних точок, були не вірно встановлені на місцевості. Також, в подальшому, до суду було надано інше повідомлення приватного підприємства "Науково - впроваджувальна фірма кадастр» вих. № 31 від 20.06.2017 р. «Щодо виправлення раніше виявленої помилки», згідно якого, виявлена помилка була виправлена. Вважає, що перетину порушення та/або накладення меж земельної площею 1,0 га кадастровий № 2320355400:01:004:0035, яка перебуває у користуванні ТОВ «Грін Тур» із земельною ділянкою площею 4,0 га, яка відповідно до Державного акту користування землею серії Б № 012923 від 1981 року раніше надавалась в користування 402 воєнному заводу ГСП-161, не існує. Отже, порушення прав позивача на земельні ділянки загальною площею (зокрема її складової частини площею 3,0000 га) з боку відповідачів не існує. Також, зазначив, що відповідно до положень ст. 24 ЗУ «Про державний земельний кадастр» на підтвердження державної реєстрації земельної ділянки площею 3,0000 га, яка відповідно до вищезазначеного державного акту перебуває у користуванні позивачів, уповноваженими особами Держгеокадастру було надано Витяг з державного земельного кадастру земельну ділянку НВ-2304780062018 від 30.10.2018.Як вбачається з Витягу, державна реєстрація земельної ділянки площею 3, 0000 га проведена 29.10.2018 р., та їй присвоєний кадастровий номер 2320355400:10:003:0473. Тобто, земельна ділянка щодо якої і виник спір - площею 3,0000 га, яка є землями оброни, має кадастровий номер 2320355400:10:003:0473 та перебуває у користуванні позивачів відповідно до Державного акту на право користування землею державної власності Б № 012923 від 1981 року, є земельною ділянкою, що відмінна від земельної ділянки площею 1,0000 га кадастровий номер 2320355400:01:004:0035, яка відповідно до договору оренди №040726400137 від 24.01.2007 року перебуває в користуванні ТОВ «Грін-Тур-АГ», та розташовані фізично та юридично в різних місцях. На підставі викладеного, просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Також відповідачем-2 заявлено про застосування наслідків спливу строку позовної давності.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, представників позивача-1 та відповідача-2, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі Державного акту на право користування землею серії Б №012923 (далі - Державний акт), 402 ому військовому заводу ГСП-161, м. Запоріжжя, правонаступником якого є позивач-2, виконавчим комітетом Якимівської районної ради депутатів трудящих у 1981 році були надані у безстрокове та безоплатне користування земельні ділянки загальною площею 4 га, з яких: 3 га для розміщення спортивного комплексу та 1 га для бази відпочинку.

21.01.2004 Якимівською районною державною адміністрацією Запорізької області прийнято розпорядження № 20 від 21.01.2004 року, згідно з яким:

- затверджено матеріали інвентаризації земельної ділянки ДП МОУ ЗАРЗ для розміщення бази відпочинку Дельфін;

- Державний акт серії Б № 012923 від 1981 року скасовано;

- вилучено земельну ділянку площею 3 га та переведено її до земель запасу Кирилівської селищної ради;

- надано ДП МОУ ЗАРЗ земельну ділянку площею 1,24 га під розміщення бази відпочинку Дельфін в постійне користування.

26.12.2006 рішенням Кирилівської селищної ради № 16 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1 га ТОВ Грін-Тур-Аг для розміщення майнового комплексу з надання готельних, торгових, розважальних послуг та розміщення підприємства громадського харчування; змінено її цільове призначення на землі житлової та громадської забудови; надано дану земельну ділянку ТОВ Грін-Тур-Аг в довгострокову оренду на 49 років.

На виконання зазначеного рішення 24.01.2007 між Кирилівською селищною радою та ТОВ Грін-Тур-Аг укладено договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 2320355400:01:004:0035) (далі Договір).

Пунктом 2 вказаного договору визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,0 га згідно з додатком, що є невід`ємною частиною цього договору.

Договір укладено на 49 років і строк його дії закінчується 24.01.2056 р. (п. 5 договору).

Договір зареєстровано у Якимівському районному відділі Державного підприємства Центр земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.04.2007 за №040726400137.

Доказів припинення договору оренди сторони не надали, отже його умови є чинними на момент вирішення даної справи судом.

Розміри та місцезнаходження земельної ділянки показані на абрисі земельної ділянки.

Про факт передачі вказаної земельної ділянки відповідачу -2 в оренду свідчить Акт про передачу та прийом земельної ділянки в натурі від 24.01.2007.

Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 04.08.2013 №1257 земельна ділянка, передана в оренду ТОВ ГРІН-ТУР-АГ, має кадастровий номер 2320355400:01:004:0035.

За доводами прокурора, зазначений договір оренди земельної ділянки суперечить вимогам Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України Про оренду землі, іншим актам цивільного законодавства, оскільки земельну ділянку загальною площею 1,0 га незаконно передано Кирилівською селищною радою в оренду ТОВ ГРІН-ТУР-АГ за рахунок земель державної власності, які належать за цільовим призначенням до земель оборони, що встановлено рішеннями господарського суду Запорізької області у справах № 908/2867/13 та № 908/2846/13.

Позовні вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 24.01.2007, укладеного між Кирилівською селищною радою та ТОВ "Грін-Тур-АГ, а також застосування наслідків недійсності договору, шляхом зобов`язання ТОВ "Грін-Тур-АГ повернути земельну ділянку Міністерству оборони України, зі складанням акту прийому-передачі, стали предметом судового розгляду у даній справі.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.07.2017, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2017, позов в цій справі було задоволено. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 24.01.2007, реєстраційний №89, зареєстрований у ДП Центр ДЗК при Держкомземі України 23.04.2007 за №040726400137, укладений між Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області щодо земельної ділянки площею 1 га, яка знаходиться в межах смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області по вул. Коса Перепис (кадастровий номер 2320355400:01:004:0035). Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю ГРІН-ТУР-АГ повернути Міністерству оборони України зі складанням акту прийому-передачі земельну ділянку загальною площею 1 га (кадастровий номер 2320355400:01:004:0035), передану Кирилівської селищної радою Якимівського району Запорізької області за договором оренди земельної ділянки від 24.01.2007 реєстраційний №89.

Постановою Верховного Суду від 12.04.2018 у даній справі касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Грін-Тур-Аг задоволена. Рішення господарського суду Запорізької області від 27.07.2017 та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2017 у справі № 908/980/17 скасовано. Справу № 908/980/17 передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Постанова Вищого господарського суду України мотивована тим, що суди попередніх інстанцій, не дослідили тієї обставини, що прокурор, а відповідно і позивачі, про порушене право могли довідатися з моменту прийняття 26.12.2006 Рішення № 16, судами не з`ясовувалося чи був присутній прокурор під час прийняття цього рішення, чи проводилися ним перевірки дотримання відповідачем-1 вимог законодавства у сфері земельних відносин. Також судами не досліджено чи впливає зміна уповноваженими особами Держгеокадастру шляхом виправлення координат поворотних точок земельної ділянки, на чинність спірного договору оренди, а відтак і на правомірність користування земельною ділянкою відповідачем-2.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню на наступних підставах.

Статтею 131-1 Конституції України, зокрема, визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Із змісту ст. 23 Закону України Про прокуратуру слідує, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Згідно ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. № 3-рп/99, щодо офіційного тлумачення положень вищевказаної статті 2, під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Згідно з вимогами ст. ст. 9, 14 Закону України Про Збройні Сили України землі, закріплені за військовими частинами та установами Збройних Сил України, є державною власністю та належить їм на праві оперативного управління.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про Збройні Сили України та п. 1 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671, п. 44 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями (Положення) і Керівництва з обліку земель (земельних ділянок) в органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України, затверджених наказом Міністра оборони України №483 від 22.12.1997, Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади, яке зокрема, здійснює в установленому порядку відчуження військового майна, передачу його до сфери управління центральних чи місцевих органів виконавчої влади, інших органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядним установам та організаціям, які провадять діяльність в інтересах національної безпеки і оборони, та в комунальну власність, готує пропозиції щодо зміни цільового призначення земельних ділянок Збройних Сил України, надає згоду на вилучення земельних ділянок, які не використовуються Збройними Силами України.

Таким чином, Міністерство оборони України є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Запорізький автомобільний ремонтний завод (військова частина НОМЕР_1 ) є державним підприємством, заснованим на державній власності і підпорядкованим Міністерству оборони України в силу п. 1.1. його Статуту. Одночасно є самостійним господарюючим суб`єктом, який має права юридичної особи.

З огляду на відсутність жодних заходів з боку Державного підприємства Міністерства оборони України Запорізький автомобільний ремонтний завод (ДП МОУ ЗАРЗ), як землекористувача за державним актом серії Б № 012923 від 1981 року, щодо захисту інтересів держави на частину земель державного підприємства, розташованих на території смт. Кирилівка, Військовим прокурором Запорізького гарнізону Південного регіону України цілком обґрунтовано подано позов в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Державного підприємства Міністерства оборони України Запорізький автомобільний ремонтний завод (військова частина НОМЕР_1 ).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв`язку тощо.

Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України, в тому числі у разі їх розформування (ч.2 ст. 2 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України").

Як вже зазначалося вище, Міністерство оборони України відповідно до ст. 3 Закону України "Про Збройні Сили України", Положення про Міністерство оборони України, затверджене Указом Президента України від 06.04.2011 N 406/2011, є центральним органом влади і військового управління, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Зокрема, надає згоду або відмовляє в наданні згоди на відчуження майнових об`єктів, що відносяться до основних фондів підприємств, установ і організацій, які належать до сфери управління Міноборони України, а також на передачу в заставу цілісних майнових комплексів підприємств, будівель та споруд, що належать до сфери управління Міноборони України, його структурних підрозділів; здійснює у межах повноважень інші функції з управління об`єктами державної власності, що належать до сфери управління Міноборони України; здійснює в установленому порядку відчуження військового майна, передачу його до сфери управління центральних чи місцевих органів виконавчої влади, інших органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядним установам та організаціям, які провадять діяльність в інтересах національної безпеки і оборони, та в комунальну власність, готує пропозиції щодо зміни цільового призначення земельних ділянок Збройних Сил.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління (з урахуванням особливостей, передбачених частиною другою цієї статті). Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з приписами ст. 6 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" відчуження військового майна здійснюється Міністерством оборони України через уповноважені Кабінетом Міністрів України підприємства та організації, визначені ним за результатами тендеру, після його списання, за винятком майна, визначеного частиною другою цієї статті. Рішення про відчуження військового майна, що є придатним для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України. Порядок відчуження військового майна визначається Кабінетом Міністрів України.

Отже, повноваження щодо визначення порядку прийняття рішення про відчуження військового майна визначаються згідно з окремим нормативно-правовим актом, прийняття якого делеговано Кабінету Міністрів України.

Згідно з п. 3 Положення "Про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000р. №1919, повноваження суб`єктам підприємницької діяльності на реалізацію військового майна, яке є придатним для подальшого використання, але не може бути застосоване у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна (крім майна, зазначеного у пункті 4 цього Положення), а також цілісних майнових комплексів, у тому числі військових містечок та іншого нерухомого майна надає Кабінет Міністрів України у встановленому порядку.

Виходячи зі змісту вищезазначеного, рішення щодо відчуження військового майна приймається Кабінетом Міністрів України або Міністерством оборони України з урахуванням особливостей майна.

Відповідно до ст. 13 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", ст.ст. 9, 14 Закону України "Про збройні Сили України" землі, закріплені за військовими частинами та установами Збройних Сил України, є державною власністю та належать їм на праві оперативного управління, а вирішення питань щодо порядку надання Збройним Силам України в управління об`єктів державної власності, в тому числі земельних ділянок, відноситься до повноважень Кабінету Міністрів України.

Згідно ст. 14 Закону України "Про Збройні Сили України" земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків.

Згідно зі ст. 77 ЗК України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно законодавства України. Землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Аналогічне визначення земель оборони міститься у ст. 1 Закону України "Про використання земель оборони", згідно якої землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України.

Згідно з пунктами 44, 45 чинного Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом Міністра оборони України від 22.12.1997 №483, за відсутністю потреби або по закінченню терміну користування землі, надані для потреб Збройних Сил України, підлягають передачі місцевим органам влади згідно з статтею 27 Земельного кодексу України. Передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного, управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України.

Матеріали справи свідчать, що розпорядженням № 20 від 21.01.2004 року Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області Державний акт серії Б № 012923 від 1981 року скасовано та вилучено земельну ділянку площею 3 га, переведено її до земель запасу Кирилівської селищної ради. Наведеним розпорядженням земельна ділянка площею 3 га виведена з державної власності і виключена зі складу земель оборони та передана до комунальної власності, створені передумови для подальшого розпорядження нею з боку органів місцевого самоврядування.

26.12.2006 рішенням Кирилівської селищної ради № 16 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1 га (з числа раніше вилучених у ДП МОУ ЗАРЗ земель) ТОВ Грін-Тур-Аг під розміщення майнового комплексу з надання готельних, торгових, розважальних послуг та розміщення підприємства громадського харчування ; змінено її цільове призначення на землі житлової та громадської забудови; надано дану земельну ділянку ТОВ Грін-Тур-Аг в довгострокову оренду на 49 років.

На виконання зазначеного рішення 24.01.2008 між Кирилівською селищною радою та ТОВ Грін-Тур-Аг укладено договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 2320355400:01:004:0035), відповідно до умов якого Кирилівська селищна рада для розміщення кемпінгу з автостоянкою передала в оренду на 49 років ТОВ Грін-Тур-Аг земельну ділянку загальною площею 1 га, яка знаходиться в межах смт. Кирилівка, Якимівського району, Запорізької області, вул. Коса Пересип.

Разом з тим, рішенням господарського суду Запорізької області від 20.02.2014р. по справі № 908/2846/13 визнано недійсними пункти 2, 3 розпорядження Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області № 20 від 21.01.2004 року Про затвердження матеріалів інвентаризації про скасування державного акту на право постійного користування Б № 012923 від 1981 року під розміщення бази відпочинку Дельфін та вилучення земельної ділянки площею 3,0 га та переведення її до земель запасу Кирилівської селищної ради.

Також, рішенням господарського суду Запорізької області від 27.01.2015 у справі № 908/2808/13 визнано незаконним та скасовано рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 26.12.2006 № 16 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ Грін-Тур-Аг.

При цьому, суд відзначає, що рішенням господарського суду Запорізької області від 20.02.2014р. по справі № 908/2846/13, залишеним без змін за результатами апеляційного та касаційного оскарження, встановлено, що спірні земельні ділянки (у тому числі й надана ТОВ Грін-Тур-Аг.) є землями оборони; власником земельних ділянок, закріплених за суб`єктами, що перебувають у сфері управління Міністерства оборони України, є держава в особі Кабінету Міністрів України. Виходячи з того, що землі оборони знаходяться у Міністерства оборони лише у користуванні, розпорядження ними здійснює лише Кабінет Міністрів України, який має право припиняти право користування земельною ділянкою, що входить до складу земель оборони.

Також, рішенням господарського суду Запорізької області від 27.01.2015 у справі 908/2808/13, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.04.2015, встановлено, що Кирилівська селищна рада Якимівського району Запорізької області не мала права розпоряджатися спірною земельною ділянкою, оскільки п. 2 розпорядження Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області, яким скасовано державний акт на право постійного користування серії Б № 012923 від 1981 року, визнано недійсним в судовому порядку, а також з огляду на те, що земля за вказаним актом є державною власністю.

Згідно ст. 75 ПІК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Обставини неправомірності винесення рішення органом місцевого самоврядування щодо скасування державного акту на право постійного користування Б №012923 від 1981 року під розміщення бази відпочинку Дельфін, вилучення земельної ділянки площею 3,0 га та передачу її до земель запасу Кирилівської селищної ради, а також незаконність рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 26.12.2006 № 16 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ Грін-Тур-Аг, були предметом розгляду господарського суду Запорізької області у справі № 908/2846/13 та у справі № 908/2808/13. Зазначені факти не потребують доведенню в силу ст. 75 ГПК України.

В ході розгляду даного спору, судами встановлено, що відповідно до Повідомлення приватного підприємства "Науково - впроваджувальна фірма «Кадастр» Про виявлення помилки вих. від 12.06.2017 р № 25, (далі - Повідомлення), межі земельних ділянок (кадастрові №№ 2320355400:01:004:0035; 2320355400:01:004:0037) переданих в оренду рішенням Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 26.12.2006 р. № 16 ТОВ «ГРІН - ТУР - АГ», при розроблені відповідної технічної документації із землеустрою, внаслідок помилки її розробника в частині визначення координат поворотних точок, були не вірно встановлені на місцевості.

В відомостях Державного земельного кадастру виправлена помилка, допущена розробником документації із землеустрою приватним підприємством Науково-впроваджувальна фірма Кадастр при розробці у 2007 році проекту землеустрою щодо відведення двох земельних ділянок в оренду ТОВ ГРІН-ТУР-АГ площею 1,0 га кожна.

При вирішенні спору відповідач-2 надав суду пояснення про те, що Рішенням чотирнадцятої сесії сьомого скликання Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 06.09.2018 року № 17 за відповідним зверненням уповноважених осіб позивачів, Міністерству оборони України надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки наданої для розміщення спортивного комплексу та бази відпочинку, площею 3,0000 га, яка знаходиться в смт. Кирилівка вул. Коса Пересип, та перебуває у користуванні Міністерства оборони України відповідно до Державного акту н користування землею державної власності Б № 012923 від 1981 року.

На підставі даного Рішення проведена державна реєстрація земельної ділянки площею 3,0000 га, а саме здійснено внесення до Державного земельного кадастру передбачених ЗУ «Про державний земельний кадастр» відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки площею 3,0000 га, яка відповідно до вищезазначеного державного акту перебуває у користуванні позивачів, уповноваженими особами Держгеокадастру було надано Витяг з державного земельного кадастру земельну ділянку НВ-2304780062018 від 30.10.2018 року ( а. с. 70 т. 4).

Як вбачається з Витягу, державна реєстрація земельної ділянки площею 3,0000 га проведена 29.10.2018, та їй присвоєний кадастровий номер 2320355400:10:003:047.

Отже, відповідач-2 вважає, що земельна ділянка щодо якої і виник спір - площею 3,0000 га, яка є землями оброни, має кадастровий номер 2320355400:10:003:0473 та перебуває у користуванні позивачів відповідно до Державного акту на право користування землею державної власності Б 012923 від 1981 року, є земельною ділянкою, що відмінна від земельної ділянки площею 1,0000 га кадастровий номер 2320355400:01:004:0035, яка відповідно до договору оренди 040726400137 від 24.01.2007 року перебуває в користуванні ТОВ «Грін-Тур-АГ».

В ході розгляду даної справи судом призначено земельно технічну експертизу, проведення якої було доручено експерту Товариства з обмеженою відповідальністю Регіональне судово експертне бюро Лещенко К.І. На вирішення експерта поставлено наступне питання: - Чи існує порушення меж та накладення земельних ділянок площею 4,0 га, яка відповідно до Державного акту на право користування землею серії Б № 012923 від 1981 року раніше надавалась в постійне користування 402 воєнному заводу ГСП- 161 та земельної ділянки площею 1,0 га кадастровий № 2320355400:01:004:0035, яка відповідно до договору оренди № 040726400137 від 24.01.2007 перебуває в користуванні ТОВ Грін - Тур - АГ?

У висновку експерта №2422 від 11.09.2018 зазначено, що проведеним дослідженням встановлено, що згідно наданих на дослідження документів, порушення меж або накладення земельних ділянок площею 4, 0 га, яка відповідно до Державного акту на право користування землею серії Б № 012923 від 1981 раніше надавалась в постійне користування 402 воєнному заводу ГСП -161 та земельної ділянки площею 1,0 га кадастровий номер №2320355400:01:004:0035, яка відповідно до договору оренди №040726400137 від 24.01.2007 перебуває в користуванні ТОВ Грін - Тур - АГ, не встановлено.

Проте, на думку судузміна поворотних точок земельної ділянки площею 1,0 га кадастровий номер №2320355400:01:004:0035 уповноваженими особами Держгеокадастру, не впливає на зміст, затвердженого рішенням Кирилівської селищної ради від 26.12.2006 № 16, проекту землеустрою та договору оренди земельної ділянки від 24.01.2007, укладеного між Кирилівською селищною радою та ТОВ «Грін-Тур-Аг», виходячи з такого.

Відповідно до ч.1 ст. 124 Земельного Кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

За відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності.

Разом з тим суд враховує, що право посвідчене Договором оренди є похідним від відповідного рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи в користування, а тому недійсність рішення про передачу в оренду земельної ділянки впливає на законність укладеного на його підставі Договору.

Суд зазначає, що рішення Кирилівської селищної ради №16 від 26.12.2006 про передачу в оренду земельної ділянки кадастровий номер 2320355400:01:004:0035 визнано недійсним. Нове рішення про передачу земельної ділянки з кадастровим номером 2320355400:01:004:0035 із земель комунальної власності не приймалось.

У додатках до договору 24.01.2007 є посилання на конкретне місцезнаходження відведеної ТОВ «Грін-Тур-Аг» земельної ділянки, а саме, розташування її напроти бази відпочинку «Жемчужина моря», яка є суміжною з базою відпочинку «Дельфін».

Невід`ємною частиною договору оренди землі від 24.01.2007 є план, акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), акт приймання-передачі об`єкта в оренду, кадастровий план та проект відведення земельної ділянки, з яких чітко вбачається місцезнаходження переданої в оренду ТОВ «Грін-Тур-Аг» земельної ділянки: безпосередньо на земельній ділянці ДП «ЗАРЗ».

Отже, відповідно до умов договору оренди землі від 24.01.2007 Кирилівська селищна рада передала ТОВ «Грін-Тур-Аг» земельну ділянку площею 1 га з числа земель ДП «ЗАРЗ», межі та місце розташування якої були чітко визначені у проекті землеустрою, затвердженого рішенням селищної ради від 26.12.2006 № 16, що і посвідчує до теперішнього часу спірний договір.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про землеустрій» документація із землеустрою (землевпорядна документація) - це затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.

Документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Одним із видів документації із землеустрою є проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про землеустрій» (у редакції на момент прийняття Кирилівською селищною радою рішення від 26.12.2006 № 16) порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.п. 7, 8, 11 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 677 (чинною на момент прийняття Кирилівською селищною радою рішення від 26.12.2006 № 16) виконавець у встановлений договором строк розробляє проект землеустрою, який включає текстові та графічні матеріали, обов`язкові положення, встановлені завданням на розроблення проекту, інші дані, необхідні для вирішення питання щодо відведення земельної ділянки. Вимоги до складу, змісту та оформлення проекту відведення земельної ділянки встановлюються нормативно-технічною документацією із землеустрою. Після одержання позитивного висновку державної експертизи проект відведення земельної ділянки розглядається сільською, селищною, міською радою, районною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією, затверджується ними або в установленому порядку подається до інших органів, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.

За приписами ч. 2 ст. 55 Закону України «Про землеустрій» встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Отже, затверджений рішенням Кирилівської селищної ради від 26.12.2006 № 16 проект землеустрою щодо відведення двох земельних ділянок в оренду ТОВ «Грін-Тур-Аг» містить конкретні текстові та графічні матеріали, які дозволяють чітко визначити місце знаходження та конфігурацію земельних ділянок, переданих в оренду ТОВ «Грін-Тур-Аг».

Листом від 13.11.2018 вих. № 1937 голова Кирилівської селищної ради повідомив прокурора, що Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області не приймалося рішення про внесення змін до проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок ТОВ «Грін-Тур-Аг» після виявлення у 2017 році помилок у затверджених рішенням селищної ради від 26.12. 2006 №16 проектах землеустрою.

Також, повідомлено, що Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області не вносилися зміни до укладеного з ТОВ «Грін-Тур-Аг» договору оренди землі від 24.01.2007 після виявлення вищезазначених помилок.

Крім того, зазначено, що Кирилівська селищна рада Якимівського району Запорізької області не погоджувала межі переданих в оренду ТОВ «Грін-Тур-Аг» земельних ділянок площею 2 га (за кадастровими номерами 2320355400:01:004:0035, 2320355400:01:004:0037) після виявлення у 2017 році помилки щодо визначення поворотних точок меж вказаних земельних ділянок та здійснення їх виправлень шляхом внесення змін до Державного земельного кадастру.

Отже, після виявлення у 2017 році розробником проекту землеустрою (ПП «Науково впроваджувальна фірма "Кадастр») помилки щодо визначення поворотних точок меж вказаної земельної ділянки та здійснення її виправлення шляхом внесення змін до Державного земельного кадастру щодо меж земельної ділянки за кадастровим номером 2320355400:01:004:0035, будь-які зміни до проекту землеустрою (затвердженого рішенням Кирилівської селищної ради від 26.12.2006 № 16) та до договору оренди землі від 24.01.2007, не вносилися.

Так, відповідно до ст. 31 Закону України «Про землеустрій» зміни до документації із землеустрою вносяться особою, яка відповідно до вимог цього Закону може бути розробником документації із землеустрою за рішенням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, які затвердили проекти землеустрою.

Погодження та затвердження змін до документації із землеустрою здійснюються в порядку, передбаченому для погодження та затвердження документації із землеустрою (передбачений у ст. 186 Земельного кодексу України).

Отже, згідно зі ст. 186 Земельного кодексу України та ст. 31 Закону України «Про землеустрій» у разі виявлення помилок у затвердженому рішенням органу місцевого самоврядування проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки, їх виправлення здійснюється виключно за рішенням органу місцевого самоврядування, який затвердив цей проект.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 13.08.2014 у справі № 920/239/13-г.

Разом з тим, зміни до технічної документації із землеустрою у встановленому законом порядку не внесено, будь-які рішення про внесення змін до проекту землеустрою щодо відведення в оренду ТОВ «Грін-Тур-Аг» земельної ділянки площею 1 га Кирилівською селищною радою не приймалось.

Також, згідно з пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр», у разі якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у зв`язку із зміною методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів), такі помилки за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель. Зміна меж земельної ділянки при виправленні вказаних помилок допускається за письмовим погодженням з особами, яким належить право власності (а щодо земель державної та комунальної власності право користування) на суміжні земельні ділянки.

Однак, з наданої ПП «Науково-впроваджувальна фірма "Кадастр"» документації щодо виправлення помилки під час розроблення технічної документації з землеустрою не вбачається факту погодження зміни меж земельної ділянки за кадастровим номером 2320355400:01:004:0035 з власниками суміжних земельних ділянок, оскільки жодної письмової згоди Кирилівської селищної ради, суміжних власників, землекористувачів вказана документація не містить.

Як вже зазначалось, відповідно до листа від 13.11.2018 вих. № 1937 Кирилівська селищна рада підтвердила відсутність погодження селищною радою меж переданої в оренду ТОВ «Грін-Тур-Аг» земельної ділянки за кадастровим номером 2320355400:01:004:0035 після виявлення 2017 року помилки щодо визначення поворотних точок меж вказаної земельної ділянки та здійснення її виправлення шляхом внесення змін до Державного земельного кадастру.

Тобто, Кирилівською селищною радою, як власником переданих в оренду ТОВ «Грін-Тур-Аг» земель комунальної власності, після внесення 2017 року вказаних змін до Державного земельного кадастру, технічної документації з землеустрою щодо місцезнаходження та меж спірної земельної ділянки за кадастровим номером 2320355400:01:004:0035, не підтверджено та не погоджено нове місце розташування вказаної земельної ділянки.

Разом з тим, під час прийняття Кирилівською селищною радою рішення від 26.12.2006 № 16 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Грін-Тур-Аг» межі та місцезнаходження земельної ділянки за кадастровим номером 2320355400:01:004:0035 були конкретно визначені.

Крім цього, відповідно до Акту про передачу та прийом земельної ділянки в натурі від 24.01.2007 зовнішні межі погоджені з суміжними землекористувачами, що також підтверджує те, що в оренду передана конкретна земельна ділянка, яка була вилучена із числа земель раніше наданих ДП «ЗАРЗ».

Таким чином, суд приходить до висновку, що виявлення та виправлення помилки розробника технічної документації із землеустрою щодо визначення координат поворотних точок переданої в оренду ТОВ «Грін-Тур-Аг» земельної ділянки за кадастровим номером 2320355400:01:004:0035, внесення змін до Державного земельного кадастру щодо вказаної земельної ділянки не впливає на зміст, затвердженого рішенням Кирилівської селищної ради від 26.12.2006 № 16, проекту землеустрою та договору оренди земельної ділянки від 24.01.2007, укладеного між Кирилівською селищною радою та ТОВ «Грін-Тур-Аг».

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу . Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 ст. 207 ГК України встановлено, що господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Отже, враховуючи те, що договір оренди земельної ділянки від 24.01.2007, укладений між відповідачами є таким, що суперечить положенням ч. 1 ст. 317 ЦК України, ч.5 ст. 20, ч. 5 ст. 116 ЗК України, ст.ст. 1, 4 Закону України Про використання земель оборони, ст. 4 Закону України Про оренду землі, ч. 2 ст. 203 ЦК України, позовна вимога прокурора про визнання його недійсним є законною і обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Стосовно вимоги прокурора про застосування наслідків недійсності договору, шляхом зобов`язання ТОВ Грін-Тур-Аг повернути земельну ділянку Міністерству оборони України зі складанням акту прийому-передачі, суд визнає її правомірною з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Виходячи із предмета спору, суду необхідно було встановити обставини щодо фактичного користування спірною земельною ділянкою та наявності на це відповідних правових підстав у такого користувача.

В даному випадку судом встановлено невідповідність укладеного між відповідачами договору нормам чинного законодавства, насамперед, з огляду та те, що фактично за умовами договору було передано у користування ТОВ Грін-Тур-Аг земельну ділянку площею 1,0 га без дотримання вимог, встановлених діючим законодавством. Земельна ділянка була передана ТОВ Грін-Тур-Аг за відповідним актом про передачу та прийом земельної ділянки в натурі (арк. справи 31 том1).

Згідно ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Приймаючи до уваги, що земельна ділянка віднесена до земель оборони, на цей час є усі законні підстави для повернення земельної ділянки від ТОВ Грін-Тур-Аг до Міністерства оборони України - органу уповноваженого здійснювати управління землями державної власності на праві оперативного управління.

Таким чином, зважаючи на висновки суду про визнання недійсним договору від 24.01.2007, відповідно до умов якого Кирилівська селищна рада передала в оренду на 49 років ТОВ Грін-Тур-Аг земельну ділянку загальною площею 1,0 га, наявні фактичні і правові підстави для задоволення другої позовної вимоги щодо застосування наслідків недійсності договору шляхом зобов`язання ТОВ Грін-Тур-Аг повернути земельну ділянку Міністерству оборони України зі складанням акту прийому-передачі.

Щодо доводів відповідача-2 про застосування строку позовної давності, слід зазначити наступні обставини.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідач-2 у поясненнях (від 07.11.2018) посилається на сплив позовної давності з огляду на те, що про час, коли військова прокуратура дізналася про порушене право Державного підприємства Міністерства Оборони України Запорізький автомобільний ремонтний завод щодо оренди частини земельної ділянки свідчить позов, який розглянуто господарським судом Запорізької області (рішення від 20.02.2014 р. по справі № 908/2846/13) і встановлений Цивільним законодавством загальний строк позовної давності у три роки сплив 20.02.2014, а позовна заява подана лише 03.05.2017.

Відповідно до положень ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 4 та ч. 5 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Разом з тим, згідно із ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Факт відсутності повноважень у Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області на розпорядження спірною ділянкою став відомий прокурору та позивачам після набрання законної сили рішенням господарського суду Запорізької області від 27.01.2015 у справі №908/2808/13, а саме: після винесення Харківським апеляційним господарським судом постанови від 01.04.2015 справі №908/2808/13 про залишення без змін рішення суду першої інстанції в даній справі.

Таким чином, на момент звернення прокурора з позовом до суду (03.05.2017 поштовий штемпель на конверті) трирічний термін позовної давності для звернення до суду за захистом не сплив.

Щодо з`ясовування питання чи проводилися прокурором перевірки дотримання відповідачем-1 вимог законодавства у сфері земельних відносин, суд зазначає, що позов заявлено військовим прокурором, який є спеціалізованою прокуратурою, а перевірка дотримання вимог законодавства у сфері земельних відносин відноситься до компетенції місцевої прокуратури.

За таких обставин, підстави для застосування строку позовної давності у даному спорі відсутні.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Прокурор надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідачами обґрунтованих заперечень не наведено, доказів, які б спростовували вказані прокурором обставини, суду не надано.

Отже, з підстав зазначених вище, суд знаходить позовні вимоги прокурора про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 24.01.2007, реєстраційний № 89, укладений між Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області та Товариством з обмеженою відповідальністю Грін-Тур-Аг, яка знаходиться в межах смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області по вул. Коса Пересип (кадастровий номер 2320355400:10:004:0035), та зобов`язання відповідача-2 повернути земельну ділянку Міністерству оборони України зі складанням акту прийому-передачі, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК витрати зі сплати судового збору покладається на відповідачів порівну, оскільки спір виник з їх вини.

У зв`язку з тим, що 23.02.2018 на адресу суду від Управління Державної казначейської служби України у Якимівському районі Запорізької області повернуто оригінал наказу від 16.01.2018 по справі №908/980/17 про стягнення з Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області на користь військового прокурора Південного регіону судового збору в розмірі 1600, 00 грн., з відміткою про його виконання, судовий збір на відповідача -1 не покладається.

Зважаючи на обґрунтованість заявлених позовних вимог, сума, сплачена відповідачем -2 за проведення судової експертизи, залишається за Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційним підприємством Грін-Тур-Аг, оскільки останнім не заявлено про розподіл судових витрат в цій частині.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Виконуючого обов`язки військового прокурора Південного регіону в інтересах держави в особі 1. Міністерства оборони України 2. Державного підприємства Міністерства оборони України Запорізький автомобільний ремонтний завод (військова частина НОМЕР_1 ) до відповідача: 1. Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, до відповідача 2. Товариства з обмеженою відповідальністю Грін-Тур-Аг про визнання недійсним договору оренди та повернення земельної ділянки задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 24.01.2007, реєстраційний № 89, укладений між Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області (72563, Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Приморський бульвар, 67, код ЄДРПОУ 25489968) та Товариством з обмеженою відповідальністю Грін-Тур-Аг, (69104, м. Запоріжжя, вул. Малиновського, 16, кв. 205, код ЄДРПОУ 33610446) щодо земельної ділянки площею 1,0 га, яка знаходиться в межах смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області по вул. Коса Пересип (кадастровий номер 2320355400:10:004:0035).

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Грін-Тур-Аг, (69104, м. Запоріжжя, вул. Малиновського, 16, кв. 205, код ЄДРПОУ 33610446) повернути Міністерству оборони України (03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) зі складанням акту прийму-передачі земельну ділянку загальною площею 1,0 га (кадастровий номер 2320355400:10:004:0035), передану Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області за договором оренди земельної ділянки від 24.01.2007, реєстраційний №89. Видати наказ.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Грін-Тур-Аг, (69104, м. Запоріжжя, вул. Малиновського, 16, кв. 205, код ЄДРПОУ 33610446) на користь Військової прокуратури Південного регіону України (65012, м. Одеса, вул. Пироговська, 11, код ЄДРПОУ 38296363, р/р 35216073082762 Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172) 1600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 28 грудня 2018 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.