ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 грудня 2018 року о/об 16:21

Справа № 0840/3993/18 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Запорізького державного підприємства «Кремнійполімер» (69009, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 7, код ЄДРПОУ 00203625)

до Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу в Запорізькій області (49600, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Володимира Антоновича, будинок 22, корпус 2 ідентифікаційний код юридичної особи 40477689)

третя особа, ОСОБА_1 (69121, м. Запоріжжя, вул. Товариська, буд. 60. кв. 160; адреса для листування: 69037, м. Запоріжжя, а/с 3343 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1)

про часткове визнання протиправною та скасування вимоги щодо усунення порушення законодавства,

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2

(діє на підставі довіреності №3 від 15.01.2018 року)

від позивача - ОСОБА_3

(особа посвідчується паспортом серія СА № 473889)

від відповідача - ОСОБА_4

(діє на підставі довіреності № 25/25/18-УЗ від 09.01.2018 року)

від відповідача - ОСОБА_5

(діє на підставі довіреності № 92/25/18 - УЗ від 08.11.2018 року)

від третьої особи - ОСОБА_1

(особа посвідчується посвідченням № 302 від 28.02.2013 року)

ВСТАНОВИВ:

26 вересня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі – позивач) до Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу в Запорізькій області (надалі - відповідач), третя особа, Запорізьке державне підприємство «Кремнійполімер» (по тексту ЗДП «Кремнійполімер»), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати висновки Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, викладені в акті позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Запорізького державного підприємства “Кремнійполімер” за період з 01 серпня 2014 року по 01 червня 2018 року, який датований 27 липня 2016 року за №08.15-16/4 стосовно порушень, допущених при списанні основних засобів на підставі наказів керуючого санацією ЗДП «Кремнійполімер» ОСОБА_1 від 03 квітня 2015 року №2 та від 08 травня 2015 року №6 “Про списання з балансу підприємства об'єктів державної власності»: а саме, «Враховуючи, що в ході інвентаризації зазначені основні засоби у наявності не пред'явлені, сума нестачі становить 202 608,53 грн. Внаслідок зазначеного порушення Підприємству завдано матеріальної шкоди (збитки) на суму 202 608,53 грн. Відповідальність за вищезазначене порушення покладається на керуючого санацією ЗДП «Кремнійполімер» ОСОБА_1, яким безпосередньо підписані накази на списання з балансу Підприємства зазначених об'єктів державної власності від 03 квітня 2015 року №2 та 08 травня 2015 року №6” “Ревізією питання “Дотримання законодавства при списанні основних фондів та повнота оприбуткування товарно-матеріальних цінностей за результатами їх списання” встановлено порушень, що призвели до втрат на суму 202 608,53 грн.”;

- частково визнати протиправною та частково скасувати вимогу “Щодо усунення порушень законодавства” від 10 вересня 2018 року №04-08-15-14/4002. направлену Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області на адресу ЗДП “Кремнійполімер”, в частині усунення виявлених порушень законодавства в установленому законодавством порядку, а саме, порушення, встановлене абзацом 3 вказаної вимоги: “ 7. Ревізією дотримання законодавства при списанні майна встановлено, що ЗДП “Кремнійполімер” у 2015 році в порушення вимог частини 7 статті 75 Господарського кодексу України від 16 січня 2013 року №436-ІУ та частини 5 Порядку списання об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2007 року №1314, без надання згоди Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України з балансу Підприємства списано основні засоби, первісна (переоцінена) вартість яких складає понад 10 000,00 грн., на загальну суму 202 608,53 грн.”.

Ухвалою суду від 01 жовтня 2018 року позивачу відмовлено у відкритті позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування висновку Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області викладеного в акті позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Запорізького державного підприємства «Кремнійполімер».

Разом з тим, ухвалою суду від 01 жовтня 2018 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, а перше судове засідання призначено на 01 листопада 2018 року.

Так, 01 листопада 2018 року в судовому засіданні протокольною ухвалою суду, на підставі частини 1 статті 48 КАС України, здійснено заміну первинного позивача, належним позивачем - Запорізьким державним підприємством «Кремнійполімер», а ОСОБА_1 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача.

Також, 01 листопада 2018 року протокольною ухвалою судом відкладено розгляд справи за клопотанням сторони для надання часу для підготовки уточнених позовних вимог до 15 листопада 2018 року.

В подальшому справа розгадається за позовом Запорізького державного підприємства «Кремнійполімер» (надалі – позивач) до Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу в Запорізькій області (надалі - відповідач), третя особа, ОСОБА_1, в якому позивач просить суд визнати протиправною та частково скасувати вимогу «Щодо усунення порушень законодавства» від 10 вересня 2018 року №04-08-15-14/4002, направлену Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області на адресу ЗДП «Кремнійполімер», в частині усунення виявлених порушень законодавства в установленому законодавством порядку, а саме, порушення, встановленого абзацом 3 вказаної вимоги: «1. Ревізією дотримання законодавства при списанні майна встановлено, що ЗДП «Кремнійполімер» у 2015 році в порушення вимог частини 7 статті 75 Господарського кодексу України та частину 5 Порядку списання об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2007 року №1314, без надання згоди Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України з балансу Підприємства списано основні засоби, первісна (переоцінена) вартість яких складає понад 10 000,00 грн., на загальну суму 202 608,53 грн.».

Ухвалою суду від 15 листопада 2018 року судом відкладено розгляд справи на підставі клопотань представників сторін для надання часу для надання додаткових доказів по справі до 29 листопада 2018 року.

29 листопада 2018 року у розгляді справи оголошено перерву до 04 грудня 2018 року.

Відповідно до статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 04 грудня 2018 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що у питаннях повноважень керуючого санацією ЗДП «Кремнійполімер» слід керуватися саме редакцією Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, чинній до 19 січня 2013 року. Вказує про те, що за приписами частини 6 статті 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, чинній до 19 січня 2013 року, керуючий санацією зобов’язаний, зокрема, прийняти в господарське відання майно боржника та організувати проведення його інвентаризації; організувати ведення бухгалтерського і статистичного обліку та фінансової звітності. Таким чином, саме з дня прийняття судом рішення про санацію, а не з моменту затвердження плану санації, до керуючого санацією переходять повноваження керівника, а повноваження органу управління боржника припиняються також саме з моменту відкриття процедури санації, а не погодження чи затвердження плану санації. Отже, з моменту затвердження судом плану санації на діяльність боржника та повноваження керуючого санацією поширюється специфічний правовий режим, який полягає у необхідності здійснення санаційних заходів відповідно до затвердженого судом плану санації, чого не відбувається до моменту затвердження такого плану санації. Зазначає про те, що списання є суто бухгалтерською операцією. Відчуження майна боржника, на відміну від списання, оформлюється окремими цивільно-правовими угодами, натомість, непридатні для використання матеріалопроводи, трубопроводи, ємності, теплові мережі та інші основні засоби не могли бути пред'явлені комісії Відповідача, як це зазначено в акті ревізії, з огляду на те, що після демонтування ці речі перестали існувати в натурі як об'єкти та перетворилися на металобрухт, що і було відображено на відповідних субрахунках бухгалтерського обліку ЗДП «Кремнійполімер».

В судовому засіданні представник ЗДП «Кремнійполімер» позов підтримав та просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу в Запорізькій області в судовому засіданні пороти позову заперечив з підстав викладених у письмовому відзиві (вх. №34316 від 26 жовтня 2018 року), відповідно до якого зазначає, що ревізією серед іншого встановлено, що у 2015 році відповідно до наказів керуючого санацією ЗДП «Кремнійполімер» ОСОБА_1 від 03 квітня 2015 року №2 та від 08 травня 2015 року №6 «Про списання з балансу Підприємства об'єктів державної власності» з балансу ЗДП «Кремнійполімер» у 2015 році списано основні засоби (внутрішньоцехові трубопроводи, матеріалопроводи, ємності, тепломережі) первісна (переоцінена) вартість яких перевищує 10 тис.грн. без прийнятого суб'єктом управління рішення про надання згоди на таке списання та які повністю не амортизовані. Загальна первісна вартість таких основних засобів складає 5 208 931,03 грн., залишкова вартість на дату списання - 202 608,53 гривень. Вказує, що згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2012 року № 1008-р Запорізьке державне підприємство «Кремнійполімер» віднесено до сфери управління Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, яке має здійснювати повноваження щодо реалізації прав держави як власника майна, переданого ЗДП «Кремнійполімер», відповідно до Закону України «Про управління об'єктами державної власності». Зазначає про те, що дозволи (погодження) Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України на списання основних засобів згідно наказів від 03 квітня 2015 року №2 та від 08 травня 2015 року №6 «Про списання з балансу Підприємства об'єктів державної власності» на підприємстві відсутні. Не зважаючи на те, що план санації ЗДП «Кремнійполімер» не затверджений господарським судом в порядку, встановленому Законом №2343-12, керуючим санацією прийнято рішення про списання об'єктів основних засобів відповідно до наказів від 03 квітня 2015 року №2 та від 08 травня 2015 року №6 «Про списання з балансу Підприємства». Первісна вартість таких основних засобів складає 5 208 931,03 грн., залишкова вартість на дату списання - 202 608,53 гривень. В ході інвентаризації зазначені основні засоби у наявності не пред'явлені. Таким чином, ревізією встановлено, що накази керуючого санацією ЗДП «Кремнійполімер» ОСОБА_1 від 03 квітня 2015 року № 2 та від 08 травня 2015 року № 6 «Про списання з балансу Підприємства» не відображають процедуру санації у визначенні Закону № 2343-12. Також додає, що ревізією встановлено, що протягом періоду, який підлягав ревізії, кошти від подальшої реалізації зазначеного майна чи окремих його вузлів та агрегатів, цінностей, одержаних від демонтажу, на рахунки Підприємства не надходили.

В судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

ОСОБА_1 позовні вимоги Запорізького державного підприємства «Кремнійполімер» підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у поясненнях (вх. 38209 від 26 листопада 2018 року), відповідно до яких зазначає, що відповідач мав керуватися виключно Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» як актом вищої сили, а не Порядком №1314 як підзаконним актом, сфера дії якого не розповсюджується на списання майна підприємств, що перебувають у процедурі санації. Вказує, що за таких обставин, орган контролю мав застосовувати саме норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а не Господарського кодексу України, оскільки останній нормативно - правовий акт не регулює відносини у сфері банкрутства. Також вказує на те, що протиправним є висновок відповідача про відсутність погодженого із Мінрегіонбудом плану санації у справі про банкрутство ЗДП «Кремнійполімер», оскільки, як було зазначено, у позовній заяві, план санації набуває чинності з моменту його затвердження ухвалою господарського суду. Також не погоджується із позицією відповідача стосовно того, що у поданих листах Мінрегіонбуду відсутній перелік майна, належного до списання, оскільки такі листи свідчать про сформовану системну позицію щодо відсутності у нього повноважень на надання згоди на списання майна боржника у процедурі санації, що в свою чергу, ґрунтується на Законі, а викладення позиції Міністерства свідчить про стилістику написання таких листів з боку Мінрегіонбуду. Разом з тим вказує, що не відповідає дійсності посилання відповідача на те, що на сторінці 8 Акту ревізії встановлено відсутність оприбуткування списаних у березні - травні 2015 року основних засобів як металобрухту, оскільки всі цінності, отримані в ході списання, оприбутковані належним чином, що сам Відповідач і вказав на сторінці 8 акта. Будь-які порушення норм бухгалтерського супроводу цієї операції не виявлено.

В судовому засіданні ОСОБА_1 просив суд позовні вимоги ЗДП «Кремнійполімер» задовольнити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

На підставі звернення арбітражного керуючого-ліквідатора Запорізького державного підприємства «Кремнійполімер» ОСОБА_3 від 05 липня 2018 року б/н ревізійною групою, яку відповідно до направлення від 06 липня 2018 року №369, виданого начальником управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області ОСОБА_6, очолила головний державний фінансовий інспектор відділу взаємодії з правоохоронними органами управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області ОСОБА_5, проведено позапланову виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Запорізького державного підприємства «Кремнійполімер» за період з 01 серпня 2014 року по 01 червня 2018 року.

Ревізію проведено у термін з 09 липня 2018 року по 27 липня 2018 року у відповідності до питань програми ревізії та робочого плану з відома арбітражного керуючого - ліквідатора ОСОБА_3, головного бухгалтера ОСОБА_7.

За наслідками проведеної ревізії контролюючим органом складено Акт №08.15-16/4 від 27 липня 2018 року позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Запорізького державного підприємства «Кремнійполімер» за період з 01 серпня 2014 року по 01 червня 2018 року.

На підставі Акту ревізії №08.15-16/4 від 27 липня 2018 року контролюючим органом винесено вимогу щодо усунення порушень законодавства.

Відповідно до вищевказаної вимоги зазначено, що під час ревізії зокрема зазначено про порушення:

«...Ревізію дотримання законодавства при списанні майна встановлено, що ЗДП «Кремнійполімер» у 2015 році в порушення вимог частини 7 статті 75 Господарського Кодексу України від 16 січня 2003 року №436-ІV та частини 5 Порядку списання об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2007 року №1314, без надання згоди Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України з балансу Підприємства списано основні засоби, первісна (переоцінена) вартість яких складає: понад 10 000,00 грн. на загальну суму 202 608,53 гривень...».

Не погоджуючись з такою вимогою позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2016 року №43 (надалі - Положення), центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, є Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба). Підпунктом 9 пункту 4 Положення визначено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку (пункти 16, 22, 23 пункту 6 Положення).

Відповідно до пунктів 7, 10, 13 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Органу державного фінансового контролю надано право при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку, та звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Згідно з частиною 2 статті 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються. У зв’язку з наведеним, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного і місцевих бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства має право пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Так під час розгляду справи судом досліджено вимогу контролюючого органу, яка складена на підставі Акту ревізії Акт №08.15-16/4 від 27 липня 2018 року.

Так зокрема в її частині 1 зазначено, що «...Ревізію дотримання законодавства при списанні майна встановлено, що ЗДП «Кремнійполімер» у 2015 році в порушення вимог частини 7 статті 75 Господарського Кодексу України від 16 січня 2003 року №436-ІV та частини 5 Порядку списання об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2007 року №1314, без надання згоди Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України з балансу Підприємства списано основні засоби, первісна (переоцінена) вартість яких складає: понад 10 000.00 грн. на загальну суму 202 608.53 гривень...».

Досліджуючи вимогу контролюючого органу в частині предмету спору адміністративної справи суд зазначає, що аналіз норм Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Положення про Державну фінансову інспекцію України дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і в цій частині вона є обов'язковою до виконання. Щодо відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом направлення вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

За таких обставин, в органу фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Зі змісту оскаржуваної вимоги вбачається, що в ній викладено висновки Держаудитслужби про виявлення під час ревізії порушення Департаментом вимог чинного законодавства, без визначення розміру збитків. Зазначене також підтверджується поясненнями представників відповідача.

Водночас, вимога не містить визначення конкретних дій, обов'язкових до виконання Департаментом для усунення виявлених порушень.

З огляду на правову природу письмової вимоги контролюючого органу, вона породжує правові наслідки (зокрема обов'язки) для свого адресата, відтак наділена рисами правового акта індивідуальної дії (з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документу, в якому вона міститься) і як такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом. При цьому "законність" письмової вимоги контролюючого органу безумовно передбачає її обґрунтованість, тобто наявність підстав для її скерування адресату.

У даній справі зміст спірної вимоги, яка є індивідуально-правовим актом, а відтак породжує права і обов'язки для підконтрольної установи, якій вона адресована, полягає в тому, щоб "усунути виявлені порушення", встановлені контролюючим органом. Додатково про обов'язковий характер даної вимоги свідчить застереження в ній про те, що її невиконання є підставою для звернення до суду в інтересах держави.

Водночас спірна вимога, як індивідуально-правовий акт, в силу закону обов'язкова до виконання підконтрольною установою, прийнята з порушенням вимог закону щодо її змісту, оскільки є неконкретизованою.

Зазначивши у вимозі про необхідність «усунути виявлені порушення згідно вимог чинного законодавства» відповідач не вказав, які саме дії, та на підставі яких положень закону повинен здійснити позивач для усунення негативних наслідків протиправного використання грошових коштів.

Суд не приймає посилання представника відповідача на те, що ЗДП «Кремнійполімер» повинно було звернутися до Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу в Запорізькій області за роз’ясненням щодо шляху усунення порушень, оскільки жодними нормами законодавства, якими зобов’язаний керуватися позивач, або на той час Арбітражний керуючий ОСОБА_1 не передбачено звернення останніх до контролюючого органну.

Судом в судовому засіданні зі слів представника Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу в Запорізькій області встановлено, що визначена у вимозі сума у розмірі 202 608.53 гривень не є завданою шкодою (збитками держави), тому посилання про неможливість оскарження вимоги до суду за правилами адміністративного судочинства не знаходить свого підтвердження, оскілки є по суті актом індивідуальної дії.

Так, актом ревізії №08.15-16/4 від 27 липня 2018 року та вимогою складеною на підставі цього акту визначено, що ЗДП «Кремнійполімер» у 2015 році порушено вимоги частини 7 статті 75 Господарського Кодексу України від 16 січня 2003 року №436-ІV та частини 5 Порядку від 08 листопада 2007 року №1314, на підставі наступного.

Відповідач посилається на частину 5 статті 28 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 вересня 1992 №2343-12, відповідно до якої керуючий санацією має право розпоряджатися майном боржника відповідно до плану санації та з урахуванням обмежень, передбачених законодавством.

Однак, вказана норма міститься в Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, що діє з 19 січня 2013 року.

Вказана редакція Закону набрала чинності відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 22 грудня 2011 року № 4212-VІ, яким і викладено в новій редакції Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до пункту 1-1 розділу X «ПРИКІНЦЕВИХ ОСОБА_8 ПОЛОЖЕНЬ» положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких відкрито після набрання чинності цим Законом.

Судом під час дослідження матеріалів справи встановлено, що провадження у справі про банкрутство ЗДП «Кремнійполімер» відкрито (порушено) до набрання чинності новою редакцією Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», тому посилання контролюючого органу є безпідставними, а суд погоджується з твердженням позивача.

Відповідач вказує на те, що згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2012 року № 1008-р Запорізьке державне підприємство «Кремнійполімер» віднесено до сфери управління Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, яке має здійснювати повноваження щодо реалізації прав держави як власника майна, переданого ЗДП «Кремнійполімер», відповідно до Закону України «Про управління об'єктами державної власності». Зазначає про те, що дозволи (погодження) Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України на списання основних засобів згідно наказів від 03 квітня 2015 року №2 та від 08 травня 2015 року №6 «Про списання з балансу Підприємства об'єктів державної власності» на підприємстві відсутні.

Суд не погоджується з твердженням відповідача про вищевикладене на підставі наступного.

Механізм списання об'єктів державної власності, якими є об'єкти незавершеного будівництва (незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи), матеріальні активи, що відповідно до законодавства визнаються основними фондами (засобами), іншими необоротними матеріальними активами (далі – майно) визначає Порядок списання об'єктів державної власності затверджений постановою Кабінету міністрів України № 1314 від 08 листопада 2007 року.

Пунктом 5 Порядку № 1314 від 08 листопада 2007 року визначено, що списання майна здійснюється суб'єктом господарювання, на балансі якого воно перебуває, на підставі прийнятого суб'єктом управління рішення про надання згоди на його списання.

Відповідно до частини 43 статті 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (на час відкриття провадження у справі Господарським судом) з дня винесення ухвали про санацію:

керівник боржника відсторонюється від посади у порядку, визначеному законодавством про працю, управління боржником переходить до керуючого санацією, крім випадку, передбаченого статтею 53 цього Закону;

припиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи, повноваження органів управління передаються керуючому санацією. Органи управління боржника протягом трьох днів з дня прийняття рішення про санацію та призначення керуючого санацією зобов'язані забезпечити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей;

арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах процедури санації, у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів.

Стаття 58 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не містить обмежень керуючого санацією щодо списання майна.

Також відповідач посилається на порушення позивачем частини 7 статті 75 Господарського кодексу України та зазначає, що списання з балансу не повністю амортизованих основних фондів, а також прискорена амортизація основних фондів державного комерційного підприємства можуть проводитися лише за згодою органу, до сфери управління якого входить дане підприємство.

Суд вважає за необхідне зазначити про те, що керуючий санацією повинен керуватися спеціальним законом, який врегульовує його професійну діяльність і дотримуватися алгоритму процедур, визначеному таким законом. Таким спеціальним законом є Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

В судовому засіданні судом досліджено відповідь Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №7/21-4527 від 22 квітня 2015 року на лист Запорізького державного підприємства «Кремнійполімер» №625 від 24 березня 2015 року щодо отримання згоди на списання майна.

Так, згідно відповіді Міністерства №7/21-4527 від 22 квітня 2015 року визначено, що питання про списання майна порушені в листі №625 від 24 березня 2015 року, відносяться до компетенції керуючого санацією Запорізького державного підприємства «Кремнійполімер».

Таким чином, посилання Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу в Запорізькій області, що позивачем здійснено списання основних засобів згідно наказів від 03 квітня 2015 року №2 та від 08 травня 2015 року №6 «Про списання з балансу Підприємства об'єктів державної власності» без отримання дозволів на те Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України не знаходить свого підтвердження та спростовується доказами наявними в матеріалах справи, а також в силу чинного законодавства на час вчинення керуючим санацією відповідних дій.

Отже судом встановлено про відсутність з боку позивача порушення пункту 5 Порядку списання об'єктів державної власності затверджений постановою Кабінету міністрів України № 1314 від 08 листопада 2007 року а також частини 7 статті 75 Господарського кодексу України.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що висновок Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу в Запорізькій області про порушення позивачем вимог частини 7 статті 75 Господарського кодексу України та частину 5 Порядку списання об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2007 року №1314, без надання згоди Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України з балансу Підприємства списано основні засоби, первісна (переоцінена) вартість яких складає понад 10 000,00 грн., на загальну суму 202 608,53 грн.», є необґрунтованим та недоведеним, у зв'язку з чим спірна вимога від 10 вересня 2018 року №04-08-15-14/4002 в цій частині є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності..

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Запорізького державного підприємства «Кремнійполімер» (69009, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 7, код ЄДРПОУ 00203625) до Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу в Запорізькій області (49600, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Володимира Антоновича, будинок 22, корпус 2 ідентифікаційний код юридичної особи 40477689) третя особа, ОСОБА_1 (69121, м. Запоріжжя, вул. Товариська, буд. 60. кв. 160; адреса для листування: 69037, м. Запоріжжя, а/с 3343 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) про часткове визнання протиправною та скасування вимоги щодо усунення порушення законодавства – задовольнити.

Визнати протиправною та частково скасувати вимогу «Щодо усунення порушень законодавства» від 10 вересня 2018 року №04-08-15-14/4002, направлену Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області на адресу ЗДП «Кремнійполімер», в частині усунення виявлених порушень законодавства в установленому законодавством порядку, а саме, порушення, встановленого абзацом 3 вказаної вимоги: “ 1. Ревізією дотримання законодавства при списанні майна встановлено, що ЗДП “Кремнійполімер” у 2015 році в порушення вимог частини 7 статті 75 Господарського кодексу України та частину 5 Порядку списання об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2007 року №1314, без надання згоди Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України з балансу Підприємства списано основні засоби, первісна (переоцінена) вартість яких складає понад 10 000,00 грн., на загальну суму 202 608,53 грн.».

Присудити на користь Запорізького державного підприємства «Кремнійполімер» за рахунок бюджетних асигнувань Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу в Запорізькій області (49600, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Володимира Антоновича, будинок 22, корпус 2 ідентифікаційний код юридичної особи 40477689) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 1762 грн. 00 коп.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 ОСОБА_8 положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі 10 грудня 2018 року.

Суддя Д.В. Татаринов