Справа № 646/1591/18
№ провадження 2/646/917/2018
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22.12.18 року м.Харків
Червонозаводського районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого - судді Теслікова І.І.,
За участі секретаря судових засідань – ОСОБА_1,
представника позивача- Шрамко І.С.,
представника 2 відповідача – ОСОБА_2,
представника 3 відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Державної казначейської служби України, Прокуратури Харківської області та Головного управління Державної фіскальної служби України в Харківській області про стягнення моральної шкоди, завданої незаконними діями органу, що здійснює досудове розслідування, прокуратури та суду,-
В С Т А Н О В И В:
20.03.2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до Державної Казначейської служби України, Прокуратури Харківської області, Головного управління Державної фіскальної служби України в Харківській області про відшкодування моральної (немайнової) шкоди завданої незаконними діями органів досудового слідства у сумі 176000,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03.01.2017 в межах кримінального провадження № 32016220000000013 був проведений обшук 02.02.2017 року на 6-му поверсі будинку № 27 по проспекту Науки в м. Харкові, де здійснює свою діяльність адвокат ОСОБА_4 з порушенням процесуального порядку обшуку, передбаченого ст.23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що підтверджується ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 10.04.2017 року. Позивач був вимушений оскаржувати бездіяльність органу досудового розслідування до суду і лише після цього позивачу було повернуто вилучене майно під час проведеного обшуку з порушенням КПК України лише 14.06.2017 року. Позивач вживав додаткових зусиль для захисту свого права. Крім того, справа з обшуком звернула увагу громадськості та засобів масової інформації, а саме розміщення на порталі « Судійство» де була наведена інформація про звинувачення в ухиленні від сплати податків. Розмір моральної шкоди встановлений з урахування характеру правопорушення, глибину страждань позивача, ступінь вини відповідача, вимоги розумності та справедливості, з урахування прецедентної справи « Головань проти України».
Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільна справа надійшла в провадження судді Теслікової І.І. 18.07.2018 року.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16.08.2018 призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні в порядку загального провадження.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16.10.2018 року закінчено підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити у повному обсязі.
Представник Державної казначейської служби України в призначене судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був неодноразово повідомлений, відзив на позовну заяву не надав.
Представник Головного управління ДФС у Харківській області проти задоволення позовних вимог заперечував. У відзиві на позовну заяву представник Головного ДФС у Харківській області зазначив, що те, що на час проведення обшуку в Єдиному реєстрі адвокатів України було зазначено, що робоче місце адвоката ОСОБА_4 розташовано за адресою : АДРЕСА_1, а в кімнаті № 607 за адресою: м. Харків, пр-т Науки, буд. № 27-б де було проведено обшук не містить вивісок, що вказували б на перебування в ньому, що на даний час відсутні будь-які судові рішення або висновки компетентних органів, якими б встановлено факт невиконання або неналежного виконання своїх службових обов'язків уповноваженими особами під час досудового розслідування у кримінальному провадженні; що будь-яких доказів на підтвердження своїх доводів про спричинення моральної шкоди позивачем не надано. Посилання позивача в обгрунтування позовних вимог щодо розміру моральної шкоди на те, що справа з обшуком звернула увагу громадськості та засобів масової інформації, а саме розміщення на порталі « Судійство» де була наведена інформація про звинувачення в ухиленні від сплати податків є необгрунтваним, оскільки позивачем не доведено, що публікація на інтернет сторінці порталу « Судійство» була розміщена Прокуратурою Харківської області або ГУ ДФС у Харківській області.
Представник Прокуратури Харківської області проти задоволення позовних вимог заперечувала, надала відзив на позовну заяву, яким просила у задоволенні позову просить відмовити з посиланням на те, що на час проведення обшуку в Єдиному реєстрі адвокатів України було зазначено, що робоче місце адвоката ОСОБА_4 розташовано за адресою : АДРЕСА_1, а кімната № 607 за адресою: м. Харків, пр-т Науки, буд. № 27-б де було проведено обшук не містить вивісок, що вказували б на перебування в ньому ; що на даний час відсутні будь-які судові рішення або висновки компетентних органів, якими б встановлено факт невиконання або неналежного виконання своїх службових обов'язків уповноваженими особами прокуратури Харківської області під час досудового розслідування у кримінальному провадженні; що будь-яких доказів на підтвердження своїх доводів про спричинення моральної шкоди позивачем не надано.
Суд вислухавши представника позивача, представника прокуратури Харківської області, представника Головного управління Державної Фіскальної служби України в Харківській області, дослідивши матеріали справи встановив наступне.
ОСОБА_4 здійснює індивідуальну адвокатську діяльність з 22.07.2011 року на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатської діяльності, виданого Полтавською обласною КДКА № 1015 рішення № 21.
З матеріалі справи вбачається, що слідчим управлінням фінансового розслідування ГУ ДФС у Харківській області проводилось досудове розслідування по кримінальному провадженні № 32016220000000013, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 21.01.2016 року, за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ « ТП « Агронафтопродукт», за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.212 КК України.
Процесуальне керівництво здійснювалось прокуратурою Харківської області.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03.01.2017 року ( справа № 640/13115/16 н/п 1-кс/640/90/17) частково задоволено клопотання старшого слідчого 1-го ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області, погодженого із прокурором відділу прокуратури Харківської області в межах кримінального провадження № 32016220000000013 про проведення обшуку в нежитлових приміщеннях, які знаходяться за адресою: м. Харків, пр-т Науки 27-б,6 поверх: нежитлові приміщення № 3, літ А-12, площею 120,1 кв.м.
Відповідно до протоколу обшуку від 02.02.2017 року, проведено обшук відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03.01.2017 року .
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 13.02.2017 року клопотання старшого слідчого СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області Бабенко Є.М. про арешт майна в межах кримінального провадження № 32016220000000013 повернуто для усунення недоліків відповідно до ст. 171-172 КПК України. ) ( справа № 640/13564/16 н/п 1-кс / 640/1117/17).
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 21.02.2017 року клопотання старшого слідчого СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області Бабенко Є.М. про арешт майна в межах кримінального провадження № 32016220000000013 повернуто для усунення недоліків відповідно до ст. 171-172 КПК України. ) ( справа № 640/13115/16 н/п 1-кс / 640/1320/17).
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 10.03.2017 року клопотання старшого слідчого СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області підполковника податкової міліції ОСОБА_5 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно по кримінальному провадженню №32016220000000013 від 21.01.2016 за ч. 3 ст. 212 КК України задоволено частково. Накладено арешт на майно, вилучене в ході обшуку 02.02.2017 за адресою: Харківська область, Дергачівський район, с. Подвірки, вул. Польова, б.4-а, а саме: ноутбук Acer Aspire 5720 series SNID 74318943918 до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку. Зобов’язано старшого слідчого СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області підполковника податкової міліції ОСОБА_5 передати на відповідальне зберігання ОСОБА_6 вилучений ноутбук після здійснення його огляду експертом в обсязі, необхідному для досягнення мети кримінального провадження та виготовлення копій даних, які містяться на вказаному носії, для залучення до матеріалів кримінального провадження №32016220000000013 від 21.01.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. Накладено арешт на майно, вилучене в ході обшуку 02.02.2017 за адресою: Харків, вул. Сумська буд.№ 46 кв. 7 , а саме: договір ТОВ «ТП «Агронафтопродукт» на 3 арк. до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку. Накладено арешт на майно, вилучене в ході обшуку 02.02.2017 за адресою: м. Харків, пр-т Науки, 27-б, 6 поверх, №3, літ.А-12, площею 120,1 кв. м, а саме, документи щодо фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ ТП «Агронафтопродукт» з ТОВ «ОЛІВІЯ ІНВЕСТ» та ТОВ «МЕЛАНА», копії установчих документів ТОВ «ОЛІВІЯ ІНВЕСТ» та ТОВ «МЕЛАНА» на 63 арк. до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку. Зобов’язано старшого слідчого СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області підполковника податкової міліції ОСОБА_5 передати на відповідальне зберігання зазначені документи особам, у яких їх було вилучено, дозволивши слідчому в разі необхідності виготовлення копій цих документів, для залучення до матеріалів кримінального провадження № №32016220000000013 від 21.01.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. В іншій частині в задоволені клопотання відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 10.04.2017 року ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 10.03.2017 року в частині накладення арешту на майно, вилучене в приміщенні, що розташоване на 6-му поверсі № 27 по проспекту Науки в м. Харкові, а саме: документи щодо взаємовідносин ТОВ «ТП «Агронафтопродукти» з ТОВ «Олівія Інвест» та ТОВ «Мелана», копії установчих документів ТОВ «Олівія Інвест» та ТОВ «Мелана» на 63 аркушах, - скасовано. Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_4 задоволено в повному обсязі, в тому числі і в частині мотивування підстав для відмови в накладенні арешту на вилучене майно у зв'язку з порушенням прав і гарантій адвокатської діяльності. В задоволенні клопотання слідчого в цій частині відмовлено. В іншій частині ухвала слідчого судді залишити без змін.
З мотивувальної частини вищезазначеної ухвали вбачається, що в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на документи щодо взаємовідносин ТОВ «ТП «Агронафтопродукт» з ТОВ «Олівія Інвест» та ТОВ «Мелана» та копії установчих документів ТОВ «Олівія Інвест» та ТОВ «Мелана» на 63 аркушах, які вилучені під час обшуку у приміщенні, розташованому на 6 поверсі6-му поверсі № 27 по проспекту Науки в м. Харкові відмовлено, оскільки, як свідчать матеріали справи, вказані документи були вилучені у адвоката ОСОБА_4 з порушенням процесуального порядку обшуку, передбаченого ст.23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», у зв'язку з чим було порушено права та гарантії адвокатської діяльності.
З матеріалів справи вбачається неодноразові звернення ОСОБА_4 з вимогою про повернення вилученого майна під час проведення обшуку від 02.02.2017 року з лютого по червень 2017 року.
З матеріалів справи також вбачається, що на виконання ухвали Апеляційного суду Харківської області від 10.04.2017 року супровідним листом 06.06.2017 року направлено на адресу ОСОБА_7 майно вилучене під час обшуку від 02.02.2017 року 08.06.2017 року, яке було отримано ОСОБА_7 14.06.2017 року , що підтверджується останнім у позовній заяві та представником позивача та представниками 2,3 відповідача під час розгляду цивільної справи.
Відповідно до статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Як вбачається з положень ч. 2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:
1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;
2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;
3) в інших випадках, встановлених законом.
Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом, що витікає із положень ч. 2 ст. 1176 ЦК України.
Шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, підлягає відшкодуванню на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.
Право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати, згідно з п. 2 ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
Відповідно до п. 5 ст. 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовується моральна шкода.
Зі статті 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» витікає, що відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», питання про відшкодування моральної шкоди за заявою громадянина вирішується судом відповідно до чинного законодавства в ухвалі, що приймається згідно з частиною першою статті 12. Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
За приписами статті 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках: постановлення виправдувального вироку суду; встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів; закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.
Частинами першою-другою статті 1176 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини шостої статті 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої, ніж передбаченої в частинах першій-п'ятій цієї статті, незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до частини першої яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Під час вирішення спорів про відшкодування шкоди за статями 1166, 1167 ЦК України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв'язок між протиправною дією та негативними наслідками.
Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.
При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, § 62, ЄСПЛ від 11 липня 2007 року).
Статтею 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачено, що відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, а саме з Ухвали Апеляційного суду Харківської області від10.04.2017 року вказані документи були вилучені у адвоката ОСОБА_4 з порушенням процесуального порядку обшуку, передбаченого ст.23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», у зв'язку з чим було порушено права та гарантії адвокатської діяльності, у зв'язку з чим моральну шкоду необхідно розраховувати з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством.
Частинами 1 - 3 статті 23 ЦК України та роз'ясненнями, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При цьому враховуються вимоги розумності і справедливості.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди слід виходити з характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При цьому враховуються вимоги розумності і справедливості.
З матеріалів справи вбачається неодноразові звернення адвоката ОСОБА_4 з вимогою про повернення вилученого майна під час проведення обшуку від 02.02.2017 року з лютого по червень 2017 року.
З матеріалів справи також вбачається, що на виконання ухвали Апеляційного суду Харківської області від 10.04.2017 року супровідним листом лише 06.06.2017 року направлено на адресу ОСОБА_7 майно вилучене під час обшуку від 02.02.2017 року , яке було отримано ОСОБА_7 14.06.2017 року, що підтверджується останнім у позовній заяві та представником позивача під час розгляду цивільної справи.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з Ухвали Апеляційного суду Харківської області від 10.04.2017 року вказані документи були вилучені у адвоката ОСОБА_4 з порушенням процесуального порядку обшуку, передбаченого ст.23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», у зв'язку з чим було порушено права та гарантії адвокатської діяльності.
Норми вищевказаного Закону передбачають, особливий порядок проведення оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій відносно адвоката, зокрема, такі дії повинні здійснюватись виключно з дозволу суду, на підставі судового рішення, ухваленого за клопотанням Генерального прокурора, його заступників, прокурора Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та міста Севастополя.
Матеріали справи не містять даних про прийняття слідчим суддею судового рішення щодо проведення слідчих дій в зазначеному вище порядку.
Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», надаючи гарантії адвокатської діяльності, не пов'язує їх чинність та застосування з необхідністю розміщення вивісок на офісі або іншому володінні адвоката, зв'язку між вилученими речами та адвокатською діяльністю, наявності зв'язку між предметом кримінального провадження та адвокатською діяльністю особи, стосовно якої проведено оперативно-розшукові заходи чи слідчі дії. Чинність цих гарантій пов'язана виключно зі статусом адвоката.
Таким чином, позивачем доведена незаконність проведення обшуку та арешту майна адвоката ОСОБА_4
Так, позивач був вимушений оскаржувати бездіяльність органу досудового розслідування до суду і лише після цього позивачу було повернуто вилучене майно під час проведеного обшуку з порушенням КПК України.
Тобто позивач вживав додаткових зусиль для захисту свого права.
Разом з тим, враховуючи характер правопорушення, глибину страждань позивача, ступінь вини відповідача, вимоги розумності та справедливості, суд дійшов висновку про те, що розмір грошової суми, яка підлягає стягненню на користь позивача становить 8000,00 грн.
Посилання позивача, крім іншого, в обґрунтування позовних вимог щодо розміру моральної шкоди на те, що справа з обшуком звернула увагу громадськості та засобів масової інформації, а саме розміщення на порталі « Судійство» де була наведена інформація про звинувачення в ухиленні від сплати податків суд не приймає до уваги, оскільки позивачем не доведено, що публікація на інтернет сторінці порталу « Судійство» була розміщена Прокуратурою Харківської області або ГУ ДФС у Харківській області.
Таким чином позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Посилання прокуратури Харківської області та Головного управління ДФС у Харківській області на те, що на час проведення обшуку в Єдиному реєстрі адвокатів України було зазначено, що робоче місце адвоката ОСОБА_4 розташовано за адресою : АДРЕСА_1 а кімната № 607 за адресою: м. Харків, пр-т Науки, буд. № 27-б де було проведено обшук не містить вивісок, що вказували б на перебування в ньому ; що на даний час відсутні будь-які судові рішення або висновки компетентних органів, якими б встановлено факт невиконання або неналежного виконання своїх службових обов'язків уповноваженими особами прокуратури під час досудового розслідування у кримінальному провадженні; що будь-яких доказів на підтвердження своїх доводів про спричинення моральної шкоди позивачем не надано суд вважає нобгрунтованим та спростовується матеріалами справи, а саме.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 10.04.2017 року встановлено, що обшук був проведений в приміщенні адвоката ОСОБА_4 з порушенням процесуального порядку обшуку, передбаченого ст.23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Матеріали справи не містять даних про прийняття слідчим суддею судового рішення щодо проведення слідчих дій в зазначеному вище порядку.
Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», надаючи гарантії адвокатської діяльності, не пов'язує їх чинність та застосування з необхідністю розміщення вивісок на офісі або іншому володінні адвоката.
Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий зібр не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Таким чином, судові витрати необхідно віднести на рахунок держави.
Керуючись ст. ст.81, 141, 259,263-265,268 ЦПК України, ст. ст. 12, 13 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", суд,
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, що зареєстрований за адресою: 61023, м. Харків, вул. Сумська, буд.№ 73АДРЕСА_2) до Державної Казначейської служби України, ідентифікаційний номер: 37567646, що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Бастіонна, будинок 6, Прокуратури Харківської області ( 61050, м. Харків, вул. Б. Хмельницького,4 код ЄДРПОУ 02910108), Головного управління Державної фіскальної служби України в Харківській області ( 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46 ) задовольнити частково.
Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України, спеціально визначеного для відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 8000,00 грн.
В інший частині позову відмовити.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено 26.12.2018 року.
Суддя Теслікова І.І.
