Провадження № 2/304/271/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2018 року

. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання – Соханич Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 304/581/18 за позовом представника ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про стягнення страхового відшкодування та пені,-

В С Т А Н О В И В:

представник ОСОБА_1 – адвокат ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з ПрАТ «СК «Провідна» на користь позивача грошові кошти у сумі 63582,19 грн., з яких 50000 грн. – сума страхового відшкодування за шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди її майну водієм транспортного засобу, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована в ПрАТ «СК «Провідна» згідно полісу АІ /8295861, 13582,19 грн. – пеня за прострочення виплати страхового відшкодування; та судові витрати. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 18 серпня 2016 року біля 19.00 год. ОСОБА_3, порушуючи п. 10.1 Правил дорожнього руху, у с. Турички Перечинського району Закарпатської області, керуючи автомобілем НОМЕР_1, при зміні напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, що призвело до механічних пошкоджень вказаних транспортних засобів. Вказане встановлено судом, а саме постановою Перечинського районного суду Закарпатської області від 27 грудня 2016 року по справі № 304/1638/16-п, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Цивільна відповідальність особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, застрахована згідно поліса № АІ/8295861 від 19 січня 2016 року у ПрАТ «СК «Провідна». Незважаючи на це, у виплаті позивачу страхового відшкодування у зв’язку із заподіяною по вині застрахованої особи їй шкодою в ДТП відповідач відмовив, так як після вказаної дорожньо-транспортної події автомобіль НОМЕР_2, було частково відремонтовано, внаслідок чого страховик не має можливості встановити розмір нанесеного матеріального збитку. Вказане, на думку відповідача, підтверджується Актом огляду автомобіля. Однак, жодні ремонтні чи відновлювальні роботи до огляду автомобіля представником страхової компанії не проводилися, а у вказаному Акті на момент його підписання ОСОБА_4 інформація про частковий ремонт була відсутня, внаслідок чого є підстави вважати, що така дописка була зроблена згодом. При цьому, із звіту про оцінку вартості відновлювального ремонту № 149/Е/2017, отриманого у відповідь на його адвокатський запит, вбачається, що вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ Mersedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_3, внаслідок ДТП встановлена у розмірі 210 500 грн. Крім цього, заява про страхове відшкодування була подана позивачем 10 лютого 2017 року, відтак починаючи з 12 травня 2017 року відповідачем було допущено прострочення зобов’язання з виплати такого, у зв’язку з чим він має сплатити позивачу також пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня (згідно розрахунку така становить 13 582,19 грн.). Враховуючи вищенаведене та те, що ліміт відповідальності ПрАТ «СК «Провідна» у даному випадку становить 50 000 грн., тому просить позов задовольнити.

У судове засідання представник ОСОБА_1 – адвокат ОСОБА_2 не з’явився, однак подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи провести без його участі та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Також у ході розгляду справи вказав, що додатковим підтвердженням того, що запис у акті огляду колісного транспортного засобу (дефектній відомості) про частковий ремонт автомобіля зроблений пізніше є відсутність конкретизації, зокрема ознак зробленого ремонту (у порушення п. п. 5.1, 5.5 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24 листопада 2003 року, далі - Методика). Крім цього вважає, що доводи про неможливість проведення оцінки вартості пошкоджень є голослівними, оскільки така оцінка була зроблена на замовлення страхової компанії та склала близько 200 тис. грн., тоді як позивач просить відшкодувати суму 50 тис грн., тобто ліміт відповідальності ПрАТ «СК «Провідна».

Представник ПрАТ «СК «Провідна» як відповідача у судове засідання також не з’явився, подав письмовий відзив, в якому розгляд справи просив провести без його участі, у задоволенні позову відмовити. Свою позицію мотивував тим, що між ПрАТ «СК «Провідна» та ОСОБА_3 був укладений поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/8295861, відповідно до якого забезпеченим транспортним засобом є автомобіль НОМЕР_4. Так, страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП транспортним засобом, власник якого застрахував свою цивільно-правову відповідальність, на умовах, визначених Законом України № 1961-ІV «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року (далі – Закон № 1961-ІV). 10 лютого 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулася до ПрАТ «СК «Провідна» із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 18 серпня 2016 року в с. Турички Перечинського району за участю забезпеченого транспортного засобу під управлінням ОСОБА_3 та автомобіля НОМЕР_5, що знаходився під керуванням ОСОБА_5 16 лютого 2017 року на виконання вимог ст. 34 Закону № 1961-ІV в присутності позивача із застосуванням фотозйомки було проведено огляд пошкоджень автомобіля НОМЕР_5, за результатами якого складено Акт огляду транспортного засобу. Згідно зазначеного Акту було встановлено, що на момент огляду транспортний засіб було частково відремонтовано. За таких обставин, розмір заподіяної шкоди встановити не виявилося можливим, відтак у виплаті страхового відшкодування позивачу було відмовлено правомірно. Враховуючи, що рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування було прийнято у 90-денний строк, тому позивач нараховувати штрафні санкції не має права. Що стосується звіту № 149/Е/2017 від 09 березня 2017 року, то такий був замовлений ПрАТ «СК «Провідна» у суб’єкта оціночної діяльності ТОВ «ЕКЛІС», який у свою чергу передоручив його проведення ТОВ «Незалежна експертна компанія». Однак, такий звіт не може відображати реальної вартості матеріального збитку пошкодженого транспортного засобу марки «Мерседес-Бенц», д/н НОМЕР_3, оскільки був виконаний по наявним матеріалам без проведення огляду з порушенням п. 5 Методики. Крім цього вказав, що позов поданий з порушенням правил підсудності. Так, при зверненні до суду позивач мав виходити з вимог ч. 2 ст. 27 ЦПК України, тоді як скористався ст. 28 цього Кодексу, яка до даних правовідносин застосуванню не підлягає (відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода завдається лише неправомірною діяльністю, а відшкодовується особою, яка її завдала. Проте вона шкоду позивачу не завдавала).

У ході розгляду справи свідок ОСОБА_4 показав, що на автомобілі НОМЕР_5, який належить позивачу, потрапив у ДТП. Обставини події перевіряли досить довго, тому відразу після визначення винуватця звернулися до відповідача із заявою про відшкодування збитків. Десь через 2 дні ПрАТ «СК «Провідна» прислало комісара, який у присутності майстра оглянув транспортний засіб, що знаходився по вул. Коритнянській, № 37 в м. Ужгород. Через день він зустрівся з останнім, ознайомився із складеним актом (у ньому містилися відомості про пошкодження, при цьому запис про проведення часткового ремонту був відсутній) та підписав його. На час огляду автомобіля та складання вказаного акту транспортний засіб не ремонтувався взагалі, оскільки ремонт був запланований тільки десь через три тижні.

Допитаний судом свідок ОСОБА_6 показав, що офіційно не працює, однак підробляє ремонтом машин. Так, ОСОБА_4 звернувся до нього з проханням відремонтувати автомобіль НОМЕР_5, після огляду страховиків. На сервісі у знайомих по вул. Коритнянській в м. Ужгород він попросив виділити йому місце для ремонту, туди десь у лютому 2017 року ОСОБА_4 доставив пошкоджений автомобіль, через 3-4 дні у його присутності транспортний засіб оглянув представник страхової компанії (однак чи фотографував або щось складав останній він не знає). Після цього він особисто приступив до ремонту. Крім цього зазначив, що до огляду автомобіль ні ним, ні будь-ким іншим не ремонтувався.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Встановлено, що 18 серпня 2016 року біля 19.00 год. ОСОБА_3, в порушення вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, у с. Турички Перечинського району Закарпатської області, керуючи автомобілем НОМЕР_1, при зміні напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, що призвело до механічних пошкоджень вказаних транспортних засобів. Вказане стверджується постановою судді Перечинського районного суду від 27 грудня 2016 року, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) грн. 00 коп. (а. с. 12, 28).

Також встановлено, що власником транспортного засобу марки «Mercedes-Benz Sprinter», д/н НОМЕР_3, є позивач ОСОБА_1 (а. с. 11).

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 22 цього Кодексу особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Таким чином, неправомірними діями ОСОБА_3, пов'язаними з використанням джерела підвищеної небезпеки (транспортного засобу) позивачу було завдано майнової шкоди та прямих збитків, внаслідок чого наявний безпосередній причинно-наслідковий зв'язок між діями ОСОБА_3 та встановленими наслідками.

Разом з цим, цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу марки «ВАЗ-21043» ОСОБА_3 застрахована в ПрАТ «СК «Провідна» на підставі полісу № АІ/8295861 від 19 січня 2016 року. Згідно такого страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну становить 50 000 грн. (а. с. 56).

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) регулює Закон № 1961-ІV. Такий також спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до ст. 3 Закону № 1961-ІV обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно ст. 6 цього Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ст. 22 Закону № 1961-ІV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 28 цього Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 29 Закону № 1961-ІV у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Так, 10 лютого 2017 року ОСОБА_1, як власник транспортного засобу марки «Mercedes-Benz Sprinter», реєстраційний номер НОМЕР_3, звернулася до відповідача із заявою № НОМЕР_6 про виплату страхового відшкодування по збитках, спричинених її майну в результаті ДТП, яке сталося 18 серпня 2016 року за участю транспортного засобу страхувальника ПрАТ «СК «Провідна» ОСОБА_3 (а. с. 10, 11).

Відповідно до ч. ч. 34.1, 34.2 ст. 34 Закону № 1961-ІV страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Згідно ч. 36.1 ст. 36 цього Закону страховик приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

16 лютого 2017 року за дорученням відповідача ОСОБА_7 було проведено огляд транспортного засобу марки «Mercedes-Benz Sprinter» та складено Акт огляду колісного транспортного засобу (дефектна відомість), у якому зроблено запис про те, що на момент огляду автомобіль був частково відремонтований (а. с. 13).

У зв’язку з наведеним, 19 квітня 2017 року ОСОБА_1 на підставі п. 8.5 Методики, ст. ст. 33.3, 37.1.3 Закону № 1961-ІV було відмовлено у здійсненні виплати страхового відшкодування за пошкоджений 18 серпня 2016 року в с. Турички Перечинського району транспортний засіб марки «Mercedes-Benz Sprinter», д/н НОМЕР_3, оскільки встановити розмір нанесеного їй матеріального збитку, а відтак і відшкодувати завдану шкоду не має можливості (а. с. 14).

Відповідно до п. 37.1.3 ч. 37.1 ст. 37 Закону № 1961-ІV підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.

Згідно ч. 33.3 ст. 33 цього Закону водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов'язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).

Відповідно до п. 5.5 Методики під час технічного огляду КТЗ оцінювач (експерт) повинен: а) перевірити відповідність ідентифікаційних даних КТЗ записам у наданих документах; б) перевірити укомплектованість КТЗ, установити комплектність, наявність додаткового обладнання; в) установити пробіг за одометром; г) зафіксувати інформативні ознаки раніше виконаного відновлювального ремонту КТЗ; ґ) установити характер і обсяги пошкоджень на момент огляду та інші ознаки, які характеризують технічний стан КТЗ, з обов'язковою їх фіксацією шляхом фотографування.

Однак, при складанні акту огляду колісного транспортного засобу ОСОБА_7 не було зафіксовано будь-які інформативні ознаки раніше виконаного відновлювального ремонту КТЗ марки «Mercedes-Benz Sprinter» та не відображено їх у зазначеному документі.

Крім цього, відповідно до п. 8.5 Методики калькуляція вартості відновлювального ремонту складається за результатами технічного огляду КТЗ. Якщо КТЗ на момент технічного огляду відновлено повністю або частково, то калькуляція відновлювального ремонту не складається, а надається повідомлення замовнику оцінки про неможливість проведення дослідження.

Разом з цим, ПрАТ «СК «Провідна» замовило проведення дослідження оцінки вартості відновлювального ремонту транспортного засобу марки «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_3, внаслідок пошкодження такого у ДТП у суб’єкта оціночної діяльності ТОВ «ЕКЛІС», який у свою чергу 20 лютого 2017 року передоручив його проведення ТОВ «Незалежна експертна компанія». 09 березня 2017 року останнім було складено звіт № 149/Е/2017 від 09 березня 2017 року, яким встановлено вартість матеріального збитку, завданого автомобілю позивача у розмірі 210 500 грн. Зазначене дослідження пошкодженого транспортного засобу проводилося методом вивчення документів реєстрації ТЗ, перевірки відповідності ідентифікаційних даних записам у представлених документах, здійснення органолептичного огляду ТЗ, визначення його технічного стану, комплектності, фотографування та розрахунків. Огляд автомобіля проводився 16 лютого 2017 року у світлий час доби у присутності довіреної особи власника ОСОБА_4 За дату оцінки прийнято 18 серпня 2016 року, тобто дату ДТП (а. с. 15-26).

Як вбачається з п. 19 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01 березня 2013 року, з урахуванням змісту статті 979 ЦК та статті 16 Закону України «Про страхування» у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватись судом у кожному конкретному випадку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 530 цього Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, оскільки відповідачем страхове відшкодування ОСОБА_1 виплачене не було, запис у акті про проведення часткового ремонту автомобіля на момент огляду спростовується дорученням відповідача про проведення дослідження вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, відсутністю у зазначеному акті будь-яких інформативних ознак раніше виконаного відновлювального ремонту КТЗ та показами свідків, відтак відмова позивачу у здійсненні виплати страхового відшкодування є неправомірною.

Що стосується доводів представника відповідача про неможливість взяття до уваги судом вказаного звіту, оскільки такий виконаний тільки по наявним матеріалам без проведення огляду з порушенням п. 5 Методики, то вони є необґрунтованими, тому суд їх відхиляє.

Крім цього, ст. 992 ЦК України передбачає майнову відповідальність страховика за несплату або прострочку виплати (в тому числі й при відсутності відмови в страховій виплаті) у вигляді сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або ЦК.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (п. 1 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 36.2 ст. 36 Закону № 1961-ІV страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: - у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Згідно ч. 36.5 ст. 36 цього Закону за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Оскільки заява про страхове відшкодування була подана позивачем 10 лютого 2017 року відповідачу особисто, однак у задоволенні такої останнім було відмовлено неправомірно, відтак суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені за період з 12 травня 2017 року по 30 квітня 2018 року у сумі 13 582,19 грн. є обґрунтованими.

Щодо посилання представника відповідача на порушення позивачем правил підсудності, то такі також не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 28 ЦПК України позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред'являтися також за місцем заподіяння шкоди; позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору (як вбачається з п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» від 12 квітня 1996 року, оскільки Закону України "Про захист прав споживачів" не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають із договорів страхування).

У судовому засіданні встановлено, що згідно квитанції № 3275 від 07 травня 2018 року позивачем сплачено 704,80 грн. судового збору (а. с. 1).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно ч. 2 ст. 137 цього Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, враховуючи, що представником позивача подано тільки попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, а будь-яких доказів у підтвердження витрат на професійну правову допомогу у розмірі 8 000 грн. чи заяви про подання таких протягом п’яти днів після ухвалення рішення до закінчення судових дебатів ні ОСОБА_1, ні ОСОБА_2 не подано, відтак з відповідача підлягає стягненню тільки сума понесеного позивачем судового збору у розмірі 704,80 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 3, 6, 22, 28, 29, 33, 34, 36, 37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 15, 16 ,22, 526, 530, 549, 610, 992, 1166 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-83, 137, 141, 258-259, 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

позов представника ОСОБА_1 (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, вул. Минайська, № 67/164; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7) – адвоката ОСОБА_2 (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Швабська, № 67а; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8) до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (01032, м. Київ, бульвар Т.Шевченка, № 37/122; код в ЄДРПОУ 23510137) про стягнення страхового відшкодування та пені — задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» на користь ОСОБА_1 63 582 (шістдесят три тисячі п’ятсот вісімдесят дві) грн. 19 коп., з яких 50 000 (п’ятдесят тисяч) грн. страхового відшкодування та 13 582 (тринадцять тисяч п’ятсот вісімдесят дві) грн. 19 коп. пені за прострочення виплати страхового відшкодування.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Головуючий:

ОСОБА_8