ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2018 року

м. Полтава

Справа № 1640/2744/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Канигіної Т.С.,

за участю:

секретаря судового засідання – Скорика С.В.,

представників позивача – ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом

позивача

Комунального підприємства "Госпрозрахункова житлово- експлуатаційна дільниця села ОСОБА_4"

до відповідача

Управління Держпраці у Полтавській області

про

визнання протиправною та скасування постанови

В С Т А Н О В И В:

09.08.2018 Комунальне підприємство "Госпрозрахункова житлово-експлуатаційна дільниця села ОСОБА_4" (надалі – КП "ГЖЕД с. Велика Круча") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці у Полтавській області від 26.07.2018 № ПЛ1500/163/АВ/П/ПТ/ТД-ФС.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає про протиправність прийнятої відповідачем постанови з підстав застосування санкцій, оскільки спірні правовідносини між підприємством та ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 виникли на підставі волевиявлення сторін і ніяк не порушили права працівника та/або інтереси держави (загальнообов'язкові відрахування підприємством здійснено).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 1640/2744/18, призначено підготовче засідання на 26.09.2018.

21.09.2018 до суду надійшов відзив, згідно з яким відповідач проти позову заперечує, стверджує про укладення між позивачем та ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 цивільно-правових угод, що мають очевидні ознаки трудового договору, у зв'язку з чим перевіряючим встановлено порушення та винесено оскаржувану постанову /а.с. 67-73, т.1/.

У підготовчому засіданні 26.09.2018 оголошено перерву до 24.10.2018.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.10.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

У підготовчому засіданні 24.10.2018 оголошено перерву до 28.11.2018.

06.11.2018 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивачем зазначено про своєчасність здійснення виплати винагород указаним особам, а також зауважено, що рішення про проведення перевірки приймалось на підставі інформації майже річної давності, а цивільно-правові договори, що перевірялися (аналізувалися), укладались у 2018 році /а.с. 150-153, т.1/.

07.11.2018 до суду надійшли заперечення відповідача, якими надані аргументації з приводу встановлених порушень /а.с. 199-202, т.1/.

19.11.2018 відповідачем надано пояснення стосовно підстав проведення перевірки та щодо дослідження трудових книжок /а.с. 231, т.2/.

19.11.2018 від позивача надійшли письмові пояснення, відповідно до яких зазначено, що підприємство, будучи комунальним, укладає із сезонними та тимчасово залученими надавачами послуг договори цивільно-правового характеру з підстав, що це є єдино можливим варіантом забезпечення належної (незбиткової) його роботи /а.с. 233, т.1/.

Ухвалою суду від 28.11.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.12.2018.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали, просили задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 11 по 12 липня 2018 року інспектором праці ОСОБА_10 на підставі наказу Управління Держпраці у Полтавській області від 09.07.2018 №111П /а.с. 78, т.1/ та направлення на перевірку від 10.07.2018 № 1171 /а.с. 75, т.1/ проведено інспекційне відвідування КП "ГЖЕД с. Велика Круча", що використовує найману працю, за результатами якої складено акт від 12.07.2018 № ПЛ1500/163/АВ (надалі – акт перевірки) /а.с. 80-96, т.1/.

Перевіркою встановлено та в акті перевірки встановлено порушення, зокрема частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України (надалі – КЗпП України) щодо допуску працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу.

Управлінням Держпраці у Полтавській області прийнято рішення від 16.07.2018 № ПЛ1500/163/АВ/П/ПТ/ІП/ТД щодо розгляду справи про накладення штрафу на КП "ГЖЕД с. Велика Круча" за порушення законодавства про працю відповідно до частини другої статті 265 КЗпП України на 27.07.2018 /а.с. 97, т.1/.

За результатами розгляду справи про накладення штрафу на КП "ГЖЕД с. Велика Круча" Управлінням Держпраці у Полтавській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 27.07.2018 № ПЛ1500/163/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, якою за порушення вимог частини третьої статті 24 КЗпП України на підставі абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП України накладено штраф у розмірі 558450,00 грн /а.с. 100-101, т.1/.

Не погодившись з указаною постановою, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку вимогам позивача про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 27.07.2018 № ПЛ1500/163/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (надалі – Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до пункту 7 Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Статтею 1 Закону України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (надалі – Закон №877-V) визначено, що заходи державного нагляду (контролю) – планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

За приписами частини четвертої статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

При цьому відповідно до частини п'ятої статті 2 Закону № 877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відповідно до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (надалі – Порядок №295).

Зазначений Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі – об'єкт відвідування) (пункт 1 Порядку №295).

За змістом пункту 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.

Підпунктом 6 пункту 5 Порядку №295 встановлено, що інспекційні відвідування проводяться за інформацією, зокрема Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:

- роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної;

- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;

- роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків;

- працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;

- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки");

- роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;

- роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів;

- роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників.

Згідно з підпунктом 3 пункту 5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту.

Так, позивач зауважував, що рішення про проведення перевірки приймалось на підставі інформації майже річної давності, що судом оцінюється критично, виходячи з наступного.

На виконання спільного листа Державної фіскальної служби України, Державної служби України з питань праці та Пенсійного фонду України від 14.06.2016 щодо координації спільних дій по запобіганню "тіньової" зайнятості та виплати доходів без сплати належних сум податків, зборів, внесків до бюджету Гребінківське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Полтавської області направило на адресу начальника Управління Держпраці у Полтавській області інформацію щодо відомостей, згідно з якими на КП "ГЖЕД с. Велика Круча" працюють працівники за цивільно- правовими договорами.

У наданому до Управління листі не вказано строків виконання розгляду цього листа. Також у зв'язку з тим, що на початку січня 2018 року на заходи контролю був введений мораторій для Державної служби України з питань праці, Управління Держпраці у Полтавській області не могло здійснити інспекційне відвідування.

Відповідачем у поясненнях, що надійшли до суду 19.11.2018, повідомлено, що на даний час з метою відповідального та результативного виконання органами виконавчої влади положень Генеральної та Територіальної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин у напрямку створення умов для легалізації трудових відносин та збільшення економічної активності населення, сталого скорочення нелегальної (тіньової) зайнятості населення та на виконання рекомендацій, продовжено тісну співпрацю щодо спільних дій по запобіганню "тіньової" зайнятості населення.

Частиною другою статті 8 Закону № 877-V визначено, що органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані, зокрема: повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом; не допускати здійснення заходів державного нагляду (контролю) та інших заходів, що не відповідають або не встановлені цим Законом; дотримуватися встановлених законом принципів, вимог та порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Серед принципів здійснення державного нагляду (контролю) відповідно до статті 3 Закону визначені, зокрема: гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб'єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

За приписами пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (надалі – Порядок), штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі:

- рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

- акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади;

- акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

За змістом пункту 10 Порядку постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.

Судом встановлено, що підставою для встановлено відповідачем порушення позивачем частини третьої статті 24 КЗпП України послугували наступні обставини.

У ході інспекційного відвідування надано цивільно-правові договори, що укладалися з КП "ГЖЕД с. Велика Круча" та з 5 громадянами починаючи з січня 2018 року.

Працівники допущені до роботи шляхом заміни трудових договорів цивільно-правовими.

Цивільно-правові договори, укладені з ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 мають ознаки трудових договорів, а саме: при укладанні цивільно-правових договорів з ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 КП "ГЖЕД с. Велика Круча" видавалися накази про прийняття на роботу тимчасово за договором цивільно-правового характеру:

1) ОСОБА_6 з 05.01.2018;

2) ОСОБА_5 з 05.01.2018;

3) ОСОБА_7 з 01.06.2018.

Як свідчить наказ від 02.01.2018 №1/1, прийнято на роботу тимчасово за договорами цивільно-правового характеру на посаду слюсаря - сантехніка ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з 05.01.2018. Оплату праці проводити згідно з договором цивільно-правового характеру в розмірі 1860 грн. Наказом від 30.05.2018 № 15 прийнято на роботу тимчасово за договором цивільно-правового характеру на посаду слюсаря - сантехніка ОСОБА_7 на неповний робочий день з 01.06.2018, оплату проводити згідно з договором цивільно-правового характеру в розмірі 1860 грн (статті 56 КЗпП України).

У пункті 1.1 цивільно-правових договорів визначено, що виконавець зобов'язується надати замовнику послуги (виконувати роботи) в обсязі і на умовах передбачених даним договором – забезпечення безперебійної роботи каналізаційної насосної станції, а замовник зобов'язується приймати та оплачувати дані послуги (роботи).

Пунктом 4.1 цивільно-правових договорів обумовлено сплату роботу конкретної суми за виконання – по 1860 грн. Конкретний обсяг робіт даними договорами не визначений.

В актах виконаних робіт, що укладалися щомісячно, значиться, що слюсар-сантехнік ОСОБА_5 та слюсар-сантехнік ОСОБА_6 провели роботи по забезпеченню стабільної безперебійної роботи насосної станції. При цьому не зазначено як обсяг виконаних робіт, так і суму винагороди за виконану роботу.

Актом виконаних робіт від 27.04.2018 слюсаря - сантехніка ОСОБА_5 значиться, що працівником проведено роботу по забезпеченню стабільної і безперебійної роботи насосної станції. З 01 по 25 квітня 2018 року виконував роботу механіка КНС. Проводив очисні роботи зовнішньої каналізаційної системи. Підтримував у належному стані каналізаційні мережі. Залучався до робіт по санітарній очистці цвинтаря.

Як свідчить наказ від 23.05.2018 № 14, надано основну щорічну відпустку машиністу КНС ОСОБА_11 з 01.06.2018 на 24 к.д. Виконання обов'язків на період відпустки покладено на ОСОБА_5 за його згодою (стаття 33 КЗпП України).

Як свідчить табель обліку використання робочого часу за квітень 2018 року та графіки роботи за травень - червень 2018 року, громадянам ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, які працюють за цивільно-правовими договорами, вівся облік робочого часу.

Так, згідно з табелем обліку робочого часу за квітень 2018 року ОСОБА_6 відпрацював 76 годин, ОСОБА_5В – 152 години. Як свідчить графік роботи за травень 2018 року, ОСОБА_5 відпрацював 84 години, ОСОБА_6 – 168 годин. У червні 2018 року згідно з графіком роботи ОСОБА_7 відпрацював 87 годин, ОСОБА_5 – 160 годин.

Як свідчить наказ від 30.05.2018 № 15, розірвано трудові відносини з ОСОБА_6 за згодою двох сторін з 31.05.2018 (пункт 1 статті 36 КЗпП України);

4) Самосій· Г.І. з 01.06.2018;

5) ОСОБА_9 з 01.06.2018.

Наказом від 31.05.2018 № 16 прийнято на роботу тимчасово за договором цивільно-правового характеру на посаду робітника з благоустрою ОСОБА_9 та ОСОБА_8 на неповний робочий день з 01.06.2018 (статті 56 КЗпП України). Оплату праці проводити згідно з актом виконаних робіт.

У пункті 1.1 цивільно-правових договорів визначено, що виконавець зобов'язується надати замовнику послуги (виконувати роботи) в обсязі і на умовах передбачених даним договором – виконувати роботи по благоустрою, санітарній очистці території Великокручанської сільської ради (вирубка кущів, спилювання дерев, косіння трави, здійснення поточного ремонту об'єктів, що знаходяться на балансі КП "ГЖЕД с. Велика Круча"), а замовник зобов'язується приймати та оплачувати дані послуги (роботи).

Пунктом 4.1 цивільно-правових договорів обумовлено, що винагорода за виконанні роботи (послуги) за цивільно-правовим договором проводяться згідно з актом виконаних робіт.

В актах виконаних робіт від 30.06.2018 № № 11, 12 робітниками з благоустрою ОСОБА_8 та ОСОБА_9 значиться, що працівниками було проведено роботу по благоустрою території сільської ради: косіння трави, прибирання гілля та трави. Виконували роботи по улаштуванню дитячого іграшкового майданчика біля ДНЗ "Колосок", встановлення лавочок та столів біля дитсадка та клубу в с. Велика Круча. Винагорода за виконану роботу впродовж червня 2018 року склала 3723 грн. При цьому не визначено конкретний обсяг виконаних робіт.

Викладені обставини позивачем не спростовувались та матеріалами справи підтверджено.

Враховуючи викладене вище, відповідачем за результатами проведеного інспекційного відвідування зроблено висновок, що відносини за цивільно-правовими договорами, укладеними позивачем з ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_8, фактично є трудовими, а сторони цивільно-правових договорів є роботодавцем найманим працівником.

Надаючи оцінку викладеному, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 21 Кодексу законів про працю України (надалі – КЗпП України) трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

При цьому, цивільно-правовий договір це угода між організацією (підприємством, установою тощо) і громадянином на виконання останнім певної роботи (договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 903 Цивільного кодексу України).

У цивільно-правових відносинах дії принцип свободи договору, тобто сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).

Основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, оскільки метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

Водночас за цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а її результати, отримання певних послуг, які визначаються після закінчення роботи і оформляються актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату.

Відповідальність працівника за трудовим договором регулюється нормами Кодексу законів про працю України та інших актів трудового законодавства, що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг (підрядника) у цивільно-правових відносинах визначається сторонами у договорі відповідно до чинного законодавства України, зокрема нормами Цивільного кодексу України.

Дійсно, указаними вище цивільно-правовими договорами замовник чітко визначає, що виконавець виконує певну роботу та не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, проте, цивільно-правові договори, укладені позивачем із зазначеними фізичними особами, не містять виду робіт, які підлягають виконанню, їх обсягів, строку та порядку їх виконання, графіку їх виконання, за рахунок яких матеріалів вони виконуються та хто має зберігати їх результати /а.с. 111-120, т.1/. Долучені акти про надані послуги не містять переліку наданих послуг із зазначенням їх обсягу /а.с. 121-131, 186-192, т.1/. ОСОБА_4 того, останні підтверджують факт допуску ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до роботи.

Таким чином, у порушення вимог статті 628 Цивільного кодексу України, відсутні умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, що становлять зміст договору.

Водночас, вищевказані особи фактично виконували посадові обов'язки таких найманих працівників, як слюсар-сантехнік та робітник з благоустрою.

Суд також зазначає, що суду не надано відомостей про перебування ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у трудових відносинах з іншим роботодавцем, що могло послугувати підставою для їх залучення до робіт саме на умовах цивільно-правових договорів. Натомість засвідченими витягами з трудових книжок підтверджено відсутність їх працевлаштування у період спірних правовідносин /а.с. 243-247, т.1; 12, т.2/.

При цьому суд наголошує, що порушення викладених норм перешкоджає реалізації працівником права на працю, гарантованого статтею 43 Конституції України та статтею 2 КЗпП України, а також права на соціальний захист у випадку безробіття, при тимчасовій втраті працездатності у разі нещасного випадку на виробництві або внаслідок професійного захворювання, права на відпочинок, щорічну оплачувану відпустку, право на здорові і безпечні умови праці, на об'єднання в професійні спілки тощо.

Відповідно до частини третьої статті 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 265 КЗпП України визначено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Абзацом 2 частини другої статті 265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

За змістом частин третьої-четвертої статті 265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Розрахунок фінансової санкції позивачем під сумнів не ставився.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем доведено відсутність правових підстав для скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 26.07.2018 № ПЛ1500/163/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору.

Доказів щодо понесення інших судових витрат сторонами не надано.

Отже, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Комунального підприємства "Госпрозрахункова житлово- експлуатаційна дільниця села ОСОБА_4" (вул. Героїв Майдану, 109, с. Велика Круча, Пирятинський район, Полтавська область, 37052, ідентифікаційний код 30588408) до Управління Держпраці у Полтавській області (вул. Пушкіна, б. 119, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код 39777136) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повний текст рішення складено 26.12.2018.

Суддя

ОСОБА_12