КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2018 року м. Київ
Справа № 22-4212 Головуючий у судді 1-ї інстанції - Гребенюк В.В.
Унікальний №758/1861/18 Доповідач - Гаращенко Д.Р.
Київський апеляційний суд. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ у складі:
головуючого Гаращенка Д.Р.
суддів Невідомої Т.О., Пікуль А.А.
при секретарі Гавриленко М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 05 вересня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛАФ РЕАГЕНТ», треті особи: ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплексний фінансовий сервіс», ОСОБА_3 про припинення трудових відносин та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛАФ РЕАГЕНТ» (далі - ТОВ «СЛАФ РЕАГЕНТ»), треті особи: ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплексний фінансовий сервіс» (далі - ТОВ «Комплексний фінансовий сервіс»), ОСОБА_3 про припинення трудових відносин та зобов'язання вчинити дії.
В позові просив визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_1 з ТОВ «СЛАФ РЕАГЕНТ» з 03 липня 2017 року у зв'язку із його звільненням з посади директора за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України; виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запис про директора ТОВ «СЛАФ РЕАГЕНТ», код ЄДРПОУ 33303061, ОСОБА_1; судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування позову посилався на те, що 17 січня 2012 року на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ «СЛАФ РЕАГЕНТ» його було призначено на посаду директора товариства &q?кт;СЛАФ РЕАГЕНТ&quuo;.
20 квітня 2017 року ОСОБА_1 написав заяву про звільнення із займаної посади директора за власним бажанням в порядку визначеному ч.1 ст.38 КЗпП України.
31.05.2017 р. та 15.06.2017 р. листами за № 258, 259 засновники були повідомлені про необхідність проведення загальних зборів для вирішення питання про звільнення позивача, а також у зв'язку з прийняттям рішення про вихід зі складу учасників ТОВ «СЛАФ РЕАГЕНТ» ОСОБА_2
26 червня 2017 року відбулися загальні збори учасників ТОВ «СЛАФ РЕАГЕНТ», однак у зв'язку з відсутністю кворуму рішення про звільнення позивача так і не було прийнято.
Позивач наполягав, що неможливість прийняття загальними зборами будь-якого рішення з питань діяльності ТОВ «СЛАФ РЕАГЕНТ», пов'язана з цілковитим ігноруванням ОСОБА_3 своїм обов'язків.
Відповідно до положень чинного законодавства та Статуту ТОВ «СЛАФ РЕАГЕНТ» прийняття рішення про звільнення з посади директора відноситься до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства.
Позивач наполягав, що бездіяльність учасників товариства по проведенню загальних зборів та вирішенню питання про його звільнення, як директора товариства, є грубим порушенням трудових прав позивача на звільнення та обрання іншого місця роботи на власний розсуд.
Вважав, що його права повинні бути захищені способом визнання трудових відносин припиненими з дати написання заяви про звільнення за власним бажанням.
Звертав увагу суду, що станом на момент звернення з позовом до суду питання про його звільнення залишається не вирішеним більше 9 місяців.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 05 вересня 2018 року в задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1, 26 жовтня 2018 року, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне з'ясування обставин справи, не дослідження та неоцінення доказів наявних в матеріалах справи, посилання на неіснуючі документи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив рішення суду скасувати та задовольнити позов в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційних вимог, посилався на те, що відмова у визнанні припиненими трудових відносин між позивачем та відповідачем суперечить діючому законодавству і не враховує практичну відсутність останніх, оскільки апелянт обов'язків директора не виконує з 03 липня 2017 року та заробітної плати не отримує.
Залучена до участі у справі третя особа без самостійних вимог - ОСОБА_3 в оскаржуваному рішенні має статус відповідача, що свідчить про упереджене ставлення головуючого в суді першої інстанції, а саме рішення носить однобічних характер з врахуванням лише позиції цієї третьої особи.
В супереч положенням Конституції України, КЗпП України, ЦК України та Закону України «Про господарські товариства» судом першої інстанції було здійснено підміну понять щодо підстав звернення позивача до суду та неприйняттям відповідачем такого рішення.
Будь-якої уваги твердженням позивача щодо безпосередньої належності лише йому права вільного вибору місця роботи та порушення такого права відповідачем саме з вини третьої особи - ОСОБА_3, а також безпосереднього обов'язку відповідача по розгляду заяви про звільнення, судом першої інстанції не надано.
Покладені в основу оскаржуваного рішення аргументи, висловлені третьою особою, щодо відсутності рішення загальних зборів про відмову у звільненні, є лише перекручуванням дійсно існуючої ситуації.
Не вчинення дій по скликанню загальних зборів ТОВ «СЛАФ РЕАГЕНТ» для вирішення питання про звільнення апелянта є фактичним порушенням положень ст..38 КЗпП України та присилуванням до виконання примусової праці в розумінні ст.4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ратифікованої Законом України №475/97-ВР 17 липня 1997 року.
Твердження суду першої інстанції за своїм змістом є суперечливими, визнаючи одним з елементів права на працю - право бути звільненим за два тижні до написання заяви, тобто з 05 квітня 2017 року, судом першої інстанції порушень такого права не вбачається.
Стверджуючи про закінчення двотижневого строку встановленого ст..38 КЗпП України та фактичне припинення апелянтом виконання обов'язків директора товариства, суд першої інстанції констатує факт припинення трудових відносин між позивачем та відповідачем, що за його переконанням свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позову.
За переконанням суду першої інстанції трудові відносини є припиненими саме з боку відповідача, в той час як позивач повинен продовжувати виконання покладених на нього обов'язків, нести відповідальність за зобов'язаннями товариства, оскільки відомості з державного реєстру щодо нього як директора не виключені, при цьому заробітної плати не отримувати.
Апелянт не має процесуальної можливості підміняти собою орган управління відповідача та приймати рішення про власне звільнення як найманого працівника, суперечить положенням чинного законодавства та статуту товариства, а тому такі висновки суду, за переконанням апелянта, є абсурдними.
Судом першої інстанції не було взято до увагу факт доведеності апелянтом в розумінні ст.ст. 76,81 ЦПК України обставин справи, зокрема заяву про звільнення, доказів направлення цієї заяви сторонам, спливу 14-денного терміну, передачі печатки та документації товариства на зберігання, а також відсутність будь-яких претензій з боку загальних зборів до апелянта.
Вважав, що відмовляючи в задоволенні позову фактично залишив його у невигідному становищі, при цьому цілком проігнорувавши відсутність у апелянта робочого місця, заробітної плати та припинення товариством підприємницької діяльності.
В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав та просив ії задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
Представник третьої особи ОСОБА_2- ОСОБА_4 заперечував проти апеляційної скарги, просив її відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, повідомлялись належним чином причини неявки суду не повідомили.
Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка у судове засідання сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про день, час та місце розгляду справи не перешкоджає розгляду справи.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, присутніх сторін та їх представників, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що, 17.01.2012 р. на підставі рішення № 1 загальних зборів учасників ТОВ «СЛАФ РЕАГЕНТ», наказом № 05-ВК від 18.01.2012 р. позивача було призначено директором ТОВ «СЛАФ РЕАГЕНТ» (а.с. 8).
У відповідності до п. 1.2. Статуту відповідача (надалі за текстом - Статут), що затверджений протоколом № 25 від 16.12.2011 р. та зареєстрований в єдиному державному реєстрі 04.01.2012 р. за номером № 19701050012005869, засновниками (учасниками) Товариства є ОСОБА_3, розмір внеску до статутного фонду становить 10 506,20 грн.; ОСОБА_2, розмір внеску якого до статутного фонду становить 10 506,20 грн.; товариство з обмеженою відповідальністю &quві;КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИНАМИ &q?АВ;КОМПЛЕКСНИЙ ФІНАНСОВИЙ СЕРВІС», розмір внеску якого до статутного фонду становить 5 187,60 грн. (а.с. 10-26).
Товариство з обмеженою відповідальністю &quві;КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИНАМИ &q?ВЛ;КОМПЛЕКСНИЙ ФІНАНСОВИЙ СЕРВІС&quФІ; володіє 19,8% від розміру статутного капіталу відповідача, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 володіють по 40,1% від розміру статутного капіталу товариства (а.с. 21).
20.04.2017 р. позивач подав заяву про звільнення з займаної посади директора ТОВ «СЛАФ РЕАГЕНТ» за власним бажанням.
Відповідна заява була направлена учаснику (засновнику) відповідача ОСОБА_3 20.04.2017 р., оскільки остання не була ознайомлена із вищевказаною заявою, що підтверджується поштовим описом вкладення до цього листа.
Заява була отримана ОСОБА_3 25.04.2017 р., що підтверджується відомостями з офіційного сайту Укрпошти (а.с. 28, 29, 30).
Відповідно до п. 5.1 статуту, вищим органом товариства є загальні збори учасників. В п. 5.3 статуту передбачено, що учасники повідомляються про проведення зборів персонально чи поштовим листом з описом та повідомленням, в якому зазначається час і місце проведення зборів та порядок денний.
Повідомлення повинно бути зроблене не менш як за 30 днів до скликання зборів.
В підпункті «в» п. 5.7 статуту передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників належить вирішення питання про призначення та відкликання виконавчого органу (тобто директора) Товариства.
Згідно з п 5.19 Статуту, загальні збори учасників товариства скликають два рази на рік.
Загальні збори учасників скликають також на вимогу виконавчого органу товариства (тобто директора) або ревізійної комісії.
31.05.2017 р. позивач звернувся до учасників (засновників) відповідача з листом № 258, в якому повідомив про необхідність проведення загальних зборів учасників ТОВ «СЛАФ РЕАГЕНТ» у зв'язку з припиненням повноважень позивача як директора відповідача, з метою прийняття рішення про передачу печатки та документів підприємства (а.с. 31).
15.06.2017 р. позивач звернувся до учасників (засновників) відповідача - ОСОБА_2, ТОВ «Компанія з управління активами «Комплексний фінансовий сервіс», ОСОБА_3 з листом № 259, в якому повідомив про термінову необхідність проведення загальних зборів учасників ТОВ «СЛАФ РЕАГЕНТ» з метою прийняття рішення про звільнення позивача з займаної посади, а також рішення про вихід учасника ТОВ «СЛАФ РЕАГЕНТ» - ОСОБА_2 зі складу учасників ТОВ «СЛАФ РЕАГЕНТ».
Факт направлення листа сторонам підтверджується поштовими описами вкладення до цінних листів та поштовими чеками (а.с. 37-38).
Згідно з п. 5.9. Статуту, збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більше 60 % голосів. Брати участь у зборах учасників з правом дорадчого голосу можуть члени виконавчих органів, які не є учасниками Товариства (а.с. 19).
26.06.2017 р. було скликано загальні збори учасників ТОВ «СЛАФ РЕАГЕНТ», що оформлено протоколом загальних зборів № 26/06/2017. Порядок денний зазначених зборів було визначено: 1) розгляд аудиторського висновку щодо фінансової звітності товариства; 2) вихід зі складу учасників товариства ОСОБА_2; 3) звільнення директора товариства позивача; 4) передача печатки та документів Товариства. За результатами загальних зборів ТОВ «СЛАФ РЕАГЕНТ» 26.06.2017 р. було прийнято рішення про вихід зі складу учасників товариства ОСОБА_2, звільнення директора товариства позивача та передачу печатки та документів товариства ТОВ &q? ;Компанія з управління активами &q?ав;Комплексний фінансовий сервіс&quфі; (а.с. 40 звороту).
Протокол № 26/06/2017 від 26.06.2017 р. був підписаний ОСОБА_2, генеральним директором ТОВ &q?м ;Компанія з управління активами &q?вл;Комплексний фінансовий сервіс&quфі; ОСОБА_5 та запрошеним позивачем (а.с. 40 звороту).
Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/20614/17 від 12.02.2018 р. було визнано незаконним рішення загальних зборів ТОВ «СЛАФ РЕАГЕНТ», які відбулись 26.06.2017 р., оформлене протоколом загальних зборів ТОВ «СЛАФ РЕАГЕНТ» № 26/06/2017 р. (а.с. 82-86).
Станом на момент розгляду даної справи загальні збори учасників ТОВ «СЛАФ РЕАГЕНТ» щодо прийняття рішення про звільнення позивача з посади директора за його власним бажанням на підставі його заяви, не проведено. В ЄДРПОУ досі містяться відомості про позивача як директора відповідача.
Відмовляючи у задоволенні позов суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем не надано доказів здійснення як директором ТОВ &q? д;СЛАВ РЕАГЕНТ&ququ; дій щодо свого звільнення, як найманого працівника ТОВ &q? п;СЛАВ РЕАГЕНТ&ququ; (зокрема винесення наказу про звільнення, внесення запису до трудової книжки про звільнення, тощо).
Колегія суддів не повністю погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам зазначеної статті, оскільки судом першої інстанції не було повно з з'ясовано усі обставини по справі.
Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Згідно зі ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.
У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору
Згідно з зі ст. 5 Статуту ТОВ &qu з; СЛАВ РЕАГЕНТ&q?ОВ; Вищим органом управління Товариства є Загальні збори.
Згідно з п. 5.9 Збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні Учасники (представники Учасників), що володіють у сукупності більше як 60 % голосів.
Брати участь у Зборах Учасників з правом дорадчого голосу можуть члени виконавчих органів, які не є учасниками товариства.
Рішенням загальних зборів від 26.06.2017 р. було прийнято рішення про звільнення директора товариства позивача та передачу печатки та документів товариства ТОВ &q?ен;Компанія з управління активами &quз ;Комплексний фінансовий сервіс&q?ни; (а.с. 40 зворот).
Протокол № 26/06/2017 від 26.06.2017 р. був підписаний ОСОБА_2, генеральним директором ТОВ &q?ал;Компанія з управління активами &q? у;Комплексний фінансовий сервіс&q?сн; ОСОБА_5 та запрошеним позивачем (а.с. 40 звороту).
Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/20614/17 від 12.02.2018 р. було визнано незаконним рішення загальних зборів ТОВ «СЛАФ РЕАГЕНТ», які відбулись 26.06.2017 р., оформлене протоколом загальних зборів ТОВ «СЛАФ РЕАГЕНТ» № 26/06/2017 р. (а.с. 82-86).
Згідно з п. 5.11 Статуту товариства з решти питання рішення приймаються простою більшістю голосів.
Колегія суддів встановила, що у такий спосіб приймаються рішення і про відкликання виконавчого органу.
Зазначені обставини не були враховані Господарським судом міста Києва у справі № 910/20614/17 від 12.02.2018 р., оскільки для вирішення питання про відкликання директора товариства було достатньо простої більшості голосів, які дійсно були присутні на Загальних Зборах.
Ст. 38 КЗпП зобов'язує власника звільнити працівника в строки, про які працівник просить, також за наявності інших поважних причин.
Власник зобов'язаний звільнити також працівника за власним бажанням у строки, які вказав сам працівник, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю або умови колективного чи трудового договору з цих питань. Сьогодні актуальним є право на звільнення в строк, що визначається працівником, у випадках такого порушення як затримка виплати заробітної плати.
За відсутності причин, які свідчать про неможливість продовження працівником роботи, сторони трудового договору вправі домовитися про будь-який строк звільнення після подання працівником заяви про це в межах двотижневого строку.
Оскільки питання щодо звільнення директора у Товаристві з обмеженою відповідальністю «СЛАВ РЕАГЕНТ» вирішується тільки за рішенням Загальних зборів відповідно до Статуту підприємства, ст. 58, 59 Закону України &qu58;Про господарські товариства&q?ос; діючого на час виникнення спірних обставин, то сам директор який є відповідальною особою, яка користується правом підпису в товаристві, має печатку товариства, та має право користуватись рахунками та коштами товариства в межах своєї компетенції, згідно зі Статутом товариства, не міг самостійно себе звільнити.
Видача наказу про припинення повноважень директора здійснюється на підставі рішення загальних зборів, що також є підставою для внесення змін до державного реєстру щодо директора, та проведення з ним повного розрахунку та видачі трудової книжки.
Оскільки Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/20614/17 від 12.02.2018 р. було визнано незаконним рішення загальних зборів ТОВ «СЛАФ РЕАГЕНТ», які відбулись 26.06.2017 р., то і можливості звільнитись належним чином у позивача не було.
Відповідно до ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ч. ч. 1, 3 ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.
За приписами ст. 22 Кодексу законів про працю України (надалі за текстом - КЗпП України), відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при припиненні трудового договору залежно від роду і характеру занять не допускається.
З наведених приписів чинного законодавства вбачається, що елементом конституційного права особи на працю - є й право бути звільненим.
Відповідно до ст. 15 Цивільного Кодексу України (надалі за текстом - ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Висновок суду першої інстанції, що ефективним способом захисту для позивача є не визнання трудових відносин між позивачем та відповідачем припиненими, а, зокрема, зобов'язання засновників відповідача скликати загальні збори учасників товариства для прийняття рішення щодо звільнення директора (позивача) за власним бажанням, колегія суддів вважає помилковим.
Захист права у такій спосіб на думку колегії суддів є неефективним оскільки таке рішення суду фактично не можливо виконати у разі не згоди на проведення Загальних Зборів учасниками товариства.
Колегія суддів вважає вимоги в частині зобов'язання внести до ЄДРПОУ відомості про припинення повноважень позивача як директора товариства є похідним пов'язаними з його звільненням, а тому такі вимоги також підлягають задоволенню.
Суд зазначає, що з прийняттям у 2006 році Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права. Так, як зазначено у рішенні по справі &quза;Серявін та інші проти України&q?ер; від 10.02.2010 року, заява № 4909/04, що суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Тому, обґрунтовуючи рішення у цій справі суд наводить аргументацію, що стосується виключно спірних - трудових - правовідносин щодо оспорювання відповідачем права позивача на звільнення за власним бажанням, до яких не відносяться корпоративні питання, зокрема щодо порядку скликання, проведення, діяльності, компетенції тощо загальних зборів учасників (засновників) товариства, компетенції директора товариства.
Колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими та такими, що знайшли своє підтвердження в матеріалах справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення Подільського районного суду м. Києва від 05 вересня 2018 року скасуванню.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 376, 381, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 05 вересня 2018 року скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
Визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: 04078, АДРЕСА_1) з Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛАФ РЕАГЕНТ» (код ЄДРПОУ 33303061, юридична адреса: 03115, м. Київ, вул. Федори Пушиної, 13) з 03 липня 2017 року у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 із займаної посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛАФ РЕАГЕНТ» на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України.
Виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з розділу: «Відомості про органи управління юридичної особи», відомості про ОСОБА_1 як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛАФ РЕАГЕНТ».
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 17 грудня 2018 року
Головуючий Д.Р. Гаращенко
Судді Т.О. Невідома
А.А. Пікуль
