Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

17 грудня 2018 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді Фазикош О.В., за участю секретаря Рабош А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження в м. Ужгород, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 обласної кредитної спілки «Бескид» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за Договором кредиту,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 6 ст. 268 ЦПК України 17 грудня 2018 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення виготовлено та підписано 22 грудня 2018 року.

ЗОКС «Бескид» звернулось до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2 про стягнення боргу за Договором кредиту.

Позовну заяву мотивовано тим, що 26.04.2013 року між ЗОКС «Бескид» і ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №301-13 від 26.04.2013 року, відповідно до якого ЗОКС «Бескид» надав ОСОБА_2 кредит на споживчі цілі на загальну суму 9 000,00 грн. із розрахунку 36% річних від суми залишку кредиту строком на 24 місяці до 26.04.2015 року, на умовах щомісячного погашення кредиту за встановленим графіком та сплатою відсотків за користування кредитом.

31.10.2014 року був укладений Додатковий Договір №232 від 31.10.2014 року, згідно якого термін Кредитного Договору №301-13 від 26.04.2013 року пролонговано до 31.17.2016 року.

За період з 26.04.2013 р. по 25.04.2018р. ОСОБА_2 сплатила всього суму 10 449,00 грн., з них: 4840,82 грн. – погашення процентів, 5608,18 грн. - погашення тіла кредиту.

Станом на 25.04.2018 року ОСОБА_2 має заборгованість в розмірі 6570,63 грн., а саме: 3391,82 грн. – заборгованість за кредитом; 3178,81 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитору.

20.01.2016 р. на адресу ОСОБА_2 було надіслано Лист-претензію №2 від 18.01.2016р. в якому просили звернутись до ЗОКС «Бескид» для оперативного вирішення ситуації по проблемам кредиту. Однак ОСОБА_2 проігнорувала вимогу.

Враховуючи вищенаведене представник позивача просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 обласної кредитної спілки «Бескид» заборгованість за договором кредиту в розмірі 6570,63 грн. Також просить стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 1 762,00 грн.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду від 15 червня 2018 року в даній справі відкрито провадження та ухвалено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Копію вказаної ухвали направлено сторонам. Надано строк для подачі заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження, відзиву на позовну заяву за наданням суду доказів в обґрунтування свого відзиву.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 29 серпня 2018 року з метою справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду, повного з’ясування обставин справи, розгляд справи за позовом ОСОБА_1 обласної кредитної спілки «Бескид» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за Договором кредиту, постановлено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_1 обласної кредитної спілки «Бескид» не з'явився, відповідно до клопотання надісланого на адресу суду просила про розгляд справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, при цьому не заперечує проти винесення заочного рішення судом.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення справи до суду не надходило. Відповідачем не подано відзив.

За вказаних обставин суд, враховуючи те, що відповідач не скористалася своїм правом подати відзив на позовну заяву, а позивач не заперечував проти заочного розгляду справи, керуючись ч.4 ст.223,280-281 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від відповідача виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.04.2013 року між ЗОКС «Бескид» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 301-12, згідно якого ОСОБА_2 отримала кредит на споживчі цілі на загальну суму 9 000,00 гривень із розрахунку 36 % річних від суми залишку кредиту строком на 24 місяці до 26.04.2015 року, на умовах щомісячного погашення кредиту за встановленим графіком та сплатою відсотків за користування кредитом.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про кредитні спілки» кредитна спілка може укладати від свого імені договори та інші угоди, які не суперечать цьому Закону, іншим нормативно-правовим актам та статуту кредитної спілки, набувати майнові та немайнові права, мати обов'язки, що випливають із законодавства України та укладених кредитною спілкою угод, бути позивачем і відповідачем у судах.

За правилами ст.5 Закону України «Про кредитні спілки» кредитні спілки в Україні діють відповідно до цього Закону, інших законів України та виданих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» кредитні спілки належать до фінансових установ виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг. Фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом.

Згідно з п.3 ч.1 ст.1 цього Закону фінансовий кредит це кошти, які надаються в позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент.

Як визначено в ч.1 ст.1 Закону України «Про кредитні спілки» кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Абзацом 3 ч.1 ст.21 цього Закону передбачено, що кредитна спілка відповідно до свого статуту надає кредити своїм членам на умовах їх платності, строковості та забезпеченості в готівковій та безготівковій формі.

Частиною 4 статті 8 Закону України «Про кредитні спілки» передбачено, що ліцензуванню підлягає діяльність кредитної спілки із залучення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також інші види діяльності відповідно до закону.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та ч.4 ст.8 Закону України «Про кредитні спілки» діяльність з надання фінансового кредиту підлягає обов'язковому ліцензуванню.

На підставі ч.2 ст.34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» здійснення діяльності з надання фінансових кредитів дозволяється тільки після отримання відповідної ліцензії.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

ЗОКС «Бескид» свої зобов'язання за Договором виконала в повному обсязі, а саме надала відповідачу ОСОБА_2 кредит у розмірі, встановленому Договором. Факт отримання кредиту підтверджується видатковим касовим ордером № 1015 від 26.04.2013 року.

31.10.2014 року між сторонами був укладений Додатковий Договір «232 від 31.10.2014 року, згідно якого термін Кредитного Договору №301-13 від 26.04.2013р. пролонговано до 31.17.2016 р.

Як вбачається з розрахунку суми заборгованості до Кредитного договору №301-13 від 26.04.2013р., доданого до матеріалів справи, відповідачка за вказаним договором належним чином не виконала взяті на себе зобов'язання, оскільки за період з 19.07.2013 року по 05.07.2018 року ОСОБА_2 сплатила всього суму в розмірі 10 449,00 грн., з них: 4840,82 грн. – погасила проценти, 5608,18 грн. – погасила тіло кредиту.

За умовами Договору Позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку визначеному розділом 3 цього Договору. Плата за користування кредитом (проценти) згідно п.3.1 Договору становить 36,0% річних. Відповідно до Графіку розрахунків визначеного в п.3.3 Договору, погашення кредиту і процентів, нарахованих за користування кредитом, здійснюється щомісячно до 26 числа кожного місяця рівними частинами. Сума щомісячного платежу протягом 24 місяців становить 531,65 грн. Прострочення сплати кредиту та процентів згідно пункту 3.6 не зупиняє нарахування процентів. Згідно додаткового договору від 31.10.2014 року сума щомісячного платежу протягом 21 місяця становить 306,24 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання. Згідно ч.2 ст.615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

З наданих до позовної заяви матеріалів справи встановлено, що Позичальник взяті на себе зобов'язання щодо поверненню кредиту та сплати процентів за його користування належним чином не виконала, а саме не здійснювала погашення заборгованості за кредитом у встановленому Договором порядку та строки. Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що поручитель по даному кредиту так само не виконала взяті на себе зобов’язання відповідно до ч.2 п.1 ст.553 ЦК України за якою, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, якщо договором не встановлено додаткову відповідальність поручителя.

Згідно долученого позивачем до позовної заяви розрахунку, станом на 25.04.2018 року заборгованість позичальника ОСОБА_2 за кредитним договором №301-13 становить 6570,63 грн. в тому числі: 3391,82- заборгованість по тілу кредиту; 3178,81 заборгованість по відсотках за користування кредитом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ЗОКС «Бескид» намагались досудово врегулювати відносини з ОСОБА_2, що підтверджується Листом-претензією №2 від 18.01.2016р.. Проте, вказана вимога відповідачем залишена без задоволення.

В статті 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що із відповідача ОСОБА_2 на користь ЗОКС «Бескид» слід стягнути заборгованість в розмірі 6570,63 грн. за кредитним договором № 301-13 від 26.04.2013 року.

Відтак, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачки належить стягнути понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати в розмірі 1 762,00 грн. судового збору.

Відповідно до ст.223,280-282 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів і постановляє заочне рішення.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 554, 555, 625, 629, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 76, 223, 258, 259, 260,280-282 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 обласної кредитної спілки «Бескид» до ОСОБА_2 – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 обласної кредитної спілки «Бескид» заборгованість станом на 25.04.2018 року за кредитним договором № 301-13 від 26.04.2013 року в розмірі 6570,63 гривень, яка складається з: 3391,82- заборгованість по тілу кредиту; 3178,81 заборгованість по відсотках за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 обласної кредитної спілки «Бескид» сплачений судовий збір в розмірі 1762, 00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_3