ПОСТАНОВА

Іменем України

20 грудня 2018 року

Київ

справа №280/171/17

адміністративне провадження №К/9901/34835/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Кравчука В.М., Мороз Л.Л.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за касаційною скаргою Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на постанову Коростишівського районного суду Житомирської області від 20 червня 2017 року (головуючий суддя - Щербаченко І. В.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року (головуючий суддя - Охрімчук І.Г., судді: Моніч Б.С., Капустинський М.М.)

у справі № 280/171/17 за позовом ОСОБА_1 до Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - Управління ПФУ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправними дії Управління ПФУ щодо відмови у зарахуванні до її спеціального стажу період роботи у Вищому навчальному комунальному закладі «Коростишівський педагогічний коледж імені І.Я. Франка» з 5 березня 1993 року по 21 серпня 2009 року на посаді завідувача відділення «Початкове навчання», викладачем психолого-педагогічних дисциплін;

- зобов'язати Управління ПФУ зарахувати до її спеціального стажу період роботи у Вищому навчальному комунальному закладі «Коростишівський педагогічний коледж імені І.Я. Франка» з 5 березня 1993 року по 21 серпня 2009 року на посаді завідувача відділення «Початкове навчання», викладачем психолого-педагогічних дисциплін;

- зобов'язати Управління ПФУ виплатити їй грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсій на час призначення, що передбачено пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що працювала у Вищому навчальному комунальному закладі «Коростишівський педагогічний коледж імені І.Я. Франка», який у державній системі освіти є самостійним вищим навчальним закладом 1 рівня акредитації. Після досягнення пенсійного віку з 1 серпня 2016 року її взято на облік в Управління ПФУ та з цього часу отримує пенсію за віком. Згідно зі статтею 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вона має право на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення. 24 січня 2017 року звернулась з заявою до відповідача про виплату вказаної допомоги, однак їй було відмовлено, оскільки період її роботи з 5 березня 1993 року по 21 грудня 2008 року не дає права на призначення пенсії за вислугу років.

Постановою Коростишівського районного суду Житомирської області від 20 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року, позов задоволено. Визнано протиправними дії Управління ПФУ щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до її спеціального стажу період роботи у Вищому навчальному комунальному закладі «Коростишівський педагогічний коледж імені І.Я. Франка» з 5 березня 1993 року по 21 серпня 2009 року на посаді завідувача відділення «Початкове навчання». Зобов'язано Управління ПФУ зарахувати ОСОБА_1 до її спеціального стажу період роботи у Вищому навчальному комунальному закладі «Коростишівський педагогічний коледж імені І.Я. Франка» з 5 березня 1993 року по 21 серпня 2009 року на посаді завідувача відділення «Початкове навчання». Зобов'язано Управління ПФУ виплатити позивачу грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, що передбачено пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Управління ПФУ оскаржило їх в касаційному порядку. У касаційній скарзі зазначило, що рішення судів попередніх інстанцій необґрунтовані та прийняті з порушенням норм процесуального права, а їх висновки не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки робота ОСОБА_1 за період з 5 березня 1993 року по 21 серпня 2009 року у Вищому навчальному комунальному закладі «Коростишівський педагогічний коледж імені І.Я. Франка» на посаді завідувача відділення «Початкове навчання» не входить до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року №909, а тому відсутні правові підстави зарахування вказаного періоду роботи до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років. У зв'язку з цим, ставить питання про скасування ухвалених рішень судів попередніх інстанцій та ухвалення нового - про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і дотримання ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Вирішуючи спір суди виходили з того, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні ПФУ та з 1 серпня 2016 року отримує довічно пенсію за віком.

Відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 15 серпня 1983 року ОСОБА_1 прийнята на посаду викладача педагогіки Коростишівського педучилища, з 4 січня 1993 року призначена на посаду заступника директора по виховній роботі, з 5 березня 1993 року переведена на посаду завідуючого шкільним відділом, з 1 січня 2004 року - переведена завідуючою відділенням «Початкове навчання» у зв'язку з реорганізацією навчального закладу, з 1 вересня 2009 року призначена на посаду заступника директора з навчальної роботи шляхом переводу, з 29 серпня 2016 року переведена на посаду викладача психолого-педагогічних дисциплін.

24 січня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача з заявою про перегляд рішення про призначення і виплату пенсії, а також виплатити одноразову допомогу у розмірі 10 місячних пенсій на час призначення.

Листом від 1 лютого 2017 року №195/04 Управління ПФУ відмовило ОСОБА_1 у задоволенні заяви, оскільки її пенсія нарахована вірно, а період роботи на посаді завідувача відділення «Початкове навчання» за період з 5 березня 1993 року по 31 грудня 2008 року не дає права на призначення пенсії за вислугу років.

Вважаючи вказану відмову неправомірною, ОСОБА_1 звернулася до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що спірна посада відноситься до педагогічних, а відтак позивач має більше 30 років педагогічного стажу, отже має право на отримання грошової допомоги.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Такий Порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1191.

Пунктом 2 зазначеного Порядку встановлено, що до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 до переліку посад, які дають право на пенсію за вислугою років, віднесено роботу у вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації, професійно-технічних навчальних закладах на таких посадах: директори, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, старші майстри виробничого навчання, майстри виробничого навчання, викладачі, педагоги професійного навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про вищу освіту» в Україні діють заклади вищої освіти таких типів: 1) університет, 2) академія, інститут, 3) коледж.

Коледж - заклад вищої освіти або структурний підрозділ університету, академії чи інституту, що провадить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям ступеня бакалавра та/або молодшого бакалавра, проводить прикладні наукові дослідження та/або творчу мистецьку діяльність. Коледж також має право відповідно до ліцензії (ліцензій) забезпечувати здобуття профільної середньої, професійної (професійно-технічної) та/або фахової передвищої освіти.

Статтею 53 Закону України «Про вищу освіту» визначено, що педагогічні працівники - це особи, які за основним місцем роботи у вищих навчальних закладах провадять навчальну, методичну та організаційну діяльність.

Згідно зі статтею 55 Закону України «Про вищу освіту» повний перелік посад науково-педагогічних і педагогічних працівників вищих навчальних закладів установлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, у Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року №963, посада завідувача відділенням навчального закладу відноситься до педагогічних.

Виплата грошової допомоги здійснюється, зокрема, за умови, що особа працювала на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, за наявності відповідного страхового стажу на таких посадах.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963 посада завідувача відділенням навчального закладу, яку позивач обіймала є педагогічною.

Також як встановлено судами, відповідно до довідки ВКНЗ «Коростишівський педагогічний коледж імені І. Я. Франка» від 10 лютого 2017 року №159 ОСОБА_1 працюючи на посаді викладача, мала педагогічне навантаження: 1993 рік - 12 год (наказ №12 від 14.09.1993); 1994 рік - 12 год (наказ №12 від 12.09.1994); 1995 рік - 12 год (наказ №21 від 27.09.1995); 1996 рік - 12 год (наказ №19 від 12.09.1996); 1997 рік - 12 год (наказ №12 від 12.09.1997); 1998 рік - 540 год (наказ №27 від 21.10.1998); 1999 рік - 540 год (наказ №8 від 29.09.1999); 2000 рік - 480 год (наказ №11 від 19.09.2000); 2001 рік - 480 год (наказ №20 від 19.09.2001); 2002 рік - 480 год (наказ №24 від 08.10.2002); 2003 рік - 739 год (наказ №30 від 30.09.2003); 2004 рік - 480 год (наказ №15 від 14.09.2004); 2005 рік - 480 год (наказ №9 від 07.09.2005); 2006 рік - 498 год (наказ №10 від 04.09.2006); 2007 рік - 480 год (наказ №18 від 17.09.2007); 2008 рік - 480 год (наказ №173 від 01.09.2008); 2009 рік - 360 год (наказ №6/1 від 04.09.2009), що підтверджується копіями доданих наказів. Крім того, позивач у 1993, 1998, 2003, 2008, 2013 проходила атестацію як педагогічний працівник.

Таким чином, суди попередній інстанцій дійшли правильного висновку, що період роботи позивача на посаді завідувача відділенням навчального закладу підлягає зарахуванню до спеціального стажу її роботи.

При цьому, оскільки інших доводів щодо відсутності підстав для отримання позивачем грошової допомоги Управління ПФУ не зазначало, то суди попередніх інстанцій обґрунтовано визнали відмову у зарахуванні спірного періоду неправомірною та поклали на відповідача обов'язок виплатити позивачу грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, що передбачено пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 308/5434/17.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на те, що доводи касаційної скарги правильності висновку судів попередніх інстанцій не спростовують, останні під час розгляду справи вірно застосували норми матеріального права та не порушили норми процесуального права, відповідно до частини першої статті 350 КАС України, підстави для скасування ухвалених ними рішень відсутні.

Керуючись статтями 345, 350, 356 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Коростишівського районного суду Житомирської області від 20 червня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

В.М. Кравчук

Л.Л. Мороз,

Судді Верховного Суду