ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а їн и

19 грудня 2018 року

м. Дніпро

справа № 804/3222/18

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: ОСОБА_1

суддів: Білак С.В., Юрко І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Національної поліції України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2018 р. (ОСОБА_2В.) в справі № 804/3222/18 за позовом Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» до Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною,

ВСТАНОВИВ:

Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» звернулись до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльності Національної поліції України щодо ненадання інформації на запит Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» від 10 листопада 2017 року за вих. № 268 в п'ятиденний термін, що передбачений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»; стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Національної поліції України на користь Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» витрат по підготовці справи до розгляду в розмірі 3000 грн.; стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Національної поліції України на користь Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» судових витрат у вигляді судового збору в розмірі 1762 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2018 р. позов задоволено, визнано протиправною бездіяльність Національної поліції України щодо ненадання інформації на запит Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» за вих. № 268 від 10 листопада 2017 року в п'ятиденний термін, передбачений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Національної поліції України на користь Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» витрати по підготовці справи до розгляду в розмірі 1800 грн. та судовий збір у розмірі 1762 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову або закрити провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України. Зазначає, що Національна поліція України не є роботодавцем членів профспілки не володіє запитуваною інформацією, тому застосування судом до Національної поліції України ч. 1 ст. 28 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» № 1045-XIV (далі - Закон № 1045-XIV) щодо обов'язку надання відповіді у 5-денний термін є безпідставним. Судом першої інстанції не враховано надання відповідачем відповіді на запит на 5 робочий день, що спростовує доводи позивача про порушення його прав. Судом першої інстанції порушено завдання та основні засади адміністративного судочинства, що закріплені у ст. ст. 1, 5 КАС України, що полягає у задоволенні позову без встановлення способу відновлення порушеного права позивача. Зазначає, що судом не враховано, що на час звернення позивача до суду порушене право позивача вже було поновлене, що є підставою для закриття провадження у справі. Витрати на правову допомогу у розмірі 1800 грн. стягнуто безпідставно, за відсутності належного підтвердження здійснення таких витрат.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги. Зокрема, посилається на правову позицію Верховного Суду, що викладена в постанові від 29.03.2018 року у справі № 804/3918/17.

Справа судом апеляційної інстанції розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» (код ЄДРПОУ 39245807) зареєстрована як юридична особа 06.06.2014 року, про що внесено запис №12031020000029076 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до статуту Первинної професійної спілки «Правозахисники країни», затвердженого загальними зборами засновників протоколом від 17.07.2017 року №17/07-17, Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» створена відповідно до протоколу установчих зборів засновників, які відбулись 15.02.2014р. у місті Дніпропетровську та є первинною добровільною неприбутковою організацією, створеною за територіальною та галузевою ознаками, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їхньої професійної діяльності, трудової діяльності та навчання з метою представництва, реалізації та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів Профспілки.

Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» звернулась до Національної поліції України із запитом за вих. № 268 від 10.11.2017 року в порядку статті 28 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» щодо одержання безоплатно інформації від роботодавців або їх об'єднань, державних органів та органів місцевого самоврядування з питань, що стосуються трудових і соціально-економічних прав та законних інтересів своїх членів, а також інформацію про результати господарської діяльності підприємств, установ або організацій. В зазначеному запиті позивач просив надати інформацію, завдяки яким особливостям чи факторам існує різниця у розмірі грошового забезпечення дільничного інспектора та інспектора ювенальної поліції. Запит отриманий Національною поліцією України 13.11.2017 року.

ОСОБА_3 управління поліції в Дніпропетровській області вих. №4557/29/2/01-2017 від 21.11.2017 року на запит від 10.11.2017 року № 268 позивача повідомлено, що виплата грошового забезпечення поліцейським здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та у Порядку, затвердженому наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016№ 260, за місцем проходження служби виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом органу поліції на грошове забезпечення. Відповідно до пункту 1 вищевказаної постанови грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер) премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Пунктом 12 розділу 2 зазначеного Порядку передбачено, що керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції. Розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки питання, яке висвітлювалося в запиті до відповідача, стосувалося членів профспілкової організації, а відповідачем вказане твердження не спростовано, тобто питання стосується прав, свобод та інтереси безпосередньо членів даної профспілки, тому це надає право позивачу здійснювати їх захист в порядку, передбаченому Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Відповідно, розгляд запиту позивача відповідачем повинен був здійснюватися у відповідності до вимог статті 28 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Відповідач як державний орган, не надавши інформацію на вищезазначений запит професійної спілки у передбачений законом 5-ти денний строк, діяв усупереч Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Суд вважає такий висновок необґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» звернулась до Національної поліції України із запитом за вих. № 268 від 10.11.2017 р. в порядку статті 28 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» про надання інформації, завдяки яким особливостям чи факторам існує різниця у розмірі грошового забезпечення дільничного інспектора та інспектора ювенальної превенціії. В запиті позивач зазначив, що членами профспілки є поліцейські Соборного, Шевченківського, Чечелівського, Новокадацького, Амур-Нижньодніпровського, Дніпропетровського, Самарського, Солонянського відділень поліції та ДВП, ГУНП в Дніпропетровській області, УПП у м. Дніпро, УПП у м. Києві, УПП у м. Харкові, УПП у м. Луцьк, ГУНП в Полтавській області. Запит отримано Національною поліцією України 13.11.2017 року.

ОСОБА_3 управління Національної поліції в Дніпропетровській області вих. №4557/29/2/01-2017 від 21.11.2017 р. на запит від 10.11.2017 р. № 268 позивачу надана інформація про порядок виплати грошового забезпечення із посиланням на нормативно-правові акти.

Спірним є питання застосування до цих правовідносин приписів ст. 28 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15 вересня 1999 року № 1045-XIV (далі - Закон № 1045-XIV), відповідно до якої профспілки, їх об'єднання мають право одержувати безоплатно інформацію від роботодавців або їх об'єднань, державних органів та органів місцевого самоврядування з питань, що стосуються трудових і соціально-економічних прав та законних інтересів своїх членів, а також інформацію про результати господарської діяльності підприємств, установ або організацій. Зазначена інформація має бути надана не пізніше п'ятиденного терміну.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Частиною 3 статті 36 Конституції України визначено, що громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Професійні спілки є громадськими організаціями, що об'єднують громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності. Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів. Усі професійні спілки мають рівні права. Обмеження щодо членства у професійних спілках встановлюються виключно цією Конституцією і законами України.

Відповідно до статті 13 Закону № 1045-XIV держава забезпечує реалізацію права громадян на об'єднання у професійні спілки та додержання прав і інтересів профспілок. Держава визнає профспілки повноважними представниками працівників і захисниками їх трудових, соціально-економічних прав та інтересів, співпрацює з профспілками в їх реалізації, сприяє профспілкам у встановленні ділових партнерських взаємовідносин з роботодавцями та їх об'єднаннями.

За визначенням, наведеним в ст. 1 Закону № 1045-XIV, професійна спілка (профспілка) - добровільна неприбуткова громадянська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).

Первинна організація профспілки - добровільне об'єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному навчальному закладі.

Член профспілки - особа, яка входить до складу профспілки, визнає її статут та сплачує членські внески.

Відповідно до ст. 7 Закону № 1045-XIV членами профспілок можуть бути особи, які працюють на підприємстві, в установі або організації незалежно від форм власності і видів господарювання, у фізичної особи, яка використовує найману працю, особи, які забезпечують себе роботою самостійно, особи, які навчаються в навчальному закладі.

Громадяни України вільно обирають профспілку, до якої вони бажають вступити. Підставою для вступу до профспілки є заява громадянина (працівника), подана в первинну організацію профспілки. При створенні профспілки прийом до неї здійснюється установчими зборами.

За приписами ч. 1 ст. 2 Закону № 1045-XIV професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону № 1045-XIV профспілки, їх об'єднання здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в державних органах та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об'єднаннями громадян.

Представництво інтересів членів профспілки у взаємовідносинах з роботодавцями, державними органами та органами місцевого самоврядування здійснюється на основі системи колективних договорів та угод, а також відповідно до законодавства (ч. 5 ст. 19 Закону № 1045-XIV).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону № 1045-XIV для представництва і здійснення захисту прав та інтересів членів профспілок на відповідному рівні договірного регулювання трудових і соціально-економічних відносин профспілки, організації профспілок можуть мати статус первинних, місцевих, обласних, регіональних, республіканських, всеукраїнських.

Статус первинних мають профспілки чи організації профспілки, які діють на підприємстві, в установі, організації, навчальному закладі або об'єднують членів профспілки, які забезпечують себе роботою самостійно чи працюють на різних підприємствах, в установах, організаціях або у фізичних осіб (ч. 2 ст. 11 Закону № 1045-XIV).

За змістом ч. 1 ст. 14 Закону № 1045-XIV профспілки діють відповідно до законодавства та своїх статутів.

Статтею 3 Закону № 1045-XIV визначено сферу дії цього закону та встановлено, що його дія поширюється на діяльність профспілок, їх організацій, об'єднань профспілок, профспілкових органів і на профспілкових представників у межах їх повноважень, на роботодавців, їх об'єднання, а також на державні органи та органи місцевого самоврядування.

Особливості застосування цього Закону у Збройних Силах України (для військовослужбовців), Національній поліції, Державній кримінально-виконавчій службі України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України встановлюються відповідними законами.

Частиною 11 статті 62 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що в органах (закладах, установах) поліції з метою захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів поліцейських відповідно до вимог законодавства можуть утворюватися професійні спілки. Обмеження прав професійних спілок поліцейських порівняно з іншими професійними спілками не допускається.

Одночасно частинами 1, 2 статті 104 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що для захисту своїх прав та законних інтересів працівники поліції можуть утворювати професійні об'єднання та професійні спілки відповідно до Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Професійні спілки поліції здійснюють свої повноваження із урахуванням обмежень, що накладаються на працівників поліції цим Законом. Професійним спілкам працівників поліції та їх членам заборонено організовувати страйки або брати в них участь.

Відповідно до статуту Первинної професійної спілки «Правозахисники країни», затвердженого загальними зборами засновників Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» (протокол від 17.07.2017 № 17/07-17), профспілка є добровільною неприбутковою організацією, створеною за територіальною та галузевою ознаками, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їхньої професійної діяльності, трудової діяльності та навчання з метою представництва, реалізації та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів Профспілки.

Відповідно до п. 1.4 статуту профспілка об'єднує осіб, які працюють в ОСОБА_3 управлінні Національної поліції в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40108866), а також осіб, які звільнилися у зв'язку з виходом на пенсію з ОСОБА_3 управління Національної поліції в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40108866), а також інших осіб, пов'язаних з правоохоронною діяльністю.

Відповідно до п. 1.5 статуту статус профспілки - первинна. Вказаний статус профспілки відповідно до частини другої статті 11 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» означає, що профспілка об'єднує своїх членів, які забезпечують себе роботою самостійно чи працюють на різних підприємствах, в установах організаціях або у фізичних осіб.

Профспілка створена за територіальною ознакою сфери діяльності.

За положеннями п. п. 3.1, 3.2, 3.3 статуту членство в профспілці є добровільним. Вступ до профспілки та вихід з неї проводиться в індивідуальному порядку за особистою письмовою заявою до голови профспілки.

Членами профспілки можуть бути працівники, науковці та приватні особи, що забезпечують себе роботою самостійно в області права, в тому числі, але не виключно, працівники органів внутрішніх справ, Національної поліції України, відомчих навчальних закладів МВС, пенсіонери органів внутрішніх справ, Національної поліції України та фізичні особи, які проходили службу на атестованих посадах, а також штатні працівники виборних органів профспілки.

Члени профспілки перебувають на обліку в профспілковій організації за місцем роботи, служби навчання, пенсіонери - за останнім місцем роботи або служби перед виходом на пенсію.

Забороняється подвійне членство у профспілках.

З огляду на наведені вище правові норми та положення статуту членство у первинній професійній спілці «Правозахисники країни» є індивідуальним, пов'язане, зокрема, з волевиявленням на це конкретної особи, а не лише з професійною (галузевою) належністю. Профспілкове членство не є автоматичним, абстрактним.

Судом встановлено, що у запиті позивача від 10.11.2017 р. не міститься жодного посилання на членство конкретних працівників Національної поліції у первинній професійній спілці «Правозахисники країни», не приведене жодне прізвище члена профспілки, в інтересах якого подається запит.

Позивачем не надано доказів на підтвердження членства поліцейських, які проходять службу у вказаних позивачем підрозділах (Соборний, Шевченківський, Чечелівський, Новокодацький, Амур-Нижньодніпровський, Дніпропетровський, Самарський, Солонянский відділенння поліції та ДВП, ГУНП в Дніпропетровській області, УПП у м. Дніпро, УПП у м. Києві, УПП у м. Харкові, УПП у м. Луцьк, ГУНП в Полтавській області) у первинній професійній спілці «Правозахисники країни» з урахуванням її створення за територіальною ознакою сфери діяльності.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд враховує встановлені постановою Верховного Суду від 18.06.2018 у справі № 804/2581/16 за позовом Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» обставини, що Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» не є професійною спілкою працівників поліції у розумінні приписів ч. 11 ст. 62 та ч. 1, ч. 2 ст. 104 Закону України «Про Національну поліцію», що утворюється в органах (закладах, установах) поліції з метою захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів поліцейських.

Таким чином, приймаючи до уваги зазначені вище обставини, суд доходить до висновку, що в контексті спірних правовідносин запит позивача не може розглядатися як запит, на який розповсюджуються вимоги ст. 28 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», відповідно, у відповідача не виникло обов’язку щодо його розгляду у встановлений означеною нормою п’ятиденний термін, і, як наслідок, не може бути визнана протиправною оскаржувана позивачем бездіяльність щодо ненадання інформації у встановлений ст. 28 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» термін, відповідно, відсутні підстави для задоволення позову.

Висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам у справі, в той час як доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду першої інстанції, викладену в оскарженому судовому рішенні, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що не доведеними є обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

З огляду на відмову в задоволенні позову, понесені позивачем витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Національної поліції України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2018 р. (ОСОБА_2В.) в справі № 804/3222/18 задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2018 р. в адміністративній справі № 804/3222/18 за позовом Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» до Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною скасувати.

Ухвалити в справі № 804/3222/18 нове судове рішення.

В задоволенні позову Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» до Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 19.12.2018 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19.12.2018 р.

ОСОБА_4 ОСОБА_1

суддя С.В. Білак

суддя І.В. Юрко