ПОСТАНОВА

Іменем України

20 грудня 2018 року

Київ

справа № 826/5863/16

провадження № К/9901/29910/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,

розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства закордонних справ України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Міністерства закордонних справ України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2017 року, прийняту у складі колегії суддів: Губської Л. В. (головуючий), Ісаєнко Ю. А., Оксененка О. М.

І. Суть спору

1. У квітні 2016 року ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1, позивач) звернулась до суду з позовом до Міністерства закордонних справ України (надалі також МЗС України, відповідач), у якому просила:

1.1. визнати протиправними дії відповідача щодо необґрунтованого та передчасного відкликання її з посади другого секретаря по посаді першого секретаря Посольства України в Сполучених Штатах Америки (надалі також США) та скасувати наказ від 25 лютого 2016 року № 377-ос «Про відкликання ОСОБА_1»;

1.2. зобов'язати МЗС України:

1.2.1. поновити ОСОБА_1 на посаді другого секретаря по посаді першого секретаря Посольства України в США з 8 березня 2016 року;

1.2.2. забезпечити ОСОБА_1 безперешкодний доступ до робочого місця у будівлі Посольства України в США та надати належним чином обладнане у ньому робоче місце дипломата до закінчення визначеного планового строку довгострокового закордонного відрядження;

1.2.3. виплатити ОСОБА_1 добові відшкодування в іноземній валюті та належну частину посадового окладу в національній валюті з надбавками за час вимушеного прогулу з 8 березня 2016 року по дату фактичного завершення вимушеного прогулу.

2. Позов обґрунтований протиправністю дострокового відкликання позивача з довоготермінового відрядження до Посольства України в США.

3. Відповідач позов не визнав. У запереченні проти позову наголошував на його безпідставності з огляду на правомірність спірних дій і наказу.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

4. Наказом МЗС України від 24 січня 2014 року № 151-ос ОСОБА_1 переведено з 7 лютого 2014 року з посади другого секретаря по посаді радника відділу перспективного партнерства Політичного департаменту МЗС України на посаду другого секретаря по посаді першого секретаря Посольства України в США на час довготермінового відрядження та відряджено з цього ж дня до посольства України в США.

5. Час призначення ОСОБА_1 на посаду другого секретаря Посольства України у США починається у лютому 2014 року і закінчується у грудні 2017 року (лист посла України в США від 10 лютого 2014 року № 6147/24-920-525).

6. Наказом МЗС України від 25 лютого 2016 року № 377-ос позивача відкликано в Україну з 7 березня 2016 року у зв'язку із закінченням довготермінового відрядження.

7. Вважаючи такі дії МЗС протиправними, позивач звернулась до суду.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

8. Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 12 вересня 2016 року відмовив у позові повністю.

9. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив із законності та обґрунтованості спірних дій і рішення МЗС України.

10. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 18 січня 2017 року скасував постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2016 року та ухвалив у справі нове рішення, яким:

10.1. позов ОСОБА_1 до МЗС України задовольнив частково;

10.2. визнав протиправними дії МЗС України щодо передчасного відкликання позивача з посади другого секретаря по посаді першого секретаря Посольства України США;

10.3. скасував наказ МЗС України від 25 лютого 2016 року № 377-ос про відкликання ОСОБА_1, другого секретаря по посаді першого секретаря посольства України в США у зв'язку із закінченням довготермінового відрядження;

10.4. в іншій частині позовних вимог відмовив.

11. Апеляційний суд дійшов висновку про те, що дії відповідача по відкликанню ОСОБА_1 з довготермінового відрядження до його закінчення не відповідають вимогам Закону України «Про дипломатичну службу».

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

12. МЗС України подало касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права.

13. У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

14. Позивач подала заперечення на касаційну скаргу, в якому наполягає на безпідставності останньої й просить відмовити в її задоволенні.

15. Також позивач подала клопотання про закриття касаційного провадження.

V. Нормативне врегулювання

16. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17. Правові засади та порядок організації діяльності дипломатичної служби України як складової частини державної служби, а також особливості правового статусу працівників дипломатичної служби України врегульовані Законом України від 20 вересня 2001 року № 2728-III «Про дипломатичну службу» (наводиться в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон України «Про дипломатичну службу»).

18. Статтею 21 Закону України «Про дипломатичну службу» визначено, що довготермінове відрядження дипломатичних працівників триває, як правило, до чотирьох років у державах з нормальними кліматичними умовами та стабільною політичною ситуацією і до трьох років у державах з важкими кліматичними умовами або складною політичною ситуацією.

Довготермінове відрядження адміністративно-технічних працівників триває, як правило, до трьох років у державах з нормальними кліматичними умовами та стабільною політичною ситуацією і до двох років у державах з важкими кліматичними умовами або складною політичною ситуацією.

Перелік держав, зазначених у частинах першій і другій цієї статті, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства закордонних справ України.

Після закінчення довготермінового відрядження працівники дипломатичної служби відкликаються у порядку, встановленому законодавством.

У зв'язку із службовою необхідністю працівники дипломатичної служби в окремих випадках можуть бути переведені до інших закордонних дипломатичних установ України в порядку та на умовах, встановлених наказом Міністра закордонних справ України.

Після закінчення довготермінового відрядження працівникам дипломатичної служби надається попередня посада або посада не нижча тієї, яку обіймав працівник у довготерміновому відрядженні, а в разі неможливості надання такої посади - рівноцінна їй посада в системі органів дипломатичної служби.

19. За приписами статті 22 Закону України «Про дипломатичну службу» працівники дипломатичної служби, направлені у довготермінове відрядження, можуть бути достроково відкликані до України у випадках:

службової необхідності;

за станом здоров'я;

невиконання або неналежного виконання ними службових обов'язків;

вчинення проступків, які їх ганьблять;

вчинення членами їх сімей дій, що можуть призвести до негативних наслідків при подальшому перебуванні працівника дипломатичної служби у довготерміновому відрядженні.

VІ. Висновки Верховного Суду

20. Вирішуючи клопотання позивача про закриття касаційного провадження, суд зазначає, що вичерпний перелік підстав для закриття касаційного провадження передбачено в статтях 339, 390 КАС України.

21. У випадку, що розглядається, відсутні підстави для висновку про наявність якої-небудь із передбачених зазначеними нормами процесуального закону обставин.

22. З огляду на викладене в задоволенні клопотання позивача про закриття касаційного провадження необхідно відмовити.

23. Вирішуючи питання щодо обґрунтованості касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

24. Як вже зазначено, відрядження ОСОБА_1 до Посольства України у США почалося у лютому 2014 року із закінченням у грудні 2017 року.

24. Натомість закінчення довготермінового відрядження шляхом відкликання згідно з оскаржуваним наказом МЗС України відбулося без будь-якої на те правової підстави, визначеної статтею 22 Закону України «Про дипломатичну службу».

25. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про протиправність такого відкликання позивача з довготермінового відрядження та наказу МЗС України від 25 лютого 2016 року № 377-ос і наявність підстав для задоволення позову у відповідній частині.

26. Доводи касаційної скарги такого висновку не спростовують.

27. В іншій частині постанова суду апеляційної інстанції не є предметом касаційного оскарження.

28. За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

29. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

30. Таким чином, відповідно до приписів статті 350 КАС України касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

VІI. Судові витрати

31. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття касаційного провадження у справі № 826/5863/16.

2. Касаційну скаргу Міністерства закордонних справ України залишити без задоволення.

3. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2017 року у справі № 826/5863/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

Т. Г. Стрелець