справа № 208/6488/17

№ провадження 2-а/208/110/18

РІШЕННЯ

Іменем України

06 червня 2018 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі: Головуючого, судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання Шешуревої Я.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

У свої позовній заяві позивач посилається на те, що вона з 2015 року отримувала пенсійне забезпечення, яке було призначене управлінням пенсійного фонду України в Дніпровському районі, в зв`язку з тим що її чоловік який помре мав статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії № 1 та інваліда війни 1 групи. 01.10.2016 року виплата пенсійного забезпечення їй було припинено на підставі того, як зазначено у відповіді Кам`янського об`єднаного Управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що її чоловік ОСОБА_2 був призваний на спеціальні збори з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та не мав статусу військовослужбовця. На неодноразові її звернення до відповідача про поновлення пенсії, вона отримувала відмову від відповідача.

Тому просить суд визнати протиправним рішення Кам`янського об`єднаного Управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 10.10.2016 року про припинення виплати пенсійного забезпечення їй та рішення Кам`янського об`єднаного Управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 19.06.2017 року про відмову в поновленні виплат; зобов`язати Кам`янське об`єднане Управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити виплати пенсійного забезпечення їй з 10.10.2016 р.; зобов`язати Кам`янське об`єднане Управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Представник відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Гаврилець Д.А. надали відзив на позов, в якому зазначає, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська з 06.04.2015 р. та отримувала пенсію по втраті годувальника за померлого чоловіка, який мав статус особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії № 1 та інваліда війни. З метою перевірки правильності призначення пенсії за віком, як дружині померлого військовослужбовця спеціалістами Кам`янського об`єднаного Управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в порядку контролю були перевірені документи пенсійної справи ОСОБА_1 в результаті проведеної перевірки, чоловіка позивачки у період з 27 травня 1989 року по 29 вересня 1989 року був призначений на спеціальні збори з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі військової частини № 49909 с. Оране. Відповідно до закону чоловік позивача був призваний на збори для участі у ліквідації аварії на ЧАЕС не як військовослужбовець, а як військовозобов`язаний, а тому право на пенсію за віком як дружина померлого військовослужбовця у ОСОБА_1 відсутнє.

Представник позивача надав до суду відповідь на відзив, в якому зазначає, що згідно до довідки 2786/7 наданої командиром військової частини НОМЕР_1 чоловік позивача ОСОБА_2 був призваний на військові збори Дніпровським РВК та виконував службові обов`язки у в/ч НОМЕР_1 в період з 27.05.1989 по 28.09.1989 р., і саме в цей час він отримав захворювання яке призвело до інвалідності.

Суд, вивчивши матеріали адміністративної справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно статті 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг

Відповідно до частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пункт 4 ч.1 ст. 5 КАС України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право. Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку. Відмова від права на звернення до суду є недійсною.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 7 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пенсійне забезпечення громадян України, в тому числі порядок призначення та виплати пенсій, визначення розміру пенсії, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення", Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та іншими нормативно-правовим актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення», громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що за цим Законом призначаються трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Судом встановлено, що позивача ОСОБА_1 знаходилась у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 .

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 отримала посвідчення серії НОМЕР_2 , як дружина померлого громадянина із числа ліквідаторів категорії 1 смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою (а.с.9).

Відповідно до довідки № 4/392, яка видана про те, що мол. сержант ОСОБА_2 , 1958 року народження був призваний у військову частину № НОМЕР_1 військовослужбовцем з 27 травня 1989 по 28 вересня 1989 року на навчальні збори і приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильський АЕС, отримав дозу опромінення 4,93 БЕР (а.с.18).

Рішенням Кам`янського об`єднаного Управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 19.06.2017 р. № 161912 відмовлено ОСОБА_1 в поновленні пенсії згідно заяви від 01.06. 2017 року, оскільки право на призначення пенсії по втраті годувальника набуває у віці 60 років.

З виписки з Наказу № 52-к від 19 травня 1989 року Дніпродзержинської спеціалізованої автобази № 12 вказано, що ОСОБА_2 звільняється від роботи, у зв`язку з призивом на учбові збори на підставі повістки РВК, що також вбачається з довідки Дніпродзержинського об`єднаного військового комісаріату № 4/392 від 22 червня 2017 року, де також зазначено, що чоловік позивача був призваний у військову частину № НОМЕР_1 військовослужбовцем з 27 травня 1989 року по 28 вересня 1989 року на навчальні збори та приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також архівною довідкою від 27 вересня 2007 року № 31520.

Відповідно до вимог ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» види військової служби є строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.

Статтею 3 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно до вимог ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», початком проходження військової служби вважається: день відправлення у військову частину з обласного збірного пункту - для громадян, призваних на строкову військову службу; день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов`язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації; день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов`язаних; день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Відповідно до вимог ст.40 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами.

Статтею 3 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, встановлені цим Законом для військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей, поширюються також (якщо не передбачено інше) на: військовозобов`язаних, призваних на навчальні, спеціальні або перевірочні збори, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при виконанні службових обов`язків у період проходження цих зборів, та членів їх сімей;

Відповідно до ст.30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31). Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби. Батьки військовослужбовців, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов`язку, безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років, за наявності страхового стажу не менше 25 років - для чоловіків і не менше 20 років - для жінок.

Ст. 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що пенсії за віком інвалідам, учасникам війни, сім`ям загиблих (померлих) військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та поліцейських Військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та поліцейські, які брали участь у бойових діях, а також ті, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов`язку, а також батьки і дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб) військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов`язку, мають право на пенсію: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Згідно до вимог ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», нараховані суми пенсії, не затребувані пенсіонером своєчасно, виплачуються за минулий час не більш як за 3 роки перед зверненням за одержанням пенсії.

Суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що чоловік позивача ОСОБА_2 отримував пенсійне забезпечення на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», як військовослужбовець отримав інвалідність в ході проходження служби та позивач, як дружина є членом його сім`ї, а тому має право на отримання пенсійного забезпечення.

А тому, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1, 2 стаття 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до вимог ст.245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

На підставі викладеного, керуючись ст.19, ст.22, ст.46 Конституції України, ст.ст. 2, 3, 24, 40 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст.16 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст. 77, 241, 244-246, 260, 293, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кам?янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, від 19 червня 2017 року про відмову у поновленні виплат ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити виплати пенсійного забезпечення ОСОБА_1 з 10 жовтня 2016 року відповідно до вимог Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 21910427, адреса: 49094, м.Дніпро, Дніпропетровська область, вул. Набережна Перемоги, 26.

Суддя Похваліта С. М.