ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2018 Справа №914/1211/18

За позовом: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Агро Л В Лімітед», с. Забужжя Камянка Бузького району Львівської області,

до відповідача: ОСОБА_2 господарства «Оберіг П», с. Пяновичі Самбірського району Львівської області,

про: відшкодування майнової шкоди у розмірі 52569, 00 грн.

Суддя Синчук М.М.

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_3

Представники учасників процесу:

позивача: ОСОБА_4 - ордер серія ЛВ №125968 від 02.07.2018 р.;

відповідача: ОСОБА_5 - довіреність б/н від 25.10.2018 р.

На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває справа №914/1211/18 за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Агро Л В Лімітед» до ОСОБА_2 господарства «Оберіг П» про відшкодування майнової шкоди у розмірі 52 569, 00 грн.

Ухвалою суду від 09.07.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, проведення судового засідання для розгляду справи по суті призначено на 18.07.2018 р. Ухвалою суду від 18.07.2018 р. розгляд справи відкладено на 10.09.2018 р.

Ухвалою від 10.09.2018 р. суд перейшов від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №914/1211/17 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 01.10.2018 р. Ухвалою суду від 01.10.20148 р. підготовче засідання відкладено на 29.10.2018 р. В судовому засіданні 29.10.2018 р. оголошено перерву до 12.11.2018 р.

Ухвалою від 12.11.2018 р. суд закрив підготовче провадження у даній справі та призначив розгляд справи по суті на 03.12.2018 р. В судовому засіданні 03.12.2018 р. оголошено перерву до 10.12.2018 р.

В судовому засіданні 10.12.2018 р. представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, запереченні на відзив та матеріалах справи. Також просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 82450,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката з підстав, викладених клопотанні про стягнення витрат на професійну правову допомогу.

Представник відповідача в судовому засіданні 10.12.2018 р. щодо задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість, з підстав, викладених відзиві на позов, запереченні на відповідь на відзив та матеріалах справи.

1.Описова частина рішення.

1.1.Позиція позивача:

Позивач звернувся з позовом до відповідача з вимогою про стягнення 52569,00 грн. майнової шкоди.

Позовні вимоги аргументовані тим, що ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Агро Л В Лімітед» є законним користувачем земельних ділянок в урочищі «Болонь» на території Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області загальною площею 16,05 га. на підставі договорів оренди, укладених з місцевими жителями. Проте, як стверджує позивач, 15 квітня 2016 року, після попереднього обробітку даної земельної ділянки, виявлено факт самовільного зайняття вказаних земельних ділянок невідомими особами, які проводили сільськогосподарські роботи із засіву цієї земельної ділянки насінням рослини «Ячмінь».

21.04.2016 р. на підставі заяви Позивача внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12016140290000469 за фактом самовільного зайняття зазначеної земельної ділянки. В ході досудового розслідування проведено огляд місця події. В протоколі огляду місця події від 14.06.2016 року встановлено, що на земельних ділянках, розташованих в урочищі «Болонь» на території Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області знаходиться посів рослини «Ячмінь» загальною площею 71,2507 га. В ході проведення досудового розслідування також встановлено, що ці земельні ділянки самовільно зайняті ОСОБА_2 господарством «Оберіг-П».

Також факт самовільного зайняття земельних ділянок відповідачем належних на праві оренди позивачу земельних ділянок в урочищі «Болонь» на території Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області встановлено в ухвалі Господарського суду Львівської області від 19.10.2016 р. у справі №914/2044/16 за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Агро Л В Лімітед” до ОСОБА_2 господарства “Оберіг-П” за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Бісковицька сільська рада Самбірського району Львівської області про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні земельними ділянками шляхом звільнення самостійно зайнятих земельних ділянок із передачею незібраного врожаю. Так у вказаній ухвалі суду зазначено, що відповідачем ОСОБА_2 господарством «Оберіг П» під час розгляду справи визнано, що ним були засіяні земельні ділянки, надані в оренду позивачу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Агро Л В Лімітед», котрі межують з не витребуваними земельними частками (паями), які перебувають в користуванні відповідача.

Позивач також зазначає, що 14.11.2017 року представником Позивача подано у Головне управління Держгеокадастру у Львівській області запит про розрахунок шкоди,завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки. У відповідь на даний запит отримано лист Головного управління Держгеокадастру у Львівській області № 32-13-0.4-2263/90-17 від 06.12.2017 р. із актом перевірки від 14.07.2017 р., довідкою Бісковицької сільської ради № 43 від 14.07.2017 р. та розрахунком розміру шкоди. Згідно з даним листом, за результатами перевірки зайняті ФГ «Оберіг-П» земельні ділянки площею 71 га, орендовані за договорами оренди ТОВ «Агро Л В Лімітед».

Таким чином, позивач вважає, що внаслідок протиправних дій відповідача, які полягають у незаконному використанні орендованих позивачем земельних ділянок та вирощування на них с/г культур, відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу майнову шкоду, завдану самовільним зайняттям земельних ділянок, що на праві користування належать Позивачу. Розмір майнової шкоди згідно розрахунку здійсненого Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області становить 11828,20 грн. Окрім того, відповідач зобов'язаний відшкодувати розмір сплаченої Позивачем орендної плати за земельні ділянки самовільно зайняті Позивачем, що становить 40 740,80 грн.

Крім того, просить стягнути з відповідача 1762,00 грн. судового збору, сплаченого позивачем за подання даного позову до суду, а також витрати на правову допомогу в розмірі 82450,00 грн. Такий розмір витрат на професійну правничу допомогу позивач обґрунтовує тривалим ігноруванням уповноваженими представниками відповідача судових засідань та незабезпечення їх участі у судових засіданнях, що зумовило необхідність неодноразових відкладень розгляду справи, а відповідно і збільшило розмір витрат на правову (правничу) допомогу позивача. Також позивач зазначає, що уповноваженим представником позивача з метою виконання своїх професійних обов'язків довелося неодноразово ознайомлюватися із матеріалами справи, у зв'язку із грубим недотриманням відповідачем вимог Господарського процесуального кодексу України в частині направлення копії процесуальних документів іншій стороні в процесі, так як це встановлено у положенні ч. 6 ст. 165 ГПК України.

1.2. Позиція відповідача:

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог про відшкодування шкоди повністю. У відзиві зазначає, що ФГ «Оберіг-П» на момент користування та оброблення земельних ділянок в урочищі «Болонь» на території Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області з 22.03.2016 р. по 22.03.2018 р. мало діючі договори оренди землі, які належним чином були зареєстровані в Бісковицькій сільській раді Самбірського району Львівської області. ОСОБА_2 господарство використовувало дані земельні ділянки відповідно до їх цільового призначення, збирало урожай у відповідні періоди. Відповідно до положень згаданих договорів оренди землі, орендар має право отримувати продукцію та доходи з переданих в оренду земельних ділянок. Відповідач вважає, що беручи до уваги той факт, що ФГ «Оберіг-П» припинило фактично користуватись земельними ділянками, переданими в оренду за договорами оренди землі, відсутні підстави стверджувати про те, що була завдана будь яка шкода у зв’язку з користуванням земельними ділянками.

Крім того відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив. В даному запереченні щодо твердження позивача про те, що внесення на підставі його заяви відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12016140290000469 за фактом самовільного зайняття земельної ділянки є достатнім доказом для того щоб стверджувати реальний факт самовільного зайняття земельної ділянки відповідачем, відповідач звертає увагу на те, що позивачем не долучено до матеріалів справи вироку суду, що набрав законної сили у розпочатому вищезгаданому кримінальному провадженні.

Щодо посилань позивача на ухвалу Господарського суду Львівської області від 19.10.2016 р. у справі №914/2044/16 , відповідач стверджує, що даною ухвалою встановлено, що відповідачем відновлено порушені права позивача шляхом звільнення самовільно занятих земельних ділянок, а відтак відсутній предмет спору. А саме в даній ухвалі суд зазначив, що в процесі розгляду спору встановлено, що врожай із земельних ділянок (в урочищі “Болонь”, розташованих в с. П’яновичі Самбірського р-ну Львівської обл., загальна площа ділянок 71,2507 га), що включає в себе спірні земельні ділянки, зібрано повністю, звільнено самовільно зайняті земельні ділянки, а відтак перешкоди в користуванні спірними земельними ділянками усунуто. Таким чином, відповідачем не завдано жодної шкоди позивачу, судом встановлено факт відновлення порушених прав в позасудовому порядку у зв’язку з чим провадження у даній справі було припинено за відсутності предмета спору.

Відповідач також зазначає, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та збитками, вина. Однак, в діях відповідача немає складу даного правопорушення. Оскільки ФГ «Оберіг-П» користувалося вищезгаданими земельними ділянками на підставі правовстановлюючих документів – договорів оренди землі.

Щодо посилання позивача на розрахунок ГУ Держгеокадастру у Львівській області шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки та акт перевірки №43 від 14.07.2017 р. відповідач стверджує, що ФГ «Оберіг-П» не притягалося до відповідальності, постанови, яка мала б бути складена за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення у разі виявлення правопорушення, не існує. Відтак, немає підстав стверджувати, що відповідач здійснив самовільне захоплення земельної ділянки, адже це не підтверджено жодними доказами. Також вказує, що ГУ Держгеокадастру у Львівській області не є експертною установою, яка уповноважена надавати висновки щодо розрахунку завданої шкоди, попередньо не з’ясувавши наявності чи відсутності правопорушення як такого та, не з’ясувавши усі об’єктивні обставини.

2.Мотивуальна частина рішення:

2.1.Фактичні обставини встановлені судом:

Судом встановлено, що позивач орендує земельні ділянки в урочищі «Болонь» на території Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області загальною площею 16,05 га. на підставі договорів оренди, укладених з місцевими жителями, а саме: 1. Договір оренди землі від 05.06.2013 р., укладений між ОСОБА_6 та ТОВ «Агро Л В Лімітед» щодо земельної ділянки площею 0,3562 га, кадастровий номер земельної ділянки 4624286900:15:000:0163; 2. Договір оренди землі від 05.06.2013 р., укладений між ОСОБА_7 та ТОВ «Агро Л В Лімітед» щодо земельної ділянки площею 0,4052 га, кадастровий номер земельної ділянки 4624286900:15:000:0070; 3. Договір оренди землі від 05.06.2013 р., укладений між ОСОБА_8 та ТОВ «Агро Л В Лімітед» щодо земельної ділянки площею 0,8844 га, кадастровий номер земельної ділянки 4624286900:15:000:0181; 4. Договір оренди землі від 02.01.2013 р., укладений між ОСОБА_9 та ТОВ «Агро Л В Лімітед» щодо земельної ділянки площею 0,8182 га, кадастровий номер земельної ділянки 4624286900:15:000:0135; 5. Договір оренди землі від 02.01.2013 р., укладений між ОСОБА_10 та ТОВ «Агро Л В Лімітед» щодо земельної ділянки площею 0,7855 га, кадастровий номер земельної ділянки 4624286900:15:000:0004; 6. Договір оренди землі від 01.07.2014 р., укладений між ОСОБА_11 та ТОВ «Агро Л В Лімітед» щодо земельної ділянки площею 0,2322 га, кадастровий номер земельної ділянки 4624286900:15:000:0256; 7. Договір оренди землі від 26.08.2014 р., укладений між ОСОБА_12 та ТОВ «Агро Л В Лімітед» щодо земельної ділянки площею 1,2948 га, кадастровий номер земельної ділянки 4624286900:15:000:0272; 8. Договір оренди землі від 26.08.2014 р., укладений між ОСОБА_13 та ТОВ «Агро Л В Лімітед» щодо земельної ділянки площею 0,4576 га, кадастровий номер земельної ділянки 4624286900:15:000:0257; 9. Договір оренди землі від 01.08.2014 р., укладений між ОСОБА_14 та ТОВ «Агро Л В Лімітед» щодо земельної ділянки площею 1,3420 га, кадастровий номер земельної ділянки 4624286900:15:000:0259; 10. Договір оренди землі від 01.07.2014 р., укладений між ОСОБА_15 та ТОВ «Агро Л В Лімітед» щодо земельної ділянки площею 0,3306 га, кадастровий номер земельної ділянки 4624286900:15:000:0246; 11. Договір оренди землі від 01.08.2014 р., укладений між ОСОБА_16 та ТОВ «Агро Л В Лімітед» щодо земельної ділянки площею 0,4973 га, кадастровий номер земельної ділянки 4624286900:15:000:0238; 12. Договір оренди землі від 01.07.2014 р., укладений між ОСОБА_17 та ТОВ «Агро Л В Лімітед» щодо земельної ділянки площею 0,2976 га, кадастровий номер земельної ділянки 4624286900:15:000:0239; 13. Договір оренди землі від 26.08.2014 р., укладений між ОСОБА_18 та ТОВ «Агро Л В Лімітед» щодо земельної ділянки площею 1,5089 га, кадастровий номер земельної ділянки 4624286900:15:000:0247; 14. Договір оренди землі від 30.10.2014 р., укладений між ОСОБА_19 та ТОВ «Агро Л В Лімітед» щодо земельної ділянки площею 0,5969 га, кадастровий номер земельної ділянки 4624286900:15:000:0241; 15. Договір оренди землі від 01.07.2014 р., укладений між ОСОБА_20 та ТОВ «Агро Л В Лімітед» щодо земельної ділянки площею 0,5984 га, кадастровий номер земельної ділянки 4624286900:15:000:0241; 16. Договір оренди землі від 01.08.2014 р., укладений між ОСОБА_21 та ТОВ ?Агро Л В Лімітед? щодо земельної ділянки площею 0,6006 га, кадастровий номер земельної ділянки 4624286900:15:000:0244; 17. Договір оренди землі від 01.07.2014 р., укладений між ОСОБА_22 та ТОВ «Агро Л В Лімітед» щодо земельної ділянки площею 0,5685 га, кадастровий номер земельної ділянки 4624286900:15:000:0243; 18. Договір оренди землі від 01.07.2014 р., укладений між ОСОБА_23 та ТОВ «Агро Л В Лімітед» щодо земельної ділянки площею 0,5986 га, кадастровий номер земельної ділянки 4624286900:15:000:0245; 19. Договір оренди землі від 26.08.2014 р., укладений між ОСОБА_24 та ТОВ «Агро Л В Лімітед» щодо земельної ділянки площею 0,6261 га, кадастровий номер земельної ділянки 4624286900:15:000:0251; 20. Договір оренди землі від 01.08.2014 р., укладений між ОСОБА_25 та ТОВ «Агро Л В Лімітед» щодо земельної ділянки площею 1,0774 га, кадастровий номер земельної ділянки 4624286900:15:000:0261; 21. Договір оренди землі від 05.06.2013 р., укладений між ОСОБА_26 та ТОВ «Агро Л В Лімітед» щодо земельної ділянки площею 0,2903 га, кадастровий номер земельної ділянки 4624286900:15:000:0001; 22. Договір оренди землі від 01.08.2014 р., укладений між ОСОБА_27 та ТОВ «Агро Л В Лімітед» щодо земельної ділянки площею 0,8246 га, кадастровий номер земельної ділянки 4624286900:15:000:0267; 23. Договір оренди землі від 01.07.2014 р., укладений між ОСОБА_28 та ТОВ «Агро Л В Лімітед» щодо земельної ділянки площею 0,6191 га, кадастровий номер земельної ділянки 4624286900:15:000:0253; 24. Договір оренди землі від 05.06.2013 р., укладений між ОСОБА_29 та ТОВ «Агро Л В Лімітед» щодо земельної ділянки площею 0,4462 га, кадастровий номер земельної ділянки 4624286900:15:000:0157.

21.04.2016 р. на підставі заяви Позивача внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12016140290000469 за фактом самовільного зайняття зазначеної земельної ділянки. В ході проведення досудового розслідування проведено огляд місця події та в протоколі огляду місця події від 14.06.2016 року встановлено, що на земельній ділянці, розташованій в урочищі «Болонь» на території Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області знаходиться посів рослини «Ячмінь» загальною площею 71,2507 га. В ході проведення досудового розслідування також встановлено, що саме ОСОБА_2 господарством «Оберіг-П» самовільно зайнято вищезазначені земельні ділянки. Вказане підтверджується протоколом огляду місця події від 14.06.2016р. та постановою слідчого правління ГУ Національної поліції Львівській області від 27.10.2017 р., належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

В ухвалі Господарського суду Львівської області від 19.10.2016 р. у справі №914/2044/16 за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Агро Л В Лімітед” до ОСОБА_2 господарства “Оберіг-П” за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Бісковицька сільська рада Самбірського району Львівської області про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні земельними ділянками шляхом звільнення самостійно зайнятих земельних ділянок із передачею незібраного врожаю, встановлено, що відповідачем під час розгляду справи визнано, що ним були засіяні земельні ділянки, надані в оренду позивачу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Агро Л В Лімітед”, котрі межують з не витребуваними земельними частками (паями), які перебувають в користуванні відповідача ОСОБА_2 господарства «Оберіг-П».

14.11.2017 року представником Позивача подано у Головне управління Держгеокадастру у Львівській області запит про розрахунок шкоди,завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки. У відповідь на даний запит отримано лист Головного управління Держгеокадастру у Львівській області № 32-13-0.4-2263/90-17 від 06.12.2017 р. із актом перевірки від 14.07.2017 р., довідкою Бісковицької сільської ради № 43 від 14.07.2017 р. та розрахунком розміру шкоди.

Як вбачається з даного листа та Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об’єктом – земельної ділянки від 14.07.2017 р., встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки ФГ «Оберіг-П» площею 71 га, які на підставі договорів оренди належать ТОВ «Агро Л В Лімітед».

Згідно розрахунку Головного управління Держгеокадастру у Львівській області визначено шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки у розмірі 52 324,16 грн. Однак, позивач в даній позовній заяві заявляє до стягнення лише шкоду, завдану самовільним зайняттям земельних ділянок площею 16,05 га. Тому, застосовуючи формулу згідно п. 4 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року № 963, розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття відповідачем зазначеної земельної ділянки становить: Шс = 16,05 х 392 х 1 х 1,88 = 11 828,20 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Також судом встановлено, що позивачем протягом строку самовільного зайняття вказаних земельних ділянок сплачував орендодавцям орендну плату згідно із положеннями укладених договорів з орендодавцями. Так, відповідно до вимог п. 9 зазначених договорів оренди та додаткових угод, укладених з орендодавцями до вказаних договорів оренди, на виконання своїх договірних зобов’язань, позивачем сплачено орендодавцям орендну плату за 2016 рік на загальну суму 40 740,80 грн., що вбачається та підтверджується відомістю видачі в рахунок орендної плати за земельні ділянки (паї) № АГР00000896 від 06.12.2016 р. та списками згрупованих поштових відправлень з оголошеною цінністю із доказами надіслання від 29.12.2016 р.

Оскільки земельні ділянки фактично були передані орендодавцями позивачу для користування, однак внаслідок неправомірних дій Відповідача Позивач не мав можливості ними користуватися, тому позивач вважає, що розмір сплаченої Позивачем орендної плати в сумі 40 740,80 грн. відноситься до майнової шкоди, та просить її стягнути з відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1762,00 грн. та 82450,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

2.2. Норми права застосовані судом. Оцінка суду.

Відповідно до частини першої ст. 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частиною першою ст. 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст. 126 ЗК України).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач орендує земельні ділянки в урочищі «Болонь» на території Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області загальною площею 16,05 га. на підставі договорів оренди, укладених з орендодавцями, право яких на ці земельні ділянки посвідчені актами на право власності на земельні ділянки.

За змістом ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Використання відповідачем земельних ділянок, які йому не належать та перебувають в оренді позивача, з метою вирощування на них сільськогосподарських культур є самовільним зайняттям земельної ділянки, що свідчить про протиправність такої поведінки.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 19.10.2016 р. у справі №914/2044/16 за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Агро Л В Лімітед” до ОСОБА_2 господарства “Оберіг-П” за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Бісковицька сільська рада Самбірського району Львівської області про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні земельними ділянками шляхом звільнення самостійно зайнятих земельних ділянок із передачею незібраного врожаю, припинено провадження справі в зв’язку з відсутністю предмет спору, а саме в процесі розгляду спору встановлено, що врожай із земельних ділянок (в урочищі “Болонь”, розташованих в с. П’яновичі Самбірського р-ну Львівської обл., загальна площа ділянок 71,2507 га), що включає в себе спірні земельні ділянки, зібрано повністю, звільнено самовільно зайняті земельні ділянки, а відтак перешкоди в користуванні спірними земельними ділянками усунуто.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Щодо преюдиційності встановленої обставини суд зазначає наступне:

Преюдиція - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиційності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору. Преюдиційне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи, що у даній справі приймають участь ті ж самі сторони, факти встановлені в ухвалі Господарського суду Львівської області від 19.10.2016 р. у справі № 914/2044/16 є преюдиційними.

Так, у вказаній ухвалі встановлено, що відповідачем під час розгляду справи визнано, що ним були засіяні земельні ділянки, надані в оренду позивачу, котрі межують з не витребуваними земельними частками (паями), які перебувають в користуванні відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході проведення досудового розслідування під № 12016140290000469 за фактом самовільного зайняття земельної ділянки проведено огляд місця події та в протоколі огляду місця події від 14.06.2016 року встановлено, що на земельній ділянці, розташованій в урочищі «Болонь» на території Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області знаходиться посів рослини «Ячмінь» загальною площею 71,2507 га.

В ухвалі Господарського суду Львівської області від 19.10.2016 р. у справі № 914/2044/16 також зазначено, що протоколом огляду місця події від 14.06.2016 року, слідчим СВ Самбірського ВП ГУНП у Львівській області, у відповідності до ст.ст. 104, 105, 106, 234, 237, 223 КПК України, в присутності понятих, встановлено, що на об’єкті огляду – земельній ділянці в урочищі “Болонь”, розташованій в с. П’яновичі Самбірського р-ну Львівської обл. (загальна площа ділянки 71,2507 га) знаходиться посів рослини “Ячмінь”.

Наведеним спростовуються твердження відповідача про те, що оскільки ФГ «Оберіг-П» припинило фактично користуватись земельними ділянками, переданими в оренду за договорами оренди землі, відсутні підстави стверджувати про те, що була завдана будь яка шкода у зв’язку з користуванням земельними ділянками.

Що стосується наданих відповідачем в обґрунтування своїх заперечень позовних вимог договорів оренди землі, які належним чином були зареєстровані в Бісковицькій сільській раді Самбірського району Львівської області, суд вважає за необхідне зазначити, що дані договори не входять в предмет доказування в межах розгляду даної справи, оскільки не стосуються земельних ділянок, стягнення шкоди за самовільне зайняття якими є предметом даного спору.

Відповідач здійснив самовільне зайняття земельних ділянок, що на праві оренди є в користуванні Позивача на підставі укладених договорів оренди землі. Такі дії відповідача свідчать про наявність протиправної поведінки.

За змістом ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа мас право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно зі ст. 211 ЗК України, за самовільне зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть відповідно до законодавства цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ч. 2 ст. 152). Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відшкодування заподіяних збитків.

Позивач, як орендар земельних ділянок, позбавлений можливості використовувати їх за призначенням та відповідно, отримувати дохід від своєї сільськогосподарської діяльності.

Доходи, які позивач міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене відповідачем, є упущеною вигодою позивача, тобто збитками (шкодою) в розумінні ст. 22 ЦК України.

За приписами ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки): доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Положеннями ч. 2 ст. 224 ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

З урахуванням вище приведених положень, необхідними умовами для стягнення збитків є: 1) підтверджена належними доказами наявність певного розміру шкоди; 2) підтверджена належними доказами протиправна поведінка заподіювача шкоди; 3) засвідчений належними доказами факт того, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача шкоди є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки; 4) докази, що засвідчують наявність ознак вини заподіювача шкоди.

Так, матеріали справи містять усі докази того, що своєю протиправною поведінкою, відповідачем було завдано шкоди (збитків) позивачу, також підтверджена протиправна поведінка, яка знайшла своє вираження в самовільному зайнятті відповідачем земельних ділянок площею 16,05 га., які згідно договорів оренди зареєстровані за позивачем, що призвело до наслідків у вигляді неодержаних позивачем доходів, які останній міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене.

Порядок визначення розміру завданої шкоди регулюється Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року № 963.

Так, відповідно до п. 4 Методики розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки визначається для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови) за такою формулою: Шс = Пс x Нп x Кф x Кі, де:

Шс - розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, гривень;

Пс - площа самовільно зайнятої земельної ділянки, га;

Нп - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням (згідно додатку 1);

Кф - коефіцієнт функціонального використання земель (згідно додатку 4);

Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007 та наступні роки, що визначаються відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 року №783 - 2, 380.

Згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 14.07.2017 р., встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки ФГ «Оберіг-П» площею 71 га, які на підставі договорів оренди належать ТОВ «Агро Л В Лімітед».

Згідно розрахунку Головного управління Держгеокадастру у Львівській області визначено шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки у розмірі 52 324,16 грн. Позивач в даній позовній заяві заявляє до стягнення лише шкоду, завдану самовільним зайняттям земельних ділянок площею 16,05 га. Тому, застосовуючи формулу згідно п. 4 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року № 963, розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття відповідачем зазначеної земельної ділянки становить: Шс = 16,05 х 392 х 1 х 1,88 = 11 828,20 грн., яку слід стягнути з відповідача.

Також збитками в розумінні ст. 22 ЦК України є витрати, зокрема, виплата позивачем орендної плати орендодавцям на виконання своїх договірних зобов’язань щодо оренди земельними ділянками, право користування якими було порушене відповідачем внаслідок самовільного зайняття вказаних земельних ділянок.

Так, відповідно до вимог п. 9 договорів оренди та додаткових угод, укладених з орендодавцями до вказаних договорів оренди, на виконання своїх договірних зобов’язань, позивачем сплачено орендодавцям орендну плату за 2016 рік на загальну суму 40 740,80 грн., що вбачається та підтверджується відомістю видачі в рахунок орендної плати за земельні ділянки (паї) № АГР00000896 від 06.12.2016 р. та списками згрупованих поштових відправлень з оголошеною цінністю із доказами надіслання від 29.12.2016 р.

Оскільки земельні ділянки фактично були передані орендодавцями позивачу для користування, однак внаслідок неправомірних дій Відповідача Позивач не мав можливості ними користуватися, розмір сплаченої Позивачем орендної плати в сумі 40 740,80 грн. відноситься до майнової шкоди, та підлягає до стягнення з відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд зазначає, що позивачем належними та допустимими доказами доведено факт протиправного зайняття відповідачем земельних ділянок, які згідно договорів оренди зареєстровані за позивачем та факт понесених позивачем збитків у розмірі 52569,00 грн.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені судом обставини справи, наведені положення законодавства, позовні вимоги підлягають до задоволення.

2.3. Судові витрати.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 1762,00 грн.

Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

В позовній заяві позивач зазначив, що витрати на оплату послуг адвоката, враховуючи час, затрачений адвокатом на підготовку позовної заяви, становлять 11900 грн., а також позивач очікує понести витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 15300,00 грн. (з яких 8500 грн. за участь в судових засіданнях поданій справі та орієнтовно 6800 грн. – за підготовку відповіді на відзив та інших процесуальних документів справі). Однак, представником позивача подано клопотання (вх.№47084/18 від 10.12.2018 р.), в якому просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 82450,00 грн. Такий розмір витрат на професійну правничу допомогу позивач обґрунтовує тривалим ігноруванням уповноваженими представниками відповідача судових засідань та незабезпечення їх участі у судових засіданнях, що зумовило необхідність неодноразових відкладень розгляду справи, а відповідно і збільшило розмір витрат на правову (правничу) допомогу позивача. Також позивач зазначає, що уповноваженим представником позивача з метою виконання своїх професійних обов'язків довелося неодноразово ознайомлюватися із матеріалами справи, у зв'язку із грубим недотриманням відповідачем вимог Господарського процесуального кодексу України в частині направлення копії процесуальних документів іншій стороні в процесі, так як це встановлено у положенні ч. 6 ст. 165 ГПК України.

До вказаного клопотання про стягнення витрат на професійну правову (правничу) допомогу в обґрунтування своїх доводів позивачем долучено копію договору про надання правової допомоги №189-17/05 від 17.05.2016 р., копії рахунків за надану правову допомогу власне справі №914/1211/18, копії платіжних доручень, якими сплачено 82450,00 грн. за надання правничої допомоги та детальний опис виконаної роботи.

Положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частин 5, 6 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно з ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Агро ЛВ Лімітед» (ОСОБА_30) та Адвокатським об’єднанням «Матвіїв і партнери» (Виконавець) 17.05.2016 р. укладено Договір № 189-17/05 про надання правової (правничої) допомоги, відповідно до умов якого Виконавець бере на себе зобов’язання по наданню ОСОБА_30 за його зверненням на довгостроковій основі правової допомоги (послуг правового характер) відповідності з умовами цього договору, а ОСОБА_30 зобов’язується здійснювати оплату правової допомоги та фактичних витрат, понесених безпосередньо при виконанні цього договору (п.1.1. договору). В пункту 1.2. Договору сторони обумовили в чому полягає правова допомога, що надається за цим Договором.

В розділі 2 Договору сторонами визначено порядок розрахунків та гонорар. Так, відповідно до п. 2.1. Договору – правова допомога, передбачена п 1.2. даного договору, що надається виконавцем, оплачується клієнтом у залежності від обсягу часу, що його витрачено адвокатом виконавця на надання правової допомоги за Договором. В п.2.2. Договору передбачено, що винагорода за правову допомогу, що надається виконавцем (гонорар) оплачується клієнтом за ставкою 1700,00 грн. за 1 годину витрачену Адвокатом виконавця на надання правової допомоги.

Не пізніше 5 числа місяця наступного за розрахунковим виконавець надає клієнту рахунок для оплати, виходячи з обсягу часу, що його було витрачено адвокатом виконавця на надання правової допомоги за Договором, ставок зазначених в п.2.2. цього договору, фактичних витрат виконавця (п.2.5.1. Договору). У разі відсутності заперечень у клієнта з приводу розміру гонорару він зобов’язується оплатити гонорар протягом 5 календарних днів з моменту отримання рахунку (п.2.5.2. Договору).

На виконання умов договору Адвокатським об’єднанням «Матвіїв і партнери» було виставлено рахунки за надання правової допомоги позивачу у даній справі № 914/1211/18, а саме: №896 від 06.06.2018 року на суму 10 200,00 грн., №940 від 01.08.2018 року на суму 31450,00 грн., №964 від 04.09.2018 року на суму 13600,00 грн., №1037 від 03.10.2018 року на суму 10 200,00 грн., №1062 від 05.11.2018 року на суму 13600,00 грн., №1091 від 04.12.2018 року на суму 3400,00 грн.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

До матеріалів справи долучено детальний опис виконаних робіт за Договором № 189-17/05 про надання правової (правничої) допомоги, а саме:

- Підготовка проекту позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки 15.05.2018 6 ч. 0 мин. (рахунок №896).

- Подання позовної заяви про відшкодування майнової шкоди 03.07.2018 1 ч. 0 мин. (рахунок №940).

- Підготовка та подання заяви про забезпечення позову 03.07.2018 2 ч. 0 мин. (рахунок №940).

- Правовий аналіз обставин припинення відповідача, виготовлення правової позиції щодо можливих способів захисту, аналіз судової практики 13.07.2018 7 ч. 30 мин. (рахунок № 940).

- Підготовка та подання заяви на виконання вимог ухвали господарського суду Львівської області 16.07.2018 0 ч. ЗО мин. (рахунок №940)

- Підготовка та подання заяви про примусове виконання ухвали господарського суду Львівської області про забезпечення позову, визначення та оплата авансового внеску в інтересах ОСОБА_30 25.07.2018 5 ч. ЗО мин. (рахунок №940)

- Підготовка проекту заяви-вимоги до ФГ "Оберіг-П" щодо вжитих заходів забезпечення позову 26.07.2018 1 ч. 0 мин. (рахунок №940)

- Підготовка та надсилання листа в Головне управління ДФС у Львівській області щодо вжитих заходів забезпечення позову 27.07.2018 1 ч. 0 мин. (рахунок №940)

- Аналіз судової практики, робота над правової позицією 04.08.2018 5 ч. 0 мин. (рахунок №964)

- Участь адвокатів ОСОБА_30 в переговорах із представниками опонента "Оберіг П" 10.08.2018 3 ч. 0 мин. (рахунок №964)

- Представництво інтересів ОСОБА_30 в судовому засіданні 10.09.2018 1 ч. 0 мин. (рахунок №1037)

- Підготовка та подання клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, ознайомлення з матеріалами справи 11.09.2018 2 ч. 0 мин. (рахунок №1037)

- Підготовка відповіді на відзив 28.09.2018 3 ч. 0 мин. (рахунок №1037)

- Представництво інтересів ОСОБА_30 в судовому засіданні 01.10.2018 1 ч. 0 мин. (рахунок №1062)

- Підготовка та подання клопотання про ознайомлення із матеріалами справи. Ознайомлення із матеріалами справи. 04.10.2018 2 ч. 0 мин. (рахунок №1062)

- Доповнення та подання відповіді на відзив 26.10.2018 4 ч. 0 мин. (рахунок №1062)

- Представництво інтересів ОСОБА_30 в судовому засіданні 29.10.2018 1 ч. 0 мин. (рахунок №1062)

- Підготовка та подання клопотання про долучення доказів 02.11.2018 1 ч. 0 мин. (рахунок №1091)

- Представництво інтересів ОСОБА_30 в судовому засіданні 12.11.2018 1 ч. 0 мин. (рахунок №1091)

Позивачем було оплачено виставлені рахунки згідно платіжних доручень №42766 від 12.06.2018 р. на суму 10 200,00 грн., №47577 від 03.08.2018 року на суму 31450,00 грн., №50815 від 05.09.2018 року на суму 13600,00 грн., №53694 від 05.10.2018 року на суму 10 200,00 грн., №55664 від 06.11.2018 року на суму 13600,00 грн., №58156 від 07.12.2018 року на суму 3400,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява, заперечення на відзив відповідача, всі клопотання від позивача, заяви про забезпечення позову, заяви про ознайомлення з матеріалами справи підписані та подані представником ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» адвокатом ОСОБА_4 Крім того адвокат ОСОБА_4 представляла інтереси позивача у всіх судових засіданнях щодо розгляду даної справи, а саме: від 18.07.2018 р., від 10.09.2018 р., від 01.10.2018 р., від 29.10.2018 р., від 12.11.2018 р., від 03.12.2018 р. та від 10.12.2018 р.

Також судом при визначенні розміру оплати послуг адвоката, яка підлягає до стягнення з відповідача враховано великий обсяг опрацьованого матеріалу для підготовки позову. Зокрема, велика кількість договорів оренди та додаткових угод, укладених позивачем з орендодавцями для підтвердження факту правомірності та належності користування позивачем земельними ділянками площею 16,05 га, які були самовільно зайняті відповідачем. Також при підготовці даного позову адвокатом було а також досліджено факт оплати сплати орендної плати кожному з орендодавців та надано докази на підтвердження таких оплат.

Крім того, адвокатом ОСОБА_4 здійснено розрахунок збитків відповідно до формули, викладеної в п.4 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року № 963.

Відповідно до п. 6.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

З огляду на викладене, беручи до уваги складність даної справи, характер спору та обсяг опрацьованого матеріалу для підготовки даного позову, враховуючи подані позивачем докази щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, оцінюючи пов'язаність цих витрат з розглядом справи; пропорційність, кількість розрахунків, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, порядок обчислення гонорару, порядок його сплати, суд дійшов до висновку про покладення на відповідача понесених позивачем витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 26 284,50 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 123-129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_2 господарства «Оберіг-П» (81450, Львівська область, Самбірський район, с. П’яновичі, вул. Озерна, 67, ідентифікаційний код 40287541) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Агро ЛВ Лімітед» (80400, Львівська область, Кам'янка-Бузький район, с. Забужжя, вул. Січових Стрільців, 43, ідентифікаційний код 34943719) 52 569,00 грн.

3. Стягнути з ОСОБА_2 господарства «Оберіг-П» (81450, Львівська область, Самбірський район, с. П’яновичі, вул. Озерна, 67, ідентифікаційний код 40287541) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Агро ЛВ Лімітед» (80400, Львівська область, Кам'янка-Бузький район, с. Забужжя, вул.. Січових Стрільців, 43, ідентифікаційний код 34943719) 1762,00 грн. судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_2 господарства «Оберіг-П» (81450, Львівська область, Самбірський район, с. П’яновичі, вул. Озерна, 67, ідентифікаційний код 40287541) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Агро ЛВ Лімітед» (80400, Львівська область, Кам'янка-Бузький район, с. Забужжя, вул.. Січових Стрільців, 43, ідентифікаційний код 34943719) 26 284,50 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення виготовлено 20.12.2018 р.

Суддя Синчук М.М.