ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/6923/17 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В.,Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

представника відповідача - Деревицької Н.В.

представників третіх осіб - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Автомобіліст» Відкритого акціонерного товариства «Київське автотранспортне підприємство 13062» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Автомобіліст» Відкритого акціонерного товариства «Київське автотранспортне підприємство 13062» до Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародний офісно-готельний центр», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство «Автомобіліст» Відкритого акціонерного товариства «Київське автотранспортне підприємство 13062» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації (далі - відповідач), треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародний офісно-готельний центр», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про зобов'язання Солом'янську районну у місті Києві державну адміністрацію зняти з реєстрації ОСОБА_4; ОСОБА_5; ОСОБА_6; ОСОБА_7; ОСОБА_8; ОСОБА_9

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. На думку апелянта, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. В обґрунтування скарги позивач зазначив, що суд першої інстанції не дослідив рішення судів у справі №826/17146/16, предметом якої є саме скасування поділу майна, при цьому жодного рішення про те, що скасовано право власності позивача на будівлю за адресою: АДРЕСА_1 не існує, позивач є повноправним власником вказаного об'єкту нерухомості та користується всіма належними власнику правами щодо володіння, користування та розпорядження об'єкту нерухомості.

Також апелянт зазначив, що відповідачем протиправно відмовлено у знятті з реєстрації вказаних вище осіб та не зазначено, яких саме документів позивачем не надано, й не наведено підстав для відмови у знятті вказаних осіб з реєстрації.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем зазначено, що позивач помилково посилається на Порядок реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні від 22 листопада 2012 року №1077, оскільки відповідач відноситься до органів реєстрації, які здійснюють реєстрацію та зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №207 від 02 березня 2016 року.

Треті особи у відзиві на апеляційну скаргу послались на те, що будівля за адресою: АДРЕСА_1 не є спеціалізованою соціальною установою, закладом соціального обслуговування та соціального захисту, а тому зняття з реєстрації на підставі абзацу 8 пункту 3.1 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в України №1077 від 22.11.2012 року було б неправомірним.

Позивач та його представник у судове засідання не з'явилися про час та місце розгляду справи повідомлялися завчасно та належним чином. Від апелянта 19 грудня 2018 року на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на інший день та час.

У зв'язку з тим, що КАС України надано обмежений строк на розгляд апеляційної скарги та враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, колегія суддів, відповідно ч. 2 ст. 313 КАС України, визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності позивача та його представника.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду необхідно скасувати із закриттям провадження у справі, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, 28 березня 2017 року позивач прийняв наказ №10-03-2017 «Про зняття з реєстрації осіб, у яких відсутні підстави для користування житловим приміщенням», яким у зв'язку з встановленням відсутності підстав на право користування жилим приміщенням в об'єкті нерухомості прийнято рішення про зняття з реєстрації місця проживання таких осіб: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

29 березня 2017 року позивач звернувся до Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою №22 про зняття з реєстрації ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, як осіб, у яких відсутні договори користування жилим приміщенням, які б надавали право на реєстрацію у жилому приміщенні (договори оренди, найму).

До вказаної заяви додано: довідку про відсутність підстав на право користування приміщенням; копію наказу про зняття з реєстрації осіб, у яких відсутні підстави для користування житловим приміщенням; копію договору доручення між ТОВ «Міжнародний офісно-готельний центр» та Дочірнім підприємством «Автомобіліст» Відкритого акціонерного товариства «Київське автотранспортне підприємство 13062»; інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно по Дочірньому підприємству «Автомобіліст» Відкритого акціонерного товариства «Київське автотранспортне підприємство 13062» щодо власності; інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно по ТОВ «Міжнародний офісно-готельний центр» щодо власності.

Листом №108-7943 від 13.05.2017 року Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація повідомила позивача про те, що ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та п. 26 Постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №207 «Про затвердження Правил Реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру» визначено перелік документів, на підставі яких здійснюється зняття з реєстрації місця проживання особи, а саме: заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації; судового рішення, яке набрало законної сили про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть; паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства; підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням (закінчення строку дії договору оренди, найму, піднайму житлового приміщення, строку навчання у навчальному закладі, відчуження майна).

Також, позивачу роз'яснено, що у разі відсутності вищезазначених документів зняття з реєстрації здійснюється виключно за рішенням суду.

Позивач, вважаючи вищевказану відмову відповідача протиправною та необґрунтованою, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що матеріалами справи та встановленими обставинами підтверджується відсутність підстав для зняття з реєстрації вказаних у позові осіб.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовий спір має свою особливість суб'єктного складу - участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового. Однак сам по собі цей факт не дає підстав ототожнювати з публічно-правовим та відносити до справи адміністративної юрисдикції будь-який спір за участю суб'єкта владних повноважень.

Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.

Натомість, однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Таким чином, аналіз змісту статті 19 ЦПК України та статті 19 КАС України дає підстави для висновку, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі недостатньо застосувати виключно формальний критерій - встановлення суб'єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб'єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер правовідносин, з яких виник спір.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано відповідачу заяву саме у зв'язку з припиненням, на його думку, підстав на право користування житловим приміщенням.

Будівля, розташована за адресою: м. Київ, вул. Виборзька, 75/79 не є спеціалізованою соціальною установою, закладом соціального обслуговування та соціального закладу, а має статус гуртожитку, а відтак з відповідною заявою про зняття з реєстрації місця проживання осіб, зазначених у позові, повинен звертатись власник/наймач житла або їх представники.

Факт того, що зазначена будівля є гуртожитком підтверджується наявними матеріалами справи, зокрема, копією свідоцтва про право власності від 14.10.1997 року; наказом ВАТ «Київське автотранспортне підприємство 13062» від 19.05.2000 року.

В той же час, як вбачається із доданих до заяви про зняття з реєстрації документів, позивачем відповідачу надана інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно по Дочірньому підприємству «Автомобіліст» Відкритого акціонерного товариства «Київське автотранспортне підприємство 13062» щодо власності станом на 13 серпня 2016 року, з якої вбачається, що позивачу на праві власності належить група житлових приміщень, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Виборзька, 75/79.

При цьому, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2017 року у справі №826/17146/16 скасовано право власності позивача на вказану групу нежитлових приміщень, а саме: скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Петріцької А.П. від 13 серпня 2016 року про реєстрацію права власності за ДП «Автомобіліст» ВАТ «Київське автотранспортне підприємство 13062» на групу нежитлових приміщень № 1, загальною площею 1 549, 3 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1; скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Петріцької А.П. №30925195 від 13 серпня 2016 року про реєстрацію права власності за ДП «Автомобіліст» ВАТ «Київське автотранспортне підприємство 13062» на групу нежитлових приміщень № 2, загальною площею 75, 5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1; скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Петріцької А.П. №30925384 від 13 серпня 2016 року про реєстрацію права власності за ДП «Автомобіліст" ВАТ «Київське автотранспортне підприємство 13062» на групу нежитлових приміщень № 3, загальною площею 813, 2 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1; скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Петріцької А.П. №30925569 від 13 серпня 2016 року про реєстрацію права власності за ДП «Автомобіліст» ВАТ «Київське автотранспортне підприємство 13062» на групу житлових приміщень № 4, загальною площею 2 465, 3 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Наведене свідчить, що станом на момент вирішення даної справи будівлі, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Виборзька, 75/79 повернуто статус гуртожитку, який не є спеціалізованою соціальною установою, закладом соціального обслуговування та соціального захисту.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує дії відповідача щодо відмови зняття з реєстрації місця проживання з будівлі, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Виборзька, 75/79, в якій зареєстровані треті особи.

Так, відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 41 Конституції України наголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до частини 1 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно частини 1 статті 321 вказаного Кодексу право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

За змістом статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється, зокрема, на підставі заяви особи, паспорту або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, судового рішення, яке набрало законної сили про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, свідоцтва про смерть.

Таким чином, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: позбавлення права власності на житлове приміщення; позбавлення права користування житловим приміщенням; про виселення; визнання особи безвісно відсутньою; оголошення фізичної особи померлою.

Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: про позбавлення права власності на житлове приміщення; про позбавлення права користування житловим приміщенням; про виселення; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.

Таким чином, вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право власності або користування такої особи житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства.

Спірні правовідносини в даному випадку стосуються права користування та розпорядження майном, а саме будівлею за адресою: м. Київ, вул. Виборзька, 75/79, що належить позивачу.

Отже, предметом спірних правовідносин є майнові права позивача на будівлю за адресою: м. Київ, вул. Виборзька, 75/79, а вимоги ж до Солом'янської районної в м.Києві державної адміністрації є похідними від них.

Таким чином, в даному випадку вбачається спір про право, який підлягає розгляду за правилами ЦПК України, відповідно публічно-правовий спір відсутній.

Зазначений правовий висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постановах від 16.05.2018 року (справа № 337/2535/2017), від 20.06.2018 року ( справа № 808/6982/15), від 14.11.2018 року (справа №826/16289/16)

Відтак, позовні вимоги, за відсутності публічно-правового спору, не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а провадження в справі підлягає закриттю.

Суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув і ухвалив судове рішення з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 319, 321, 322 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Автомобіліст» Відкритого акціонерного товариства «Київське автотранспортне підприємство 13062» задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2018 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою провадження у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Автомобіліст» Відкритого акціонерного товариства «Київське автотранспортне підприємство 13062» до Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародний офісно-готельний центр», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про зобов'язання вчинити дії закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 19.12.2018 року.

Головуючийсуддя : Є.В Чаку

Судді: В.В. Файдюк

Є.І. Мєзєнцев