ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2018 р.

м.Одеса

Справа № 821/442/18

Категорія: 6.1

Головуючий в 1 інстанції: Дмитрієва О.О.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,

суддів: Бойка А.В., Осіпова Ю.В.,

при секретарі Жигайлової О.Е.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 18 травня 2018 року, ухвалене у відкритому судовому засіданні о 09:19 год у м.Херсоні по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області про скасування припису та постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив: скасувати постанову №1021-01-51/11 по справі про адміністративне правопорушення, винесену 23.02.2018 року Головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу УДАБІ у Херсонській області Ткачук С.Г. про накладення штрафу за правопорушення, передбачене ч. 7 ст. 96 КУпАП та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, виданий начальником інспекційного відділу УДАБІ у Херсонській області 09.02.2018 року.

В обґрунтування позову зазначалось, що позивач вважає, що оскільки ним проводились роботи з поточного ремонту, а не капітального, як вказує відповідач, та оскільки не потрібно отримувати дозвіл про початок виконання будівельних робіт при проведенні поточного ремонту у квартирі, що знаходиться у будинку, що належить до пам'ятки містобудування та архітектури, тому свої дії вважає законними, а права та законні інтереси порушеними.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 18 травня 2018 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Доводами апеляційної скарги зазначено, що скаржуваний припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 09.02.2018 року та постанова про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності №1021-01-51/11 від 23.02.2018р. винесені правомірно та згідно із вимогами чинного законодавства, а тому протиправно скасовані судом.

Відзив на апеляційну скаргу позивачем до суду апеляційної інстанції не надано.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 10.10.2017 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 продали належну їм квартиру АДРЕСА_1) ОСОБА_1.

З метою визначення фактичного стану та надання рекомендацій щодо усунення виявлених недоліків для проведення робіт по їх ремонту та подальшої безпечної експлуатації позивач звернувся до СПрАТ «ЕКО-СЕЙВ» для проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта. Згідно висновків звіту від 16.11.2017р. інженера-будівельника-експерта з технічного обстеження будівель та споруд - виконавчого директора СПрАТ «ЕКО-СЕЙВ» Лютенко А.А. про стан об'єкту (квартира АДРЕСА_1) встановлено відповідність приміщення квартири вимогам надійності і безпечної експлуатації і можливість його безпечної експлуатації, а проведення робіт з поточного ремонту та робіт з усунення аварійних конструкцій не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію та не тягне за собою порушення вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Судом першої інстанції встановлено також, що позивач саме з даного звіту експерта і дізнався про приналежність будинку, у якому знаходиться дана квартира до об'єктів культурної спадщини, оскільки охоронного договору на пам'ятку з ним ніхто не укладав, жодний уповноважений орган до нього з даного питання не звертався, а з наявних у нього документів цього не вбачалось.

Також встановлено, що 22.01.2018 року до УДАБІ у Херсонській області надійшла заява громадянки ОСОБА_6, мешканки квартири №5 вказаного будинку, за якої вона повідомила, що у квартирі АДРЕСА_1 проводиться реконструкція. Будинок є пам'яткою архітектури. У вказаній квартирі демонтовані всі внутрішні стіни. У її квартирі, що знаходиться під квартирою НОМЕР_1 по кутах кімнат, на стінах з'явились тріщини, деформувались дверні пройми та вікна. На її прохання надати проект реконструкції квартири було відмовлено. Просила провести перевірку законності та якості реконструкції квартири НОМЕР_1.

На підставі звернення громадянки ОСОБА_6 від 22.01.2018р. УДАБІ у Херсонській області було видано наказ на проведення позапланової перевірки від 29.01.2018р. №21-п та направлення від 29.01.2018р. №21 зі строком дії з 31.01.2018 року по 09.02.2018 року.

Суд встановив, що з 10 год 31.01.2018 року по 10 год 20 хв 09.02.2018 року. була проведена перевірка дотримання суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті: проведення робіт із капітального ремонту. Зазначеним актом встановлено, що будівельні роботи виконуються після отримання дозволу на виконання будівельних робіт - ні. Інші питання щодо проведення заходу державного нагляду (контролю) та наявності права на виконання підготовчих та будівельних робіт не розглядались.

Згідно опису виявлених порушень встановлено, що власником квартири НОМЕР_1 ОСОБА_7 проводяться роботи із капітального ремонту власної квартири без оформлення права на виконання будівельних робіт (дозвіл про початок виконання будівельних робіт). Відповідно до ст. 32 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» житловий будинок віднесено до класу наслідків СС3 (охоронний номер 16-х). Зазначено про порушення ст.. 34, ст.. 37 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», Постанова КМУ №466.

Не погодившись із вказаним, у розділі VII акту перевірки позивачем зазначено, що капітального ремонту у даній квартирі не проводиться, а виконуються роботи з поточного ремонту без втручання в огороджувані конструкції.

За результатами проведеної перевірки УДАБІ у Херсонській області винесено позивачу припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 09.02.2018р., оскільки встановлено, що забудовником гр. ОСОБА_7 проводяться роботи по капітальному ремонту квартири без набуття права на виконання будівельних робіт, тобто здійснюється самовільне будівництво на об'єкті із класом наслідків (відповідальності) СС3, що є порушенням вимог ст. 34 та 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та вимог постанови КМУ №466. За вказаним приписом вимагається зупинити будівельні роботи негайно з моменту отримання припису та не проводити до приведення об'єкта будівництва у відповідність до вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; привести об'єкт будівництва у відповідність до вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності в термін до 09 квітня 2018 року.

Крім того, стосовно позивача УДАБІ у Херсонській області було складено протокол №1 про адміністративне правопорушення від 09.02.2018 року, в якому зазначено, що оскільки житловий будинок є пам'яткою архітектури місцевого значення за номером 16-Хр., та згідно вимог ст.. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» об'єкт будівництва має клас наслідків (відповідальності) СС3 тому потребує оформлення дозволу про початок виконання будівельних робіт. У квартирі НОМЕР_1 проводиться капітальний ремонт без отримання такого дозволу, що є порушенням вимог ст. 34 та 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та вимог постанови КМУ №466. Відповідальність за встановленні порушення передбачена ч.7 ст. 96 КУпАП. У поясненнях до протоколу про адміністративне правопорушення позивачем зазначено, що ним проводяться роботи з поточного ремонту. Розгляд справи про адміністративне правопорушення призначено на 23 лютого 2018 року.

За результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності: акту перевірки від 09.02.2018р., припису від 09.02.2018р., протоколу про адміністративне правопорушення №1 від 09.02.2018р., документації з технічної інвентаризації, матеріалів фото фіксації, постановлено визнати ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34000 грн.

Задовольняючи позовні вимоги судом першої інстанції зазначено, що відповідачем не надано суду доказів знаходження житлового будинку, у якому знаходиться квартира АДРЕСА_1) у Державному реєстрі нерухомих пам'яток України, у зв'язку з чим дозвіл на проведення ремонтних робіт не потрібен.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд (далі - клас наслідків) - це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров'я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об'єкті або які знаходитимуться зовні такого об'єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов'язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об'єкта.

Частиною 2 передбачено, що клас наслідків визначається відповідно до вимог будівельних норм, стандартів, нормативних документів і правил, затверджених згідно із законодавством.

Клас наслідків визначається для кожного об'єкта - будинку, будівлі, споруди будь-якого призначення, їхніх частин, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови).

У відповідності до ч.5 усі об'єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності): незначні наслідки - СС1; середні наслідки - СС2; значні наслідки - СС3.

До значних наслідків (СС3) відносяться такі об'єкти: пам'ятки культурної спадщини, визначені відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини"; об'єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки"; житлові, громадські або багатофункціональні будівлі заввишки понад 100 метрів та/або з рівнем можливої небезпеки для здоров'я і життя людей понад 400 осіб, які постійно перебувають на об'єкті.

Віднесення об'єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснюється проектною організацією за погодженням із замовником будівництва.

Згідно частини 7 правильність визначення класу наслідків (відповідальності) перевіряється під час проведення експертизи проектів, якщо здійснення такої експертизи є обов'язковим відповідно до закону.

Частиною 8 передбачається, що під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва клас наслідків таких об'єктів визначається самостійно відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю або із залученням експертної організації чи експерта, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Згідно з статтею 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт Державній архітектурно-будівельній інспекції або її територіальному органу чи після реєстрації відповідною інспекцією державного будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт.

Відповідно до пункту 8 статті 39 «Про регулювання містобудівної діяльності» експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Згідно з ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» - нове будівництво - будівництво будинків, будівель, споруд, їх комплексів, що здійснюється з метою створення об'єктів виробничого і невиробничого призначення, а також лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, в тому числі добудова зупинених об'єктів незавершеного будівництва.

Капітальний ремонт - сукупність робіт на об'єкті будівництва, введеному в експлуатацію в установленому порядку, без зміни його геометричних розмірів та функціонального призначення, що передбачають втручання у несучі та огороджувальні системи при заміні або відновленні конструкцій чи інженерних систем та обладнання у зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення його експлуатаційних показників, а також благоустрій території.

Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.

Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Листом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України №9/9-1056 від 15.07.2009 pоку дано роз'яснення щодо віднесення ремонтно-будівельних робіт до капітального чи поточного ремонту та зазначено, що перелік визначень та склад робіт визначено в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури №7/7-401від 30.04.2003 року.

Згідно з листом Державного комітету будівництва та архітектури України від 30 квітня 2003 року № 7/7-401 «Щодо віднесення ремонтно-будівельних робіт до капітального та поточного ремонтів» капітальний ремонт будівлі - це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель у зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також покращення планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об'єкта. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації будівлі в цілому або її частин (за умови їх автономності). Поточний ремонт - це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання. Якщо будівля в цілому не підлягає капітальному ремонту, комплекс робіт поточного ремонту може враховувати окремі роботи, які класифікуються як такі, що відносяться до капітального ремонту (крім робіт, які передбачають заміну та модернізацію конструктивних елементів будівлі). Поточний ремонт повинен провадитись з періодичністю, що забезпечує ефективну експлуатацію будівлі або об'єкта з моменту завершення його будівництва (капітального ремонту) до моменту постановки на черговий капітальний ремонт (реконструкцію).

Таким чином колегія суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що до капітального ремонту відносяться роботи, пов'язані зі зміною існуючого вигляду раніше експлуатованого приміщення з заміною конструктивних елементів споруди, а при поточному ремонті заміни конструктивних елементів споруди не відбуваються. Поняття «капітальний ремонт» і «поточний ремонт» збігаються за назвою виконуваних робіт, проте при капітальному ремонті експлуатація будівлі за цільовим призначенням призупиняється, а при поточному ремонті ні. Якщо після поточного ремонту відновлюється можливість експлуатації конструкцій та систем будівлі, як правило, без їх повної заміни та без покращення експлуатаційних показників, то при капітальному ремонті ці ознаки повністю або частково мають місце.

Згідно ст. 13 Закону України «Про охорону культурної спадщини» об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки. Порядок визначення категорій пам'яток.

У відповідності до статті 14 Закону України «Про охорону культурної спадщини» занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам'ятки) провадяться відповідно до категорії пам'ятки, зокрема, пам'ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

Згдіно ч. 2 статті об'єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам'ятки вноситься до Переліку об'єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об'єкта або уповноважений ним орган (особу).

Переліки об'єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.

Порядок обліку об'єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини видає власнику пам'ятки або уповноваженому ним органу свідоцтво про реєстрацію об'єкта культурної спадщини як пам'ятки.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, під час проведення перевірки та розгляду справи відповідачем не надано доказів знаходження житлового будинку АДРЕСА_1) у якому знаходиться квартира НОМЕР_1 у Державному реєстрі нерухомих пам'яток України.

Доводи апелянта про те, що будинок АДРЕСА_1) занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України згідно архівного витягу та Рішення Облвиконкому про взяття на облік пам'ятника архітектури житлового будинку по АДРЕСА_1 не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки як на дату укладання договору купівлі-продажу від 10.10.2017 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про продаж належної їм квартири АДРЕСА_1) ОСОБА_1, який є позивачем у справі, так і на момент розгляду справи, зазначена будівля не була внесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, що виключає набуття нею правового статусу пам'ятки культурної спадщини на час виникнення спірних правовідносин.

Отже вірним є висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, оскільки припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, виданий 09 листопада 2017 року та постанова № 1021-01-51/11 від 23 лютого 2018 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності прийняті не у спосіб визначений законом, є протиправними та підлягають скасуванню.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області - залишити без задоволення.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 18 травня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя : А.В. Бойко

Суддя: Ю.В. Осіпов