ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/13956/17 Суддя (судді) першої інстанції: Скочок Т.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В.,Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

представника позивача - Фартушного С.І.

представника відповідача - Люльченка С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2018 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Північного офісу Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Північного офісу Державної аудиторської служби України (далі - відповідач) про визнання нечинним п.п. 1,4,6,7,10,11 вимоги від 13 вересня 2017 року №26-06-14-14/9046.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 серпня 2018 року у позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано п.п. 10 та 11 вимоги Північного офісу Державної аудиторської служби України від 13.09.2017 року №26-06-14-14/9046. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 серпня 2018 року в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що керівники як особи начальницького складу апарату Головного управління у ліквідації пожеж і наслідків надзвичайних ситуацій брати участі не можуть і виконують виключно функції, покладені на них Положенням про управління економіки і фінансів; сектору протидії та запобігання виявлення корупції, 1-регіонального відділу внутрішнього аудиту, умовами яких не передбачено несення служби понад установлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні у разі встановлення режимів підвищеної готовності, надзвичайної ситуації, надзвичайного стану, а також проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, гасіння пожеж, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Крім того, апелянт зазначає, що автомобілі Головного управління Toyota Avensis ( AA 2221IH), Skoda Octavia (AA 1860 MX), Toyota Camry (AA 9111 MX), Volksvagen Transporter (AA 1191 OT), Skoda Octavia (AA 0089 CB), не є дорожніми транспортними засобами спеціального призначення, оскільки у свідоцтві про державну реєстрацію вони мають інші особливі відмітки.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, фахівцями Північного офісу Державної аудиторської служби України було проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві за період 01.01.2015 року по 01.07.2017 року.

В ході проведеної ревізії було встановлено, що позивачем, зокрема:

- в порушення норм та вимог п. 2 Додатку 4 «Схема тарифних розрядів осіб рядового та молодшого начальницького складу служби цивільного захисту на посадах водіїв» до наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 28.02.2008 року №51 «Про затвердження та введення в дію тарифних схем посад осіб рядового та молодшого начальницького складу цивільного захисту» 14-ти водіям службово-оперативного транспорту спеціального призначення з робочим об'ємом двигуна до 1,8 куб.м встановлено не ІІІ тарифний розряд, а ІV, як для водіїв пожежних машин чергової зміни, або V, як для водіїв легкових автомобілів середнього чи великого класу (робочим об'ємом двигуна більше 1,8 куб.м) чим завдано об'єкту контролю матеріальної шкоди на суму 52139,11 грн. (п. 1 вимоги);

- особи рядового і начальницького складу, звільнені зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту, не позбавлялись премії за той календарний місяць, у якому вони допустили порушення (проступок) або стало відомо про порушення (проступок), чим не дотримано вимоги п. 5.2 та п. 5.3 Інструкції №447, п. 2 та п. 3 розділу V «Преміювання осіб рядового і начальницького складу» Інструкції № 475 та завдано об'єкту контролю матеріальної шкоди (збитків) на суму 210 523,60 грн. (п. 4 вимоги);

- у 2016 році за рахунок коштів спеціального фонду здійснено покриття витрат фізичних осіб (мешканців 2-ох гуртожитків) на оплату фактично спожитих ними послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (опалення та гаряче водопостачання місць загального користування (кухні, душові, пральні, коридори тощо) в сумі 132 608,31 грн., чим порушено вимоги п. 2, п. 3 та п. 36 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року №869, та завдано збитків об'єкту контролю на вказану суму (п. 6 вимоги);

- внаслідок укладення договору оренди з ФОП ОСОБА_4 з порушенням вимог п. 17 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року №786 (далі - Методика), абз. 10 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 року №2456-VІ щодо відсоткового розмежування отриманої орендної плати спеціальним фондом Державного бюджету недоотримано надходжень від передачі в оренду державного майна в загальній сумі 35189,68 грн., чим завдано матеріальної шкоди Державному бюджету (п. 7 вимоги);

- ревізією встановлено факт закріплення та фактичного використання не за призначенням 6-ти легкових автомобілів, що мають відомчу реєстрацію оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (при цьому не маючи спеціального обладнання), керівникам управління економіки і фінансів; сектору протидії та запобігання виявлення корупції та 1-ого регіонального відділу внутрішнього аудиту, які не включені до складу чергової оперативної групи, внаслідок списано 10,23 тонн пального на загальну суму 184510,70 грн. та не дотримано вимоги р. ІІ п. 1.6 Настанови з експлуатації транспортних засобів в органах та підрозділах ДСНС України, затвердженої наказом ДСНС України від 27.06.2013 року №432; 5 автомобілів з державною реєстрацією транспортного засобу, що мають особливі відмітки (тип) спеціалізований, спеціалізований легковий оперативний - В, оперативно-рятувальна, не обладнані спеціальними розпізнавальними знаками та сигнально-гучномовними установками; дозволи від ДАІ на їх встановлення та використання також відсутні, чим не дотримано вимоги Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої наказом МВС від 11.08.2010 року №379, та ДСТУ 2984-95, ДСТУ 3849-99. За період, що ревізувався, на утримання вищевказаних автомобілів списано 21,81 тонн пального на загальну суму 403 144,77 грн. Таким чином, зазначені транспортні засоби мають ознаки легкових автомобілів загального призначення, які згідно з вимогами п.п. 4 та 5 заходів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 року №710 «Про ефективне використання державних коштів», підлягають реалізації (п.п. 10 та 11 вимоги).

За результатами вказаної ревізії на адресу начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві відповідачем направлено вимогу від 13.09.2017 року №26-06-14-14/9046 щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства.

Позивач, не погоджуючись з вказаною вимогою відповідача в частині п.п. 1, 4, 6, 7, 10, 11, звернувся з даним позовом до суду.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2016 року №43 (далі - Положення), центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю є Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба).

Підпунктом 9 пункту 4 Положення про Державну аудиторську службу України визначено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку (підпункти 16, 22, 23 пункту 6 Положення).

Зазначене відповідає положенням статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», якою регламентовано права органу державного фінансового контролю.

Відповідно до підпунктів 7, 10, 13 вказаної статті органу державного фінансового контролю надається право: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Органу державного фінансового контролю надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

При виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Згідно з частиною 2 статті 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Наведені норми підтверджують висновок про те, що орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного і місцевих бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства має право пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень. При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Таким чином, вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою, водночас вимога про відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, не може бути примусово стягнута шляхом вимоги, такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Так, зі змісту п.п. 1, 4, 6, 7 вимоги від 13.09.2017 року №26-06-14-14/9046 вбачається, встановлені порушення стосуються саме відшкодування виявлених збитків, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову в частині визнання нечинними .п. 1, 4, 6, 7 вимоги від 13.09.2017 року №26-06-14-14/9046.

Щодо позовних вимог про визнання нечинними п.п. 10, 11 вимоги від 13.09.2017 року №26-06-14-14/9046, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Зі змісту оскаржуваної вимоги у цій частині вбачається, що перевіряючі дійшли висновку про закріплення та фактичне використання не за призначенням 6-ти легкових автомобілів, що мають відомчу реєстрацію оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (при цьому не маючи спеціального обладнання), керівникам управління економіки і фінансів; сектору протидії та запобігання виявлення корупції та 1-ого регіонального відділу внутрішнього аудиту, які не включені до складу чергової оперативної групи, внаслідок списано 10,23 тонн пального на загальну суму 184510,70 грн. та не дотримано вимоги р. ІІ п. 1.6 Настанови з експлуатації транспортних засобів в органах та підрозділах ДСНС України, затвердженої наказом ДСНС України від 27.06.2013 року №432; 5 автомобілів з державною реєстрацією транспортного засобу, що мають особливі відмітки (тип) спеціалізований, спеціалізований легковий оперативний - В, оперативно-рятувальна, не обладнані спеціальними розпізнавальними знаками та сигнально-гучномовними установками; дозволи від ДАІ на їх встановлення та використання також відсутні, чим не дотримано вимоги Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої наказом МВС від 11.08.2010 року №379, та ДСТУ 2984-95, ДСТУ 3849-99. За період, що ревізувався, на утримання вищевказаних автомобілів списано 21,81 тонн пального на загальну суму 403 144,77 грн. Таким чином, зазначені транспортні засоби мають ознаки легкових автомобілів загального призначення, які згідно з вимогами п.п. 4 та 5 заходів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 року №710 «Про ефективне використання державних коштів», підлягають реалізації (п.п. 10 та 11 вимоги).

Відповідно до з п.п. 1.1 та 1.3 розділу ІІ Настанови №432, транспортні засоби (далі - ТЗ), що знаходяться у розрахунку, повинні застосовуватися для виконання плану підготовки та оперативних завдань відповідно до їхнього призначення, окрім застосування резервних ТЗ.

Пунктом 1.6 розділу ІІ Настанови №432 категорично забороняється використання ТЗ не за призначенням, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

Згідно п. 3 Положення про Головне управління ДСНС України у м. Києві, основним завданням Головного управління є: реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб тощо.

З метою забезпечення виконання Головним управлінням завдань, відповідно до п. 13 вказаного Положення, структуру Головного управління затверджено Головою ДСНС України за погодженням з Міністром внутрішніх справ. Штат та кошторис Головного управління також затверджує голова ДСНС України.

Керівники та частина співробітників підрозділів, а саме: управління економіки і фінансів, сектору протидії та запобігання виявлення корупції, 1 регіонального відділу внутрішнього аудиту є особами начальницького складу, які перебувають на службі і керуються не тільки Положенням про управління (відділ, сектор), а й Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 року №593 (надалі - Положення №593), згідно з п. 28 вказаного Положення.

Пунктом 13 Положення №593 передбачено, що особи рядового і начальницького складу вважаються такими, що виконують обов'язки служби цивільного захисту: на території органу і підрозділу цивільного захисту або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком дня (розкладом занять); під час прямування на службу або із служби, службових поїздок, повернення до місця служби; під час перебування поза місцем розташування органу і підрозділу цивільного захисту, якщо під час такого перебування вони виконують свої обов'язки або направлені за наказом відповідного керівника (начальника).

У разі встановлення режимів підвищеної готовності, надзвичайної ситуації, надзвичайного стану, а також проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, гасіння пожеж, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій особи рядового і начальницького складу несуть службу понад установлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні (п. 20 Положення №593).

Згідно з Порядком виїзду на пожежі, аварії і стихійні лиха керівного складу Київського міського гарнізону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту та пожежно-рятувальних підрозділів, затвердженого наказом Головного управління від 25.01.2016 №20 «Про організацію гасіння пожеж, ліквідацію аварій та наслідків надзвичайних ситуацій, надання допомоги населенню пожежно-рятувальними підрозділами Київського міського гарнізону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту», при оголошенні пожежі рангу виклику « 3» і « 4» на місце надзвичайної ситуації виїжджає ОКЦ, керівництво та начальницький склад апарату Головного управління, весь начальницький склад гарнізону.

Зі змісту наведених норм законодавства вбачається, що начальники управління економіки і фінансів, начальник сектору протидії та запобігання виявлення корупції; 1 регіонального відділу внутрішнього аудиту - є особами начальницького складу апарату Головного управління, а тому крім функцій, покладених на них безпосередньо положеннями про управління, сектор та відділ відповідно, повинні виконувати ще й завдання, покладені на них Положенням про Головне управління та Кодексом цивільного захисту України, в тому числі і ліквідація пожеж та наслідків надзвичайних ситуацій.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає вірним виснової суду щодо необґрунтованості тверджень перевіряючи про використання керівниками управління не за призначенням 6-ти легкових автомобілів та як наслідок наявність підстав для визнання протиправним та скасування п. 10 вимоги Північного офісу Державної аудиторської служби України від 13.09.2017 року №26-06-14-14/9046 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо твердження апелянта про те, що транспортні засоби Головного управління Toyota Avensis ( AA 2221IH), Skoda Octavia (AA 1860 MX), Toyota Camry (AA 9111 MX), Volksvagen Transporter (AA 1191 OT), Skoda Octavia (AA 0089 CB), не є дорожніми транспортними засобами спеціального призначення, оскільки у свідоцтві про державну реєстрацію вони мають інші особливі відмітки, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» транспортний засіб спеціалізованого призначення - транспортний засіб, який призначений для перевезення певних категорій пасажирів чи вантажів (автобус для перевезення дітей, інвалідів, пасажирів певних професій, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації, ритуальний автомобіль тощо) та має спеціальне обладнання (таксі, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо).

Пунктом 3.4.2 ДСТУ 3849-99 «Цветографические схемы, опознавательные знаки, надписи и специальные сигналы транспортных средств оперативных и специальных служб», передбачено: «содержание надписей на транспортных средствах должно соответствовать таблице 2 и приложению А». Згідно з таблицею 2, автомобілі позивача повинні містити надписи «Оперативно-рятувальна служба», «Оперативно-рятувальна».

Як зазначив суд першої інстанції, у матеріалах справи наявні фотоматеріали, з яких вбачається, що дійсно на машинах позивача наявні такі надписи, а також надано копії свідоцтв про державну реєстрацію транспортних засобів, де зазначається, що спірні автомобілі є спеціалізованими.

Пуктом 5.5 ДСТУ 3849-99 «Цветографические схемы, опознавательные знаки, надписи и специальные сигналы транспортных средств оперативных и специальных служб» встановлено, що «установка на транспортных средствах специальных звуковых и световых сигнальных устройств со световым сигналом синено света, а также использование конкретного вида и количества этих устройств должны осуществляться по специальному разрешению Управления Госавтоинспекции МВС Украины на срок не более 1 года».

В матеріалах справи наявний лист-відповідь Головного сервісного центру МВС України від 03.10.2017 року № 31/12155, в якому зазначено, що на даний момент відповідно до п. 1 Указу Президента України від 30.03.2005 року №567/2005 «Про заходи щодо впорядкування використання спеціальних світлових і звукових сигнальних пристроїв та номерних знаків на службових транспортних засобах», спеціальні світлові сигнальні пристрої синього кольору та звукові сигнальні пристрої можуть установлюватися за наявності спеціального дозволу, який видається Департаментом Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України. На даний час Департамент Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України перебуває в стадії ліквідації відповідно до наказу МВС України від 30.11.2015 року №1532 «Про ліквідацію Департаменту Державної автомобільної інспекції МВС України, Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем при МВС України, управлінь Державтоінспекції ГУМВС, УМВС України, в Автономній республіці Крим, областях».

При цьому, пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 року №176 «Питання використання спеціальних звукових та світлових сигнальних пристроїв на транспортних засобах» визначено, що спеціальні звукові та світлові сигнальні пристрої синього кольору можуть установлюватися за наявності дозволу, виданого уповноваженим органом Міністерства внутрішніх справ України. Пунктом 2 цієї Постанови передбачено, що вона набирає чинності одночасно з втратою чинності Указу Президента України від 30.03.2005 року №567/2005. Тобто вимоги до видачі таких дозволів будуть визначені нормативним актом МВС України після набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 року №176.

Станом на момент проведення ревізії та на час розгляду справи в суді першої інстанції, Постанова Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 року №176 не набрала чинності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що навіть у разі необхідності встановлення (та отримання відповідного дозволу на їх встановлення) спеціальних звукових та світлових сигнальних пристроїв, вказана процедура законодавчо не врегульована, про що позивача повідомлено Головним сервісним центром МВС України, що свідчить про необґрунтованість п. 11 оскаржуваної вимоги та фактично унеможливлює виконання останнього.

Доводи апеляційної скарги не дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 серпня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 19.12.2018 року.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: В.В. Файдюк

Є.І.Мєзєнцев