ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3551/18 Справа № 201/17591/17 Категорія: 25

Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко Н.В. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - Свистунової О.В.,

суддів - Красвітної Т.П., Єлізаренко І.А.,

за участю секретаря - Гулієва М.І.о.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах"

на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 вересня 2018 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" про визнання події страховим випадком, стягнення страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И Л А:

В порядку пункту 9 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У листопаді 2017 року ОСОБА_1, в подальшому уточнивши позовні вимоги, звернувся до суду з позовом до ПрАТ "СК "Інгосстрах" про визнання події страховим випадком, стягнення страхового відшкодування.

Позовна заява мотивована тим, що 03.09.2015 року він уклав з ПрАТ "СК "Інгосстрах" договір добровільного страхування від нещасних випадків № HMR2NS-158338T строком дії 12 місяців, з 05.09.2015 року по 04.09.2016 року.

19.04.2016 року з ним стався нещасний випадок у побуті, внаслідок якого він отримав чисельні травми: закритий перелом нижньої третини правої променевої кістки без зміщення та закритий перелом лодижок правої гомілки, що підтверджується травмкартою травмпункту Хмельницької обласної лікарні від 19.04.2016 року.

З огляду на те, що відповідно до пунктів 6.1, 6.2. договору означена подіє є страховим випадком, позивач звернувся до страховика із заявою про здійснення страхової виплати.

ПрАТ "СК "Інгосстрах" листом від 26.05.2016 року № Z164JPB7000033/02 відмовлено у виплаті страхового відшкодування, мотивуючи відмову тим, що всупереч вимог п.п.1.2.6, 3.2, 3.3 Умов страхування до Договору, позивач не надав документи, що підтверджують факт і обставини настання страхового випадку, а додана до заяви травмкарта не відповідає вимогам п.3.3.1. Умов страхування, а тому не може слугувати підтвердженням факту настання страхового випадку, що є підставою для відмови у страховій виплаті на підставі п.4.1.5 Умов страхування до даного Договору.

Позивач не погодився з такою відмовою і вказував, що у травмкарті зазначено, що 19.04.2016 року о 11:30 до травмпункту Хмельницької обласної лікарні звернувся ОСОБА_1, 16.01.1983р.н. Йому був поставлений діагноз: ЗЧМТ; забій правої половини обличчя; забій розтяг зв'язок правого плечового суглобу; закритий перелом нижньої третини правої променевої кістки без зміщення та закритий перелом лодижок правої гомілки. Надано лікування: перев'язка, гіпсова іммобілізація, закрита репозиція. Встановлено дату наступного звернення у поліклініку 20.04.2016р.-22.04.2016 р. Травмкарта підписана черговим лікарем травматологом ОСОБА_3, підпис скріплений особистою печаткою лікаря, завірено печаткою лікарні, наявний штамп лікарні.

Вважає , що травмкарта повністю відповідає вимогам п.3.3.1 Умов страхування і відповідач зобов'язаний був відповідно до п.п.3.5, 3.6 Умов страхування до Договору сплатити страхове відшкодування.

Відповідно до даних таблиці № 1 (додаток № 1) до Правил добровільного страхування від нещасних випадків до договору, розмір страхової виплати визначається у відсотковому значенні від здоров'я і становить: 100 «б» перелом обох кісток гомілки - 10% (125 000 грн.*0,10 = 12 500 грн.); 73 «б)»перелом променевої кістки - 5% (125 000 грн. *0,05 = 6250 грн.), всього 18 750 грн.

Ураховуючи викладене, позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог просив суд визнати подію страховим випадком і стягнути з відповідача на свою користь страхове відшкодування в сумі 18 750 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 вересня 2018 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ "СК "Інгосстрах" на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 18 750 грн.

В іншій частині позовних вимог про визнання події страховим випадком відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ПрАТ "СК "Інгосстрах", посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач не виконав умови договору страхування, а саме не надав страховику документи, що передбачені п.3.3 Умов страхування, а травмкарта від 19.04.2016 року таким вимогам не відповідає, а тому позивачем не доведений факт настання страхового випадку необхідним пакетом документів.

Також, апелянт вважає, що позивач передчасно звернувся із позовом до суду, оскільки і на теперішній час для такого звернення відсутні підстави. Оскільки, позивач не виконав свого обов"язку по наданню відповідних документів, відповідно у відповідача навіть ще не настав обов"язок по прийняттю відповідного рішення, а тому права, свободи чи законні інтереси позивача не є порушеними та такими, що підлягають захисту у розумінні ст.4 ЦПК України.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини 2 статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції установлено і це підтверджується матеріалами справи, що 03.09.2015 року позивач ОСОБА_1 уклав з відповідачем ПрАТ "СК "Інгосстрах" договір добровільного страхування від нещасних випадків № HMR2NS-158338T строком дії 12 місяців, з 05.09.2015 року по 04.09.2016 року.

Предметом договору є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з життям, здоров'ям і працездатністю застрахованої особи (п.4.1. договору). Згідно з Умовами договору і Правилами страхування, страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування страхувальнику (п.4.2. договору).

Страховими випадками згідно цього договору і Правил страхування є події, які сталися внаслідок нещасного випадку, що мав місце під час дії договору страхування, та підтверджені документами, виданими компетентними органами у встановленому законодавством порядку (медичними закладами, судом тощо) (п.6.1. договору). А пунктом 6.1.2. передбачено, що страховим випадком вважається ушкодження здоров'я внаслідок нещасного випадку згідно з Додатком № 1 до Правил страхування.

Згідно з приміткою до п.12.2. договору страхування, цей договір укладено на підставі усної заяви страхувальника. Страхувальник ознайомлений з Правилами страхування та умовами страхування. Умови страхування є невід'ємною частиною цього Договору.

Як визначено у примітці до пункту 6.1.2. договору страхування, повний перелік пошкоджень та розмір суми виплати зазначено в Таблиці № 1 «Ушкодження здоров'я внаслідок нещасного випадку та розмір страхових виплат по страховим випадкам» Додатку № 1 до Правил страхування.

Як вбачається з Таблиці № 1, страхові виплати здійснюються у відсотковому співвідношенні до страхової суми за відповідне ушкодження.

19.04.2016 року з позивачем стався нещасний випадок у побуті, внаслідок якого він отримав чисельні травми: закритий перелом нижньої третини правої променевої кістки без зміщення та закритий перелом лодижок правої гомілки, що підтверджується травмкартою травмпункту Хмельницької обласної лікарні від 19.04.2016 року.

Відповідач не заперечував ту обставину, що 19.05.2016 року на гарячу лінію ПрАТ "СК "Інгосстрах" від позивача надійшло повідомлення про погіршення здоров'я внаслідок травматичного ушкодження 19.04.2016 року. У подальшому, позивач надав страховику травмкарту із відомостями про ушкодження здоров'я.

Листом ПрАТ "СК "Інгосстрах" № Z164JPB7000033/02 від 26.05.2016 року позивачу повідомлено, що внаслідок розгляду заяви від 19.05.2016 року та доданих документів, згідно зі страховим актом № 26.05.2016 від 19.05.2016 було прийнято наступне рішення: описана подія була кваліфікована як Травматичні ушкодження; зазначено, що згідно з п.п. 1.2.6, 3.2, 3.3 Умов страхування до Договору страхувальних повинен надати документи, що підтверджують факт та обставини настання страхового випадку. Оскільки, страхувальником не надані відповідні документи, зазначені в п. 3.3 Умов страхування, дана подія не кваліфікована, як страхова подія, з настанням якої виникає обов"язок у Страховика здійснити страхову виплату. Зазначено, що надана медична довідка не може слугувати підтвердженням факту настання страхового випадку, оскільки не відповідає п.п.3.3.1 Умов страхування до Договору, що є підставою для відмови у страховій виплаті на підставі п.4.1.5 Умов страхування до Договору. У виплаті страхового відшкодування відмовлено (а.с.7).

Ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача на користь позивача суми страхового відшкодування, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог позивача, та прийшов до висновку, що у страхової компанії не було підстав для відмови у проведенні відповідної страхової виплати.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про страхування" предметом договору особистого страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням.

Згідно з ч.1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно зі ст. 979 ЦК України за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Частиною 2 ст. 8 Закону України "Про страхування" передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Аналіз цих норм закону дозволяє дійти висновку про те, що обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику виникає у разі, якщо таких страховий випадок прямо передбачений умовами договору страхування.

Якщо ж подія, що настала, не може бути кваліфікована як страховий випадок відповідно до умов договору страхування або закону, обов'язок у страховика здійснити страхову виплату не виникає.

Статтею 991 ЦК України і ст. 26 Закону України "Про страхування" передбачені випадки відмови страховика від здійснення страхової виплати. Так, страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі: 1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов'язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації; 2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку; 4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; 5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) наявності інших підстав, встановлених законом.

Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

Рішення страховика про відмову здійснити страхову виплату повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не доведений факт настання страхового випадку необхідним пакетом документів, а травмкарта від 19.04.2016 року не відповідає вимогам п.3.3 Умов страхування, колегія суддів не приймає до уваги як безпідставні.

Також, колегія звертає увагу, що рішення страхової компанії про відмову здійснити страхові виплати є не обґрунтованим, не містить конкретного зазначення, які саме дані не містить травмкарта від 19.04.2016 року у відповідності до вимог п.п.3.3.1 Умов страхування.

Досліджуючи надану позивачем до страхової компанії травмкарту травмпункту Хмельницької обласної лікарні від 19.04.2016 року, колегія суддів звертає увагу, що вона видана державним закладом охорони здоров'я на типовому бланку з кутовим штампом, містить підпис чергового лікаря травматолога, який скріплений його особистою печаткою та завірено печаткою лікарні. Крім того, містить ПІБ пацієнта, точний діагноз, містить дату та час звернення за медичною допомогою до травмпункт та рекомендовану дату з"явитися на прийом травматолога поліклініки. Також, містить описову частину огляду травматолога, обставин травми, дані щодо проведення рентгенографії, яка надана допомога. Тому, даний документ відноситься до медичної картки, що відповідає вимогам п.3.3, п.п.3.3.1 Умов страхування до Договору (а.с.6).

Колегія суддів наголошує, що відповідно до ч.2 ст. 991 ЦК України договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

Статтею 979 ЦК України, ст. 16 Закону України "Про страхування" роз'яснено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Тобто, виходячи зі змісту цих норм, можна зробити висновок, що коли виникає страховий випадок, страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору є підставою для відмови лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатися, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватись окремо у кожному випадку.

Ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача на користь позивача суми страхового відшкодування, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог позивача. Матеріалами справи підтверджено, а відповідачем не спростовано, що з позивачем стався страховий випадок - подія, внаслідок якої позивачем було ушкоджено здоров"я і з настання якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми та вірно прийшов до висновку, що матеріалами справи підтверджено, що позивач, як страхувальник звернувшись до страховика із заявою про настання страхової події, отримав саме рішення про відмову у страховому відшкодуванні, саме з підстав, що надана медична довідка не може слугувати підтвердженням факту настання страхового випадку, оскільки не відповідає п.п.3.3.1 Умов страхування до Договору та без належного обгрунтування причин відмови, а тому у страхової компанії не було підстав для відмови у проведенні відповідної страхової виплати.

Наведені в апеляційній скарзі інші доводи не спростовують висновків місцевого суду, зводяться до переоцінки доказів і незгоди із висновками суду щодо обставин справи.

Відповідно до частини 1 статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що з'ясувавши в достатньо повному об'ємі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд першої інстанції ухвалив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене та конкретні обставини справи, судове рішення відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права і тому, колегія апеляційного суду вважає, що правових підстав для його скасування немає, а тому доводи апеляційної скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Судові витрати понесені сторонами в зв'язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення.

Керуючись ст.ст. 259,268,374,375,381,382,383,384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" - залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 вересня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Головуючий О.В. Свистунова

Судді: Т.П. Красвітна

І.А. Єлізаренко