-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2018 року
м. Київ
Справа № 905/1364/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.,
секретар судового засідання - Овчарик В. М.,
за участю представників:
позивача - Абросімової А. А. (адвокат),
відповідача-1 - не з'явилися,
відповідача-2 - не з'явилися,
третьої особи - Пугайка І. І. (адвокат),
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаскераміка" на рішення Господарського суду Донецької області від 13.09.2017 (головуючий - Левшина Г. В., судді: Попов О. В., Чорненька І. К.) та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.01.2018 (головуючий - Сгара Е. В., судді: Дучал Н. М., Мартюхіна Н. О.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Донбаснерудпром"
до 1) Волноваської районної державної адміністрації в Донецькій області,
2) Донецької обласної державної адміністрації (Донецької обласної військово-цивільної адміністрації)
про поновлення терміну дії договору оренди, визнання поновленим договору оренди земельної ділянки
та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаскераміка"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Донбаснерудпром",
2) Волноваської районної державної адміністрації в Донецькій області
про визнання припиненим договору оренди, визнання переважного права перед іншими особами на отримання землі (земельних ділянок) в користування (оренду)
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У червні 2017 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Донбаснерудпром" (далі - ТОВ "НВП "Донбаснерудпром", Підприємство, Орендар) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Волноваської районної державної адміністрації в Донецькій області (далі - Волноваська РДА, Орендодавець) про: 1) поновлення терміну дії договору оренди землі №303 від 14.08.2009 (далі - договір оренди №303) на тих же саме умовах на той самий строк, з урахуванням вимог діючого законодавства; 2) визнання поновленим договору оренди №303, зареєстрованого 06.11.2009 у Волноваському РВ ДРФ ДП "ЦДЗК", запис №040915000260, на тих же самих умовах на строк сім років з урахуванням вимог діючого законодавства, з посиланням на статтю 18 та частину 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".
2. Позовна заява обґрунтовується тим, що: 1) строк дії договору оренди №303 був встановлений сторонами на 7 років (до 06.11.2016); 2) протягом та після якого спливу цього строку позивач належним чином виконував обов'язки, встановлені договором оренди №303, своєчасно та в повному обсязі сплачував та сплачує орендну плату, податки, збори та інші платежі; 3) за 30 днів до спливу дії договору оренди №303 Орендар звернувся з вимогою про подовження його дії до Волноваської РДА, проте остання у строки визначені діючим законодавством, не відреагувала на звернення позивача належним чином, не висловила відмову від подовження строку дії цього договору, у зв'язку з чим договір оренди №303 є продовженим на той же строк та на тих же умовах.
3. У серпні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Донбаскераміка" як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору (далі - ТОВ "Донбаскераміка", Товариство, третя особа), звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою про: 1) визнання припиненим договору оренди №303; 2) про визнання за ТОВ "Донбаскераміка" переважного права перед іншими особами на отримання землі (земельних ділянок) в користування (оренду) в межах ділянки надр, визначених спеціальним дозволом на користування надрами від 05.12.2000 реєстраційний №2326 та актом про надання гірничого відводу №1890 від 30.11.2011.
4. Зазначена позовна заява обґрунтовується тим, що на підставі статей 66, 122 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) в редакції, чинній з 01.01.2002, статті 770 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статей 16, 18, 19, 24 Кодексу України про надра третя особа має переважне право на користування спірною земельною ділянкою через наявність у неї спеціального дозволу на користування надрами, актів про надання гірничого відводу від 26.11.2001 та 30.11.2011, які входять до меж спірної земельної ділянки, а Орендарем неналежним чином виконувалися умови договору оренди №303, що є підставою для припинення цього договору у зв'язку із закінченням строку його дії, тоді як наразі саме Донецька обласна державна адміністрація (далі - Донецька ОДА) є компетентним органом, уповноваженим вирішувати питання щодо поновлення договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 1421510100:04:000:0555).
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
5. Рішенням Господарського суду Донецької області від 13.09.2017, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.01.2018, позов ТОВ "НВП "Донбаснерудпром" задоволено частково. Визнано поновленим договір оренди №303 на тих же самих умовах на строк 7 років, з урахуванням вимог діючого законодавства. В задоволенні решти позовних вимог ТОВ "НВП "Донбаснерудпром" відмовлено. У задоволенні позовних вимог ТОВ "Донбаскераміка" відмовлено повністю.
6. Рішення та постанова мотивовані положеннями статей 13, 19 Конституції України, статті 24 ЗК України в редакції, чинній до 01.01.2002, статей 66, 122, 124, 125, 149 ЗК України в редакції, чинній з 01.01.2002, статті 182 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 16, 18, 24 Кодексу України про надра, статей 4, 13, 15, 31, 33 Закону України "Про оренду землі", статей 1, 4 Закону України "Про військово-цивільні адміністрації", статей 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції, чинній до 15.12.2017, та статей 77, 86, 269 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, з посиланням на які суди дійшли висновку про наявність підстав для поновлення договору оренди №303 та на тих самих умовах і на той же строк (7 років) до 06.11.2023 з огляду на продовження користування Орендарем земельною ділянкою після закінчення строку дії цього договору, належне виконання ним своїх обов'язків з внесення орендної плати, а також відсутність надсилання Волноваською РДА та Донецькою ОДА листа-повідомлення позивачу про заперечення щодо поновлення договору оренди №303 у встановлений законом місячний строк, що зумовлює виникнення у Орендодавця обов'язку укласти із позивачем додаткову угоду до договору оренди №303. При цьому апеляційним судом під час апеляційного перегляду справи було залучено до участі іншого відповідача - Донецьку ОДА, яка є державним органом, уповноваженим розпоряджатися спірною земельною ділянкою та вирішувати питання про поновлення договору оренди №303, а також зазначено, що позивач був користувачем спірної земельної ділянки площею 6,2га починаючи з липня 2001 року, що свідчить про наявність у нього переважного права на укладання договору оренди землі на новий строк, а сама по собі наявність у третьої особи відповідних дозвільних документів (спеціальних дозволів на користування надрами, актів про надання гірничого відводу) не свідчить про виникнення у надрокористувача права користування земельною ділянкою, в межах якої залягають надра, оскільки виникненню права користування відповідною земельною ділянкою можливе лише після оформлення відповідного права користування землею, чого Товариством не було вчинено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погодившись з рішенням місцевого суду та постановою апеляційної інстанції, ТОВ "Донбаскераміка" звернулося з касаційною скаргою, у якій просить: 1) зазначені судові рішення скасувати в частині визнання поновленим договору оренди №303 та в частині відмови у задоволенні позовних вимог третьої особи; 2) прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ "НВП "Донбаснерудпром" про визнання поновленим договору оренди №303; 3) прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог Товариства повністю; 4) скасувати заходи забезпечення позову, вжиті відповідно до ухвали Господарського суду Донецької області від 20.06.2017.
Узагальнені доводи осіб, які подали касаційну скаргу
8. В обґрунтування своєї правової позиції Товариство посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій статей 13, 16 ЦК України, статей 66, 122, 123, 124 ЗК України в редакції, чинній з 01.01.2002, статті 182 ГК України, статей 16, 18, 19, 24, 25 Кодексу України про надра, статті 33 Закону України "Про оренду землі" та порушення статей 24, 43, 81, 101, 104 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017, та статей 86, 269, 277 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, наголошуючи на тому, що: 1) судами не враховано, що ТОВ "Донбаскераміка" 05.12.2000 отримало спеціальний дозвіл на користування надрами на території площею 29га, а 26.11.2001 - акт про надання гірничого відводу, при цьому, отриманню зазначеного акта передувало прийняття Волноваською міською радою рішення від 27.06.2001 №ІІІ-26/253 про оформлення Товариству строком на 25 років права тимчасового користування земельною ділянкою загальною площею 8га для зазначених потреб, тобто 24.05.2001 Підприємству було надано в користування земельну ділянку (в подальшому орендовану за договором оренди №303), яка входить в межі, визначені зазначеними вище спеціальним дозволом та актом; 2) протягом 2016-2017рр. Товариством вчинялися активні дії задля отримання в користування орендованої ТОВ "НВП "Донбаснерудпром" земельної ділянки, в тому числі шляхом звернення до Волноваської РДА та Донецької ОДА з відповідними клопотаннями, чим спростовуються висновки судів про ненадання третьою особою належних доказів оформлення права користування спірною земельною ділянкою; 3) Орендарем неналежним чином виконувалися обов'язки з позамежового складування кровельних порід та в частині вчасної сплати усіх орендних платежів після закінчення строку дії договору оренди №303 з огляду на допущене ним прострочення внесення орендної плати за період з листопада 2016 по квітень 2017 року, внаслідок чого цей договір припинив свою дію 06.11.2016; 4) в порушення норм процесуального закону суд апеляційної інстанції безпідставно за власною ініціативою залучив до участі у справі іншого відповідача - Донецьку ОДА на стадії апеляційного перегляду справи та розглянув позовні вимоги до Донецької ОДА, яких позивач не заявляв та які не були предметом розгляду в суді першої інстанції, а також залишив в силі рішення від 13.09.2017, прийняте місцевим господарським судом про права і обов'язки Донецької ОДА, не залученої до участі в справі до прийняття вказаного рішення; 5) ТОВ "НВП "Донбаснерудпром" жодним чином не підтвердило як долучення до клопотань про поновлення договору оренди №303, адресованих відповідачам, відповідних проектів додаткових угод, так і надання їх копій до суду з доказами направлення таких додаткових угод уповноваженому орендодавцю - Донецькій ОДА.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
9. Донецька ОДА у відзиві на касаційну скаргу просить виключити її з кола відповідачів та розглядати справу без участі її представника з посиланням на те, що орендодавцем за договором оренди №303 є Волноваська РДА та у цій справі Підприємством позовні вимоги до Донецької ОДА не заявлялися.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
10. Спеціальним дозволом №2326 від 05.12.2000 на користування надрами (продовження строку дії), виданим ТОВ "Донбаскераміка" було продовжено право користування надрами - видобування каоліну на ділянці надр родовище Біла Балка Центральна ділянка, площею 29га, строком дії дозволу до 05.12.2030, а 27.06.2001 Волноваською міською радою було прийнято рішення оформити за ТОВ "Донбаскераміка" право тимчасового користування земельними ділянками 6га - для будівництва першої черги кар'єру Центральний" з видобутку каоліну родовища "Біла Балка" строком на 25 років та 2га - для розміщення відвалу та під'їзної автодороги строком на 7 років, попередньо припинивши право тимчасового користування вказаними земельними ділянками ТОВ "Донкерампромсировина".
11. Водночас на підставі Постанови Верховної Ради України від 24.05.2001 №2465-ІІІ "Про вилучення і надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб та попереднє погодження місць розташування об'єктів" 11.07.2001 між Волноваською районною радою та ТОВ "НВП "Донбаснерудпром" було укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), за умовами якого Волноваська районна рада надала, а ТОВ "НВП Донбаснерудпром" прийняло у тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 6,2га строком на 7 років для позамежового складування.
12. Відповідно до акта про надання гірничого відводу від 26.11.2001 ТОВ "Донбаскераміка" передано гірничі відводи, які знаходяться в 2км на захід від с. Трудове Волноваського району та визначені на геологічних картах та вертикальних розрізах ІІ-ІІ-1, ІХ-ІХ-1 площею 36,5га з терміном дії акта 10 років для розробки Центральної ділянки родовища каолінів "Біла Балка".
13. 14.08.2009 між ТОВ "НВП "Донбаснерудпром" та Волноваською РДА укладено договір оренди землі №303, за умовами пунктів 1.1, 2 якого Орендар приймає земельну ділянку (кадастровий номер 1421510100:04:000:0555) в оренду на 7 років для будівництва кар'єру по видобуванню каолінів родовища "Біла Балка" (Північна ділянка) з технологічною автодорогою та лінією електромережі (позамежового складування) із земель резервного фонду Волноваської міської ради Волноваського району Донецької області, розташованих за межами населеного пункту. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 6,2га, в тому числі: 4,1га ріллі, 1,8га пасовищ, 0,3га інших угідь, кадастровий №1421510100:04:000:0555.
14. Згідно з пунктами 8, 11, 14, 15, 44 договору оренди №303 цей договір укладено на 7 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендаря про намір подовжити його дію. Орендна плата вноситься на рахунок Волноваської міської ради щомісячно до 30 числа поточного місяця в розмірі 1904,64 грн. Земельна ділянка передається в оренду для будівництва кар'єру по видобуванню каолінів. Цільове призначення земельної ділянки: комерційне використання. Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Договір оренди №303 було зареєстровано у Волноваському РВ ДРФ ДП "ЦДЗК" 06.11.2009 за №040915000260, у зв'язку з чим строк його дії - до 06.11.2016.
15. 28.09.2016 ТОВ "НВП "Донбаснерудпром" звернулося до Волноваської РДА з клопотанням №01-232 про поновлення договору оренди №303 строком на 3 роки, додавши проект додаткової угоди, проте Волноваська РДА листом від 04.10.2016 №01-25-994 повідомила Орендаря, що питання поновлення договору оренди землі відноситься до компетенції обласної державної адміністрації, у зв'язку з чим, запропонувало позивачу звернутися з відповідним клопотанням до Донецької ОДА.
16. 05.10.2016 ТОВ "НВП "Донбаснерудпром" звернулося до Донецької ОДА з клопотанням №01-237 про поновлення договору оренди №303 строком на 3 роки, додавши проект додаткової угоди, однак Донецька ОДА листом від 17.11.2016 №01-07124-17я/01 повідомила орендаря про те, що орендодавцем за договором оренди №303 є Волноваська РДА, у зв'язку з чим для вирішення питання щодо продовження терміну дії договору оренди землі запропоновано звернутись безпосередньо до Волноваської РДА.
17. Листами від 18.11.2016 №01-278 та від 25.11.2016 №01-307 ТОВ "НВП "Донбаснерудпром" зверталося до Волноваської РДА з аналогічними клопотаннями про поновлення договору оренди №303 строком на 3 роки, але у відповідь на вищевказані звернення, Волноваська РДА листом від 28.12.2017 повідомила Орендаря, що ТОВ "Донбаскераміка" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом щодо права користування спірною земельною ділянкою разом із заявою про забезпечення позову, тому не вбачається можливості поновити договір до прийняття судом рішення по справі.
18. В подальшому, 27.12.2016 ТОВ "НВП "Донбаснерудпром" звернулося до Волноваської РДА з клопотанням №01-327 про поновлення договору оренди №303 на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" на тих самих умовах строком на 7 років та укласти з орендарем відповідну угоду, на яке (клопотання) Орендодавець відповіді не надав.
19. Згідно з актом про надання гірничого відводу від 30.11.2011 третій особі передано гірничий відвід для розробки родовища каолінів "Біла Балка" (Центральна ділянка) на профілях І-І*,ІІ-ІІ*, ІІІ-ІІІ* площею 32,5га строком до 05.12.2030. Як вбачається з акта про надання гірничого відводу від 30.11.2011 №1890, затвердженого Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України та листа Головного управління держпраці у Донецькій області від 21.07.2017, частина земельної ділянки (6,0684га), яка з 2001 року та з 2009 року перебувала в оренді ТОВ "НВП "Донбаснерудпром" на підставі договорів оренди землі від 11.07.2001 та від 14.08.2009 відповідно, увійшла до меж ліцензійної площі ТОВ "Донбаскераміка", встановлених спеціальним дозволом №2326 від 05.12.2000 на користування надрами та актом про надання гірничого відводу №1890 від 30.11.2011.
Позиція Верховного Суду
20. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.
21. Відповідно до частини 3 статті 16 Кодексу України про надра надання спеціальних дозволів на користування надрами, крім випадків користування надрами на умовах угод про розподіл продукції, укладених відповідно до Закону України "Про угоди про розподіл продукції", здійснюється після попереднього погодження з відповідною радою питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби.
22. Згідно з частинами 1, 2 статті 18 Кодексу України про надра надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України. Земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами чи гірничих відводів.
23. Частиною 4 статті 66 ЗК України (в редакції, чинній станом на 06.11.2016) передбачено, що надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, проводиться після оформлення в установленому порядку прав користування надрами і відновлення земель згідно із затвердженим відповідним робочим проектом землеустрою на раніше відпрацьованих площах у встановлені строки.
24. Відповідно до частини 1 статті 124 та статті 125 ЗК України (в редакції, чинній станом на 06.11.2016) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
25. В свою чергу згідно зі статтями 22, 24 ЗК України (в редакції, чинній станом на момент прийняття рішення Волноваської міської ради від 27.06.2001 №ІІІ-26/253) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється. Право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором. Форма договору і порядок його реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.
26. З огляду на достеменно встановлені судами обставини про те, що ТОВ "НВП "Донбаснерудпром" починаючи з 19.07.2001 ТОВ "НВП Донбаснерудпром" є законним користувачем спірної земельної ділянки загальною площею 6,2га на підставі Постанови Верховної Ради України від 24.05.2001 №2465-ІІІ "Про вилучення і надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб та попереднє погодження місць розташування об'єктів" та договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 11.07.2001 та договору оренди №303, а ТОВ "Донбаскераміка" не надало жодних доказів на підтвердження оформлення права користування земельними ділянками загальною площею 8га, переданими Товариству на підставі рішення Волноваської міської ради від 27.06.2001, апеляційний суд дійшов вірного висновку про те, що ТОВ "Донбаскераміка" є лише надрокористувачем, з огляду на наявність у нього спеціального дозволу на користування надрами, а сама по собі наявність відповідних дозвільних документів (спеціальних дозволів на користування надрами, актів про надання гірничого відводу) не свідчить про виникнення у надрокористувача права користування земельною ділянкою, в межах якої залягають надра, оскільки за змістом статті 18 Кодексу України про надра та статей 22, 24 ЗК України (в редакції, чинній 01.01.2002) приступати до фактичного використання земельної ділянки, у якій залягають надра, дозволяється лише після оформлення відповідного права користування землею. Наведене також підтверджується укладеною між ТОВ "Донбаскераміка" та Міністерством охорони навколишнього природного середовища України угодою №2326 про умови користування надрами з метою видобування від 17.11.2010, на яку посилається скаржник в обґрунтування своїх заперечень, так як пунктом 1 статті 4 цієї угоди на надрокористувача (Товариство) покладено обов'язок забезпечити відвід земельної ділянки і оформлення земельних прав користувача надр в порядку, передбаченому земельним законодавством, проте, з матеріалів справи не вбачається виконання скаржником цього обов'язку.
27. При цьому колегія суддів зауважує, що згідно з частиною 7 статті 11 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, у разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили, а виходячи зі змісту частини 2 статті 19 та статті 32 ЗК України (в редакції, чинній станом на момент прийняття рішення Волноваської міської ради від 27.06.2001 №ІІІ-26/253) міська Рада народних депутатів надає земельні ділянки (крім ріллі і земельних ділянок, зайнятих багаторічними насадженнями) для будь-яких потреб у межах міста, тоді як вилучення ріллі за межами населених пунктів чи у межах міст для усіх потреб допускається, як виняток, за рішенням Верховної Ради України.
28. Зважаючи на оформлене пунктом 2 Постанови Верховної Ради України від 24.05.2001 №2465-ІІІ вилучення та надання в тимчасове користування ТОВ "НВП "Донбаснерудпром" земельної ділянки площею 6,2га, в тому числі 4,10га ріллі строком на 7 років, та керуючись частиною 7 статті 11 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, Верховний Суд вважає, що рішення Волноваської міської ради від 27.06.2001 №ІІІ-26/253, на яке скаржник помилково посилається в обґрунтування своїх заперечень, не може бути застосовано до спірних правовідносин як таке, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, а саме статтям 19, 32 ЗК України (в редакції, чинній до 01.01.2002) та вищевказаній Постанові Верховної Ради України.
29. Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, відмовляючи у позові третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору (ТОВ "Донбаскераміка"), дійшли правильного висновку про недоведеність порушення Підприємством прав Товариства як надрокористувача, оскільки скаржник не довів того, що Орендар використовує саме надра, а не орендовану земельну ділянку. Крім того, третьою особою не доведено доказами факту неможливості поновлення договору оренди земельної ділянки або передачі уповноваженим органом державної влади в оренду земельних ділянок іншим суб'єктам господарювання за умови наявності у надрокористувача виключно прав на видобування надр у межах площі таких земельних ділянок та відсутності статусу землекористувача.
30. З мотивів, викладених у пунктах 26, 28, 29 цієї постанови, Верховний Суд не приймає до уваги як такі, що не мають істотного значення для правильного вирішення спору, твердження скаржника про неврахування судами обставин отримання ТОВ "Донбаскераміка" спеціального дозволу від 05.12.2000 на користування надрами на території площею 29га та акта про надання гірничого відводу від 26.11.2001, при цьому, отриманню зазначеного акта передувало прийняття Волноваською міською радою рішення від 27.06.2001 №ІІІ-26/253 про оформлення Товариству строком на 25 років права тимчасового користування земельною ділянкою загальною площею 8га для зазначених потреб, внаслідок чого 24.05.2001 Підприємству було надано в користування земельну ділянку (в подальшому орендовану за договором оренди №303), яка входить в межі, визначені зазначеними вище спеціальним дозволом та актом. Так само не заслуговують на увагу доводи третьої особи щодо вчинення нею протягом 2016-2017рр. активних дій задля отримання в користування орендованої ТОВ "НВП "Донбаснерудпром" земельної ділянки, в тому числі шляхом звернення до Волноваської РДА та Донецької ОДА з відповідними клопотаннями, чим нібито спростовуються висновки судів про ненадання Товариством належних доказів оформлення права користування спірною земельною ділянкою, оскільки, по-перше, вказані заперечення зводяться передусім до необхідності переоцінки доказів по справі, що виходить за межі перегляду справи в касаційному порядку. По-друге, з матеріалів справи не вбачається, судами не встановлено та скаржником не доведено отримання ним починаючи з 27.06.2001 належних правовстановлюючих документів на підтвердження статусу землекористувача, а не лише надрокористувача.
31. Колегія суддів вважає передчасним висновок апеляційного суду про те, що наявність у ТОВ "НВП "Донбаснерудпром" статусу користувача спірної земельної ділянки починаючи з 19.07.2001 свідчить про наявність переважного права на укладання договору оренди землі на новий строк саме у Підприємства, оскільки порядок та умови реалізації такого переважного права чітко врегульовано положеннями частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", тоді як предметом позову ТОВ "НВП "Донбаснерудпром" є визнання поновленим договору оренди №303 на той же строк (7 років) та на тих самих умовах, тобто на підставі частини 6 цієї статті (пролонгація за мовчазної згоди сторін), що не слід ототожнювати.
32. Разом з тим, касаційна інстанція враховує, що сам по собі зазначений вище висновок суду апеляційної інстанції не призвів до прийняття неправильної по суті постанови, а тому не може бути достатньою підставою для її скасування у частині відмови в задоволенні позову ТОВ "Донбаскераміка", оскільки згідно з частиною 2 статті 309 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
33. Водночас, стосовно позовних вимог ТОВ "Донбаскераміка" про визнання припиненим договору оренди №303 та визнання за Товариством переважного права перед іншими особами на отримання землі (земельних ділянок) в користування (оренду) в межах ділянки надр, визначених спеціальним дозволом на користування надрами від 05.12.2000 та актом про надання гірничого відводу №1890 від 30.11.2011, Верховний Суд вважає за необхідне також зазначити наступне.
34. Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 ГК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
35. Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
36. Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
37. Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
38. Згідно з пунктом 7 частини 2 статті 16 ЦК України та абзацом 11 частини 2 статті 20 ГК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення правовідношення (припинення господарських правовідносин).
39. Проте вимога про визнання припиненим договору оренди землі не може бути предметом позову, оскільки спрямована на підтвердження наявності чи відсутності факту втрати чинності договором, який припиняється в силу визначених законом або договором підстав. Тобто така вимога, на відміну від вимоги про припинення правовідносин за договором оренди, не є належним способом захисту прав позивача, який (спосіб) не відповідає змісту пункту 7 частини 2 статті 16 ЦК України.
40. Верховний Суд дійшов висновку про те, що вимога щодо встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення. Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин.
41. Отже, заявлена третьою особою у цій справі позовна вимога про визнання припиненим договору оренди землі не призводить до поновлення порушеного права позивача, оскільки зазначеними правовими нормами не передбачено такого способу захисту права та інтересу, як визнання договору припиненим, а реалізація такого способу захисту, як зміна або припинення правовідношення може відбуватися шляхом розірвання договору (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 по справі №905/2260/17).
42. Так само не призводить до поновлення порушених прав Товариства вимога про визнання за надрокористувачем переважного права перед іншими особами на отримання землі (земельних ділянок) в користування (оренду) в межах ділянки надр, визначених спеціальним дозволом на користування надрами та актом про надання гірничого відводу, оскільки, по-перше, порядок та умови реалізації саме орендарем землі, до яких третя особа не відноситься, переважного права на укладення договору оренди на новий строк вичерпно врегульовано нормами частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі". По-друге, статтями 16, 18, 19, 24 Кодексу України про надра не передбачено наділення надрокористувача переважним правом на користування земельною ділянкою з одних лише причин наявності у нього спеціального дозволу на користування надрами та актів про надання гірничих відводів, які надра залягають в межах спірної земельної ділянки, а навпаки, для врегулювання питання набуття надрокористувачем права на земельну ділянку для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, частина 1 статті 18 цього Кодексу відсилає до земельного законодавства України.
43. З урахуванням викладеного вище Верховний Суд зазначає, що вимоги третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору про визнання припиненим договору оренди №303 та про визнання за Товариством переважного права перед іншими особами на отримання земельних ділянок в оренду в межах ділянки надр, визначених спеціальним дозволом на користування надрами та актом про надання гірничого відводу, не призводять до поновлення порушеного права позивача, а тому в їх задоволенні судом першої інстанції відмовлено правомірно.
44. З наведених вище підстав касаційна інстанція погоджується з відмовою місцевого господарського суду у задоволенні позовної вимоги ТОВ "НВП "Донбаснерудпром" про поновлення терміну дії договору оренди №303 на тих же саме умовах на той самий строк, оскільки така вимога по суті є вимогою про встановлення факту, що має юридичне значення, не відповідає встановленим способам захисту цивільних прав та не призводить до поновлення порушених прав орендаря землі.
45. Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог ТОВ "НВП "Донбаснерудпром" про визнання поновленим договору оренди №303 на тих же самих умовах на строк сім років з урахуванням вимог діючого законодавства, з огляду на наступне.
46. Відповідно до частини 5 статті 122 ЗК України в редакції, чинній з 01.01.2013, обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
47. З огляду на те, що орендована ТОВ "НВП "Донбаснерудпром" земельна ділянка (кадастровий №1421510100:04:000:0555) знаходиться за межами населеного пункту, відноситься до земель промисловості та була передана в оренду для будівництва кар'єру по видобуванню каолінів, апеляційний суд дійшов вірного висновку, що органом, уповноваженим розпоряджатися вищевказаною земельною ділянкою, в тому числі й вирішувати питання про поновлення договору оренди №303, є Донецька ОДА (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.01.2018 по справі №906/652/16), чим спростовується викладене у відзиві на касаційну скаргу клопотання Донецької ОДА про її виключення з кола відповідачів та розгляд справи без участі її представника з посиланням на те, що орендодавцем за договором оренди №303 є Волноваська РДА.
48. Відповідно до статті 86 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
49. Згідно з частиною 1 статті 269 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
50. Відповідно до підпункту "в" пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції мають бути зазначені мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.
51. Відповідно до частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній з 12.03.2011) у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
52. Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).
53. Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.
54. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист- повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").
55. Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).
56. У зв'язку з цим колегія не приймає до уваги безпредметні твердження скаржника про неналежне виконання Орендарем обов'язків з позамежового складування кровельних порід та в частині сплати усіх орендних платежів після закінчення строку дії договору оренди №303 з огляду на допущене ним прострочення внесення орендної плати за період з листопада 2016 по квітень 2017 року, оскільки позовні вимоги ТОВ "НВП "Донбаснерудпром" ґрунтуються на приписах частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".
57. При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору. Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у "мовчазній згоді".
58. У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов'язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно з цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.
59. У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.
60. Правову позицію щодо розмежування цих підстав було сформульовано Верховним Судом України у постанові від 25.02.2015 у справі №6-219цс14, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц та Палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17.
61. Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1- 5 і частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не пов'язані одна з іншою.
62. Проте в порушення вимог статей 43, 84 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017, та статей 86, 236, 269, 282 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи не спростовано доводи третьої особи про те, що ТОВ "НВП "Донбаснерудпром" жодним чином не підтвердило як долучення до клопотань про поновлення договору оренди №303, адресованих відповідачам, проекту додаткової угоди про поновлення цього договору, так і надання відповідного проекту безпосередньо до суду з доказами направлення копій таких додаткових угод уповноваженому орендодавцю - Донецькій ОДА, оскільки з матеріалів справи не вбачається долучення до позовної заяви ТОВ "НВП "Донбаснерудпром" проекту додаткової угоди до договору оренди №303, укладання якої вимагають частини 6, 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання якої укладеною є належним та ефективним способом захисту прав добросовісного орендаря, на відміну від встановлення факту пролонгації договору оренди землі шляхом заявлення Підприємством вимоги про визнання такого договору поновленим на той же строк та на тих самих умовах.
63. Адже з матеріалів справи, зокрема з листа-клопотання ТОВ "НВП "Донбаснерудпром" №01-327 від 27.12.2016 (а.с.23-24 том 1), адресованого Волноваській РДА як орендодавцю, вбачається долучення до цього листа проекту додаткової угоди про поновлення договору оренди №303 на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", тобто на тих самих умовах та на той же строк (7 років), тоді як доказів направлення відповідного проекту додаткової угоди до належного у розумінні частини 5 статті 122 ЗК України (в редакції, чинній з 01.01.2013) орендодавця - Донецької ОДА матеріали справи не містять та позивачем не надано.
64. Отже, висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову ТОВ "НВП "Донбаснерудпром" є таким, що не ґрунтується на вимогах законодавства та дослідженні усіх обставин і зібраних у справі доказів та доводів учасників справи.
65. Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції розглянув та вирішив спір за позовними вимогами ТОВ "НВП "Донбаснерудпром" до Волноваської РДА про поновлення терміну дії договору оренди землі №303 на тих же саме умовах на той самий строк, з урахуванням вимог діючого законодавства, та про визнання поновленим договору оренди №303, зареєстрованого 06.11.2009 у Волноваському РВ ДРФ ДП "ЦДЗК", на тих же самих умовах на строк 7 років з урахуванням вимог діючого законодавства, що підтверджується ухвалою Господарського суду Донецької області від 21.08.2017, якою відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Донбаскераміка" від 31.07.2017 про залучення до участі у справі іншого відповідача - Донецької ОДА.
66. В свою чергу, ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 23.10.2017 залучено до участі у справі іншого відповідача - Донецьку ОДА (а.с.250 том 1), та в подальшому апеляційним судом розглядалися позовні вимоги ТОВ "НВП "Донбаснерудпром" до обох відповідачів - Волноваської РДА та Донецької ОДА.
67. Відповідно до частин 1, 3 статті 24 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017, господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.
68. Частиною 1 статті 48 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.
69. Згідно з імперативними приписами частини 5 статті 269 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
70. Отже, ГПК в редакції, чинній до 15.12.2017 (на час винесення ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 23.10.2017), передбачав виключно право суду першої інстанції до прийняття рішення залучити іншого відповідача та обов'язок суду в такому разі розглядати справу заново, що об'єктивно унеможливлює вчинення таких процесуальних дій апеляційним судом на стадії апеляційного перегляду справи.
71. Зважаючи на наведене, Верховний Суд погоджується з доводами Товариства в тій частині, що в порушення норм статті 24 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017, та частини 5 статті 269 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, суд апеляційної інстанції безпідставно за власною ініціативою залучив до участі у справі іншого відповідача - Донецьку ОДА на стадії апеляційного перегляду справи та розглянув позовні вимоги до Донецької ОДА, яких Підприємство не заявляло до цього державного органу та які не були предметом розгляду в суді першої інстанції, а також за відсутності передбачених процесуальним законом підстав залишив без змін рішення від 13.09.2017, прийняте місцевим господарським судом щодо неналежного відповідача (Волноваської РДА), тоді як у розумінні частини 5 статті 122 ЗК України в редакції, чинній з 01.01.2013, відповідачем за позовом ТОВ "НВП "Донбаснерудпром" має бути Донецька ОДА.
72. У разі, коли за результатами перевірки судом касаційної інстанції буде встановлено, що фактичні обставини, які входять до предмета доказування у цій справі, з'ясовані судом першої або апеляційної інстанції з достатньою повнотою, однак допущено помилки у застосуванні норм матеріального права, у зв'язку з чим, висновки суду першої та апеляційної інстанції не відповідають цим обставинам, суд касаційної інстанції приймає нове рішення.
73. З огляду на те, що судами попередніх інстанцій достатньо повно встановлено фактичні обставини справи, однак при розгляді та частковому задоволенні позовних вимог ТОВ "НВП "Донбаснерудпром" допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Верховний Суд вбачає підстави для скасування рішень судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог ТОВ "НВП "Донбаснерудпром" про визнання поновленим договору оренди №303 на тих же самих умовах на строк 7 років з урахуванням вимог діючого законодавства.
74. Водночас в решті позовних вимог ТОВ "НВП "Донбаснерудпром" (про поновлення терміну дії договору оренди №303 на тих же саме умовах на той самий строк), а також в частині вимог третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору про визнання припиненим договору оренди №303 та визнання за Товариством переважного права перед іншими особами на отримання землі в оренду в межах ділянки надр, визначених спеціальним дозволом на користування надрами та актом про надання гірничого відводу, суди дійшли вірного висновку про необґрунтованість таких позовних вимог, що виключає підстави для скасування судових рішень у відповідній частині.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
75. Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
76. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
77. Відповідно до частин 1 та 3 статті 311 ГПК в редакції, чинній з 15.12.2017, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
78. За наведених вище обставин, висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог ТОВ "НВП "Донбаснерудпром" не відповідають приписам статей 24, 43, 84 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017, та статей 86, 26, 269, 282 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017.
79. Надаючи правову кваліфікацію доказам, поданим сторонами, з урахуванням фактичних і правових підстав позову і заперечень на них, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли передчасного висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ "НВП "Донбаснерудпром", як наслідок, оскаржувані рішення та постанову в цій частині ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Таким чином доводи в частині відсутності підстав для задоволення позову ТОВ "НВП "Донбаснерудпром", викладені третьою особою у касаційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час касаційного провадження і спростовують висновок судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення цього позову.
80. В свою чергу, надаючи правову кваліфікацію доказам, поданим третьою особою, з урахуванням правових підстав позовних вимог і заперечень на них, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо повної відмови у задоволенні позову третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору - ТОВ "Донбаскераміка", як наслідок, прийняв обґрунтоване і законне судове рішення в частині цього позову.
81. Зважаючи на те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права, а також допущено неправильне застосування норм матеріального права (частини 5 статті 122 ЗК України в редакції, чинній з 01.01.2013, та частин 6, 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі"), колегія суддів вбачає достатні правові підстави для часткового задоволення касаційної скарги третьої особи шляхом скасування рішення та постанови в частині задоволення позовної вимоги ТОВ "НВП "Донбаснерудпром" про визнання поновленим договору оренди №303 від 14.08.2009, зареєстрованого 06.11.2009 у Волноваському РВ ДРФ ДП "ЦДЗК", запис №040915000260, на тих же самих умовах на строк 7 років з урахуванням вимог діючого законодавства, з ухваленням нового рішення про відмову в цій частині позову. При цьому в частині відмови у решті позовних вимог ТОВ "НВП "Донбаснерудпром" та відмови у позові ТОВ "Донбаскераміка" оскаржувані судові рішення слід залишити без змін.
82. Касаційна інстанція також не вбачає підстав для задоволення вимог касаційної скарги в частині скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.06.2017 за результатами розгляду заяви ТОВ "НВП "Донбаснерудпром" від 19.06.2017 про забезпечення позову, оскільки Верховним Судом наразі не приймається рішення про повну відмову в задоволенні позову ТОВ "НВП "Донбаснерудпром", тоді як за змістом частини 9 статті 145 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову саме у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову.
Щодо судових витрат
83. За змістом частини 14 статті 129 та підпунктів "б", "в" пункту 4 частини 1 статті 315 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, у резолютивній частині постанови суду касаційної інстанції зазначаються новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення, а також розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
84. Зважаючи на обставини прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовної вимоги ТОВ "НВП "Донбаснерудпром" про визнання поновленим договору оренди №303 від 14.08.2009 на тих же самих умовах на строк 7 років, колегія суддів вбачає підстави для пропорційного стягнення з ТОВ "НВП "Донбаснерудпром" витрат скаржника в частині сплаченого судового збору у розмірі 1760 грн. і 3200 грн., понесених у зв'язку з розглядом справи у суді апеляційної та касаційної інстанцій відповідно, тобто загалом у сумі 4960 грн.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаскераміка" задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Донецької області від 13.09.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.01.2018 у справі №905/1364/17 скасувати в частині задоволення позовної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Донбаснерудпром" про визнання поновленим договору оренди №303 від 14.08.2009, зареєстрованого 06.11.2009 у Волноваському РВ ДРФ ДП "ЦДЗК", запис №040915000260, на тих же самих умовах на строк 7 років з урахуванням вимог діючого законодавства.
Прийняти нове рішення у цій частині позову, яким відмовити у задоволенні позовної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Донбаснерудпром" про визнання поновленим договору оренди №303 від 14.08.2009, зареєстрованого 06.11.2009 у Волноваському РВ ДРФ ДП "ЦДЗК", запис №040915000260, на тих же самих умовах на строк 7 років з урахуванням вимог діючого законодавства.
В решті рішення Господарського суду Донецької області від 13.09.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.01.2018 у цій справі залишити без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Донбаснерудпром" (85700, Донецька область, м. Волноваха, вул. Народна, 1, код ЄДРПОУ 30942459) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаскераміка" (85700, Донецька область, Волноваський район, с. Трудове, вул. Визволителів, 32, код ЄДРПОУ 30942491) 4960 (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят) грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.
Наказ доручити видати Господарському суду Донецької області.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Ю. Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
К. М. Пільков
скопійовано
-
скопійовано
-
