П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 806/2447/18

Головуючий у 1-й інстанції: Лавренчук Ольга Володимирівна

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

17 грудня 2018 року

м . Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Совгири Д. І.

суддів: Матохнюка Д.Б. Курка О. П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Український машинобудівний концерн" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року (повний текст якої складено в м. Житомирі) у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Український машинобудівний концерн" про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Український машинобудівний концерн" про стягнення податкового боргу.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Виходячи з приписів п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що товариство з обмеженою відповідальністю "Український машинобудівний концерн" перебуває на обліку в Малинській ОДПІ.

Відповідно до ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом.

Згідно з п.п. 14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно приписів п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до уточнюючого розрахунку, поданого відповідачем з податку на додану вартість:

- №9043449785 від 14.03.2018, платником самостійно визначено грошове зобов'язання в розмірі 70326,00 грн.

- НОМЕР_1 від 14.03.2018, платником самостійно визначено грошове зобов'язання в сумі 872,00 грн.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (стаття 54 ПК України).

Податковим органом виставлено податкові повідомлення-рішення:

- №0000691200 від 15.03.2017, яким визначено суму штрафу 29596,96 грн. (акт перевірки №625/06-30-12-01-27 від 02.03.2017);

- №000326312 від 17.11.2017, яким визначено суму штрафу 30810,52 грн. (акт перевірки №32/06-30-53-12-27/37082089 від 08.11.2017);

На підставі висновків акту перевірки №159/06-30-53-12-27/37082089 від 05.03.2018 податковим органом сформовано податкове повідомлення-рішення №0009285812 від 26.03.2018, яким до відповідача застосовано штрафні санкції в сумі 170 грн. (а.с. 22)

Досліджуючи правильність нарахування податкового зобов'язання судом враховано норми: пп.14.1.39, 14.1.156, 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, якими визначено поняття "податкове зобов'язання", "грошове зобов'язання платника податків", "податковий борг"; норми п.49.1 та пп.49.18.2 п.49.18 ст.49, п.202.1 ст.202 Податкового кодексу України, якими визначено строки подання податкових декларацій та порядок сплати; пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Кодексу, яким встановлено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; п. 57.3 ст. 57 Кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

З матеріалів справи встановлено, що контролюючим органом на адресу відповідача було направлено податкову вимогу форми "Ю" від 03.03.2015 №20-25, якою визначено суму боргу 1180,12 грн. Вказані вимоги отримані відповідачем, в судовому порядку не оскаржені, а отже податкові зобов'язання є узгодженими (а.с. 26).

Відповідно до п.59.5 ст.59 Кодексу у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, як встановлено судом, передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена. Тобто, оскільки встановлено порушення відповідачем вищезазначених норм Податкового кодексу України, суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання.

З огляду на встановлене, враховуючи норму п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України, якою встановлено право звертатися до суду щодо стягнення суми податкового боргу платника податку та згідно п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України, суд визнав позовні вимоги про стягнення податкового боргу у розмірі 131755,48 грн., такими, що підтверджені належними та допустимими доказами.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Тому, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Український машинобудівний концерн" залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий

ОСОБА_1

Судді

ОСОБА_2 ОСОБА_3