Ухвала
10 грудня 2018 року
м. Київ
справа № 346/103/17
провадження № 61-20178св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: СтупакО. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28 березня 2017 року у складі судді Беркещук Б. Б. та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 15 травня 2017 року у складі колегії суддів: Малєєва А. Ю., Матківського Р. Й., Фединяка В. Д.,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання.
Заявлені позовні вимоги ОСОБА_4 обґрунтовувала тим, що 12 вересня 2005 року між нею та відповідачем розірвано шлюб. У період шлюбу у них народився син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Син навчається в Інституті фізико-технічних та комп'ютерних наук Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича на першому курсі та потребує матеріального допомоги у зв'язку із навчанням, яку вона не може йому самостійно надавати.
Враховуючи наведене, ОСОБА_4 просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_6., ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 1 000,00 грн щомісячно починаючи з 23 грудня 2016 року до закінчення навчання.
Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28 березня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання ОСОБА_6. для продовження навчання у твердій грошовій сумі у розмірі 600,00 грн щомісячно, без урахування часу канікул, до закінчення навчання, але не більше як до досягнення ним двадцяти трьох років, починаючи з 10 січня 2017 року. В решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що повнолітній син сторін у справі продовжує навчання, а відповідач сплачує аліменти на утримання неповнолітнього сина від іншого шлюбу, зареєстрував інший шлюб, а також припинив здійснювати підприємницьку діяльність, виходячи із принципів розумності та справедливості, потреби дитини у розвитку та навчанні, суд визнав доцільним стягнення аліментів із відповідача проводити у твердій грошовій сумі в розмірі 600,00 грн. При цьому позивачем не надано доказів про можливість відповідача сплачувати аліменти в сумі 1 000,00 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 15 травня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що рішення ґрунтується на обставинах і доказах, які були досліджені судом і відповідає вимогам закону, при цьому доказів, які б свідчили про спроможність відповідача надавати допомогу у розмірі 1 000,00 грн, - немає.
У травні 2017 року ОСОБА_4 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 15 травня 2017 року, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та направити справу на новий розгляд, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
У касаційній скарзі заявник вказує на те, що батьки зобов'язані утримувати дітей, які навчаються, на весь період навчання, але не пізніше досягнення двадцяти трьох років. При цьому стягнення аліментів припиняється у зв'язку із закінченням навчання, а не у зв'язку із канікулами, як зазначено судами в оскаржуваних рішеннях. Суди не взяли до уваги, що оплата за гуртожиток проводиться за повний рік, а не за навчальний, при цьому її розмір є завеликим для неї.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано справу та надано строк для подачі заперечень на касаційну скаргу.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон від 03 жовтня 2017 року), за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону від 03 жовтня 2017 року касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У квітні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначену цивільну справу передано Верховному Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини п'ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ :
Справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання призначити до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. В. Ступак
С. О. Погрібний
Г. І. Усик
